Програма повинна стати головним інструментом загальної стратегії на шляху наближення України до єс за всім спектром



Сторінка7/34
Дата конвертації26.03.2016
Розмір6.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   34

актів з регулювання всіх питань бухгалтерського обліку і

звітності, що охоплюються міжнародними стандартами фінансової

звітності.
До пакету положень (стандартів) увійде 25 національних

положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які передбачається

ввести в дію протягом 2000-2001 років після затвердження

Міністерством фінансів України.


Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні" ( 996-14 ), прийнятий Верховною Радою України

16 липня 1999 року, законодавчо закріпив основні принципи ведення

бухгалтерського обліку і загальні вимоги до фінансової звітності.


Управління у сфері аудиторської діяльності здійснюється

Аудиторською палатою України відповідно до Закону України "Про

аудиторську діяльність" ( 3125-12 ) і спрямоване на створення

системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів

власника. У 1998 році Палатою затверджено 32 національні стандарти

з аудиту на основі міжнародних стандартів.


Повне та успішне здійснення заходів реформування системи

бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів

потребуватиме кількох років. Для цього необхідно розширювати

регулювання у полі нормативно-правових актів та привести їх у

відповідність з директивами ЄС.
Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Здійснення заходів щодо подальшого розроблення та

впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського

обліку відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

(МСБО).
Подальше співробітництво з міжнародними спеціалізованими

організаціями щодо забезпечення дотримання національних положень

(стандартів) бухгалтерського обліку суб'єктами підприємницької

діяльності.
Розроблення методичних рекомендацій щодо аудиторських

перевірок окремих груп учасників фондового ринку.


Середньострокові (2002-2003 роки) та довгострокові

(2004-2007 роки) пріоритети


Подальше вдосконалення чинного законодавства з урахуванням

таких норм ЄС:


Четверта директива Ради від 25 липня 1978 р., прийнята на

підставі статті 54 (3) (g) Договору щодо щорічних звітів певних

типів компаній;
Восьма директива Ради 84/253/ЄЕС ( 994_461 ) від 10 квітня

1984 р., прийнята на підставі статті 54 (3) (g) Договору щодо

затвердження осіб, відповідальних за здійснення встановлених

законодавством перевірок бухгалтерських документів;


Реалізація Програми реформування систем бухгалтерського

обліку із застосуванням міжнародних стандартів ( 1706-98-п ) (до

кінця 2001 року).
Підготовка та реалізація середньострокових та довгострокових

заходів, програм ведення бухгалтерського обліку та аудиту.


6.2. Вільний рух товарів
Поточна ситуація
Регулювання зовнішньої торгівлі товарами здійснюється

відповідно до Законів України: "Про зовнішньоекономічну

діяльність" ( 959-12 ), "Про Єдиний митний тариф" ( 2097-12 ),

"Про захист національного товаровиробника від демпінгового

імпорту" ( 330-14 ), "Про захист національного товаровиробника від

субсидованого імпорту" ( 331-14 ), "Про застосування спеціальних

заходів щодо імпорту в Україну" ( 332-14 ), "Про систему

оподаткування" ( 1251-12 ), "Про операції з давальницькою

сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" ( 327/95-ВР ), "Про

державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції"

( 468/97-ВР ), "Про регулювання товарообмінних (бартерних)

операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" ( 351-14 ).


УПС ( 998_012 ) створює можливість для обох сторін узгодити

торговельну та пов'язану з торгівлею політику. Разом з тим поняття

"вільний рух товарів" потребує уточнення. Адже навіть за умови

існування між державами - партнерами угоди про вільну торгівлю

товари, якими вони торгують між собою, не звільняються від

обкладення внутрішніми податками, а також від проведення

сертифікації та оцінки відповідності.
Таким чином, коротко- та середньостроковими пріоритетами у

зазначеному контексті можна вважати забезпечення порівняно

вільного руху товарів, і насамперед максимальне спрощення митних

процедур з урахуванням досвіду країн ЄС.


При цьому мають враховуватися вимоги статей 18 та 19 УПС

( 998_012 ).


У проекті нового Митного кодексу України передбачено нові,

більш прозорі та демократичні процедури митного контролю.


Державною митною службою впроваджується принцип "зеленого"

коридору стосовно добросовісних суб'єктів підприємницької

діяльності. Передбачається незастосування деяких заходів

нетарифного регулювання до товарів, що надходять на підприємства,

які є прибутковими, не мають заборгованості за

зовнішньоекономічними операціями та з податків і зборів до

бюджетів, не допускають порушень митного і податкового

законодавства. Уже затверджено критерії та порядок визначення

таких підприємств.
Згідно з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України

( 550-2000-п ) Державний комітет промислової політики України

спрямовує свою роботу на підвищення експортного потенціалу

промисловості, зменшення обсягу бартерних операцій, залучення

іноземних кредитів та інвестицій, створення бар'єрів від

недобросовісної конкуренції на вітчизняному ринку шляхом

удосконалення тарифного регулювання, впровадження механізму,

передбаченого антидемпінговим законодавством.


Статтею 5 Угоди по сільському господарству ( 981_005 )

ГАТТ/СОТ передбачена можливість захисту власного товаровиробника

та внутрішнього ринку шляхом застосування кількісних обмежень

імпорту, додаткових змішаних імпортних зборів, мінімальних

імпортних цін, вибіркового ліцензування тощо. Статтею 6 цієї Угоди

( 981_005 ) передбачена також можливість застосування внутрішньої

підтримки сільгоспвиробників за певних умов, які конкретизовані у

додатку 2 до Угоди ( 981_005 ); статтею 8 - можливість експортних

субсидій за умови додержання певних вимог Угоди, а стаття 12

передбачає можливість застосування експортних обмежень. Угодою про

застосування санітарних та фітосанітарних заходів ( 981_006 )

передбачається прийняття і застосування заходів, необхідних для

охорони життя або здоров'я людей, тварин або рослин, до яких,

зокрема, належить контроль за проникненням на територію шкідників,

захворювань, токсинів тощо. Актами чинного українського

законодавства також передбачається застосування захисних

механізмів, передбачених ГАТТ/СОТ.
У 1996 році був виданий Указ Президента України N 255

( 255/96 ) "Про Концепцію трансформації митного тарифу України на

1996-2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ". Згідно з пунктом 3

Концепції ( 255/96 ) трансформація митного тарифу має

здійснюватися за такими принципами:
поступовість зміни чинних ставок ввізного мита;
запобігання імпорту певного товару, що призводить або може

призвести до заподіяння серйозної шкоди національному виробництву,

у процесі реформування внутрішнього ринку шляхом поступової - від

3 до 10 років (перехідний період) - гармонізації згідно з вимогами

ГАТТ/СОТ граничних рівнів ставок ввізного мита;
гарантування на засадах взаємності доступу до внутрішнього

ринку України імпортерів - країн - членів СОТ.


При цьому мають встановлюватися ставки ввізного мита на

промислові товари, граничний рівень яких не перевищує

30 відсотків, а на сільгосппродукцію - 70 відсотків від їхньої

митної вартості, і низькі ставки ввізного мита на сировину,

середні - на напівфабрикати та високі ставки на готову продукцію.
Складовою забезпечення вільного руху товарів є проблема

усунення технічних бар'єрів у торгівлі, яка має розв'язуватися

шляхом гармонізації національних нормативно-правових актів з

міжнародними та європейськими. Крім державних стандартів України

(ДСТУ) в Україні діє близько 18 тис. міждержавних стандартів,

частина яких не гармонізована чи гармонізована з попередніми

виданнями міжнародних або європейських стандартів. Це ж стосується

і галузевої стандартизації, адже в усіх галузях економіки нині діє

близько 40 тис. галузевих стандартів колишнього СРСР.

Запровадження багатьох міжнародних та європейських стандартів

можливе лише за умови освоєння нових технологій та матеріалів,

нового обладнання, навчання кадрів.


Згідно з положеннями статті 56 УПС ( 998_012 ) Кабінет

Міністрів України 19 березня 1997 р. прийняв постанову N 244

( 244-97-п ) "Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні

вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних,

ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських

стандартів", яка визначає основні напрями та пріоритети зближення

системи національного технічного регулювання через розроблення

25 нормативно-правових актів (змін і доповнень до актів

законодавства) та 14 програм впровадження в Україні стандартів для

конкурентоспроможної продукції за галузями економіки,

гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами.
Укладення угод про взаємне визнання оцінки відповідності між

Україною та ЄС, Україною та державами - членами ЄС сприятиме

усуненню зайвих перешкод у торгівлі товарами.
Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети


Проведення аналізу стану відповідності національного

законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності правилам і

нормам ЄС та імплементація правил і норм ЄС в законодавство

України та національну торговельну практику.


Забезпечення порівняно вільного руху товарів шляхом

максимального спрощення митних процедур з урахуванням досвіду

країн ЄС та запровадження правил недискримінації згідно з розділом

III УПС ( 998_012 ) "Торгівля товарами" і правилами та нормами

багатосторонньої торговельної системи ГАТТ/СОТ.
При розробленні нових актів законодавства, що стосуються

забезпечення вільного руху товарів, зокрема нової редакції Закону

України "Про зовнішньоекономічну діяльність", проект якого вже

опрацьовується, слід врахувати такі нормативні акти ЄС:


Правила Ради 92/2913/ЄЕС від 12 жовтня 1992 року щодо

введення в дію Митного кодексу Співтовариств, зміненого Додатком I

глави XIII щодо Актів приєднання Австрії, Фінляндії, Швеції;
Правила Комісії 93/2454/ЄЕС від 2 липня 1993 року, які

встановлюють положення про виконання Правил Ради 92/2913/ЄЕС щодо

введення в дію Митного кодексу Співтовариств, зміненого Додатком I

глави XIII щодо Актів приєднання Австрії, Фінляндії, Швеції

(OJ C 241, 29.8.94);
Правила Комісії 93/3655/ЄЕС від 21 грудня 1993 року, якими

внесено зміни до Правил 93/2454/ЄЕС про виконання Правил Ради

92/2913/ЄЕС про введення в дію Митного кодексу Співтовариств;
Правила Комісії 94/0665/ЄЕС від 24 березня 1994 року, якими

внесено зміни до Правил Комісії 93/2454/ЄЕС про виконання Митного

кодексу Співтовариств стосовно необхідності застосування єдиного

адміністративного документа та кодексів;


Правила Ради 94/1500/ЄЕС від 21 червня 1994 року, якими

внесено зміни до (додатки 37 та 38) Правил Комісії 93/2454/ЄЕС про

виконання Правил Ради 92/2913/ЄЕС про ведення в дію Митного

кодексу Співтовариств;


Правила Комісії 94/2193/ЄЕС від 8 вересня 1994 року, якими

внесено зміни до Правил 93/2454/ЄЕС про виконання Правил Ради

92/2913/ЄЕС про ведення в дію Митного кодексу Співтовариств;
Перелік виправлень від 19 жовтня 1994 р., якими внесено зміни

до Правил 93/2454/ЄЕС про виконання Правил Ради 92/2913/ЄЕС про

ведення в дію Митного кодексу Співтовариств;
Правила Ради 94/3254/ЄЕС від 19 грудня 1994 року, якими

внесено зміни до Правил 93/2425/ЄЕС про виконання Правил Ради

92/2913/ЄЕС про ведення в дію Митного кодексу Співтовариств;
Правила Ради 83/0918/ЄЕС від 28 березня 1983 року, які

встановлюють систему звільнення від сплати мита у Співтовариствах;


Правила Комісії 83/2288/ЄЕС від 29 липня 1983 року, які

запроваджують Правила Ради 83/0918/ЄЕС. Зміни і доповнення до

Правил внесено Правилами 1798/84 (OJ L 168, 28/6.84), 2340/86 (OJ

L 203, 26.7.86), 3692/87 (OJ L 347, 11.12.87) та 213/89 (OJ L 25б,

28.01.89);
Правила Комісії 83/2289/ЄЕС від 29 липня 1983 року, які

запроваджують Правила Ради 83/0918/ЄЕС. Зміни і доповнення до

Правил внесено Правилами 1746/85 (OJ L 167, 27.06.85), 85/3399

(OJ L 322, 03.12.85) та 735/92 (OJ L 81, 26.03.92) та Додатком 1

до актів про приєднання Іспанії і Португалії (1985) та Швеції,

Австрії, Фінляндії (OJ L 1, 1.1.95);


Правила Комісії 83/2290/ЄЕС від 29 липня 1983 року, які

запроваджують Правила Ради 83/0918/ЄЕС. Зміни і доповнення до

Правил внесено Правилами 745/85 (OJ L 167, 27.06.85), 85/3399

(OJ L 322, 03.12.85), 3893/88 (OJ L 346, 15.12.88), 1843/89

(OJ L 180, 27.06.89) та 734/92 (OJ L 81, 26.03.92) та Додатком 1

до актів про приєднання Іспанії і Португалії (1985) та Швеції,

Австрії, Фінляндії (OJ L 1, 01.01.95);
Правила Комісії 88/3915/ЄЕС від 15 грудня 1988 року, які

запроваджують Правила Ради 83/0918/ЄЕС;


Правила Ради 94/3295/ЄЕС від 22 грудня 1994 року, які

встановлюють заходи щодо заборони на випуск, вільне використання

експорту, реекспорту або щодо застосування процедури відносно

контрабандних товарів;


Рішення 87/0415/ЄЕС щодо Конвенції про Єдині правила транзиту

від 20 травня 1987 року;


Рішення 1/92 Спільного комітету ЄЕС-EFTA щодо транзиту, яке

вносить поправку до Додатка I (OJ L 402 від 31.12.92);


Рішення 2/92 Спільного комітету ЄЕС-EFTA щодо транзиту

(OJ L 402 від 31 грудня 1992 року);


Рекомендації 1/91 Спільного комітету ЄЕС-EFTA щодо транзиту,

які вносять зміни і доповнення до Конвенції (OJ L 25 від 2 лютого

1993 року);
Рішення 1/93 Спільного комітету ЄЕС-EFTA щодо транзиту, які

вносять зміни і доповнення до Додатка III (OJ L 12 від 15 січня

1994 р.);
Рішення 2/93 Спільного комітету ЄЕС-EFTA щодо транзиту, які

вносять зміни і доповнення до Додатка II (OJ L 12 від 15 січня

1994 року);
Рекомендації 1/93 Спільного комітету ЄЕС-EFTA щодо транзиту,

які вносять зміни і доповнення до Конвенції;


Рекомендації 1/94 Спільного комітету ЄЕС-EFTA щодо транзиту,

які вносять зміни і доповнення до Конвенції;


Рішення 1/94 Спільного комітету ЄЕС-EFTA щодо транзиту, які

вносять зміни і доповнення до Додатка II;


Рішення 2/94 Спільного комітету ЄЕС-EFTA щодо транзиту, які

вносять зміни і доповнення до Додатка II;


Рішення 3/94 Спільного комітету ЄЕС-EFTA щодо транзиту, які

вносять зміни і доповнення до Додатка II;


Короткий порадник (компендіум) щодо адміністративних

вказівок, висновків та тлумачень стосовно транзиту та єдиного

адміністративного документа;
Рішення Ради 87/267/ЄЕС від 28 квітня 1987 року щодо

застосування Конвенції про спрощення порядку обміну товарами;


Рекомендація 1/93 Спільного комітету ЄЕС-EFTA, яка вносить

поправку до Конвенції;


Правила Ради 87/2658/ЄЕС від 23 липня 1987 року щодо тарифу

та статистичної номенклатури Співтовариств;


Правила Комісії 94/3115/ЄЕС від 20 грудня 1994 року, які

доповнюють Додатки I та II до Правил Ради (ЄЕС) N 2658/87 щодо

тарифу та статистичної номенклатури Співтовариств.
Імплементація положень щодо переважного походження в рамках

Європейських угод та висновків Засідань Європейської Ради у

Копенгагені (червень 1993 року) та Ессені (грудень 1994 р.)
Імплементація положень щодо взаємної адміністративної

допомоги в рамках Угод (Європа) та посилення законодавства про

охорону інформації з огляду на вдосконалення положень стосовно

взаємної допомоги у зв'язку із запропонованою заміною Правил Ради

(ЄЕС) N 1468/81.
Набуття членства України в СОТ.
Розроблення та прийняття нормативно-правових актів,

передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня

1997 р. N 244 ( 244-97-п ) "Про заходи щодо поетапного

впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу,

санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та

міжнародних і європейських стандартів".


Організація навчання фахівців відповідних міністерств, які

займатимуться підготовкою нормативно-правових актів у сфері

забезпечення вільного руху товарів, за допомогою відповідних

інституцій ЄС.


6.2.1. Система ліцензування
Поточна ситуація
З метою спрощення існуючої системи ліцензування в Україні

проведено роботу з удосконалення нормативно-правової бази у

зазначеній сфері.
Зокрема, у 1998-99 роках було видано Укази Президента

України:
від 17 листопада 1998 р. N 1257 ( 1257/98 ) "Про

запровадження ліцензування діяльності господарюючих суб'єктів у

сфері природних монополій", яким передбачалося ліцензування таких

видів підприємницької діяльності: зберігання природного газу в

обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та

правилами здійснення підприємницької діяльності зі зберігання

природного газу (ліцензійними умовами); постачання природного

газу, транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними

трубопроводами, транспортування природного і нафтового газу

трубопроводами тощо;
від 1 лютого 1999 р. N 108 ( 108/99 ) "Про внесення змін і

доповнень до Положення про Національну комісію регулювання

електроенергетики України";
від 20 травня 1999 р. N 539 ( 539/99 ) "Про запровадження

дозвільної системи у сфері підприємницької діяльності", яким було

встановлено, що єдиним документом дозвільного характеру, який дає

право на зайняття певним видом підприємницької діяльності, що

підлягає відповідно до законодавства обмеженню, є ліцензія. Указ

( 539/99 ) вимагав визначення вичерпного переліку документів,

необхідних для одержання ліцензій та введення заборони для

органів, які видають ліцензії, вимагати інші додаткові документи,

дозволи, сертифікати тощо.
Згідно із Законом України "Про електроенергетику"

( 575/97-ВР ), актами Президента України та Кабінету Міністрів

України функції ліцензування підприємницької діяльності в

енергетичному секторі України здійснює Національна комісія

регулювання електроенергетики України. Будь-яка діяльність з

виробництва, передачі та постачання електроенергії, а також з

транспортування та постачання природного газу не може провадитися

без ліцензії. Ліцензування створює можливість регулювати

діяльність природних монополістів у цих галузях.
1 червня 2000 року було прийнято Закон України "Про

ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ).

Цим Законом установлено, що ліцензування має запроваджуватися для

тих видів господарської діяльності, результати чи об'єкти якої

можуть завдати непоправної або відчутної шкоди здоров'ю і майну

населення чи навколишньому середовищу, створюють загрозу

національній безпеці тощо. Перелік цих видів діяльності має

встановлюватися лише Законом України "Про ліцензування певних

видів господарської діяльності" ( 1775-14 ).
Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети


Спрощення системи ліцензування в Україні згідно з принципом

доцільності обмеження видів діяльності.


Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
Подальша робота над удосконаленням законодавства в частині

ліцензування у галузях природних монополій з урахуванням вимог

нормативно-правових актів ЄС:
Директиви 96/92/ЄС ( 994_197 ) Європейського парламенту та

Ради від 16 грудня 1996 р. щодо відкриття внутрішнього ринку

електроенергії;
Директиви 98/30/ЄС ( 994_499 ) Європейського парламенту та

Ради від 22 червня 1998 р. щодо відкриття внутрішнього ринку

природного газу;
Директиви Ради 90/377/ЄЕС ( 994_195 ) від 26 червня 1990 р.

щодо прозорості цін на газ та електроенергію;


Директиви Ради 90/547/ЄЕС ( 994_196 ) від 29 жовтня 1990 р.

щодо транзиту електроенергії;


Директиви Ради 91/296/ЄЕС ( 994_505 ) від 31 травня 1991 р.

щодо транзиту газу.


6.2.2. Ліцензування у галузях природних монополій
Поточна ситуація
Згідно з Концепцією розвитку державної системи ліцензування

підприємницької діяльності за її видами, затвердженою постановою

Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1996 р. N 1164

( 1164-96-п ), окремим напрямом у системі ліцензування повинно

стати створення державних комісій з питань регулювання діяльності

суб'єктів природних монополій, до компетенції яких мають перейти

функції ліцензування підприємницької діяльності на ринках, які

перебувають у стані природної монополії, а також на деяких

суміжних ринках. Згідно із Законом України "Про природні

монополії" ( 1682-14 ), національні комісії регулювання діяльності

суб'єктів природних монополій здійснюють ліцензування діяльності

суб'єктів природних монополій у таких сферах:


транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами:
транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та

його розподіл;


транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;
передачі та розподілу електроенергії;
користування об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух

залізничного транспорту загального користування;


управління повітряним рухом;
зв'язку загального користування;
централізованого водопостачання та водовідведення;
централізованого теплопостачання;
спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів,

аеропортів за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів

України.
Ліцензуванню підлягає також підприємницька діяльність на

деяких суміжних ринках.


Нині в Україні діє лише один орган регулювання діяльності

суб'єктів природних монополій - Національна комісія регулювання

електроенергетики України (НКРЕ), яка виконує функції ліцензування

підприємницької діяльності в енергетичному секторі України.

Будь-яка діяльність з виробництва, передачі та постачання

електроенергії, а також з транспортування та постачання природного

газу не може здійснюватися без ліцензії НКРЕ. Ліцензування створює

можливість підвищити рівень конкуренції у галузі енергетики,

регулювати діяльність природних монополістів з метою підвищення

ефективності їх роботи та захисту прав споживачів їх товарів і

послуг.
Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Створення національних комісій регулювання діяльності

суб'єктів природних монополій у галузях телекомунікацій та

транспорту.
Запровадження ліцензування господарської діяльності із

зберігання природного газу і транспортування нафти та

нафтопродуктів магістральними трубопроводами.
Продовження роботи над проектом Закону України про

національні комісії регулювання діяльності суб'єктів природних

монополій у частині вдосконалення системи ліцензування в галузях

природних монополій України.


Середньострокові (2002-2003 роки) та довгострокові

(2004-2007 роки) пріоритети

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   34


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка