Програма психологічного супроводу навчально-виховного процесу з урахуванням вимог нового Державного стандарту початкової та базової загальної середньої освіти практичними психологами управління освіти міста Рубіжне



Сторінка1/5
Дата конвертації05.03.2016
Розмір0.68 Mb.
  1   2   3   4   5
МІНЕСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ




Програма психологічного супроводу навчально-виховного процесу з урахуванням вимог нового Державного стандарту початкової та базової загальної середньої освіти практичними психологами управління освіти міста Рубіжне
АВТОРИ-УПОРЯДНИКИ:

О. В. Коган, завідувач міської ПМПК;

О. Л. Смага, керівник ММО практичних психологів ЗНЗ, психолог-консультант ПМПК, практичний психолог ОШ№6;

Т. С. Обоянська, керівник ММО практичних психологів КДНЗ, практичний психолог КДНЗ№7;

С. М. Решетняк, практичний психолог СШ№7;

І. М. Деркач, практичний психолог Рубіжанського ліцею;

Т. В. Будьонна, практичний психолог КНВК «Школа-дитячий садок».

м. Рубіжне

2014 рік

Програма психологічного супроводу навчально-виховного процесу з урахуванням вимог нового Державного стандарту початкової та базової загальної середньої освіти практичними психологами управління освіти міста Рубіжне

Пояснювальна записка.

Система психологічного супроводу освітнього процесу в загальноосвітньому закладі розроблена з урахуванням сучасних вимог і завдань освіти, заснована на ідеї психолого-педагогічного супроводу розвитку особистості кожної дитини і включеності психологічної служби в процес медико-психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.

Реалізувати завдання нового Державного стандарту можна за умови, якщо навчально-виховний процесс в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін».

Дана система супроводу визначає організаційно-методичну основу діяльності практичних психологів в загальноосвітніх закладах в умовах нового Державного стандарту.

Відповідно до стандарту, психологічний супровід освітнього процесу повинен забезпечувати:

- наступність змісту та форм організації освітнього процесу по відношенню до початкового ступеня загальної освіти;

- врахування специфіки вікового психофізичного розвитку учнів, у тому числі особливості переходу з молодшого шкільного віку в підлітковий;

- формування і розвиток психолого- педагогічної компетентності учнів, педагогічних та адміністративних працівників, батьківської громадськості;

- варіативність напрямків психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу (збереження і зміцнення психологічного здоров'я учнів; формування цінності здоров'я та безпечного способу життя; розвитку своєї екологічної культури; диференціація та індивідуалізація навчання; моніторинг можливостей і здібностей учнів, виявлення та підтримка обдарованих дітей , дітей з обмеженими можливостями здоров'я; психолого-педагогічна підтримка учасників олімпіадного руху; забезпечення усвідомленого та відповідального вибору подальшої професійної сфери діяльності; формування комунікативних навичок у різновіковому середовищі і середовищі однолітків; підтримка дитячих об'єднань, учнівського самоврядування).
Принципи реалізації системи психологічного супроводу освітнього процессу:

- Принцип системності - існування алгоритму роботи і використання можливостей усіх основних напрямків діяльності психолога;

- Принцип цінності й унікальності особистості, пріоритету особистісного розвитку, що полягає в самоцінності дитини і у визнанні індивідуальності, при якому навчання виступає не як самоціль, а як засіб розвитку особистості кожної дитини. Цей принцип передбачає орієнтацію змісту на інтелектуальний, емоційний, духовно-моральний, фізичний і психічний розвиток і саморозвиток кожної дитини з урахуванням індивідуальних можливостей і здібностей;

- Принцип цілісності - при будь-якому психологічному впливі на особистість необхідно працювати з усією особистістю в цілому, у всій різноманітності її пізнавальних, мотиваційних, емоційних та інших проявів.

- Принцип доцільності та причинної обумовленості - будь-який психологічний вплив має бути усвідомленим і підпорядкованим поставленій меті, тобто психолог повинен усвідомлювати, чому і для чого він це робить - причину і мету впливу. Вплив має бути спрямованим на причину явища , а не на його наслідок ;

- Принцип своєчасності - будь-який психологічний вплив має бути проведено вчасно і в найбільш сприятливих для його високої ефективності умовах;

- Принцип активності дитини в освітньому процесі;

- Принцип практичної спрямованості - формування універсальних навчальних дій , здатності їх застосовувати в практичній діяльності та повсякденному житті.

- Принцип емоційно - ціннісної орієнтації навчально -виховного процесу;

- Принцип охорони і зміцнення психічного і фізичного здоров'я дитини базується на необхідності формування у дітей навичок чистоти, акуратності, дотримання режиму дня, ефективної та безконфліктної взаємодії, отримання психологічної допомоги в складній життєвій ситуації.

Метою психологічного супроводу є сприяння створенню соціальної ситуації розвитку , відповідної до індивідуальності учнів і забезпечення психологічних умов для успішного навчання , охорони здоров'я та розвитку особистості учнів , їх батьків ( законних представників) , педагогічних працівників та інших учасників освітнього процесу.

Завдання психологічного супроводу освітнього процесу:

- Психологічний аналіз соціальної ситуації розвитку в загальноосвітніх закладах, виявлення основних проблем і визначення причин їх виникнення, шляхів і засобів їх подолання, сприяння гармонізації соціально-психологічного клімату в освітніх установах;

- Моніторинг психолого-педагогічного статусу дитини і динаміки його психологічного розвитку в процесі шкільного навчання; сприяння індивідуалізації освітнього маршруту;

- Розробка і впровадження психологічних програм і проектів, спрямованих на подолання відхилень у соціальному і психологічному здоров'ї та профілактику асоціальних явищ (наркоманії, соціального сирітства, насильства в сім'ї та інше), труднощів в адаптації, навчанні і вихованні, порушень в поведінці, затримок і відхилень у розвитку учнів, вихованців;

- Сприяння формуванню в учнів універсальних навчальних дій як здатності суб'єкта до саморозвитку та самовдосконалення шляхом свідомого і активного присвоєння нового соціального досвіду, сукупності дій учня, що забезпечують його культурну ідентичність, соціальну компетентність, толерантність, здатність до самостійного засвоєння нових знань і умінь;

- Сприяння педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) у вихованні учнів, а також формуванні у них принципів взаємодопомоги, толерантності, милосердя, відповідальності і впевненості в собі, здатності до активної соціальної взаємодії без обмеження прав і свобод іншої особистості;

- Поширення та впровадження в практику освітніх установ досягнень в галузі вітчизняної та зарубіжної психології;

- Взаємодія з підрозділами загальноосвітнього закладу (психолого-медико-педагогічний консиліум, рада профілактики та інше), з освітніми установами, установами та організаціями охорони здоров'я та соціального захисту населення.



Основні напрямки діяльності психолога:

- Робота з учнями;

- Робота з педагогічним колективом школи;

- Робота з адміністрацією школи;

- Робота з батьками учнів.

Виділення роботи з адміністрацією школи в окремий напрямок роботи обумовлено завданнями психолого-педагогічного супроводу учнів у процесі утворення, вирішення яких вимагає не тільки розвиток особистості учня, а й розвиток особистості педагога як учасника освітнього процесу і носія ціннісних відносин, що є змістом виховання. Щоб ця соціальна мета придбала для вчителя особистісний зміст, надала значимості ціннісному відношенню до розвитку особистості кожної дитини, необхідно, щоб учитель володів інформацією про можливості і здібності кожної дитини, в той же час дуже важливо, щоб ця інформація була затребувана вчителем. Психолог, який володіє цією інформацією, стає активним співучасником організації педагогічної діяльності вчителя в тісній співпраці з адміністрацією школи. У такому випадку дуже важливо, з якої позиції здійснюється управління педагогічною діяльністю адміністративною ланкою школи: з позиції авторитарного управління, що веде до зовні благополучного функціонування школи, орієнтованої на кількісні показники знань, умінь і навичок, виражених у відмітках, або з позиції розвитку самоврядування в педагогічному колективі, що призведе до розвитку особистості учня і вчителя. Слід зазначити, що ефективність всієї діяльності психолога в системі психолого-педагогічного супроводу розвитку учнів у процесі утворення залежатиме від збігу цілей і завдань, що вирішуються психологічною та методичною службами школи.



Пріоритетні напрямки діяльності психологічного супроводу

  1. Психологічна просвіта педагогів та батьків з метою формування і розвитку психологічної компетентності учнів, батьків, педагогів. Просвіта здійснюється психологом спільно з адміністрацією (заступниками директора) та іншими фахівцями (соціальним педагогом, логопедом, медичним працівником) через різні форми роботи (постійно діючий семінар, виступ на батьківських зборах і педагогічній раді, педагогічний лекторій для батьків, семінар, круглий стіл та інше), які повинні бути практико-орієнтованими.

  2. Вивчення (моніторинг) розвитку особистості та рівня сформованості універсальних навчальних дій дитини з метою проектування індивідуального освітнього маршруту навчання та розвитку дитини і формування ключових компетенцій.

  3. Реалізація комплексного індивідуально орієнтованого психолого-медико-педагогічного супроводу в умовах освітнього процесу всіх дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням стану здоров'я та особливостей психофізичного розвитку (відповідно до рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації). Корекційно-розвиваюча робота повинна бути спрямована на корекцію проблем психологічного розвитку дітей з обмеженими можливостями здоров'я, подолання труднощів в засвоєнні основної освітньої програми основної загальної освіти , надання психологічної допомоги дітям даної категорії.

Основні види робіт і зміст діяльності психологічного супроводу:

- Психологічна просвіта - формування в учнів та їх батьків (законних представників), педагогічних працівників та керівників загальноосвітніх установ потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку і своєчасного попередження можливих порушень у становленні особистості;

- Профілактика - попередження виникнення явищ дезадаптації учнів, професійного вигорання педагогів; виявлення і нейтралізація факторів, що негативно впливають на здоров'я педагогів і учнів; формування у всіх учасників освітнього процесу потреби в здоровому способі життя; розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам ( законним представникам) та надання допомоги в питаннях виховання, навчання і розвитку;

- Діагностика (індивідуальна та групова) - психологічне вивчення школярів протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації;

- Розвиваюча робота (індивідуальна та групова) - формування потреби в нових знаннях, можливості їх придбання та реалізація в діяльності і спілкуванні;

- Корекційна робота (індивідуальна та групова ) - організація роботи з учнями, що мають проблеми в навчанні, поведінці та особистісному розвитку, які виявлені в процесі діагностики; активний вплив на процес формування особистості і подолання труднощів у засвоєнні програмного матеріалу на основі комплексної взаємодії психолога з педагогами, дефектологами, логопедами, лікарями, соціальними педагогами; корекція недоліків психічного та (або) фізичного розвитку дітей з обмеженими можливостями здоров'я; подолання труднощів в засвоєнні основної освітньої програми основної загальної освіти;

- Консультування (індивідуальне та групове) - допомога учасникам освітнього процесу в усвідомленні ними природи їх утруднень, в аналізі та вирішенні психологічних проблем, в актуалізації та активізації особистісних особливостей; сприяння свідомому та активному використанню нового соціального досвіду; допомога у формуванні нових установок та прийнятті власних рішень; рішення різноманітних психологічних проблем, пов'язаних з труднощами в міжособистісних відносинах, самосвідомості і саморозвитку.



Основні форми роботи практичного психолога при здійсненні психологічного супроводу

Затвердження парадигми розвиваючої, особистісно-орієнтованої освіти, завдання з підвищення професіоналізму педагогічних кадрів та психологічної компетентності всіх учасників освітнього процесу вимагають переходу до практико-орієнтованих форм надання інформації, оснащення педагогів і батьків психотехніками, що дозволяють вирішувати актуальні завдання розвитку та виховання дитини, її навчання.

Практичний психолог традиційно використовує як групові, так і індивідуальні форми роботи: заняття (розвиваюче, корекційне) з елементами тренінгових технологій, психологічний тренінг, майстер-клас, круглий стіл, бесіда з елементами практикуму, семінар, консультація, психологічна гра, психологічний урок, самодіагностика, тиждень психології, психологічний (інтелектуальний) марафон.

Планування діяльності практичного психолога з урахуванням вимог нового Державного стандарту початкової, базової та основної загальної освіти

Планування діяльності має будуватися як на основі стратегічних цілей і завдань, що стоять перед системою освіти в період модернізації, так і враховувати особливості конкретного навчального закладу. У тісній взаємодії з методичною службою загальноосвітнього закладу, психологічний супровід має здійснюватися як за традиційними напрямками з урахуванням особливостей вікових етапів, так і тих, які виявилися проблемними в ході проведення моніторингу середовища та аналізу діяльності за минулий навчальний рік. Необхідно відзначити, що психологічний супровід сьогодні є не просто сумою різноманітних методів корекційно-розвивальної роботи з дітьми, але виступає як комплексна технологія, особлива культура підтримки і допомоги учасникам освітнього процесу у вирішенні завдань розвитку, навчання, виховання, соціалізації. Це передбачає, що фахівець з психологічного супроводу не тільки володіє методиками діагностики, консультування, корекції, але має здатність до системного аналізу проблемних ситуацій, програмування та планування діяльності, спрямованої на їх вирішення, взаємодії в цих цілях учасників освітнього процесу (дитина, однолітки, батьки, педагоги, адміністрація). Якісно проведений аналіз дозволить більш чітко спланувати діяльність і підвищити якість пропонованих освітньою установою послуг.



Завдання психологічного супроводу на різних ступенях освіти різні:

  1. Дошкільна освіта - рання діагностика та корекція порушень у розвитку, забезпечення готовності до школи.

  2. Початкова школа - визначення готовності до навчання в школі, забезпечення адаптації до школи, підвищення зацікавленості школярів у навчальній діяльності, розвиток пізнавальної та навчальної мотивації, розвиток самостійності і самоорганізації, підтримка у формуванні бажання і «уміння вчитися», формування універсальних навчальних дій, розвиток творчих здібностей.

  3. Основна школа - супровід переходу в основну школу, адаптації до нових умов навчання, підтримка у вирішенні завдань особистісного та ціннісно-смислового самовизначення і саморозвитку, допомогу у вирішенні особистісних проблем і проблем соціалізації, формування життєвих навичок та компетенцій, профілактика неврозів, допомога у побудові конструктивних відносин з батьками та однолітками, профілактика девіантної поведінки, наркозалежності.

  4. Старша школа - допомога у профільній орієнтації та професійному самовизначенні, підтримка у вирішенні екзистенційних проблем (самопізнання, пошук сенсу життя, досягнення особистої ідентичності), розвиток тимчасової перспективи, здатності до цілепокладання, розвиток психосоціальної компетентності, профілактика девіантної поведінки, наркозалежності. При цьому особливу увагу необхідно приділяти перехідним етапам у розвитку та освіті дітей.

При реалізації психологічного супроводу обов'язковими є наступні заходи (їх необхідно відобразити в плануванні):

  • в кожній паралелі щорічне вивчення психоемоційного стану учнів, психологічного клімату в класному колективі;

  • при вступі до школи(1клас), переході учнів з початкової школи в середню ланку (4-5 клас) і із середньої ланки в старшу школу (10 клас) проведення діагностичного мінімуму з вивчення адаптації до нових умов навчання;

  • проведення адаптаційних заходів з учнями1-х, 5 -х, 10 -х класів, у тому числі індивідуальної та/або групової роботи з учнями, що мають труднощі в адаптації;

  • корекційно-розвиваюча робота з учнями, що мають обмежені можливості здоров'я, у тому числі з дітьми – інвалідами;

  • в умовах впровадження інклюзивної освіти найважливішою умовою ефективності інтеграції є наявність грамотної системи психологічного супроводу, що включає, крім систематичного спостереження індивідуальних програм навчання і корекції, таку важливу складову, як робота з середовищем (соціальним оточенням), в яку інтегрується дитина. Побудова ефективної системи супроводу дозволить вирішувати проблеми розвитку і навчання дітей всередині освітнього середовища установи, уникнути необгрунтованої переадресації проблеми дитини зовнішнім службам, скоротити число дітей, які направляються у спеціальні освітні установи.

Вся робота з даною категорією дітей повинна здійснюватися через організацію діяльності психолого-медико-педагогічного консиліуму з обов'язковою розробкою програми індивідуального супроводу, яка реалізується вчителем і всіма необхідними фахівцями супроводу;

  • психологічний супровід обдарованих дітей. Для збереження психічного і фізичного здоров'я обдарованих учнів, розвитку їх обдарованості, психологу спільно з педагогічним колективом необхідно вирішувати наступні завдання: розробка індивідуальних освітніх маршрутів; формування адекватної самооцінки; охорона і зміцнення фізичного та психологічного здоров'я; профілактика неврозів; попередження ізоляції обдарованих дітей у групі однолітків; розвиток психологічної компетентності педагогів і батьків обдарованих дітей;

  • психологічний супровід дітей « групи ризику», в тому числі із сімей, які перебувають у важкій життєвій ситуації;

  • психологічний супровід допрофільної підготовки і профільного навчання старшокласників, професійна орієнтація учнів (з урахуванням особливості школи) з цих питань, супровід учнів 7-11 класів;

  • психологічна підготовка учнів 9 та 11 класів до підсумкової атестації у формі ДПА і ЗНО, просвітницькі заходи з батьками та педагогами;

  • супровід педагогів у атестаційний період. Практичний психолог бере участь не тільки в засіданні шкільної атестаційної комісії, але й бере участь у дослідженні результатів діяльності вчителя. За запитом вчителя, який атестується, надає психологічну допомогу з профілактики стресів , що виникають у період проходження атестації;

  • профілактичні заходи з батьками та педагогами з подолання конфліктних ситуацій в освітньому середовищі, профілактики суїцидальної поведінки та наркоманії, створенні сприятливого психологічного клімату в сім'ї і встановленні сприятливих дитячо-батьківських відносин;

  • розміщення стендової інформації з питань психології та надання психологічної допомоги різними організаціями учням, педагогам та батькам;

  • проведення організаційно-методичної роботи, аналіз результативності та ефективності психологічного супроводу. Необхідно пам'ятати, що будь-яка діяльність, здійснювана з учнями в освітньому закладі, має висвітлюватися зацікавленим особам (батькам і педагогам) в індивідуальній чи груповій формі з урахуванням збереження конфіденційності інформації. При наданні інформації, поряд з етичними принципами і нормами, професійним кодексом, психолог повинен тримати в таємниці особистісну інформацію; використовувати процедури і техніки, що не порушує гідність учасників освітнього процесу; надавати можливість всім учасникам освітнього процесу відмовитися від продовження роботи на будь-якому її етапі. У плануванні також відображаються заходи, які орієнтовані на виконання спеціального запиту конкретного загальноосвітнього закладу (психологічний супровід експериментальної діяльності тощо), взаємодію психолога з педагогічним колективом та іншими службами школи в процесі психологічного супроводу навчально-виховного процесу.




Психологічний супровід навчально-виховного процесу


Напрям роботи

Категорія учасників

Зміст роботи

Термін проведення

Рекомендований інструментарій

Примітки

Діагностична робота


Діти


Старший дошкільний вік




Дослідження соціальної сфери:










Взаємодія дитини з однолітками.




  • Метод соціометрії – експериментальна гра секрет

Т. Рєпіної.

  • Колірний тест Люшера.

  • Метод незавершених речень В. Михала (у модифікації).

  • Робота з діагностичними картками.

  • Метод спостережень.

  • Опитувальник на вибіркове ставлення до однолітків

Т. Репіної .




Взаємодія дитини з педагогом




  • Методики «Новий дитячий садок», «Секрет»

Т. Репіної (у модифікації).

  • Метод незавершених речень В. Михала (у модифікації).




Взаємодія дитини з членами родини




  • Метод незавершених речень В. Михала (у модифікації).

  • Проективна методика «Малюнок сім’ї» А. Захарова.

  • Проективна методика «Два будинки» Д. Морена .




Вивчення компонентів шкільної зрілості










Діти

Морфологічна готовність










Визначення групи здоров’я (фізіологічної готовності)




Індивідуальні картки




Діагностична робота

Визначення рівня фізичного розвитку:

  • довжини і маси тіла, окружність грудної клітки;

  • визначення рівня розвитку дрібної моторики руки і зорово-рухової координації



Показання медсестри

Орієнтований графічний тест А.Керна

Гештальт-тест Бендер






Вивчення біологічного віку дитини:

  • пропорцій тіла (голови, тулуба, кінцівок) і темпу росту(напівзростового стрибка);




Філіппінській тест: дістати правою рукою ліве вухо, провівши руку над головою





  • ступінь окостеніння кістяка лівої руки;




Вправа «Перемога» і «Ріжки»




  • зубний вік;







Зміна 4-х молочних зубів на постійні




  • зрілість кори головного мозку




Тест «Руки» (за М. Безруких, С. Єфімовою)




Психологічна готовність










Емоційно-вольова










Розвиток довільної регуляції діяльності:

  • уміння уважно слухати і точно виконувати найпростіші вказівки дорослого, самостійно діяти за завданням дорослого, правильно відтворювати на аркуші паперу напрямок лінії;



Методика «Графічний диктант», Д. Ельконін








  • уміння орієнтуватися на систему умов задачі, переборюючи відволікаючий вплив побічних чинників;




Методика «Зразок і правило», А. Венгер





  • здатність до саморегуляції навчальної діяльності (усвідомлення мети, уміння планувати дії з досягнення цілей, здатність орієнтуватися і відтворювати зразок, контролювати результати);




Тест «Копіювання безглуздих складів», Ю. Гільбух






  • уміння орієнтуватися у своїй роботі на зразок, точно копіювати його (особливості розвитку довільної уваги)




Методики «Так і ні», «Лабіринт», «Будиночок»,

Н. Гуткіна






Діагностична робота

Діти

Визначення рівня тривожності, схильності дитини до неврозу




Тест-опитувальник «Оцінювання рівня тривожності і схильності дитини до неврозу», А. Захаров.

Тест «Тривожність», Теммл, Дорка, Амен






Визначення емоційної стійкості:

  • емоційно-позитивне ставлення до навчання у школі

  • наявність (відсутність) імпульсивних реакцій




Спостереження за емоційно-поведінковими реакціями дитини




Визначення наявності або відсутності емоційної депривації, що спричиняє психологічний дискомфорт и психомоторне порушення (тики, заїкуватість, рухове розгальмування)




Тести М. Гуревича

І. Н. Озерецького на дослідження психомоторики (у модифікації)






Дослідження особистісної самооцінки




Методика «Сходи» Дембо-Рубінштейна




Інтелектуальна










Дослідження розумового розвитку




Методика Біне-Сімона (варіант Л. Терміна)




Визначення рівня розвитку інтелектуальних (пізнавальних) процесів як передумов оволодіння навичками навчальної діяльності




«Методика діагностики готовності до навчання в школі дітей шестирічного віку»,

Н.М. Стадненко,

Т.Д. Ілляшенко,

А.Г. Обухівська






Діагностична робота

Діти

Визначення рівня розвитку передумов до оволодіння навичками навчальної діяльності:

  • дрібної моторики;

  • інтелектуального розвитку;

  • координації «око-рука»;

  • самоконтролю своїх дій




Орієнтовний тест шкільної зрілості (модифікація тесту

А. Керна, рисунковий субтест)






Визначення рівня розвитку словесно-логічного мислення




Орієнтовний тест шкільної зрілості (вербальний субтест),

Я. Йєрасек






Визначення рівня розвитку мови




  • «Тест фонематичного слуху», Ю. Гільбух

  • Методика «Звукові схованки»,

Н. Гуткіна

  • «Тест словника»,

Ю. Гільбух




Визначення рівня розвитку довільної образної пам’яті




Методика «Завчання 10 слів», А. Р. Лурія




Визначення швидкості мислення




Тест Тулуз-П’єрона




Вивчення рівня розвитку уваги:

  • концентрації;

  • стійкості;

  • розподілу;

  • переключення;

  • обсягу




Тест «Коректура проба», Б. Бурдон (у модифікації)




Орієнтований оцінювання загального розумового розвитку дитини, її уявлень про довкілля, рівня сформованості розумових операцій і розвитку зв’язного мовлення




Тестова бесіда «Психосоціальна зрілість ,

А. Керан-Я. Йєрасек






Діагностична робота

Діти

Мотиваційна










Визначення мотивів навчання :

  • домінування пізнавального чи ігрового інтересу;




«Методика з визначення домінування пізнавального чи ігрового мотиву», Н. Гуткіна




  • мотивів навчання;




Методика «Навчальна мотивація»,

М. Гінзбург






  • особливостей внутрішньої позиції школяра




Методика «Бесіда про школу» , Н. Нєжнова




Соціальна










Дослідження соціальної компетентності і рівня розвитку комунікативних навичок




Сироватко О.,

Байер О.

Визначення готовності дитини до школи // Психолог.- 2003.- №13(61).- С. 19





Виявлення особливостей психологічного анамнезу дитини

Протягом року у разі необхідності

Анкета «Історія індивідуального психічного розвитку дитини»,

Н. Смілянська






Діагностична робота

Діти

Визначення наявності негативних особистісних новотворів дітей

Протягом року у разі необхідності

Анкета «Визначення наявності негативних особистісних новотворів у дитини дошкільника»,

Н. Смілянська






Визначення орієнтовного типу нервової системи й темпераменту дитини

Протягом року у разі необхідності

Анкета «Визначення орієнтовного типу нервової системи й темпераменту дитини-дошкільника» , Н. Смілянська




Батьки

Виявлення батьківського ставлення:

  • системи різноманітних почуттів до своєї дитини ;

  • поведінкових стереотипів у спілкуванні з дитиною;

  • особливостей сприйняття і розуміння характеру та особистості дитини, її вчинків

Протягом року у разі необхідності

Методика діагностики батьківського ставлення,

А. Я. Варга, В.В. Столін






Визначення свідомого (частково несвідомого) рівня ставлення

Протягом року у разі необхідності

Кольоровий тест відносин (КТВ),

М. Еткінд






Діагностична робота

Молодший шкільний вік




Учні

1 кл.

Дослідження адаптації учнів перших класів до навчання у початковій школі:

  • Первинна адаптація до школи;

  • Визначення готовності першокласників до навчання в школі;

  • Оцінка рівня навчальної мотивації;

  • Вивчення емоційного комфорту учня;

  • Дослідження міжособистісних стосунків;

  • Визначення рівня самооцінки;

Вивчення загальних розумових здібностей

Жовтень -

Листопад



Спостереження під час и поза навчальних занять;

«Первинна адаптація до школи»

( м-ка Будиночки);

«Готовність першокласників до навчання у школі» (Керн – Йерисик);

«Визначення мотивації школяра до навчання у школі.»( м-ка Гінзбург М.Р.);

«Визначення рівня емоційного комфорту з використанням восмикольорової гамми» (О.Захаров);

«Проектна методика «Мій клас»» (Лусканова);

«Шкільний тест розумового розвитку» (прогресивні матриці Ровена) ; «Визначення рівня самооцінки» (м-ка Лесенка);

«Агресія» (м- кА Філіпс)

«Школа звірів» (малюнковий тест);










1 кл. з виявленими проблемами

Поглиблене вивчення причин, що зумовили труднощі в адаптації.


Листопад








Діагностична робота

Контрольне діагностування з метою вивчення ефективності проведення корекційної роботи.


Квітень


2-3кл.

Дослідження міжособистісних стосунків

Вересень, січень


«Методика диагностики межличностных и межгрупповых отношений» («социометрия») (Дж. Морено або Я.Л.Коломінський





Новоприбулі учні

Індивідуальна діагностика адаптації новоприбулих учнів за напрямками:

  • Первинна адаптація до школи;

  • Оцінка рівня навчальної мотивації;

  • Вивчення емоційного комфорту учня;

  • Дослідження міжособистісних стосунків;

  • Визначення рівня самооцінки;

  • Вивчення загальних розумових здібностей.




Протягом року.


«Первинна адаптація до школи»

( м-ка Будиночки);

«Визначення мотивації школяра до навчання у школі.»( м-ка Гінзбург М.Р.);

«Визначення рівня емоційного комфорту з використанням восмикольорової гамми» (О.Захаров);

«Шкільний тест розумового розвитку» (прогресивні матриці Ровена) ; «Визначення рівня самооцінки» (м-ка Лесенка); «Агресія» ( м-ка Філіпс)





4 кл.


Готовність учнів 4 класу до переходу у середню ланку школи:

  • Визначення рівня розумового розвитку молодших школярів;

  • Визначення рівня шкільної мотивації;

  • Визначення рівня сформованості дій планування, внутрішнього плану дій та рефлексії;

  • Дослідження клімату в класному колективі;

  • Визначення рівня самооцінки.

Березень - Квітень


«Визначення рівня розумового розвитку молодших школярі» (м-ка Е. Замбацявічене);

«Бесіда про школу» (м-ка

Т. Нєжнова);

«М-ка переставляння літер за визначеним планом» (А.Зака);

«Соціометрія»(Дж. Морено);

«Шкала Дембо – Рубінштена»






Середній шкільний вік




Учні 5 кл.



Дослідження адаптації учнів п'ятих класів до навчання у середній школі:

  • Оцінка рівня навчальної мотивації;

  • Вивчення емоційного стану учня;

  • Дослідження міжособистісних стосунків;

  • оцінка рівня тривожності;

  • Визначення рівня самооцінки;

  • Вивчення загальних розумових здібностей

Жовтень -

Листопад



Спостереження під час і поза навчальних занять;

«Визначення мотивації школяра до навчання у школі.»(О.Ануфрієв, С. Костроміна);

«Визначення рівня емоційного комфорту» (О.Захаров);

«Методика диагностики межличностных и межгрупповых отношений» («социометрия») (Дж. Морено або Я.Л.Коломінський);

«Методика діагностики рівня шкільної тривожності» (Філіпс);

«Самооцінка особистості» (Дембо-Рубінштейн);

«Шкільний тест розумового розвитку» (ШТРР) ;

«Тест розумових здібностей» (Методика Отіса-Леннона)





  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка