Програма комплексного державного екзамену



Сторінка1/3
Дата конвертації21.03.2016
Розмір0.52 Mb.
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»


ПРОГРАМА

КОМПЛЕКСНОГО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

З ОКРЕМИХ МЕТОДИК (МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ, МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА, МЕТОДИКИ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ З ПРАКТИКУМОМ, МЕТОДИКИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА З ПРАКТИКУМОМ)

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ: 0101 «Педагогічна освіта»

НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ: 6.010102 «Початкова освіта»

Кривий Ріг – 2015

УДК 371.3/373+373.2

БКК 74.26+74.100

Програма комплексного державного екзамену з окремих методик (методики навчання української мови, методики навчання математики, методики навчання природознавства, методики трудового навчання з практикумом, методики образотворчого мистецтва з практикумом). - Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет», 2015. -  38с.

Форма навчання – денна, заочна

Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр

Кваліфікація – вчитель початкової школи


Укладачі:

Павлик О.А., Кравцова І.А., Білоконна Н.І., Кисільова-Біла В.П., Любар І.Г., Лисевич О.В., Майбородюк Н.Д., Федорова Л.Г.

Затверджено на засіданні кафедри змісту і методики початкового навчання Криворізького педагогічного інституту від 21.03.2012 р. (протокол № 11)
Затверджено на засіданні вченої ради інституту від 13.12.12 р.

(протокол №5)


Перезатверджено на засіданні кафедри змісту і методики початкового навчання Криворізького педагогічного інституту 18.04.2013 р. (протокол № 11), 19.03.2015 р. (протокол № 11)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Студенти, які завершують навчання за спеціальністю 6.010102 «Початкова освіта» ОКР бакалавр, повинні скласти екзамен з окремих методик (методики навчання української мови, методики навчання математики, методики навчання природознавства, методики трудового навчання з практикумом, методики образотворчого мистецтва з практикумом).

Метою випробувань є визначення здатності бакалавра виконувати професійні обов’язки вчителя початкової школи, з’ясування рівня засвоєння фахових дисциплін.

Комплексний екзамен передбачає виконання певних завдань, під час яких необхідно:

  1. Комплексно перевірити якість засвоєння студентами окремих методик.

  1. Виявити творчі здібності бакалаврів.

  2. Перевірити рівень оволодіння майбутніми учителями початкових класів фаховими уміннями й навичками, культурою професійного мовлення.

Програма фахового випробування складається з таких блоків: «Методика навчання української мови», «Методика навчання математики», «Методика навчання природознавства», «Методика трудового навчання з практикумом», «Методика образотворчого мистецтва з практикумом», кожен з яких містить відповідну кількість питань. Відповідно до програми початкової загальної освіти пропорційно визначається кількість екзаменаційних питань, що включено до білетів державного екзамену з часткових методик: 25 питань з методики навчання української мови, по 17 питань з методики навчання математики та методики навчання природознавства і по 8 питань з методики трудового навчання з практикумом та методики образотворчого мистецтва з практикумом. Зміст питань визначається державним галузевим стандартом та робочими навчальними програмами з дисциплін.

Бакалаври мають бути обізнані з вимогами програми 1-4 класів та змістом навчання, реалізованим у чинних підручниках: «Буквар», «Читанка», «Рідна мова», «Математика», «Я і Україна», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво».

Програма складена на основі ОКХ та ОПП Галузевого стандарту з методики навчання української мови к.п.н., доц.. Павлик О.А., Кравцовою І.А.; Білоконною Н.І., з методики навчання математики к.п.н., доц. Кисільовою-Білою В.П., к.п.н., ст. викл. Майбородюк Н.Д.; з методики природознавства доц. Любар І.Г.; з методики образотворчого мистецтва к.п.н., ст. викладачем Лисевич О.В.; з методики трудового навчання з практикумом к.п.н., доц. Білоконною Н.І., ас. Федоровою Л.Г.
ПРОГРАМА

складової частини державного екзамену

з методики навчання української мови в початкових класах

денна та заочна форма навчання

(бакалаври)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Провідна роль у системі підготовки вчителя початкових класів належить методиці навчання мови.

Державний екзамен повинен виявити глибину засвоєння студентами питань методики викладання рідної мови в початкових класах, вміння творчо використовувати набуті знання в умовах практичної діяльності.

Мета програми – допомогти студентам на заключному етапі зосередити увагу на систематизації знань та змісті найважливішого матеріалу.

Висвітлюючи теоретичні питання з методики мови, студенту необхідно показати, як знання особливостей цієї науки дозволить організувати навчальний процес у сучасній початковій школі на високому рівні. Випускник повинен вміти обґрунтувати освітні завдання та виховні можливості уроків навчання грамоти /читання й письма/, української мови, читання, позакласного читання, розвитку мовлення; розкрити психолого-педагогічні вимоги до формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів; враховувати вікові особливості молодших школярів та їх індивідуальні можливості.

Випускники повинні знати:


  • основні методи навчання української мови в початкових класах;

  • принципи й способи навчання української мови;

  • основні методичні роботи з кожного розділу методики викладання української мови.

Випускники повинні вміти:

  • самостійно визначити оптимальні засоби навчання з урахуванням сучасних дидактичних принципів;

  • складати конспекти уроків та позакласних заходів;

  • самостійно працювати з науковою психолого-педагогічною та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

Під час підготовки до державного екзамену читаються 4 години лекцій (оглядових), проводяться групові та індивідуальні консультації, застосовуються тестові завдання для самоперевірки і самоконтролю..
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
І. Методика навчання грамоти

Методика розвитку усного мовлення і мислення дітей у добукварний період.

Методика формування в учнів початкових уявлень про мову, слово, речення, текст.

Короткий історико-критичний огляд методів навчання грамоти. Класифікація методів за мовними одиницями.

Звуковий аналітико-синтетичний метод К.Д. Ушинського та удосконалення цього методу вченими-методистами.

Характеристика сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.

Основні періоди та етапи навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом.

Добукварний період навчання грамоти. Підготовка руки до письма.

Етапи букварного періоду та завдання кожного з них.

Основні завдання букварного періоду навчання грамоти.

Методика навчання письма в букварний період. Психолого-дидактичні вимоги до навчання письма.

Структура і методика уроків письма в букварний період.

Методика роботи над багатозначними словами, синонімами, антонімами, фразеологізмами, прислів’ями, загадками, скоромовками, наявними у змісті навчання на сторінках Букваря.

Методика проведення пропедевтичної роботи над будовою слова, походженням слів, частинами мови, їх граматичними ознаками, елементами синтаксису та пунктуації.

Завдання післябукварного періоду. Структура і методика уроків читання і письма в цей період навчання грамоти.

Методика використання ілюстративно-наочного матеріалу на уроках навчання грамоти.



ІІ. Методика розвитку мовлення

Методика організації мовленнєвої діяльності молодших школярів.

Методика формування в учнів уявлення про текст, його тему, основну думку, будову, засоби зв’язку речень у тексті.

Методика формування в молодших школярів елементарних уявлень про стилі українського мовлення.

Зв’язне мовлення. Види вправ на вироблення уміння оперувати зв’язним мовленням.

Переказ як складова частина системи розвитку мовлення молодших школярів. Класифікація переказів, методика їх проведення.

Твір як складова частина системи розвитку мовлення. Класифікація творів, методика їх проведення.

Критерії і норми оцінювання учнівських переказів і творів.



ІІІ. Методика класного і позакласного читання

Читання як вид мовленнєвої діяльності. Види читання. Основні етапи розвитку навичок читання молодших школярів.

Способи читання. Класифікація способів читання учнів 1-4 класів.

Прийоми розвитку та удосконалення якостей читання.

Критерії та прийоми виявлення усвідомлення прочитаного учнями твору.

Вимоги до виразного читання. Методика підготовки учнів до виразного читання.

Етапи роботи над художнім твором. Основні завдання етапу первинного та вторинного синтезу.

Структура і методика уроку опрацювання художнього оповідання. Особливості роботи над художніми творами інших жанрів.

Методика опрацювання народних та літературних казок казок відповідно до їх тематичних особливостей.

Методика вивчення байок, прийоми розкриття та усвідомлення алегорії, моралі, художніх образів, мовних засобів.

Методика вивчення віршів з урахуванням їх видових і змістових особливостей.

Структура уроків читання на вивчення нового матеріалу. Методика проведення узагальнюючого уроку.

Завдання і організація позакласного читання в початкових класах.

Три етапи формування читацької самостійності учнів, завдання кожного з них.

Методика проведення смислового, структурного й мовно-стилістичного аналізу тексту.
ІУ. Методика вивчення основ фонетики, граматики, орфографії

Методика повторення фонетичних знань, набутих учнями в період навчання грамоти.

Методика розкриття взаємозв’язку в знаннях фонетики та графіки, орфоепії та орфографії.

Лексикологія як лінгвістична основа методики словникової роботи в школі. Значення і завдання словникової роботи в 1-4 класах.

Методика ознайомлення з елементами словотворення. Прийоми розкриття понять: споріднені слова, основа слова, закінчення, корінь, префікс, суфікс, спільнокореневі слова.

Методика часткового та повного морфемного аналізу слів, зв'язок його зі звуко-буквеним, орфографічним та словотворчим аналізом.

Методичні основи формування граматичних понять.

Методика формування у молодших школярів уявлення про частини мови на основі встановлення їх семантики, граматичних ознак і синтаксичної ролі.

Методи та прийоми, які забезпечують систему логічної роботи над іменником, прикметником, дієсловом.

Методика роботи над словосполученням та реченням.

Методика розкриття понять: словосполучення, речення, член речення, основа речення, підмет, присудок, головні, другорядні, однорідні члени речення, розділові знаки в реченні.

Методика опрацювання орфографічних правил, дидактичні умови їх засвоєння.

Види орфографічних вправ, їх значення у формуванні правописних навичок школярів, методика проведення.

Диктанти, їх види, методика проведення, оцінювання.

Методика використання різних видів наочності, роздаткового матеріалу, диференційованих завдань у роботі над вивченням орфографії.

Основні методи і прийоми формування в учнів початкових класів елементарних уявлень про мову як знакову систему.

Вправи як метод, що забезпечує глибше осмислення мовних знань, формування, розвитку умінь, навичок. Види вправ.

Типи, структура, методика уроків мови в початкових класах. Методика їх проведення відповідно до вимог сучасної школи. Класифікація методів викладання мови.



Методика організації позакласної роботи з мови в початкових класах, спрямованої на розвиток образного мовлення.

ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ БІЛЕТІВ


  1. Підготовчий (добукварний) період навчання грамоти, його основні навчально-виховні завдання. Підготовка до навчання письма в добукварний період.

  2. Букварний період навчання грамоти. Поділ його на етапи. Методика ознайомлення учнів з новим звуком та буквою

  3. Прийоми звукового аналізу і звукового синтезу.

  4. Робота з розвитку мовлення учнів на вимовному рівні.

  5. Методика формування в учнів уявлення про текст, його тему, основну думку, будову, засоби зв’язку речень у тексті.

  6. Перекази. Види переказів, передбачених чинною програмою, їх дидактичні можливості та методика їх проведення у початковій школі.

  7. Твори. Класифікація творів. Методика проведення творів різних видів.

  8. Свідомість читання. Критерії виявлення розуміння прочитаного. Прийоми, що забезпечують усвідомлення учнями прочитаного твору.

  9. Виразність читання. Вимоги до виразного читання. Методика підготовки учнів до виразного читання.

  10. Етапи роботи над художнім твором. Основні завдання кожного етапу.

  11. Словникова робота на уроках читання. Прийоми пояснення слів.

  12. Методика опрацювання народних казок відповідно до їх тематичних особливостей.

  13. Методика вивчення віршів. Формування навичок виразного читання віршів з урахуванням їх змістових особливостей.

  14. Методика вивчення байок, прийоми розкриття та усвідомлення алегорії, моралі, художніх образів, мовних засобів.

  15. Прийоми роботи в опрацюванні науково-популярної статті в початковій школі.

  16. Методика проведення узагальнюючих уроків читання.

  17. Завдання і організація позакласного читання в початкових класах.

  18. Методика роботи над темою «Слово. Лексичне значення слів. Багатозначні слова».

  19. Методика ознайомлення з темою «Будова слова». Прийоми розкриття понять основа слова, закінчення, корінь, префікс, суфікс, спільнокореневі слова.

  20. Вивчення теми «Іменник» у початкових класах.

  21. Вивчення теми «Прикметник» у початкових класах.

  22. Вивчення теми «Дієслово» у початкових класах.

  23. Вивчення елементів синтаксису та пунктуації у початкових класах.

  24. Списування як вид орфографічних вправ. Види списування, методика їх проведення.

  25. Диктант як вид орфографічних вправ. Класифікація диктантів, методика їх проведення.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Державний стандарт початкової загальної освіти (Галузь «Мова і література») //Поч. школа. – 2011. - №7.

  2. Деркач Н. Навчання грамоти: навч.-метод. посіб. – Тернопіль, 2009. – 112с.

  3. Джежелей О.В. Позакласне читання .1-4 класи [метод.поради, розробки уроків] / О.В.Джежелей, А.А.Ємець. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 176с.

  4. Коваль Г.П., Деркач Н.І., Наумчук М.М. Методика викладання української мови: навч. посібник. – Тернопіль, 2008. – 287с.

  5. Коченгіна М.В. Готуємось до уроку розвитку зв’язногомовлення. 2 клас / М.В.Коченгіна. – Х.: Веста- Вид-во Ранок, 2008. – 144с.

  6. Кравчук Д.М. Писемне мовлення учнів 1-3 класів. – К., 1984.

  7. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. - Київ, 2011.

  8. Методика викладання української мови. За ред С. І. Дорошенка. К.:Вища школа, 1992.

  9. Методика викладання української мови в початковій школі: навч.-метод. посібник / Під ред.. М.С.Вашуленка. – К.: Літера ЛТД, 2010. – 364с.

  10. Навчання і виховання в 1-му класі. - К., 2006.

  11. Навчання і виховання в 2-му класі. - К., 2006.

  12. Навчання і виховання в 3-му класі. - К., 2006.

  13. Навчання і виховання в 4-му класі. - К., 2006.

  14. Наумчук М.М. Словник-довідник основних термінів і

  15. понять з методики української мови. – Тернопіль: Астон, 2008.

  16. Наумчук М.М.Сучасний урок української мови в початкових класах. - Тернопіль, 2001.

  17. Олійник Г.А. Методика читання. Практичні розробки вивчення творів напам’ять у 2 і 3 класі / Г.А.Олійник. – Тернопіль: Астон, 2003. – 88с.

  18. Програми середньої загальноосвітньої школи 1 - 4 кл. К.: Освіта, 2012.

  19. Підручники з української мови, літературного читання, букварі, прописи.

  20. Савченко О.Я. Варіативність побудови уроків читання // Початкова школа. – 2006. - №9. – С.3-8.

  21. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти. – К.: Грамота, 2012. – 504с.

  22. Савченко О.Я. Етапи опрацювання художніх творів на уроках читання // Початкова школа. – 2005. - №9. – С.22-27.

  23. Савченко О.Я. Методика читання. -Київ. - Магістр - 1997.

  24. Пономарьова К.І. Особливості розвитку мовлення учнів у початковій школі. Уроки розвитку мовлення в 1-4 класах. – К.: Генеза, 2011. – 141с.

  25. Фенцик О. Методика аналізу ліричного твору на уроках літературного читання / О.Фенцик // Початкове навчання та виховання. – 2013. - №6. – С.19-20.

  26. Цепова І.В., Харченко О.Я. Розвиток навичок мовленнєвої діяльності молодших школярів: аудіювання, говоріння. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. – 176с.

ПРОГРАМА
складової частини державного екзамену

з методики навчання математики

денна та заочна форма навчання

(бакалаври)


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Методика навчання математики учнів початкової школи як складова частина ДЕК є основною формою контролю наявного рівня сформованості методичної компетентності студента-випускника до організації навчання математики молодших школярів, а також його здатності до самостійної творчої педагогічної діяльності в сучасній початковій школі.

Відбір змісту навчального матеріалу на екзамен здійснено з урахуванням того, що діяльність майбутнього вчителя-класовода має складну структуру і студент повинен володіти загальними способами методичних дій, які враховують зміст початкового курсу математики і психолого-педагогічні особливості засвоєння його молодшими школярами.

Із загальних питань методики навчання математики молодших школярів (МНМ МШ) до екзаменаційних питань включений той зміст матеріалу, який дає можливість виявити готовність студента до навчання учнів математики за різними альтернативними програмами і підручниками, а також сприяти становленню особистості молодшого школяра як цілісної, компетентної, успішної, мобільної, здатної до продуктивної, творчої діяльності в майбутньому (виховання характерологічних рис особистості, розвиток його адаптивних і творчих можливостей; розвиток математичних здібностей; формування досвіду навчальної діяльності на гуманістичних засадах).

Основну частину змісту навчального матеріалу, який винесено на екзамен, складають часткові питання МНМ МШ. Вони передбачають виявити готовність студента до реалізації виробничих функцій вчителя-класовода у процесі навчання математики молодших школярів.

Дидактико-методична компетентність майбутніх учителів початкової школи визначається за сукупністю таких критеріїв:

нові цілі засвоєння учнями освітньої галузі «Математика» в контексті модернізації початкової освіти;

– зміст та особливості побудови початкового курсу математики відповідно до вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»;

– специфіка виховної роботи на уроках та в позаурочній діяльності.



Студент повинен бути обізнаний з:

– основними вимогами до математичної підготовки учнів за роками навчання;

– загальними вимогами до усного й писемного математичного мовлення та критеріями оцінювання знань, умінь і навичок учнів;

– особливостями календарно-тематичного планування;

– основними засобами, формами й методами навчання математики;

– особливостями застосування сучасних навчальних технологій на уроках математики;

– передовим педагогічним досвідом учителів-практиків з проблем організації технологічного навчання в початковій школі.

Студент має бути здатний:

– формулювати освітні цілі з предмета, досягати й оптимально переосмислювати їх під час навчання;

– аналізувати основний методичний апарат підручників та розширювати його завданнями, спрямованими на розвиток логічного мислення у тестовій формі; диференційованих на вибір і самооцінку тощо;

– здійснювати розвиток загальнонавчальних умінь і навичок молодших школярів на уроках та в позаурочній діяльності;

– оцінювати результати діяльності учнів у відповідності з критеріями навчальних досягнень учнів початкової школи.

Студент має володіти загальними практичними уміннями й навичками:

– моделювати й проводити уроки математики на основі застосування сучасних навчальних технологій у початковій школі; вести їх обговорення, давати оцінку та самооцінку проведених занять;

– продуктивно та нестандартно організовувати процес навчання, виховання й розвитку з метою забезпечення реалізації вимог Державного стандарту освітньої галузі «Математика»;

– проводити позакласні заходи з математики;

– удосконалювати професійну діяльність на основі систематичного впровадження сучасних навчальних технологій у початковій школі.

Оволодіння майбутніми вчителями початкової школи предметною (математичною) компетентністю визначається за сукупністю таких критеріїв:



Студент має володіти практичними вміннями й навичками:

– знайомити учнів з основними математичними поняттями, законами, властивостями та способами дій, що вивчаються в початкову курсі математики, навчити молодших школярів використовувати їх на практиці;

– формувати систему математичних знань, умінь і навичок відповідно до результатів навчання за змістовими лініями Державного стандарту початкової загальної освіти (освітня галузь «Математика»).

Вимоги до відповіді студента на екзамені
Під час відповіді на питання екзаменаційного білета студент повинен продемонструвати: знання основних теоретичних положень, пов’язаних з початковим курсом математики: математичні поняття, закони, властивості і способи дій (числа, величини, відношення, фігури, вирази); в якому обсязі вони засвоюються молодшими школярами; в якій послідовності передбачено їх вивчення за діючими підручниками математики та в якій послідовності вони можуть вивчатися. Студент повинен продемонструвати знання змісту початкового курсу математики, уміння організувати навчальну діяльність учнів, спрямовану на засвоєння математичних понять, властивостей і способів дій таким чином, що її результати дали позитивні зміни в рівні навчальних досягнень учнів. Відповідь студент повинен ілюструвати конкретними прикладами, виявляючи при цьому вміння використовувати підручники з математики та, дозволені для використання на екзамені, джерела методичної інформації. Зокрема, відповідаючи на питання, студент повинен показати обізнаність в основних напрямках розвитку МНМ МШ як науки, знати результати найважливіших досліджень методики математики. При цьому необхідно проявляти зрілість і ґрунтовність оцінних суджень, вміння критично аналізувати різні методичні положення, проекти.

Аргументуючи відповідь на питання білета конкретними прикладами, студент-випускник повинен виявити необхідні практичні уміння: встановлювати мету, методичний і математичний зміст завдань, які є у підручнику з математики для початкових класів; застосовувати наявні теоретичні знання до виконання практичних завдань; розв’язувати текстові задачі і безпомилково виконувати обчислення.

На екзамені перевіряються уміння випускників грамотно, логічно і обґрунтовано (доказово) висвітлювати суть питання, користуючись спеціальною науковою і математичною термінологією і символікою.

Під час підготовки до ДЕК студенти повинні бути ознайомлені з його програмою і вимогами до відповіді.



На екзамені студенти можуть використовувати таку літературу:

  • програми для середньої загальноосвітньої школи (1-4 класи);

  • програму з навчального курсу «Методика навчання математики» для спеціальності 6.010100 «Початкове навчання»;

  • програму даного ДЕК (розділ: «методика навчання математики»);

  • підручники з математики для початкових класів України, підручники з математики систем розвивального навчання, дидактичні матеріали і наочні посібники до уроків математики в початкових класах.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка