Програма повинна стати головним інструментом загальної стратегії на шляху наближення України до єс за всім спектром



Сторінка14/34
Дата конвертації26.03.2016
Розмір6.43 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   34

сільськогосподарських культур.
Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Гармонізація статистики сільського господарства із

стандартами ЄС.


Заходи:
створити комплексну систему уніфікованих показників

статистичного спостереження за діяльністю суб'єктів

господарювання;
розробити методологію та провести комплексний аналіз розвитку

сільського господарства з урахуванням міжнародних стандартів та

рекомендацій;
розробити та впровадити економічні рахунки сільського

господарства.


7.2.6. Статистика навколишнього середовища
Поточна ситуація
Система статистичного обліку у сфері охорони довкілля

потребує істотного удосконалення. Першочерговими завданнями є

удосконалення обліку викидів шкідливих речовин в атмосферу всіма

видами транспорту і стаціонарними джерелами, забруднення земельних

ресурсів та надр твердими небезпечними відходами, впровадження

обліку надходження в атмосферу парникових газів.


Важливим завданням є удосконалення існуючої системи

показників з обліку токсичних відходів, а також створення

регістрів підприємств, інформаційних банків даних про утворення і

знешкодження цих відходів. Ці розробки здійснюватимуться за

Директивами Ради (ЄС) 75/442/ЄЕС від 15 липня 1975 р. з питань

відходів, 91/689/ЄЕС від 12 грудня 1991 р. щодо небезпечних

відходів та Рішенням Ради (ЄС) 94/904/ЕС від 22 грудня 1994 р.

щодо визначення переліку небезпечних відходів.


Одним з важливих напрямів гармонізації є розроблення

національних екологічних класифікацій, що відповідають міжнародним

стандартам.
Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Гармонізація системи обліку викидів шкідливих речовин в

атмосферу з міжнародною системою обліку.


Заходи:
доповнити систему показників статистики охорони навколишнього

середовища показниками про викиди шкідливих речовин в атмосферу

від автотранспорту;
випробувати методику ЄС "Керівництво з інвентаризації

атмосферних викидів (CORINAIR)".


Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
Гармонізація системи статистичного обліку відходів.
Заходи:
удосконалити систему показників статистики відходів та

методології їх обліку;


впровадити методику ЄС "Керівництво з інвентаризації

атмосферних викидів (CORINAIR)";


розробити програму статистичного моніторингу екологічного

стану навколишнього природного середовища відповідно до стандартів

ЄС.
Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Проведення моніторингу екологічного стану навколишнього

природного середовища з урахуванням стандартів ЄС.


Заходи:
створити сателітні екологічні рахунки та привести у

відповідність з ними системи показників статистичної звітності

щодо охорони навколишнього середовища та природних ресурсів;
провести статистичний моніторинг екологічного стану

навколишнього природного середовища з урахуванням стандартів ЄС;


впровадити облік надходжень в атмосферу парникових газів.
7.2.7. Грошово-кредитна і банківська статистика
Поточна ситуація
Банківська система України з 1 січня 1998 р. перейшла на

міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності із

запровадженням двох окремих нових планів рахунків - для

Національного банку України та комерційних банків. Одночасно було

запроваджено нові форми бухгалтерської і статистичної звітності,

що надаються Національному банку України про діяльність

банківської системи. При цьому було змінено механізм збирання

звітності, який полягає у збиранні не окремих форм звітності, а

звітних файлів з набором економічних показників, які

відображаються у формах звітності. Зазначений механізм дав

можливість автоматизувати формування цих файлів на рівні

комерційних банків.


Система аналітичного обліку за основними параметрами

забезпечує детальний і повний облік усіх банківських операцій, дає

змогу запроваджувати нові форми звітності у разі виникнення такої

потреби та отримувати нову інформацію для виконання основних

функцій Національного банку України в конкретній економічній

ситуації.


У результаті сформовано інформаційну базу грошово-кредитних

показників за ознаками резидентності, сектору економіки, форми

власності, галузі економіки, цільового спрямування коштів.
Крім того, постійне простеження змін у бухгалтерському обліку

обрахування нових фінансових інструментів дає змогу визначати нові

показники грошово-кредитної і банківської статистики та змінювати

їх структуру.


Короткострокові та середньострокові

пріоритети (2000-2003 роки)


З переходом банківської системи України на міжнародні

стандарти бухгалтерського обліку необхідно удосконалювати

грошово-кредитну і банківську статистику та здійснювати

оптимізацію статистичної звітності від комерційних банків. Цей

процес включає необхідність розроблення методології, отримання

звітності від небанківських фінансових установ, складання

фінансового огляду держави.
Заходи:
внести відповідні зміни до Законів України "Про Національний

банк України" ( 679-14 ) та "Про банки і банківську діяльність"

( 872-12 );
розробити методологію грошово-кредитної статистики;
розробити методологію розрахунку фінансових потоків у

банківській системі;


удосконалити форми статистичної звітності небанківських

фінансових установ;


створити загальну базу статистичних даних про діяльність

банківської системи;


вивчити можливості приєднання України до Загального чи

Спеціального стандарту розповсюдження статистичних даних.


Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Подальше удосконалення показників грошово-кредитної та

банківської статистики виходячи з потреб стабільності економіки.


Інституційні та фінансові потреби
Здійснення заходів програми передбачає придбання

програмно-технічних засобів, проведення відповідного навчання та

підвищення кваліфікації працівників.
Фінансування заходів передбачається здійснювати за рахунок

коштів, виділених на виконання Програми реформування державної

статистики на період до 2002 року ( 971-98-п ), а також технічної

допомоги, що надається в рамках програми TACIS та інших програм

міжнародного співробітництва.
7.3. Оподаткування
Поточна ситуація
Проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової

політики та здійснення координації діяльності у цій сфері інших

центральних органів виконавчої влади відповідно до пункту 1

Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом

Президента України від 26 серпня 1999 року N 1081 ( 1081/99 ),

покладено на Міністерство фінансів України.


Законодавство України з питань оподаткування включає:
Закони України:
Про систему оподаткування ( 1251-12 );
Про оподаткування прибутку підприємств ( 334/94-ВР );
Про податок на додану вартість ( 168/97-ВР );
Про плату за землю ( 2535-12 );
Про ліцензування певних видів господарської діяльності

( 1775-14 );


Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування

( 400/97-ВР );


Про збір на обов'язкове соціальне страхування ( 402/97-ВР );
Про податок з власників транспортних засобів та інших

самохідних машин і механізмів ( 1963-12 );


Про фіксований сільськогосподарський податок ( 320-14 );
Про Єдиний митний тариф ( 2097-12 ).
Декрети Кабінету Міністрів України:
Про прибутковий податок з громадян ( 13-92 );
Про податок на промисел ( 24-93 );
Про місцеві податки і збори ( 56-93 );
Про державне мито ( 7-93 );
Про акцизний збір ( 18-92 );
Про Єдиний митний тариф України ( 4-93 ).
Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів)

подано в Законі України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ).


Принципи формування системи оподаткування в Україні, податки

і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових

фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників

визначає Закон України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ).

Справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) проводиться у

порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими

актами України з питань оподаткування (Декрет "Про прибутковий

податок з громадян" ( 13-92 ), Закони України "Про оподаткування

прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), "Про податок на додану

вартість" ( 168/97-ВР ), "Про акцизний збір" ( 1996-12 ) та ін.).

Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких

надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті,

що передбачені законами України про оподаткування, застосовуються

правила міжнародних договорів.


Реформування у сфері оподаткування передбачає поступове

зменшення сумарних нараховувань податків до рівня, який

забезпечить піднесення ділової активності та легалізацію доходів.

Одним із напрямів реформування податкової системи є скасування

численних пільг та надання пільг підприємствам пріоритетних

галузей економіки.


В умовах зміцнення міжнародного економічного співробітництва

та інтеграції важливим напрямом розвитку системи оподаткування в

Україні стало забезпечення захисту прав, інтересів та майна

іноземних суб'єктів економічної діяльності. Цю проблему розв'язано

шляхом підписання Урядом України понад 30 міжурядових конвенцій

про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від

сплати податків, стосовно податків на доходи та майно, в тому

числі близько 10 - з державами - членами ЄС.


Об'єднання податкових платежів у систему передбачає

можливість їх класифікації. У Законі України "Про систему

оподаткування" ( 1251-12 ) визначено загальнодержавні податки та

збори (обов'язкові платежі) і місцеві податки та збори

(обов'язкові платежі).
Основні податки залежно від форми стягнення поділяються на

прямі та непрямі.


Прямі податки безпосередньо спрямовані на платника податку -

його доходи, майно. Базовими прямими податками в Україні є податок

на прибуток підприємств і прибутковий податок з громадян.
Ставки податку на прибуток, пільги з податку, об'єкт

оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку,

строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть

встановлюватися та змінюватися виключно Законом України "Про

оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).
Платниками прибуткового податку в Україні, як визначено

Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з

громадян" ( 13-92 ), - є громадяни України, іноземні громадяни та

особи без громадянства, як ті, що мають, так і ті, що не мають

постійного місця проживання в Україні.
Згідно з цим Декретом ( 13-92 ) об'єктом оподаткування

громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є

сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається

з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних

джерел як на території України, так і за її межами.
Крім того, зазначеним Декретом ( 13-92 ) визначено суми

виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, та

особливості оподаткування доходів, одержаних громадянами не за

місцем основної роботи (служби, навчання); доходів, що підлягають

виплаті з джерел в Україні громадянам, які не мають постійного

місця проживання в Україні; доходів іноземних громадян та осіб без

громадянства.
У разі непрямого оподаткування податок встановлюється як

надбавка до ціни товарів, що реалізуються, і тому не пов'язаний

безпосередньо з доходом і майном платника. Основними непрямими

податками в Україні є податок на додану вартість, акцизний збір та

мито.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки

оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від

оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та

імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку,

звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України

"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).


Декретом Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"

( 18-92 ) встановлено, що акцизний збір - це непрямий податок на

споживачів окремих товарів, що включається до ціни товарів

(продукції). Перелік товарів (продукції), на які встановлюється

акцизний збір, та його ставки затверджуються законами України.
Питання обкладення ввізним і вивізним митом товарів та інших

предметів, що ввозяться на митну територію України та вивозяться

за її межі, регулюються Законом України "Про Єдиний митний тариф"

( 2097-12 ) та Декретом Кабінету Міністрів України "Про Єдиний

митний тариф України" ( 4-93 ).
Метою проекту Податкового кодексу України є створення

всеохоплюючого закону, який повинен регулювати відносини з

оподаткування в Україні.
Податковий кодекс спрямований на необхідність створення в

Україні стабільної податкової системи, яка забезпечувала б чітке

визначення порядку стягнення податків і зборів (обов'язкових

платежів), його простоту, а також об'єктів оподаткування з метою

запобігання випадкам подвійного оподаткування, справедливий підхід

до оподаткування всіх категорій платників податків, упорядкування

стягнення податків та посилення відповідальності за ухилення від

сплати та їх несвоєчасну сплату, підтримку пріоритетних галузей

національної економіки, заохочення розвитку вітчизняного

виробництва, стимулювання інвестиційних процесів, зниження

податкового навантаження, дотримання міжнародних угод щодо

оподаткування, реальне забезпечення прав платників податків,

створення дієвого механізму контролю з боку податкових органів,

обмеження можливостей легального та нелегального ухилення від

оподаткування.
Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети


Створення робочих груп та комісій з широким залученням

працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої

влади України, представників Європейського Союзу з метою

вдосконалення систем і методів моделювання та аналізу податкової

політики; вивчення досвіду держав Європейського Союзу,

асоційованих держав та держав - претендентів на вступ до

Європейського Союзу.
Забезпечення широкого доступу до європейських правових,

бібліографічних та інших інформаційних баз даних з питань

оподаткування.
Подальше усунення практики подвійного оподаткування у сфері

міжнародних відносин шляхом підписання відповідних міжнародних

договорів з одночасним попередженням ухилень від сплати податків.
Створення на засадах взаємності режиму сприяння іноземним

інвестиціям та усунення обмежень вільного розвитку конкуренції.


Міждержавне погодження обов'язків національних платників

податків щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та

узгодження порядку застосування і розміру фінансових санкцій за

ухилення від їх сплати у сфері міжнародних відносин.


Координація податкової політики на базі дво- та

багатосторонніх міжнародних договорів з поступовою адаптацією

податкового законодавства України до норм та стандартів ЄС,

зокрема у сфері експортно-імпортних операцій.


Адаптація законодавства України у сфері оподаткування з

урахуванням таких нормативних актів ЄС:


Директиви Ради 77/799/ЄЕС від 19 грудня 1977 р. щодо взаємної

допомоги компетентних органів влади держав - учасниць

Співтовариства у сфері прямого та непрямого оподаткування;
Змін, внесених Директивами Ради 79/1070 та 92/12/ЄЕС

( 994_361 );


Директива Ради 69/335/ЄЕС ( 994_204 ) від 17 липня 1969 року

щодо непрямого оподаткування зростання капіталу;


Змін, внесених Директивою 73/79, Директивою 74/553/ЄЕС

( 994_296 ) та Директивою 85/303/ЄЕС;


Шостої Директиви Ради 77/388/ЄЕС від 17 травня 1977 р. щодо

гармонізації законів держав - учасниць стосовно податку з обороту.

Загальна система податку на додану вартість (ПДВ): єдина база

обчислювання;


Директиви Ради 83/181/ЄЕС ( 994_344 ) від 28 березня 1983 р.,

які визначають межі дії статті 14 (1) (d) Директиви 77/388/ЄЕС

щодо звільнення від сплати ПДВ при остаточному імпорті окремих

товарів;
Директиви Ради 88/182/ЄЕС від 28 березня 1983 р. щодо

звільнення від сплати податку у межах Співтовариств на деякі

транспортні засоби, що тимчасово ввозяться;


Директиви Ради 83/183/ЄЕС ( 994_346 ) від 28 березня 1983 р.

щодо звільнення від сплати податку на приватну власність осіб, яка

постійно імпортується з іншої держави - учасниці Співтовариства;
Директиви Ради 86/560/ЄЕС ( 994_365 ) від 17 листопада

1986 р. щодо гармонізації податкового законодавства стосовно

податку з обороту держав - учасниць Співтовариства. Домовленості

щодо повернення сплачених сум ПДВ платникам податку, які засновані

не на території Співтовариств;
Директиви Ради 69/169/ЄЕС ( 994_203 ) від 28 травня 1989 р.

щодо гармонізації положень закону, правил та адміністративних

приписів щодо звільнення від податку з обороту та акцизів при

імпорті у міжнародних перевезеннях;


Директиви Ради 85/362/ЄЕС від 16 липня 1985 р. щодо

гармонізації законодавств держав - учасниць стосовно податків з

обороту, звільнення від ПДВ на тимчасово ввезені товари, інші, ніж

транспортні засоби;


Директиви Ради 92/12/ЄЕС ( 994_361 ) від 25 лютого 1992 р.

щодо Загального переліку товарів, які оподатковуються акцизом, та

щодо їх пересування під наглядом та перебування під контролем;
Директиви Ради 92/81/ЄЕС ( 994_370 ) від 19 жовтня 1992 р.

щодо гармонізації структури акцизів на нафтопродукти;


Директиви Ради 92/83/ЄЕС ( 994_430 ) від 19 жовтня 1992 р.

щодо гармонізації структури акцизів на алкоголь та алкогольні

напої;
Пропозиції щодо прийняття директиви, яка б об'єднувала тексти

16 директив щодо оподаткування цигарок та інших тютюнових виробів;


Директиви Ради 92/79/ЄЕС ( 994_368 ) від 19 жовтня 1992 р.

щодо апроксимації податків на цигарки;


Директиви Ради 92/80/ЄЕС ( 994_369 ) від 19 жовтня 1992 р.

щодо апроксимації податків на вироблений тютюн, інший, ніж

цигарки;
Директиви Ради 92/82/ЄЕС ( 994_371 ) від 19 жовтня 1992 р.

щодо апроксимації ставок акцизів на нафту;


Директиви Ради 92/84/ЄЕС ( 994_431 ) від 19 жовтня 1992 р.

щодо апроксимації ставок акцизів на алкоголь та алкогольні напої.


Реалізація статті 15 УПС ( 998_012 ), відповідно до якої:
вироби, що походять з території однієї Сторони й імпортуються

на територію іншої Сторони, не підлягають, безпосередньо чи

опосередковано, ніякому внутрішньому оподаткуванню чи іншим

внутрішнім зборам, що перевищують ті, які застосовуються,

безпосередньо чи опосередковано, до подібних вітчизняних виробів;
цим товарам надається не менш сприятливий режим, ніж той,

який надано подібним товарам національного походження щодо

застосування всіх законів, правил і вимог, які впливають на їх

внутрішній продаж, пропонування для продажу, купівлі,

транспортування, а також на розподіл або використання. Положення

цього пункту не перешкоджають застосуванню різних внутрішніх

зборів з транспортування, що базуються виключно на засадах

економічної експлуатації транспортних засобів, а не на державній

належності виробу.
Розділ 8. СЕКТОРАЛЬНА ПОЛІТИКА
8.1. Промисловість
Поточна ситуація
Для набуття Україною статусу асоційованого члена ЄС у

середньостроковій перспективі та повноправного членства до

2007 року секторальна політика в промисловості України повинна

забезпечити виконання регламентованих ЄС правових, організаційних

та технічних вимог.
Правові вимоги щодо секторальної політики викладені в таких

документах:


Угода про партнерство і співробітництво між Україною та

Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (УПС)

( 998_012 );
Європейська енергетична хартія ( 995_061 );
Зобов'язання у зв'язку з членством в ООН;
Заключний акт Наради з питань безпеки та співробітництва в

Європі (НБСЄ) ( 994_055 );


документи Боннської наради НБСЄ;
Паризька хартія для Нової Європи ( 995_058 ) та Гельсінський

документ НБСЄ "Виклик змін";


Зобов'язання щодо дотримання загальновизнаних норм і

принципів багатосторонньої торговельної системи ГАТТ/СОТ.


Організаційні вимоги включають вимоги до регуляторної

діяльності та умови ліцензування.


Технічні вимоги, що містяться в технічних регламентах,

передбачають гармонізацію систем стандартизації і сертифікації,

імплементацію систем випробувань техніки, а також організацію

універсальних служб.


Для забезпечення інтеграції промисловості України до

промислового комплексу ЄС необхідно виконати такі основні

завдання:
реалізація положень УПС ( 998_012 ), зокрема статті 53

"Співробітництво в галузі промисловості", статті 54 "Заохочення та

захист інвестицій", статті 63 "Навколишнє середовище", статті 64

"Транспорт", статті 73 "Малі та середні підприємства", статті 75

"Захист прав споживачів" та інших;
адаптація законодавства і технічних нормативів України до

законодавства та норм ЄС;


приєднання України до ГАТТ ( 995_264 ) та вступ до СОТ;
забезпечення відповідності зовнішньоторговельного режиму

України вимогам ринку ЄС;


проведення роботи щодо створення зони вільної торгівлі

України з ЄС;


стимулювання ринкових перетворень у промисловості,

забезпечення гарантованого та однакового рівня захисту економічних

інтересів суб'єктів підприємницької діяльності;
активізація промислової кооперації;
участь України в проведенні спільної зовнішньої та безпекової

політики з державами - членами ЄС;


участь України в регіональних ініціативах ЄС.
Ці вимоги і завдання реалізуються з додержанням вимог

Послання Президента України до Верховної Ради України "Україна:

поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної

політики на 2000-2004 рр." ( 276а/2000 ), а також Указів

Президента України від 24 лютого 1998 року N 148 ( 148/98 ), від

11 червня 1998 року N 615 ( 615/98 ), Програми інтеграції України

до ЄС у галузі промисловості.
Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Забезпечення зростання ВВП у промисловості у 2000 році на

3 відсотки і у 2001 році - на 7 відсотків шляхом вжиття таких

заходів:
реалізації Комплексної програми реструктуризації державних

підприємств;


забезпечення сприятливих умов для підприємницької діяльності,

насамперед у реальному секторі економіки;


узгодження економічної політики держави з потребами

підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва;


інформаційно-аналітичного та інституційного забезпечення

функціонування вітчизняного виробництва, надання правової

підтримки конкурентоспроможним вітчизняним виробникам на зовнішніх

ринках;
послідовного скорочення податкового навантаження і

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   34


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка