Програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Програму підготували



Скачати 103.51 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір103.51 Kb.
Методичні рекомендації щодо вивчення математики

у 2014-2015 навчальному році
У 2014-2015 н.р. вивчення математики у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за програмами:

5-6 класи – Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Програму підготували: М.І. Бурда, Ю.І. Мальований, Є.П. Нелін, Д.А. Номіровський, А.В. Паньков, Н.А. Тарасенкова, М.В. Чемерис, М.С. Якір.

7-9 класи – Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 64 с.

10-11 класи – Збірник програм для допрофільної підготовки та профільного навчання. Частина ІІ. Профільне навчання / Упоряд. Н.С. Прокопенко, О.П. Вашуленко, О.В. Єргіна. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 384 с.

8-9 класи (поглиблене вивчення) – Математика. 8-9 класи. Програма для класів з поглибленим вивченням математики // Інформаційний збірник МОН України, 2008.– № 16-17.

5-7 класи (поглиблене вивчення) – Програма з математики для учнів 5-7 класів загальноосвітніх навчальних закладів з класами фізико-математичного профілю (авт. Харік О.Ю.) – Збірник програм для допрофільної підготовки та профільного навчання. Частина І. До профільна підготовка / Упоряд. Н.С. Прокопенко, О.П. Вашуленко, О.В. Єргіна. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 384 с.

Всі програми розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua) та надруковані у фахових виданнях.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011
№ 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», у 2014-2015 навчальному році 6 класи загальноосвітніх навчальних закладів переходять на навчання за новими програмами для учнів
5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

З метою організації навчально-виховного процесу у 6-х класах загальноосвітніх навчальних закладів, рекомендуємо опрацювати методичні рекомендації, надані у листі Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 № 1/9-343 «Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі».

Перелік підручників для учнів 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів затверджено наказом Міністерства освіти і науки України
від 07.02.2014 № 123 «Про надання грифа навчальній літературі»:


  • Математика 6 клас (авт. Тарасенкова Н.А., Богатирьова І.М.,
    Коломієць О.М.,Сердюк З. О.).

  • Математика 6 клас (авт. Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С.).

  • Математика 6 клас (авт. Істер О. С.).

Розподіл годин на вивчення математики здійснюється відповідно до Типових навчальних планів, перерахованих у листі Міністерства освіти і науки України від 11.06.2014 № 1/9-303 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014-2015 навчального року».

Для загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за науково-педагогічним проектом «Росток», розподіл годин на вивчення математики здійснюється відповідно до Типових навчальних планів, перерахованих у листі Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України від 26.03.2014 № 14.1/10-934 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, що працюють за науково-педагогічним проектом «Росток».

Таблиця розподілу годин на вивчення математики в старшій школі


Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

Рівень стандарту

Академічний

рівень


Профільний

рівень


Рівень поглибленого

вивчення


10

11

10

11

10

11

10

11

Математика

3

3

-

-

-

-

-

-

Алгебра та початки аналізу

-

-

2

3

5

5

5

5

Геометрія

-

-

2

2

4

4

4

4

Згідно з програмою для вивчення математики на рівні стандарту передбачено як сумісне (10 клас – 105 год., 11 клас – 105 год.), так і роздільне вивчення геометрії та алгебри і початків аналізу (10 клас: алгебра – 54 год., геометрія – 51 год.; 11 клас: алгебра і початки аналізу – 54 год., геометрія – 51 год.).

Для організації навчання математики на академічному рівні, якому відповідають біолого-хімічний, біолого-фізичний, біотехнологічний, хіміко-технологічний, фізико-хімічний, агрохімічний профілі природничо-математичного напряму профільного навчання, а також технологічний профіль, у 10-му класі відводиться на вивчення алгебри та початків аналізу – 70 год., геометрії – 70 год.; в 11 класі – 105 год. і 70 год. відповідно.

Для вивчення математики на профільному рівні у 10 класі відводиться на вивчення алгебри та початків аналізу – 175 год., геометрії – 140 год., у
11 класі – 175 год. та 140 год. відповідно. З метою створення необхідних умов для більш повної реалізації освітньої, розвивальної та виховної складових навчання математики, урахування інтересів, здібностей, потреб та можливостей учнів, у профільних класах у повному обсязі має бути використаний потужний потенціал варіативної складової навчального плану, яка передбачає вивчення факультативних курсів та курсів за вибором.

На поглиблене вивчення математики в 10-11 класах відводиться
175 год. на рік (алгебра та початки аналізу), 140 год. на рік – геометрія.

Реалізація профільного навчання математики у 10-11 класах та допрофільної підготовки у 5-9 класах забезпечується системою курсів за вибором та факультативів. Навчальні програми, орієнтовне календарно-тематичне планування та методичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів надруковані у збірнику: Збірник програм для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах) / Упор.
Н.С. Прокопенко, О.П. Вашуленко, О.В. Єргіна. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011.

Наголошуємо, що учитель може самостійно корегувати розподіл годин між темами обраних курсів за вибором та факультативів.

Поточне оцінювання учнів при викладанні курсів за вибором доцільно здійснювати обов’язково з відповідними фіксованими записами в журналі. Необхідно передбачити різні форми поточного оцінювання: індивідуальне й фронтальне опитування, тестову форму контролю та оцінювання навчальних досягнень, різні види письмових робіт (математичні диктанти, самостійні та контрольні роботи).

Широкі можливості для інтенсифікації та оптимізації навчально-виховного процесу, активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення учнів надають сучасні інформаційні технології навчання. Доцільною вбачається організація проблемно-пошукової (дослідницької) діяльності учнів на позакласних і факультативних заняттях з математики.



Програмно-методичні матеріали щодо вивчення курсу математики (орієнтовне календарно-тематичне планування для загальноосвітніх та профільних класів, завдання для підсумкового тематичного оцінювання) надруковані у журналі «Математика в школі» № 6, 7-8 2011 року, «Математика в школах України»№ 22-24 2012 року, № 19-21 2013 року, №16-18, 19-21
2014 року, газеті «Математика» №29-31 2012 року, №25-27, 29-31 2013 року,
№ 13, 15 2014 року.

На основі орієнтовних тематичних планів учитель розробляє календарно-тематичний план, в якому конкретизується обсяг навчального матеріалу.

У календарно-тематичному плануванні значні за обсягом теми доцільно поділити на підтеми (10-15 годин), які містять логічно завершений навчальний матеріал.

Слід враховувати необхідність проведення різних видів самостійних робіт, включати завдання практичного характеру до змісту тематичних контрольних робіт та приділяти таким задачам значну увагу при вивченні тем.



Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 02.08.2012 № 882 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.

Поділ класів на групи під час вивчення окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128.

У разі застосування індивідуальної форми навчання слід керуватися наказом МОН України від 19.05.2008 № 432 «Про внесення змін до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», екстернату – наказом Міністерства освіти і науки України від 19.05.2008 № 431 «Про затвердження Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах».

Вимоги до перевірки зошитів регламентуються методичним листом Міністерства освіти і науки України від 27.12.2000 № 1/9-529 «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах» (окрім кількості контрольних робіт).

Вимоги щодо обсягу домашніх завдань регламентуються методичним листом Міністерства освіти і науки України від 29.10.2007 № 1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

Вимоги до ведення класного журналу регламентуються наказами Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496 «Інструкція з ведення класного журналу учнів 5-11 (12) класів ЗНЗ», від 10.05.2011 № 423 «Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності» (Класний журнал для V-XI класів (додаток 2, на 29 арк.).

Оцінювання навчальних досягнень учнів 7-11 класів у
2014-2015 навчальному році здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329) та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з математики, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.08.2011 № 996 «Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану» (додаток 11 наказу).

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів з математики
у 2014-2015 навчальному році здійснюється відповідно до додатка 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових (курси за вибором, спеціальні курси) робочого навчального плану закладу.

Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.



Контроль навчальних досягнень учнів здійснюється у вигляді поточного, тематичного, семестрового, річного оцінювання та державної підсумкової атестації.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів; робота з графіками, схемами, діаграмами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. Поточне оцінювання учнів з математики проводиться безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основою для коригування роботи вчителя на уроці.

Наголошуємо, що поточне оцінювання учнів учитель повинен здійснювати обов’язково з відповідними фіксованими записами в журналі.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Під час вивчення кожної теми учитель підтримує зворотній зв’язок з учнями через: поточне оцінювання, перевірку виконання домашніх завдань, ведення зошита, проведення 1-2 коротких самостійних робіт (10-15 хвилин), діагностичної самостійної роботи


(25-45 хвилин), письмової контрольної роботи (бажано з використанням тестових технологій).

У структурі викладу теми рекомендуємо підтримувати проведення уроку узагальнення знань, умінь, навичок та уроку корекції знань, умінь, навичок (після контрольної роботи).

Тематична оцінка виставляється за результатами опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (самостійних, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. У процесі вивчення значних за обсягом тем можливе проведення декількох проміжних тематичних оцінювань.

У класах математичного та фізико-математичного профілів ефективною є рейтингова система оцінювання, вона не вимагає істотної перебудови навчального процесу, добре поєднується з заняттями в умовах особистіснозорієнтованого навчання.

Забезпеченню високого рівня викладання математики, підвищенню рівня навчальних досягнень учнів сприяє наявність обладнаного навчального кабінету у відповідності до Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
від 14.12.2012 № 1423. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.01.2013 за № 44/22576).

Під час роботи в кабінеті математики доцільно керуватися інструктивно-методичними матеріалами «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладах» (лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.02.2012 №1/9-72).

У разі оснащення кабінету математики сучасними технічними засобами навчання (комп’ютер, мультимедійний проектор, проекційний екран, інтерактивна дошка) рекомендуємо опрацювати інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення навчальних занять у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій» (лист Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 №1/9-497).

Методичну роботу з педагогічними кадрами в містах та районах області рекомендуємо спрямувати на:



    • організацію науково-методичного супроводу вивчення математики у зв’язку з оновленням змісту математичної освіти;

    • проектування освітнього процесу, спрямованого на самовизначення та самореалізацію школярів;

    • організацію продуктивної взаємодії з усіма суб'єктами освітнього процесу на засадах кооперації, рівноправного співробітництва та співтворчості;

    • здійснення особистісного та професійного зростання кожного педагогічного працівника шляхом професійної самоосвіти.

Доцільно активізувати роботу педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів з розвитку інтелектуальних здібностей та творчого потенціалу учнів, створення сприятливого середовища для самореалізації обдарованої учнівської молоді та надання їй соціально-педагогічної підтримки.

Методист математики



Сумського ОІППО Т.В. Свєтлова


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка