Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів)



Сторінка3/4
Дата конвертації20.02.2016
Розмір0.72 Mb.
1   2   3   4

Література українського романтизму

Ідейно-художні особливості романтизму. Поглиблення бачення розбіжності між ідеалом і дійсністю. Зв‘язок із національним рухом.

Поети-романтики:

Петро Гулак-Артемовський, «Рибалка»; Євген Гребінка, «Українська мелодія»; Микола Костомаров, «Соловейко»; Віктор Забіла, «Соловей»; Микола Петренко, «Небо».

Найпоширеніші жанри і мотиви романтичної поезії (балада, літературна поема, романс, пейзажна поезія, епічна поема).

Змалювання нещасливого кохання в баладі Г.Артемовського «Рибалка». Поетизація почуттів і переживань ліричного героя в романсовій ліриці Є.Гребінки («Українська мелодія»), М.Костомарова («Соловейко»).

Мотиви туги, роздуми над людською долею («Соловей» В.Забіли, «Небо» М.Петренка). Мелодійність творів, популярність як народних пісень.


Маркіян Шашкевич, «Веснівка»

Зачинатель нової української літератури на західних землях. Роль «Руської трійці» у національному духовному відродженні. Значення романтизму для нового етапу розвитку слов‘янських літератур.

Альманах «Русалка Дністровая» як маніфест національного відродження на західноукраїнських землях. Висока оцінка альманаха І.Франком.

Фольклорні мотиви у «Веснівці» М.Шашкевича, змалювання краси рідної природи, образотворчі засоби поезії.
ТЛ: романтизм, елегія, романс.


3

Учень (учениця): вміє визначити головні мотиви поезій, прокоментувати їх у зв‘язку з художніми особливостями і народнопісенною лірикою. Знає про М.Шашкевича, про «Руську трійцю», має уявлення про альманах «Русалка Дністровая».

Вивчення напам‘ять: одну з поезій (на вибір).


Усвідомлення того, що романтик – духовно багата, творча людина. Виховання шанобливого ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові і поваги до батьків. Краса вірності в коханні.

Зарубіжні романтики В.Скотт, Дж.Байрон, П.Шеллі, В.Гюго, Г.Гейне, Е.Т. Гофман, А.Міцкевич, Ю.Словацький (зарубіжна література).
М.Глінка. Романси (музичне мистецтво).

Романтичний живопис Г.Світлицького, М.Самокиша, А.Мокрицького (образотворче мистецтво).





На вибір

Іван Вагилевич, «Мадей». Український поет, фольклорист, перекладач. Фольклорні мотиви, гіперболізація в зображенні героя, трактування проблеми вождя і народу в баладі «Мадей».

Яків Головацький, «Два віночки». Життєвий шлях поета, фольклориста. Народнопоетичний мотив вічної розлуки закоханих, образи поезії «Два віночки».


2

Учень (учениця): має загальне уявлення про поезію І. Вагилевича та Я. Головацького.
Виховання любові до уснопоетичної творчості українців.




Микола Гоголь

«Вечір проти Івана Купала».

Літературна діяльність М.Гоголя, її значення для української культури. Вираження глибин національного духу у творчості Гоголя. Український фольклор – джерело творів митця української тематики.

Романтична умовність оповідання «Вечір проти Івана Купала». Зв‘язок із «нечистою силою» як метафора злодіяння.


3

Учень (учениця): знає біографію М.Гоголя, має уявлення про його основні твори. Розуміє місце творчості письменника на порубіжжі культур двох народів – українського і російського. Розуміє культурно-історичні обставини, що впливали на мовний вибір письменника. Знає думку Т.Шевченка про М.Гоголя. Вміє переказувати зміст оповідання, пояснює його зв‘язок з фольклором, етичними уявленнями українського народу. Розкриває моральні мотиви твору і його ідейний зміст. Вміє визначати основне у сюжеті твору, формулює провідну думку, виражену в ньому.
Усвідомлення того,що Україна – країна визначних мистецьких талантів, що зробили великий внесок у культуру інших народів.

Формування переконання, що чистота душі, остереження гріха – Божий і людський заповіти.

Т. Шевченко, «Гоголю».

М.Гоголь у контексті зарубіжної літератури.

Українська народна обрядовість (музика).


На вибір

Становлення нової української байки. Байка – один з найпопулярніших жанрів нової української літератури початку ХІХ ст., її характерні ознаки. Роль творчості українських байкарів, гуманістів-просвітителів П.Гулака-Артемовського, Є.Гребінки, Л.Боровиковського, П.Білецького-Носенка у становленні нової української байки. Її жанрова різноманітність (байки-казки, байки-приказки тощо).



Петро Гулак-Артемовський

«Пан та Собака».

Перший байкар-класик нової української літератури. Започаткування байки-казки («Пан та Собака»), її спорідненість із байкою І.Красіцького «Пан і Пес». Глибоке співчуття безправному селянству, осуд деспотизму і сваволі панів. Оспівування прагнення людини до волі в байці-мініатюрі «Дві пташки в клітці».



Євген Гребінка

«Ведмежий суд».

Педагогічна і видавнича діяльність письменника, його участь у викупі Т.Шевченка з кріпацтва. Збірка байок «Малороссийские приказки». Критика несправедливості кріпосницького суду («Ведмежий суд»). Віл як невинна жертва сваволі й користолюбства суддів. Мотиви моральної вищості простого народу над панством («Пшениця»). Висока оцінка І.Франком байкарської майстерності Є.Гребінки.



Левко Боровиковський

«Суд».

Збірка «Байки й прибаютки Левка Боровиковського». Просвітительський характер байок, побутова тематика. Використання в байці «Суд» народного анекдоту про винесення суддею безглуздого присуду на користь хабарника. Чіткість композиції, лаконізм, дотепність байок Л.Боровиковського.




2

Учень (учениця): знає, яку роль зіграли Л.Боровиковський, Є.Гребінка, П.Гулак-Артемовський у становленні нової української байки, аналізує їхні байки, розкриває алегоричний зміст.

Усвідомлення необхідності в нашому житті дотепного, гумористичного слова, доброзичливого ставлення до людини, осудження несправедливості в житті.

Байки Езопа, Лафонтена, І.Красіцького, І.Крилова (зарубіжна література).





Тарас Шевченко

До Основ’яненка”, «На вічну пам‘ять Котляревському», „Перебендя”, «Думка» («Нащо мені чорні брови…»), «Причинна», «Лілея», «Гайдамаки», «Назар Стодоля», „Три літа” „Як умру, то поховайте...”, «Великий льох», «Чигрине, Чигрине…», «Стоїть в селі Суботові…», «Сон» («У всякого своя доля…»), «Кавказ», «І мертвим, і живим, і ненародженим…», «Єретик», «Катерина», «Наймичка», «Сон» («На панщині пшеницю жала…»), «Марія», «У нашім раї на землі…», «Садок вишневий коло хати...», «Сонце заходить, гори чорніють...», „Зацвіла в долині...”, «Росли укупочці, зросли…», «Якби зустрілися б ми знову…», «Ликері», „Лічу в неволі дні і ночі...”, «Один у другого питаєм…», „Художник”, „Доля”, „Муза”, „Слава”, «Чи ми ще зійдемося знову?», «Ісаія. Глава 35», «Подражаніє ІІ псалму», «Неофіти», «Доля», «І Архімед, і Галілей…»

Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Його виняткове значення.

Життєвий і творчий шлях письменника, основні періоди творчості.


Рання творчість, її тематика. Перше видання «Кобзаря» (1840 р.), його оцінка тогочасною критикою.

Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів. Вісь неперервності історичного часу («До Основ‘яненка», «На вічну пам‘ять Котляревському», «Думка» («Нащо мені чорні брови…»). Умовність у баладі, тривога за жіночу долю («Причинна», «Лілея»).

Засоби художньої виразності, ліричні відступи, багатство звукової організації вірша, його мелодійність, народні образи-символи. Образ народного співця-кобзаря («Перебендя»).
ТЛ: елегія, поглиблення поняття про лірику й ліро-епіку.
Історична тема в ранній творчості Т.Шевченка. Поема «Гайдамаки».

Гармонійне поєднання романтичного і реалістичного у змалюванні головних героїв (Максима Залізняка, Гонти, Яреми, Оксани).

Складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення. Повсталий народ як герой поеми. Одна з її головних ідей – «крила» особи (злитість її боротьби за щастя із боротьбою свого народу (образ Яреми). Необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле. Заклик до єднання слов‘янських народів.


(25)

2

2



3

Учень (учениця): знає біографію і основні віхи творчості поета. Розуміє його життєвий подвиг в умовах підневільного становища нації в першій половині ХІХ ст. Вміє розрізняти лірику й ліро-епіку, визначити жанр твору. Розрізняє елементи, що посилюють емоційну напругу елегії (думки) та балади. Виразно читає поезії, коментує їхній ідейно-художній зміст.

Учень (учениця): розглядає і вміє прокоментувати окремі фрагменти з «Гайдамаків» («Вступ», «Конфедерати», «Червоний бенкет», «Бенкет у Лисянці», «Епілог», «Гонта в Умані», «Передмова»).

Вміє визначати основні сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини. Характеризує героїв поеми (Ярема, Гонта, М.Залізняк).

Вивчення напам‘ять: фрагмент (на вибір).


Усвідомлення того, що здобуття незалежності – ідеал історичного розвитку нації, осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами, історичного примирення народів.


Т.Шевченко, «Тополя» (1839), «Автопортрет» (1840), «Будинок І.Котляревського в Полтаві» (1845).
Балади В.Жуковського, А.Міцкевича (зарубіжна література).

Романтичний герой у зарубіжній літературі (М.Лермонтов, «Мцирі»).

Пісні на слова Т.Шевченка (музика).

М.Лисенко, «Літа орел» (музика).

В.Касіян, М.Дерегус, І.Їжакевич. Ілюстрації до поеми «Гайдамаки».
Невідомий художник, «Портрет Максима Залізняка», «Іван Гонта». М.Зінов‘єв, «Гонтта в Умані» (образотворче мистецтво).


Історична соціально-побутова драма «Назар Стодоля».Особливість конфлікту. Багатогранність у змалюванні характерів драми (Назар, Галя, Гнат Карий). Відтворення народних звичаїв та обрядів. Поєднання ліричних і гумористичних сцен.
Поезія періоду трьох літ.

Художнє відтворення змін у світогляді митця в поезії «Три літа», «Як умру, то поховайте...» як один із найдосконаліших зразків світової політичної лірики.


Національна проблематика у творчості Т.Шевченка періоду «Трьох літ».

«Чигрине, Чигрине...», «Великий льох», “Стоїть в селі Суботові…”

Глибокі роздуми поета про минуле і майбутнє України («Чигрине, Чигрине...»). Епізод культурної історії (проведення археологічних розкопок російськими вченими із залученням наглядачів-поліцейських), що став поштовхом до написання містерії «Великий льох». Його образне переосмислення. Моральна й політична оцінка «розкопаного» історичного минулого. Лірико-романтичний, алегорично-сатиричний, реалістичний план твору. Поетова оцінка історичних постатей (з точки зору їхніх ролей для України).

Використання фольклорного прийому троїстості. Символічний смисл образів. Художня оцінка діяльності Богдана Хмельницького (“Стоїть в селі Суботові…” ).

ТЛ: містерія.
«Сон» («У всякого своя доля…»)

Поема («комедія») «Сон» і сучасна поетові суспільно-політична дійсність. Композиційний прийом «сну», його роль для розширення можливостей поетичного зображення. Протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистості. Сатиричний пафос поеми, його спрямування.

Поетичний образ України через змалювання її трагічних сторінок історії.
ТЛ: алегорія, гротеск, поетика контрасту, умовність.



2

1
2


1

Учень (учениця): знає зміст драми «Назар Стодоля», уміє характеризувати її конфлікт, образи.

Уміє скласти невелику за розміром власну баладу або вірш у народнопісенному стилі, пише твір на літературну тему типу характеристики персонажа з вираженням власного ставлення до нього.


Аналізує ідейне прозріння поета в творчості періоду трьох літ.

Учень (учениця): вміє співвіднести містерійні образи твору з історичними реаліями. Пояснює суворість авторської позиції щодо найменших відступів від почуття національної єдності. Розкриває символічний образ «великого льоху».


Виховання почуття безкомпромісності у ставленні до гнобителів нації. Розвиток естетичного сприйняття явищ мистецтва.
Учень (учениця): визначає в поетичному тексті образи і фрагменти додаткового символічного значення, самостійно розкриває їхній зміст.
Формування віри в майбутнє України, краса вираження цієї віри через художнє слово.
Учень (учениця): коментує зміст твору, визначає головні ідеї, контрастні картини в ньому. Характеризує ставлення поета до морально звироднілих «землячків» і власне ставлення до таких людей. Визначає фрагменти поеми, що справили найбільше враження, вміє пояснити свій вибір, визначає сатиричні художні засоби, пояснює їхню роль.

Вивчення напам‘ять: фрагмент (на вибір).


Усвідомлення гнітючої долі народу, підкореного імперією. Розуміння конструктивних засад, на яких ґрунтується «комедія»: рух у напрямку до демократичного устрою, національного визволення, вільного розвитку особистості.

Т.Шевченко, «Дари в Чигрині 1649 року» (1844).

1845. Ікона «Покрова» з портретом Б.Хмельницького. ХVІІ ст.

Постать Б.Хмельницького в історії України.


Т.Шевченко, «Смерть Богдана Хмельницького» (1836-1837), «Богданова церква в Суботові».

«Кавказ»

Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Продовження теми національно-визвольної боротьби. Узагальнена ідея поеми – неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн.

Присвята Якову де Бальмену. Своєрідність композиції. Поетичний образ Прометея, його символічний зміст.

Художня майстерність автора. Звернення до інвективи. Оцінка поеми І.Франком.


ТЛ: інвектива.
«І мертвим, і живим, і ненародженим…» як поетичний заповіт українському народові. Специфіка жанру. Патріотичний, революційний і сатиричний пафос поеми. Продовження теми «земляків» у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти. Заперечення комплексу меншовартості. Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього. Настроєві інтонації твору (суперечка, пересторога, погроза, заклик тощо).
ТЛ: посланіє.
Поема «Єретик», її історична основа.

Звеличення в поемі Яна Гуса. Сатиричне змалювання інквізиції. Ідея єднання слов‘янських народів.

Тема жіночої долі у творчості Т.Шевченка («Катерина», «Наймичка», „ Сон” («На панщині пшеницю жала...»), «Марія», «У нашім раї на землі…»).

Одна з провідних тем Шевченкової творчості. Захоплення поета красою жінки, мрія бачити жінку щасливою. Еволюція жіночого образу у поезії Шевченка. Тема матері і сина. Творча інтерпретація поетом образу жінки і пієтет християнина. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний («Катерина»), реалістично-побутовий («Наймичка», «На панщині пшеницю жала…»), символічно-узагальнений («Марія»).




2

1

1


2


Учень (учениця): вміє коментувати фрагменти поеми, визначає епізоди з ліричним, іронічним, сатиричним забарвленнями. Вміє пояснювати узагальнену ідею твору.
Виховання почуття солідарності з боротьбою народів за визволення від гніту. Формування світоглядних переконань неприйняття насильства, осуду загарбницьких воєн.

Учень (учениця): розуміє культурні і політичні чинники, що спонукали поета до написання цього твору. Виразно і усвідомлено читає твір. Визначає і характеризує адресата послання, провідну думку твору. Орієнтується у складній композиції твору, виявляє його різні настроєві інтонації.

Вивчення напам‘ять: фрагмент (на вибір).
Формування переконання, що за будь-яких обставин необхідно залишатись з народом, його цінностями.

Учень (учениця): знає зміст поеми «Єретик», аналізує образ Яна Гуса, розкриває сатиричний пафос поеми. Уміє виконувати творчу роботу на літературну тему проблемного характеру, скласти власний вірш у формі посланія чи листа.


Розуміє становище жінки в кріпацькій Україні часів Шевченка. Знає новозавітний переказ про Богородицю Марію. Вміє порівнювати різні типи втілення теми жіночої долі у творчості поета (на прикладі творів). Виділяє біблеїзми в поемі «Марія», пояснює їхню стильову функцію.
Формування шанобливого ставлення до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана та ін.). Усвідомлення того, що жінка – найзагадковіша краса на землі, що Свята Мати – джерело добра, яке змінює світ.

Образ Прометея в античній літературі. Г.Гейне, «Німеччина» (зарубіжна література).

Ілюстрації І.Їжакевича, В.Касіяна до поеми «Наймичка Т.Шевченка» (образотворче мистецтво).

Богородиця в українському іконописі.

Т.Шевченко – художник: «Марія» (1840), «Циганка-ворожка» (1841), «Катерина» (1842), «Сліпа з дочкою» (1842).



Творчість Т.Шевченка періоду заслання.

Цикл поезій «В казематі», основні мотиви поезій. Патріотичний заповіт: «Свою Україну любіть…» («Чи ми ще зійдемося знову?»). Шедевр пейзажної лірики («Садок вишневий коло хати»), ідилія родинного життя.

Тематика творів періоду заслання.

Пейзажна та інтимна лірика («Сонце заходить, гори чорніють…», «Зацвіла в долині…», «Росли укупочці, зросли…»). Задушевний ліризм і мелодійність поезій. Образотворчі засоби. Автобіографічні мотиви в інтимній ліриці поета («Якби зустрілися ми знову?»). Мотиви самотності і способи її долання («Лічу в неволі дні і ночі…»).

Медитаційний характер лірики («Один у другого питаєм…»). Роздум автора над проблемою людського життя, призначення людини на землі.
Повісті російською мовою, різноманітність тематики, автобіографічні мотиви («Художник»).
Творчість Т.Шевченка після заслання.

Поема «Неофіти», її алегоричний характер. Образ Алкіда як символу «святої правди і любові».

Ліричний триптих «Доля», «Муза», «Слава». Персоніфікованість поетичних образів. Визначення місця поезії в житті автора.

Інтимна лірика останніх років життя («Ликері»), автобіографічні мотиви.

Гімн вільній людині у новій сім‘ї на вільній землі («І Архімед, І Галілей…»).
ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя, психологізм у літературі, жанр ліричної медитації.
Тараса Шевченко і Біблія

«Ісаія. Глава 35», «Подражаніє 11 псалму».

Духовна присутність Біблії в усій творчості поета. Цикл «Давидові псалми». Ставлення Шевченка до Біблії (суперечка, захоплення, творче наслідування, переосмислення, віра і натхнення). Осмислення поетом Бога, України, власного життя крізь біблійні тексти. Переспіви і «подражанія» у творчій спадщині поета («Подражаніє 11 псалму»).


2

2


Учень (учениця): знає основні мотиви циклу поезій «В казематі», уміє аналізувати зазначені вірші, розкриває їхній ідейний зміст, художні засоби.

Визначає тематику поезій періоду заслання, робить ідейно-художній аналіз зазначених поезій.

Учень (учениця): вміє розповісти про обставини написання цих творів, проникнути уявою у настрої, у внутрішній світ героїв Шевченка, вчиться бачити красу особистості. Називає зразки поетичної образності, визначає їхню роль у структурі творів.

Вивчення напам‘ять: «Доля».


Формування переконань, що контакт із друзями, однодумцями, зі світом є підтримкою особистості, що прожити життя треба чесно, в добрі і взаємоповазі.

Учень (учениця): вміє обґрунтувати розуміння Шевченком ідеї Бога. Має уявлення про її стильове і образне вираження у творчості поета. Уміє зіставити переспів Шевченка і оригінальні біблійні тексти псалмів, визначити домінанти поетового почуття.


Осмислення беззаконня життя «без Бога». Усвідомлення Бога як високого духовного оплоту особистості, щасливого майбутнього України при благословенні Бога, на шляхах праведних.


Т.Шевченко, «Селянська родина» (1843).

Т.Шевченко, «Автопортрет» (1847), «Шевченко серед товаришів» (1851),

«Байгуші» (1853), «Казашка

Катя» (1856-1857) та ін.

М.Лисенко. Кантата «Радуйся, ниво неполитая!» (музика).

Т.Шевченко «Видубецький монастир» (1844). «Притча про робітників на винограднику» (1859). Серія «Притча про блудного сина»(1856-1857), «Свята родина» (1858).



Поезія «Ісаія. Глава 35». Вираження мрій поета про вільне і щасливе життя в Україні. Використання біблійних мотивів і образів як моральних уроків для сучасників, для вираження нових поглядів на власну історію («Саул»).
ТЛ: псалом, гімн.
Світова велич українського поета.

Огляд вивченої поетичної спадщини Т.Шевченка і його малярського доробку, прози, драматургії, міркувань із «Щоденника». Визначні діячі світової культури про Шевченка. Його вплив на літератури інших народів. Шевченко та історичний поступ України. Вшанування пам‘яті поета.

Розвиток шевченкознавства. Лауреати Національної премії ім. Т.Шевченка.
ТЛ: новаторство в літературі, особливості шевченківського вірша.

2


Учень (учениця): розуміє той великий духовний імпульс, який подала діяльність Шевченка у боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України. Вміє схарактеризувати внесок Т.Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ.

Уміє виконувати творчу роботу на узагальнюючу літературну тему, укладати сторінки власного щоденника, писати стисле власне висловлювання про поета.


Усвідомлення краси українського художнього слова, представленого в поезії Шевченка; того, що Т.Шевченко – гордість України.

Т.Шевченко у різних видах мистецтва (музиці, кіно, образотворчому мистецтві).

Т.Шевченко, «Дерево» (1859), «Автопортрет із свічкою» (1860), «Портрет Л.Полусмакової» (1860), «Автопортрет» (1861).



Пантелеймон Куліш

«Рідне слово», «До кобзи», «До рідного народу». «Троє схотінок», «Заворожена криниця», «Чорна рада», «Слово над гробом Шевченка».

П.Куліш – письменник, перший український професійний літературний критик, перекладач («Біблія», твори Шекспіра, Й.-В.Гете), автор підручників для школи, першого українського правопису «кулішівка». Вплив на П.Куліша ідей європейського просвітництва: «Українець у Європі, європеєць в Україні». Романтичний світогляд. Ентузіазм і жертовність П.Куліша у громадській та культурницькій роботі на шляху духовного відродження і культурного збагачення нації.

Поетична творчість письменника, основні збірки. Віра у відродження рідної мови, яка оновить українську націю («Рідне слово»). Образ кобзи – «непорочної утіхи» як сили, здатної будити народ, символу непоборної України («До кобзи»). Осуд, біль і гнів поета-громадянина («До рідного народу»). Кредо митця, його романтична лірика («Троє схотінок», «Заворожена криниця»).
«Чорна рада» - перший україномовний історичний роман. Версії тлумачення його назви. Історична основа сюжету. Показ протистояння сил державотворення і руїнництва. Чоловік Божий – носій основної ідеї. Хутір – символ українського способу життя; Черевань – уособлення щасливого хутірського життя; Іван Шрам і Яким Сомко – носії ідеї державності України; Леся і Петро Шраменко – уособлення сімейної ідилії, як символу незнищенності українців, України; Кирило Тур – втілення запорозької вольниці та козацького лицарства. Романтичний мотив дороги і його місце у творі. Оцінка роману Т.Шевченком.

Публіцистика Пантелеймона Куліша («Слово над гробом Шевченка»). Висока оцінка творчості Кобзаря.


ТЛ: роман, роман-хроніка, історичний роман.


6

Учень (учениця): знає основні віхи життєвого і творчого шляху письменника. Вміє визначити і пояснити провідні ідеї поезій, аналізувати художні засоби. Висловлює власні міркування з приводу актуальності порушених у віршах проблем.

Вміє розрізняти жанри: роман, історичний роман, роман-хроніка. Вміє розрізняти історичну і художню правди у романі. Визначає основний конфлікт твору. Пояснює роль образу Чоловіка Божого. Вміє розкрити образи і символи твору, пояснити особливості оповіді, різноманітність засобів розкриття образів, історичний колорит.

Робить порівняльну характеристику образів Якима Сомка та Івана Брюховецького. Співвідносить образи твору з художніми образами інших історичних творів вітчизняних і зарубіжних письменників. Вміє аргументовано пояснити значення діяльності П.Куліша для відродження, культурного збагачення української нації.
Усвідомлення значення ініціативності, наполегливості і працьовитості для досягнення поставленої мети. Усвідомлення важливості для громадянина України збереження свободи і незалежності рідного краю, його державності.

Бачення і розуміння поезії як сповіді душі,вияву найсокровенніших думок і почуттів людини. Формування рис справедливості, колегіальності, лицарства, щирості, вірності почуттю і обов‘язку.


Історичні романи В.Скотта та інших зарубіжних письменників.
Перебендя Т.Шевченка, пророк В.Скотта і Чоловік Божий П.Куліша. Народні перекази про козака Мамая.

Історичні події в Ніжині

1663 р. («Чорна рада»); Літопис Самовидця (історія України).

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка