Програма наступності дошкільної та початкової освіти



Сторінка7/7
Дата конвертації09.03.2016
Розмір1.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Ми радимо влаштовувати для дітей і разом з ними різні види розваг, тематика яких пропонується, варіюється вихователями і музичним керівником і обирається разом з дітьми. Насамперед, в усіх вікових групах організовувати найважливішу для кожної дитини розвагу — день народження.

Бажано розвивати традиції обряжання святкувань днів народження та іменин дітей і дорослих доречними мистецькими ознаками, органічно поєднувати в цій розвазі традиційні життєві й музично-естетичні ознаки. Ними можуть бути словесні побажання імениннику або вітання у музичному, музично-пластичному, віршованому вигляді; листівки з вітаннями; хоровод Коровай; танець-запрошення, який починає іменинник; ігри за бажанням дитини; невеличкий концерт силами самих іменинників з їх улюблених творів тощо. Можливі й бажані менш вживані ознаки та індивідуально спрямовані прийоми: ласкаве виспівування ім'я іменинника, музичне вітання від музичного керівника, приємні й добрі слова і уклін-вітання хлопчиків чи граційний бальний уклін дівчаток, танцювальні імпровізації на замовлену іменинником музику, подарунки у вигляді намальованого портрету іменинника від кожної бажаючої дитини, концерт на замовлення «винуватця» події, «іменинне крісло» тощо.

У вигляді розваги радимо відзначати одне з народних свят, яке здавна спрямоване до дітей — свято Миколая. Адже за тиждень у садочку святкуватиметься Новий рік. Бажано, щоб ця святкова розвага перед новим роком стала для кожної дитини так званим підсумком власного. морального зростання: як я змінився (змінилась) на краще протягом року; які добрі справи я зробив (зробила); я лише знаю, як чемно поводитись, чи поводжусь насправді так; які я знаю ввічливі слова і наскільки часто їх використовую у спілкуванні з дітьми й дорослими; з якими проханнями я хочу звернутися до Миколая - про цукерки, горішки і пряники чи ще й з тим, щоб мама і тато помирилися, про бажану ляльку або про те, щоб одужала моя бабуся тощо.

Доречними у такій святковій розвазі стануть невеличкі приклади морального зростання кожної дитини, які пригадає та наведе вихователь. Можливо, ось такі. Наталка байдуже ставилася до квітів, дерев. Вона могла на прогулянці обірвати геть усі листочки з гілочки верби або зламати гілочку й кинути її. Але дівчинка замислилась над своїми вчинками, зрозуміла, як боляче вона робить вербі. Взимку дівчинка підходила до квітів і віталася з ними, дбала про них. Наталка наче знайшла з ними спільну мову і робила добро їм. Тарасик восени приходив у садочок і похмуро, насупивши брови, опустивши голову, бурчав нам: «Здрастуйте». А зараз він вітається з нами, по-доброму сяючи очима, з посмішкою, ввічливими словами «доброго ранку». Навіть якщо сонечко на вулиці заховалося, то, здається, лише для того, щоб разом з Тарасиком завітати до нас.

Своєчасним у такій ситуації стане звернення дорослого із проханням до всіх дітей пригадати ввічливі слова, які вони не просто знають, а з якими звертаються один до одного чи могли б звертатися. Пригадує разом з дітьми і називає рідко вживані слова й сам вихователь. Музичний керівник пропонує розіграти гру «Котилася торба», яка особливо подобається Тарасику можливістю танцювально імпровізувати і потребує ввічливого поводження: «Спробуйте, діти, привітно, ввічливо, з легким нахилом голови передавати торбу по колу з рук у руки. Тарасик, починай гру».

Музичною основою такої розваги якраз і стають улюблені ігри, пісні, таночки, музичні п'єси дітей, обов'язково — одна-дві пісні, присвячені святому Миколаїв. Добре, якщо до цього дня випікатимуться миколайчики, готуватимуться невеличкі подаруночки. Але, зауважимо, подаруночки не тому, що ось ця дитина ввічлива, а та — добре дбає про квіти у групі. Подарунки від Миколая отримують тому, що він заохочує бажання дітей зростати чуйними, добрими, чемними і, знаючи, як вони полюбляють ласощі й чекають на щедрий Новий рік, вітає їх з наступаючим святом.

Надавши такого спрямування змісту розваги, дорослі допоможуть дітям усвідомити, з якими моральними надбаннями кожний з них йде у новий рік. Святкова розвага із особливими побажаннями й проханнями до Миколая, з прикладами добрих вчинків і справ дітей, з улюбленими піснями, іграми, віршами, танцями малюків, грою на дитячих музичних інструментах, стане свідченням особистісного зростання дошкільнят.

Обираючи тематику музичних розваг старших дошкільників, бажано спрямовувати її в русло дитячої кмітливості, вигадки, імпровізації, творчості в цілому: Впізнав музику — танцюй!; Впізнаєш, мелодію — заспіваєш пісню; Ми — знавці пісень з мультфільмів; Озвучений мною навколишній світ; Танцювальні вигадки хлопчиків і дівчаток тощо.

Позитивними є звернення до улюбленого дитячого репертуару і знайомих музичних явищ: Народні музичні ігри — на дідусевому подвір'ї; У коло ставайте танцюйте, співайте!: Марші на теми українських народних пісень; Танцювальна музика народів світу — слухаємо, музикуємо, пластично імпровізуємо тощо.

Улюбленими видами розваг у старшому дошкільному віці стають музичні драматизації казок у виконанні самих дітей, вистави різних видів театрів спільними зусиллями дітей і дорослих, за вибором дітей і педагогів.

Традиційним стало пов'язувати тематику музичних розваг із творчістю видатних митців минулого і сьогодення. Важливо в тематиці втілити життєву і музичну спрямованість розваги. Ось орієнтовні приклади тематики розваг: Композитори світу про пори року; Музично озвучені вірші Тараса Шевченка; Українська абетка в дитячих піснях /Канни Коло-дуб; Слухаємо пісні сучасного композитора Ірини Кириліної тощо.

Творчій спрямованості програми відповідатиме підготовка з дітьми таких видів розваг: невеличких концертів дитячої творчості, наприклад, Дитячі пісні — про головне; Я і ми — в оркестрі разом; Танцювальний зоопарк або інших; фестивалів дитячих талантів, як-от: Ми — вигадливі танцівники; Мої пісні — моїй країні; Ми веселії музики; Хочеш - стати зіркою — стань нею; фестивалів родинної творчості, наприклад, Тато, мама, я — музикальна сім'я тощо.

Концерти дитячої творчості та фестивалі не бажано організовувати як показові для сторонніх осіб. Важливим у їхній підготовці є ініціатива кожної дитини виконати вже відоме з улюбленого репертуару, вигадати щось нове за власним задумом чи за допомогою вихователя, імпровізувати в процесі самої розваги під впливом красивої музики і уявних обставин, запропонованих музичним керівником. Номінацій у фестивалі має бути не менше за кількість дітей, а може й більше. Варто відмітити щонайменші успіхи дошкільняти, прагнення до створення краси (граціозність, вишуканість, гармонійність, виразність), дитячу вигадку (оригінальне втілення образу), натхнення -й емоційну захопленість процесом творення, старанність (досконалість виконавства на дитячому рівні) тощо.

Позитивними естетичними і моральними переживаннями для дітей можуть стати святкування дня освідчення у приязні й любові (Валентинів день), вечори народного гумору, жартівливих пісень, хороводів і танців, тематичні концерти у виконанні педагогів і дітей, систематичне слухання аудіозаписів музично ілюстрованих казок, музичних фрагментів з дитячих опер і балетів тощо.

В мистецькій атмосфері розваг дорослі спрямовують дітей до емоційного й усвідомленого переживання мистецтва і життя, до активного виявлення кожної дитини у виконавстві, до розгортання змісту розваги спільними зусиллями.

Бажано варіативно планувати музичні розваги. Добре, якщо перспективне планування проведення розваг з кожною групою відображуватиме різні види розваги, які пропонуються програмою і, можливо, деякі додаткові. Разом вони розширюватимуть мистецькі уявлення дітей, урізноманітнюватимуть їхні враження, взаємо доповнять одне одного. Уточнення тематики розваг спрямовуватиме дорослих і дітей до головного, найсуттєвішого в ній, до обрання доцільних художніх засобів для втілення змісту розваги.

Рекомендуємо, всупереч стійкій звичці організації ранків у дитячому садку, влаштовувати з дітьми свята. Адже «ранок» здебільшого формальна назва, яка вказує лише на час проведення будь-чого. Натомість свято — це піднесений стан душі як домінуючий настрій, що створюється і зберігається у дитини впродовж дня. Кульмінацією дня в садочку найчастіше стає музично-театралізоване свято, яке являє собою спільне музично-пластично-театралізоване дійство дітей і дорослих та організовується заради них самих і близьких для дитини гостей — своїх рідних.

Ми радимо залучати маленьких дошкільнят до спільних з дітьми, рідними, вихователями, музичним керівником святкових переживань, до вираження радісних почуттів у музично - пісенно - пластичних діях.

Дітям середнього дошкільного віку важливо прищеплювати бажання радувати один одного й близьких власними музично-естетичними виступами. Вже в цьому віці необхідно підтримувати прояви дитячої ініціативи, індивідуальної інтерпретації виконавства.

У старших дошкільнят радимо зберігати індивідуальність дитячих проявів у виконавстві, підтримувати музично-пластичні та пісенні імпровізації дітей, виховувати у них потребу надавати мистецьким діям емоційного й усвідомленого естетичного характеру.

У випускних групах необхідно заохочувати мистецьку активність дітей, їхнє прагнення музично—пластично—театралізовано обряжати святкові події, створювати піднесений настрій власними зусиллями для себе та інших, вміння творчо співпрацювати з однолітками і дорослими, отримувати задоволення від самовираження в мистецьких діях. Дорослим бажано всіляко підтримувати індивідуальну виразність та імпровізаційність виконавства дітей, прояви ініціативи в процесі підготовки і проведення свята.

Сприятливою умовою успішного естетичного виявлення дітей у розвагах та святах має стати організація їх у вигляді діалогу дітей з вихователями, музичним керівником, батьками, а не у формі звіту дітей перед дорослими. З цим пов'язується й наша позиція відмовитися "від «ведучого» на святі. Адже ведучого потребує концерт в умовах сцени, коли він оголошенням номерів і виконавців сприяє орієнтуванню глядача в тому, що відбувається на сцені. Якщо ж на сцені ми бачимо цілісну дію, наприклад, казку в дитячому театрі або балет, то сюжет розвивається всіма персонажами-виконавцями.

Оскільки свято в дитячому садку — несценічна форма і не є виключно концертом, то й потреба у ведучому відпадає. Дійство розгортається як процес взаємодії персонажів і присутніх, у тому числі вихователів і батьків. Натомість у розвагах-концертах ведучий є доречною особою. Ним може бути як дорослий, так і дитина або дорослий і дитина разом. Якщо ж свято повністю побудовано на казковому сюжеті, то іноді воно потребує розповідача.

Отже, однією з важливих умов проведення розваг і свят виступає доцільне, зацікавлене, активне і художньо-виразне поводження вихователя і музичного керівника. Дорослі не тільки беруть на себе окремі ролі персонажів, а й поводяться в різних видах діяльності, як у процесі занять. В усіх вікових групах (не тільки у молодшій!) вони переймаються святковим настроєм разом з дітьми, тобто діють спільно з ними як рівноправні співучасники музично-естетичного дійства: разом співають з дітьми, вихователь грає в оркестрі, можливо, на одному із складніших музичних інструментів, бере участь у грі, танцює в масовому сучасному танці тощо.

У святах за народними традиціями вихователю бажано зберігати відчуття імпровізаційності, властивого фольклорній традиції, виявляти себе майстром виконавцем у народному розумінні: натхненним, невимушеним, душевно перевтіленим у художній образ. Такий приклад вихователя легше наслідувати батькам: приєднатися до загальної гри і навіть до виконання п'єси оркестром, співати разом з дітьми приспів пісні, стати у Кривий танок, яким завершується весняне свято тощо.

Хибна думка, що така участь дорослого позбавляє дітей самостійності у святах. Краще разом діяти, ніж підказувати. Адже у святі беруть участь і діти, які тривалий час не відвідували садочок, а перед святом батьки привели дитину саме заради участі в ньому. Разом з вихователем така дитина відчуває себе більш захищеною, поводиться звично, як на занятті.

У всіх дошкільних групах ми радимо відзначати свята, пов'язані з порами року — Осені, Зими, Весни та Мамин день. Конкретні святкові дні в садочку педагогічний колектив визначає самостійно. Так, на одному із жовтневих тижнів можна спланувати провести осіннє свято у молодшій групі, на наступному — в середній, а в кінці чи на початку листопада — із старшою.

У програмі наводиться орієнтовна тематика, яку варто варіювати. Наприклад, можна обрати назвою осіннього свята для малючків — Осінь барвиста, для дітей середньої групи — Свято врожаю, у старшій групі — Осінній ярмарок, а у підготовчій — свято Щедра осінь або Обжинки. Це дасть можливість підтримувати цікавість дітей до свята, педагогам варіативно підходити "до відбору художнього змісту свята, змінюючи його відповідно до особливостей розвитку дітей кожної вікової групи. Таким чином, дитина за час перебування у садочку кожного року святкуватиме осіннє свято, але рівень узагальнення щоразу змінюватиметься із дорослішанням самих дітей.

Новорічне свято в кожній віковій групі бажано назвати теж по-різному. Так, у молодшому віці назвою можуть стати слова із пісні: В нас ялинка — он яка! або Мороз-чарівник, засвіти нам ялинку!; в середньому віці — Добрий день, ялинко-диво! або Хто ялинку нам приніс? Дід Мороз Червоний ніс!; у старшій групі — Здрастуй, здрастуй, Новий рік! або Від хати до хати — Новий рік стрічати. У підготовчій групі це свято можна підготувати з дітьми на основі казкових сюжетів Лускунчика, Снігової королеви чи Дванадцяти місяців і відповідно назвати — Казка двері відчиняє, з Новий роком всіх вітає.

Поетичне весняне свято стверджує радісне, раннє чи запізнє пробудження природи. Одному й іншому прояву явища можна відповідно знайти вираз у назві: Весна іде, весна дзвенить! або Весна красная з квітами — у молодшій групі; Весна-чарівниця, кличем тебе! чи Сплетем вінок весняний, діти! — у середній; Весну стрічаймо, діти! або Ой іде весна, ой іде красна. — у старшій групі; Весну красну — звеличаймо! або Вже весна воскресла! - у підготовчій групі.

Беручи до уваги значимість Жіночого дня і Дня матері для виховання як майбутніх чоловіків і жінок, так і майбутніх мам і тат, ми радимо ознайомлювати дітей з однією та іншою традицією. З дітьми молодшого і середнього дошкільного віку, можливо, відзначати Мамин день у березні. Це свято, насамперед, рідної мами, але не тільки. Воно стало вшануванням бабусі, сестрички, дівчаток з групи, тьоті, виховательки, вчительки, тобто жінки взагалі.

Дітей старшого дошкільного віку бажано залучати до святкування Дня матері: в старшій групі у вигляді музично - театралізованого свята, у випускній — у вигляді тематичного заняття, тому що одночасно ці діти готуються до святкування випуску до школи. У цих групах, якщо бажають діти і батьки, прихід весни і тему жіночого дня можна поєднати в одному весняному святі.

У програмі пропонується ознайомлювати дошкільнят із Різдвяними і Великодними святами у доступній для них формі. Головне - залучити дітей до культурно-побутової традиції цих свят, ознайомлюючи з їхніми музичними ознаками: колядками, щедрівками, весняними танками, хороводними іграми, піснями, деякими, зрозумілими сприйманню дитини, звичаями.

З дітьми старшого дошкільного віку ми пропонуємо з радісним і піднесеним настроєм, у невимушеному вигляді (враховуючи оздоровчо-літній період року), наближеному до тематичного або комплексного заняття, відзначати День незалежності нашої країни: Україна рідний краю! або Як я знаю і люблю Україну музичну мою. У випускній групі урочисто і водночас з гумором святкувати випуск до школи — Випускний дзвоник або Стежка до ніколи. У процесі музичних розваг і свят неодмінно треба зберігати невимушеність, безпосередність особистих проявів дітей та водночас підтримувати виразність виконання будь-яких дитячих музичних дій. Бажано, щоб спільне переживання святкової події було радісним і пізнавальним для дітей, давало відчуття власної успішності та вправності кожній дитині, морально підносило б її в прагненні зробити своїм виступом приємне іншим, подарувати красу, порадувати і підтримати один одного, виховувало б у малят почуття відповідальності за гуртову справу, збагачувало і урізноманітнювало б художньо-естетичні враження і переживання дошкільнят.

При плануванні різних форм організації музичної діяльності дошкільників вони взаємозбагачуватиме і взаємодоповнюватиме одна одну і створюватиме, таким чином, більш сприятливі умови для музично-естетичного розвитку дітей.

Запропоновані рекомендації — лише загальні орієнтири для реалізації змісту музично-освітньої роботи з дітьми за програмою. В практичній роботі досвідчених музичних керівників і вихователів у різних садочках регіонів країни музично - педагогічний процес, сподіваємось, відбувається варіативно, цікаво, творчо.

Психогімнастика - набуття досвіду емоційних переживань та спілкування

Завданням психогімнастики є збереження психічного здоров'я дітей через розвиток кращого розуміння себе та інших і оволодіння адекватними формами прояву своїх почуттів у спілкуванні.

Коли дітям пропонується імітувати страх або гнів, то це не означає, що ми хочемо навчити їх боятися або сердитися. Вони самі це вміють. Проте, ставлення до своїх негативних переживань буває дуже різним: одні діти можуть усвідомлювати їх і навіть висловлювати, а інші можуть так поринути у негативні переживання, що втрачають контроль над своєю поведінкою («стають некерованими»). Причинами таких дезадаптивних реакцій можуть бути і властивості нервової системи, і особистісні риси дітей (невпевненість, тривожність, імпульсивність тощо). Одним з найдійовіших способів навчання дитини адаптивним формам переживання та прояву своїх негативних почуттів є імітаційна гра. Адже саме в грі дошкільники оволодівають соціально виробленими способами діяльності й поведінки. До соціально схвальних навичок поведінки відносяться не лише способи комунікації з людьми в різних емоційних станах (коли мама розсердилась, коли подруга ображена, коли малий плаче і т.п.), але і способи обходження з своїми негативними почуттями (як чинити, коли я боюсь, коли гніваюсь, коли мені прикро і т.п.).

Представлені в Програмі психогімнастичні ігри спрямовані саме на розвиток у дошкільників умінь відчувати, усвідомлювати і адекватно проявляти свої почуття.

Розглянемо деякі з провідних механізмів впливу психогімнастики на психологічне здоров'я дитини.

1. Коли діти відтворюють експресивні рухи та міміку, вони вчаться не тільки розрізняти свої почуття, але і розпізнавати. відповідні емоційні стани і переживання оточуючих, називати їх словами і адекватно реагувати на них.

2. Розвиток емоційного словника, вміння усвідомити і висловити свої переживання запобігає виникненню у малюка емоційних проблем, спричинених накопиченням невідреагованих негативних емоцій.

3. Вправляючись у вміннях «грати» страх, гнів чи зосередженість, діти оволодівають не лише вміннями імітувати певні емоції, але і здатністю контролювати моторні прояви відповідних психічних станів. Згодом це дає можливість дитині керувати своїм психічним станом через управління моторикою.

4. Коли діти виконують ролі позитивних героїв, вони не тільки вчаться правильно поводитись, але й отримують позитивний зворотній зв'язок — їм дякують, їх хвалять, ними пишаються. Переживання, наприклад, «який я хороший», «як я добре вчинив» підносять самооцінку дитини і через неї покращують поведінку, на відміну від докорів та повчань, що псують її.

Проводити психогімнастику можна в будь-який час, розбивши її на три етапи:

1. Психомоторна розминка (10—15 хв.): групові ігри, що налаштовують дітей на заняття — активізують чи розслаблюють їх залежно від поставлених завдань.



2. Психокорекційні завдання (10—15 хв.): тематичні завдання спрямовані на те, щоб ознайомити дітей з певними почуттями чи емоційними станами людини та з соціально схвальними способами поведінки.

3. Психопрофілактичні вправи (5—10 хв.): на заключному етапі занять кожній дитині бажано отримати позитивний зворотній зв'язок від групи та від ведучого, а також проявити свою прихильність до інших. За рахунок таких вправ закріплюється позитивне ставлення дитини до оточення, до себе самої (позитивна самооцінка), а також до психогімнастичних занять.
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка