Програма розвитку дітей дошкільного віку зі спектром аутистичних порушень



Сторінка13/15
Дата конвертації08.03.2016
Розмір2.93 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Емоційно-ціннісний розвиток

Дизонтогенез

Емоційна реакція дитини може бути не відповідною – дитина іноді демонструє неналежний тип і ступінь емоційної реакції. Емоційні реакції можуть бути не пов’язані з оточуючими об’єктами та подіями, що відбуваються навколо. Також загальмовані або надмірні і непов’язані із ситуацією.

Вікові можливості

Дитини старшого дошкільного віку більш сприйнятлива до впливів зовнішнього середовища (природного, предметного, соціального) та власних переживань і станів. Визначенішими стають інтереси та уподобання стар­шого дошкільника, він легше надає переваги комусь/чомусь. Заявля­ють про себе такі "втрати" особистісного становлення, як фобії, тривоги, депресії,, прояви нервовості, на які важливо своєчасно звертати увагу.

Завдання розвитку

Розвивальні завдання: збагачувати внутрішній світ дитини позитивними емоція­ми, насичувати ї життя приємними враженнями; коригувати форми прояву негативних переживань; створювати позитивний психологічний клімат; навчити емоційної регуляції поведінки та діяльності.

Навчальні завдання: навчати добирати відповідні способи прояву сво­їх почуттів; вправляти в умінні використовувати прийнятні для оточення способи реагування на різні життєві події; ство­рювати умови для прояву дитиною чутливості до стану рід­них та близьких; навчати емоційної регуляції поведінки та ді­яльності; сприяти засвоєнню нею емоційних еталонів взає­мин з різними людьми (рідними, знайомими, чужими); вихо­вувати бажання бути приємною людям.

Організація життєдіяльності

Буття старшого дошкільника організовується таким чи­ном, щоб запобігати проявам інертності, байдужості, емо­ційної глухоти, щоб його активність проявлялася через розвиток емоційного життя. Дорослий прагне одухотворити практичну та розумову діяльність дитини, збагатити її емоційну сферу. Важливо подбати про те, щоб старший дошкільник оволо­дів правилами соціально прийнятної та схвалюваної по­ведінки і виконував їх. Дорослий продовжує навчати дитину розрізняти різні емоційні стани людини, співвідносити їх з відповідною мі­мікою, жестами, тональністю та силою голосу, з певними життєвими подіями. Важливо виховувати в старшого до­шкільника здат­ність контролювати та регулювати власну поведінку віддовідно до життєвих обставин, з власної ініціативи, свідомо стримувати свої негативні емоції.

Пізнавальний розвиток

Дизонтогенез пізнавального розвитку



Аутистичні діти найчастіше не реагують навіть на голосні звуки, справляючи враження глухих; у них простежується відсутність вибіркової уваги до звуків мови; аутостимуляції навколо ділянки вух; проблеми з фільтруванням шуму, який постає як тло.

Ресурси:

висока чутливість до певних звуків;

вміння фіксувати звукові деталі.

Показники психічного розвитку:

Сфера розвитку:

Дрібна моторика. Завдання з цієї сфери свідчать про сформованість координації діяльності обох рук та вміння брати:

6–7: дитина виразно малює особу (голову, тулуб, плечі та ноги і щонайменше одну деталь обличчя) і при цьому не потребує демонстрування, як виконати завдання.

Велика моторика. Завдання цієї сфери свідчать про сформованість координації діяльності обох рук та вміння хапання, спритності, рівноваги, швидкості, енергії, а також домінування ока, руки, ноги:

6–7: дитина свідомо котить м’яч до цілі; дитина з легкістю перекладає предмети з руки в руку; дитина проявляє домінування однієї ноги.

Перцепція. Завдання, що стосуються сприйняття, полягають на реагуванні на звук, встиганні дивитися на предмети, розпізнаванні кольорів, форм та розмірів:

6–7: дитина проявляє рішуче домінування одного ока (протягом усього часу користується одним і тим же оком); дитина послідовно реагує на всі жести; дитина реагує правильно, трохи „ниє", може також говорити "перестань" або погодитися на щипання особи, що контактує з нею.

Зорово-рухова координація. Завдання з цієї сфери полягають на вмінні координувати зір та руки одночасно (вкладання, допасовування елементів, нанизування кульок, розмальовування, написання):

6–7: під час трьох спроб дитина перемальовує щонайменше одну вертикальну лінію і не потребує показу, щоб це виконати. Лінія може бути майже вертикальною, з близькою до взірця довжиною; дитина перемальовує коло і не потребує показу, щоб це виконати; дитина перемальовує квадрат щонайменше один раз протягом трьох спроб і не потребує показу, щоб виконати це завдання. Квадрат повинен бути фігурою замкненою без великих переривань на жодному боці. Чотири сторони повинні бути більш-менш рівними, а кути наближені до прямих. Лінії можуть бути злегка хвилястими; дитина перемальовує трикутник щонайменше один раз протягом трьох спроб і не потребує показу, щоб виконати це завдання; дитина перемальовує квадрат щонайменше один раз протягом трьох спроб і не потребує показу, щоб виконати це завдання. Ромб повинен бути фігурою замкненою без великих переривань на жодній зі сторін; сторони повинні бути скоріше прямими та більш-менш рівної довжини; дитина припасовує всі дев'ять літер на планшеті з літерами алфавіту та дев'ять карток з літерами алфавіту ( напр., Н, Р, О, М, Я, К, У, С, П); дитина правильно переписує сім літер (напр., А, Л, В, У, Е, Ф, П). Дитина повинна писати літери безпосередньо під зразком самостійно.

Наслідування. Завдання, що стосується наслідування, полягає у повторенні того, що хтось говорить, або показі того, що хтось робить.

6–7: дитина вдягає театральну ляльку на руку і наслідує хитання головою та лапами театральної ляльки; дитина наслідує щонайменше три дії (годування, подавання напою, чищення зубів, витирання носа і тощо); дитина наслідує всі три жести: 1) підніми руку, 2) доторкнися до носа, 3) підніми одну руку догори, а другою в той же час доторкнися до носа; дитина наслідує три показані дії та утворює з кожним разом якийсь звук; дитина розуміє, що її наслідують, наслідування їй подобається, дитина долучається до гри та наслідує дії; дитина розуміє, що її наслідують, гра їй подобається, повторює звуки за дослідником.

Пізнавальна діяльність. Вік розвитку в цій сфері залежить від розуміння мови та успішності в певних завданнях, які не залежать від мови (рахування, укладання фігур, наслідування рухів).

6–7: дитина доторкається або вказує щонайменше три частини власного тіла; дитина розігрує сценку з лялькою; дитина правильно пише своє ім'я та не потребує показу, щоб це зробити; дитина складає хлопчика та не потребує показу, як треба виконати завдання; дитина правильно виконує двоетапне доручення, напр.: „Вклади кубик до горнятка та постав горнятко на підлогу".; дитина наслідує спосіб користування всіма предметами; дитина правильно поєднує п'ять предметів з картинками (чобіт, горнятко, зубна щітка, ложечка, ножиці, гребінець, олівець та відповідні їм (за розміром, формою та кольором) картинки тих же предметів); дитина демонструє використання чотирьох предметів (горнятко, ложечка, олівець, гребінець, ножиці); дитина виконує щонайменше чотири доручення (1. Відбий м'яч.2. Погладь песика.3. Встань та підстрибни.4. Поклади горнятко до коробки та сядь.5. Постукай у двері та доторкнися до стіни.); дитина швидко починає виконувати повсякденні дії і знає, що вона має робити без заохочення;

Гра та зацікавлення предметами. Чим або як дитина прагне бавитися; ступінь витримки у грі, правильне використання предметів, можливості зосередження уваги, вміння долати труднощі та виправляти власні помилки.

6–7: дитина правильно вивчає оточення; дитину мотивує до діяльності бажання закінчити завдання; дитина цікавиться виконуваним завданням.

Налагодження контактів та емоційні реакції. Сформованість контактів дитини з іншими людьми (з батьками, з іншими дорослими, з дітьми): як дитина реагує на розлуку з батьками, в якій мірі вона в стані співпрацювати з іншими особами, а також, як задовольняє свої потреби,які реакції дитини на стрес, на раптові зміни, на те, коли їй перешкоджають у діяльності.

6–7: дитина робить відповідний жест, коли хоче попросити про допомогу; її можна легко заспокоїти; дитина відповідно реагує на присутність іншої особи: налагоджує зоровий контакт, слухає голос, усміхається; якщо дитина розуміє та може виконати доручення дорослого, виконує їх та пробує співпрацювати, або дитина дає знати, що доручення неясні або що вона має труднощі з їхнім виконанням; дитина добре переносить перехід до іншого завдання та не є надмірно засмученою, коли в неї відбирають її улюблений предмет; дитині подобається похвала, яка мотивує її до дії.
Пізнавальний розвиток

Дизонтогенез

Аутичних дітей цікавлять не стільки зміст, скільки деталі; аутостимуляції на тілі. Показники онтогенезу: здатність до сприймання, запам’ятовування візуальних деталей для подальшого їх точного відтворення; висока чутливість до певних візуальних деталей.

Вікові можливості

У старшому дошкільному віці інтенсивно розвиваються пізнавальні процеси (сприймання, память, мислення, увага), які сприяють орієнтації дитини в навколишньому світі. Дитина виявляє інтерес до самого себе, цікавиться будовою власного тіла, фізичними якостями та можливостями, органами чуттів. Також дитина цього віку розрізняє соціально схвалювану та не схвалювану поведінку.

Завдання розвитку

Навчальні завдання: навчати спостерігати за явищами та об'єктами природи, малювати фігуру людини, співвідносити кубики за кольром, ознайомлювати з процесами виробництва продуктів харчування, одягу, взуття, предметів домашнього вжитку. Розвивати пізнавальні здібності дитини» здатність аналізувати, навчати називати ознаки предметів, що використовуються дитиною в діяльності, порівнювати, виявляти схожість та відмінність, встановлювати прості зв'язки між явищами та предметами.

Розвивальні завдання: вправляти у використанні початкових логічних прийомів, пов’язаних з формуванням понять, будувати висловлювання за допомогою сполучникових зв'язків (і, чи, якщо, то, ні тощо); робити правильні елемен­тарні умовиводи. Класифікувати геометричні фігури, предмети та їх сукупності за якісними ознаками, кількістю; вимірювати кількість, довжину, шири­ну, висоту, об'єм, масу, час; виконувати найпростіші усні обчислення, розв'язувати нескладні арифметичні та логічні задачі.
Організація життєдіяльності

Буття старшого дошкільника має організовуватися в спо­сіб, що сприятиме розвитку пізнавального мислення. Важливо задовільнити природну потребу дитини в нових враженнях, експериментаторській діяльності, розширенні життєвого простору. Створюючи розвивальне середовище, дорослий виходить з того, що пізна­вальне мислення для дошкільника — лише інструмент, зна­ряддя особистісного становлення, шлях орієнтації в світі та розуміння його. Розвиваючи пізнавальну активність, варто використовувати основну форму мислення дошкільника — мислення за ана­логією, подібністю когось/чогось; і не лише забезпечувати дитині можливість сприймати нове, а й сприяти розумінню та елементарно пояснювати нове.

6 років

Завдання навчання і виховання

Продовжувати формувати кількісні уявлення з урахуванням провідних видів діяльності дітей старшого дошкільного віку (ігровою і образотворчою); на заняттях по математиці використовувати елементи малювання і сюжетно-дидактичних ігор з математичним змістом; продовжувати учити дітей здійснювати рахунок і різні операції з множинами (перерахунок, порівняння, перетворення і ін.) в межах 5-ти і 6-ти за зразком і за усною інструкцією; перераховувати предмети різними способами – перекладаючи, перераховуючи за допомогою пальця, супроводжуючи очима, прикладаючи рахунковий матеріал (палички, фішки, жетони), співвідносячи кількість предметів з пальцями на руці; формувати елементарні принципи рахунку; навчати рахувати звуки (удари, плескання у долоні, звуки тварин) і відтворювати дану кількість звуків з опорою на зоровий аналізатор і без нього - в межах 2-3 звуків; вирішувати арифметичні завдання з відкритим і закритим результатом на наочному матеріалі в межах шести.

Формування уявлень про кількість і рахунок: повторювати матеріал попереднього року навчання (рахунок і різні операції з множиною в межах 4-х); навчати дітей виділяти 5 предметів з групи за наслідуванням, за зразком, за словесною інструкцією; ознайомити з графічним зображенням цифри 5; виконувати перерахунок предметів по інструкції «порахуй» і давати правильну відповідь на питання – «скільки?»; вчити перераховувати предмети в межах п'яти розташованих в ряду, при різному їх розташуванні, а також предметів, різних за призначенням, кольором, розміром; вчити дітей визначати кількість предметів, намальованих на картинках, в межах п'яти при однаковому і різному їх розташуванні; вчити дітей співвідносити дві групи предметів за кількістю в межах 5-ти без перерахунку; вчити відбирати задану кількість предметів за інструкцією – візьми; відповідати на питання – «скільки у тебе?»;

співвідносити кількість предметів з кількістю пальців, рахунковим матеріалом, цифрою; вчити пояснювати свої дії з використанням мовних схем – я поклав 4 палички, тому що у мене 4 яблучка; вчити вирішувати задачі з опорою на наочний матеріал в межах 3-х; навчати детально опрацьовувати умову задачі зі складанням алгоритму дій, наочно ілюструвати хід рішення; вчити самостійно складати умови задачі по малюнку; продовжувати вчити порівнювати рідкі та сипучі продукти, використовуючи практичні способи порівняння (прикладування, переливання і т. п.); перетворювати безперервну множину: з нерівних робити рівні і навпаки (досипаючи, доливаючи або зменшуючи деяку кількість); продовжувати формувати уявлення про збереження кількості (кількість предметів не залежить від кольору, величини і просторового розташування; певна кількість рідких і сипучих тіл не міняється незалежно від об'єму посудин), використовувати прийом перекладання і рахівниць як способи перевірки.

Про форму: удосконалювати вміння диференціювати предмети за формою серед відомих чотирьох об'ємних форм; вчити вибирати об'ємні предмети з множини за об’ємним зразком; знаходити за зразком і по інструкції пласкі зображення у формі круга, квадрата, трикутника, чотирикутника; продовжувати удосконалювати графічні навички – креслити геометричні форми за інструкцією і за зразком з використанням трафаретів, поступово переходячи до креслень за допомогою лінійки; проводити зорові диктанти на запам'ятовування і відтворення комбінацій з відомих фігур.

Про розмір: продовжувати розвивати і удосконалювати уміння диференціювати предмети за розміром – маленький /великий, порівнюючи предмети однакові за формою і кольором, однакові за формою, але різні за кольором; ознайомлення з поняттям – середній; групувати і диференціювати (з проговоренням відзнак) форм за зразком – великі, середні, маленькі; порівнювати предмети по довжині, висоті, товщині з використанням термінів – великий, довгий, високий, товстий, короткий, тонкий, низький.

Орієнтація в просторі: продовжувати знайомити дітей з рухом у різних напрямах, імітуючи дії руху педагога, а також виконуючи інструкцію педагога; переміщувати предмети за інструкцією вперед, назад, управо, вліво, вгору, вниз, посередині; вчити орієнтуватися в приміщенні за вказівкою розташування іншого об'єкта/людини відносно себе – стіл зліва, Маша переді мною.

Орієнтація в часі: познайомити дітей з назвами днів тижня; уточнювати їх послідовність і призначення (будні/вихідні); розуміти і використовувати правильно слова, що позначають послідовність днів – сьогодні, вчора, завтра; часу доби – вранці, ввечері, вночі; продовжувати пояснювати і закріплювати розуміння певної залежності дій від часу доби, дня тижня; уточнювати в особистому зошиті/ альбомі дії дитини в певний час дня, дня тижня, пори року; давати наочні пояснення тих моментів, які дитині важко зрозуміти через особливості сприйняття аутичної дитини; зберігати правило складання плану дій на учбовий день, розпорядку дня на будні та вихідні; продовжувати формувати прості уявлення про швидкість на прикладі пересування транспорту і пішоходів; вчити виконувати інструкції по зміні темпу руху, ритму на музичних заняттях.

Формування уявлень про кількість і рахунок: перерахунок предметів в межах 5-6; порядковий рахунок від заданого/позначеного наочно або усно числа (від 2 до 4х, від 3 до 5); вчити вирішувати завдання знаходження суми і залишку в межах чотирьох із збільшенням/зменшенням на одиницю; вчити виконувати операції об'єднання і роз'єднання в межах п'яти; перераховувати елементи множини, що сприймаються на слух (звуки), на дотик (предмети), рухів; зіставляти по кількості предмети і звуки, предмети і рухи, звуки і рухи в межах чотирьох; перерахунок звуків з опорою на зоровий аналізатор, з опорою тільки на слух; вчити дітей виділяти 5 предметів з множини за наслідуванням і зразком, співвідносити кількість предметів з кількістю пальців, іншого рахункового матеріалу в межах п'яти; порівнювати за кількістю дві групи предметів, що знаходяться на відстані, і групи предметів, намальованих на картинках, на основі перерахунку; використовувати різні способи перевірки; вчити дітей вимірювати протяжні, рідкі і сипучі тіла, користуючись умовною міркою; визначати, скільки стаканів води в лійці, ложок рису в тарілці; вимірювати довжину або ширину столу за допомогою бруска і тому подібне.

Про форму: удосконалювати уміння виділяти предмети за зразком і за вербальною інструкцією з різних груп предметів; групувати за формою об'ємні предмети, геометричні фігури, зображення предметів; ознайомлення з плоскою фігурою – овал і з об'ємною – еліпсом; дати поняття – яйцевидної форми; зіставлення і виділення даних форм; вчити вибирати овальні форми за зразком, за інструкцією.

Орієнтація в просторі: удосконалення уявлення і практичне застосування знань про напрям руху – вперед, назад, вгору, вниз, вправо, вліво; моделювання руху на папері, на столі, в приміщенні; програвання ситуації за допомогою іграшок-транспорт по наочному зразку, по вербальній інструкції; промовляти етапи пересування об'єктів і власного пересування; планування вголос з проговоренням свого маршруту.

Орієнтація в часі: закріплювати і уточнювати поняття про пори року і їх ознаки: наочно ілюструвати зміни в природі в особистому зошиті/альбомі; вивчати розширені мовленнєві схеми опису ознак осені/зими; розширювати уявлення про режим дня, про дії відповідні певному періоду; закріплювати і розширювати уявлення про швидкість руху різних об'єктів – людина, машина, літак, ракета.
Показники розвитку до кінця третього року навчання

Діти повинні навчитися: здійснювати рахунок в прямому порядку в межах 7-ми і зворотному порядку в межах 5ти; зіставлення предметів з рахунковим матеріалом і пальцями на руках; вміти перерахувати предмети, розташовані в ряду і хаотично на наочному матеріалі, на картинці, називати підсумок підрахунку; знати 5 об’ємних і пласких форм, уміти їх знаходити в просторі, як частини цілого на малюнку, аплікації; вміти правильно розташувати на аркуші паперу малюнки, предмети за інструкцією і зразком; вміти знайти предмет за інструкцією, пояснювати місце розташування предмету і своє положення в знайомій обстановці; знати і уміти усно дати визначення пір року, часу доби; вміти описати за планом (з опорою на наочний матеріал – картинки-підказки) свій день; мати поняття про швидкість руху різних об’єктів.

7 років

Завдання навчання і виховання 

Розширювати і поглиблювати математичні уявлення дітей про рахунок в межах 10-ти, просторових, тимчасових уявленнях, орієнтації в порах року і часі доби; вчити усному рахунку до десяти в прямому порядку і від семи в зворотному порядку; вчити рахунку від заданого числа в межах десяти; удосконалювати вміння операцій з наочною множиною (збільшувати, зменшувати, зрівнювати); порівнювати множину в просторі; уміти дати вербальну характеристику множині; вчити користуватися умовними символами (цифрами) при вирішенні арифметичних задач, виконанні арифметичних дій; познайомити зі складом чисел від 2 до 5; учити самостійно складати арифметичні задачі в межах 5; знайомити з графічним зображенням цифр в межах п'яти, математичними знаками «+, -=»; удосконалювати графічні навики.

Формування уявлень про кількість і рахунок: повторювати матеріал попереднього року навчання (рахунок і різні операції з множиною в межах 5-6); учити перераховувати предмети і зображення предметів на картинках в межах семи при однаковому і різному їх розташуванні; співвідносити кількість предметів з кількістю пальців, рахунковим матеріалом; ознайомлення зі складом числа 2 (1+1) і 3 (1+1+1, 1+2, 2+1); вирішення завдання на знаходження суми і залишку за допомогою наочного матеріалу; вміння графічно змалювати завдання в зошиті/альбомі за допомогою карток з цифрами і математичними знаками; вчити записувати приклад по трафарету, обведенню або по крапках; розібрати усну умову задачі, сформулювати питання і розповісти хід рішення задачі із опорою на наочність; тренувати в порівнянні за кількістю двох груп предметів, що знаходяться на відстані, змальованих на картинках.

Про форму: продовжувати удосконалити здібності виділяти і підбирати парні фігури і форми; групувати предмети за формою; співвідносити форми і еталони; використовувати в мові, описувати і називати частки предметів за формою і об’ємом.

Про розмір: порівнювати предмети за розміром, використовуючи терміни – великий /маленький/ середній - більше/ менше, великі/ маленькі; довше/ коротше, широкий/ вузький - вужче/ ширше, товстий/ тонкий – товще/ тонше; високий /низький – вище/ нижче.

Орієнтація в просторі: повторювати розташування предметів, пласких і об’ємних фігур, картинок в просторі відстрочений в часі (до 15 секунд); удосконалювати здатність рухатися за інструкцією дорослого в приміщенні, на вулиці; оцінювати і озвучувати пересування інших щодо самої дитини або статичного предмету.

Орієнтація в часі

Чітко закріпити назви днів тижня, пір року, часу доби. Переказувати події, що по порядку сталися, планувати розпорядок дня наступного з опорою на картки-символи; уміти назвати характерні для певного часу доби події, їх послідовність; формувати поняття про швидкість руху, музичний темп (використовуючи музичні інструменти, плескання в долоні, удари і стрибки).

Показники розвитку до кінця четвертого року навчання

Діти повинні навчитися: здійснювати кількісний рахунок в прямому і зворотньому порядку, рахунок від середніх членів ряду, порядковий рахунок в межах 10; співвідносити перераховані предмети з кількістю, перекладаючи або доторкаючись до них, підкладаючи рахунковий матеріал, штрихуючи необхідну кількість квадратів/кругів/трикутників/інших предметів їх в особистому зошиті/альбомі; вміти здійснювати рахунок в зворотному порядку і від заданого до заданого числа в межах 5-ти додаючи і віднімаючи по 1; продовжувати вчити визначати відносини між суміжними числами, використовуючи наглядний матеріал і без наочності, тренувати у визначенні місця числа в числовому ряду, моделювати числовий ряд (драбинка з кубиків, штрихування квадратиків або кружечків); вміти перераховувати елементи безлічі, що сприймаються на слух (звуки), на дотик (предмети), рухів. Вміти зіставляти по кількості предмети і звуки, предмети і рухи, - звуки і рухи в межах семи; відповідати на питання: «Яке число йде за ..? », «Назви сусідів числа ..», «Знайди пропущене число»; малювати елементарні наочні зображення складу числа, підписуючи за зразком, трафаретом або по крапках відповідні приклади; знати склад чисел до 5; вирішувати нескладні задачі з конкретною, недвозначною умовою в межах 5-ти з наочністю і без неї; орієнтуватися в структурі задач (умова, питання); вміти скласти і вирішити приклади і задачі за наочністю і абстрактно в межах п'яти; вміти викласти умову і хід рішення задачі за допомогою наочного або рахункового матеріалу; мати навики вимірювати, відмірювати, порівнювати і перетворювати безперервну множину, використовуючи умовну мірку; вміти групувати предмети формою, розміром; вимірювати відстань в приміщенні кроками, вимірювати предмети за допомогою еталону; орієнтуватися в просторі і на аркуші паперу за зразком і за інструкцією; орієнтуватися в днях тижня, порах року, часі доби; знати і уміти називати основні ознаки різних пір року; знати події, характерні для певного часу доби, уміти розповісти їх послідовність; орієнтуватися в поняттях вчора/сьогодні/завтра; вміти спланувати послідовність дій з опорою на картинки і розповісти про них.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка