Програма наступності дошкільної та початкової освіти



Сторінка5/7
Дата конвертації09.03.2016
Розмір1.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Місцезнаходження. Вказується район, місто (область), ДНЗ (назва, номер).

Завдання. Виховання у дошкільників основ екологічної культури; екологічна освіта вихователів і батьків.

Додаткові відомості. Особливості природного ландшафту, стан озеленення території.

Опис маршруту. Визначається початок маршруту, перераховуються тематичні ділянки, їх зміст. Наприклад, стежина починається з ділянки рослин-старожилів: дуба, тополі, берези, кущів ліщини і калини. Вона проходить по території ДНЗ і складається з тематичних ділянок. Оформлена планшетами (стендами) з інформацією про об'єкти. Частина території давно озеленена деревами (липами, ясенами, горобинами, ялинами) і кущами (бузку, таволги, спіреї, дерену). Під час створення стежини висаджено горобину, черемху, клен, явір, ялинки, плодові дерева, вейгелу, будлею, сніжноягідник, розплановано городні ділянки. Орієнтовний перелік тематичних ділянок екологічної стежини:

1) дерева і кущі-старожили;

2) зелена аптека;

3) рідкісні рослини;

4) дослідницька ділянка;

5) город і квітник;

6) галявина для ігор і відпочинку;

7) куточок для художньої праці з природним і покидьковим матеріалом.

На нашу думку, не слід збільшувати кількість ділянок, доцільніше яскраво оформити 4—5 з них; виготовити покажчики з назвами ділянок, стенди (планшети), що містять ілюстрації та інформацію про об'єкти на маршруті. Стежина має бути шириною 40—60 см. Зміст тематичних ділянок, що є характерними для даного біоценозу (ліс, луг, степ тощо), має задовольняти пізнавальні інтереси дошкільників.

Ділянка рослин-старожилів. Сосна, ялина, дуб, тополя, клен; кущі ліщини, калини, ожини, чорниці та брусниці.

Дослідницька ділянка. Місце, де проводяться досліди з ґрунтом, водою, насінням рослин. Розміщують годувальний столик і поїлки для птахів.

Галявина для ігор і відпочинку. Знаходиться на сонячному місці, з гарним краєвидом. Обладнується лавами, пеньками. Використовується для організації театралізованих ігор, читання літератури, складання екологічних казок, проведення занять, малювання.

Ділянка рідкісних рослин. Саме тут з насіння, зібраного в лісі (лузі, степу), вирощують трав'янисті рослини, що рідко зустрічаються в довкіллі або потерпають від людей (проліски, зірочки жовті, первоцвіт, фіалки, вероніка та ін.). Загалом 5—6 видів з різним періодом цвітіння.

Ділянка для художньої праці. На ній необхідно розмістити столи і лави під навісом. Можливе проведення бесід і розмов з батьками, виставки робіт дітей тощо.

Тематичні ділянки формуються поступово, доповнюються новими елементами. Як у природному довкіллі, так і в створеному штучно, рослини мають співіснувати, не заважаючи одна одній.

Вирушаючи маршрутом екологічної стежини, педагог має пам'ятати такі правила, які визначив Ж. Б. Корнелл: менше повчати дітей, а більше ділитися своїми почуттями;

♦ бути чутливим до природного довкілля;

♦ уміти сконцентрувати увагу свою і дітей;

♦ давати дітям можливість спочатку все уважно оглянути, а лише потім розповідати;

♦ зустріч з природним довкіллям наповнювати радістю.

Почати слід з прогулянки за маршрутом екологічної стежини, передбачивши тривалу зупинку на галявині відпочинку. Саме відпочинок дасть змогу спостережливому педагогові з'ясувати чимало питань для планування подальшої виховної роботи з дітьми. Чи вміють діти поводитися в природному довкіллі? Чи помічають красу? Чи цікавляться явищами природи, об'єктами екологічної стежини? Чи помічають сміття, зламані гілки дерев, кущів? Чи, може, байдужі до навколишньої природи?

Під час прогулянки слід розглянути покажчики, голосно зачитати назви ділянок, розглянути стенди із зображенням об'єктів тієї чи іншої ділянки. Наприкінці прогулянки запитати, чи було весело, радісно? Чому? Кому було сумно? Чому? Яку б ділянку хотіли відвідати наступного разу? Чому? Продумати мотивацію наступної прогулянки.

Провідними формами організації дітей на екологічній стежині є цільові прогулянки й екскурсії. Якщо кількість екскурсій обмежена і вони входять в загальну кількість занять за режимом дня в ДНЗ, то кількість цільових прогулянок не обмежена і залежить від виховних завдань, що вирішуватиме педагог у той чи інший сезон. Слід пам'ятати, що природничий зміст цільових прогулянок обмежений. Окрім колективних спостережень, під час прогулянки повинні здійснюватись індивідуальні спостереження, природоохоронна діяльність, різноманітні ігри, пошуково-дослідницька діяльність. Цільова прогулянка може бути присвячена вирішенню завдань, естетичного виховання, милуванню красою природи, висловленню захоплення. На такій прогулянці обов'язковим є читання поетичних творів, що відображають побачене дітьми.

Орієнтовна тематика екскурсій та прогулянок:

1) восени: «У гості до дерев (кущів, квітів)», «Карнавал осіннього листя», «Дарунки осені», «Чи прийшла до нас осінь?», «Що, що на городі росте? Хто, хто врожай збере?»;

2) взимку: «Чи прийшла до нас зима?», «У гості до птахів», «Що під снігом зеленіє?», «Вчимося чути скарги природи», «Про що розповіли сліди?», «Зачарована краса!»;

3) навесні: «Чи прийшла до нас весна?», «У гості до перших квітів весни», «Про що співає весна?», «Пахощі весни дивують і чарують», «Чуємо скарги природи», «У гості до зелених друзів»;

4) влітку: «Хоровод літніх квітів», «У гості до липи», «До зеленої аптеки», «Зріє, зріє, достигає на городі і в садку», «Хто, хто землю розпушив?», «Хто підкаже нам погоду?», «У гості до комах».

Запрошення відвідати екологічну стежину діти можуть отримати і від літературних героїв дитячих книжок: хлопчика-чарівника Озивайка, Добрика, Джелі-Джема, Жалійкіна, Травозная та ін. Введення у освітній процес цих героїв сприятиме активізації інтересу дошкільників до того, що відбувається в довкіллі, формуванню екологічно доцільної поведінки в природному середовищі, емоційному сприйманню побаченого. Літературні персонажі можуть «запропонувати» для обговорювання різні ситуації. Наприклад, як ви будете поводитися, якщо:

а) зустрінете навесні берізку, що «плаче»;

б) побачите на стежині пташенят;

в) натрапите на галявину, де багато красивих квітів;

г) біля купки землі побачите крота;

ґ) ваш менший братик захоче впіймати метелика.

Обговорення подібних ситуацій сприятиме, певною мірою, усвідомленню дітьми необхідності бути уважними в природному довкіллі, виважено ставитися до рослин і тварин. Дитина повинна розуміти й особисто опановувати правила співжиття з природним довкіллям, робити висновки про доцільну поведінку у конкретній ситуації. Не можна обмежуватися гаслами і закликами «Не рвіть!», «Не ламайте!», «Бережіть!». Кожний негативний випадок має стати предметом розмови з вихованцями, роздумів про можливі наслідки.

Бажано, щоб під час прогулянок та екскурсій по екологічній стежині діти робили замальовки. А малюнки слід розмістити на стенді, встановленому на галявині відпочинку. Саме тут малюки матимуть змогу уважно їх роздивитися, обговорити, висловити свої враження.

Екологічні ігри (екоігри) повинні посісти чільне місце під час подорожей дітей по стежині. Насамперед, це ігри на збагачення чуттєвого досвіду дошкільників: «Угадай, хто я», «Впізнай своє дерево», «Звуки природи», «Дивовижні аромати природи» тощо. Під час таких ігор дітям зав'язують очі або пропонують їх закрити. Вихователь спочатку підводить дитину до дерева і пропонує доторкнутися до листя, гілок, вдихнути аромат листя, квітів, плодів тощо. Потім, відвівши дитину назад, знімає пов'язку і дає завдання знайти той об'єкт, який обстежувався. У ході гри «Звуки природи» діти, закривши очі, піднімають руки, стиснуті в кулачки, і прислуховуються до навколишніх звуків. З кожним новим почутим звуком розгинають один палець. Коли почують п'ять звуків, відкривають очі і називають почуте. Ускладнений варіант: назвати тільки природні звуки.

На дослідницькій ділянці вихователь організовує пошукову діяльність старших дошкільників. Змістом такої діяльності має бути:

— ознайомлення з ознаками і властивостями піщаного, глинистого ґрунтів, чорнозему;

— погіршення стану ґрунту внаслідок витоптування;

— зникнення в цих місцях рослин і тварин;

— орієнтування в тому, що. належить природі, а що ні (бляшанки, пляшки, обгортки тощо);

— вирощування дерев із насіння (дуб червоний, каштан, клен гостролистий та ін.);

— ознайомлення із змінами, які відбуваються із сміттям у ґрунті.

На дослідницькій ділянці мають бути грядки з різним ґрунтом; кілька автошин з чорноземом, в яких закопуються рештки рослинного походження, а також папір, скло, жувальні гумки, пластмасові предмети тощо. Тут же обладнують хвилясту доріжку шириною 20 — 30 см, на якій є ділянки, засипані піском, пухким ґрунтом, камінцями, глинистим ґрунтом, засіяні травою, викладені гладкими дерев'яними дощечками, її використовують для ходіння босоніж у грі «Ніжки грати люблять». Також тут розташовують ящик для компосту. Відводять місце для закопування різних матеріалів (біологічного і штучного) у ґрунт в капроновій шкарпетці на тривалий час (один місяць, шість місяців, рік).

Пошуково-дослідницька робота на екологічній стежині сприятиме активізації пізнавальної діяльності дошкільників, усвідомленню правил природокористування.

Сьогодні екологічна стежина — обов'язковий елемент екологічного розвивального предметного середовища в ДНЗ. Організація цікавої пізнавальної, ігрової, природоохоронної діяльності на стежині сприятиме засвоєнню дітьми дошкільного віку основ екологічної культури.



У світі форм, величин і чисел

У математичному розділі програми «Дитина» виділено дві основні групи питань. До першої належать такі: розміщення предметів у просторі, розрізнення предметів за величиною, масою, формою та іншими якісними ознаками; визначення кількості предметів за загальними показниками (багато — мало, більше — менше), орієнтування в часі та ін. До другої групи відносяться питання, пов'язані з вивченням множин: порівняння множин за кількістю елементів, визначення множин за допомогою кількісних числівників, застосування порядкових числівників; числа і властивості натурального ряду; дії з числами: додавання і віднімання, задачі.

Значне місце в програмі посідає геометричний матеріал. За допомогою геометричних фігур, які виступають еталоном форми, діти аналізують предмети навколишньої дійсності, набувають знань про найбільш характерні їх ознаки.

Порядок вивчення програмних питань визначається взаємозв'язком між окремими темами. В одних випадках програмні питання розглядаються послідовно одне за одним, в інших — одночасно.

Основними формами організації навчальної роботи з дітьми є ігри, спостереження, індивідуальна практична діяльність, заняття. Усі форми роботи у переважній більшості мають цілеспрямований керований характер, тобто заздалегідь плануються вихователем і проводяться з обмеженою кількістю дітей. Проте в багатьох випадках доцільно виконувати математичні вправи мимохідь, відповідно до життєвих ситуацій, що раптово виникають. При цьому не обов'язково додержувати змісту програми для даної вікової групи. Ефективним може бути випереджаючий аналіз навколишньої дійсності із вживанням математичної термінології. В усіх випадках формування елементарних математичних уявлень і понять має здійснюватись у різноманітних умовах повсякденного життя, систематично і послідовно, без перевантаження дітей.

У системі навчально-виховної роботи математичного змісту треба передбачити інтегровані, комплексні заняття. Наприклад: поєднання занять з математики з іншими видами діяльності — конструюванням, зображувальним мистецтвом, фізичним вихованням, екскурсіями в природу тощо.

Зміст програми з формування елементарних математичних уявлень подається в двох аспектах — предметних фактів та явищ і системи пізнавальних дій, які необхідно сформувати. Цим підкреслюється, що процес засвоєння математичного змісту — це процес виконання дітьми певних дій із специфічним матеріалом.

У програмі до окремих розділів подано додатковий матеріал для малят, які швидше за інших засвоюють, запам'ятовують, виявляють кмітливість.



Молодша група

Формування елементарних математичних уявлень малят четвертого року життя здійснюється одночасно з виробленням у них практичних умінь та навичок, необхідних у повсякденному житті. У процесі організації побутової діяльності, дидактичних ігор та спілкування з малюками вихователь використовує програмний матеріал з будь-якої теми.

Дитина цього віку володіє багатьма вміннями й навичками орієнтування в навколишньому середовищі. Протягом року основним завданням педагога є повторення й систематизація наявних у дітей математичних уявлень.

Закріплення навичок орієнтування в просторі здійснюється через багаторазове повторення, конкретний показ дитині того, як вона повинна діяти. Вихователь планує роботу з цього розділу протягом усього року.

Пізнання якісних і кількісних відношень буде успішним, якщо діти навчаться правильно порівнювати предмети і множини предметів. Трирічні дошкільнята швидше засвоюють назви протилежних ознак (довгий — короткий, високий — низький).

Ознайомлення з геометричним матеріалом розпочинається з простого маніпулювання кубиками, розпізнавання фігур (куба, кулі, квадрата, круга). Геометричні фігури слід широко використовувати при формуванні вмінь розміщувати фігури в просторі.

Засвоєння термінів, які визначаюсь поняття часу, вимагає розвиненої уяви, досвіду, тому слід постійно використовувати відповідну термінологію в повсякденному спілкуванні з дітьми.

Формування уявлень про множину предметів здійснюється в результаті практичного групування предметів за якісною ознакою. Сприймання кількісних відношень виражають поняття «один — багато», що означають протилежні за змістом кількості.

Окремим завданням роботи з математичним змістом з дітьми четвертого року життя є постійна увага до розвитку мислення й мови, формування загальнонавчальних умінь, таких, наприклад, як уміння слухати, правильно будувати речення - відповіді на запитання та ін.

Основними видами діяльності, в процесі яких діти оволодівають елементарними математичними уявленнями, є гра, спеціальні вправи з іграшками чи предметами, спостереження в природі, побутові ситуації.


Орієнтовні ігри та інші види діяльності з математичним спрямуванням

Ознайомлення з величиною предметів

Дидактичні ігри

Інші види діяльності

«Який предмет за величиною?» (під столом обмацати предмет і назвати його величину), « Одягни велику і маленьку ляльок», «Подай більшу машину», «Знайди колеса до машини», «Знайди ніжку до грибочка», «Зроби гірлянду з великих і маленьких хлопавок».

Прослухавши казку, назвати великих і маленьких звірів. Сервірувати стіл: великими і маленькими ложками, тарілками тощо. Під час фізкультурних вправ виконати практичні дії з великими і маленькими м'ячами, обручами тощо. Аплікація, розфарбовування різних за величиною предметів. На прогулянці визначити довшу і коротшу доріжки. Виміряти доріжку довгими і короткими кроками. Розучування лічилок.

Розрізнення предметів за масою

Дидактичні ігри

Інші види діяльності

Гра-драматизація «Дід Мороз несе повний (порожній) мішок»; «Знайди найважчий предмет»; «Кому важче?».

Вимірювання маси різних предметів, якими діти користуються в побуті. Спостереження за рухом тіл, що перебувають у вільному падінні (пір'їна летить помалу, а м'яч — швидше, тому що пір'їна легша, ніж м'яч). Запитання типу «Хлопчик везе порожній візок. Що треба зробити, щоб візок був важчий?» або «Коля взяв одну лопатку, а Іринка — дві. Кому важче»?

Ознайомлення з формою предметів

Дидактичні ігри

Інші види діяльності

«Знайди таку саму фігуру»; «Підбери колесо до машини»; «Розвеземо іграшки» (на одну машину — ті предмети, які мають форму кулі, а на другу — ті, які мають форму куба); «Якої форми предмети»? (м'ячі, кубики).

Складання орнаментів з кругів, квадратів.

Ліплення з піску кулі й куба.

Знайти в природі об'єкти, що мають форму кулі, круга, куба, квадрата.


Орієнтування в просторі

Дидактичні ігри

Інші види діяльності

«Де збирав ягоди ведмідь?»; драматизація казки «Ріпка»; «Візьми предмет, який знаходиться над (під, за, поруч із) столом»; «Що змінилося?».

Завдання: покласти кубики (тарілку, ложку) перед собою, підняти прапорець догори, опустити донизу, простягнути вперед, піднятися на гірку, спуститися вниз і т.п. Запитання типу: «Що росте на дереві?», «Що росте під ним?», «Яке яблуко вище, а яке нижче?», «Що знаходиться над головою?»

Орієнтування в часі

Дидактичні ігри

Інші види діяльності

«День — ніч»; «Ми снідаємо вранці, а обідаємо...»

Аналіз діяльності дітей у різні проміжки часу (вживання слів «зараз», «потім», «довго», «недовго», «сьогодні», «завтра», «день», «ніч», «доброго ранку», «добрий день», «на добраніч», «добрий вечір» тощо). Спостереження за об'єктивними природними показниками частини доби (світло, темно, сонце, місяць). Аналіз художніх творів (картин, ілюстрацій) з позиції зображення природи у різні проміжки часу.


Лічба. Формування уявлень про множину

Дидактичні ігри

Інші види діяльності

«Зав'яжемо кожній ляльці стрічку». (Чого більше: стрічок чи ляльок?).

Виконання практичних дій з предметами у побуті (розкладання ложок, тарілок на столі, порівняння кількості предметів з кількістю дітей за столом).

Рухливі ігри на повітрі з використанням лічби. Конструювання, аплікація.




Середня група

На п'ятому році життя у дітей закріплюються елементарні уявлення про простір, час і величини та розширюються знання про них У цьому віці малята вже здатні не тільки сприймати конкретні предмети, а й їх зображення на малюнках, таблицях, картинах.

Порівнюючи предмети або сукупність предметів за величиною, вихованці середньої групи вчаться зіставляти їх і за іншими ознаками (товстий - тонкий, широкий — вузький). Упорядковувати предмети вчать, починаючи від найвищого або від найнижчого (високий — вищий — найвищий тощо). Кількісні відношення позначають термінами «більше», «менше», «стільки ж».

Знання дітей про плоскі геометричні фігури поглиблюються в процесі їхньої практичної діяльності. Слід передбачити різні вправи на площинне конструювання (діти складають об'єкти, працюють над аплікаціями, створюють орнаменти, візерунки тощо). Велика увага надається порівнянню фігур: спочатку однорідних фігур за ознаками кольору, розміру, а потім неоднорідних (трикутник і квадрат, трикутник і чотирикутник тощо). Діти продовжують знаходити знайомі форми в оточуючому житті.

Практичні дії з множинами предметів мають на меті підготувати дітей до розуміння змісту дій додавання і віднімання в подальшому навчанні.

Продовжується вивчення чисел першого десятка, вводяться нові числа 4 і 5. Особлива увага приділяється формуванню уявлень про те, що кожне наступне число на одиницю більше від попереднього.

Оперуючи сукупностями предметів, об'єднуючи і розбиваючи їх на частини, діти набувають уявлень про склад чисел у межах 5. Запам'ятовування складу чисел проходить стихійно, в процесі багаторазових практичних дій.

Основними засобами формування елементарних математичних уявлень залишаються гра та спеціальні вправи у різних видах побутової діяльності. Матеріал для роботи добирається з урахуванням готовності дітей до його сприймання. Зміст усіх розділів може опрацьовуватись паралельно протягом року без жорсткого порядку його слідування. Важливо передбачити систематичне закріплення і повторення вивченого раніше матеріалу, щоб малята не забували його.


Орієнтовні ігри та інші види діяльності з математичним спрямуванням

Розрізнення предметів за величиною

Дидактичні ігри

Інші види діяльності

« Чий хвіст ? »; « Лісова галявина»; «Гаражі»; «Ведмеді збираються у гості»; «Сходинки».

Завдання типу: із поданих смужок вибрати вужчу, порівняти товщину стовбурів дерев (берези, тополі, дуба). Порівняти ширину сходинок, стрічок тощо.

Малювання товшої і тоншої колод. Вирізування різних за шириною смужок. Ліплення з пластиліну різних за товщиною предметів.



Формування просторових уявлень

Дидактичні ігри

Інші види діяльності

«Гра з надувними кульками»; «Наші ручки, наші ніжки»; «Купання ляльки»; «Відгадай, що змінилось»; «Склади візерунок»; «Скажи правильно».

На фізкультурних заняттях переміщуватись у вказаних напрямках. Розповісти, як обладнано ігрову кімнату, спальню або їдальню, вживаючи відповідні терміни.

Геометричні фігури

Дидактичні ігри

Інші види діяльності

«Чарівний мішечок»; «Впізнай на дотик»; «Виклади візерунок»; «Геометричне лото»; лото «Колір і форма»; «Добери сусідів»; «Знайди предмет такої самої форми».

Ігри з будівельним конструктором: підбір різних геометричних фігур для конструювання.

Складання візерунків з геометричних фігур.



Орієнтування в часі

Дидактичні ігри

Інші види діяльності

«День — ніч»; «Коли це буває?»; «Наш день»; «Розкажи, що я роблю».

Спостереження у повсякденному житті. Спостереження в природі.

Формування уявлень про множину

Дидактичні ігри

Інші види діяльності

«День народження ляльки»; «Відгадай, скільки»; «Мої пальчики»; «Рибалки»; «Хованки».

Спостереження в природі (лічба пташок, квітів, дерев). Чергування в їдальні (лічба тарілок, чашок, ложок, виделок), чергування в куточку природи. Ігрова діяльність. Робота в куточку книжки.


Старша група

Розширення і поглиблення знань та вмінь п'ятирічних малят здійснюється за рахунок ускладнених та інтегрованих завдань, у яких поєднується зміст різних розділів.

При порівнянні предметів і множин зростає ступінь складності завдань: дітям пропонуються два співвідношення — зростання або зменшення в упорядкованому ряді предметів (наприклад: предмет товщий, ніж попередній, але тонший, ніж наступний).

Формування уявлень про множину предметів здійснюється у двох напрямках: з точки зору їх якісних ознак і з точки зору кількісних відношень. Діти даної вікової групи порівнюють множини за допомогою попарного співставлення їх елементів. Поступово, вибираючи по одному елементу з кожної множини, об'єднуючи їх у пари, визначають кількісні відношення між множинами і порівнюють їх.

Вивчаючи з дітьми числа першого десятка, слід опрацювати такі питання:

— сприймання чисел на природних групах предметів і за малюнками;

— утворення даного числа за допомогою додавання одиниці до попереднього;

— ознайомлення з друкованими цифрами;

— вправи на співвіднесення певної кількості предметів і відповідним числом;

— порівняння чисел на основі попереднього порівняння відповідних груп предметів;

— практичні дії на засвоєння складу чисел. Вправляючи малят у лічбі, педагог має створити

відповідні ситуації: предмети розміщуються лінійно в рядок, хаотично, без будь-якого порядку, по колу. Діти вчаться запам'ятовувати предмети, які вже перелічені, щоб не лічити їх двічі.

Малят старшої групи ознайомлюють з поняттям «задача», її структурою, вчать розв'язувати задачі на знаходження суми й остачі.

Вибір дій розв'язування задачі здійснюється в процесі практичних дій з фішками — замінниками предметів, про які говориться в задачі.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка