Програма повинна стати головним інструментом загальної стратегії на шляху наближення України до єс за всім спектром



Сторінка6/34
Дата конвертації26.03.2016
Розмір6.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34

програми для українських фахівців), які безпосередньо займаються

питаннями державних закупівель. У рамках реалізації цих

домовленостей розглядатиметься законодавство України та ЄС і

практичні аспекти державних закупівель відповідно до законодавства

України.
Для успішного проведення навчання необхідна підтримка ЄС,

зокрема щодо надання аналітичних матеріалів з питань державних

закупівель в цілому по ЄС, окремих державах - членах ЄС, державах

з першої групи претендентів на вступ до ЄС та норм СОТ (у першу

чергу в таких державах, як Великобританія, Франція, Німеччина,

Швеція, Естонія, Чехія, Угорщина, Польща), а також норм і правил

СОТ.
Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
Проведення роботи щодо удосконалення нормативно-правової бази

згідно з нормами ЄС:


поступова законодавча імплементація директив ЄС щодо

державних закупівель: 89/665/ЄЕС (директива щодо оскаржень);


розроблення проекту українського варіанту європейської

системи класифікаторів CPV;


подальша гармонізація норм українського законодавства з

європейськими нормами.


Удосконалення роботи спеціального центрального органу з

питань координації закупівель товарів, робіт і послуг для

державних потреб:
удосконалення технічних засобів (офісної та комп'ютерної

техніки);


створення мережі місцевих представників спеціального

уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань

координації закупівель товарів, робіт і послуг для державних

потреб, які б координували державні закупівлі на регіональних та

місцевих рівнях;
розвиток інформаційної бази з проведення державних

закупівель;


поширення інформації з державних закупівель в електронній

мережі Internet, що стане першим кроком до уніфікації з

європейською системою інформаційної підтримки суспільних

закупівель, зокрема з електронною системою TED (Tender Electronic

Daily);
здійснення міжнародного співробітництва з державами ЄС та

державами - претендентами шляхом організації спільних семінарів

разом з аналогічними національними відповідальними органами;
забезпечення реалізації навчальних програм;
створення навчального центру з державних закупівель та

раціонального використання державних коштів на базі спеціального

уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань

координації закупівель товарів, робіт, послуг для державних потреб

за участю Міністерства фінансів України, Головдержказначейства,

Головного контрольно-ревізійного управління, Рахункової палати,

представників ЄС та Світового Банку.
Заходи підтримки:
перекласти відповідні директиви та регламенти ЄС на

українську мову;


закупити комп'ютерну та офісну техніку для спеціально

уповноваженого органу, забезпечити Internet-підтримку;


провести навчальні семінари на базі створеного навчального

центру.
Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)


Продовження роботи щодо вдосконалення нормативно-правової

бази згідно з нормами та директивами ЄС;


поступова законодавча імплементація директив ЄС щодо

суспільних закупівель;


перехід до європейської системи класифікаторів CPV.
Продовження реалізації навчальних програм, зокрема щодо

навчання службовців місцевого рівня:


організація і проведення спеціальним навчальним центром з

державних закупівель виїзних семінарів для службовців місцевого

рівня;
здійснення міжнародного співробітництва з країнами ЄС та

Центральної Європи з питань державних закупівель на рівні органів

місцевої влади, в тому числі реалізація спільних навчальних

програм.
Напрями підтримки:


забезпечити переклад відповідних директив та регламентів ЄС

на українську мову;


організувати та провести регіональні та муніципальні семінари

з питань державних закупівель на базі філій Академії державного

управління при Президентові України та обласних (міських)

державних адміністрацій.


6.1.2. Державна допомога
Поточна ситуація
З метою підтримки вітчизняного виробника органами державної

влади України різного рівня надається державна допомога у великих

розмірах та різноманітних формах, зокрема у формі прямих платежів

підприємствам та у непрямій формі через надання режиму сприяння

підприємствам, позики під нижчі проценти, пільгові зниження рівня

державних внесків та виплат на соціальну допомогу, пільгові тарифи

на енергію, відстрочення сплати податків, списання боргів,

закупівля акцій за надмірно високою ціною або надання фондів за

зниженою вартістю тощо).
Зниження обсягів субсидування суспільного виробництва країни

разом із стимулюванням інвестицій на його технічне переоснащення є

найважливішою передумовою реформування економіки, стабілізації

бюджету, збільшення бюджетних доходів та зниження державних

витрат.
На сьогодні в Україні немає прозорої, чітко визначеної

процедури надання державної допомоги та органу, який би мав

повноваження щодо здійснення контролю за наданням державної

допомоги (моніторинг).


Українське законодавство не дає визначення поняття "державна

допомога (субсидії)" і не містить правових норм, які забезпечували

б системний контроль за наданням такої допомоги і регулювали б її

застосування як інструмента державної економічної політики.


На сьогодні правовим підґрунтям упорядкування державної

допомоги в Україні є тільки стаття 6 Закону України "Про обмеження

монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у

підприємницькій діяльності" ( 2132-12 ) та стаття 49 УПС

( 998_012 ), яка накладає зобов'язання загального характеру щодо:
утримання від надання державної допомоги окремим

підприємствам чи виробникам товарів (крім первинних товарів,

визначених ( 995_264 )) та послуг за умови, що така допомога

спотворює або може спотворити конкуренцію і таким чином впливає на

торгівлю між ЄС та Україною;
надання інформації на прохання однієї із Сторін іншій Стороні

про свої схеми допомоги або про окремі випадки надання державної

допомоги.
Однак ці правові норми не містять визначення ні допомоги, ні

процедурних правил. Разом з тим стаття 49 УПС ( 998_012 )

посилається на визначення ГАТТ ( 995_264 ) щодо переліку товарів,

до яких застосовується правило "м'якої заборони".


Загалом, у рамках Угоди ( 998_012 ) Україна взяла на себе

зобов'язання "лібералізувати торгівлю на принципах, які містяться

у ГАТТ ( 995_264 ), з поправками, внесеними Уругвайським раундом".
Виходячи із зазначеного, та за умови, що приєднання України

до ГАТТ/СОТ є невід'ємною складовою розвитку економічних реформ в

Україні та її інтеграції в ЄС, постає проблема приведення

механізму державної підтримки підприємств у відповідність з

нормами ЄС і принципами ГАТТ/СОТ.
Довідково. Угода про субсидії та компенсаційні заходи

( 981_015 ) СОТ вперше дає визначення субсидій, зокрема особливих

та неспецифічних субсидій, і встановлює по суті три категорії

субсидій:


заборонені (експортні субщидії та субсидії на заміщення

імпорту);


субсидії, які не дають підстав для компенсаційних заходів

(неспецифічні субсидії, призначені для здійснення

науково-дослідних робіт, а також для розв'язання регіональних

проблем та проблем довкілля);


субсидії, які не забороняються, але можуть бути оскаржені та

підлягають компенсаційним заходам у випадку, якщо вони мають

негативні наслідки для членів СОТ.
Зазначена Угода ( 981_015 ) чітко регулює процес надання

субсидій промисловим підприємствам, передбачає, що уряд має право

втручатися в економіку країни для досягнення певного сприятливого

економічного і соціального ефекту. Саме тому відповідно до норм і

принципів ГАТТ/СОТ заходи щодо регулювання субсидій здійснюються з

метою заборони або обмеження надання субсидій, які справляють

найбільш спотворювальний вплив на конкуренцію, і сприяння іншим

видам субсидій, спрямованих на розв'язання нагальних

соціально-економічних проблем.
Визначення субсидій у рамках ГАТТ/СОТ базується на широкому

трактуванні цього поняття.


До субсидій у широкому розумінні належать усі форми втручання

держави в економічну діяльність, які ведуть до зміни цін на товари

або чинників виробництва, а отже, до зміни умов конкуренції на

користь окремих підприємств.


Субсидії в широкому розумінні включають не тільки бюджетне

фінансування поточних витрат і податкові пільги, але також:


державний контроль за цінами;
обмеження щодо виходу на ринок;
покриття або списання збитків суб'єктів економічної

діяльності;


бюджетне фінансування інвестицій;
заходи митного захисту та інші заходи щодо регулювання

зовнішньоекономічної діяльності;


надання підприємствам державних гарантій для отримання

кредитів з правом регресної вимоги держави до підприємств.


Крім цього, стосовно державних підприємств у світовій

практиці використовується поняття "приховані субсидії". Такими

вважаються:
пільгові кредити;
багаторазові відстрочення виплати основної суми кредиту і

процентів за ним, повне списання боргів за кредитами;


заборгованість із сплати податків, списання податкової

заборгованості;


привілеї щодо отримання державних замовлень;
привілеї в купівлі товарів і послуг у держави або інших

підприємств за цінами, нижчими від ринкових;


користування державними землями і будівлями без сплати за

оренду.
Основними ознаками, які характеризують поняття "державна

допомога" з точки зору законодавства ЄС і є критерієм при

здійсненні контролю за її наданням, є такі:


наявність переваг, які отримує підприємство, та їх характер;
джерело допомоги (надається державою чи з державних

ресурсів);


підтримка окремих підприємств чи виробництва окремих товарів;
спотворення чи загроза спотворення конкуренції;
вплив на міждержавну торгівлю.
У процесі приєднання до ГАТТ/СОТ та інтеграції до ЄС Україні

необхідно привести механізм державного субсидування підприємств у

відповідність до норм ГАТТ/СОТ та ЄС, одночасно забезпечуючи

використання механізму захисту внутрішнього ринку від імпорту,

який є предметом забороненого субсидування. Закон України від

22 грудня 1998 року "Про захист національного товаровиробника від

субсидованого імпорту" ( 331-14 ) передбачає запровадження системи

державного захисту національного товаровиробника на засадах норм

та правил ГАТТ/СОТ у випадку здійснення нелегітимного імпорту.
Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Здійснення заходів щодо виявлення та перевірки наявних форм

державної допомоги, яка надається органами державної влади всіх

рівнів, на відповідність статті 49 УПС ( 998_012 ).
Підготовка проекту Закону України про врегулювання надання

державної допомоги підприємствам та пропозицій стосовно

опрацювання інших нормативно-правових актів, якими регулюються

надання державної допомоги з урахуванням:


статті 49 УПС ( 998_012 );
статей 92, 93, 94, 150а та 130в Римського договору про

заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ) (в

Амстердамському договорі, який набрав чинності в 1999 році, це

відповідно статті 87, 88, 89, 158 та 159);


положення Угоди СОТ про субсидії і компенсаційні заходи

( 981_015 ).


Опрацювання концепції діяльності структурного підрозділу,

який здійснюватиме функції контролю за державною допомогою

(моніторинг).
Забезпечення захисту конкуренції та запобігання її обмеженню

шляхом запровадження процедури погодження з Антимонопольним

комітетом України надання усіх видів державної допомоги.
Інституційні потреби
Визначення системи органів, відповідальних за здійснення

контролю за наданням державної допомоги.


Розподіл функціональних обов'язків між органами державної

влади щодо здійснення контролю за наданням державної допомоги із

забезпеченням дотримання норм ЄС та СОТ щодо субсидування.
Створення структурного підрозділу, який здійснюватиме функції

контролю за державною допомогою (моніторинг), забезпечить

отримання необхідної інформації від задіяних урядових структурних

підрозділів проведення необхідної експертизи. Визначення

повноважень та функціональних обов'язків підрозділу.
Проведення комплексного навчання та підготовка фахівців, які

займатимуться проблемами опрацювання нормативно-правової бази з

контролю за наданням державної допомоги та здійсненням процедури

контролю (20 осіб).


Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
Опрацювання процедури системного контролю за наданням

державної допомоги на основі процедурних норм законодавства ЄС,

яка має забезпечити прозорість процесу надання державної допомоги.
Інституційні потреби
Започаткування створення інформаційної бази у сфері державної

допомоги.


Підвищення кваліфікації спеціалістів, які займаються

проблемами надання державної допомоги, та організація стажування у

відповідних структурах ЄС і державах - кандидатах на вступ до ЄС.
Проведення семінарів для державних службовців з питань

запровадження в Україні міжнародних правил стосовно субсидування.


Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Удосконалення правових норм у галузі контролю за наданням

державної допомоги з метою досягнення необхідного рівня адаптації

законодавства щодо державної допомоги.
Здійснення систематичної перевірки всіх форм державної

допомоги на сумісність з правилами ЄС та СОТ з урахуванням

положень щодо забезпечення спеціальних умов для розв'язання

проблем перехідного періоду.


Забезпечення запровадження процедури інформування

Європейської Комісії про схеми та окремі випадки надання державної

допомоги.
Оцінка фінансових витрат на реалізацію заходів щодо контролю

за наданням державної допомоги на період (2001-2002 роки)


Бюджетні витрати - 1 млн. гривень;
Потреба у технічній допомозі - 2 млн. гривень.
6.1.3. Захист прав інтелектуальної власності
Поточна ситуація
Україна виконує зобов'язання щодо вимог Угоди (стаття 50,

Додаток III та стаття 51 ( 998_012 ). Постійно проводиться робота,

пов'язана із вдосконаленням нормативно-правової бази і правового

поля в цілому стосовно права інтелектуальної власності.


Україна приєдналася до таких міжнародних конвенцій та

договорів:


31 травня 1995 р. - до Бернської конвенції про охорону

літературних і художніх творів ( 995_051 );


26 грудня 1992 р. - до Паризької конвенції з охорони

промислової власності ( 995_123 );


2 червня 1995 р. - до Міжнародної конвенції про охорону нових

сортів рослин (UPOV) у редакції 1978 року ( 995_856 );


1 листопада 1996 р. - до Будапештського договору про

міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної

процедури ( 995_039 ) від 28 квітня 1977 року та Інструкції до

нього від 31 січня 1981 року.


Крім зазначених вище, Україна бере участь у таких міжнародних

договорах:


Конвенції, якою була заснована Всесвітня організація

інтелектуальної власності ( 995_169 ) (з 26 квітня 1970 р.);


Мадридській угоді про міжнародну реєстрацію знаків

( 995_134 ) (з 26 серпня 1992 р.);


Всесвітній конвенції про авторське право ( 995_052 )

(з 23 грудня 1993 р.);


Договорі про патентну кооперацію ( 895_001 ) (з 26 серпня

1992 р.);


Угоді про заходи щодо охорони промислової власності та про

створення Міждержавної ради з питань охорони промислової власності

( 997_515 ) (з 12 березня 1993 р.);
Угоді про співробітництво в галузі охорони авторського права

та суміжних прав ( 997_045 ) (з 27 січня 1995 р.);


Договорі про закони щодо товарних знаків ( 995_102 ) (з

13 жовтня 1995 р.);


Найробському договорі про охорону Олімпійського символу

( 995_995 ) (з 13 березня 1998 р.);


Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від

незаконного відтворення їхніх фонограм ( 995_124 ) (з 15 червня

1999 р.).
1 червня 2000 року Верховною Радою України прийнято рішення

про приєднання України до Протоколу до Мадридської угоди про

Міжнародну реєстрацію знаків ( 995_583 ) та до Ніццької угоди про

Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків

( 995_066 ). Прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону

України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"

( 1771-14 ), розроблено проект Закону України "Про внесення змін і

доповнень до Закону України "Про охорону прав на промислові

зразки", в яких враховано положення Директиви ЄС N 1768/92 та

вимоги Угоди про торговельні аспекти інтелектуальної власності

(Угода TRIPs) ( 981_018 ), а також проект Закону України "Про

внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України

щодо посилення відповідальності за порушення прав на об'єкти

інтелектуальної власності".


16 червня 1999 року прийнято Закон України "Про охорону прав

на зазначення походження товарів" ( 752-14 ), де враховано

положення Директиви ЄС N 2081/92 та статей 22-24 Угоди TRIPs

( 981_018 ). У першому читанні прийнято проект Закону про внесення

змін і доповнень до Закону України "Про охорону прав на сорти

рослин", що містить положення, передбачені конвенцією UPOV у

редакції 1991 року.
Готуються документи з питань приєднання до нового Акта

Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків

( 995_601 ), що сприятиме зміцненню державної системи охорони

промислової власності і активізації роботи з приєднання України до

СОТ та інтеграції до ЄС.
Згідно з пунктами 1 і 2 статті 51 УПС ( 998_012 ) під час

розроблення проектів нормативно-правових актів щодо внесення змін

і доповнень до діючих Законів України та під час розроблення нових

проектів законів про охорону прав на об'єкти промислової власності

враховуються положення, що містяться в Директивах ЄС та Угоді

TRIPs ( 981_018 ).


На розгляді у Верховній Раді України перебувають проекти

Законів України про приєднання України до Римської конвенції про

охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій

мовлення 1961 р., про приєднання України до Конвенції про

поширення несучих програми сигналів, переданих через супутники. Ці

конвенції стосуються охорони прав виробників фонограм та

аудіовізуальних творів, і приєднання до них має бути важливим

кроком з точки зору забезпечення захисту авторських і суміжних

прав, в тому числі боротьбі з так званим "піратством".
У Верховній Раді України готується до другого читання проект

Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України

"Про авторське право і суміжні права", в якому, зокрема, є

положення щодо охорони комп'ютерних програм і баз даних (Директива

Ради 91/250/ЄЕС ( 994_065 ) від 14 травня 1991 року, Директива РЄ

та Європейського парламенту 96/9/ЄС ( 994_241 ) від 11 березня

1996 року).
З 23 березня 2000 року набрав чинності Закон України "Про

розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм"

( 1587-14 ).
Законодавча неврегульованість питань, пов'язаних з митним

контролем та митним оформленням товарів та інших предметів, що

містять об'єкти інтелектуальної власності, при їх переміщенні

через митний кордон України зумовила внесення до проекту нового

Митного кодексу України статті 496, якою передбачено

відповідальність за переміщення через митний кордон України

товарів та інших предметів з порушенням права інтелектуальної

власності.


Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети


Адаптація нормативно-правових актів України, гармонізація

положень національного законодавства з законодавством ЄС,

забезпечення остаточного розроблення та прийняття Законів України:
Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів

України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері

інтелектуальної власності;
Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про охорону

прав на промислові зразки" ( 3688-12 );


Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про охорону

прав на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 );


Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про охорону

прав на сорти рослин" ( 3116-12 );


Про охорону результатів селекційної діяльності;
Про приєднання України до Римської конвенції про охорону прав

виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення ( 995_763 )

1961 р.;
Про приєднання України до Конвенції про поширення несучих

програми сигналів, переданих через супутники ( 995_250 );


Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про

авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ).


Створення необхідної нормативно-правової бази щодо митного

контролю і митного оформлення товарів та інших предметів, які

містять об'єкти інтелектуальної власності, при їх переміщенні

через митний кордон України та механізму її застосування,

включаючи підготовку відповідних фахівців з урахуванням досвіду

країн ЄС.


Розроблення та реалізація заходів щодо виконання Україною

зобов'язань, що випливають з багатосторонніх конвенцій у сфері

інтелектуальної власності.
Прийняття комплексу заходів щодо запровадження голографічного

маркування фонографічної, аудіо-, відео- та програмної продукції

на вінілових, магнітних та оптичних носіях з метою їх

ідентифікації під час здійснення операцій із ввезення,

транспортування, реалізації цієї продукції на території України.
6.1.4. Бухгалтерський облік та аудит
Поточна ситуація
Правові засади регулювання, організації, ведення

бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні

визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні" ( 996-14 ), постанова Правління Національного

банку України від 12 грудня 1997 року N 436 ( v0436500-97 ) "Про

затвердження "Правил організації фінансової та статистичної

звітності банків України" та ін.
Програма реформування системи бухгалтерського обліку із

застосуванням міжнародних стандартів, яка передбачає здійснення в

1999-2001 роках заходів щодо прискорення процесу приведення

національної системи бухгалтерського обліку у відповідність з

вимогами ринкової економіки та міжнародними стандартами

бухгалтерського обліку, була затверджена постановою Кабінету

Міністрів України від 28 жовтня 1998 року N 1706 ( 1706-98-п ).
Для трансформації системи бухгалтерського обліку Міністерство

фінансів України і Європейський Союз у 1998 році уклали угоду про

здійснення проекту "Підтримка реформування системи бухгалтерського

обліку" за програмою Tacis.


Проект передбачає реалізацію заходів з експертної оцінки

проектних розробок національних положень (стандартів)

бухгалтерського обліку, а також розроблення окремих національних

положень (стандартів), які в цілому складуть пакет нормативних

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка