Програма кваліфікаційного іспиту (на базі відповідної повної вищої освіти) для студентів спеціальності "Початкове навчання"



Скачати 290.74 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір290.74 Kb.
Мелітопольський державний педагогічний університет

Імені богдана хмельницького
Кафедра початкової освіти

“Затверджую”

Перший проректор

_____________ “ ” _________ 2010 р.



(підпис)


Програма



кваліфікаційного іспиту

(на базі відповідної повної вищої освіти)
для студентів спеціальності “Початкове навчання”

освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр”



Мелітополь, 2010

Програма кваліфікаційного екзамену зі спеціальності “Початкове навчання” освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”/ укладачі: к.геол.-м.н., доцент В.В. Молодиченко, к.с/г.н. доцент Т.Д.Олексенко Т.Д., к пед.н., доцент С.М.Дубяга, к пед.н., доцент В.Д.Мелаш – 28 с.

Схвалено на засіданні кафедри початкової освіти (протокол № 4 від 15 листопада 2010 року).

Затверджено на засіданні навчально-методичної комісії соціально-гуманітарного факультету (протокол № 4 від 17 листопада 2010 р.).



Пояснювальна записка

Професійна підготовка магістрів з спеціальності “початкове навчання” передбачає опанування таких курсів як “Методика викладання педагогічних дисциплін у вищий школі”, “Педагогічна творчість”, “Історія формування шкільних дисциплін та методик їх викладання”, „Педтехнологія організації екоосвіти в початковій школі”, “Методика дослідної роботи вчителя початкової школи з учнями”.

Програмний матеріал всіх цих курсів входить до програми державного кваліфікаційного екзамену зі спеціальності “Початкове навчання”. Екзамен визначає рівень теоретичних знань студента магістратури та вміння практично їх застосовувати. Предмети, за якими передбачено державний кваліфікаційний екзамен, мають міжпредметний характер, знання з яких мають показати студенти у своїх відповідях.

Державний кваліфікаційний екзамен призначений для визначення відповідності студентів магістратури спеціальності ”Початкове навчання” рівню “Магістр” з урахуванням їх рівня теоретичних, практичних знань та вміння ці знання втілювати в творчий освітній процес на сучасному рівні відповідно до вимог вищої та початкової школи. Виходячи з цього, відповіді студентів магістратури повинні бути теоретично обгрунтованими та професійно орієнтовними, мають базуватися на педагогічному, та методичному матеріалі. Студенти повинні показати знання сучасних педтехнологій для вищої та початкової школи, їх методологію та значення для втілення сучасних освітніх програм.

Відповідно до всіх навчальних курсів магістратури з яких складається державний кваліфікаційний екзамен студенти повинні знати:

- сучасні наукові, методологічні та педагогічні засади, на яких побудовані навчальні курси;

- методики підготовки та проведення навчального процесу у вищій та початковій школі;

- особливості сучасних інноваційних технологій та методику їх втілення в навчальний процес;

- теоретико-методичні принципи педагогічної творчості та її компоненти;

- історію становлення дисциплін у початковій школі та методик їх викладання;

- організацію наукової, методичної та навчальної діяльності у навчальної викладача вищої школи та вчителя початкових класів.

Під час державного кваліфікаційного екзамену студенти магістратури повинні показати, що вони набули вміння:

- користуватися науковою, педагогічною та методичною літературою;

- грамотно розробляти матеріали занять та їх викладати відповідно до вимог вищої школи;

- користуватися сучасними педтехнологіями;

- розробляти документацію щодо навчання та наукової роботи викладача;

- організовувати самостійну та наукову роботу студентів.

При оцінюванні відповідей на іспиті екзаменатори користуються такими вимогами та критеріями:

-оцінку “відмінно” одержує студент магістратури, який показав всебічне, систематичне та глибоке знання учбово-програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання передбачені програмою, що засвоїв основну та знайомий з додатковою літературою, яка рекомендована програмою. Загалом, оцінка ”відмінно” ставиться студентам, що засвоїли взаємозв’язок основних понять в їх значенні для набуття професії, що проявили творчі здібності в розумінні, викладанні та використовуванні навчально-програмного матеріалу;


  • оцінку “добре” одержує студент магістратури, який мав глибокі знання учбово-програмного матеріалу, успішно виконав передбачені в програмі завдання та засвоїв літературу, яка рекомендована програмою. Оцінка “добре” одержує студентам, що показали систематичний характер знань по спеціальності та спроможним до їх самостійного поповнення та обновлення в ході подальшої професійної самоосвіти глибина знань недостатня;

  • оцінку “задовільно” одержує студент магістратури, що показав знання основного учбово-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для роботи за фахом, виконує завдання передбачені програмою, знайомий з основною літературою, яка рекомендована програмою. Студент, що припустив помилки у відповіді на питання та при виконанні екзаменаційних завдань.

  • оцінка “незадовільно” ставиться студенту магістратури, що має недостатні знання основного учбово-програмного матеріалу, припустив помилки у виконанні передбачених програмою завдань. Вона ставиться студентам, які не можуть приступити до професійної діяльності по закінченню ВУЗА без додаткових знань.

При оцінюванні відповіді студента члени екзаменаційної комісії керуються такими критеріями:

  1. точність та змістовність відповіді;

  2. вміння підкріпити тезу власними прикладами;

  3. вміння самостійно зробити висновки з наведених фактів;

  4. вміння літературно оформити відповідь;

  5. вміння обгрунтувати та аргументувати висновки;

  6. вміння укластися у необхідний термін;

  7. вміння користуватися дошкою та посібниками, регулювати темп мови, використовувати переконливі інтонації;

  8. вміння використовувати комп’ютер.

Критерії з першого по п’ятий є критеріями відмітки в п’ятибальному її прояві, а шостий - восьмий критерії включаються в оціночне судження екзаменаційної держкомісії, оцінку не впливають але мають позитивне значення.
Розділ 1. Методика викладання педагогічних дисциплін
у вищій школі


Тема 1. Педагогічні дисципліни у вищій школі. Предмет та завдання педагогічних дисциплін.

Предмет вивчення педагогічних дисциплін – процес навчання методикам викладання предметів в початкових класах. Сутність навчання і об’єктивні загальні закономірності його проходження. Компоненти методичної системи, їх зміст та загальні закономірності реалізації. Способи, форми і засоби втілення закономірностей, здійснення кожного компонента в конкретних педагогічних ситуаціях.

Методологічні основи побудови методики викладання педагогічних дисциплін.

Методологічні основи побудови методичної системи викладання педагогічних дисциплін. Системи принципів та способів організації навчальної та наукової діяльності студентів. Розробка методології сучасних форм та методів інтеграції в педагогічних дисциплінах філософії, психології, дидактики, методики та ін.


Тема 2. Система методів викладання педагогічних дисциплін.

Методи організації процесу навчання педагогічних дисциплін.

Процес навчання педагогічних дисциплін у вищій школі, його структура. Загальнодидактичні та конкретно-предметні методи організації процесу навчання. Інформаційно-рецептивний та спонукально – репродуктивний методи навчання.

Методи проблемного навчання. Історія розвитку теорії методів навчання. Підходи до класифікації методів навчання. Істотні ознаки методів, характерних для дидактики початкової школи.

Методи організації процесу навчання у методиці викладання математики.

Різновиди класифікації методів навчання. Класифікація на основі зовнішніх форм прояву методів навчання. Визначення методів навчання з психологічного погляду. Репродуктивний і продуктивний підходи. Процес проблемного навчання, його рівні та методи. Класифікація на основі логічного засвоєння знань. Застосування загальнодидактичних методів для вивчення нового матеріалу.

Особливості використання методу усного монологічного викладу в процесі навчання математики в початковій школі. Важливий засіб організації процесу навчання – діалогічна форма пояснення (бесіда). Застосування експериментально – практичного методу та самостійної роботи. Метод програмованого навчання для індивідуального вивчення матеріалу.

Методи організації процесу навчання у методиці викладання української мови.

Класифікація методів формування початкових умінь читання й письма рідною мовою за двома критеріями. Методи за першим критерієм: буквоскладальний, звуковий, складовий і метод цілих слів. Методи за другим критерієм: аналітичні, синтетичні і аналітико– синтетичні. Періоди навчання грамоти за звуковим аналітико– синтетичним методом. Застосування звукового аналітико– синтетичного методу для навчання дітей грамоти. Ефективність методу читання, перечитування і бесіди для поглибленого розуміння прочитаного. Методи бесід, повідомлення вчителя у викладанні фонетики, граматики й правопису. Загальнодидактичні та методичні прийоми на уроках української мови.

Методи організації процесу навчання у методиці викладання природознавства

Структура та загальна характеристика методу навчання. Погляди вчених на класифікацію методів навчання природознавства. Класифікація розроблена І.Я. Лернером, яка включає репродуктивні і продуктивні методи. Репродуктивні методи – інформаційно-рецептивний, репродуктивний. Продуктивні методи – проблемного викладу, евристичний (частково пошуковий), дослідницький (пошуковий). Найбільш придатна для початкової школи класифікація методів запропонована М.М. Верзіліним, яка для природознавства визначає словесні, наочні та практичні групи методів. Спостереження як метод навчання. Вибір і поєднання методів навчання.
Тема 3. Форми організації процесу навчання педагогічних дисциплін у вищій школі.

Лекції –основна форма викладання педагогічних дисциплін.

Лекція як вид учбових занять та як спосіб подання учбового матеріалу. Структура лекції, зміст, її інформації, основний матеріал та додатковий. Використання засобів наочності, демонстрація дослідів. Застосування різних методів викладання матеріалу, методика організації аудиторії студентів, постановка цілей і завдань лекції. Викладання, його мова, пояснення, контакт з студентами під час лекції, звертати увагу на більш важливий матеріал, аналізувати події, робити узагальнення, залучали аудиторію до участі в роботі над новим матеріалом. Допомога студентам під час лекції в складанні конспекту. Методика підготовки викладача до проведення лекції. Рекомендації студентам відносно підготовки до лекцій.

Особливості структури, змісту та викладання матеріалу з методики математики, методики української мови, методики природознавства, з інших педагогічних дисциплін.

Практичні заняття з педагогічних дисциплін.

Призначення практичних занять, їх зв’язок з лекційним матеріалом. Структура практичних занять, зміст підготовчого, основного та заключного етапів. Особливості практичних занять залежно від педагогічної дисципліни. Розв’язування задач на практичних заняттях з методики математики. Вправи з читання, удосконалення з мови на практичних заняттях з методики української мови. Особливості практичних занять з методики природознавства. Формування у студентів навичок роботи з природними засобами навчання, ознайомлення з методикою проведення спостережень в природі, з роботою в кабінеті природознавства.

Методика підготовки до практичних занять, розробка завдань для студентів. Хід практичного заняття, його особливості залежно від педагогічної дисципліни. Формування та контроль знань студентів на практичних заняттях.

Лабораторні заняття з педагогічних дисциплін.

Педагогічні дисципліни, які передбачають лабораторні заняття. Мета та завдання лабораторних занять. Структура лабораторних занять та методика їх проведення. Підготовка студентів до занять. Досліди, спостереження, наукові та учбові експерименти на лабораторних заняттях. Особливості проведення лабораторних занять з методики викладання природознавства. Ознайомлення студентів з обладнанням для проведення лабораторних робіт, формування навичок та уміння працювати в лабораторії, самостійно проводити досліди, експерименти. Методика оформлення результатів лабораторної роботи та експерименту. Звіт з лабораторної роботи.

Семінарські заняття з педагогічних дисциплін.

Особливість семінарів як виду учбової діяльності. Мета та завдання семінарів. Особливості проведення семінарських занять залежно від курсу. Формування навичок професійної діяльності, уміння використовувати теоретичний матеріал, аналізувати та узагальнювати наукову інформацію, власний досвід. Підхід до визначення тем семінарів та окремих доповідей студентів. Керівництво підготовкою студентів до семінарів. Вимоги до виступу на семінарі, значення вступу, головної частини та висновку. Літературне оформлення виступу на семінарі.

Особливості організації семінарів з методик математики, української мови, природознавства та інших. Залучення студентів до участі в наукових семінарах.


Тема 4. Науково-дослідна робота з педагогічних дисциплін.

Наукові дослідження –основний напрямок розвитку методик викладання педагогічних дисциплін.

Наукові дослідження та методи їх проведення у вищій школі. Особливості проведення педагогічного експерименту, його організація, етапи та методика. Наукові дослідження з методик викладання педагогічних дисциплін. Загальнонаукові та конкретно-наукові методи дослідження з проблем методики початкової математики. Нові методики навчання математики – результат наукових досліджень. Формування теорії викладання мови на основі дослідження закономірностей навчального процесу у методиці викладання української мови. Форми участі студентів у наукових дослідженнях: спостереження за процесом освоєння учнями програмового матеріалу, вивчення досвіду вчителів, участь у проведенні експерименту. Використання емпіричних та теоретичних методів дослідження у методиці викладання природознавства. Розробка експериментальних матеріалів та експеримент в школі. Математичні методи обробки результатів. Наукові дослідження викладачів педагогічних дисциплін у вищій школі. Залучення студентів до участі в наукових дослідженнях.

Методика керівництва науковою роботою студентів з педагогічних дисциплін

Теоретична та практична підготовка студентів до проведення наукових досліджень. Курс лекцій “Основи наукових досліджень”, спеціальні практикуми та семінари. Формування практичних навичок та умінь проведення досліджень під час педагогічної практики. Наукові студентські гуртки та проблемні групи, визначення тем досліджень з педагогічних дисциплін. Планування роботи наукових об’єднань студентів, методика виконання наукових досліджень. Методи і форми підготовки студентів до участі в конкурсах, олімпіадах, творчих виставках, наукових конференціях.

Методична підготовка студентів до складання наукових доповідей, звітів, статей до наукових видань. Особливості проведення наукових досліджень з методик математики, українські мови, природознавства.

Методика керівництва курсовими та дипломними роботами з педагогічних дисциплін.

Розширення знань стосовно методології сучасних педагогічних дисциплін під час виконання курсових та дипломних робіт. Практичне оволодіння методами наукового дослідження в процесі виконання курсової, дипломної та магістерської робіт. Набуття навичок організації наукової роботи студентів в контексті опанування ними курсу педагогічних дисциплін. Особливості спільної роботи викладача і студентів під час виконання курсових і дипломних робіт.

Складання календарного плану, визначення категорійного апарату досліджень, розробка методик проведення досліджень, виконання етапів підготовки робіт. Основна тематика курсових, дипломних та магістерських робіт з методик математики, української мови, природознавства та інших.
Тема 5. Особливості навчального процесу з методики викладання педагогічних дисциплін.

Методика організації та проведення практик з педагогічних дисциплін.

Види, завдання та зміст педагогічної практики студентів в початковій школі. Види, завдання та зміст педагогічної практики магістранта у вищому педагогічному закладі. Планування різних видів педагогічної практики з урахуванням принципів поступового ускладнення завдань, неперервності освіти та інших. Види та оформлення документації викладача та студентів за результатами педпрактики. Критерії оцінювання роботи студентів під час педпрактики. Методика проведення консультацій з педагогічних дисциплін. Зміст польової практики з методики природознавства та особливості її організації та проведення. Оформлення документації з польової практики.

Особливості організації самостійної роботи студентів залежно від педагогічної дисципліни.

Набуття навичок організації самостійної навчальної роботи студентів в контексті опанування ними педагогічних дисциплін. Роль та види самостійної навчальної діяльності студентів в процесі вивчення педагогічних дисциплін. Планування роботи. Реалізація завдань індивідуалізації навчання за рахунок творчого підходу до організації самостійної навчальної діяльності студентів. Складання графіку самостійної навчальної роботи студентів: завдання, зміст, індивідуальні творчі завдання, форми звітності та контролю. Робота з основною документацією викладача з питань організації самостійної навчальної роботи студентів. Особливості самостійної роботи студентів з методик математики, української мови, природознавства та інших. Форми організації та методи контролю самостійної роботи студентів.

Система контролю знань студентів, її особливості залежно від дисципліни.

Види контролю на протязі періоду навчання. Призначення контролю знань студентів у вищій школі. Форми контролю. Колоквіум – форма міжсесійного контролю знань. Контрольні роботи в процесі навчання, усне та письмове виконання робіт. Залік – форма перевірки виконання студентами лабораторних, практичних робіт, результатів навчальної діяльності. Особливості системи заліків з теоретичного курсу, з педагогічної та інших практик, з курсових робіт. Екзамен - загальна підсумкова перевірка знань та навичок студента. Особливості поточних та державних екзаменів. Захист дипломної роботи замість державних екзаменів.

Розробка документації до системи контролю знань: білети до екзаменів, контрольні завдання, система модульного контролю. Особливості контролю знань студентів залежно від педагогічної дисципліни. Важливість грамотного оцінювання знань студентів викладачем.

Документація викладача вищого учбового закладу з педагогічних дисциплін.

Індивідуальний план роботи викладача. Розділ навчальної роботи. Навчально-методична робота. Науково-дослідна та організаційно-методична робота – складові частини індивідуального плану. Навчально-методичні комплекси з конкретних педагогічних дисциплін, їх складові частини. Методичні рекомендації студентам до навчального процесу, до наукових досліджень, до виконання курсових та дипломних робіт, до самостійної роботи. Документація до проведення наукових досліджень викладача. Документація до підготовки магістрів.

Навчальні плани, програми та підручники з педагогічних дисциплін у вищій школі.

Структура навчальних планів відповідно до дисципліни. Розподіл годин на різні види та форми учбової діяльності студентів. Програми базові та робочі з педагогічних дисциплін, їх особливості залежно від навчального курсу. Зміст програм з методик математики, української мови, природознавства та інших для вищої школи. Склад основних підручників з педагогічних дисциплін, додаткова література. Сучасні підручники з методик математики, української мови, природознавства для вищої школи. Сучасні шкільні підручники як методична література для навчання студентів.

Засоби навчання педагогічних дисциплін та методика роботи з ними.

Система засобів навчання педагогічних дисциплін та їх дидактичні функції. Організація та обладнання кабінетів з окремих педагогічних дисциплін у вищій школі. Залучення студентів до виготовлення обладнання. Особливості засобів навчання з методики математики: вербальні, зображення предметів, моделі, аудіовізуальні та інші. Особливості засобів навчання з методики української мови: вербальні, образотворчі, аудіовізуальні та інші. Особливості засобів навчання з методики природознавства: вербальні, натуральні об’єкти природи, образотворчі, аудіовізуальні, моделі, лабораторне обладнання та інші. Загальні вимоги до методики використання засобів навчання у вищій школі, особливості окремих педагогічних дисциплін. Складання методичних інструкцій до використання обладнання.

Методика роботи з науковою та методичною літературою з педагогічних дисциплін.

Використання систематичного, алфавітного та предметного каталогів для складання бібліографії з педагогічної дисципліни. Складання бібліографічних карток, їх структура, зміст. Періодична література - джерело сучасних підходів до визначення змісту і завдань педагогічних дисциплін у вищій школі. Види роботи з літературою в бібліотеках та в домашніх умовах. Складання тематичної наукової та методичної картотеки, їх використання під час підготовки викладача до проведення занять та для консультацій студентів з самостійної роботи, з курсових та дипломних робіт. Створення бібліографії з педагогічних дисциплін для методичного кабінету. Формування у магістрантів вміння знаходити необхідну інформацію в літературі.



Тема 6. Освітні педагогічні технології навчання.

Поняття педагогічної технології. Технологічний підхід в освіті. Історія виникнення педагогічних технологій.

Структура педтехнологій, наукові основи їх класифікації. Концептуальні положення традиційного навчання. Характерні риси педагогічної технології.

Традиційні технології навчання та їх характерні ознаки, особливості змісту. Необхідність оновлення традиційних форм навчання. Зміни в процесуальній частині класно-урочної системи. перехід до більш досконалих технологій навчання. Використання індивідуальних еталонів оцінювання – головна задача вчителя при переході до інноваційних технологій навчання.

Технологія проблемного навчання. Метод проблемних навчальних задач. Механізм створення проблемної педагогічної ситуації.

Технології розвивального навчання. Історія виникнення технології. Концептуальні положення системи розвивального навчання Л.С. Виготського, Л.В.Занкова, В.В. Давидова. Новий погляд на проблеми психологічного розвитку дітей в процесі навчання. Форми взаємодії та характер спілкування вчителя і учня. Побудова навчальної діяльності.

Особливості технології вивчення галузі освіти в початковій школі.
Розділ 3. Історія формування педагогічних дисциплін та методик їх викладання
Тема 1. Становлення навчальних предметів та методик їх викладання.

Теоретичні основи початкової освіти в процес засновників педагогіки (17-18 ст.)

Педагогічна і філософська спадщина класиків западноєвропейської прогресивної педагогіки. Періодизація в системі народної освіти запропонована Я.А. Коменським, навчальні дисципліни в початкових школах. Програма Ж.Ж. Руссо формування особистості за допомогою природи та праці в природі. Й.Г. Песталоцці – засновник спеціальних методик початкового навчання, його погляди на вивчення рідної мови, на сприймання природи як єдиного, справжнього фундаменту людського пізнання.

Педагогічна спадщина Я.А. Коменського, його погляди на освіту в початковій школі.

Необхідність зв’язку навчання та виховання, які повинні відповідати віковим особливостям учнів. Ступені освіти та відповідні зміст освіти та виховання загальнодидактичні принципи навчання. Погляди Коменського на важливість з раннього віку давали дітям знання мови, математики та про природу. Принцип наочності, створення дитячої книжки, рекомендації з методики використання наочності. Вплив поглядів Я.А.Коменського на розвиток світової педагогічної думки.
Тема 2. Формування навчальних дисциплін та методик їх викладання в початковій школі в 18-19 ст.

Формування навчання української мови та методики її викладання.

Методика викладання української мови як педагогічна наука, її призначення та зміст. Історія методів навчання грамоти. буквоскладальний синтетичний метод.

Перший “Буквар” Івана Федорова. Складовий синтетичний метод. звукові методи, їх різновиди. Педагог і методист М.О. Корф послідовник звукового синтетичного методу, його погляди та використання уроків рідної мови та читання для повідомлення учням певних даних з природознавства, географії та інших.

Значення української “Граматики”, П.О. Куліша. Аналітико-звуковий метод, розроблений К.Д.Ушинським. Значення Т.Г.Шевченка у запровадженні методу К.Д.Ушинського, його “Малий Кобзар для дітей з малюками”.

Формування навчання математики та методики її викладання.

Методика викладання математики як педагогічна наука, її призначення та зміст. Історія походження математики. Погляди Л.М. Ломоносова та Д.І. Пісарєва на роль вивчення методики для розвитку мислення методики та для виконання. Значення спадщини Я.А. Коменського для розвитку методики викладання математики, його погляди необхідність вивчення в початкових школах арифметики з елементами географії. Основа методики початкового навчання дітей арифметики в роботах Й.Г. Песталоцці. Методика початкового навчання лічби К.Д.Ушинського.

Формування навчання природознавства та методики його викладання.

Методика викладання природознавства як педагогічна наука, їх призначення та зміст. Історія походження природознавства. Боротьба М.В. Ломоносова за включення учбового предмету “Природознавства” в шкільне навчання. Вплив ідей Я.А. Коменського на структуру та методику викладання природничої історії. В.Ф. Зуєв – автор першого підручника та програми з природознавства, його методичні рекомендації викладання природничої історії. Історичні зміни щодо викладання природознавства в школі.

О.Я. Герд – засновник методики викладання природознавства, його наукова та методична спадщина.

Методична спадщина К.Д. Ушинського, його погляди на початкову освіту.

Зміст та значення книг К.Д. Ушинського для початкового навчання “Рідне слово” і “Дитячий світ”. Його погляди на те, що основою розумового виховання є розвиток мислення і мови, особливе значення надавав вивченню рідної мови. Методичні поради до вивчення рідної мови, використання народної творчості та художньої літератури. Створення К.Д. Ушинським методики первісного навчання рідної мови та розробка деяких положень до методики викладання природознавства та географії в початковій школі. Обгрунтування К.Д. Ушинським принципу наочності, погляди на важливість спостережень в природі. Вимоги до змісту тексту статей для початковій школи. рекомендації К.Д. Ушинського до вивчення рідного краю. Послідовники теоретичних поглядів Ушинського, його значення для сучасних методик викладання в початковій школі.




Тема 3. Навчальні дисципліни та методики їх викладання в початковій школі на початку ХХ ст. (до 1917 р.)

Формування навчання української мови та методики її викладання. Послідовники методу письма-читання К.Д. Ушинського вчені-методисти М.Ф. Бунаков, Д.І. Тихомиров, В.П. Вахтеров, В.О. Фльоров, їх розробка нових прийомів аналізу і синтезу, зміна порядку вивчення букв, введення роботи з розрізною азбукою. Методичний посібник І.М. Шапошникова “Живі звуки”, де запропоновано учити дітей грамоти на основі виділення звуків з живого мовлення. значення праць Т.Г. Лубенця для активного запровадження звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти в українських школах, його буквар “Граматика з малюнками”. Значення спадщини українського письменника Б.Д. Грінченка, його підручник “Українська граматика до науки читання й письма”, а також читанка “Рідне слово” – одна з перших книг для читання українською мовою.

Формування навчання математики та методики її викладання. Відомий український педагог Т.Г. Лубенець, його книги та посібники для вчителів. Підручник для початкової школи “ Загальнокорисний задачник”, статті присвячені методиці навчання арифметики. Методичні поради Т.Г. Лубенця до активізації, методів навчання та різних вправ самостійної роботи учнів. Наукові праці методистів – математиків О.І. Гольденберга, В.О. Латишева, С.І. Шохор-Троцького, в яких методика викладання математики розроблялась як особлива наука, її основні поняття, методи, засоби, форми початкового вивчення математики.

Формування навчання природознавства та методики його викладання. Програма вивчення природознавства в початковій школі Д.Н. Кайгородова. Погляди Д.І. Тихомирова та В.П. Вахтерова відносно природознавства як самостійного предмету. Послідовники О.Я. Герда. Вчений - методист П.С. Севрук, його підручник для молодших школярів “Початковий курс природознавства”. Програма з природознавства А.П. Павлова, його теоретичні розробки в книзі “ “Методика природознавства”. Програма для початкової школи “В.О. Герда. Вчений - методист В.В. Половцов - засновник “біологічного методу” вивчення предметів природи, його фундаментальна праця “Основи загальної методики природознавства”. Дослідницький метод навчання природознавства в початковій школі.

Наукова спадщина вчених-методистів Д.І. Тихомирова та В.П. Вахтерова. Методика навчання мови запроваджена вченими методистами Д.І. Тихомировим та В.П. Вахтеровим особливості добукварного періоду.

Погляди вчених на вивчення природи в початковій школі. Рекомендації Д.І. Тихомирова щодо використання уроків рідної мови для ознайомлення з природою, його методика читання статей про природу. Система вивчення природи запропанована В.П. Вахтеровим, необхідність поєднання читання статей з дослідами, його книга “Світ в оповіданнях”. Відношення вчених – природничників до методичних поглядів Д.І. Тихомирова та В.П. Вахтерова.


Тема 4. Розвиток навчальних дисциплін та методик їх викладання

в ХХ ст.

Етапи формування програм та підручників для початкової школи. Створення початкової школи, розробка загальнодержавних комплексних програм. Введення стабільних програм навчальних дисциплін. Створення нових підручників, розробка вимог до них. Перші підручники з природознавства цього періоду М.Бєляєва, Г. Туленкова та інших. Рідна мова, математика, природознавство як самостійні предмети в початковій школі. Спеціальний підручник В.А.Тетюрьова для початкової школи з природознавства. Підручники з української мови С.Х. Чавдарова, читанки М.М. Миронова, Т.Ю. Горбунцової, Н.Гов’ядовської і відповідні методичні рекомендації в Україні у 40-х 50-х роках. Спадкоємність програм на протязі 20 століття.

Розробка методик викладання дисциплін в початковій школі, їх сучасна методологія. Відомий український педагог, методист Т.Г. Лубенець, його підручники і книги для учнів початкових шкіл та методичні посібники для вчителів цього періоду. Обгрунтування Т.Г. Лубенця психолого-педагогічної необхідності навчання дітей у школах рідною мовою. Методичні розробки авторів букварів радянського періоду для шкіл українською та російською мовою навчання. Вчений-методист Я.Ф. Чепига, його підручники і методичні посібники з української мови, читання, арифметики. Практичне значення україномовної книжки з методики початкового навчання Я.Ф. Чепиги “Методика навчання у трудовій школі першого концентру”. Педагог-теоретик С.Ф. Русова про концепцію національної освіти та про особливе значення рідної мови. Підручники С.Ф. Русовой “Український буквар”, “Початкова географія”, а також “Методика початкової географії”. Подальша розробка методики навчання математики в початкових класах як науки. Погляди вченого методиста К.П. Ягодовського на викладання природознавства в початковій школі, його книга “Питання загальної методики природознавства”. Творча діяльність К.П. Ягодовського в Глухівському педінституті. Вчений –методист Б.Є.Райков та його книга “Загальна методика природознавства”. Методологічна основа методик - теорія процесу пізнання, її характеристика.

Наукові розробки сучасних вчених –методистів для початкової школи. Сучасні педагогічні технології змістовного узагальнення (Д.Б.Ельконін, В.В. Давидов), поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін), методика опорних схем (В.Ф. Шаталов), методика диференційованого навчання (С.П. Логачевська). Сучасна методика викладання української мови, автори С.І. Дорошенко та інші. Сучасна методика викладання математики в початкових класах автори Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А.. Методика навчання природознавства в початкових класах, автор Т.М. Байбара. Методика викладання природознавства в початковій школі, автори Г.М. Аквильова, З.О. Клепініна. Методика викладання природознавства автори Л.К. Нарочна, Г.В. Ковальчук, К.Д. Гончарова.

Сучасний рівень дисциплін в початковій школі, їх спадкоємність з науковою спадщиною вчених-методистів. Психолого-педагогічні основи побудови методичної системи навчання української мови, математики, природознавства у початкових класах. Взаємозв’язок методики викладання предметів в початковій школі з дидактикою. Сучасні програми навчання дисциплін в початковій школі. Програма “Я і Україна”, її автори, зміст. Вимоги до методик навчання в початковій школі відповідно до сучасного державного стандарту освіти.

Розділ 4. Педагогічна творчість
Освіта ХХІ ст. в парадигмі творення та творчості. Творчість в сучасних освітніх змінах. Гуманістична парадигма освіти та творчість. Педагогічна діяльність та її творчі компоненти. Теоретико-методологічні принципи педагогічної творчості. Умови розвитку здатності педагогічної творчості. Розвиток дослідницьких здатностей педагога. Творчість в організації педагогічної взаємодії в навчанні. Творчий задум заняття як діалогу вчителя і учня. Творчі компоненти в організації самостійної роботи учнів. Педагогічна творчість в стратегії і тактиці спілкування. Мистецтво педагогічної імпровізації. Динаміка розвитку педагогічної творчості вчителя. Психологія формування творчої особистості. Інноваційні освітні технології в креативному вимірі. Традиції та новації в педагогічній рефлексії. Педагогічна креативність і особистість і особистість вчителя. Індивідуальність вчителя і новаторські підходи. Самовдосконалення та самоосвіта і творчість.
Розділ 5. Організація і проведення педагогічних досліджень у галузі початкового навчання
Поняття про науку. Науково-дослідницька діяльність студентів. організація і проведення педагогічних досліджень у галузі початкового навчання. Вибір теми дослідження. Визначення об’єкта і предмету дослідження. Визначення мети дослідження. Визначення основних завдань дослідження. Обгрунтування робочих гіпотез. Характеристика окремих видів досліджень. Розробка програми дослідження. Впровадження одержаних результатів у практику. Результат експерименту. Види наукових досліджень.


Розділ 6. Педтехнологія організації екоосвіти в початковій школі
Екологічна культура – мета екологічної освіти. Взаємозв’язок педагогічних, психологічних природничих та соціальних наук при формуванні екологічної культури.

Принципи екологічної освіти: міждисциплінарність, систематичність, неперервність, єдність інтелектуального та емоційного аспектів в діяльності по вивченню та поліпшенню навколишнього природного середовища, взаємозв’язок глобального, національного та краєзнавчого розкриття екологічних проблем.

Формування екологічної культури в системі безперервної освіти (д/с – ВУЗ та екопросвіти громадян).

Педтехнологія складання навчальних програм з екології на різних ступенях навчання початкової школи: провідні ідеї, поняття, уявлення, в екологічній освіті молодших школярів. Вміння та навички з вивчення та охорони навколишнього природного середовища.

Педтехнологія позакласної роботи та позашкільної роботи з екологічного виховання. Професійна компетентність викладача. Підготовка вчителя до здійснення додаткової екологічної освіти: гуртки юних екологів, наукові – дослідні роботи, суспільна – корисна праця, літня екологопросвітницька робота у оздоровчо-спортивних таборах, проведення позакласних заходів з екоетики.
Розділ 7. Методика дослідної роботи вчителя початкової школи з учнями.
Особливості наукової діяльності вчителя початкової школи. Педагогічний підхід до організації наукових досліджень.

Формування дослідницької діяльності учнів, навчання методам, принципам, формам способам наукового дослідження.

Спрямування дослідження на розвиток особистості, дослідницьких здібностей. Компетентність вчителя в створенні умов для дослідницької діяльності учнів, використання дослідницького методу під час викладання навчального матеріалу. Формування мотивації дослідницької діяльності, створення творчої атмосфери, психологічного комфорту. Необхідність спрямувати інтерес дітей до творчої діяльності. Вимоги до вчителя – компетентність у галузі наукових досліджень, вміння залучити дітей до проведення досліджень на доступному рівні відповідно до вікових особливостей.

Умови формування дослідницьких умінь молодших школярів – цілеспрямованість та систематичність. Організація сумісних наукових досліджень вчителя та учнів. Освітня технологія, яка передбачає, що під час дослідження вчитель та учень проходять сумісний шлях. Характеристика моделей наукового спілкування вчителя та учня. Компоненти, які необхідні для реалізації моделей.

Методи наукових досліджень. Використання сучасних педагогічних технологій для проведення досліджень. Формування поняття основної структури наукових досліджень – спостереження, експеримент, гіпотеза та інші. Основні вимоги до рівня засвоєння змісту програми дослідницького навчання учнів. Принципи самостійності, міжпредметності та імпровізації під час формування загальних дослідницьких умінь та навичок. Проблемні завдання на розвиток дослідницьких навичок та умінь.

Тематика наукових досліджень вчителя та учнів. Теми із різних галузей науки, техніки та фантастичні.

Організація проведення наукових досліджень. Залучення учнів до участі в наукових дослідженнях. Визначення теми дослідження, етапи проведення наукової роботи. Вимоги до змісту теми. Формування у дітей поняття «гіпотеза» та вміння її визначення. Вправи, які дозволяють учням зрозуміти зміст гіпотези. Розробка напрямку проведення досліджень. Організація роботи по виконанню дослідження, пошук необхідної інформації, способи її фіксації. Узагальнення одержаних даних. Оформлення та захист результатів у вигляді проекту. Вимоги до вчителя по створенню дослідницького проекту з учнями.

Використання дослідження для визначення дослідницьких здібностей дітей. Загальні критерії дослідницької поведінки учнів початкової школи.

Оформлення результатів дослідної роботи. Форми, які дозволяють показати результати дослідження – конференція, презентації, доповіді, виставки, випуск інформаційних матеріалів.

Розробка вчителем педагогічного та методичного матеріалу з використанням результатів проведення дослідження з учнями. Підготовка матеріалів для виступу перед вчителями та для публікацій.


ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1. Державний стандарт початкової загальної освіти. – Шкільний світ, 2006. - №2 (338) – 36 с.

  2. Концепція екологічної освіти в Україні. Запровадж. Рішенням Колегії МОН України, протокол № 13/6 від 20.12.2001 р. // Директор школи. – 2002. - №16 квітень. – С. 20-29 с.

  3. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: Модульне навчання. – К., 1993.

  4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. – К.: Веселка, 1998. – 334 с.

  5. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: Навчальний посібник. – К: А.С.К., 1998. – 352 с.

  6. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М: Изд. центр «Академия», 2004. – 288 с.

  7. Дусавицкий А.К. Урок в развивающем обучении: Книга для учителя. – М.: Вита-Пресс, 2008. – 288 с.

  8. Козина Е.Ф. Методика преподавания естествознания: Учеб. пособие для студ. – М.: Изд. центр «Академия», 2004. – 496.

  9. Коменський Я.А. О воспитании: Золотой фонд педагогики / Сост. Н.М.Матвеева. – М.: Школьная Пресса, 2003. – 192 с.

  10. Коменский Я.А., Локк Д., Руссо Ж-Ж., Песталоцци И.Г. Педагогическое наследие / Сост. В.М.Кларин, А.Н.Джурский. – М.: Педагогіка, 1989. – 416 с.

  11. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей: Навчально-методичний посібник. Івано-Франківськ: Фірма «Сі версія», ЛТД, 1999. – 156 с.

  12. Мелаш В.Д., Вельчева Л.Г., Молодиченко В.В. Формування екологічної культури школярів: Навч. посібник. – Мелітополь: видавництво «Мелітополь», 2008. – 152 с.

  13. Методика викладання української мови. / За ред. проф. С.І.Дорошенка. – К.: вища школа, 1992.

  14. Олексенко Т.Д., Молодиченко В.В., Шишкіна Ю.О. Історія формування шкільних дисциплін та методик їх викладання: Навчальний посібник. – Мелітополь, 2008 (в електронному варіанті)

  15. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / За ред.. О.М.Пєхоти. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 255 с.

  16. Приходько М.І. Педагогіка вищої школи: Курс лекцій для магістрантів. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – 96 с.

  17. Рудницька О.П., Болгарський А.Г., Свистєльникова Т.Ю. Основи педагогічних досліджень: Навчально-методичний посібник. – К., 1998. – 143 с.

  18. Проекти в початковій школі: тематика та розробки занять / Упоряд. О.Онопрієнко, О.Кондратюк. – К.: Шкільний світ, 2008. – 128 с.

  19. Руснак І.С., Романюк С.З. Магістерська робота з педагогіки і методик початкового навчання: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Рута, 2003. – 88 с.

  20. Русова С. Вибрані педагогічні твори. – К.: Освіта, 1996. – 304 с.

  21. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Ґенеза, 1999. – 368 с.

  22. Сидоренко В.К., Дмитренко Л.В., Основи наукових досліджень: Навч. посібник для вищих педагогічних закладів освіти. – К.: РННЦ «ДІНІТ», 2000. – 260 с.

  23. Симонова Л.П. Экологическое образование в начальной школе: Учеб. пособие для студ. – М.: Изд. центр «Академия», 2000. – 160 с.

  24. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навч. посібник. – К.: Вища шк.. 2005. – 239 с.

  25. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. – М.: Педагогика, 1980.

  26. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для ст. вищих пед. закладів освіти. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 528 с.

  27. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підручник. – К.: «Знання» - прес. 2002. – 295 с.

Додаткова


  1. Берденникова Н.Г., Меденцев В.И., Панов Н.И. Организационное и методическое обеспечение учебного процесса в вузе: Учебно-методическое пособие. – СПб.: Д.А.Р.К., 2006. – 208 с.

  2. Гринева Е.А., Агиткина О.Н., Павлова Ж.И. Использование опорных схем в курсе природоведения начальной школы: Методическое пособие. – Ульяновск, 1999. – 40 с.

  3. Губанова Т.М. Опыты мыследеятельной педагогики. Методическое пособие. – М.: Институт ученика «Пайдейя», 1998. – 296 с.

  4. Кукушин В.С., Болдырева-Вараксина А.В. Педагогика начального образования. – М.: ИКЦ «МарТ», 2005. – 592 с.

  5. Кукушин В.И. Общин основы педагогики: Учебное пособие для студентов. – М.: Изд. центр «МарТ», 2006. – 224 с.

  6. Максакова В.и. Педагогическая антропология: Учеб. Пособие для студ. – М.: Узд. центр «Академія», 2004. – 208 с.

  7. Новиков А.М. Методология учебной деятельности. – М.: Издательство «Эгвес», 2005. – 176 с.

  8. Пакулова В.М., Кузнєцова В.И. Методика преподавания природоведения: Учеб. для студентов пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.

  9. Педагогическая практика в начальной школе: Учеб. Пособие для студ. /Под ред. Г.М.Коджаспировой. – М.: Изд. центр «Академия», 2000. – 272 с.

  10. Питюков В. Основы педагогической технологии: Учебно-методическое пособие. – М.: Издательство «Гном и Д», 2001. – 192 с.

  11. Райков Б.Е. Общая методика естествознания. – М. – Л.: Гос. учеб. – пед. изд-во Министерства просвещения, 1947. – 300 с.

  12. Савенков А.И. Маленький исследователь. Как научить младшего школьника приобретать знания. – Ярославль: Академия развития, 2002. – 208 с.

  13. Савенков А.И. Путь в неизведанное: Развитие исследовательских способностей школьников: Методическое пособие. – М.: Генезис, 2005. – 203 с.

  14. Семенова Н.А. Исследовательская деятельность учащихся // Начальная школа. – 2006. - №2. – С. 45-49

  15. Серебрякова Т.А. Экологическое образование в дошкольном возрасте: Учеб. Пособие для студ. – М.: Изд. центр «Академия», 2008. – 208 с.

  16. Усачева И.В. Ильясов И.И. Методика поиска научной литературы, чтение и составление обзора по теме исследования. – М.: 1980.

  17. Федорова В.Н. Развитие методики естествознания в дореволюционной России. – М.: Учеб.-пед. изд-во Министерства просвещения РСФСР, 1958. – 434 с.

  18. Чернова Г.А. Методика преподавания обществознания в начальной школе: Учеб. пособие для студ. – М.: Изд. центр «Академия», 2008. – 240 с.

  19. Ягодовский К.П. Вопросы общей методики естествознания. – М.: Гос. учеб. – пед. изд-во Министерства Просвещения РСФСР, 1951. – 234 с.

  20. Якиманская И.С. Личностно-ориентированное обучение в современной школе. – М.: 1996.







База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка