Програма навчальної дисципліни історія музичного мистецтва для студентів



Скачати 179.9 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір179.9 Kb.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Філософський факультет

Кафедра етики, естетики та культурології


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Декан філософського факультета

проф..Конверський А.Є.

______________________

«____»____________20__ року

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Історія музичного мистецтва

для студентів
галузь знань____0201 - Культура_______
напрям підготовки 6.020101 - культурологія_____

КИЇВ – 2014

Розробники: Тормахова Анастасія Миколаївна, кандидат філософських наук, асистент кафедри етики, естетики та культурології

Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Протокол від «____» _____________ 20___ року №___


Голова науково-методичної ради ____________________ (________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

«_____» _________________ 20___ року

© Тормахова А.М. , 2014 рік

© ______________, 20___ рік

© ______________, 20___ рік



ВСТУП

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Історія музичного мистецтва” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму «культурології».



Предметом вивчення навчальної дисципліни є основи теоретичного осмислення розвитку музичного мистецтва. Навчальна дисципліна узагальнює та систематизує уявлення про сутність музики як виду мистецтва, її різновиди, історію та закономірності розвитку музики Давнього світу, доби середньовіччя, епохи Відродження, музичну культуру XVII - першої половини XVIII ст., музики бароко, музичну культуру класицизму (друга половина XVIII ст.), особливості романтизму в музиці, музичні напрямки наприкінці XIX-XX ст., специфіку української та російської музики, напрямки музичної культури XX ст. (етнічна музика, джаз, рок-музика, поп-музика, техно, хіп-хоп).

Міждисциплінарні зв’язки: «Історія музичного мистецтва» нерозривна пов’язана з такими дисциплінами, як «Історія культури», «Естетика», «Культурологія».

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. «Історія західноєвропейської музики»

2. «Українська, російська музика та музичні напрямки XX-XXI ст.»



1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Історія музичного мистецтва” є формування уявлення про закономірності розвитку музичного мистецтва та усвідомлення місця музики у соціокультурному просторі.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Історія музичного мистецтва” є розширення знань про розвиток світової музичної культури, усвідомлення кроскультурних процесів у становленні національних музичних композиторських шкіл, взаємозв’язків між всезагальними, національними та індивідуальними особливостями стилю.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:



знати:

  • Особливості музики як виду мистецтва;

  • Логіку розвитку музичних стилів;

  • Специфіку музичного мистецтва XX ст.;

  • Взаємозв’язок між сферою теорії та практики музичного мистецтва;

  • Основні музикознавчі та філософські теорії щодо музичного мистецтва;

  • Специфіку використання музичних інструментів та засобів музичної виразності в творах різних стилів та жанрів;

  • Вплив світоглядних орієнтирів суспільства на розвиток музики як виду мистецтва.

вміти:

  • Застосовувати знання історії музичного мистецтва до аналізу тенденцій розвитку музичної культури сучасності;

  • Аналізувати музичні твори з виокремленням їх належності до певної доби, стилю, жанру, досліджуючи особливості драматургії твору, форми та змістовного навантаження;

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 144 години /4 кредитів ECTS. Зокрема: лекції – 34год., семінарські заняття – 34 год., самостійна робота – 14 год.



  1. Форма підсумкового контролю успішності навчання -залік

3. Засоби діагностики успішності навчання: усна відповідь за планом семінарських занять, доповнення на лекціях, музична вікторина, написання рефератів, модульна контрольна робота, тести.
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
I змістовний модуль. Історія західноєвропейської музики
Тема 1. Музика як вид мистецтва (4 год)

Музика в системі культури. Музика як форма суспільної свідомості. Теорії походження музики. Часова та інтонаційна природа музики. Одноголосна та багатоголосна музика (поліфонічна, гомофонно-гармонічна). Різновиди музики: вокальна та інструментальна. Музичні інструменти. Класифікація музичних жанрів. Програмна музика. Класична та народна музика.


Тема 2. Музичне мистецтво Давнього світу (4 год)

Музична культура античності. Синкретизм музики та інших видів мистецтва. Музика в поетичних жанрах та в класичних трагедіях (Есхіл, Софокл, Еврипід). Музичні інструменти та лади. Музично-теоретичні погляди античності: Платон, Аристотель, Піфагор.

Музична культура Давнього Єгипту, Китаю, Індії, Палестини, Візантії, Риму.
Тема 3. Музична культура середньовіччя та доби Відродження (4 год)

Музична культура раннього середньовіччя. Обумовленість розвитку музичного мистецтва світоглядом людства. Псалмодії, мелізматичний спів, гімни. Григоріанський хорал. Поява музично-теоретичних трактатів, присвячених дослідженню музики (Боецій, Григорій Нисський, Августин, Фома Аквінський). Гвідо з Ареццо. Трубадури, трувери, мінезингери. Розвиток багатоголосся. Школа Нотр-Дам: Леонін, Перотін. Аrs nova у Франції. Гійом де Машо.

Музично-естетична думка доби Відродження (І.Тінкторіс, Глареан, Дж.Царліно, В.Галілей). Творчість Дж.Палестріни, Андреа та Джованні Габріелі. Месса, мотет, канон. Нідерландська поліфонічна школа. Гійом Дюфаі, Йоханнес Окегем, Якоб Брехт, Жоскен Депре. Інструментальна музика: лютня, орган.
Тема 4. Музична культура XVII - першої половини XVIII ст. (4 год)

Опера-seria та опера-buffa. Опера-seria в Італії та Франції: А.Скарлатті, Ж.Б. Люллі, Г.Персел. Опера-buffa: Дж.Б.Перголезі. Інструментальна музика: розвиток ідеї програмності та тематизму. Принципи стилю бароко. Італійська інструментальна музика. Дж. Фрескобальді (1583-1643). А.Кореллі (1653-1713) – основоположник італійської скрипкової школи. А.Вівальді, Д.Скарлатті.

Французька клавесинна музика. Німецька органна школа. Жанр кантати та ораторії в німецькій музиці.
Тема 5. Творчість Й.С.Баха та Г.Ф.Генделя як вершина розвитку музики бароко (4 год)

Загальні характеристика творчості Г.Ф.Генделя (1685-1759). Монументально-героїчний стиль. Ораторіальна творчість, структура, драматургія, роль поліфонії та гармонії.

Загальна характеристика творчості І.С.Баха (1685-1750). Духовно-релігійна спрямованість творів. Символіка творчості І.С.Баха. Вокально-інструментальні жанри, кантатно-ораторіальні твори, органні твори, клавірні твори (ДТК).
Тема 6. Музична культура класицизму (друга половина XVIII ст.) - (8 год)

Новий герой XVIII ст – культ розуму. Реформа оперного мистецтва (К.В.Глюк): драматичний конфлікт та драматичний розвиток. Народження європейського симфонізму: Ф.Й. Гайдн, В.А. Моцарт, Л. ван Бетховен. Загальна характеристика творчості класицистів, жанрове коло. Будова сонатно-симфонічного циклу, принципи симфонічної драматургії, оперні жанри.


Тема 7. Романтизм в музиці (XIX ст.) – (8 год)

Принципи музичного романтизму: авторська індивідуалізація. Культ «малої» форми: Ф.Шопен, Р.Шуман, Ф.Шуберт. Розвиток симфонізму: програмна симфонія (Г.Берліоз, Ф.Ліст). Оперне мистецтво: Італія (Дж. Россіні, В. Белліні, Г. Доніцетті) та Франція (Дж.Мейербер). Оперна реформа Р. Вагнера («музична драма», «суцільна музика»). Еволюція італійської опери другої половини XIX ст. - Дж. Верді. Оперний веризм: П. Маскан'ї, Р. Леонкавалло, Дж. Пуччіні. Пізній романтизм: Й. Брамс та А. Брукнер. «Fin de siecle» та постромантична музика: Г. Малер, Р. Штраус.


Тема 8. Музичні напрямки наприкінці XIX-XX ст. – (8 год)

Імпресіонізм: Г.Форе, К. Дебюссі, М. Равель. Експресіонізм: «нововіденська школа» (А. Шенберг, А. Берг, А. Веберн). Неокласицизм: Феруччо Бузоні та маніфест “Новий класицизм”, П. Хіндеміт, К. Орф. Англійська музична школа: Б. Бріттен. Французька музика XX ст: А. Онеггер, Ф. Пуленк, О. Мессіан, П. Булез. Музичний авангард: конкретна музика, серіалізм, алеаторіка, пуантилізм, сонорика (К. Штокхаузен, Л. Ноно, Л. Беріо, П. Шеффер, К. Пендерецький). Музичний мінімалізм (Ла Монте Янг, Террі Райли, Майкл Найман).


II змістовий модуль

Українська, російська музика та музичні напрямки XX-XXI ст..
Тема 9. Історія російської музики (4 год)

Російська народна музика – пісні, частушки. М.Глінка – класик російської музичної культури. Жанр романсу в російській музичній культурі. Композитори «Могутньої купки» - М.П.Мусоргський, М.А.Римський–Корсаков, П.Бородін. Творчість П.І.Чайковського. Романтизм в російській музичній культурі – С.В.Рахманінов. Еволюція творчості О.Скрябіна. І.Ф.Стравінський - жанри творчості. Російська музика радянського періоду Д.Д.Шостакович, С.С.Прокоф’єв.


Тема 10. Історія української музики – (8 год)

Українські народні календарно-обрядові пісні та думи. Народний інструментарій. М.Дилецький «Мусікійська граматика». Становлення професійної музики в Україні (XVII - XVIII ст.) – Д.Бортнянський, М.Березовський, А.Ведель.

М.Гулак-Артемовський «Запорожець за Дунаєм». Значення творчості М.Лисенко для становлення української музики. Традиції М.Лисенка в творчості його послідовників - М. Аркаса, М. Колачевського, В. Сокальського, К. Стеценка, Я. Степового, М. Леонтовича, С. Людкевича.

Л.Ревуцький та Б.Лятошинський - класики української композиторської школи. Жанрові, стильові особливості, тематика творчості. В.Сильвестров, Л.Колодуб, М.Скорик, Г.Ляшенко, Є.Станкович, І.Карабиць – композитори-класики новітньої української музики. Жанрові та стильові особливості української музичної культури.


Тема 11. Етнічна музика («World music») (8 год)

Етнічна музика сучасності: фламенко, кантрі (ковбойська музика, вестерн-свінг, блюграсс, хонкі-тонк, кантрі-госпел, кантрі-фолк), ска, реггі, ран, блюз. Особливості музичних стилів. Представники.


Тема 12. Джазова музика (8 год)

Джаз як явище музичного мистецтва. Африканські та європейські витоки джазу. Інструментальний та вокальний джаз. Кантрі, блюз, регтайм, чикагський стиль. Доба свінгу. Різновиди джазу: традиційний джаз-диксиленд, симфоджаз, бі-боп, кул, фрі-джаз, джаз-рок, модальний джаз, фьюжн, ейсід-джаз, смус-джаз, кріейтів, грув, соул-джаз, хард-боп, прогресів-джаз, боса-нова. Джаз та національна композиторська школа США.


Тема 13. Рок-музика (6 год)

Рок-музика та її стильові різновиди: панк-рок, психоделічний рок, арт-рок, хард-рок, глем-рок, рок-н-рол, поп-рок, готика, хеві-метал, альтернативний рок (хардкор, індастріал-рок, грандж). Характеристика музичних стилів рок-музики. Використання електромузичних інструментів та технічних пристроїв (мікрофони, мікшерний пульт, посилювачі, перетворювачі звуку, синтезатори) як основа рок-музики. Специфіка та особливості розвитку української рок-музики.


Тема 14. Поп-музика. Техно. Хіп-хоп (6 год)

Поп-музика, вузьке та широке значення поняття. Основні риси поп-музики як жанру. Пісня як найбільш розповсюджена форма композиції в поп-музиці. Різновиди поп-музики: європоп, латина, диско, електропоп, танцювальна музика, бароко-поп, бабблгам-поп, данс-поп, мешап, operatic pop, пауер-поп, sophisti-pop, space age pop, sunshine pop, тін-поп.

Техно як самостійний стиль електронної музики. Техно як основна складова музики, що виконується на рейвах.

Різновиди хіп-хопу: альтернативний реп, Turntablism, ейсід-реп, християнський хіп-хоп, політичний хіп-хоп, камеді хіп-хоп, фрістайл, гангста-реп, хорроркор, хардкор хіп-хоп, інструментальний хіп-хоп, мафіозо-реп, поп-реп, Брік-сіти клаб, мобб, чікано-реп.


Питання до заліку

  1. Музика в системі культури.

  2. Теорії походження музики.

  3. Різновиди музики: вокальна та інструментальна.

  4. Музичні інструменти.

  5. Класифікація музичних жанрів.

  6. Програмна музика.

  7. Музична культура античності.

  8. Музична культура Давнього Єгипту, Китаю, Індії, Палестини, Візантії, Риму.

  9. Музична культура раннього середньовіччя.

  10. Обумовленість розвитку музичного мистецтва світоглядом людства.. Трубадури, трувери, мінезингери.

  11. Розвиток багатоголосся.

  12. Аrs nova у Франції.

  13. Музично-естетична думка доби Відродження (І.Тінкторіс, Глареан, Дж.Царліно, В.Галілей).

  14. Музична культура XVII - першої половини XVIII ст.

  15. Опера-seria та опера-buffa.

  16. Творчість Й.С.Баха та Г.Ф.Генделя як вершина розвитку музики бароко

  17. Символіка творчості І.С.Баха.

  18. Музична культура класицизму (друга половина XVIII ст.)

  19. Реформа оперного мистецтва (К.В.Глюк): драматичний конфлікт та драматичний розвиток.

  20. Народження європейського симфонізму: Ф.Й. Гайдн, В.А. Моцарт, Л. ван Бетховен.

  21. Загальна характеристика творчості класицистів, жанрове коло.

  22. Принципи музичного романтизму: авторська індивідуалізація.

  23. Культ «малої» форми: Ф.Шопен, Р.Шуман, Ф.Шуберт.

  24. Розвиток симфонізму: програмна симфонія (Г.Берліоз, Ф.Ліст).

  25. Оперна реформа Р. Вагнера («музична драма», «суцільна музика»).

  26. Еволюція італійської опери другої половини XIX ст. - Дж. Верді.

  27. Оперний веризм: П. Маскан'ї, Р. Леонкавалло, Дж. Пуччіні.

  28. «Fin de siecle» та постромантична музика: Г. Малер, Р. Штраус.

  29. Музичні напрямки наприкінці XIX-XX ст..

  30. Імпресіонізм: Г.Форе, К. Дебюссі, М. Равель.

  31. Експресіонізм: «нововіденська школа» (А. Шенберг, А. Берг, А. Веберн).

  32. Неокласицизм: Феруччо Бузоні та маніфест “Новий класицизм”, П. Хіндеміт, К. Орф.

  33. Французька музика XX ст: А. Онеггер, Ф. Пуленк, О. Мессіан, П. Булез.

  34. Музичний авангард: конкретна музика, серіалізм, алеаторіка, пуантилізм, сонорика (К. Штокхаузен, Л. Ноно, Л. Беріо, П. Шеффер, К. Пендерецький).

  35. Музичний мінімалізм (Ла Монте Янг, Террі Райли, Майкл Найман).

  36. Дослідження музичного етосу в теоріях Дамона Афінського, Платона та Аристотеля.

  37. Природа походження музичного мистецтва в теорії мімезиса Аристотеля.

  38. Числова структура музики (Піфагор).

  39. Аналіз засобів музичної виразності в працях античних авторів.

  40. Проблема естетичного впливу музики (Арібо Схоластик, трактат “Musica”).

  41. Проблема числової природи музики (Гр. Нисський, Августин).

  42. Музична символіка як характерна, сутнісна особливість середньовічної естетики.

  43. Специфіка музичного театру Італії XVII - першої половини XVIII ст.

  44. Структура опери.

  45. Різновиди опери.

  46. Погляди на музику та її особливості як виду мистецтва в добу Просвітництва (Ж.-Ж.Руссо «Музичний словник», А.Гретрі, Г.Лессінг).

  47. Інтонаційна природа мелодики за Д.Дідро.

  48. Теорія афектів в добу Просвітництва (Н.Буало).

  49. Поява художньої критики як визначна риса культури Просвітництва.

  50. Музика як вид мистецтва в філософії Г.В.Ф. Гегеля.

  51. Музика як вид мистецтва в філософії Ф.В.Й.Шеллінга.

  52. Погляди на музичне мистецтво в філософії А.Шопенгауера.

  53. Ф.Ніцше «Народження трагедії з духу музики».

  54. Теорія музичної драми Р.Вагнера.

  55. Теорія музики і філософія презентативного символізму С.Лангер

  56. Основні ідеї «Філософії нової музики» Т.Адорно.

  57. Музично-теоретичні праці А.Онеггера, основна проблематика.

  58. М.Глінка – класик російської музичної культури.

  59. Жанр романсу в російській музичній культурі.

  60. Композитори «Могутньої купки» - М.П.Мусоргський, М.А.Римський–Корсаков, П.Бородін. Творчість П.І.Чайковського.

  61. Романтизм в російській музичній культурі – С.В.Рахманінов.

  62. Українські народні календарно-обрядові пісні та думи. Народний інструментарій.

  63. М.Дилецький «Мусікійська граматика».

  64. Становлення професійної музики в Україні (XVII - XVIII ст.) – Д.Бортнянський, М.Березовський, А.Ведель.

  65. М.Гулак-Артемовський «Запорожець за Дунаєм».

  66. Значення творчості М.Лисенко для становлення української музики. Л.Ревуцький та Б.Лятошинський - класики української композиторської школи.

  67. В.Сильвестров, Л.Колодуб, М.Скорик, Г.Ляшенко, Є.Станкович, І.Карабиць – композитори-класики новітньої української музики.

  68. Жанрові та стильові особливості української музичної культури.

  69. Етнічна музика сучасності.

  70. Джаз як явище музичного мистецтва.

  71. Різновиди джазу.

  72. Рок-музика та її стильові різновиди.

  73. Основні риси поп-музики як жанру.

  74. Різновиди поп-музики.

  75. Різновиди хіп-хопу.

  76. Феноменологія музики О.Лосєва.

  77. Теорія інтонації Б.Асаф'єва - Б.Яворського.

  78. Проблема музичного мислення (Ю.Кремльов, Ю.Назайкінський).

  79. Семіотичні теорії в мистецтвознавстві (М.Бонфельд, В.Медушевський).

  80. Принципи новітньої музики в працях Ю.Холопова.

  81. World music як один з провідних напрямків музики сучасності.

  82. Хіп-хоп культура.


Рекомендована література:

  1. Адорно В.Т. Эстетическая теория / Теодор В. Адорно; [пер. с нем. А.В.Дранова]. — М.: Республика, 2001. - 527 с. — (Философия искусства).

  2. Адорно Т. Философия новой музыки / Теодор Адорно; [пер. с нем. Б.Скуратова, вст. ст. - К. Чухрукидзе]. - М.: Логос, 2001. - 352 с.

  3. Адорно Т.В. Избранное: Cоциология музики / Теодор В.Адорно. - М. - Санкт-Петербург: Университетская книга, 1999. – 445 с. — (Книга Света).

  4. Античная музыкальная эстетика. - М., 1960. - 304 c.

  5. Аристотель. Политика: Сочинения в 4-х т. / Аристотель; пер. С.А.Жебелева. — М.: Мысль, 1983.— Т.4. — С.375- 644.

  6. Асафьев Б. Речевая интонация / Б.Асафьев - М.-Л.: Музыка, 1965.- 136 с.

  7. Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс / Б.В.Асафьев. - Л.: Музыка, 1971.- 376 с.

  8. Барбье П. История кастратов. - СПб.: Изд-во Ивана Лимбаха, 2006.- 304 с.

  9. Бонфельд М.Ш. Музыка: язык или речь? / М.Ш.Бонфельд // Музыкальная коммуникация: сб. научных трудов. Серия "проблемы музыкознания", вып. 8. - СПб, 1996. - С. 15 – 39.

  10. Бонфельд М.Ш. Музыка как речь и как мышление: Опыт системного исследования музыкального искусства: Автореф. дис. на соискание уч. ст. докт. иск. / М.Ш.Бонфельд. - М., 1993. – 40 с. 

  11. Брянцева В. Жан Филипп Рамо и французский музыкальный театр. - М.: Музыка, 1981. - 303 с.

  12. Булез П. Между порядком и хаосом // Сов. музыка. 1991. № 7, 9.

  13. Булез П. Компьютеры и музыка // В мире музыкальной науки. – 1986.

  14. Бюхер К. Работа и ритм. - М., 1923.

  15. Вагнер Р. Избранные работы / Рихард Вагнер. – М., 1978. – 695 с.

  16. Владышевская Т., Левашева О., Кандинский А. История русской музыки. Выпуск 1. – М.: Музыка, 2009. - 560 с.

  17. Всеобщая история музыки . – М.: Эксмо, 2009. - 568 с.

  18. Гегель Г.В.Ф. Сочинения: т.XIV / Г.В.Ф.Гегель. - М., 1958. – 440 с.

  19. Гегель Г.В.Ф. Эстетика в 4-х томах: Т.3 / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. - М.: Искусство, 1971. – 621 с.

  20. Горбачева Е. Г. Популярная история музыки /Е.Г.Горбачева.-М.: Вече, 2002. - 512 с., илл. (32 с.)

  21. Гордійчук М. Українська радянська симфонічна музика. – К., 1969.

  22. Денисов Э.В. Современная музыка и проблемы композиторской техники. – М.: Советский композитор, 1986. – 208 с.

  23. Дидро Д. Племянник Рамо / Дени Дидро. – М.: Азбука, 2007. – 224 с.

  24. Друскин М. С. Иоганн Себастьян Бах. - М.: Музыка, 1982. – 383 c.

  25. Золтаи Денеш. Этос и аффект. История философской музыкальной эстетики от зарождения до Гегеля / Денеш Золтаи ; [пер. с нем. Т. Длугач, И. Науменко]. - М.: Прогресс, 1977. – 371 с.

  26. Зубарева Л.А. Власенко Л.Н. История развития музыки: учебное пособие для студентов педвузов РФ. Третье издание. – Белгород: ИПЦ «ПОЛИТЕРА», 2006. – 466 с.

  27. Иваньо И. Очерк развития эстетической мысли Украины / И.Иваньо. – М.: Искусство, 1981. – 423 с. – (Эстет. мысль народов СССР).

  28. История зарубежной музыки начало XX века — середина XX века. - Выпуск шестой: Учебник для музыкальных вузов. – СП.: Композитор, 2001. – 625 с.

  29. История мировой музыки. Жанры. Стили. Направления. – М.: Эксмо, 2010. - 564 с.

  30. Кopoткой С.А. История современной музыки (курс лекций). – К.: Продюсерский центр «Lav-studio» ТОО ЦУИ "Кий", 1996. – 291 с.

  31. Караев Фарадж. Теория современной композиции: учебное пособие для вузов, М., 2005

  32. Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ–ХХ ст. – Л., 2000.

  33. Когоутек Ц. Техника композиции в музыке XX века. – М.: Музыка, 1976

  34. Козаренко О.В. Українська національна музична мова: генеза та сучасні тенденції розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мистецтвознавства: спец. 17.00.03 «Музичне мистецтво» / О.В.Козаренко. — К., 2001. — 36 с.

  35. Колеса Ф.М. Музикознавчі праці / Ф.М.Колеса. - Київ: Наукова думка, 1970. – 592 с.

  36. Кон Ю. П.Булез как теоретик. // Кризис буржуазной культуры и музыка: сб. ст. - Л. : Музыка. Вып. 5. - 1983.

  37. Конен В. История зарубежной музыки. Вып. 3. С 1789 года до середины XIX века. Издание пятое. - М.: Музыка, 1981. - 534 с.

  38. Конен В. Клаудио Монтеверди. - М.: Советский композитор, 1971. - 324 с.

  39. Конен В. Пёрселл и опера. - М.: Музыка, 1978. - 262 с.

  40. Конен В. Третий пласт. Новые массовые жанры в музыке ХХ века / В.Конен. – М.: Музыка, 1994. - 160 с.

  41. Конен В.О. Рождение джаза / В.О.Конен. - М.: Советский композитор, 1990. – 320 с.

  42. Корній Л. Історія української музики. ч.1. (від найдавніших часів до середини XVIII ст.). - Київ-Харків-Нью-Йорк, 1996. - 314 с; Ч.ІІ. – 1998; Ч.ІІІ. – 2001.

  43. Кремлев Ю. Очерки по вопросам музыкальной эстетики. – М.: Музгиз, 1957. - 242 с.

  44. Лазутина Т.В. Символотворчество в музыке И.С. Баха www.lib.tsu.ru/mminfo/000063105/300(I)/.../300_1_055-060.pdf

  45. Лангер С. Философия в новом ключе: Исследование символики разума, ритуала и искусства / Сьюзен Лангер ; [пер. с англ. С.П. Евтушенко, общ. ред. и послесл. В.П. Шестакова]. — М.: Республика, 2000. — 287 с. — (Мыслители ХX века).

  46. Леонтьева О. Карл Орф. — М.: Музыка, 1964. - 160 с.

  47. Лессинг Г.Э. Гамбургская драматургия / Г.Э.Лессинг. - Л. -М., 1936. – 455 с.

  48. Лессинг Г.Э. Лакоон или о границах живописи и поезии / Г.Э.Лессинг. - М.: 1957. – 519 с.

  49. Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 года: Учебник в 2 т. XVIII век / Т.Ливанова.- М., 1983. - Т. 1. – 696 с.

  50. Лосев А.Ф. Любовь на земле есть подвиг / А.Ф.Лосев // Октябрь. - 1998. - № 10.- С.151.

  51. Лосев А.Ф. Строение художественного мироощущения / А.Ф.Лосев // Начала. Религиозно-философский журнал. - 1993. - №2. - С. 8 - 31.

  52. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. / А.Ф.Лосев. – М.: Политиздат, 1991. – 525 с. – (Мыслители XX века).

  53. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения / А.Ф.Лосев. – М.: Мысль, 1982. - 623 с.

  54. Медушевский В.В. Двойственность музыкальной формы и восприятие музыки / В.В.Медушевский // Восприятие музыки: cб. стат. - М., Музыка, 1980. - С. 178 – 195.

  55. Медушевский В.В. Музыкальная наука: Какой ей быть сегодня? / В.В.Медушевский // Советская музыка. — 1988. — № 11.  - С. 84.

  56. Медушевский В.В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки / В.В.Медушевский. - М.: Музыка, 1976. - 254 с.

  57. Мошков К. Блюз. Введение в историю / Кирилл Мошков. – М.: Лань, Планета музыки, 2010. – 384 с.

  58. Музыкальная эстетика западноевропейского средневековья и Возрождения / [сост. текстов В. П. Шестаков]. - М., 1966. - 320 с.

  59. Назайкинский Е.В. Логика музыкальной композиции / Е.В.Назайкинский. – М.: Музыка, 1982. – 319 с.: нот.

  60. Никеева И.А. Фаттахова Л.Р. История музыки: Учебное пособие (для студентов немузыкальных специальностей факультета культуры и искусств) / И.А. Никеева Л.Р. Фаттахова. Омск: Омск. гос. ун-т, 2004. - – 84 с.

  61. Ницше Ф. Казус Вагнер / Ф.Ницше // Макаренко Г.Г. Музика і філософія: Шопенгауер, Вагнер, Ніцше. – К.: Факт, 2004. – С.130–149.

  62. Ницше Ф. Рождение трагедии, или Эллинство и пессимизм / Ф.Ницше. // Соч. в 2-х тт. - Т.1. Литературные памятники. - М.: Мысль, 1990. - С.47-156.

  63. Носина В. Символика музыки Баха И.С./ Носина Вера. – М.: - Классика ХХI, 2006. – 56 с.

  64. Овсянников М.Ф. Гегель / М.Ф.Овсянников. – М.: Мысль, 1971. – 223 с.- (Мыслители прошлого).

  65. Ойзерман Т.И. Искусство как самовыражение абсолютного в эстетике Гегеля / Т.И.Ойзаерман // Борьба идей в эстетике. V Гегелевский и V Международный конгрессы по эстетике . – М.: Наука, 1966. – С.43-51.

  66. Онеггер А. О музыкальном искусстве / А.Онеггер; [пер. с фр./ коммент. В.Н. Александровой, В.И. Быкова]. — Л.: Музыка, 1979. - 264 с.

  67. Панченко В.І. Мистецтво в контексті культури / В.І.Панченко. – К.: ТОВ «Міжнар.фін.агенція», 1998. – 192 с. – Бібліогр. в кінці розділів.

  68. Петрусева Н. Пьер Булез. Эстетика и техника музыкальной композиции: Исследование. – Москва – Пермь: «Реал», 2002. – 352с., нот.

  69. Скорик М. Структура і виражальна природа акордики в музиці ХХ століття / М.Скорик. – К.: Музична Україна, 1983. – 160 с.

  70. Фейертаг В. Джаз. Энциклопедический справочник / Владимир Фейертаг. – М.: Скифия, 2008. - 712 с.

  71. Форкель И.Н. О жизни, искусстве и произведениях Иоганна Себастьяна Баха. - М.: Музыка, 1987. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/forkel/index.php

  72. Холопов Ю.Н. Новые парадигмы музыкальной эстетики ХХ века / Ю.Н.Холопов // Эстетика на переломе культурных традиций. — М.: ИФ РАН, 2002. - C.132-147.

  73. Хэриот Э. Кастраты в опере. – М.: Класика, 2001. – 303 с.

  74. Цалер И. Популярная музыка XX века. Джаз, блюз, рок, поп, кантри, фолк, электроника, соул/ Игорь Цалер. – М.: Мир энциклопедий Аванта +, Астрель, Полиграфиздат, 2010. - 512 с.

  75. Швейцер А. Иоганн Себастьян Бах. - М.: Классика-XXI, 2002. – 304 с.

  76. Шеллинг Ф.В.Й. Философия искусства / Ф.В.Й.Шеллинг. - М.: Мысль, 1966. - 135 с.

  77. Шестаков В.П. Очерки по истории эстетики. От Сократа до Гегеля / В.П.Шестаков. – М.: Мысль, 1979. – 372 с.

  78. Шопенгауер А. Мир как воля и представление / А.Шопенгауер // Собрание сочинений в 5-ти томах. Т.1.; [пер. с нем. Ю.И.Айхенвальда]. – М.: Московский клуб. – 395 с.

  79. Юхимик Ю.В. До питання становлення естетичної думки про суть музики (стародавній схід, античність, середньовіччя, відродження) / Ю.В.Юхимик // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Випуск VII: Зб.наук.праць: У 2-х частинах. Частина I . – К., 2001. – С.213-222.








База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка