Програма повинна стати головним інструментом загальної стратегії на шляху наближення України до єс за всім спектром



Сторінка2/34
Дата конвертації26.03.2016
Розмір6.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34

арбітражних судів) не створено комп'ютерної мережі системи судів,

автоматизованої системи діловодства та єдиної бази даних судових

рішень.
Діє лише локальна комп'ютерна мережа та створюється база

судових рішень у трьох судах (Шевченківський районний суд

м. Києва, Івано-Франківський міський суд, Мелітопольський міський

суд Запорізької області).
Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети


З метою поліпшення доступу до інформації стосовно рішень

судів створити локальні комп'ютерні мережі судів України.


Для виконання цього завдання необхідно вжити заходів для

придбання робочих станцій і мережевого обладнання; розроблення

інформаційних технологій забезпечення діяльності суду.
Створити комп'ютерну мережу системи судів України,

забезпечити їх засобами електронної пошти, доступом до

інформаційних ресурсів мережі Internet. Поліпшити інформаційне

забезпечення судової системи, доступ до баз даних законодавства та

нормативних актів України, юридичної інформації інших країн.
До 2005 року розробити і впровадити автоматизовані системи

діловодства в судах України і створити єдину базу даних судових

рішень.
Розділ 4. ПРАВА ЛЮДИНИ ТА ЗАХИСТ ПРАВ

НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН


4.1. Громадянські та політичні права
Поточна ситуація
Статтею 24 Конституції України ( 254к/96-ВР ) передбачено, що

громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними

перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками

раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань,

статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця

проживання, за мовними або іншими ознаками.


Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується, зокрема,

наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у

громадсько-політичній і культурній діяльності тощо. Статтею 4

Конституції України ( 254к/96-ВР ) визначено, що в Україні існує

єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства

України визначаються Законом України "Про громадянство України"

( 1636-12 ).
Відповідно до статті 25 Конституції України ( 254к/96-ВР )

громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права

змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за

межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує

піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її

межами.
Відповідно до статті 33 Конституції України ( 254к/96-ВР )

кожному, хто на законних підставах перебуває на території України,

гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання,

право вільно залишати територію України, - за винятком обмежень,

які встановлюються законом. Громадянин України не може бути

позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Відповідно до статті 26 Конституції України ( 254к/96-ВР )

іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на

законних підставах, користуються тими самими правами і свободами,

а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за

винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними

договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути

надано притулок в порядку, встановленому законом. У даний час

надання притулку іноземцям та особам без громадянства

законодавством України не врегульовано.
Водночас Законом України "Про біженців" ( 3818-12 ) визначено

правовий статус біженців, встановлено правові, економічні та

організаційні гарантії захисту прав осіб, які вимушено залишили

територію держави, громадянином якої він є (або територію країни

свого постійного проживання) за умов, передбачених цим Законом.
Триває робота над удосконаленням законодавства щодо біженців,

порядку надання притулку в Україні іноземцям та особам без

громадянства, їх правового статусу, імміграції.
Статтею 36 Конституції України ( 254к/96-ВР ) визначено, що

громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні

партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх

прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних,

культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених

законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку,

охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню

політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами

політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження

щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно

Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України.
Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою

захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують

громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної

діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу

на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають

рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках

встановлюються виключно Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами

України.
Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання

громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до

політичних партій або громадських організацій.
Усі об'єднання громадян рівні перед законом.
Законом України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 )

врегульовано порядок реалізації права громадян на свободу

об'єднання. Законом України "Про професійні спілки, їх права та

гарантії діяльності" ( 1045-14 ) реалізовано конституційні

гарантії на участь громадян у професійних спілках, визначено

особливості правового регулювання, засади створення, права та

гарантії діяльності професійних спілок.
Відповідно до статті 35 Конституції України ( 254к/96-ВР )

кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право

включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати

ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно

релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежено законом лише в інтересах

охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або

захисту прав і свобод інших людей.


Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від

держави, школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана

державою як обов'язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх

обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за

мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового

обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина,

виконання цього обов'язку має бути замінено альтернативною

(невійськовою) службою.


Законом, що регулює правовідносини, пов'язані із свободою

совісті і діяльністю релігійних організацій, є Закон України "Про

свободу совісті та релігійні організації" ( 987-12 ).
Статтями 51, 52 Конституції України ( 254к/96-ВР ) визначено,

що в Україні кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі

та сім'ї, а діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а

також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Сім'я,

дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети


Вдосконалити законодавство України про міграцію, зокрема:
- привести його у відповідність з Конституцією України

( 254к/96-ВР ), міжнародними зобов'язаннями, пов'язаними із

вступом України до Ради Європи, приєднанням України до Конвенції

про захист прав і основних свобод людини ( 995_004 );


- поетапно створити умови для приєднання до Конвенції ООН про

статус біженців 1951 року ( 995_011 ) та Протоколу 1967 року

( 995_363 ) до неї.
Вивчити питання про приведення Закону України "Про

громадянство України" ( 1636-12 ) у відповідність з Європейською

Конвенцією про громадянство 1997 року ( 994_004 ).
Провести експертизу законодавства України у сфері

забезпечення громадянських прав з метою виявлення розбіжностей у

внутрішньому законодавстві та застарілих норм.
Завершити доопрацювання проектів Законів України про внесення

змін до Закону України "Про правовий статус іноземців", про

порядок надання притулку в Україні іноземцям та особам без

громадянства, про імміграцію.


Сприяти прискоренню прийняття Верховною Радою України Законів

України про охорону дитинства, про внесення змін до Закону України

"Про біженців" ( 3818-12 ), про державне забезпечення рівних прав

і можливостей чоловіків та жінок.


Внести у встановленому порядку необхідні зміни до Закону

України "Про свободу совісті та релігійні організації" ( 987-12 ).


Визначити норми ЄС, що регулюють сферу захисту громадянських

та політичних прав, а також здійснити їх переклад українською

мовою та провести відповідні консультації із спеціалістами ЄК.
Провести порівняльний аналіз законодавства України та ЄС,

підготувати пропозиції щодо необхідності приведення законодавства

України у відповідність з нормами міжнародного права та

розроблення нових нормативних актів, адаптованих до законодавства

ЄС.
4.1.1. Виборче право України
Поточна ситуація
Статтею 69 Конституції України ( 254к/96-ВР ) визначено, що %o

народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та

інші форми безпосередньої демократії. Право голосу на виборах і

референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх

проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу громадяни,

яких визнано судом недієздатними (стаття 70 Конституції України

( 254к/96-ВР ).
Відповідно до статті 71 Конституції України ( 254к/96-ВР )

вибори до органів державної влади та органів місцевого

самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального,

рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Конституцією України

( 254к/96-ВР ) встановлено, що організація і порядок проведення

виборів визначаються виключно законами України (пункт 20 частини

першої статті 92). Організація і порядок проведення виборів в

Україні визначаються відповідно до Законів України "Про вибори

Президента України" ( 474-14 ), "Про вибори народних депутатів

України" ( 541/97-ВР ), "Про вибори депутатів Верховної Ради

Автономної Республіки Крим" ( 118/98-ВР ), "Про вибори депутатів

місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" ( 14/98-ВР ),

"Про Центральну виборчу комісію" ( 733/97-ВР ).


Ведеться робота, пов'язана з внесенням змін до Законів

України "Про вибори народних депутатів України" ( 541/97-ВР ),

"Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських

голів" ( 14/98-ВР ). Підставою для внесення змін до зазначених

Законів є результати всеукраїнського референдуму за народною

ініціативою, рішення Конституційного Суду України, пропозиції

органів державної влади, зокрема Генеральної прокуратури України,

Верховного Суду України.


Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про

вибори Президента України" ( 474-14 ) територіальні виборчі

комісії утворюються не пізніше як за 70 днів до дня проведення

виборів Президента України рішенням відповідно Верховної Ради

Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та

Севастопольської міських рад у складі голови, заступника голів,

секретаря та членів комісії за поданнями партій (блоків), від яких

зареєстровані кандидати у Президенти України, а також за поданнями

кандидатів у Президенти України, які зареєстровані Центральною

виборчою комісією від зборів виборців.


Частиною п'ятою статті 10 Закону України "Про вибори народних

депутатів України" ( 541/97-ВР ) передбачено, що кожна політична

партія, виборчий блок партій, список кандидатів у народні депутати

яких зареєстровано для участі у виборах, може на період виборчої

кампанії делегувати одного представника до Центральної виборчої

комісії для участі в її засіданнях з правом дорадчого голосу.


Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети


Підготовка проекту Закону України про внесення змін до Закону

України "Про вибори народних депутатів України".


Розгляд Верховною Радою України проекту Закону України про

внесення змін до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад

та сільських, селищних, міських голів".
Урахування досвіду держав - членів ЄС під час підготовки

проектів нормативних актів виборчого законодавства.


Уніфікація виборчого законодавства України.
4.1.2. Виконання зобов'язань України перед Радою Європи
Поточна ситуація
Входження в світове співтовариство, співробітництво з ЄС та

Радою Європи Україна розглядає як невід'ємну складову частину

свого розвитку на шляху до такого суспільства, в якому людина, її

життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека

визнаються найвищою соціальною цінністю. Керуючись такою метою,

Україна 9 листопада 1995 року набула членства в РЄ.


Україна вживає заходів для виконання зобов'язань, взятих під

час вступу до цієї Організації, і приєдналася до значної кількості

міжнародно-правових документів; бере активну участь у діяльності

основних органів Ради Європи - Комітеті Міністрів, Парламентській

асамблеї, Конгресі місцевих та регіональних влад Європи з метою

забезпечення реалізації власних інтересів під час розроблення

проектів міжнародно-правових документів та пріоритетних напрямів

діяльності Організації; є учасницею програм співробітництва Ради

Європи з країнами Центральної та Східної Європи у правовій сфері,

зокрема програм ADACS, спільних програм ЄС та Ради Європи щодо

України і з питань боротьби з корупцією та організованою

злочинністю у країнах з перехідною економікою.


Слід враховувати, що підтримання нормальних відносин України

з Радою Європи, дотримання загальноєвропейських норм та стандартів

у сфері верховенства права, захисту прав людини та плюралістичної

демократії, відповідність законодавства України

загальноєвропейським принципам розглядається ЄС як один з

первинних показників готовності країни виконувати вимоги ЄС.


Висновок Парламентської асамблеї Ради Європи N 190 (1995)

щодо зобов'язань України перед Радою Європи містить близько

п'ятдесяти положень, які стосуються правового, політичного та

організаційного забезпечення найважливіших аспектів формування

громадянського суспільства.
Україна стала учасником основних конвенцій Ради Європи,

виконала переважну більшість положень, передбачених Висновком

N 190 (1995). Зокрема, прийнято Конституцію України

( 254к/96-ВР ), Закони України "Про затвердження Конституції

Автономної Республіки Крим" ( 350-14 ), "Про вибори Президента

України" ( 474-14 ), "Про вибори народних депутатів України"

( 541/97-ВР ), "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських,

селищних, міських голів" ( 14/98-ВР ), "Про вибори депутатів

Верховної Ради Автономної Республіки Крим" ( 118/98-ВР ), рамковий

документ щодо державної політики України в галузі прав людини -

Засади державної політики України в галузі прав людини,

затверджені Постановою Верховної Ради України від 17 червня

1999 року N 757-XIV ( 757-14 ) (відповідно до підпункту V пункту

11 Висновку N 190).


Конституцією України ( 254к/96-ВР ) передбачено, що

Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність

Конституції України (конституційність) правових актів Верховної

Ради Автономної Республіки Крим (відповідно до підпункту X пункту

11 Висновку N 190).
В Україні скасовано смертну кару.
Верховною Радою України ратифіковано Конвенцію про захист

прав і основних свобод людини ( 995_004 ) та відповідні протоколи

до неї, Рамкову конвенцію Ради Європи про захист національних

меншин ( 995_055 ), Європейську хартію місцевого самоврядування

( 994_036 ). Усього Україною підписано 40 документів Ради Європи.
На виконання зобов'язань України у зв'язку з її членством у

Раді Європи, а також з метою вдосконалення процедури вирішення

питань, пов'язаних з громадянством та реєстрацією фізичних осіб,

забезпечення при цьому дотримання прав людини і громадянина видано

Указ Президента України від 31 жовтня 1998 року N 1201 ( 1201/98 )

"Про службу громадянства та реєстрації фізичних осіб". Цим Указом

Президента України передбачено передачу функцій паспортної служби

органів внутрішніх справ органам Міністерства юстиції України.


Розроблено з урахуванням положень Конвенції Ради Європи від

28 січня 1981 року N 108 ( 994_326 ) про захист осіб стосовно

автоматизованої обробки даних персонального характеру проект

Закону України про Державний реєстр фізичних осіб, який

визначатиме правові та організаційні основи запровадження, ведення

та ліквідації Державного реєстру фізичних осіб і порядок їх

реєстрації, що замінить прописку на реєстрацію фізичних осіб.

Підготовлено також проекти Законів України про порядок реєстрації

фізичних осіб за місцем проживання, про внесення змін до деяких

законодавчих актів з питань громадянства та реєстрації фізичних

осіб.
Разом з тим Україна ще не приєдналася до зазначеної

Конвенції ( 994_326 ). Висновком N 190 (1995) Парламентської

асамблеї Ради Європи щодо вступу України до Ради Європи її

підписання і ратифікація не передбачені у зобов'язаннях України.


У проекті Закону України про документи, що посвідчують особу

та підтверджують громадянство України, передбачено, що

документування громадян України здійснюватимуть органи

Міністерства юстиції України. Передача функцій паспортної служби

органів внутрішніх справ щодо документування населення цивільному

міністерству обумовлена необхідністю виконання Україною

зобов'язань перед Радою Європи (відповідно до підпункту VII пункту

11 Висновку N 190).


Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети


Завершення передачі функцій паспортної служби, в тому числі

щодо документування населення, органам Міністерства юстиції

України.
Доопрацювання проекту Закону України про Державний реєстр

фізичних осіб.


Запровадження Державного реєстру фізичних осіб, що замінить

прописку на реєстрацію фізичних осіб.


Забезпечення прийняття Закону України про документи, що

посвідчують особу та підтверджують громадянство України.


Підготовка та подання на розгляд Верховної Ради України

нового проекту Закону України про політичні партії, який би

врегулював питання діяльності політичних партій та повною мірою

відповідав положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ),

інтересам розбудови демократичного суспільства в державі.
Проведення аналізу законодавства ЄС у галузі захисту

громадських та політичних прав з метою виявлення сфер, які не

висвітлені у Висновку Парламентської асамблеї Ради Європи N 190

(1995) щодо зобов'язань України перед Радою Європи.


Імплементація конвенцій та угод, стороною яких є Україна,

використання переваг від приєднання до цих документів, вивчення

доцільності участі в інших документах Ради Європи.
Довідково. Це стосується в першу чергу Конвенції про захист

прав і основних свобод людини ( 995_004 ) та можливості громадян

України звертатися до Європейського суду з прав людини,

Європейської конвенції про запобігання тортурам та нелюдському або

такому, що принижує гідність, поводженню та покаранню ( 995_068 ),

Кримінальної та Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією,

Європейської соціальної хартії (переглянутої) ( 994_062 ),

Антидопінгової конвенції ( 994_228 ), Європейської конвенції про

насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час

спортивних заходів і, зокрема, футбольних матчів ( 994_003 ),

часткових угод Ради Європи про створення "ГРЕКО" та Групи

"Помпіду" тощо.


Проведення консультацій з Європейською Комісією або з її

органами щодо відповідності проектів нормативних актів України

вимогам ЄС.
Вивчення громадської думки щодо змін, які передбачається

внести до законодавства України у зв'язку з членством України у

Раді Європи.
4.2. Економічні, соціальні та культурні права
Поточна ситуація
Україна приєдналася до основних міжнародних договорів у сфері

трудових і соціальних прав. Зокрема, Україною ратифіковані

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права ( 995_043 ),

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

( 995_042 ), Конвенція Міжнародної організації праці про

підтвердження ратифікації про рівне ставлення і рівні можливості

для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов'язками

( 993_010 ), Міжнародна конвенція ООН про ліквідацію всіх форм

расової дискримінації ( 995_105 ), Конвенція про захист прав і

основних свобод людини ( 995_004 ), Конвенція ООН про права

дитини ( 995_021 ), Конвенція про ліквідацію всіх форм

дискримінації щодо жінок ( 995_207 ).


Україна приєдналася до 20 статей при необхідних 16, а також

до усіх необхідних 64 пунктів Європейської соціальної хартії

(переглянутої) ( 994_062 ).
Крім того, Україною ратифіковано Конвенції МОП, що регулюють

право на працю (N 29 - про примусову або обов'язкову працю

( 993_136 ); N 47 - про скорочення робочого часу до сорока годин

на тиждень ( 993_145 ); N 111 - про дискримінацію в галузі праці

та занять ( 993_161 ); N 122 - про політику в галузі зайнятості

( 993_062 ); N 142 - про професійну орієнтацію та професійну

підготовку в галузі розвитку людських ресурсів ( 993_057 );

N 158 - про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця

( 993_005 ), право на відпочинок (N 52 - про щорічні оплачувані

відпустки ( 993_003 ), право на захист від безробіття (N 2 - про

безробіття ( 993_143 ), право на справедливі та сприятливі умови

праці (N 45 - про застосування праці жінок на підземних роботах у

будь-яких шахтах ( 993_134 ); N 60 - про вік дітей для прийняття

на непромислові роботи ( 993_131 ); N 77 - про медичний огляд

дітей і підлітків з метою встановлення їх придатності для праці в

промисловості ( 993_128 ); N 78 - про медичний огляд дітей і

підлітків з метою встановлення придатності до праці на

непромислових роботах ( 993_127 ); N 90 - про нічну працю

підлітків у промисловості ( 993_124 ); N 95 - про охорону

заробітної плати ( 993_146 ); N 100 - про рівну винагороду

чоловіків і жінок за працю рівної цінності ( 993_002 ); N 103 -

про охорону материнства ( 993_122 ); N 123 - про мінімальний вік

допуску до підземних робіт в шахтах і рудниках ( 993_061 );

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка