Програма розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату



Сторінка11/15
Дата конвертації09.03.2016
Розмір2.66 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Малювання

В організації педагогами занять із малювання доцільно дотримуватись наступної послідовності введення технічних прийомів: впізнавання малюнків педагога; кольорові цятки; ознайомлення з кольором; використання штампів, трафаретів, нетрадиційної техніки; доповнення, домальовування до зображеного; розфарбовування; зображення ліній: горизонтальних, вертикальних, хвилястих, заокруглених, спіралеподібних; навчання зображенню предметів: круглих, квадратних, трикутних, прямокутних форм; предметів що складаються з 2-х і більше частин; навчання зображенню предметів, об’єднаних простим сюжетом; ознайомлення з поняттям «горизонт».

Формування естетичного сприйняття світу дитиною відбувається з раннього віку на основі використання у роботі художніх картин, репродукцій, творів декоративно-ужиткового мистецтва.

Орієнтовний перелік творів мистецтва:

Картини І. Рєпіна, В. Сурікова, В. Сєрова, В. Петрова, А. Дейнеки, А. Куінджі, І. Левітана, І. Шишкіна, Т. Шевченка, казкові сюжети Врубеля, С. Жукова, О. Шовкуненка, М. Глущенка, Джузеппе Арчимбольдо (малювання портретів овочами, фруктами дуже подобаються дітям); Павлина Цвілик, Пелагея Глущенко, Тетяна Пата, Г. М. Мала, П. Пружко, П. Батичок, А. Коваленко, Марія Примаченко, Селюченко, К. Білокур, М. Тимченко, В. Павленко, Г. Собачко, Ф. Панко, Явдоха та Гаврило Пошивайли та багато інших.



Ранній вік (2 рік життя)

Завдання навчання і виховання:

  • виховувати інтерес і бажання малювати;

  • формувати когнітивні здібності дітей (уміння обстежувати предмети, визначати їх форму, колір, виділяти характерні деталі);

  • ознайомлювати дітей з художніми матеріалами (фарби, фломастери маркери, олівці, крейда різнокольорова);

  • формувати уміння цілеспрямовано діяти (проводити прямі лінії різнонаправлені – короткі та довгі, залишати мазки, різноманітні сліди на папері);

  • навчати дітей доступним технікам малювання («малювання» у повітрі; малювання рукою, кулачком, пальцями; малювання мазками);

  • розвивати сенсорно-рухову сферу;

  • розвивати чуттєвий досвід дітей (зір, слух), мовлення, психічні процеси (аналіз, синтез, увагу, пам’ять);

  • виховувати естетичні почуття та смаки.

Зміст

Перший квартал. (Орієнтовна кількість занять – 12; з них 8 – фарбами, 4 – маркерами, фломастерами, крейдою). Ознайомлення дітей з матеріалами для малювання шляхом виконання простих маніпуляцій пензликом, маркером, фломастером, олівцем, крейдою тощо; кінетичні вправляння з ними на тренування м’язів рук, на вправляння рухливості кисті руки. Навчання супроводжувати поглядом свої рухи та рухи вихователя.

Навчання орієнтуванню на площині. Виділення суттєвих деталей предметів під час їх розглядання (нитка у кульки, хвостик у яблучка, паличка у прапорця, пелюстка у квітки тощо). Показ способу і результату дії (сліди від фарби на папері, крейди - на асфальті, маркера – на дошці). Діти вчаться залишати слід на папері рукою, пальцем, кулачком. Вправляння у вмінні утримувати пензлик трьома пальцями.

Підтримка вияву дитиною емоційного відгуку та подиву від самостійно досягнутого результату.

Другий квартал. (Орієнтовна кількість занять – 12; з них 3 – фарбами, 3 – маркерами, фломастерами, крейдою, олівцями - індивідуально, 6 – за вибором дітей (матеріалу і місце виконання також обираються довільно). Кінетичні вправляння для кисті руки та пальців. Розглядання дітьми готових предметних і елементарних сюжетних малюнків. Домальовування деталей незакінчених малюнків. Показ послідовності малювання певної деталі (лапка у курчатка, травичка навколо курчатка).

Навчання дітей самостійно залишати слід на папері, на дошці (самостійне домальовування відсутніх деталей обстеженого предмета, малювання окремих компонентів на готовому сюжеті). Малювання крейдою на доріжці, пальчиками і паличками на снігу, на піску. Малювання простих зображень: гілочки, ніжки у листочка, ниточки, доріжки, травички, стовпчика, стрічки, річки, промінців, хвильки, труби, палички, олівця, пензлика тощо. Впевнено утримувати пензлик трьома пальцями, відчувати силу натиску (враховуючи індивідуальні особливості дітей). Залишати слід на папері рукою, пальцем, кулачком.



Третій квартал. (Орієнтовна кількість занять – 12, з них 3 – з використанням предмета для розглядання і показом вихователем послідовності створення образу в малюнку; 3 – малювання з розгляданням предмета без графічного показу; 6 – за вибором дітей і матеріалу, і місця виконання образотворчої дії). Кінетичні вправляння для кисті руки та пальців. «Малювання» вихователем образу предмета в повітрі з наступним його впізнаванням. Спроби самостійного відтворення дітьми «малювання» в повітрі за наслідуванням дій дорослого. Малювання олівцем. Малювання округлих деталей (сніжок, домальовування ручки до чашки, брівок у ляльки). Малювання мазків.

Четвертий квартал. Закріплення отриманих навичок.

Художні матеріали:

Фарби (гуаш); олівці; фломастери; маркери; різнокольорова крейда (для малювання на асфальті, доріжках); пензлі різної товщини; спонжі; ватні палички; штампи різноманітної форми (пластикові та виготовлені з природного матеріалу); долоні та пальці дитини.



Ранній вік (3 рік життя)

Перший рік навчання

Завдання навчання і виховання:

  • закріплювати інтерес і бажання малювати;

  • розвивати когнітивні здібності дітей (уміння обстежувати предмети, визначати їх форму, колір, виділяти характерні деталі);

  • поглиблювати знання дітей про художні матеріали (фарби, фломастери маркери, олівці, крейду різнокольорову, кольоровий пісок);

  • розвивати уміння цілеспрямовано діяти (проводити прямі лінії різної довжини та напрямку, малювання різних геометричних форм);

  • розширювати техніки малювання (примакування) та вдосконалювати навички володіння ними;

  • розвивати сенсорно-рухову сферу;

  • вдосконалювати чуттєвий досвід дітей (зір, слух), мовлення, психічні процеси (аналіз, синтез, увагу, пам’ять);

  • виховувати естетичні почуття та смаки.

Зміст

Домальовування прямих ліній, деталей готового зображення предмету та сюжету. Малювання ліній різної довжини, ширини, напрямку (прямі, хвилясті). Промальовування доріжок (до жучка, доріжку для машини, в гараж тощо). Малювання крапок, кругів, кілець. Малювання різних форм (предметних та композицій). Примакування (пензлем, пальцем, тощо). Малювання крейдами на дошці, на доріжках. Робота з кольоровим піском (сенсорні навички, тактильні, просторова орієнтація).



Художні матеріали

Фарби (гуаш); олівці; фломастери; кольоровий пісок для малювання по клейовій заготовці; пензлі різної товщини; різнокольорова крейда (для малювання на асфальті, доріжках); спонжі; ватні палички; штампи різноманітної форми (пластикові та виготовлені з природного матеріалу); долоні та пальці дитини.



Молодший дошкільний вік (4 рік життя)

Другий рік навчання

Завдання навчання і виховання:

  • підтримувати інтерес і бажання малювати;

  • розвивати когнітивні здібності дітей (уміння обстежувати предмети, визначати їх форму, колір, виділяти характерні деталі);

  • поглиблювати знання дітей про художні матеріали (фарби, фломастери маркери, олівці, крейда різнокольорова, кольоровий пісок);

  • розвивати уміння цілеспрямовано діяти (проводити прямі лінії різної довжини, ширини та напрямку, малювання різних геометричних форм);

  • розширювати техніки малювання (примакування; малювання штампами; малювання контурів, силуетів) та вдосконалювати навички володіння ними;

  • розвивати сенсорно-рухову сферу;

  • вдосконалювати чуттєвий досвід дітей (зір, слух), мовлення, психічні процеси (аналіз, синтез, увагу, пам’ять);

  • виховувати естетичні почуття та смаки.

Зміст

Домальовування елементів предмету, сюжету, опорних крапок силуету. Примакування (пензлем, пальцем тощо). Малювання крапок, кругів, кілець. Малювання різних форм (предметних, композиційних, сюжетних). Пальчикові композиції, домальовування, промальовування. Малювання ліній, що перетинаються. Малювання ліній різної довжини, ширини, напрямку (прямі, хвилясті, ламані, спіралеподібні, похилі). Промальовування доріжок до різних об’єктів та персонажів. Малювання різних форм (квадратних, трикутних, овальних, круглих). Малювання відбитком картонних силуетів. Малювання контурів, силуетів (обведення готових форм). Малювання штампами (замальовування, промальовування силуетів, домальовування, прикрашання форм).



Художні матеріали:

Фарби (гуаш); олівці; фломастери; маркери різної товщини; кольоровий пісок (від дрібного до крупнозернистого) для посипання по клейовій основі; пензлі різної товщини; крейда різного походження (для малювання на асфальті, на доріжках, на цупкому картоні); спонжі; ватні палички; штампи різноманітної форми (пластикові, гумові та виготовлені з природного матеріалу: овочів, сухого листя, квітів); долоні та пальці дитини.



Молодший дошкільний вік (5 рік життя)

Третій рік навчання

Завдання навчання і виховання:

  • підтримувати інтерес і бажання малювати шляхом використання нетрадиційних технік;

  • розвивати когнітивні здібності дітей (уміння обстежувати предмети, визначати їх форму, колір, виділяти характерні деталі);

  • поглиблювати знання дітей про художні матеріали (фарби, фломастери маркери, олівці, крейду різнокольорову);

  • розвивати уміння цілеспрямовано діяти (проводити прямі лінії різної довжини, ширини та напрямку, малювання різних геометричних форм);

  • розширювати техніки малювання (примакування; малювання штампами; малювання контурів, силуетів; малювання шляхом роздування фарби по поверхні аркуша) та вдосконалювати навички володіння ними;

  • розвивати сенсорно-рухову сферу;

  • вдосконалювати чуттєвий досвід дітей (зір, слух), мовлення, психічні процеси (аналіз, синтез, увагу, пам’ять);

  • виховувати естетичні почуття та смаки.

Зміст

Малювання штампами (замальовування, промальовування силуетів, домальовування, прикрашання форм). Малювання контурів, силуетів (обведення готових форми, самостійне створення силуетів). Акватипія. Монотипія. Гравюри (на аркуші, на восковій пластині (індивідуально), на пластилінових дошках тощо). Малювання свічкою та фарбами. Ниткографія. Малювання відбитком картонних силуетів. Набризк (шляхом використання зубних щіток, здування кольорового пилу тощо). Плямографія. Малювання піпеткою. Малювання губкою, ватними спонжами, серветкою, будь-яким квачиком (особливо ефективний під час малювання пейзажів). Малювання короткими пунктирними лініями, крапками, мазками. Малювання кольоровим піском. Малювання роздуванням фарби по поверхні аркуша. Малювання на асфальті. Створення колажів.



Старший дошкільний вік (6 і 7 роки життя)

Четвертий рік навчання

Педагоги працюють над удосконаленням сформованих у дітей навичок, а також продовжують їх творчий розвиток, надаючи уваги арттерапевтичним формам роботи з метою корекції рухового, пізнавального та особистісного розвитку дітей.



Художні матеріали:

Фарби (гуаш, акварель); олівці; фломастери; маркери різної товщини; чорнила; пастель; грифелі; крейди різного походження; віск; кольоровий пісок для малювання по клейовій заготовці; фломастери, кольорова вода у пластикових пляшках для малювання на снігу; гелеві ручки; пензлі різної товщини; піпетки; ватні кульки; поролон; спонжі; зубні щітки; ватні палички; штампи різноманітної форми (пластикові та виготовлені з природного матеріалу); нитки різної якості; мило; сіль для розвитку тактильних відчуттів, аромотерапії (зі згоди батьків та консультації з лікарем), для створення ефекту розмитого образу, природних явищ (туман, дощ); пластикові дошки для монотипії; папір різної щільності та текстури; долоні та пальці дитини.



Декоративно-ужиткове мистецтво

Ознайомлення з мистецтвом рідного краю розпочинається з молодшого дошкільного віку (другий рік навчання). Проте, вже в ранньому віці (на першому році навчання) діти вчаться прикрашати прямокутні, круглі та квадратні форми лініями, крапками, мазками, чергуючи їх за кольором. Така діяльність сприяє розитку відчуттів, сприймання, уяви, уваги, пам’яті у дітей. Дошкільники оволодівають зображенням замкненої форми, навчаються узгоджувати кольори, орієнтуватися на площині. З віком активніше розвивається довільне запам’ятовування, тому діти краще сприймають кольорову гамму, відтінки, оволодівають навичками роботи з ножицями. З удосконаленням розвитку загальної та дрібної моторики, мовленнєвим розвитком дитини, вдається удосконалювати відчуття сили натиску пальців та ритму. Це дозволяє дітям виконувати завдання на складання невеликих візерунків, прикрашання одягу, посуду.

У старшому дошкільному віці розширюється ознайомлення з народними промислами як стилем життя українського народу, художньою спадщиною. Діти знайомляться з вишивками, килимарством, керамікою, мереживоплетінням шляхом самостійного відтворення ужиткового стилю на пласких та об’ємних формах, сворюють композиції та кртини, прикрашають свята, групові кімнати, використовуючи декоративні елементи.

Завдання навчання та виховання:


  • корекційний розвиток зорової та тактильної пам’яті;

  • формування вміння взаєморозташовувати великі та дрібні деталі;

  • розвиток дрібної моторики;

  • розвиток гостроти зору, відчуття пропорцій;

  • формування естетичних смаків та естетичної оцінки твору;

  • спонукання до творчих задумів.

Молодший дошкільний вік (4 рік життя)

Другий рік навчання

Розглядання предметів декоративно-ужиткового мистецтва рідного краю (Київщини, регіону). Прикрашання прямокутних форм, складання візерунків з ліній, мазків та крапок на формах народної іграшки, посуду, рушнику. Наприкінці року можливим є ознайомлення та вправляння в зображенні 8-пелюсткової квітки. Ознайомлення з творчістю народної майстрині М. Примаченко.



Орієнтовний перелік художніх репродукцій

Малюнки Є. Чарушина, Т. Яблонська «Яблуні в цвіту», М. Бурачек «Яблуня в цвіту».



Молодший дошкільний вік (5 рік життя)

Третій рік навчання

Ознайомлення з посудом, ткацтвом та килимарством, вишивкою, народними іграшками рідного краю. Прикрашання рослинними та геометричними елементами готових форм з використанням різних ліній, крапок, 8-пелюсткових квіток, подвійних і потрійних мазків. Ознайомлення з витинанкою та писанкарством, творчістю народних умільців К. Білокур, М. Примаченко.



Орієнтовний перелік художніх репродукцій:

казкові образи Васнєцова, пейзажі І. Лєвітана, В. Полєнова, І. Шишкіна, Т. Яблонської, О. Саврасова, картини І. Айвазовського. Дітей знайомлять з мистецтвом графіки, портрету, скульптурою.



Старший дошкільний вік (6 і 7 роки життя)

Четвертий рік навчання

Продовження роботи над ознайомленням з мистецтвом рідного краю, а саме: розписи, вишивки, костюм. Виконання дітьми творчих робіт за мотивами київської кераміки, вишивки. Ознайомлення з різблярством, витинанкою, писанкою. Продовження ознайомлення з народними майстрами М. Примаченко, К. Білокур, Л. Мироновою та іншими. Знайомство з ужитковим мистецтвом Росії.



Орієнтовний перелік художніх репродукцій

пейзажі І. Лєвітана, В. Поленова, І. Шишкіна, І. Айвазовського, О. Саврасова, малюнки Т.Шевченка, ілюстрації до казок В. Васнєцова.



Аплікація

Перевагами цього виду образотворчої діяльності слід вважати відносну доступність для дошкільників з порушеннями опорно-рухового апарату. Завдання з аплікації можуть виконувати діти, які мають низький рівень графічних можливостей внаслідок ураження рук.

У процесі роботи з аплікацією дітям пропонують виконання завдань з готовими формами, а також техніку обривання (самостійно чи за попередньо підготовленим контуром). У молодшому віці, згідно з лексичною тематикою, використовуються виключно готові форми для наклеювання. У старшому віці доцільно пропонувати дітям самостійно обирати матеріали і шляхи реалізації задуму, або пропонувати різні варіанти для самостійного вибору. Основне завдання педагога полягає у навчанні дитини діяти ритмічно, відчувати відстань між деталями, розвивати окомір, координацію рухів, очікувати та радіти результату. Окрім цього, вдосконалюються конструктивні можливості, лічильні навички, уявлення про форму, колір, величину, простір, мовлення дитини.

Дітей навчають користуватися ножицями: дошкільники не тільки розрізають папір за позначеними опорними лініями, а також вчаться розрізати спочатку тонкий картон, а пізніше – папір. Враховуючи, що вироби з аплікації об’ємні, особливо у старшому віці, доцільно розпочинати роботу на занятті, а продовжувати її на художній праці або ж індивідуально.

На заняттях застосовується прийом комбінування різної техніки виконання: аплікація та домальовування, створення колажів, тощо. Тематика занять різноманітна, як правило, вона узгоджується з темою тижня.

В організації педагогами занять із аплікації доцільно дотримуватись наступної послідовності введення технічних прийомів: викладання готових форм на фланелеграфі; наклеювання готових форм; техніка рваної аплікації; створення візерунків і орнаментів з 2-5 елементів на прямокутнику, квадраті, колі; предметна аплікація з готових форм; ознайомлення з ножицями; розрізання чи розривання паперу за допомогою лінійки.



Ранній вік (2 рік життя)

Зміст

Ознайомлення з папером різної якості (цупкий, м’який, гладенький, шорсткий, тонкий). Тактильні вправляння з папером: обстежувати, м’яти – зібгати пальчиками та розрівняти, стискувати, зминати, утворюючи кульки, тощо. Обривати, рвати на шматки, утворюючи більші та менші часточки. Створення колективних образів (вихователь пропонує розкидати листочки в осінньому парку). Намащування деталей клеєм, приклеювання.



Художні матеріали:

папір різної якості; клей; пензлик для клею.



Ранній вік (3 рік життя)

Перший рік навчання

Зміст:

Робота з паперовими смужками, стрічками, шнурками, в залежності від лексичної теми (наклеювання «доріжок» до певних об’єктів; стрічок до справжнього віночка; справжніх шнурків до черевичка тощо). Наклеювання готових предметів (істот, або речей) на готові силуети, форми. Доповнення деталями (травичкою, сухим листям, «снігом» (вата) сюжетного образу, створеного вихователем.



Художні матеріали:

папір різної якості; скручені в кульки серветки; тиснений папір; ватні кульки; природні матеріали (сухе листя, трава, гілочки, пір’їнки тощо); кольорова та біла крупка з пінопласту; ґудзики; готові форми рослин з проклеєної тканини, силуети різноманітних предметів (банки, вази, акваріуми, одяг, транспорт, геометричні фігури).



Молодший дошкільний вік (4 рік життя)

Другий рік навчання

Зміст:

Навчаємо тримати ножиці та вправлятись з ними. Розрізання смужок паперу різної ширини та довжини. Вирізання з допомогою дорослого паперових форм з наступним утворенням візерунку (декоративна аплікація). Створення простого сюжету. Аплікація з поєднанням різноманітних матеріалів. Виконання колективної роботи (підгрупою, парами). Створення простих предметних образів. Створення сюжетів, простих композицій на основі різноманітного матеріалу. Поєднання аплікації та малювання.



Художні матеріали:

папір різної якості; скручені в кульки серветки; тиснений папір; ватні кульки; природні матеріали; кольорова та біла крупка з пінопласту; ґудзики; готові форми предметів з проклеєної тканини; силуети різноманітних предметів; дитячі ножиці;



Молодший дошкільний вік (5 рік життя)

Третій рік навчання

Зміст:

Вирізування округлих форм за контуром та без нього. Вправляти дітей у вирізуванні симетричних форм зі складеного паперу. Обривання серветок, паперу. Виготовлення різних тематичних панно для виставок, подарунків, декорування предметів побуту, іграшок, подарунків до свят. Поєднання декількох матеріалів, технічних засобів, видів мистецтв (домальовування, прикріплення).



Художні матеріали:

папір різної якості; серветки; скручені в кульки серветки; тиснений папір; фольга; картон; клейонка; кольорові шнури; нитки; вата; природні матеріали; кольорова та біла крупка з пінопласту; ґудзики; готові форми з проклеєної тканини; гіпсові фігурки для різних композицій; силуети різних предметів, на яких створюються композиції.



Старший дошкільний вік (6 і 7 роки життя)

Четвертий рік навчання

Зміст:

Як і у попередніх частинах Програми з художньо-естетичного розвитку, педагоги працюють над удосконаленням сформованих у дітей навичок, а також продовжують їх творчий розвиток, надаючи уваги арттерапевтичним формам роботи з метою корекції рухового, пізнавального та особистісного розвитку дітей.



Ліплення

Ліплення сприяє розвитку дрібної моторики рук, точності рухів, коригуванню порушень м’язево-суглобового відчуття. В основі роботи з дошкільниками з порушеннями опорно-рухового апарату лежить традиційна техніка ліплення, загальноприйняті методи і прийоми, однак, отримання корекційного ефекту у подоланні комплексу порушень вимагає такої організації діяльності, яка характеризується тривалістю та повторюваністю.

В організації педагогами занять із аплікації доцільно дотримуватись послідовності введення таких технічних прийомів: впізнавання виробу, зліпленого педагогом; ознайомлення з матеріалом; розділення пластиліну за розрізом та розминання однією чи двома руками; техніка «ковбаски»; техніка «кульки»; техніка «розплющування» та натискування пальцем у суцільних виробах; ліплення предмету з кількох частин; ліплення конусоподібних форм; техніка «защипування», «розмазування» та прикрашання готових виробів; ліплення предметів на основі комбінування пластиліну з природнім матеріалом; використання стеки; техніка «вдавлювання», «примазування»; сюжетне ліплення.

Можна виготовляти гіпсові форми з наступним їх розфарбовуванням та складанням композиції («Морське дно» із застосуванням висушених справжніх морських жителів – коника, камбали, зірки).



Художні матеріали:

пластилін (восковий та звичайний різної м’якості); глина (педагог ураховує недостаню пружність матеріалу, що не вимагає від дитини необхідного напруження м’язів рук та знижує його корекційну цінність); пластика; солоне тісто; мокрий пісок тощо.



Завдання навчання і виховання

  • знайомити з матеріалами для ліплення;

  • формувати вміння відчувати та розрізняти, співвідносити, цілеспрямовано діяти;

  • розвивати м’язову координацію, силу, уміння диференціювати рухи руки;

  • формувати вміння зосереджуватись на певному об’єкті, аналізувати його;

  • розвивати зоровомоторний праксис;

  • створювати образи, композиції з різноманітних матеріалів;

  • вправляти у різних способах ліплення;

  • формувати пасивний та активний словники.

Зміст:

Ранній вік (2 рік життя)

Перший квартал. (рекомендована кількість занять – 12). Знайомство з матеріалами (на дотик, м’яти, переминати). Споглядання процесу виконання вихователем ементарних образів з наступною бесідою щодо властивостей матеріалу. Ознайомлення зі способом дії з матеріалом. Доповнення дітьми роботи вихователя певними деталями (втискання пальчиком, витягвання, підщипування). Самостійні маніпуляції з матеріалами.

Другий квартал. (рекомендована кількість занять – 12; з них 6 – з показом вихователем способів та послідовності роботи з матеріалом для створення образу, 6 – за бажаннями дітей, але під керівництвом вихователя). Активне спостереження за процесом виконання вихователем елементарних незакінчених образів, з наступним визначенням: якої деталі не вистачає. Розривання шматка пластиліну на дві-три частини. Відривання певної кількості часточок (більших і дрібніших). Розкачування паличкоподібних форм різної товщини повздовжніми рухами (бачити в них певний предмет – паркан, колоду, стовпчик, паличку, олівець, ковбаску, сосиски, кісточку, ніжку тощо). Розкачування коловими рухами (яблука, кульки, вишеньки тощо). Доповнення готових деталей, виліплених дітьми, до «незакінченої» форми вихователя для створення цілісного образу (ручка до чашки, держак для лопати, колобок в казку, ручка для відерця тощо).

Третій квартал. (рекомендована кількість занять – 12; з них – 3 – з обстеженням предметів і показом вихователем способу дії з матеріалом, 3 – без показу вихователя, 6 – за бажанням дітей, але під керівництвом вихователя). Вправляти в умінні ділити шматок на частини. Вправляти в умінні визначати необхідну величину для підщипування. Тренувати уміння розкачувати паличкоподібні форми різної товщини повздовжніми рухами. Вправляти в умінні розкачувати круговими рухами (яблука, кульки, вишеньки). Доповнення готових деталей, виліплених дітьми, до «незакінченої» форми вихователя для створення цілісного образу (ручка до чашки, держак для лопати, колобок в казку, ручка для відерця тощо). Розплющення кульок з наступним утворенням пласких форм (тарілочки). Утворення еліпсоїдних форм (зернятка). Створення колективних композицій. Самостійна робота дітей (вибір теми та матеріалів).

Ранній вік (3 рік життя)

Перший рік навчання

Розкачування між долонями коловими та повздовжніми рухами. Згортання паличкоподібних форм в кільце. Розплющування кульок та валиків. Защипування країв способом щільного притискання матеріалу між пальцями. Відтягування та підщипування шматків матеріалу. Ліплення предметів з однієї, двох і трьох частин.



Молодший дошкільний вік (4 рік життя)

Другий рік навчання

Розкачування матеріалу між долонями коловими та повздовжніми рухами. Згортання паличкоподібних форм в кільце. Розплющування кульок та валиків. Защипування країв способом щільного притискання матеріалу між пальцями. Відтягування та підщипування шматків матеріалу. Ліплення предметів з однієї, двох і трьох частин. Розвиток умінь обстежувати, аналізувати та передавати форму предмету, дотримуючись пропорцій. Введення елементів декоративної ліпки. Оволодіння елементарними прийомами ліплення – заокруглення, примазування. Втискання, витягування, защипування країв. Утворення овальної форми з кулеподібної. Створення невеликих композицій.



Молодший дошкільний вік (5 рік життя)

Третій рік навчання

Розвиток та підтримка бажання створювати образи, композиції з різноманітних матеріалів. Тренування набутих навичок та рухових умінь дітей, набутих на попередніх етапах. Ознайомлення з основними засобами скульптури (об’ємність форм, ритм, позиція). Вправляння у різних способах ліплення (конструктивному, комбінованому, скульптурному – дитина сама обирає найзручніший для себе, а вихователь мотивує на застосування складнішого). Ліплення з натури. Ліплення з уяви. Знайомство з елементами рельєфної ліпки (наліпки) та барельєфів (робота зі стекою). Ліплення посуду за мотивами української кераміки. Створення сюжетних композицій. Використання природних та допоміжних матеріалів для передачі настрою, виразності образу.



Старший дошкільний вік (6 і 7 роки життя)

Четвертий рік навчання

Подальший розвиток та вправляння дитини у ліпленні. Комбінування різних видів образотворчого мистецтва. Розпис виліплених дітьми виробів, прикрашення виробів природними матеріалами – насінням, крупою, засушеними квітами. Удосконалення різноманітних способів ліплення. Залучення до оформлення інтер’єру групи (створення колективного панно із різноманітних матеріалів).



Художня література

Формування художньо-естетичного сприйняття світу дошкільниками з порушеннями опорно-рухового апарату суттєво посилюється засобами художньої літератури. Доступне ознайомлення дітей з вітчизняним літературним спадком сприяє вихованню почуття гордості за свою Батьківщину, шани традицій своїх батьків, знань своєї культури, розвитку мовлення, корекції емоційних станів. З найперших кроків, з моменту дотику до пензля, малюку цікавіше буде малювати-творити із віршованим супроводом (примовляючи, проспівуючи, розповідаючи, театралізуючи).



Перелік художніх творів:

Леся Бризгун-Шанта «Хлопчик Петрик та його Божий світ» (серія оповідань та казок для дітей – люди, тварини, рослини), збірка віршів Лариси Цвілик, збірка віршів В. Паронової, вірші В. Симоненка, І. Кашинця, Н. Приходько, Б.Чалого, Я. Щоголіва, М. Познанської, О. Журливої, В. Мордань, Л. Савчук, П.Тичини, П. Воронька, Н. Забіли, О. Пушкіна, Лесі Українки, Т. Шевченка, П. Мостового, Д. Іванова, М. Рильського, П. Грабовського, Г. Местєчкіна, Г. Демченко, Д. Мегелик, Д. Білоус, П. Бровко, Л. Глібова, Г. Гриненко, М. Стельмах, С. Баруздін, Т. Коломієць, С. Жупанін, О. Пархоменко, Г. Чубач, В. Шевчук, В. Сосюра, Г. Бойко, І. Нехода, М. Упеник, П. Сиченко, П. Амбросій, М. Ковпацька, І. Кульська, Н. Сєрова, С. Павлович, В. Гринько.

Обов’язкове використання музичного супроводу в різних варіаціях (пісні, аудіо та СД-записи), як класичних творів, так і сучасних.

Враховуючи різний темп оволодіння зображувальною діяльністю дошкільниками з порушенями опорно-рухового апарату та пов’язану з ним необхідність тривалої додаткової роботи, спрямованої на тренування рухів рук, розвиток дрібної моторики та зорово-моторної координації, орієнтовні показники розвитку за розділом доцільно визначити як результат засвоєння програми дітьми за усіма роками навчання.



Орінтовні показники розвитку:

виявляє інтерес і емоційний відгук до образотворчої діяльності; впізнає зображення на картині або ілюстрації (предмети, дії, явища); розрізняє і називає основні кольори та їх відтінки; орієнтується на площині аркуша паперу; володіє основними прийомами роботи фарбами; проводить олівцем лінії у заданому напрямку; передає у малюнку найпростішу форму, просторове розташування, основний колір предметів; зображує у малюнку декілька предметів, об’єднуючи їх єдиним змістом; виконує декоративні візерунки.



Музичне виховання

Музичне виховання - складова частина всебічного виховання дітей, яка здійснюється у процесі практичної діяльності кожної дитини.

З раннього віку музика здійснює потужний вплив на розвиток дитини з порушеннями опорно–рухового апарату, оскільки сприяє формуванню її емоційної сфери та слухової уваги. У немовлячому віці закладаються основні види музичної діяльності, а саме: музичне сприймання, співи, музично – ритмічні рухи, гра на дитячих інструментах.

До витоків розвитку музичного сприймання відносять емоційну реакцію на лагідне слово матері, сміх, відгук на радісну мелодію. Звуконаслідування і лагідний спів дорослого, активізація лепету і гуління дитини формують не тільки передумови її мовлення, а також передумови співу як виду музичної діяльності. Яскравість вражень на першому році життя створюється розмаїттям тембрового звучання музики, яку виконує дорослий на різних дитячих інструментах.

Сприймання музики у дошкільників з порушеннями опорно–рухового апарату повинно розвиватись як активна діяльність, в якій спочатку відбувається накопичення музичних вражень, їх диференціація, а згодом – формування оцінного ставлення до почутої музики.

Система музичного навчання й виховання дітей з порушенням опорно-рухового апарату спрямована не тільки на розвиток, а й на корекцію основних рухів, сенсорних (аудіальних, візуальних та кінестетичних) функцій, мовлення.

Усі види музичної діяльності набувають корекційного значення. Співи допомагають правильно розвивати і зміцнювати голос, коригувати вади мовлення, дихання, звуковимови та звукоутворення, мають позитивний вплив на весь організм. Музично-рухова діяльність сприяє розвитку моторної функції, поліпшує поставу дітей, привчає до самостійної ходьби. Більш жвава за характером музика активізує дітей із загальмованими реакціями, а більш спокійна вгамовує гіперактивних. Нерідко, властиві окремим дітям з порушеннями опорно-рухового апарату агресивні спалахи допомагає погасити гра на барабані, бубні та інших ударних шумових інструментах. Крім того змінити вектор негативної енергії допомагає надання таким дітям провідних ролей на занятті: солістів, ведучих в іграх, помічників вихователів.

Музика організує дітей, сприяє розвитку просторових відчуттів, піднімає настрій, створює умови для корекції порушень опорно-рухового апарату, допомагає розвитку уваги, пам’яті, мислення.

В умовах спеціального навчального закладу для дошкільників з порушеннями опорно-рухового апарату до основних форм музичного виховання належать: музичні заняття, музичні розваги, музичні свята. Окрім традиційних, суто музичних, занять у спеціальному закладі бажано регулярно організовувати інтегровані: музично-логопедичні, музично-фізкультурні, музично-математичні, музично-природознавчі тощо заняття. За таким же принципом проводяться розваги, які можуть бути, як суто музичними, так й інтегрованими.

На початку навчального року надається перевага музичним розвагам видовищного плану, в яких ведуча роль належить дорослим (вихователям, методистам, інструкторам фізкультури, логопедам) і дітям старших груп. Для дітей молодшого віку відводиться роль спостерігачів, які беруть участь в окремих ігрових ситуаціях. Це зумовлено адаптаційним періодом, а також недостатністю музичного досвіду дітей цієї категорії. Серед розваг чільне місце відводиться ляльковому музичному театру, який, акумулюючи в собі музику, художнє слово, танець, пластику і зображувальне мистецтво, має потужну розвивальну силу та естетичний вплив. Найбільшого поширення набуває настільний театр, пальчиковий театр, театр іграшки і театр на ширмі.

Однією з найяскравіших форм організації музичного виховання є свято, значення якого для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату важко переоцінити. Як корекційний засіб, свято задовольняє природне прагнення дитини до самовираження, збагачує її враження, покращує психічний стан, додає впевненості у своїх силах. Однак, слід враховувати специфічні можливості дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, які визначають розподіл дитячих ролей і навантаження у святі. Обмежена кількість святкових дійств у спеціальному дошкільному закладі зумовлена тим, що діти з порушеннями опорно-рухового апарату не витримують великих навантажень, пов’язаних з чисельними репетиціями та підготовкою до свят. Слід зазначити, що перелік святкових дійств може змінюватись, розширюватись або скорочуватись, в залежності від потреб і можливостей контингенту дітей.

Музичні заняття як основна форма організації музичного виховання дошкільників з порушеннями опорно-рухового апарату, проводяться з урахуванням специфічних потреб кожної дитини та орієнтацією на загально розвивальну мету. На заняттях використовуються такі види музичної діяльності: слухання (сприйняття) музики, співи, музичн-ритмічні рухи, інструментальне музикування.

Слухання (сприйняття) музики – компонент усіх видів музичної діяльності на занятті: співів, музичних рухів, музикування. Разом з тим, слухання музики є окремим, дуже важливим розділом музичного виховання. Діти чують музику по радіо, в телепередачах, у грамзаписах. Таке слухання має випадковий характер. Музика для слухання у дошкільному навчальному закладі відповідає певним критеріям, яких бажано дотримуватися музичному керівнику: музичний твір повинен бути простим, доступним для розуміння дитини. З метою збагачення уявлень про музичний твір, широко використовуються наочність та аудіозаписи. Для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату особливого значення набуває відтворення музичних образів відповідними імітаційними, маніпулятивними рухами.

Співи у дошкільному спеціальному закладі необхідно розглядати, як засіб зміцнення організму дошкільнят. У процесі співу виправляються деякі дефекти вимови. Співаючи, діти змушені вимовляти слова протяжно, це допомагає виробленню більш чіткої дикції, правильному засвоєнню слів. Крім того, текст пісні підпорядкований певному ритму музики, також сприяє вимові важких звуків та складів, розвитку артикуляційного апарату дитини. Важливу роль під час співу відіграє уміння дитини користуватись диханням. На думку лікарів, співи є найкращою формою дихальної гімнастики. Тому бажано з дітьми, хворими на церебральний параліч, не тільки співати, а також проводити вправи на дихання у повільному темпі, без напруження, з паузами для відпочинку.

У роботі над піснею доцільно використовувати метод шестикратного варіативного повторення. За навчальний рік вивчається 6-8 пісень. З дітьми, в яких мовленнєвий розвиток відповідає віковій нормі, розучуються сольні номери, для подальшого виконання на святах і розвагах. Необхідно враховувати вікові особливості вихованців: чим менша дитина, тим яскравішими, простішими, доступнішими мають бути тексти і музика пісні.

Заняття співами допомагають організувати, об’єднати дитячий колектив, покращити функції голосового апарату дитини.

Музичні рухи - складова частина музичного заняття. Як відомо, в музично-руховій діяльності дітей рух виступає засобом вираження почуттів, думки, образів. Беручи активну участь в іграх, вправах, танцях дошкільнята набувають найрізноманітніших знань про життя, розвивається спостережливість, орієнтування у просторі і часі. Рухи під музику зміцнюють дитячий організм. Діти вчаться володіти своїм тілом, координувати рухи, ритмічно рухатись. Дошкільнятам з важкими формами церебрального паралічу важко втримувати статичні пози, повертатися, долати перешкоди, бігати, стрибати. Саме тому необхідно включати в роботу коригуючі музичні вправи. Для виконання цих вправ дітям з важкими формами церебрального паралічу необхідно мати стільчик для опори або реабілітаційне обладнання. Досить часто виконання музичних рухів такими дітьми потребує допомоги дорослого. З дошкільнятами, які мають легкі форми церебрального паралічу, педагог має змогу підготувати відносно складні групові та індивідуальні музично-рухові композиції .

Дітям з порушенням опорно-рухового апарату важко запам’ятати послідовність рухів в танцях. З цією метою педагог використовує прийоми нагадування, підказки словом та випереджальним рухом.

Задоволення, яке дитина отримує у процесі гри, вправи, танцю, завжди супроводжується значними фізіологічними змінами в її організмі, покращуються дихання і кровообіг. Крім того, емоційно насичені ігри, вправи, танці активізують нервову систему і викликають посилену діяльність вищих відділів головного мозку, пов’язаних з асоціативними і вольовими процесами. Музичні рухи сприяють формуванню моторики у дітей, поліпшують поставу, формують характер, волю, вміння мобілізувати свої сили і зосередити увагу.

Інструментальне музикування - особлива частина музичного заняття. Цей вид діяльності сприяє розвитку музично-сенсорних здібностей дитини (динамічного, звуковисотного й тембрового слуху, чуття ритму), розвивається самостійність у діях дитини, її увага і організованість, покращується дрібна моторика. Музичні іграшки використовуються під час співанок, виконання деяких пісень, у музичних вправах та іграх. Роль музичних інструментів особливо зростає під час проведення музично-дидактичних ігор. Діти вчаться розрізняти звуки за їх висотою, тривалістю, тембром і динамікою. В деяких іграх дитяча музична іграшка слугує звуковим оформленням (дудка імітує звучання потяга; дзвіночки супроводжують рух санчат, трикутник – краплинки дощику тощо). В роботі з дошкільнятами використовуються шумові, ударно-мелодійні, духові та струнні інструменти. Ознайомлення з музичними іграшками починається у молодшому віці (брязкальця, дзвіночки, свищики, барабан, бубон).

У середньому віці додатково використовуються духові інструменти і народні музичні інструменти (дудочки, сопілочки, бубонці, деркачі, калаталки, тріскачки).

У старшому віці діти долучаються до елементарного музикування на трикутниках, металофонах, кастаньєтах, тарілках, румбі, маракасах. Рідше використовуються струнні дитячі музичні інструменти (цимбали, скрипка, кобза, балалайка, домра, цитра, гітара тощо). Але слід відзначити, що діти з великою зацікавленістю прислуховуються до звучання струнних інструментів, особливо тоді, коли вони самостійно можуть торкнутися пальцями до струн. Ці тактильні відчуття покращують дрібну моторику дитини і викликають хвилю позитивних емоцій.

Одним із важливих прийомів роботи з інструментами, що має корекційну спрямованість, є відбивання темпоритмічної основи твору з промовлянням слів частомовкою, скоромовкою.

Інструментальні композиції виконуються дітьми одночасно з грою педагога на музичному інструменті. Вищим рівнем складності є синкретичне виконання музичного твору ансамблем зі співом і рухами.

Для музикування в оркестрі педагог може використовувати аудіозаписи, караоке.

Інструментальне музикування розвиває уяву дітей, спонукає їх до активних дій та наполегливості.



Слухання (сприйняття) музики:

  • формування музичної культури слухача, збагачення дітей музичними враженнями, знайомство з доступними дітям художніми зразками сучасної, класичної і народної музики, повідомлення початкових відомостей про музику, про засоби музичної виразності, формування музичного смаку;

  • формування сенсорної основи музичного сприймання (розрізнення на слух властивостей музичних звуків: сили, висоти, тембру, тривалості);

  • розвиток активної діяльності слухача (здатності до емоційного відгуку на музику; формування довільності процесу сприймання, вміння робити спільно з педагогом та самостійно елементарний аналіз почутого; впізнавання, розрізнення, виділення музичного твору, який сподобався; співставлення музичного образу з образом навколишньої дійсності, висловлення свого ставлення до почутого).

Співи:

  • формування основ співу, вокально–хорової культури дітей, розвиток у них художньо–естетичного смаку, долучення до виконавської діяльності;

  • розвиток музичного слуху та його особливого прояву - вокального слуху, вміння розрізняти правильний і неправильний спів, висоту звуків, їх тривалість, напрямок руху мелодії, вміння чути себе під час співу, помічати і виправляти помилки (слуховий контроль); накопичення вокальних навичок – співочого дихання, звукосполучення, правильної артикуляції; формування вміння співати – виконувати пісні з допомогою дорослого і самостійно, у супроводі інструменту і без нього, на заняттях і під час ігрової діяльності та дозвілля;

  • активізація творчих проявів дітей під час співу.

Музично–ритмічні рухи:

  • розвиток музичного сприймання, вміння передавати різні засоби музичної виразності, у вільних рухах відображати жанри музики (марш, танець, народний танець тощо);

  • оволодіння вмінням передавати під час танцю жестом, мімікою, пантомімікою музичний образ;

  • розвиток творчих проявів дітей у рухах під музику, в музично – руховій імпровізації, в сюжетно – ігрових етюдах, танцях;

  • корекція відхилень у розвитку психічних функцій (уваги, сприймання, уяви, мислення) і емоційно–вольової сфери засобами рухів під музику.

Гра на дитячих музичних інструментах:

  • знайомити дітей з дитячими музичними інструментами у процесі музично–дидактичних ігор;

  • з допомогою гри на дитячих музичних інструментах, формувати музичний слух.


Ранній вік (2 рік життя)

Завдання навчання і виховання:

  • виховувати у дітей емоційний відгук на музику;

  • розвивати вміння прислухатись до музики, до мелодії пісні;

  • виховувати інтерес до гри дорослого на різних музичних інструментах, відповідати зміною рухів на контрастний характер музики.

Зміст

Слухання та сприйняття музики

Навчаємо слуханню музичних творів з яскраво вираженими засобами музичної виразності; впізнаванню мелодії коротеньких пісень, зіграних без слів на різних інструментах.



Підспівування

Формуємо вміння підспівувати окремі склади та слова пісні, наслідуючи дорослого. Навчаємо співати разом коротенькі співаночки.



Музичні рухи

Формуємо вміння змінювати рухи, відповідно до контрастної зміни у звучанні музики. Вчимо ходити, піднімаючи ноги; зграйкою в одному напрямку під маршову музику і бігати по одному. Вчимо виконувати прості танцювальні рухи: плескати в долоні, тупати ногами, розгойдуватись з ноги на ногу, робити напівприсідання.



Гра на музичних інструментах

Вчимо дітей слухати гру дорослого на металофоні, на бубні, трикутнику.



Орієнтовний музичний репертуар

Слухання та сприйняття музики

“Півник”, російська народна мелодія; “Сорока-ворона” російська народна примовка, обробка В. Верховинця; ”Ладки-ладусі” російська народна примовка, обробка М. Римського-Корсакова; “Дощик” українська народна пісня, обробка Т. Шутенко; “Козлик” українська народна пісня, обробка Т. Шутенко; “Ведмідь” музика Г. Фріда; “ Пташка” музика Т. Попатенко; “Нумо, зайчик, потанцюй” музика А. Філіпенка.

Підспівування та спів

“Гоп-гоп, гу-ту-ту” українська народна примовка, обробка Я. Степового; “Печу хлібчик” музика В. Верховинця; “Дощик” російська народна мелодія; “Собачка” музика М. Раухвергера; “Ялинка” музика Т. Попатенко; “Пиріжок” музика О. Тилічеєвої.

Музичні рухи

Вправи

“Ходимо-бігаємо” музика О. Тилічеєвої; “Крокуємо разом” музика М. Раухвергера; “Катання м’яча” музика Т. Шутенко; “Побігали - потупали” музика Л. Бетховена.



Таночки

“Веселий танок” українська народна мелодія; “Танок осінніх листочків” музика А. Філіпенка; “Гопачок” українська народна мелодія; “Танок-запрошення” українська народна мелодія, обробка Т. Шутенко.

Ігри

“Паровоз” музика А. Філіпенка; “Прилетіла пташка” музика О. Тилічеєвої; “Діти та ведмідь” музика Т. Шутенко; “Дожени зайчика” музика О. Тилічеєвої; “Прогулянка і дощик” музика М. Раухвергера.



Інструментальне музикування дорослого для дітей

“Брязкальце” російська народна мелодія; “Бубон” музика М. Красєва; “Трикутник” музика Т. Шутенко; “Колискова” українська народна мелодія (гра дорослого на металофоні).



Ранній вік (3 рік життя)

Перший рік навчання

Завдання навчання і виховання:

  • виховувати у дітей бажання слухати музику, прислуховуватися до змін у її звучанні;

  • збагачувати сприймання дітей новими музичними враженнями;

  • формувати елементарні співацькі навички, елементарну виразність, вчити дітей зберігати правильну поставу під час співу;

  • вчити дітей володіти своїм тілом під час ходьби, утримувати рівновагу.

Зміст

Слухання та сприйняття музики.

Вчимо слухати музику, не відволікатись, уважно слухати твір до кінця та намагатися запам’ятати його.



Підспівування й співи.

Навчаємо підспівувати протяжно нескладні короткі співанки, наслідуючи спів дорослого, підлаштовувати свій голос до висоти звуку, заданого музичним керівником; не відставати і не випереджати один одного під час співу. Вчимо одночасно починати і закінчувати спів.



Музичні рухи.

Вчимо ходити і бігати в одному напрямку зграйкою, тримати рівновагу під час руху.; рухатись відповідно до характеру музики (марш, танок, колискова); виконувати прості рухи: плескати в долоні, тупати ногами, робити напівприсідання, погойдуватись з ноги на ногу; наслідувати рухи тварин, птахів; з допомогою дорослих ставати в коло, парами; рухатися вільно по всій кімнаті.



Інструментальне музикування.

Викликаємо у дітей стійкий інтерес до звучання музичних шумових іграшок. Заохочуємо дітей вправлятися з брязкальцями, дзвіночками, маленьким бубном.



Орієнтовний музичний репертуар

Слухання та сприйняття музики

“Сонечко” музика М. Раухвергера; “Півник” музика В. Вітліна; “Колискова” музика Я. Степового; “ Курочка” музика Н. Любарського; “Дощик” музика Н. Любарського; “Зайчики” музика Ю. Рожавської; “Дзиґа” музика В. Вітліна; “Коник” музика І. Кишка; “Машина” музика К. Волкова; “Ведмідь” музика О. Тилічеєвої.

Підспівування та спів

Співаночки для розвитку голосу

“Сорока-ворона” українська народна примовка; “Дощик” українська народна мелодія, “Гоп-гоп, гу-ту-ту” українська народна пісня, обробка Я. Степового;

“Гулі прилетіли” українська народна мелодія; “Баю-баю” музика М. Красєва;

“Пиріжок” музика О. Тилічеєвої; “Літак” Музика О. Тилічеєвої; “Ладки-ладусі” російська народна примовка.

Співи

“Киця” музика В. Вітліна; “Восени” українська народна мелодія; “Дощик “ музика В. Костенка; “Морозець” музика Г. Компанійця; “Зайчик” музика С. Павлович; “Калачі” музика А. Філіпенка; “У лісу-лісочку” музика Т. Шутенко; “Морозець” музика Б. Фільц; “Ялинка” музика Т. Шутенко; “Подарунок мамі” музика О. Тилічеєвої; “Пісня про ляльку” музика А. Філіпенка.



Музичні рухи

Вправи


“Пальчики-ручки” російська народна мелодія; “Рухатись і відпочивати” українська народна мелодія, обробка Я. Степового; “Хто хоче побігати” литовська народна мелодія; “Вправа з м’ячем” музика Л. Бетховена; “Вправа-розминка” музика Л. Еманової, “Каштани” музика А. Філіпенка; “Трамвай” музика А. Філіпенка, “Пузир” музика Є. Макшанцевої; “Коник” музика А. Філіпенка.

Таночки


“Подружилися” музика Т. Вількорейської; “Стукалка” українська народна мелодія, обробка Н. Метлова, “Танець з листочками” музика К. Стеценка; хоровод “Ось ялинонька прийшла” музика А. Філіпенка; “Танок з ляльками” українська народна мелодія; “Туп-туп, веселенько” українська народна мелодія.

Ігри


“Горобці та автомобіль” музика Г. Фріда; “Діти і ведмідь” музика В. Верховинця; “Ходить Ваня” російська народна мелодія; “Жмурка” музика Ф. Флотова; “Прогулянка і дощик” музика А. Філіпенка; “Гра з лялькою” музика Ю. Шишакова; “Дідусь садівник і козенята” музика А. Гедіке; “Льотчики” музика В. Нечаєва.

Інструментальне музикування дорослого і дітей

“Вправа з брязкальцями” музика А. Козакевич; “Відгадай на чому граю” музика О. Тилічеєвої; “Тихі й голосні дзвіночки” музика Р. Рустамова; “Будуємо дім” музика Т. Шутенко (Гра з музичними молоточками).

Молодший дошкільний вік (4 рік життя)

Другий рік навчання


Завдання навчання і виховання:

  • виховувати інтерес і бажання слухати музику;

  • розвивати емоційне сприймання музики;

  • розвивати співочі голоси дітей, вчити дітей рухатись під музику;

  • збагачувати дитячі музичні враження;

  • вчити дітей вправлятися з духовими і народними музичними інструментами.

Зміст:

Слухання та сприйняття музики

Вчимо дітей уважно слухати музику, відчувати її характер, розпізнавати знайомі музичні твори.



Співи

Підтримуємо намагання співати протяжно, прислухатися до голосів інших, разом починати і закінчувати співи, по можливості, брати дихання між короткими музичними фразами і співати в одному темпі з інструментальним супроводом.


1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка