Програма навчальної дисципліни з мікробіології, вірусології та імунології для студентів вищих медичних закладів освіти



Сторінка2/7
Дата конвертації08.03.2016
Розмір1.35 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Рід морбілівірусів (Morbillivirus). Вірус кору, біологічні властивості Патогенез захворювання. Імунітет і специфічна профілактика.

Рід пневмовірусів (Pneumovirus). Респіраторно-синцитіальний вірус людини. Біологічні властивості. Патогенез захворювання. Імунітет.


Персистенція параміксовірусів і патологія людини.

Лабораторна діагностика параміксовірусних інфекцій.



Тема 28. Пікорнавіруси

Пікорнавіруси (родина Picornaviridae). Загальна характеристика та класифікація родини. Поділ на роди.

Рід ентеровірусів (Enterovirus). Класифікація: віруси поліомієліту, Коксаки, ЕСНО, ентеровіруси 68 – 72-ого типів. Характеристика віріонів. Антигени. Культивування. Патогенність для тварин. Чутливість до фізичних і хімічних факторів. Значення генетичної гетерогенності популяцій ентеровірусів у розвитку захворювання.

Роль ентеровірусів у патології людини. Патогенез поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій. Імунітет. Специфічна профілактика і терапія. Проблема ліквідації поліомієліту в усьому світі.

Лабораторна діагностика ентеровірусних інфекцій.

Рід риновірусів (Rinovirus). Загальна характеристика. Класифікація. Патогенез риновірусної інфекції. Лабораторна діагностика.

Рід афтовірусів (Aphtovirus). Віруси ящуру. Біологічні властивості. Класифікація. Патогенез інфекції у людини. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика.

Рід кардіовірусів (Cardiovirus). Загальна характеристика. Роль в патології людини.



Тема 29. Ретровіруси. ВІЛ.

Ретровіруси (родина Retroviridae) Загальна характеристика. Класифікація. Представники підродин Oncovirinae, Lentivirinae. Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Морфологія і хімічний склад. Особливості геному. Мінливість, її механізми. Типи ВІЛ. Походження та еволюція. Культивування, стадії взаємодії з чутливими клітинами. Чутливість до фізичних і хімічних факторів.

Патогенез ВІЛ-інфекції. Клітини-мішені в організмі людини, характеристика поверхневих рецепторів. Механізм розвитку імунодефіциту. СНІД-асоційована патологія (опортуністичні інфекції та пухлини). Лабораторна діагностика. Ланцюгова полімеразна реакція в діагностиці ВІЛ-інфекції та вестернблот (імуноблот) – тест. Лікування (етіотропні, імуномодулюючі, імунозамінні засоби). Перспективи специфічної профілактики.

Тема 30. Інші РНК-геномні віруси.

Реовіруси (родина Reoviridae) Загальна характеристика. Класифікація. Роль у патології людини. Рід ротавірусів (Rotavirus). Класифікація, властивості. Роль в патології людини. Лабораторна діагностика. Аренавіруси (родина Arenaviridae). Загальна характеристика та класифікація. Основні представники, що спричиняють захворювання у людини: віруси лімфоцитарного хоріоменінгіту, Ласса, Хунін, Мачупо. Лабораторна діагностика. Проблеми специфічної профілактики та терапії. Рабдовіруси (родина Rabdoviridae). Загальна характеристика та класифікація. Рід Lyssavirus. Вірус сказу. Структура віріона. Культивування. Чутливість до фізичних і хімічних факторів. Патогенність для людини і тварин. Патогенетичні особливості захворювання. Внутрішньоклітинні включення (тільця Бабеша-Негрі). Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика. Рід Vesiculovirus. Вірус везикулярного стоматиту, його роль у патології людини, діагностика. Коронавіруси (родина Сoronaviridae). Загальна характеристика. Роль у патології людини. Лабораторна діагностика. Каліцівіруси (родина Caliciviridae). Загальна характеристика. Роль у патології людини. Лабораторна діагностика.

Тогавіруси (родина Togaviridae). Рід рубівірусів (Rubivirus). Вірус краснухи. Роль у патології людини. Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика.

Тема 31. Поксвіруси, паповавіруси, парвовіруси.

Поксвіруси (родина Poxviridae). Рід Orthopoxvirus. Загальна характеристика та класифікація. Віруси натуральної віспи людини, мавп, корів, вісповакцини, ектромелії. Структура віріону. Антигени. Культивування. Чутливість до дії хімічних та фізичних факторів. Гемаглютинація, її механізм. Патогенетичні особливості захворювання. Лабораторна діагностика. Внутрішньоклітинні включення (тільця Гварнієрі). Специфічна профілактика віспи. Глобальна ерадикація віспи. Рід Parapoxvirus. Вірус контагіозного молюска. Патогенез інфекції. Лабораторна діагностика. Папілома та поліома віруси (родини Papіllоmаviridae і Роlуоmаviridae). Загальна характеристика та класифікація. Морфологія вірусів. Віруси папіломи та поліоми людини. Патогенез захворювань, спричинених цими вірусами. Онкогенність. Лабораторна діагностика. Парвовірус (родина Parvovoridae). Загальна характеристика і класифікація. Структура віріона. Антигени. Культивування. Чутливість до фізичних і хімічних факторів. Вірус В19, його значення в патології людини. Аденоасоційовані віруси, їх властивості, використання в генній інженерії.



Тема 32. Герпесвіруси.

Герпесвіруси (родина Herpesviridae). Загальна характеристика і класифікація. Структура віріону. Антигени. Культивування. Чутливість до фізичних і хімічних факторів.

Віруси герпесу, патогенні для людини: α – герпесвірус звичайного, чи простого герпесу 1-го та 2-го типів, α – герпесвірус вітряної віспи – оперізуючого лишаю; β - герпесвірус цитомегалії (ЦМВ); γ - герпесвірус Епштейна-Барр (ЕВ) – збудник інфекційного мононуклеозу, онкологічних захворювань людини. Віруси герпесу людини 6, 7, 8-го типів. Біологічні властивості. Роль в патології. Механізм персистенції вірусів герпесу. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика та лікування герпетичних інфекцій.

Тема 33. Аденовіруси.

Аденовіруси (родина Adenoviridae). Загальна характеристика та класифікація. Аденовіруси людини. Структура віріону. Антигени, їх локалізація і специфічність. Культивування. Чутливість до фізичних та хімічних факторів. Гемаглютинуюча активність. Патогенез захворювань. Персистенція. Онкогенні серотипи аденовірусів. Кишкові аденовіруси. Лабораторна діагностика аденовірусних інфекцій. Специфічна профілактика та лікування.



Тема 34. Збудники вірусних гепатитів.

Вірус гепатиту А (родина Picornaviridae), особливості. Підходи до специфічної профілактики гепатиту А. Лабораторна діагностика гепатиту А.

Вірус гепатиту В (родина Hepadnaviridae). Історія вивчення. Структура віріона. Антигени: НВs – поверхневий антиген часток Дейна. Внутрішні антигени: НВc, НBe, їх характеристика. Чутливість до фізичних і хімічних факторів. Особливості патогенезу захворювання. Персистенція. Імунітет. Мікробіологічна діагностика, методи виявлення і діагностичне значення маркерів гепатиту В (антигенів, антитіл, нуклеїнових кислот). Специфічна профілактика та лікування.

Інші збудники гепатитів: С, D, Е, G, TTV, SENV, їх таксономічне положення, властивості, роль в патології людини, методи лабораторної діагностики.



Тема 35. Екологічна група арбовірусів.

Екологічна спільність арбовірусів.

Флавівіруси (родина Flavivivridae), буньявіруси (родина Bunyaviridae), філовіруси (родина Filoviridae), тогавіруси (родина Togaviridae, рід Alfavirus) Загальна характеристика. Класифікація. Антигени. Культивування. Чутливість до фізичних і хімічних факторів. Основні представники патогенних для людини флавівірусів – віруси кліщового енцефаліту, жовтої гарячки, гарячки денге, японського енцефаліту, омської геморагічної гарячки. Особливості патогенезу. Природна вогнищевість.

Вірус кліщового енцефаліту. Біологічні властивості, екологічні варіанти збудника. Поширення в природі. Механізм передачі збудника людині. Патогенез та імуногенез захворювання. Роль вітчизняних вчених у вивченні флавівірусних інфекцій (Л. О. Зільбер, М. П. Чумаков, А. К. Шубладзе, Е. Н. Левкович та ін.).

Лабораторна діагностика флавівірусних інфекцій. Специфічна профілактика і лікування.

Тема 36. Онкогенні віруси.

Історія розвитку ідей про роль вірусів у канцерогенезі. Ознаки трансформованої клітини. Механізми трансформуючої дії онкогенних вірусів. Поняття “онкоген”. Теорії походження онкогенів. Вірусо-генетична теорія виникнення пухлин Л. О. Зільбера.

Онкогенні ДНК-вмісні віруси з родини паповавірусів, герпесвірусів та ін. Загальна характеристика, участь у вірусному канцерогенезі у людини.

Онкогенні РНК-вмісні віруси з родини ретровірусів – представники підродини Oncovirinae. Морфологія, класифікація. Роль у канцерогенезі людини. Онкогенні віруси інших таксономічних груп (представники родин Adenoviridae, Poxviridae, Hepadnaviridae та ін.). Загальна характеристика. Ендогенні ретровіруси.




Тема 37. Пріони.

Пріони. Властивості. Пріонові захворювання тварин (скрепі, губчаста енцефалопатія корів) та людини (куру, хвороба Крейтцфельдта-Якоба та ін.). Фізико-хімічні властивості. Механізм реплікації in vivo.



Патогенез пріонових захворювань. Методи постморбідної і зажиттєвої діагностики.
ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ - МОДУЛЮ 1:

«Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет.

Загальна і спеціальна вірусологія».



ТЕМА

Лекції

Практичні заняття

СРС

Індивіду-альна СРС

Змістовий модуль 1. Введення в мікробіологію.

1. Предмет і задачі медичної мікробіології. Оригінальні методи мікробіологічного дослідження. Принципові риси сучасної медичної мікробіології. Тенденції її розвитку.

1

-

1

-

2. Етапи розвитку мікробіології.

-

-

1

Змістовий модуль 2. Морфологія і структура прокаріотів та паразитичних одноклітинних еукаріотів. Фарбування мікроорганізмів. Мікроскопія.

3. Організація бактеріологічної лабораторії. Барвники та прості методи фарбування мікроорганізмів. Мікроскопія.

-

3

1

-

4. Фарбування бактерій за Грамом.

-

3

1

5. Морфологія та структура бактерій.

1

3

1

6. Морфологія та структура спірохет, актиноміцетів, грибів, найпростіших

-

3

1

Змістовий модуль 3. Фізіологія мікроорганізмів (прокаріотів). Еволюція та класифікація мікроорганізмів.

7. Метаболізм бактерій. Поживні середовища для культивування мікроорганізмів.

2

3

1

-

8. Антисептика і асептика. Методи і засоби. Стерилізація.

-

1

9. Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій.

1

3

1

10. Колонії мікроорганізмів. Виділення чистих культур анаеробних бактерій.

-

3

1

11. Ідентифікація чистих культур мікроорганізмів.

-

3

1

12. Еволюція мікроорганізмів. Систематика, класифікація і номенклатура мікроорганізмів.

1

-

1

Змістовий модуль 4. Генетика мікроорганізмів.

13. Генетика мікроорганізмів.

2

-

1

-

Змістовий модуль 5. Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії.

14. Хіміотерапевтичні препарати. Антибіотики.

2

3

1

-

Змістовий модуль 6. Інфекція.

15. Інфекційний процес, його види, умови виникнення та розвитку.

2

-

1

-

Змістовий модуль 7. Імунна система організму. Реакції неспецифічного захисту організму від мікроорганізмів.

16. Основні етапи розвитку імунології.

1

-

1

-

17. Органи імунної системи. Фактори неспецифічного захисту організму від патогенних мікроорганізмів.

2

3

1

Змістовий модуль 8. Антигени. Антитіла.

18. Характеристика антигенів.

2

3

1

-

19. Імуноглобуліни як продукт гуморальної імунної відповіді.

3

1

Змістовий модуль 9. Реакції імунітету. Імунопатологія.

20. Реакції імунної відповіді. Принципи використання антитіл як лікувально-профілактичних і діагностичних препаратів.

2

3

1

Створити схему клітинної кооперації в імунній відповіді(1 год.)

21. Принципи використання мікробних антигенів як профілактичних і діагностичних препаратів.

1

3

1

22. Імунопатологія. Оцінка імунного статусу організму.

-

-

1

Змістовий модуль 10. Загальна вірусологія

23. Морфологія і ультраструктура вірусів. Культивування вірусів в курячому ембріоні та організмі лабораторних тварин.

2

3

1




24. Клітинні культури у вірусології. Методи культивування вірусів в клітинних культурах. Індикація вірусної репродукції.

3

1




25. Серологічні реакції, які використовуються у вірусології.

-

3

1




26. Генетика вірусів. Бактеріофаги, практичне використання.

-

-

1




Змістовий модуль 11. Спеціальна вірусологія.

27. Ортоміксовіруси.

2

3

1




28. Параміксовіруси.

-

1




29. Пікорнавіруси.

2

3

1




30. Ретровіруси. ВІЛ.

1

3

1




31. Інші РНК-геномні віруси.

-

-

1




32. Поксвіруси, паповавіруси, парвовіруси.

2

-

1




33. Герпесвіруси.

3

1




34. Аденовіруси.

1




35. Збудники вірусних гепатитів.

2

3

1




36. Екологічна група арбовірусів.

-

-

1




37. Онкогенні віруси.

1

-

1




38. Пріони.

2

-

2




39.Підсумковий контроль засвоєння модуля 1 – «Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет. Загальна і спеціальна вірусологія».

-

3

5




Змістовий модуль 12. Патогенні прокаріоти і еукаріоти.

40. Сучасні методи діагностики інфекційних захворювань

-

3

-




41. Стафілококи і стрептококи (родини Micrococcaceae та Streptococcaceae).

2

3

1




42. Менінгококи і гонококи (родина Neisseriaceae).

3

1




43. Ешеріхії.

2

3

1




44.Сальмонели

3

1




45.Сальмонели-збудники гастроентероколітів

3

1




46.Шигели. Вібріони (родина Vibrionaceae).

2

3

1




Усього годин – 180

40

90

50




Кредитів ЕСТS – 6,0




Аудиторна робота – 72,3 %, СРС – 27,7 %

Тематичний план лекцій 2 курс


№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин



Значення медичної мікробіології в практичній діяльності лікаря. Історія мікробіології. Оригінальні методи мікробіологічного дослідження. Морфологія мікроорганізмів.

2



Фізіологія мікроорганізмів. Хімічний склад і метаболізм у мікробів.

2



Ріст і розмноження мікроорганізмів. Еволюція і класифікація мікроорганізмів.

2



Генетика бактерій і вірусів. Основи біотехнології і генної інженерії.

2



Хіміотерапевтичні препарати. Антибіотики.

2



Вчення про інфекцію.

2



Історія розвитку імунології. Неспецифічні фактори захисту.

2



Імунна система організму. Антигени, властивості. Антигени мікроорганізмів.

2



Антитіла, структура. Класи імуноглобулінів. Закономірності імунної відповіді. Взаємодія клітин імунної системи в імунній відповіді.

2



Імунопатологічні реакції. Імунопрофілактика та імунотерапія.

2



Загальна вірусологія. Морфологія і ультраструктура вірусів. Культивування вірусів.

2



РНК-геномні віруси. Загальна характеристика. Ортоміксовіруси. Параміксовіруси

2



Пікорнавіруси. Загальна характеристика. Поліовіруси

2



ДНК-геномні віруси. Загальна характеристика. Адено- і герпесвіруси.

2



Ретровіруси, загальна характеристика. Онковіруси. ВІЛ.

2



Віруси гепатитів.

2



Пріони.

2



Патогенні гноєтворні коки (стафілококи, стрептококи, менінгококи, гонококи)

2



Патогенні ентеробактерії (ешеріхії та сальмонели)

2



Збудники дизентерії та холери.

2




РАЗОМ

40


Тематичний план практичних занять 2 курс

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин



Організація бактеріологічної лабораторії. Барвники і прості методи фарбування мікроорганізмів. Мікроскопія.

3



Фарбування бактерій за Грамом.

3



Морфологія і структура бактерій.

3



Морфологія спірохет, актиноміцет, грибів.

3



Поживні середовища для культивування мікроорганізмів. Стерилізація.

3



Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій (1 заняття).

3



Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій (2 заняття).

3



Виділення чистих культур бактерій (3 заняття).

3



Хіміотерапевтичні препарати. Антибіотики.

3



Фактори неспецифічного захисту організму від мікроорганізмів.

3



Серологічні реакції (1 заняття).

3



Серологічні реакції (2 заняття).

3



Серологічні реакції з мітками.

3



Вакцини та імунні сироватки.

3



Сучасні методи діагностики інфекційних захворювань.

3



Морфологія і ультраструктура вірусів. Культивування вірусів (1 заняття).

3



Культивування вірусів. Індикація вірусної репродукції. (2 заняття).

3



Серологічні реакції в вірусології.

3



Ортоміксовіруси. Лабораторна діагностика грипу.

3



Пікорнавіруси. Лабораторна діагностика ентеровірусних інфекцій.

3



Герпес віруси, аденовіруси. Лабораторна діагностика герпесу та аденовірусних інфекцій.

3



Збудники вірусних гепатитів. Лабораторна діагностика вірусних гепатитів.

3



Ретровіруси. ВІЛ. Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції.

3

24.

Підсумковий модульний контроль 1:

3




практичної підготовки






теоретичної підготовки

3

25.

Стафілококи і стрептококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами і стрептококами.

3

26.

Менінгококи і гонококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених менінгококами і гонококами.

3

27.

Ешеріхії. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.

3

28.

Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу і паратифів.

3

29.

Сальмонели. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.

3

30.

Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.

3




РАЗОМ

90


Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

39

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:










Етапи розвитку мікробіології

1

Підсумковий модульний контроль




Імунопатологія. Оцінка імунного статусу організму

1

Підсумковий модульний контроль




Генетика вірусів. Бактеріофаги, практичне використання.

1




.

Інші РНК-геномні віруси

1







Екологічна група арбовірусів

1




3.

Індивідуальна самостійна робота: створити схему клітинної кооперації в імунній відповіді

1

Поточний контроль

4.

Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 1

5

Підсумковий модульний контроль




РАЗОМ

50






РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

за порядком

Модуль 1

(поточна навчальна діяльність)



Кількість балів




Змістовий модуль 2.




1

Тема 3

5

2

Тема 4

5

3

Тема 5

5

4

Тема 6

5




Змістовий модуль 3.




5

Тема 8

5

6

Тема 9

5

7

Тема 10

5

8

Тема 11

5




Змістовий модуль 5



9

Тема 14

5




Змістовий модуль 7



10

Тема 17

5




Змістовий модуль 8, 9



11

Тема 18,19

5

12

Тема 18,19

5

13

Тема 19,20

5

14

Тема 21

5




Змістовий модуль 10




15

Тема 22

5

16

Тема 23

5

17

Тема 24

5




Змістовий модуль 11




18

Тема 26

5

19

Тема 28

5

20

Тема 29

5

21

Тема 32

5

22

Тема 33

5




Індивідуальна СРС

10

РАЗОМ змістові модулі

120

Підсумковий контроль засвоєння модулю 1, в тому числі:

80

практичної підготовки




теоретичної підготовки




РАЗОМ сума балів

200

Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: «5» - 5 балів, «4» - 4 бали, «3» - 3 бали, «2» - 1 бал.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 69 балів (23х3=69).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів



Модуль 2. Спеціальна , клінічна та екологічна мікробіологія.

Змістовий модуль 12. Патогенні прокаріоти і еукаріоти.

Конкретні цілі:

  • Інтерпретувати біологічні властивості збудників інфекційних хвороб.

  • Пояснювати патогенетичні закономірності інфекційних процесів, викликаних патогенними прокаріотами та еукаріотами.

  • Визначати методи мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики інфекцій, викликаних патогенними прокаріотами та еукаріотами.


Тема 1. Стафілококи і стрептококи ( родини Micrococcaceae та Streptococcaceae ).

Еволюція кокової групи бактерій, їх загальна характеристика.

Рід стафілококів (Staphylococcus). Класифікація. Біологічні властивості. Фактори патогенності. Роль стафілококів у розвитку патології людини. Патогенез спричинюваних ними процесів. Роль у розвитку госпітальної інфекції. Імунітет та його особливості. Препарати для специфічної профілактики і терапії. Методи мікробіологічної діагностики стафілококових інфекцій.

Рід стрептококів (Streptococcus). Класифікація, біологічні властивості. Токсини, ферменти патогенності. Роль в патології людини. Патогенез стрептококових захворювань. Імунітет. Методи мікробіологічної діагностики стрептококових захворювань.

Етіологічна та патогенетична роль стрептококів групи А при респіраторних інфекціях, бешисі, ангіні, скарлатині, гострому гломерулонефриті, ревматизмі, сепсисі та ін.

Стрептокок пневмонії (Streptococcus pneumoniae) – пневмокок, біологічні властивості. Фактори патогенності. Етіологічна та патогенетична роль стрептокока пневмонії в патології людини. Мікробіологічна діагностика. Патогенність для людини і тварин.

Оральні стрептококи, їх роль при карієсі та інших стоматологічних захворюваннях.

Тема 2. Менінгококи і гонококи (родина Neisseriaceae).

Рід нейсерій (Neisseria). Біологічні властивості. Класифікація. Еволюція патогенності.

Менінгококи (Neisseria menigitidis). Біологічні властивості, класифікація. Патогенез та мікробіологічна діагностика менінгококових захворювань і бактеріоносійства. Диференціація менінгококів і грамнегативних диплококів носоглотки. Профілактика менінгококової інфекції.

Гонококи (Neisseria gonorrhoeae). Біологічні властивості. Патогенність для людини, мінливість. Гостра та хронічна гонорея. Імунітет. Мікробіологічна діагностика гонореї. Профілактика та специфічна терапія гонореї та бленореї.



Тема 3.Ентеробактерії (родина Enterobacteriaceae). Ешеріхії.

Класифікація та загальна характеристика представників родини ентеробактерій (Enterobacteriaceae). Сучасні погляди на еволюцію кишкових бактерій. Антигенна структура. Фактори вірулентності та їх генетична детермінованість. Патогенні та умовно – патогенні ентеробактерії. Поширення і здатність виживати в навколишньому середовищі.

Рід ешеріхій (Escherichia), їх основні властивості. Фізіологічна роль і санітарно-показове значення. Діареєгенні ешеріхії. Класифікація за антигенною будовою та поділ на категорії залежно від факторів вірулентності, серологічних маркерів і клініко – епідеміологічних особливостей. Парентеральні ешеріхіози. Мікробіологічна діагностика ешеріхіозів.

Тема 4. Сальмонели.

Рід сальмонел (Salmonella). Загальна характеристика роду. Класифікація за антигенною будовою (Кауфмана - Уайта). Патогенність для людей і тварин.

Сальмонели – збудники генералізованих інфекцій (черевного тифу і паратифу). Біологічні властивості. Антигенна структура, фактори патогенності. Патогенез та імуногенез захворювань. Бактеріоносійство.

Тема 5. Сальмонели – збудники гастроентероколітів.

Сальмонели – збудники гострого гастроентероколіту. Особливості патогенезу.

Методи мікробіологічної діагностики сальмонельозу. Специфічна профілактика і лікування.

Тема 6. Шигели.

Рід шигел (Shigella). Біологічні властивості. Класифікація. Фактори вірулентності шигел. Патогенез шигельозу (дизентерії). Імунітет. Методи мікробіологічної діагностики. Особливості дизентерії Григор’єва – Шига. Проблема специфічної профілактики. Специфічна терапія.


Тема 7. Інші патогенні ентеробактерії.

Рід клебсієл (Klebsiella). Характеристика та біологічні властивості клебсієл. Клебсієла пневмонії та її роль в патології. Клебсієли озени та риносклероми. Мікробіологічна діагностика клебсієльозу.

Рід протеїв (Proteus), морганелл (Moraganella) та провіденцій (Providencia). Значення окремих видів в етіології гострих кишкових інфекцій, гнійно-запальних процесів, мікст-інфекцій, внутрішньолікарняної інфекції та харчової токсикоінфекції. Мікробіологічна діагностика захворювань.

Інші представники умовно – патогенних ентеробактерій: роди гафнія (Hafnia), серація (Serratia), ентеробактер (Enterobacter), едвардсієла (Edwardsiella), ервінія (Erwinia), цитробактер (Citrobacter). Біологічні властивості. Значення в патології. Особливості мікробіологічної діагностики захворювань, спричинених умовно – патогенними ентеробактеріями.



Тема 8. Вібріони (родина Vibrionaceae).

Холерні вібріони (Vibrio cholerae). Біовари (класичний та Ель-Тор), їх диференціація. Поширення холери. Морфологія. Культуральні властивості, ферментативна активність. Класифікація вібріонів за Хейбергом. Антигенна будова. Фактори вірулентності. Холероген, механізм дії, методи виявлення холерогену. Холерні вібріони, які не аглютинуються O-1 сироваткою, О-139 “бенгальський” вібріон. Патогенез та імунітет при холері. Методи мікробіологічної діагностики. Прискорена діагностика захворювання та індикація холерного вібріону в навколишньому середовищі. Специфічна профілактика і терапія холери.

Галофільні вібріони – збудники токсикоінфекцій. Біологічні властивості. Патогенність для людини. Особливості мікробіологічної діагностики.

Інші вібріони як причина гастроентериту, раневої інфекції, запальних захворювань внутрішніх органів.


1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка