Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи



Сторінка4/7
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7



ІІ. Мовна змістова лінія


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Звуки і букви (37 годин)

Звуки слова. Відтворення слідом за вчителем і самостійно ланцюжка звуків слова, що складається з 3-7 звуків. Заміна, додавання, вилучення одного зі звуків слова так, щоб вийшло інше слово (сон – слон).


Українська абетка (алфавіт). Назви літер за абеткою. Розташування слів за абеткою з орієнтацією на першу літеру. Уміння користуватися абеткою в роботі з навчальним словником.

Склад. Вимовляння слів, «розтягуючи» їх по складах (ба-бу-ся).

Перенос частин слів з рядка в рядок по складах. Правила переносу слів зі збігом двох і кількох приголосних звуків. Правила переносу частин слів з літерами й та ь у середині слів.

Голосні звуки [а], [о], [у], [и], [і], [е]. Спостереження за роботою мовленнєвих органів під час промовляння голосних звуків. Букви, що позначають голосні звуки.


Наголос. Вправляння у правильному вимовлянні слів, у яких допускають помилки в наголосі (список слів складається учителем з урахуванням реальної мовленнєвої ситуації).


Спостереження за словами з ненаголошеними голосними, в яких вимова не повністю відповідає написанню (листи – лист, земля – землі). Відпрацювання правильної вимови слів з ненаголошеними голосними [е], [и].

Приголосні звуки. Спостереження за роботою мовленнєвих органів (язик, губи, зуби) під час вимови приголосних звуків.

Правильне вимовляння (за зразком учителя), розрізнення на слух дзвінких – глухих, твердих – м’яких приголосних звуків.

Практичне засвоєння і вдосконалення нормативної (неоглушеної) вимови дзвінких приголосних у кінці слова і складу: дуб, сад, сядь, віз, ложка, казка, берізка.

Удосконалення вимови слів з апострофом перед я, ю, є, ї. Записування слів з апострофом під диктування та правильне їх читання (твердо вимовляючи приголосні звуки [б], [п], [в], [м], [ф], [р] перед сполученнями [йа], [йу, [йе], [йі]).
2. Слово (31 година і протягом року)

Спостереження за лексичним значенням слова. Розвиток уявлень про те, що слово служить для назви предмета, якості, дії.


Тематичні групи слів. Розподіл слів на тематичні групи за такими ознаками, як колір, матеріал, форма та ін. Складання рядів слів за певною змістовою ознакою (видовою або родовою).

Добір слів для доповнення речення, складання речень зазначеного змісту (скласти речення, яке можна було б використати під час обговорення письмової роботи однокласника, використати слова, потрібні для визначення позитивного в роботі).

Слова, близькі за значенням. Слова, протилежні за значенням.

Формування початкових уявлень про частини мови про те, що слова поділяються на групи залежно від того, на яке питання вони відповідають.

Слова, які відповідають на питання хто? що? (іменники). Постановка до слова одного з цих питань (використовуються слова з предметним і абстрактним значенням: книжка, зима, радість). Складання груп слів із пропонованим лексичним значенням (слова, що позначають осіб, які працюють у школі предмети, розміщені у класі почуття учня, який добре виконав роботу і т. ін.). Знаходження серед слів тих, що подібні чи протилежні за лексичним значенням.

Змінювання слів, які відповідають на питання хто? що?, за числами (один – багато). Утворення множини іменників (у простих випадках, без уживання терміна). Правильне вживання іменника у множині чи однині у складеному реченні.

Слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які? (прикметники). Зв’язок прикметників з іменниками.

Практичне змінювання цих слів за числами. Складання груп слів цієї категорії, які мають різне лексичне значення: назви кольорів, розміри предметів, ознаки за відношенням до пори року, матеріалу, з якого виготовлено предмет, інші ознаки.

Виявлення серед прикметників слів, подібних чи протилежних за значенням.
Утворення сполучень слів, які відповідають на питання хто? що? та який? яка?... Добір слів, які відповідають реальним ознакам того чи іншого предмета.

Слова, які відповідають на питання що робити? що зробити? що робив? що буде робити? (дієслова). Складання груп дієслів із певним лексичним значенням дії: слова, що позначають говоріння, навчальні дії, виявлення почуттів та ін.

Знаходження серед дієслів тих, які подібні чи протилежні за значенням.
Службові слова, до яких не ставлять питань, але без яких майже неможливо побудувати речення: на, в, із, по, до, у, над, під, а, але, і, чи, тому що.


3. Корінь слова. Спільнокореневі (споріднені) слова (9 годин)

Спостереження за значенням спільнокореневих (споріднених) слів. Виділення кореня в поданих словах. Добір спільнокореневих слів із найуживанішими в мовленні школярів коренями.

Складання речень зі спільнокореневими словами з метою усвідомлення значення кореня. Спостереження за словами з омонімічними коренями.

Вимова і правопис слів з ненаголошеними звуками [е], [и] в корені слова.



4. Речення (12 годин і протягом року)

Зміст і завершене інтонаційне оформлення речення. Речення, у яких є повідомлення, запитання, прохання або наказ, спонукання до дії. Спостереження за інтонацією таких речень.


Розділові знаки у кінці речення (? !), велика літера у першому слові речення.
Інтонація речень, різних за метою висловлювання.

Поширення речення за питаннями, поданими вчителем.

Обʹєднання двох простих речень в одне складне – за зразком, без уживання термінів (в усному мовленні). Використання безсполучникових зв’язків, а також сполучників а, і. (Дме вітер, іде дощ. Батько читає газету, а я готую уроки і т. ін.).
Розуміння змісту речення. Встановлення різниці у змісті подібних речень, які розрізнюються одним – двома словами.
5. Текст (5 годин і протягом року)

Заголовок тексту. Удосконалення вміння добирати заголовок відповідно до змісту тексту.


Спостереження за побудовою тексту: речення-зачин, у якому повідомляється, про що йтиметься в тексті основна частина, у якій викладено зміст висловлювання речення-кінцівка, яке свідчить про те, що висловлювання завершено.

Спостереження за роллю абзаців у тексті.


Дотримування абзаців, які відповідають трьом основним частинам висловлювання (зачин – основна частина – кінцівка).

Спостереження за використанням слів (він, вона, вони, цей, ця, це, ці, тоді, після того) для зв’язку речень у тексті.

Удосконалення текстів шляхом заміни в них окремих слів, що повторюються, на близькі за значенням, і ті, що були вжиті раніше.
6. Мова і мовлення (4 години і протягом року)

Уявлення про мову як засіб людського спілкування. Ознайомлення з мовними і немовними знаками.

Усне і писемне мовлення (говоріння і письмо). Культура мовлення і культура спілкування. Слова ввічливості.

Сила голосу і темп мовлення в процесі читання, говоріння, діалогічного спілкування.



7. Повторення вивченого за рік (4 годин)

Виконання навчальних і контрольних завдань.



8. Правопис (протягом року)

Позначення звуків буквами у тих випадках, коли написання відповідає вимові. Використання знака м’якшення (ь) та букв я, ю, є, і для позначення м’якості приголосних звуків.

Зіставлення вимови (читання) і написання слів (використовуються слова з ненаголошеними голосними, з апострофом перед я, ю, є, ї). Уживання слів в усному і писемному мовленні відповідно до правил вимови і написання. «Орфографічне» промовляння (самодиктування) слів за правилами написання у процесі контрольованого письма.

Уживання великої букви на початку речення, в іменах людей, кличках тварин, назвах міст, сіл.


Уживання розділових знаків (крапка, знак питання, знак оклику) у відповідних за метою висловлювання та інтонацією реченнях, сприйнятих на слух.

Списування навчальних друкованих і рукописних текстів з дотриманням правил оформлення письмових робіт.


Письмо під диктування: навчальні диктанти, матеріалом для яких є слова, речення, тексти. Контрольний диктант.


Слова, значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти: алфáвіт і алфавíт, Батьківщúна, ведмíдь, вéресень, вýлиця, герóй, диктáнт, дивáн, дитúна, духмяний, дятел, жáйворонок, завдáння, зáєць, календáр, кúлим, медáль, метрó, недíля, ознáка, пóмилка і помúлка, понедíлок, предмéт, рáнець, середá, теáтр, учúтель, читáння, червóний, черговúй, черевúки, четвер. (32 слова).
9. Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт (протягом року)

Закріплення графічних, гігієнічних навичок письма.

Вільні розчерки.

Письмо великих, рядкових букв та їх поєднань у розчерках і окремо.


Безвідривне поєднання 2-3 букв.

Поступове прискорення письма в міру індивідуальних можливостей учнів.

Оформлення письмової роботи.
Запис слів, віршів у стовпчик.
Вписування в таблицю слів.

Підкреслення слів лініями заданої форми.

Зображення форми умовного позначення під час виділення частин слова.

Письмо на дошці



Учень (учениця):

виконує усно звуковий і звуко-буквений аналіз слів із 4-5 звуків

виконує під керівництвом учителя аналітико-синтетичні і конструктивні навчальні дії зі словами на звуковому (буквеному) рівні

правильно читає (напам’ять або із запису) українську абетку

розташовує 5-6 слів за абеткою з орієнтацією на першу букву

ділить дво-, трискладові слова на склади

не розриває злиття приголосного з голосним при перенесенні частини слова з рядка в рядок

застосовує правило переносу слів зі збігом приголосних (шап-ка, ша-пка)

не відриває при переносі літер ь, й від попередньої літери

перелічує голосні звуки (шість) і називає букви на їх позначення (десять)

впізнає голосні звуки на слух та за вимовною ознакою (відсутність перешкоди на шляху видихуваного повітря);

вимовляє слова так, щоб чітко було чути наголошений звук (не розтягуючи слово по складах)

правильно наголошує слова, передбачені програмою
правильно вимовляє (самостійно або слідом за вчителем) слова з ненаголошеними голосними [е], [и]


впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння приголосні звуки (утворення перешкоди на шляху видихуваного повітря)

розрізнює на слух та за способом вимовляння тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні (самостійно або з допомогою вчителя)

правильно вимовляє слова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим


правильно вимовляє, читає і списує слова з апострофом у процесі виконання навчальних вправ під керівництвом учителя.


Учень (учениця):

розрізнює слова, що називають предмети, ознаки, дії

добирає самостійно 4-6 слів, які відповідають на різні питання (хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? та ін.)

розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакою доповнює кожну групу 2-3 словами

доповнює речення одним-двома словами за змістом



розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням

виявляє в ряду слів ті, що є близькими або протилежними за значенням


розподіляє слова на групи за значенням та питаннями (за частинами мови)

розрізнює іменники, які відповідають на питання хто? і що?

змінює (за зразком) іменники за числами (один – багато)
впізнає слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які?, окремо та в реченнях, у тексті
правильно ставить питання до прикметників різного роду й числа
знаходить серед прикметників слова з подібним і протилежним значенням добирає такі слова з допомогою вчителя та самостійно

утворює словосполучення іменників із прикметниками добирає до відомого предмета відповідні ознаки
впізнає слова-назви дій самостійно або з допомогою вчителя ставить до них питання

виявляє і добирає синоніми й антоніми (без уживання термінів) зі значенням дії

упізнає в реченні, тексті службові слова, пише їх окремо від інших слів

пов’язує між собою слова, частини складного речення за допомогою службових слів

Учень (учениця):
виділяє корінь у поданих спільнокореневих (споріднених) словах;

знаходить серед поданих слів спільнокореневі

добирає 1-3 широко вживаних у дитячому мовленні слів із заданим коренем.

правильно вимовляє слова з ненаголошеними звуками [е], [и] в корені слів; добирає перевірні слова способом словозміни і пошуком спільнокореневих (споріднених) слів.
Учень (учениця):
характеризує речення за його основними ознаками

розрізнює на слух завершене і незавершене речення

виділяє на слух окремі речення у висловлюванні визначає кількість речень у тексті з 4-5 речень

дотримується розстановки розділових знаків у кінці речень у процесі списування, самостійного складання тексту, у диктанті

правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і спонукальних речень речень, у яких виражено сильні почуття (з додатковою окличною інтонацією)

поширює речення словами за поданими питаннями
об’єднує з допомогою вчителя або в колективній роботі два прості речення в одне складне (в усному мовленні).


розрізнює зміст двох подібних, але не тотожних між собою речень.


Учень (учениця):

добирає або вибирає з-поміж запропонованих учителем заголовок до навчального тексту

визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку
пояснює самостійно та з допомогою вчителя наявність абзаців у навчальних текстах

дотримується абзаців у процесі списування текстів

використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті

удосконалює навчальні і власні тексти, усуваючи лексичні повтори.


Учень (учениця):

пояснює, для чого людині потрібна мова;

розрізнює мовні і немовні знаки

пояснює, коли використовується усне та писемне мовлення;

вживає у своєму мовленні і спілкуванні слова ввічливості

володіє у процесі читання монологічних і діалогічних текстів силою голосу і темпом мовлення, наближеними до природного говоріння і спілкування.

Учень (учениця):

використовує здобуті протягом навчального року мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.
Учень (учениця):

правильно записує сприйняті на слух слова підручникової лексики, вимова і написання яких не розходяться правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків

пояснює різницю між вимовою і написанням слів, що пишуться за вивченими правилами
коментує правильне написання слова відповідно до опрацьованого орфографічного правила

знає і дотримується правил уживання великої літери на початку речення та у власних назвах

правильно вживає розділові знаки під час списування та запису на слух речень, різних за метою висловлювання та інтонацією
списує текст (30-50 слів) із друкованого шрифту, дотримуючись правил каліграфії; перевіряє написане, виправляє допущені помилки;

пише диктант обсягом 30-50 слів, написання яких здійснюється за фонетичним принципом та за вивченими правилами (інші складні для написання слова записуються вчителем на дошці);

правильно вимовляє, наголошує і записує слова, передбачені програмою.

Учень (учениця):

дотримується гігієнічних і технічних правил письма

каліграфічно пише великі і малі літери алфавіту, дотримуючись відповідних поєднань їх у словах

пише безвідривно (в міру можливості швидко) буквосполучення типу: ди, ви, вм, ту, ем, щу, ли і под


розташовує самостійно заголовок у рядку

дотримується поля правого краю сторінки, вертикальності лівого її краю, абзаців

робить акуратні виправлення

розташовує слова і віршові строфи у стовпчик

вписує слова у таблицю

підкреслює від руки чи під лінійку слова під час розбору речення

зображує умовні позначки під час виділення частин слова
виконує письмові завдання на дошці, зберігаючи пропорційність літер


IІІ. Діяльнісна змістова лінія


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Формування навчально-організаційних умінь і навичок (протягом року)

Організація робочого місця.


Організація навчальної діяльності.

Взаємодія з іншими учасниками навчального процесу.



2. Формування навчально-інформаційних умінь і навичок (протягом року)

Робота з підручником.


Користування додатковими навчальними посібниками.


Спілкування в процесі навчання.



3. Формування навчально-інтелектуальних і творчих умінь та навичок (протягом року)

Виконання мисленнєвих операцій.


Творче застосування знань, умінь, способів діяльності в нових умовах (обставинах).


4. Формування контрольно-оцінювальних умінь і навичок (протягом року)

Перевірка і самоперевірка усних висловлювань і письмових робіт.

Оцінювання результатів навчання.


Учень (учениця):

своєчасно готується до уроку; самостійно добирає необхідне навчальне приладдя; підтримує порядок на робочому місці; дбайливо ставиться до своїх і чужих навчальних речей;

розуміє визначену вчителем мету навчальної діяльності; дотримується певної послідовності виконання завдання під керівництвом учителя (з чого почну, що зроблю потім, чим закінчу); переключається з одного виду роботи на інший; орієнтується в часі, відведеному на виконання поставленого завдання; дотримується режиму розумової праці під час виконання домашніх завдань;

уважно слухає і виконує всі настанови вчителя; слухає і доповнює відповіді однокласників; співпрацює з однокласниками в парі.
Учень (учениця):

самостійно користується підручником; орієнтується в умовних позначеннях; знаходить потрібний за змістом матеріал;

працює з дидактичним, роздатковим матеріалом; користується навчальними словниками; працює в зошитах з друкованою основою;

говорить не поспішаючи, чітко і послідовно в процесі діалогічного і монологічного мовлення; уважно слухає вчителя та однокласників; відповідає зв’язно на поставлені запитання; відтворює послідовність подій і явищ у прослуханому тексті; ставить запитання за змістом речень, до уривків тексту.
Учень (учениця):

виділяє у предметах, мовних одиницях головні і другорядні ознаки; встановлює тотожність, схожість і відмінність між кількома предметами, мовними одиницями чи явищами; виконує логічне групування предметів, мовних об’єктів (за видовими і родовими ознаками, вилучає «зайвий» серед чотирьох-п’яти однорідних); встановлює логічну послідовність викладу подій;

переносить знання і способи діяльності в нову ситуацію.

Учень (учениця):

уважно стежить за усними відповідями однокласників; вказує на помилки; перевіряє власні письмові роботи; знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;

оцінює результати навчання свої й однокласників за орієнтирами, даними вчителем.



3 клас

119 годин

І семестр – 64 години (4 години на тиждень);

ІІ семестр – 55 годин (3 години на тиждень)

Третій клас є особливим щодо змісту й організації навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови. Саме тут відбувається активне становлення графічної навички письма: учні починають писати у зошиті в одну лінію, набувають умінь скоропису, що є необхідним для виконання ними об’єктивно більшої кількості письмових вправ; удосконалюються їхні знання і вміння щодо опанування важливого для початкової мовної освіти розділу «Звуки і букви»; третьокласники засвоюють найважливіші правила української літературної вимови і грамотного письма; на дещо вищому рівні узагальнення знань і вмінь, порівняно з 2 класом, опановують розділи «Мова і мовлення», «Текст», а також відповідно до нової мети шкільного мовного курсу – формування комунікативного мовлення – вивчають розділи «Речення», «Лексичне значення слова», «Частини мови».


І. Мовленнєва змістова лінія


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення (протягом року)

Сприймання на слух текстів художнього, розмовного або науково-популярного стилів, різних жанрів (казка, оповідання, вірш) і типів (розповідь, опис, міркування).

Робота над усвідомленням елементів фактичного змісту (дійові особи, місце і час дії, тема і мета) висловлювань. Запам’ятовування послідовності подій.
Відтворення змісту прослуханого «своїми словами». Вираження власної думки щодо змісту прослуханого, персонажів, фактів чи подій.

Слухання, сприймання і розуміння навчальних інструкцій і настанов із боку вчителя



2. Говоріння (протягом року)

Регулювання дихання, сили голосу, темпу мовлення.


Читання напам’ять віршів та прозових текстів.
Складання діалогу за малюнком, описаною ситуацією – з опорою на допоміжні матеріали і без них.

Розширення уявлень про культуру мовлення і культуру спілкування: етичні норми мовлення, правила культури спілкування.

Переказування тексту з опорою на поданий план або опорне сполучення слів. Переказування епізоду із переглянутого фільму, розповіді, почутої в позакласний час від близьких, знайомих. Висловлення своєї думки про певні предмети, явища, події.

Повторення зразка зв’язного висловлювання, поданого вчителем, внесення деяких доповнень, змін у текст.

Складання усних зв’язних висловлювань (розповідь, опис, міркування) самостійно та за поданою вчителем дидактичною опорою: даним початком, основною частиною та кінцем з орієнтацією на ситуацію мовлення, за даним або колективно складеним планом.
Використання виражальних засобів мови (епітетів, порівнянь тощо).

Орієнтування мовлення на слухача (співрозмовника), врахування ситуації, теми і мети повідомлення (повідомити про щось нове, поділитися радістю, звернутися з проханням, висловити співчуття, підтримати у скруті).

Оцінювання складеного діалогу або зв’язного висловлювання, відзначення в ньому достоїнств, виявлення того, що потребує доопрацювання.

Удосконалення тексту



3. Читання (протягом року)

Удосконалення навичок миттєвого впізнавання добре відомих частотних слів та словосполучень.

Розвиток навичок плавного (вільного) читання зв’язних текстів.
Розпізнавання в тексті речень, з’ясування мети їх висловлювання за змістом та кінцевими розділовими знаками, використання під час їх озвучування відповідної інтонації.

Правильне інтонування речень зі звертаннями, однорідними членами.


Виділення силою голосу (логічним наголосом) слів, найважливіших для висловлення думки.

Орфоепічні норми під час читання слів, написання яких не збігається з вимовою: чітке вимовляння дзвінких приголосних у кінці слів і в кінці складів перед наступними глухими; нормативне вимовляння африкат [дж], [дз], [дз'] та проривного [ґ].

Читання текстів, різних за комунікативним призначенням: роз’яснень (інструкцій) до навчальних та ігрових завдань, листів (особистих і колективних), повідомлень (у т.ч. у дитячих газетах, журналах), телеграм, оголошень, запрошень, привітань тощо.

Читання тексту з діалогом, знаходження слів автора і персонажів.


Виразне читання навчальних текстів підручника, сформульованих у ньому завдань, читання і запам’ятовування правил та користування ними в усному і писемному мовленні.

Читання вголос і мовчки.


Обговорення змісту прочитаного




4. Писемне мовлення (17 годин і протягом року)

Складання і записування запитань за змістом прочитаного, на задану тему та відповідей на запитання.


Робота з деформованим текстом – упорядковування частин тексту, окремих речень, добір заголовка тощо.


Написання переказів (розповідний текст) за колективно складеним планом, з опорою на допоміжні матеріали (ключові слова та сполучення слів тощо), дотримуючись тричастинної структури висловлювання.

Письмове висловлювання про прочитаний твір, епізод переглянутого фільму, ситуації з життя класу або сім’ї та ін.
Використання виражальних засобів мови в писемному мовленні.

Висловлення власної думки у письмовій формі.

Складання записки, яка містить пояснення певного факту; привітання, запрошення; написання листа другові.

Обговорення письмових робіт у парах, невеликих групах.


Удосконалення змісту і форми написаного тексту (відповідність темі; наявність у тексті складових частин; логічність і послідовність викладу думок; усунення одноманітних конструкцій речень, невиправданих лексичних повторів)




Учень (учениця):

слухає і розуміє після одного прослуховування усне висловлювання (художній чи науково-популярний текст) – час звучання якого триває 2-3 хвилини (220-300 слів);

фіксує початок і кінець висловлювання (тексту);

розрізнює типи висловлювань – розповідь, опис, міркування;

запам’ятовує персонажів;

передає зміст почутого «своїми словами» з відтворенням послідовності подій;

визначає тему і мету почутого (тексту);

виявляє своє ставлення до дійових осіб, їхніх учинків;

розуміє й адекватно виконує навчальні дії відповідно до прослуханої інструкції, настанови вчителя
Учень (учениця):

свідомо регулює дихання, силу голосу та темп мовлення у процесі навчального говоріння;

виразно читає напам’ять вірші, прозові уривки, вивчені протягом навчального року;

бере участь у складанні діалогу обсягом 4–5 реплік для двох учасників, без урахування етикетних формул початку і кінця розмови, (одним із учасників діалогу може бути вчитель);

дотримується етичних норм мовлення, культури спілкування: вживає правильні форми звертань (за зразком), слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення у процесі спілкування; усно переказує текст (докладно і вибірково) – обсяг початкового матеріалу 50–70 слів;


висловлює власну думку про предмети, явища, події (почуті, прочитані, сприйняті у фільмі тощо);

повторює зразок короткого висловлювання (3–4 речення), поданого вчителем; вносить свої доповнення, міркування;

будує усне зв’язне висловлювання (усний твір типу розповіді, опису або міркування – орієнтовний час звучання 1–2 хвилини) за малюнком, ситуацією та з опорою на допоміжні матеріали (частиною тексту, планом, опорними словами, словосполученнями);

використовує виражальні засоби мови; висловлює своє ставлення до предмета, явища, ситуації;

дає загальну оцінку діалогу, в якому взяв участь, та сприйнятому на слух;

зазначає моменти, які потребують удосконалення;
бере участь у колективному вдосконаленні тексту
Учень (учениця):

миттєво впізнає добре відомі частотні слова з 3–5 букв та сполучення з 2–3 коротких слів;

поступово переходить до плавного (вільного) читання зв’язних текстів;

розпізнає мету висловлювання в реченнях за розділовими знаками та їх загальним змістом і правильно інтонує їх у процесі читання;
добирає правильну інтонацію для речень зі звертаннями та однорідними членами;

доречно використовує логічний наголос у процесі читання окремих речень та знайомого тексту;

дотримується орфоепічних норм під час читання слів, вимова яких не збігається з написанням (слова з ненаголошеними [е], [и], дзвінкими приголосними в кінці слова і складу перед глухими, слів з африкатами [дж], [дз], [дз´], проривним [ґ]);

усвідомлено читає тексти-інструкції, листи, повідомлення, оголошення, запрошення тощо;

бере участь у читанні діалогічних текстів; орієнтується у графічному оформленні слів персонажів та автора;

виразно читає навчальні тексти різних типів і жанрів; розуміє і запам’ятовує правила, інструктивні завдання до навчальних вправ і виконує їх;
читає вголос у темпі: на кінець першого семестру – 65-70 слів за хвилину; на кінець ІІ семестру – 75-80 слів за хвилину;

відповідає на запитання за змістом прочитаного, бере участь в обговоренні змісту
Учень (учениця):
будує і записує 2-3 запитання за змістом прочитаного тексту, на задану тему;

формулює письмові відповіді на запитання, поставлені однокласниками, вчителем;

самостійно впорядковує деформований текст: переставляє частини за логікою загального змісту, вилучає зайві речення, що не відповідають темі, добирає заголовок, додає власну кінцівку тощо;

письмово переказує текст розповідного змісту (початковий обсяг 50-70 слів), відтворюючи використані автором виражальні засоби мови;
складає письмове висловлювання (близько 60 слів) на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуації з життя класу, сім’ї та ін.; використовує виражальні засоби мови;

висловлює своє ставлення до того, про що пише;

складає записки, привітання, запрошення, листа другові;

помічає в роботі товариша позитивні сторони та дає поради щодо вдосконалення роботи, орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем;

знаходить і виправляє у власному тексті помилки (орфографічні, граматичні і стилістичні), орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка