Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи



Сторінка3/7
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

III. Мовна змістова лінія


Учні одержують загальні уявлення про мову як засіб спілкування, пізнання, впливу про існування у світі різних мов (споріднених і неспоріднених), про державну мову та інші мови, що функціонують в Україні.

Початкове навчання мови передбачає пропедевтичну роботу з формування у школярів знань про одиниці різних мовних рівнів (текст, речення, слово в його лексичному і граматичному значеннях, звуки мовлення).

Структурування розділів з вивчення зазначених мовних одиниць у підручниках для 2-4 класів може здійснюватися по-різному, за принципом науково обґрунтованої методичної доцільності.

Основна увага має приділятися практичним аспектам: роботі над значенням слова і кількісному нарощуванню словникового запасу учнів, збагаченню їхнього мовлення різними граматичними формами, розвитку вміння користуватися мовними засобами відповідно до норм літературної мови (орфоепічних, лексичних, граматичних) умінню аналізувати, оцінювати власну мовленнєву творчість, удосконалювати її.

Практична спрямованість початкового навчання виявляється і в тому, що навчальні досягнення молодших школярів з мови оцінюються не стільки за знаннями про мову, скільки за мовними вміннями: будувати речення, різні за структурою (прості і складні, з однорідними членами речення, звертанням та ін.), за метою висловлювання та інтонацією уміння правильно утворювати форми слова і будувати словосполучення дотримуватися норм лексичної сполучуваності, норм вимови, наголошування слів.

Важливим навчальним умінням, яке підлягає обов’язковому контролю, є вміння застосовувати українську абетку (алфавіт) для відповідного розташування списків слів, користування навчальними словниками та іншою довідковою літературою.

В опануванні української мови важливо враховувати те, що вона є не тільки предметом навчання, а й засобом засвоєння інших предметів шкільної програми. Тому на уроках української мови необхідно опрацьовувати і мовний матеріал, який використовується на уроках з інших предметів, щоб забезпечити загальну мовленнєву культуру учнів. Так, на уроках мови доцільно регулярно пропонувати для практичних завдань складання словосполучень, речень зі слів, що належать до тих частин мови, поглиблена робота над якими не передбачається програмою початкових класів, але якими учні часто користуються, починаючи з першого класу. Це числівники в різних відмінках (до шістдесяти п'яти додати п'ять...), прислівники, прикметники вищого й найвищого ступенів порівняння (швидко – швидше – найшвидше великий – більший найбільший і под.), займенники різних розрядів (цей, той, всякий, самий та ін.).

Одним із важливих завдань початкового навчання мови є формування елементарних умінь орфографічно правильно писати слова, вживати пунктуаційні знаки.

Основою орфографічної грамотності є вміння співвідносити фонетичний і графічний образи слова, позначати звуки слова відповідними буквами без їх пропусків, замін, вставлянь і переставлянь. Учні початкових класів мають оволодіти цими уміннями і безпомилково писати слова за фонетичним принципом. Крім того, вони мають засвоїти і самостійно користуватись у процесі письма тими правилами правопису, алгоритм застосування яких є простим (1-2 кроки у міркуванні, наприклад, уживання знака м’якшення в кінці слова, прописної літери у власних назвах написання не з дієсловом тощо).

Інші правила, які передбачають складний алгоритм застосування, засвоюються на пропедевтичному рівні ознайомлення з ними і їх застосування здійснюється під керівництвом учителя. Це, наприклад, правила про написання слів з ненаголошеними голосними [е], [и], дзвінкими і глухими приголосними, які піддаються взаємній асиміляції, правопису ненаголошених відмінкових та особових закінчень та ін.



До текстів контрольних і перевірних робіт на знання правил, що передбачають певний алгоритм застосування, вносяться тільки ті слова, які попередньо були опрацьовані на уроках у різних видах навчальних завдань.

Важливою частиною роботи з орфографії в початкових класах є засвоєння списку слів, вимову і написання яких школярі мають запам’ятати. Перевірка засвоєння цих слів (за попередні і поточний роки навчання) є обов’язковою частиною контролю за сформованістю правописних умінь.

Робота над правописом охоплює також засвоєння правил використання зазначених у програмах пунктуаційних знаків.

Визначальним умінням, яке має бути сформоване на початковому етапі навчання мови, є орфографічна і пунктуаційна зіркість: бачити в тексті особливості графічної форми слова, помічати пунктуаційні знаки у простих випадках, усвідомлювати їх роль у реченні, а також самостійно виправляти допущені помилки, зіставляючи написане зі зразком. Це уміння формується у процесі виконання школярами системи відповідних вправ на списування, різних видів навчальних диктантів, у роботі над помилками.

Важливим складником початкового навчання мови є формування графічних навичок, техніки письма. Необхідно прагнути, щоб письмо молодших школярів було охайним, розбірливим його швидкість має задовольняти навчальні потреби учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Робота над каліграфією, технікою письма не обмежується періодом навчання грамоти, а продовжується в наступних класах. Увага до цього аспекту письма необхідна не тільки під час виконання школярами спеціальних вправ у написанні окремих літер, їх елементів, буквосполучень, слів, а й під час виконання всіх інших письмових робіт (списування, письмо під диктування, з пам’яті та ін.).

Важливим завданням учителя початкових класів є формування в учнів уміння писати на дошці з орієнтацією на її площину, регулювати розміри букв, дотримуватися горизонтальності рядків, доцільно розташовувати матеріал тощо.

Робота з письма передбачає формування у школярів культури оформлення письмових робіт (відступ від попередньої роботи чи від верхнього краю сторінки, розташування на рядку заголовка, дотримання абзаців, полів, охайність підкреслень, виправлень тощо).


IV. Соціокультурна змістова лінія

Соціокультурна змістова лінія передбачає загальнокультурний розвиток молодших школярів та підготовку їх до життєдіяльності в українському соціумі і реалізується через виховні цілі уроків української мови шляхом використання текстів такої тематики (тематика текстів не розписана по класах, але передбачає її використання з урахуванням вікових особливостей і потреб учнів відповідного класу).



Сім’я: повага до старших членів родини, допомога їм, професії батьків, сімейні свята, культура прийому гостей, сімейний відпочинок (подорожі, пікніки, екскурсії тощо), дозвілля, заняття за інтересами, режим дня, самообслуговування, турбота про здоров’я, загартування, заняття спортом, гігієнічні вимоги до користування телевізором, комп’ютером.

Школа: ставлення до школи, повага до вчителів, дружні стосунки з однокласниками, взаємодопомога, дружба, ставлення до новачків у класі, шкільні свята і традиції, шкільна бібліотека, шкільні гуртки, інші позакласні заходи.

Громадські місця: правила етикетної поведінки в транспорті, магазині, поліклініці, аеропорту, кінотеатрі, музеї, зоопарку, цирку, на вулиці, ігрових майданчиках, вокзалі, екскурсії, виставці, концерті, під час спілкування мобільним телефоном, правила поведінки зі знайомими і незнайомими людьми різного віку і статусу.

Рідний край: назва рідного міста чи села, вулиці, річки, природа рідного краю, поведінка на природі, турбота про природу, історичне минуле, визначні місця, відомі люди, традиції, добрі справи для рідного краю.

Батьківщина: назва, державні символи, розташування України в Європі, Україна – спільний дім для всіх народів, які її населяють, роль української мови як державної, державні свята, події історичного минулого, відомі люди минулого й сьогодення, українські національні символи, традиції, народні свята, дитячі фольклорні твори, повага до людей інших національностей, їхніх звичаїв і традицій.
V. Діяльнісна змістова лінія

Діяльнісна лінія передбачає формування в молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок:

навчально-організаційних (розуміти визначену вчителем мету навчальної діяльності, організовувати робоче місце, раціонально розподіляти час, планувати послідовність виконання завдання, організовувати навчальну діяльність у взаємодії з іншими її учасниками (у парі, малій групі));

навчально-інформаційних (самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел, користуватися довідниковою літературою, зосереджено слухати матеріал, зв’язно, послідовно, доказово відповідати, вести діалог);

навчально-інтелектуальних і творчих (аналізувати мовні явища, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, встановлювати і пояснювати причиново-наслідкові зв’язки, вилучати зайве, групувати й класифікувати за певними ознаками, висловлювати аргументовані критичні судження, доводити власну думку, переносити знання і способи діяльності в нові обставини, застосовувати аналогію);

контрольно-оцінних (використовувати різні способи перевірки та контролю своєї діяльності, знаходити і виправляти помилки, оцінювати власні навчальні досягнення).

Ця робота здійснюється у процесі реалізації інших змістових ліній шляхом настанов учителя, використання різних алгоритмів навчальної діяльності, пам’яток, зразків, інструкцій, застосування парних і групових форм роботи, інтерактивних методів і прийомів навчання тощо.

1 клас

238 годин (7 годин на тиждень)

Для забезпечення синхронності у навчанні читання й письма в букварний період доцільно здійснити розподіл годин протягом навчального року не за семестрами, як у 2-4 класах, а за тижнями: на одному тижні планувати 4 години на читання і 3 години на письмо, а на наступному тижні – 3 години на читання і 4 – на письмо. У результаті час, відведений на читання і письмо, буде розподілено порівну.

Процес навчання грамоти в 1 класі поділяється на 3 періоди: добукварний, букварний і післябукварний. Залежно від попередньої підготовки школярів, учитель може самостійно визначати тривалість букварного періоду.

У добукварний період необхідно:

• розвивати усне мовлення першокласників (уміння слухати-розуміти усні висловлювання, говорити)

• формувати елементарні аналітико-синтетичні вміння у роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення

• готувати учнів до письма.

Протягом букварного періоду першокласники оволодівають початковими уміннями читати за букварем, писати в зошитах з друкованою основою і в зошитах із сіткою для 1 класу. Крім цього, продовжується робота з розвитку усного мовлення.



Післябукварний період призначений для вдосконалення уміння читати, писати, робити елементарні аналітико-синтетичні операції з одиницями різних мовних рівнів, для розвитку усного мовлення, виконання завдань і вправ з читання і письма за підручником (навчальним посібником), який готує учнів до вивчення в 2 класі окремих курсів – української мови і літературного читання.
І. Навчання грамоти



Зміст навчального матеріалу


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Навчання читати

Добукварний період (14 годин)

Практичне ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, граматичними питаннями до них.

Розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це?

Умовне позначення слів.

Практичне ознайомлення з реченням.

Спосіб умовного позначення речень.

Складання речень за поданою графічною схемою.

Поділ слів на склади.

Поняття про наголос, наголошений склад.
Мовні і немовні звуки.
Уявлення про голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні, умовне позначення їх на письмі.

Звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів. Побудова звукової схеми слів.



Букварний період (89 годин)

Позначення звуків буквами. Ознайомлення з буквами, які позначають голосні і приголосні звуки.

Навчання основного прийому читання прямого складу з орієнтацією на букву, що позначає голосний звук.

Практичне ознайомлення зі способами позначення м’якості приголосних звуків.


Ознайомлення з апострофом (’). Використання апострофа для того, щоб показати, що наступні за ним букви я, ю, є, ї позначають два звуки: [й] + відповідний голосний.

Ознайомлення з буквами ґ, щ та буквосполученнями дж, дз і їх звуковими значеннями. Читання слів із ними.

Читання слів із поступовим ускладненням їх звуко-складової структури.

Складове читання і читання цілими словами.

Навичка миттєвого впізнавання найбільш уживаних у букварі слів, що складаються з 2-4 літер (ти, де, та, так, дім, хто, мама, вона, стіл, брат) і коротких сполучень слів (я був, я і ти і под.).

Читання речень, коротких текстів із вивченими буквами. Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки. Практичне засвоєння розділових знаків: крапка, кома, знак питання, знак оклику.




Післябукварний період (16 годин)

Після вивчення букваря уроки читання будуються на основі навчального матеріалу, призначеного для удосконалення основних якостей читацької навички – усвідомленості, правильності, виразності, а також швидкості, наближеної до повільної зв’язної розповіді.

Читання текстів, які супроводжуються різноманітними навчальними завданнями, спрямованими на вдосконалення читацької навички й усвідомлення прочитаного тексту, підготовку учнів до роботи в 2 класі за Читанкою.
2. Навчання письма.

Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт

Добукварний період ( 14 годин)

Посадка учня під час письма.


Положення ручки (олівця) в руці під час письма.
Розташування зошита на парті під час письма.

Рух пальців під час зображення графічних фігур.


Рух кисті і передпліччя уздовж рядка в процесі виконання графічних вправ.

Зображення ліній і фігур, штрихування, розфарбовування.


Зображення ліній, схожих на елементи букв.

Орієнтування на сторінці зошита і в графічній сітці.




Букварний період (89 годин)

Комунікативна спрямованість процесу письма.

Відомості про рукописні букви та пунктуаційні знаки.

Правила поєднання елементів букв.

Правила письма малих і великих букв.
Типи поєднань малих букв. Типи поєднань великих і малих букв.

Позначення звуків, сприйнятих на слух, відповідними рукописними буквами.

Списування з рукописного і друкованого текстів.

Письмо під диктування.


Функції пунктуаційних знаків.

Робота у зошиті без друкованої основи.


Післябукварний період (16 годин)

Використання набутих умінь і навичок письма (охоплюючи правописну грамотність) для різного виду письмових робіт.


Робота у звичайному зошиті із сіткою № 1 (без друкованої основи)



Учень (учениця):
має уявлення про номінативну роль слова; розрізнює назви істот і неживих предметів; розпізнає слова – назви ознак, дій, ставить до них питання; позначає слова умовними значками;

виокремлює речення з мовного потоку; аналізує їх за кількістю слів; будує графічні схеми речень;

складає речення за поданою графічною схемою;

вимовляє слова по складах;

визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

має уявлення про мовні і немовні звуки;

розрізнює голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні, умовно позначає їх на письмі;

робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів; будує їх звукову схему, використовуючи умовні позначення звуків;

впізнає і розрізнює букви на позначення голосних і приголосних звуків
читає прямі склади типу «ПГ», «П´Г»

читає склади і слова з буквами і, я, ю, є, ь в різних позиціях: на початку слова, складу, після букв на позначення приголосних звуків

читає слова з апострофом

читає слова з буквами українського алфавіту ґ, щ і буквосполученнями дж, дз

читає слова складами (окремі слова нескладної структури – цілком)
читає букварні тексти цілими словами (окремі слова ускладненої структури – за одиницями читання), правильно інтонуючи речення, різні за метою висловлювання та інтонацією – розповідні, питальні, спонукальні, окличні (без уживання термінів) з орієнтацією на відповідні розділові знаки;

читає доступні тексти правильно, виразно, усвідомлюючи їх зміст;

дотримується швидкості читання, наближеної до повільної зв’язної розповіді;

розуміє й адекватно виконує короткі інструкції до навчальних завдань у підручнику та запропонованих учителем (для виконання індивідуально, в парах, у групах).

Учень (учениця):

свідомо приймає правильну позу перед початком письма

показує правильне положення ручки в руці, тримає її великим, середнім і вказівним пальцями

кладе правильно зошит на парту перед початком письма і зберігає таке його положення в процесі письма

правильно рухає пальцями під час зображення невеликих фігур, розфарбовування

рухає знаряддя письма уздовж рядка за допомогою кисті і передпліччя на мізинному пальці

показує верхню, нижню, ліву, праву сторони сторінки початок, середину, кінець рядка

проводить лінії: вертикальні, горизонтальні, похилі (ліворуч, праворуч)

зображує прямі, ламані, хвилясті, петельні лінії перервними і неперервними (у міру можливого) рухами руки

правильно пише прямі з верхнім і нижнім заокругленнями, верхні та нижні петлі, овали, півовали;

знаходить і показує всі лінії графічної сітки зошита (верхня і нижня рядкові лінії, міжрядкова, похила);

розрізнює друковане і рукописне письмо пояснює важливість рукописного письма, необхідність його естетичного вигляду

упізнає і називає за алфавітом малі і великі рукописні букви пише їх із дотриманням правильної форми, висоти, ширини

поєднує безвідривно елементи букв природного злиття; букви за типами поєднань: верхнє, середнє, нижнє


пише слова зв’язно, ритмічно, з однаковим нахилом букв

розташовує слова і речення в основному рядку

списує склади, слова, речення з рукописного і друкованого тексту

пише під диктування склади, слова, речення

називає і вживає на письмі пунктуаційні знаки: крапку, кому, тире, знаки оклику і питання

дотримується гігієнічних вимог у процесі письма;

списує друкований і рукописний текст, дотримуючись каліграфічних вимог виконує мовні завдання –фонетико-графічні, лексичні, граматичні

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів (з урахуванням службових слів), у яких написання не розходиться зі звучанням, зв’язний текст, у якому написання слів відповідає вимові (інші слова записуються на дошці або продиктовуються орфографічно)



ІІ. Мовленнєва змістова лінія


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення (протягом року)

Сприймання на слух матеріалу, що складається з декількох звуків, складів, слів, словосполучень, виявлення серед них тих, які відповідають зазначеним прикметам.


Сприймання на слух, розуміння, запам’ятовування з 1-2 прослуховувань змісту невеликих (за складністю подібних до букварних) текстів, що належать до художнього й розмовного стилів (казка, розповідь, вірш).

Сприймання на слух інструкцій, що стосуються виконання навчальних дій чи ігрових завдань.


2. Говоріння (протягом року)

Формування вміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення.

Читання напам’ять віршів, загадування загадок, промовляння скоромовок тощо.

Відтворення (за ролями) діалогів із прослуханих казок, розповідей.

Побудова запитань і відповідей на них за прослуханим чи прочитаним текстом, малюнком, діафільмом, навчальною ситуацією у класі та ін.
Складання, розігрування діалогів за темами, близькими до життєвого досвіду дітей, після попередньої підготовки (обговорення змісту, робота зі словом, словосполученням, етикетними мовленнєвими формулами, що використовуються у діалогах).

Повторення зразка зв’язного висловлювання, пропонованого вчителем.


Переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, план (на початку року вчитель пропонує зазначену вище допомогу усно, а в кінці року і в письмовій формі).

Побудова зв’язного висловлювання за поданим початком і малюнком (серією малюнків), на основі прослуханого тексту, випадку з життя.


3. Читання (протягом року)

Роль уміння читати в житті школярів і дорослих людей.


Усвідомлене читання доступних текстів.

Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки.



Робота з дитячою книжкою

Практичне ознайомлення учнів зі змістом понять: письменник, його прізвище, назва (заголовок) книжки (твору), малюнок (ілюстрація), обкладинка, написи на ній, корінець, сторінка.

Формування умінь правильно називати книжку (твір): спочатку прізвище письменника, потім назву.

Формування початкових умінь читати-розглядати дитячу книжку.


Ознайомлення школярів із періодичними виданнями (дитяча газета, журнал).

Практичне ознайомлення учнів із поняттями: бібліотека, бібліотекар, читальна зала.
Ознайомлення школярів з основними правилами гігієни читання-розглядання, із правилами збереження книжки, правилами поведінки в бібліотеці.
4. Письмо (протягом року)

Уявлення про те, що письмо є важливим винаходом, який дає змогу передавати інформацію на відстані, зберігати її тривалий час.

Переваги письма над іншими засобами передачі інформації (жести, умовні знаки, звукові сигнали та ін.).

Роль уміння писати в житті людей. Переваги грамотної людини над неграмотною.



Добір і записування назви малюнків.
Складання і записування речень за ілюстраціями, навчальною ситуацією, подіями з життя тощо

Учень (учениця):

розрізнює сприйняті на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення;

встановлює кількість почутих звуків, складів у словах, слів у реченнях;

виявляє серед звуків, складів, слів ті, які є «зайвими», відповідають зазначеним прикметам, наприклад, починаються певним звуком і под.;

слухає і розуміє усне висловлювання (сюжетний текст), звучання якого триває до 1 хвилини (80-100 слів)

виокремлює в почутому слова із заданими ознаками (на початку року після кількох прослуховувань, у кінці після одного-двох)

фіксує початок і кінець тексту

визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті кількість слів у реченні (до 4 слів)

відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?)

розповідає, про що мовиться у тексті, який прослуховується

висловлює співпереживання з діючими особами у процесі слухання тексту

виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції.
Учень (учениця):

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі виконання навчальних завдань

читає напам’ять до 5 віршів (з Букваря або інших джерел)

відтворює за зразком інтонацію речень, різних за метою висловлювання

відтворює в особах (з іншим учнем або вчителем) прослуханий діалог

формулює запитання за змістом прослуханого тексту чи іншим джерелом інформації

відповідає на поставлене запитання;
уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання, самостійно формулює репліки (запитання) до співбесідника за змістом попередньо підготовленої короткої розмови на добре знайому тему

повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлювання зі збереженням змісту та інтонаційних особливостей висловлювання

переказує сюжетний текст букварного типу
самостійно будує зв’язне висловлювання за поданим початком і малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя.
Учень (учениця):

висловлюється про значення вміння читати в житті людини і прагне опанувати його;

читає вголос у темпі 20-30 слів за хвилину доступні тексти цілими словами (окремі слова ускладненої структури – за одиницями читання);

розуміє зміст прочитаного;

правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та інтонацією, відповідно до розділових знаків;

практично розрізняє, називає структурні елементи дитячої книжки: обкладинка, корінець, сторінка виділяє, показує на обкладинці та в середині книжки назву (заголовок) твору, прізвище письменника, ілюстрації

правильно називає книжку (твір): спочатку прізвище письменника, потім назву (заголовок)

розглядає дитячу книжку (ілюстрації, назву, прізвище письменника); висловлює припущення (кілька слів), про що може розповісти ця книжка

практично розрізняє дитячі періодичні видання: газету, журнал правильно називає 1-2 дитячі журнали (наприклад, «Малятко», «Пізнайко»)

пояснює, для чого існують бібліотека, читальна зала, книжкова виставка, хто допомагає вибрати книжку в бібліотеці;

дотримується (під керівництвом учителя) правил збереження дитячої книжки, гігієни читання-розглядання, елементарних правил поведінки в бібліотеці.
Учень (учениця):

розрізнює види письма: друкованого, рукописного, малюнкового; розуміє їх значення для спілкування між людьми на відстані й у часі


добирає і записує (за допомогою вчителя) назву малюнка;

складає, записує (самостійно та з допомогою вчителя) речення за ілюстраціями, навчальною ситуацією, створеною вчителем



ІІІ. Мовна змістова лінія


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Текст. Речення. Слово (протягом року)

Усні й письмові висловлювання, текст.

Зміст, заголовок тексту відповідність заголовка змісту тексту.

Поділ зв’язного висловлювання на речення встановлення меж речення на слух і за графічними ознаками (велика літера у першому слові, розділові знаки в кінці).

Спостереження за інтонацією розповідних, питальних, спонукальних речень, а також окличних речень (без уживання термінів) і виконання з ними навчальних завдань, що потребують читання й письма.

Поділ речення на слова, розпізнавання в усному мовленні і на письмі прийменників, сполучників, часток як окремих слів (без термінів). Побудова графічних схем речень, які складаються з 1-5 слів.


Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, явищ дійсності.

Робота над усвідомленням учнями лексичного значення слова.


Поширення речень іншими словами за змістом.




2. Звуки і букви. Склад. Наголос (протягом року)

Звуки мовлення у зіставленні з немовними звуками.

Уявлення про те, що слова складаються зі звуків.
Практичне ознайомлення зі смислорозрізнювальною роллю звуків спостереження за тим, як вставляння, пропуск, заміна одного зі звуків слова може призвести до появи іншого слова (сон – слон, танк – так, сини – сани та ін.).

Послідовний ряд звуків слова. Виділення (услід за вчителем і самостійно) окремих звуків слова (перший, наступний, той, що іде після такого-то звука, останній), правильно вимовляючи їх.

Утворення складів різної структури (на, нам, тра, трам) з розрізнених звуків.

Ознайомлення з голосними і приголосними звуками дзвінкими і глухими твердими і м’якими приголосними.

Ознайомлення з артикуляційними органами, спостереження за їх роботою під час вимовляння різних звуків.

Удосконалення вимови окремих звуків, які мають певні вимовні труднощі: [г], [ґ], [дж], [дз], [дз'], [ц], [ц'], [ч ] та ін.

Поділ слова на склади. Повторення за вчителем слів із наступним поділом їх на склади (слово вимовляється за правилами вимови). Розрізнення одно-, дво-, трискладових слів.

Наголос у слові. Повторення за вчителем слів так, щоб було чітко чути склад під наголосом (вимовляють складами наголошений голосний трохи розтягують, начебто перепитують із подивом). Робота зі словами, вимовляння і наголошування яких програма вимагає запам’ятати.

Позначення звуків буквами. Абеткові (алфавітні) назви букв.

3. Правопис (протягом року)

Позначення звуків буквами у тих випадках, коли написання відповідає вимові.

Використання ь і букв я, ю є, і для позначення м’якості приголосних звуків.

Уживання великої літери на початку речення.

Уживання розділових знаків у кінці речення.

Списування навчальних друкованих і рукописних текстів.

Письмо під диктування.

Навчальні диктанти, матеріалом для яких є слова, речення, тексти.



Слова, значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти:

бабýся, бджолá, вирáзно, влíтку, ворóта, гроно, гýмка, ґáнок, ґрунт, ґýдзик, джміль, дзúґа, дзьоб, дідýсь, зáгадка і загáдка, зозýля, ім'я́, їжáк, кватúрка, Кúїв, лелéка, лінíйка, ля́лька, новúй, óлень, олівéць, папíр, парасóлька, пóдруга, посерéдині, Украї́на, украї́нська, фартýх, цукéрка, цýкор, ́якір(35)

Учень (учениця):
розрізнює усні і письмові висловлювання, текст

вибирає з поданих або добирає самостійно заголовок до тексту букварного типу

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень) виявляє їх межі за графічними орієнтирами

інтонаційно правильно вимовляє (читає) речення, різні за метою висловлювання, і відповідно оформляє їх на письмі

упізнає речення за певною комунікативною ознакою (містить запитання, прохання, побажання та ін.)

визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів (на слух під час читання)

складає графічні схеми простих речень (до 5 слів), у тому числі зі службовими частинами мови

складає речення, які відповідають заданим графічним схемам

упізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій

ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять?

співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, пропоноване вчителем

доповнює речення 1-2 словами за змістом, добираючи їх самостійно або вибираючи із запропонованих у підручнику, вчителем
Учень (учениця):
розрізнює мовні і немовні звуки
знає, що слова складаються зі звуків, що звуки на письмі позначаються буквами

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові

пояснює зміну значення слова у результаті заміни одного зі звуків


правильно відтворює ланцюжок звуків у почутому слові з 2-5 звуків(без явищ асиміляції)

виділяє перший і останній звуки у будь-якому слові букварного тексту

поєднує окремі звуки (2-4) у склад відповідної структури
розрізнює голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння
правильно вимовляє приголосні звуки [дж], [дз], [дз'], [ц], [ц'], [ч], щілинний звук [г] та проривний [ґ]
поділяє на склади слова з двох – трьох складів

визначає наголос у дво-, трискладових словах;

знає абеткові (алфавітні) назви букв.
Учень (учениця):

правильно записує слова, вимова і написання яких збігаються;
правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;
дотримується правила вживання великої літери на початку речення;

правильно вживає розділові знаки (крапка, знак питання, знак оклику) під час списування та запису на слух речень;

списує текст (20-30 слів), дотримуючись правил каліграфії; перевіряє написане; виправляє допущені помилки;

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів, зв’язний текст обсягом 20-30 слів, написання яких здійснюється за фонетичним принципом;

правильно вимовляє, наголошує і пише загальновживані слова, передбачені програмою для запам’ятовування



ІV. Діяльнісна змістова лінія


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Формування навчально-організаційних умінь і навичок (протягом року)

Організація робочого місця.

Організація навчальної діяльності.

Взаємодія з іншими учасниками навчального процесу.




2. Формування навчально-інформаційних умінь і навичок (протягом року)

Робота з підручником.

Користування додатковими навчальними посібниками.

Спілкування в процесі навчання.



3. Формування навчально-інтелектуальних і творчих умінь та навичок (протягом року)

Виконання мисленнєвих операцій.

Творче застосування знань, умінь, способів діяльності в нових умовах (обставинах).
4. Формування контрольно-оцінювальних умінь і навичок (протягом року)

Перевірка і самоперевірка усних висловлювань і письмових робіт.


Оцінювання результатів навчання



Учень (учениця):

добирає необхідне обладнання до уроку, розташовує його на парті у правильному порядку;

дотримується правильної постави під час сидіння за партою; правильно тримає ручку під час письма;

уважно слухає і розуміє вчителя, приступає до роботи відразу після його настанови; слухає відповіді однокласників.
Учень (учениця):

розрізняє основні елементи навчальної книжки (обкладинка, сторінка); орієнтується на сторінці підручника; користується закладкою;

орієнтується на сторінці зошита з друкованою основою; працює в зошитах для письма, розвитку зв’язного мовлення тощо;

говорить у помірному темпі, чітко, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухає вчителя, відповідає на поставлені запитання повними реченнями; зв’язно передає кількома реченнями почуте, побачене; ввічливо звертається до вчителя, учнів.
Учень (учениця):

виокремлює в мовному потоці певні мовні одиниці (слова в реченнях, звуки і склади у словах); виділяє в предметах, мовних одиницях (звуках, складах, словах, реченнях) певні характерні ознаки; порівнює предмети, мовні одиниці; знаходить у двох предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки; вилучає «зайвий» із групи об’єднаних за певною ознакою трьох-чотирьох об’єктів (предметів, мовних одиниць); робить (із допомогою вчителя) висновок-узагальнення після виконання навчального завдання;

виконує мисленнєві операції за аналогією під час самостійної роботи.
Учень (учениця):

фіксує помилки в усних відповідях однокласників; знаходить орфографічні й пунктуаційні помилки у власних письмових роботах, виправляє їх;

оцінює словесно результати своєї навчальної діяльності за орієнтирами, даними вчителем (правильно, красиво, що саме; якщо помилився, то в чому, що треба змінити, як уникати подібних помилок у наступній роботі та ін.)



2 клас

(119 годин)

І семестр – 64 години (4 години на тиждень)

ІІ семестр – 55 годин (3 години на тиждень)
І. Мовленнєва змістова лінія



Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення (протягом року)

Сприймання на слух рядів із кількох звуків, складів, слів, словосполучень.

Зіставлення ряду прослуханих слів із малюнком, на якому зображено один із названих предметів.

Поділ прослуханих слів на групи за поданою вчителем чи обраною самостійно ознакою.

Сприймання на слух текстів художнього, розмовного або науково-художнього стилів на зразках таких жанрів: казка, художня розповідь, сюжетна розповідь пізнавального характеру, вірш.

Робота над усвідомленням елементів фактичного змісту (хто? що? де? коли?), запам’ятовування з одного прослуховування послідовності подій; висловлювання власної думки про персонажів, факти, події.

Сприйняття на слух інструкцій, що стосуються виконання навчальних дій.

2. Говоріння (протягом року)

Розвиток уміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення.

Відтворення, розігрування діалогів із прослуханих, прочитаних казок, розповідей. Складання діалогічного висловлювання на задану тему за пропонованими вчителем допоміжними матеріалами та без них.

Вивчення формул мовленнєвого етикету, правил спілкування.


Переказування прослуханого чи прочитаного тексту за поданим планом.
Самостійне переказування епізоду з переглянутого фільму, телепередачі і т. ін., виявлення свого ставлення до подій, персонажів.

Складання розповіді на основі спостережень, власного досвіду, за малюнком, серією малюнків, заданим початком, початком і кінцівкою.


3. Читання (протягом року)

Розвиток навичок читання цілими словами.

Розвиток навичок миттєвого впізнавання найуживаніших слів, що складаються з 2-3 букв, і коротких сполучень слів (хто ти, ми тут і подібне).

Формування уміння миттєво (не читаючи всього підряд) розпізнавати окремі характеристики тексту: наявність або відсутність заголовка, загальна кількість абзаців.

Читання, правильне інтонування речень, що містять звертання, однорідні члени речення.

Читання, розуміння значення 2-3 речень, які відрізняються одним словом (у тому числі прийменником, сполучником).

Читання, розуміння речень, подібних за значенням, але відмінних за формою (наприклад, замість зошит без підпису сказано непідписаний зошит і т. ін.).

Читання кількох речень, знаходження серед них тих, у яких йдеться про певний предмет, місце, де відбувається дія, про причину події і т. ін.

Читання матеріалів, які мають комунікативне навантаження: достатньо розгорнутих (порівняно з попереднім роком навчання) інструкцій до ігрових чи навчальних завдань листів, записок різного змісту, написаних учителем чи учнями взаємне читання учнями виконаних творчих робіт.
4. Писемне мовлення (17 годин і протягом року)

Складання, записування підписів під серією малюнків (назв малюнків), які можуть слугувати планом розповіді.

Побудова і записування речень, що передають зміст малюнка вид з вікна класу дії, які виконуються на уроці мови чи з інших предметів.

Складання 2-3 речень на теми, подібні до зазначених вище пов’язування їх між собою записування складеного зв’язного висловлювання.


Складання записок, адресованих батькам, однокласникам, учителю, що вміщують якусь інформацію, прохання тощо. Використання в них слів ввічливості.

Добір до тексту заголовка удосконалення тексту із часто повторюваними словами.



Робота з деформованим текстом: перестановка окремих речень вилучення речення, що не відповідає темі. Записування поновленого тексту.


Учень (учениця):

встановлює кількість почутих звуків, складів, слів у реченні (до 5), речень у мікротексті (до 4);

розуміє значення почутих слів, словосполучень, зміст речень;

виявляє в усному мовленні слова, які належать не до української, а іншої, спорідненої, мови;
розуміє після 1-2 прослуховувань художній текст, звучання якого триває 1-2 хвилини (120-200 слів);

запам’ятовує персонажів, послідовність подій;

відтворює елементи фактичного змісту прослуханого;

розуміє й адекватно виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань.
Учень (учениця):

регулює дихання, силу голосу, темп мовлення відповідно до вимог навчальної діяльності;

створює (спільно з однокласником (однокласницею) з попереднім обдумуванням протягом 2-3 хвилин) діалог на задану тему – 3-4 репліки для двох учасників без урахування вступних і прикінцевих етикетних формул;

використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету; дотримується правил спілкування;

усно переказує текст обсягом 40-50 слів із опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення);

висловлює своє ставлення до подій, персонажів тексту;

розповідає про свої спостереження, події з власного життя; за ілюстраціями, поданими частинами тексту.

Учень (учениця):

читає цілими словами на кінець І семестру – 35-45 слів за хвилину, на кінець ІІ семестру – 50-60 слів за хвилину


виявляє змістові і структурні ознаки навчального тексту


правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання, окличні речення у монологічному і діалогічному текстах речення зі звертанням, однорідними членами речення

читає й адекватно розуміє тексти-інструкції до виконання завдань у підручниках, підготовлених учителем на картках тощо з різних предметів (рідної мови, читання, математики, природознавства тощо) інструкції до ігор, зміст листів, записок тощо.

Учень (учениця):
самостійно добирає назву і підписує малюнок (серію малюнків) за його змістом
складає і записує 2-3 зв’язаних між собою речення за змістом ілюстрації (враховується зміст і граматична правильність побудови речення) під кінець навчального року створює і записує коротке (близько 40 слів) зв’язне висловлювання за ілюстрацією (серією малюнків), використовує в ньому виражальні засоби мови

складає тексти з метою письмового спілкування з батьками, вчителем, однокласниками з дотриманням формул звертання, подяки тощо
добирає і записує заголовок до тексту удосконалює текст із часто повторювальними словами шляхом їх заміни лексичними синонімами (без терміна) та словами він, вона, воно, вони, цей, ця, це, ці в різних формах

відновлює і записує навчальний деформований текст, який складається з 3-4 речень.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка