Програма Прес-конференція Форум-театр Квест



Скачати 499.12 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації05.03.2016
Розмір499.12 Kb.
  1   2   3
Зміст

Виховна справа

Характеристика та аналіз загально табірних виховних справ

Акція

Шоу-програма

Прес-конференція

Форум-театр

Квест

Теиматична дискотека

Фут-квест

Флеш-моб ( майданс)

Театралізован дійства

Інтерактивний театр

Пластично-хореографічна вистава48-49

Шоу «Рекорди Гіннеса»

Пізнавально-розважальні конкурси50-54

Літературно-художні конкурси

Концерт-блискавка

Вечір-подорож55

Масові свята

Захист фантастичних проектів

Місто веселих майстрів

Пісеннє коло

Аукціон

Рейд

Сюрприз

Турнір-вікторини

Турнір знавців

Колективна творча справа

Виставки

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ЗАГАЛЬНОТАБІРНИХ ВИХОВНИХ СПРАВ

Акції

Акції – це соціальні й творчі проекти дітей, направлені на практичне вирішення конкретних соціальних проблем на місцевому рівні силами підростаючого покоління, пошук інноваційних технологій вирішення соціальних проблем у мікросоціумі: в освітніх установах, на вулицях, подвір’ях, у районах. Особливу увагу можуть привернути соціальні проектування з такої тематики:

«Жива планета»:

  • поліпшення середовища планети;

  • вирішення конкретних екологічних проблем;

  • впорядкування території табору.

«Здорове суспільство»:

  • фізичний розвиток, спорт;

  • профілактика асоціальної поведінки;

  • прищеплення навичок здорового способу життя, профілактика соціальних хвороб, боротьба з ними;

«Край рідний, навік любимий»:

  • відродження історичних, культурних, духовних цінностей, підтримка історичних і народних традицій;

  • розвиток патріотичного виховання;

  • краєзнавство й туризм.

«Сім’я – початок усіх початків»:

  • взаємодія батьків і дітей;

  • підтримка сімейних традицій;

  • розвиток сімейної творчості.

«Лідер – Творчість»:

  • розвиток самоврядування в умовах табору;

  • творчі події;

  • етичне, духовне, лідерське виховання, формування активної життєвої позиції;

  • канікулярний відпочинок, зайнятість підлітків і молоді в позаурочний час, дозвілля. d:\табірні збори 2013\260413\photo\dsc06823.jpg


Вечір веселих завдань (ШОУ-програма)

Вечір веселих завдань (ШОУ-програма)декілька пізнавальних ігор-оглядів, які переходять одна в одну і становлять своєрідну ігрову сюїту. Учасники цієї сюїти, об’єднані в невеликі команди (не більше 10—15 осіб у кожній), виконують творчі завдання і по черзі виступають зі своїми рішеннями-експромтами.

До сюїти можуть входити:

  • інтелектуальні ігри;

  • спортивні змагання;

  • танцювальний марафон;

  • поетичний калейдоскоп;

  • пісенна хвилинка;

  • дружні шаржі;

  • концерт-«ромашка»

  • гра в оркестр,

  • естафета веселих завдань,

  • пісенне коло.

Приклади творчих завдань

Не обов’язково, щоб творчі завдання були складними: головне — створити невимушену атмосферу, пізнати один одного і свої власні здібності.



Водночас, цей вид діяльності, за умови його всебічної продуманості, може мати достатнє пізнавальне значення, стати джерелом корисної інформації для дітей. Творчі завдання залюбки виконуються дітьми різного віку:

  • «оживити» картину видатного художника;

  • зобразити знайомих людей за їх звичною/незвичною/ справою;

  • підготувати пародію на естрадних зірок чи телепрограму;

  • вигадати рекламу непотрібних речей;

  • продемонструвати виступ у цирку дресирувальника і його тварин;

  • побудувати групову скульптуру на запропоновану тему;

  • намалювати портрет один одного;

  • скласти коломийки на задану тему;

  • заримувати буріме;

  • показати зйомки кінофільму (роботу на кіностудії) тощо.

  • створити карту закладу (регіону, України) на тему: «Тут потрібна наша допомога»;

  • «зняти» відео-ролик «Сім’я майбутнього»;

  • скласти екологічний кросворд;

  • підготувати пам’ятку одноліткам «Як жити і не помилятися»;

  • розробити анкету «Вільний час дитини третього тисячоліття»;

  • придумати і розіграти мімічну сценку (або серію сценок) на запропоновану тему («На рибалці», «Учитель і учень»);

  • «буріме», скласти віршик .

Виконати цей віршик в якій-небудь сценці:

  1. Скласти маленьку розповідь за заданим початком (наприклад: «На майданчику пошикувалися дві команди...») Прочитати цю розповідь прийомом естафети (кожний член команди по черзі говорить одну фразу) або інсценізувати її.

  2. Придумати і зобразити скульптурну групу на задану тему («В майстерні скульптора»).

  3. Зобразити і «оживити» (придумати показати продовження) відому скульптуру або картину («Мисливці на привалі», «Знову двійка»).

  4. Зобразити пантомімою куплет (або декілька) із видатної пісні. Інші учасники відгадують пісню.

  5. Драматизація шаради (картина).

  6. Придумати 10 слів на одну букву і скласти розповідь таким чином, щоб з цих слів починалися всі. Інсценізувати цю розповідь.

  7. Вимовими одне і те ж слово або фразу в різних сценках з різною інтонацією (не менш 5 варіантів).

  8. Придумати і зобразити сценічно різні варіанти вирішення конфліктної ситуація (наприклад: - хлопчик дружить з дівчинкою. З них насміхаються. Що їм робити?) Пропонується дати не менше трьох варіантів вирішення.

  9. Виконати одну і ту ж видатну пісню на декілька мотивів, змінюючи її характер.

  10. Виконати декілька пісень на одну і ту ж тему (наприклад, про море і моряків).

  11. Драматизувати пісню або вірш.

  12. Придумати і зобразити сценку із життя літературного героя (інші учасники відгадують ім’я героя, називають книгу, її автора).

Більшість творчих завдань потребують обов’язкового підведення підсумків після завершення їх виконання: організація виставки творчих робіт, проведення анкетування, обмін пам’ятками і подарунками, складання колективних листів, послань та інше.

10 компонентів успіху під час організації творчого конкурсу

Гарне оформлення

Матеріальне забезпечення
Цікаві завдання
Музичний супровід

Винахідливий ведучий
Компетентне журі
Емоційні глядачі
Серйозні помічники
Підготовлені команди
Призи для переможців
Чим нагородити переможців творчих конкурсів

Переможців слід нагороджувати. Нагорода — це своєрідна оцінка дитячих зусиль, подяка за працю, стимул до наступної роботи. Але нагороджувати можна по-різному. Кожній дитині приємно буде отримати іграшку, конструктор, набір фломастерів, книгу, альбом. Але ставлення до таких призів має бути економним. Нагороди слід вручати лиш за особливі заслуги, за перемогу в найголовніших справах. Якщо роздаватимете іграшки та книги направо і наліво, ви їх просто обезціните в очах дітей.

Також дітей можна нагороджувати солодкими призами: цукерками печивом.

Якщо у вас нема готових призів, то зробіть нагороду самі (медаль, диплом, грамоту)

Медалі, наприклад, виготовляються так: з твердого картону вирізається коло. З кольорового паперу вирізається ще одне коло менших розмірів. Друге коло наклеюється на перше, а згори за допомогою того ж клею кріпиться вирізана з старої листівки, журналу жартівлива картинка. Додайте до цього стрічечку або нитку і медаль готова. Або ж - медалі можна створити на комп’ютері, заготовка вирізається, додається стрічечка або нитка - і медаль готова.

Чудовими подарунками стають повітряні кульки. Кулька - вже сама по собі - хороша річ для подарунка. Але кульку можна перетворити в мордочку симпатичної кішечки або в голову веселого чоловічка. Для цього з кольорового паперу вирізаються очі, вуха, рот і обережно наклеюються на кульку. А до ниточки прив’язується записка з привітаннями та побажаннями.

Перелік можливих подарунків-саморобок безмежний.

Залучення дітей до цієї виготовлення подарунків не тільки звільнить вам час, але і розвиватиме уміння самих дітей. Приймаючи дитячу допомогу під час виготовлення подарунків, ви створюєте умови для формування в дітях посидючості, охайності, художнього смаку, уяви. Ці якості — передумова та результат плідної роботи. А ще, ви навчаєте дарувати свою працю іншим і отримувати від цього насолоду.

Нагорода, яку можна взяти в руки, розглянути, зберегти на пам’ять — це завжди приємно. Але ж нагорода може бути і предметною і непредметною, але обов’язково приємною. Наприклад, оплески на честь переможця. Або скандування його імені глядачами. Певна річ, можна посперечатись, що все перераховане — не нагорода, а просто знаки уваги. Але, якщо вони подобаються переможцеві, якщо завдяки їм в душі дитини народжується гордість за себе, якщо вона відчуває ситуацію успіху, значить, це не менш цінно, ніж медаль або коробка мармеладу.

Не слід забувати і про слова вдячності. Коли ви дякуєте дитині, ви тим самим визнаєте, що вона подарувала вам хвилини щирої радості, задоволення та духовної насолоди. Потрібно, щоб дитина зрозуміла це, і якщо надалі вона буде працювати не тільки заради нагороди, а і заради посмішки друзів — це стане вашою педагогічною перемогою. Але ще більшою перемогою буде те, якщо хтось з дітей неофіційно підійде до переможця і щиро потисне йому руку.



Прес-конфренція «Охорона природи»

Штаб гри ознайомлюється із проблемами в галузі охорони довкіл ля рідного краю і вибирає одну з них для обговорення на прес-конференції, наприклад, «Стан і охорона рослинних видів Кременчука». Учасники виконують ролі вчених різних спеціальностей. Вони ведуть прес-конференцію із представниками преси та іншими учасниками зустрічі.

Педагогічні можливості: гра розвиває пізнавальні інтереси вихованців з питань взаємин людини і природи, збагачує їх знаннями про охорону довкілля, стимулює потреби в колективному обговоренні екологічних проблем, виховує готовність до природоохоронних дій.

Учені, кореспонденти і журналісти мають емблеми та характерні яскраві деталі й засоби, що дають змогу визначити їхню роль. У грі використовуються слайди, колекції, плакати, графіки тощо.

На підготовчому етапі обирається тема, розподіляються ролі вчених і кореспондентів, готується реквізит, «учені»-спеціалісти заглиблюються у проблему. Вони вивчають науково-популярну літературу, зустрічаються зі спеціалістами і посадовими особами, про водять екскурси.

Ведучі відкривають прес-конференцію, представляють учених і журналістів, повідомляють порядок денний; загострюють увагу на природоохоронній проблемі свого краю. Журналісти та інші учасники конференції ставлять запитання вченим, останні мають відповісти на них згідно з профілем своєї роботи або посади, приміром, ліхенолог - із проблем охорони лишайників, еколог - із проблем раціонального використання природи тощо. Прес-центр відображає перебіг обговорення проблеми в експрес-інформації у газетах, товариських шаржах, блискавках. На заключному етапі конференції ведучі підбивають підсумки обговорення.

Ведучим прес-конференції бажано обирати дорослого, здатного швидко орієнтуватися, коригувати запитання або переадресовувати їх, тактовно згладити конфліктні ситуації.

Перед початком гри слід проконсультувати «вченого» та інших учасників конференції, що і як можна запитати, наприклад, «Який рівень опадів у вашій місцевості?», як коректно і грамотно відповісти, як поводитися під час дискусії. Особливу увагу слід звернути на проблемну постановку запитань, щоб відповіді не були одноманітні .

Наприклад, «Зелений масив полісся, як повідомив наш геоботанік, місце найбагатше на корисні копалини і водночас найулюбленіше для відпочинку. Чи не викликає це деяких підозр, чи не прискорює це процес вимирання видів? Якщо так, то що робити, як бути далі? Заплющити на це очі або простіше закрити всі бази відпочинку й табори?» Відповідаючи на за питання, «учені» використовують різноманітні засоби (технічні та наочні) для того, щоб довести слухачам свою правоту.



Форум-театр

Форум-театр - методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, направлена на вирішення соціальних проблем.

Сценічна вистава форму-театру пропонує для розгляду соціальну проблему, а кожен персонаж гри виконує певну соціальну роль. Головний герой – «жертва» ситуації, інші персонажі – його оточення: сім’я, школа, члени суспільства. Можлива участь лікаря, міліціонера, психолога, вчителя. Кількість персонажів зумовлена сценарієм, конкретною ситуацією.

Джокер – головна дійова особа форуму-театру. Він веде захід від початку до кінця, від нього залежить успішність форуму-театру.

Основна робота з вибраної проблеми проводиться саме джокером в процесі співпраці з аудиторією.



Гра станціями (квест)

Гра станціями (квест)це інтерактивний жанр, де учасникам пропонуються рухатися від «станції» до «станції» і, зупиняючись, отримувати чи демонструвати свої знання, набувати чи демонструвати певні навички.

Для проведення превентивної та профілактичної роботи можна влаштовувати станції, які за темою відповідають різним аспектам соціальних проблем та негативних явищ в освітньому середовищі.



Тематична дискотекаd:\табірні збори 2013\270413\1\dsc07082.jpg


Тематична дискотека - це розважальний захід профілактичного спрямування.

Слово «дискотека» походить з грецької (disco — «диск». teke— «сховище») й буквально означає «сховище чи зібрання грамофоннцх платівок (дисків)».

Підготовка та проведення дискотеки для учнівської молоді сприяє формуванню її ціннісного ставлення до мистецтва, естетичної культури, культури спілкування та статево-рольових взаємин.

Дискотека як танцювальний вечір готується творчою групою учнів, серед яких є продюсер та сценарист, адміністратор і діджей, шоумен і шоу-група, технічні спеціалісти і група охорони порядку.

Орієнтовне коло обов ‘язків членів основного складу:


  • продюсер-адміністратор — вирішує всі адміністративні питання, поширює квитки, забезпечує реквізитом, веде касу дискотеки;

  • режисер (сцснарист-постановник) - створює сценарій та втілює його в життя;

  • діджей (один чи двоє) - готує і веде музичну частину вечора;

  • редактор - керує роботою прес-центру;

  • шоумен - готує і проводить ігри, танцювальні конкурси;

  • прес-центр - проводить рекламну і соціологічну кампанію;

  • шоу-група - готує танцювальні і концертні номери, допомагає під час проведення ігор та конкурсів;

  • технічні спеціалісти - організовують роботу музичного і світлового оснащення, допомагають діджею під час проведення танцювального вечора;

  • група охорони порядку - організовує чергування для підтримки порядку і спокою.

Для отримання «вхідного квитка» на дискотеку висуваються певні умови, пов’язані з тематикою заходу (наприклад, дати відповідь на питання; пригадати приказку тощо).

Під час такої дискотеки можна поширювати інформацію з обраної тематики, розповідати про відомих музикантів, які постраждали або загинули внаслідок соціальних «хвороб» або про тих, які активно виступають за, наприклад, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, дотримання прав людини тощо.

Такий захід може стати своєрідним діагностичним інструментарієм для з’ясування вже наявного рівня обізнаності учнів з обговорюваної проблеми.

Foot-Quest (фут-квест)

Foot-Quest (фут-квест)це гра, яка включає в себе послідовність пунктів (чекпоінтів або чеків), що знаходяться десь у місті/селищі, і в яких гравцям треба побувати під час гри. Кожен чек хитро зашифрований і отримати орієнтир на наступний можна тільки з попереднього.

Команди формуються або самими учасниками, або Агентом, який знаходиться на старті. Склад команди повинен включати не менше 3-х осіб, максимальна кількість учасників визначається організаторами гри. Команда обирає собі назву, кожен учасник реєструється, команда отримує перше завдання – і гра почалася.

З собою треба мати необхідні атрибути гри, а саме: ліхтарик (залежно від періоду доби), компас, мобільний телефон, карту міста/селища і найголовнішу гарний настрій.

Тематика превентивних або профілактичних фут-квестів може бути різноманітною – від питань, пов’язаних з випадками порушення прав людини, до формування навичок здорового способу життя.

Головне – вдало підібрати завдання, заздалегідь продумати та перевірити на безпечність маршрут, розташування чекпоінтів (обрані станції можуть, наприклад, символічно відображати тематику фут-квесту тощо).

«Флеш-моб» (майданс)

«Флеш-моб» (майданс) - (flash mob — «спалахуючий натовп», flash — спалах, mob — натовп) — це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або інші сучасні засоби комунікації, у якій велика кількість людей (мобери) оперативно збираються у громадському місці, протягом декількох хвилин виконують заздалегідь оговорені дії (сценарій). Рух флеш-моба виходить із того, що у флеш-моб-акцій є типові правила.



Правила проведення флеш - мобу:

  • начебто спонтанне дійство, заборона збиратися або привертати увагу на місці до акції, одночасний початок і закінчення акції її учасниками;

  • сценарій повинен приносити абсурдність у те, що відбувається;

  • жорстке дотримання сценарію;

  • не викликати агресивної реакції. Не порушувати законів і моральних устоїв.

Театралізовані дійстваd:\табірні збори 2013\gjkgjkgj\sam_4023.jpg


Цей жанр потребує повного сюжету, де дійові особи є носіями певних характерів, вчинків, де напружено відбувається боротьба між позитивом і негативом.

Цей жанр дуже цікавий дітям, бо дає можливість доторкнутися до таємниць театру. У профілактичній роботі цей жанр дає змогу донести не стільки важливу інформацію, оскільки нюанси теми, вплинути на емоційну сферу, справити глибоке враження.

Сюжетом такої вистави може бути реальна історія якоїсь людини чи вигадана історія.

Вистава буде захоплювати глядача і сприяти співпереживанню та включенню в тему, якщо актори на сцені відповідально ставляться до розкриття змісту вистави і переконані в необхідності про це говорити.



Інтерактивна вистава

Цей жанр обов’язково передбачає включення в події вистави глядачів, які цю виставу дивляться (interaction - взаємодія).

Хід інтерактивної вистави потребує від глядача певних дій (можливо, голосування, відповідей на поставлені питання, виконання певної ролі в окремих сценах).

Така вистава, як і всі інші, повинна розвиватися за чітким сюжетом, але тут сюжет передбачає й участь глядача, який, можливо, впливає й на розвиток самого сюжету.

Інтерактивна вистава є дуже ефективною в соціальному театрі, бо створює відчуття задіяності усіх присутніх в аудиторії, дає можливість не тільки акторам театру, а і глядачеві брати участь у продуктивній діяльності.



Пластично-хореографічна вистава

Пластично-хореографічна вистава –це вистава, де основним засобом вираження інформаційно-просвітницького чи профілактичного матеріалу є пластика: рухи тіла, міміка, жест. Така вистава ведеться мовою символів і потребує виразних костюмів, реквізиту, можливо гриму, яскравих театральних атрибутів (свічки, тканини, стрічки тощо).

Сюжет такої вистави повинен бути ясним і зрозумілим навіть без слів, у ньому має бути яскраво виражена боротьба позитиву й негативу.

Така вистава потребує також дуже виразного музичного рішення, а при можливості і використання сучасних технічних засобів, художнього освітлення, цікавих, ефектних мізансценічні рішення (мізансцена - розташування фігур на сцені).

Дійовими особами можуть бути як герої-люди (школяр, наркоман, лікар), так і герої-символи (птах, ангел смерті, душа).

Пластична дія вистави буде зрозумілішою для глядача, якщо її підтримати коментарем - голосом, який звучить «за кадром» і дає змогу ширше і глибше розкрити зміст вистави.

Шоу «Рекорди Гіннеса»

Найголовніше в цьому конкурсі придумати дуже багато надзвичайних та цілковито несерйозних змагань на визначення най-най… Коли ці конкурси придумані, то необхідно підготувати «інвентар».

Вам, як ведучому, потрібно пояснити, що таке «Книга рекордів Гіннеса», познайомити з секретаріатом, який буде вести реєстрацію рекордів. Завчасно до конкурсів діти не готуються. Виконують їх команди або окремі представники команд.

Ви, мабуть, чули про книгу рекордів Гіннеса. В ній записано про все найбільше, надзвичайне, унікальне. Але дивовижні досягнення можуть бути в техніці або житті людини. Прикладом можна привести унікальність в природі (найбільший листок подорожника, найтовще стебло кульбаби, найдовший вус винограду і ще найменший..., найкорисніший, найболючіший).

А конкурси можуть бути приміром такі:


  • хто довше просидить на табуреті з піднятими над підлогою ногами, не тримаючись ні за що руками;

  • хто підніме і втримає на протязі 10 секунд найбільшу кількість волейбольних м’ячів та повітряних кульок;

  • хто зможе за одну хвилину віткнути якнайбільше канцелярських кнопок в дерев’яний олівець.

Конкурсів може бути не більше десяти.

«Конкурс інсценізованої пісні» або «Конкурс відеокліпів»

Що таке відеокліп? Це короткий фільм, дія якого розгортається на фоні лунаючої пісні. Сюжет фільму гостро відображає або слова пісні, або настрій, який породжує музика.

Спробуйте «зняти» кілька відеокліпів разом з дітьми. Виберіть одну дуже популярну в останній час пісню. Кілька раз прослухайте її, або, якщо діти знають слова пісні напам’ять, згадайте їх. А тепер починайте придумувати смішні рухи і дії, до кожного рядка. Соліст або група будуть створювати пародію справжнього виконавця, а всі інші — весело інсценізувати сюжет пісні. Для конкурсів відеокліпів вам неодмінно потрібен буде магнітофон та записи пісень, які будуть пропонуватись на конкурс.

Конкурс почнеться з веселого знайомства з журі, а закінчиться тим, що комісія вручить веселі призи організаторам і учасникам кращих відеокліпів.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка