Програма розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату



Сторінка5/15
Дата конвертації09.03.2016
Розмір2.66 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Зміст:

Програмовий матеріал розподіляється таким чином, що дозволяє на доступному рівні максимально охопити коло явищ, з яким дитина з порушенням опорно-рухового апарату зустрічається у повсякденному житті.

У різних вікових групах змінюється характер вивчення матеріалу: розширюється коло знань відповідно до предмету або явища дійсності; якісно змінюється рівень пізнання навколишньої дійсності, оскільки у дітей розвиваються пізнавальні інтереси та здібності; розвиток спілкування і діяльності зумовлює використання нових методів і прийомів.

Так, наприклад, знайомство з овочами починається з першого року навчання і продовжується на наступних роках в різних темах: «Овочі», «Кухня», «Магазин», «Продукти харчування», «Город», «Збір врожаю». На перших заняттях педагог знайомить з кількома овочами, що входять у перелік таких, які діти бачать вдома, їх формою, кольором, величиною. З цією метою використовуються корекційні завдання на розвиток оптико-просторових уявлень, первинні класифікацію та узагальнення. Ці знання закріплюються в темі «Кухня», доповнюючи 1-2 предметами та їх характеристиками. Завдання з розвитку зорово-просторових уявлень доповнюються завданнями на розвиток тактильних відчуттів. На другому році навчання кількість овочів для вивчення збільшується до 5-6, а також додаються завдання на розрізнення їх за смаком. На третьму році навчання діти знайомляться з поняттям «город» та пов’язаним з ним процесом вирощування овочів. На цьому етапі вводиться диференціація овочів та фруктів за різними ознаками. Вивчення тем «Магазин» і «Продукти харчування» на четвертому році навчання сприяють формуванню чітких та повних уявлень про овочі на основі використання завдань з розвитку мислення, порівняння не лише окремих предметів, а й самих понять «овочі-фрукти». Одночасно діти закріплюють розуміння цих понять, працюючи з картинками, сюжетними картинами, художніми творами тощо.

Важлива роль у роботі з дітьми належить спостереженню у природі. Завдяки цьому методу діти пізнають природу, отримують позитивні емоції у спілкуванні з нею, навчаються орієнтуватися в основних факторах її забруднення, з повагою ставитися до тих, хто охороняє навколишнє середовище.

Педагогічне спілкування вихователя з дітьми у процесі спостереження носить пізнавальний характер: вихователь ставить чіткі та конкретні запитання, які залучають дітей до пошуку потрібної інформації, вислуховує їх відповіді, доброзичливо реагує на кожне їх повідомлення. Доцільним прийомом роботи є екологічна стежина, складена відповідно до умов території закладу чи прилеглої території.

На другому році навчання забезпечується первинна соціально-трудова адаптація дітей з порушеннями опорно-рухового апарату: вони навчаються доглядати, мити, готувати або виконувати інші практичні дії з предметами, що вивчаються. Наприклад, у процесі вивчення теми «Одяг», діти складають свій одяг, одягають ляльок тощо; на занятті з теми «Посуд» - накривають на стіл, миють посуд, витирають його тощо. Педагог допомагає дітям зорієнтуватися у схемі власного тіла, у приміщенні, на подвір’ї, на вулиці тощо.

Зусилля педагога в цей час зосереджуються на усвідомленні дітьми об’єктів сприймання, зв’язку сприймання зі словом, формуванні первинних узагальнень. Вміння знаходити спільне та відмінне в об’єктах уможливлює розвиток первинної класифікації як основи для подальшого формування понять. Педагог звертає увагу на циклічність окремих явищ, формуючи таким шляхом первинні уявлення про причинно-наслідкові зв’язки.

Враховуючи особливості формування досвіду спілкування у дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, педагог організовує заняття на основі поступового переходу від ситуативно-ділового спілкування у провідній предметно-практичній діяльності до позаситуативно-пізнавального спілкування у провідній ігровій діяльності.

Починаючи з молодшого дошкільного віку здійснюється ознайомлення з безпекою життєдіяльності, надання інформації про доступні предмети та явища, які можуть загрожувати життю людини (ядовиті речовини, вогонь, травматизм тощо). З цію метою проводиться робота за розділами: «Пожежна безпека», «Дитина на вулицях міста», «Дитина і природа», «Особиста безпека», «Небезпечні предмети», «Емоції та конфлікти», «Надзвичайні ситуації» тощо. На таких заняттях важливо сформулювати найпростіші алгоритми поведінки у випадках загрози для життя і здоров'я людей, а також створювати відповідні ігрові ситуації з іграшками, практично моделювати ситуації з дітьми, читати твори з відповідним ілюстративним матеріалом, а також активно долучати батьків.

На третьому році навчання пізнавальні інтереси молодших дошкільників створюють потребу в поясненні довкілля, а також характеризуються прагненням до розуміння суті речей і явищ. З цією метою спільно з педагогом розглядається призначення об’єктів, визначаються їх суттєві і несуттєві властивості. Таким чином забезпечується перехід від наочних форм мислення до мислення понятійного.

Оволодіння елементарними відношеннями між поняттями починається з розуміння відношень між конкретними та загальним. Так, наприклад, магазин розглядається як один із прикладів закладу торгівлі; одночасно уточнюються знання про інші торгові заклади (кіоск, базар, супермаркет).

На четвертому році навчання процес ознайомлення з навколишнім світом виходить за межі чуттєвого пізнання, проте і надалі навчання будується на близькому та зрозумілому дітям матеріалі з використанням максимальної кількості наочності. Незважаючи на те, що корекційний розвиток передумов логічного мислення дозволяє старшим дошкільникам розуміти деякі причинно-наслідкові зв’язки у природі, педагоги працюють у напрямку первинної адаптації. Інакше кажучи, у центрі корекційно-педагогічної роботи знаходиться формування навичок орієнтування у природі, стереотипів поведінки в різних ситуаціях.

На цьому етапі відбувається перехід від позаситуативно-пізнавального спілкування до позаситуативно-особистісного. Дитина поступово усвідомлює себе як частина цілісного світу; розуміє своє місце у соціумі. Ігрова діяльність вже меншою мірою залежить від наявності атрибутів і все більше сплітається з пізнавальною діяльністю. Таким чином, на кінець четвертого року навчання не тільки формується основа для первинної соціальної інтеграції, але і створюються передумови для навчальної діяльності.

У процесі ознайомлення з навколишнім світом дошкільники з порушеннями опорно-рухового апарату засвоюють елементарні знання й практичні уміння у сфері економічних стосунків. У світі розвитку різноманітної економічної інформації, дітей необхідно вчити елементарно господарювати, виховувати позитивне ставлення до людей різних професій, а також до продуктів їх праці.

Враховуючи недостатність досвіду спілкування та предметно-практичної діяльності як наслідків рухових обмежень, роботу з економічного виховання слід починати зі старшого дошкільного віку. Основні зусилля педагоги спрямовують на ознайомлення зі світом професій, демонструючи працю людини як важливу життєву необхідність. Доцільно надати дошкільникам відомості про: зв’язки різних трудових дій; продукт як результат праці людини; поетапність створення товарів; необхідність бережливого ставлення до них. З цією метою проводяться екскурсії, тематичні заняття, дидактичні ігри (типу «Лото»), а також дидактичні вправи («Як речі до нас прийшли?»), сюжетні ігри, «школа бізнесу» тощо.

Важливим завданням педагогів на усіх етапах навчання розглядається упорядкування знань дитини про себе як члена суспільства. В зазначеній темі інтегруються знання дітей, отримані впродовж опонування усього програмного розділу, закладаються основи світогляду, формується ставлення до праці, освіти, науки, мистецтва, релігії.

Громадянсько-правове виховання доцільно систематизувати за розділами: основи українознавства; правова освіта; морально-етичне виховання. З основ українознавства важливо познайомити дошкільників з народним фольклорним матеріалом, народною іграшкою, посудом, вишиванкою, національним костюмом, хатнім інтер’єром місцевості тощо. У старшому дошкільному віці доцільно звернутись до народних оберегів, ознайомити з окремими сторінками історії рідного краю, рідним містом (селом), державою та її символами. Правова освіта передбачає розуміння дітьми таких понять як паспорт, опіка, ім’я, піклування про близьких, права та обов’язки дітей тощо. Ознайомлення з правами та обов’язками сприяє формуванню гуманної та законослухняної особистості; знань про себе як громадянина України; визначенню соціального оточення (сім’я, друзі, знайомі – це люди навколо мене), усвідомленню рівноправності різних людей. Основні аспекти морально-етичного виховання охоплюють розуміння різних станів людини та їх причин. Дітям старшого віку слід розповідати про ввічливість, жадібність, вдячність, втому, щедрість, цікавість, провину, нудьгу, турботу, добираючи не лише художній матеріал, а й ілюстрації, приклади з життя самих дітей.

Вцілому, окреслений зміст корекційно-педагогічної роботи узгоджується з новою лінією дошкільної освіти дітей з порушеннями опорно-рухового апарату – емоційним та соціально-особистісним розвитком і спрямований на формування морального усвідомлення людських взаємин, сприймання естетики навколишнього світу, прагнення до неї у побуті, а також оптимістичної життєвої позиції.

Оскільки діти з порушеннями опорно-рухового апарату можуть мати різні інтелектуальні здібності, залежно від наявності та різного характеру органічного ураження головного мозку, обсяг і глибина засвоєних знань про навколишній світ будуть різні. Ця обставина утруднює визначення орієнтовних показників розвитку за роками навчання. Детальніше зміст програми розкривають орієнтовні теми, за якими може здійснюватись планування занять.



Ранній вік (3 рік життя)

Перший рік навчання

Завдання навчання і виховання:

  • формування уявлень про найближче оточення;

  • розвиток мовлення та навичок спілкування;

  • формування навичок самообслуговування;

  • розвиток дрібної моторики;

  • розвиток психічних процесів та просторових уявлень.

Орієнтовні теми:

дитячий садок (няня, вихователь); сім'я (тато, мама, я); одяг, взуття (розуміння різниці: штани, сукня, сорочка, черевики, капці); я сам (частини тіла: тулуб, голова, руки, ноги); культура спілкування (ввічливі слова); особиста гігієна (заохочування потішками); культура поведінки за столом (розуміння того, що добре і що погано); овочі, фрукти (помідор, огірок, картопля, капуста, яблуко, груша, вишня, слива); пори року (літо, осінь, зима, розуміння основних ознак); домашні тварини (пес, кіт, корова, свиня, їх основні частини тіла, звуконаслідування); домашні птахи (курка, півень, гуска, їх основні частини тіла, звуконаслідування); дикі тварини (лисиця, заєць, вовк, ведмідь, їх основні частини тіла, звуконаслідування); машини (розрізнення легкової та вантажної машин за призначенням, знання основних частин); посуд (чашка, тарілка, ложка, каструля, їх призначення, частини); українознавство (мій дім, моя сім'я, рідне слово: потішки, колискові, забавлянки).



Молодший дошкільний вік (4 рік життя)

Другий рік навчання

Завдання навчання і виховання:

  • збагачення уявлень про навколишній світ;

  • формування узагальнюючих понять за тематичним циклом;

  • розвиток мовлення та навичок спілкування;

  • розширення словника словами-назвами предметів, дій, ознак;

  • формування навичок самообслуговування;

  • розвиток дрібної моторики;

  • розвиток психічних процесів та просторових уявлень;

  • виховання безпеки поведінки.

Орієнтовні теми:

дитячий садок (няня, вихователь, дефектолог, логопед, музичний керівник, інші працівники, предмети, необхідні їм для роботи); сім'я (бабуся, дідусь, брат, сестра, впізнавання їх на фотографіях, картинках, виховання шанобливого ставлення); одяг, взуття (назви одягу та взуття за сезоном, частини одягу, взуття, догляд, місце зберігання, дитяче та доросле); я сам (частини тіла, їх призначення); культура спілкування (вміння прощатися і вітатися, ввічливі слова); культура зовнішнього вигляду (особиста гігієна); культура поведінки за столом; екологічна культура; овочі, фрукти (розширення кількості назв, впізнання їх за смаком, розрізнення за ознаками); пори року (зима, весна, літо, осінь, ознаки, одяг по сезону); домашні тварини (розширення кількості назв, частини тіла, догляд людини, користь для людини: корова дає молоко, собака охороняє дім, кішка – ловить мишей; звуконаслідування, впізнавання голосу тварин); домашні птахи (розширення кола назв, частини тіла, догляд людини та користь для людини, звуконаслідування, впізнавання голосів птахів); дикі тварини (розширення кола назв, частини тіла, назви деяких птахів, їх частини тіла, впізнавання та звуконаслідування); машини (легкова, вантажна, автобус, їх частини); посуд (столовий, чайний, його частини, призначення); українознавство (мій дім, моя сімя, батьки, рідне слово, народна іграшка, страви - загальне поняття, посуд – розглядання, відмінності від повсякденного, вишитий рушник, заклички), кухар (одяг, дії, предмети, необхідні для роботи, кухар дитячого садка, мама – кухар); медсестра в дитячому садку (одяг, дії, предмети, необхідні для роботи, кабінет); пральня (одяг, дії, предмети, необхідні для роботи ); продавець (одяг, дії, предмети, необхідні для роботи).



Молодший дошкільний вік (5 рік життя)

Третій рік навчання

Завдання навчання і виховання:

  • подальше збагачення уявлень про навколишній світ;

  • формування видових та родових узагальнюючих понять, розвиток мовлення та навичок спілкування;

  • диференціація предметів за ознаками, призначенням;

  • формування навичок самообслуговування та первинної соціально- трудової адаптації;

  • розвиток дрібної моторики;

  • розвиток психічних процесів та просторових уявлень;

  • розширення словника словами-назвами предметів, дій, ознак, якостей;

  • формування навичок поведінки в різних ситуаціях з корекцією емоційно-вольових порушень;

  • формування елементарних економічних знань;

  • виховання безпеки поведінки у процесі користування різними речами;

  • формування основ правової освіти.

Орієнтовні теми:

пори року (ознаки, рослинний та тваринний світ у різні пори року, сезонний одяг); сім'я (розповідь про свою сім'ю, обов’язки членів сім'ї, домашня адреса); я сам (емоційні стани: радість - смуток, страх – хоробрість); поведінка та навички спілкування (що я вмію робити сам; ввічливість; жадібність; чи вмію я миритися; друзі); сад – город (розрізнення овочів та фруктів, розширення кола назв, викладання екологічних ланцюжків, вирощування, робота людини в саду та на городі відповідно сезону); домашні тварини і птахи (розширення кола назв; мами і дитинчата; місце проживання: сарай, курник, пташник тощо; особливості будови тіла; харчування тварин та птахів; догляд людиною; користь); дикі тварини та птахи (розширення кола назв, мами і дитинчата, впізнавання за голосом тварин та птахів, особливості будови тіла, харчування, поведінка відповідно сезону, житло тварин та птахів); ліс (поняття про рослинний і тваринний світ, відмінність від парку, саду, городу); магазин (професії та дії людей, види магазинів); перукар (предмети, необхідні для роботи, дії перукаря); лікар (лікар та медсестра у дитячому садку та поліклініці, деякі професії лікарів, інструменти, необхідні для роботи); письменники (Н. Забіла, А. Барто, Т. Шевченко, робота з дитячою книжною); сільське господарство (вирощування овочів та фруктів, розведення худоби та птиці); матеріали та інструменти (які необхідні людям різних професій, матеріали, з яких виготовлені); транспорт (наземний, повітряний, водний); українознавство (народні страви: вареники, хліб, сало, борщ, кисіль, узвар; рослини – обереги (в т.ч. для віночка); хатній інтер’єр (посуд, вишиванки, меблі); українське подвір’я; моя вулиця; моє місто; моя країна.



Старший дошкільний вік (6 і 7 роки життя)

Четвертий рік навчання

Завдання навчання і виховання:

  • формування узагальнених уявлень про навколишній світ;

  • формування первинних узагальнень та класифікації;

  • розвиток мовлення та навичок спілкування;

  • активізація словника;

  • розвиток дрібної моторики;

  • розвиток психічних процесів та просторових уявлень;

  • формування навичок поведінки в різних ситуаціях з корекцією емоційно-вольових порушень,

  • навчання правилам користування з предметами побуту;

  • формування основ правової освіти.

Орієнтовні теми:

пори року (ознаки, рослинний та тваринний світ у різні пори року); сім'я (родове дерево, інші родичі, родові відношення: хто, кому, ким доводиться); квартира (техніка, що допомагає людині по господарству, ТБ); я сам (емоційні стани: сум, образа, співчуття); поведінка: вдячність, інтерес, щедрість, любов, провина, гордість; спілкування; позитивне ставлення до себе і однолітків; піклування про себе і близьких; сад – город (збір врожаю в садах та на городах, на полях, як прийшов до нас хліб; екологічні ланцюжки); домашні тварини і птахи, ферма (назви дорослих і дитинчат, екологічні ланцюжки, назви професій людей, що доглядають за ними); дикі тварини, птахи та комахи (зимуючі, перелітні, викладання екологічних ланцюжків, назви дорослих та дитинчат тварин, назви основних комах); ліс (як середовище існування рослин, тварин, комах, птахів); магазини (супермаркет); економічне виховання: взаємозв’язок різних професій; гроші та їх використання); перукарня (культура обслуговування); лікарня (швидка допомога, виклик, назви лікарських спеціальностей, культура спілкування); бібліотека; письменники (Т. Шевченко, К. Перелісна, інші письменники для дітей; як книга до нас дійшла, збереження книг, правила користування, робота бібліотекаря); армія (уявлення про військову службу, роди військ); пошта (як лист прийшов; професії працівників пошти; домашня адреса); цирк; зоопарк (дикі тварини, що живуть не лише у лісі; догляд; проживання; харчування; працівники зоопарку); школа (клас, шкільне приладдя, учитель); водойми та їх мешканці (види войм, деякі рослини, тварини, риби, комахи, екологічні ланцюжки); матеріали та інструменти, з якими працюють люди різних професій; будівельники (професії на будівництві, назви техніки, що допомагає людині; як дім виростає; елементарні економічні знання); транспорт (види транспорту: наземний, повітряний, водний, підземний, залізно дорожній; регулювання на дорозі; пішохідно-дорожній рух; поведінка у транспорті, на зупинці); українознавство (народні страви, народні обереги, хатній інтер’єр, українське подвір’я, костюм, народні майстри, моя вулиця, моє місто, моя країна, символіка, столиця, історичні події, героїчне минуле народу); космос (сонце та зорі, земля, супутники, планети), ательє (назви професій, дії людей, ремонт одягу та взуття, економічне виховання).


Сенсорний розвиток

Необхідність корекційного спрямування роботи за розділом зумовлена затримкою та порушеннями формування процесів сприймання у дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, пов’язаних з органічним ураженням мозку, руховими обмеженнями, порушеннями зорового, слухового і, насамперед, рухово–кінестетичного аналізаторів. Рухова недостатність різного ступеню обмежує предметно–маніпулятивну діяльність таких дітей, утруднює сприймання предметів на дотик. Поєднання цих порушень з недорозвитком зорово–моторної координації перешкоджає формуванню повноцінного предметного сприймання і пізнавальної діяльності. Чуттєве пізнання з перших місяців життя дитини затримується у розвитку, що викликає надалі обмеження практичного досвіду і труднощі формування вищих психічних функцій.

До основних завдань сенсорного виховання дітей з порушеннями опорно–рухового апарату слід віднести:


  • розвиток усіх видів сприймання (зорового, слухового, дотикового і кінестетичного (рухового);

  • формування сенсорних еталонів кольору, форми, величини, часу, простору, а також м’язово - суглобового відчуття;

  • формування повноцінних уявлень про навколишній світ;

  • розвиток сенсорної культури дитини;

  • розвиток вищих психічних функцій (уваги, мислення, пам'яті) та корекція їх порушень;

  • розвиток мовлення, перенесення отриманих знань на словесний рівень, збагачення словника дитини відповідною лексикою.

У роботі з сенсорного виховання дітей з порушеннями опорно–рухового апарату виділяють декілька розділів:

Розвиток зорового сприймання та корекція його порушень:



  • формування уявлень про колір предметів;

  • формування уявлень про форму предметів;

  • формування уявлень про величину предметів;

  • формування та корекція просторових уявлень;

  • формування часових уявлень.

Розвиток і корекція дотикового сприймання.

Розвиток і корекція слухового сприймання.

Педагогам важливо пам’ятати, що, пов’язані з руховою недостатністю, порушення моторного апарату ока, недорозвинення статокінетичних рефлексів, ускладнюють розвиток зорового сприймання. Рухові порушення перешкоджають формуванню зорово–моторної координації, затримують розвиток вищих психічних функцій, особливо просторового сприймання. З метою корекції таких порушень необхідно включати завдання і вправи на тренування функцій м’язів ока, плавного простежування, розширення поля зору.

Під час проведення спеціальних занять з дітьми з розвитку сприймання необхідно мати на увазі, що сприймання формується у процесі усвідомлених дій з предметами.

У процесі розвитку зорового сприймання робота починається з навчання виділяти з навколишньої обстановки ідентичні предмети. Необхідно сформувати у дитини здатність фіксувати увагу спочатку на однакових предметах, а згодом на однакових картинках.

Зміст

Ранній вік (2 рік життя)

Розвиток зорового сприймання

Збагачуємо дітей різноманітними сенсорними враженнями. Спонукаємо до виконання дій, спрямованих на удосконалення сприймання: розбирання і складання кубів-вкладишів, пірамід, матрьошок; проштовхування предметів у відповідні отвори кубів, коробок; добирання до коробок різної форми і розміру кришок тощо.

Пропонуємо виконання завдань за наслідуванням, зразком і словесною вказівкою.

Навчаємо відбирати і групувати предметні картинки за тотожністю (знайди такий же, добери пару) та за однією із сенсорних ознак (величиною, формою, кольором).



Розвиток слухового сприймання

Навчаємо розрізняти на слух голоси свійських тварин і птахів, наслідувати їх звучання.



Розвиток дотикового сприймання

Навчаємо розрізненню на дотик: м’яке - тверде, холодне – гаряче.



Орієнтування в часі

Формуємо уявлення про контрасті частини доби (день – ніч).



Ранній вік (3 рік життя)

Перший рік навчання

Розвиток зорового сприймання

Колір

Знайомимо дітей з 4 основними кольорами. Вчимо розрізняти, виділяти, називати, знаходити відповідний колір за словесною вказівкою.

Закріплюємо знання назв основних кольорів, вчимо здійснювати вибір кольору за зразком, виконувати чергування кольорів за зразком.

Форма

Знайомимо дітей з об’ємними геометричними формами: куля, куб та площинними: квадрат, круг, трикутник. Навчаємо досліджувати форми предметів за допомогою дотиково-рухового та зорового способів.



Величина

Вчимо розрізняти предмети за розміром (великий—маленький).



Орієнтування у просторі

Вчимо розуміти поняття (вгору – вниз, вперед – назад).

Вчимо лінійно розташовувати однорідні предмети, чергуючи їх за кольором, формою, величиною.

Вчимо складати картинку з двох частин.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка