Програма розвитку дітей дошкільного віку зі спектром аутистичних порушень



Сторінка15/15
Дата конвертації08.03.2016
Розмір2.93 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Художньо-естетичний розвиток
Образотворча діяльність

Дизонтогенез

У дитини не розвинене символічне мислення, і вона не проявляє зацікавлення до створення простих охудожніх бразів. При малюванні не заповнює всю площину аркуша, не знаходить подібності між предметами та не демонструє емоційного відгуку на твори образотворчого мистецтва.
Вікові можливості

Маючи певний досвід у різних видах образотворчої діяльності, дититна повніше відображає в малюнку, ліпленні, аплікації, конструюванні предмети та явища навколишньої дійсності. Художні та сюжетно-рольові ігри спонукають дитину до створення гардеробу для ляльки, декорацій до виступу. Це сприяє збагаченню образотворчої діяльності дитини.

Завдання розвитку

Розвивальні завдання: розвивати спостережливість, уміння бачити характерні естетичні ознаки навколишніх об’єктів, порівнювати їх. Ознайомлювати з творами образотворчого мистецтва, розвивати здібності до образотворчої діяльності. Залучати дитину до основ рукоділля.

Навчальні завдання: навчати дитину створювати оригінальну аранжування з природних та штучних матеріалів, залучати до основ рукоділля, заохочувати до дизайнерської діяльності з упорядкування та декоративного оформлення інтер’єру.

Організація життєдіяльності

Продовжуємо формування позитивного емоційного відношення до образотворчої діяльності; розширюємо тематику дитячих робіт відносно до змісту тематичного планування. Спонукаємо до самостійного пошуку теми роботи; продовжуємо зацікавлювати дітей до народного, декоративного мистецтв; знайомимо з творами різних видів образотворчого мистецтва; заохочуємо дітей втілювати у художній формі свої уявлення, переживання, почуття, думки; підтримувати особисте творче начало; розвиваємо у дітей здатність передавати ту саму форму чи образ у різних техніках (малюнок, аплікація, ліплення) та спонукаємо до вільного та самостійного експериментування з художніми матеріалами (кольоровий папір, фарби, тканини, глина тощо).

У ліпленні : зацікавлюємо дітей до ліплення об’ємних фігурок, найпростіших композицій з використанням різноманітних пластичних матеріалів (пластилін, глина, солоне тісто); вчимо різноманітним способам з’єднання частин та заохочуємо до більш точного зображення. Вчимо розписувати глиняні форми.

У малюванні : розвивати сприйняття дітей, формувати уявлення про предмети та явища та передавати їх на папері; продовжити вчити малювати олівцями, фломастерами, фарбами – проводити різноманітні лінії, закрашувати об’єкти, створювати композиції; спонукаємо дітей до самостійної творчості, та формуємо позитивне ставлення до результатів своєї діяльності та діяльності інших, формуємо основи самооцінки; продовжуємо працювати над розфарбуванням в межах границь в більш складних формах; навчаємо промальовувати дрібні деталі.

У аплікації: заохочуємо до створення з готових форм предметних або сюжетних аплікацій за зразком; вчимо користуватися ножицями та закріплюємо правила безпеки; спонукаємо до створення декоративних аплікацій із самостійно підготовленого матеріалу (вирізані ножицями рвані або м’яті паперові елементи); вчимося створювати аплікації з природних матеріалів та шматочків тканини.

        1. -7 років(Старший дошкільний вік - старша група).

Продовжуємо формувати позитивне емоційне відношення до образотворчої діяльності та результату творчості; заохочуємо дітей втілювати в художній формі свої переживання, почуття, думки; сприяємо соціальному та емоційному розвитку взаємовідносин між дітьми в групі під час творчого процесу; використовуємо результати творчості групи для створення та проведення міні-вистав; ознайомлюємо дітей з різними видами мистецтв (живопис, графіка, народне і декоративно-прикладне мистецтво).

У ліпленні: вчимо аналізувати форму предмета; опановуємо прийоми декорування ліпного образу (рельєфне наліплювання, прорізання або продряпування стекою, розпис пензлем за зразком).

У малюванні: удосконалюємо техніку малювання гуашевими фарбами (змішуємо фарби для одержання нових кольорів), вчимо малювали акварельними фарбами; ознайомлюємо з прийомами малювання простим олівцем, пастеллю, кольоровими крейдами.

У аплікації: вчимо вирізати симетричні фігурні елементи з паперу; продовжуємо роботу з природними матеріалами (листя, жолуді тощо), тканинами; під час колективної роботи створюємо аплікації (панно, колажі) за зразком та імпровізовано; приділяємо увагу безпеці використання інструментів (ножиці, клей).

Музична діяльність.

Дизонтогенез

6 років для музичного розвитку аутичної дитини характерним є :

страх різких звуків, дитина часто закриває при цьому очі чи долонями вуха;

не передає враження про людей, їхні взаємини та діяльність за допомогою ритму та мелодій; не вміє зосереджуватись на власних станах думках і переживаннях та не видозмінює тональності голосу; порушені тон, швидкість та інтонація мовлення.

З метою корекції цих особливостей слід:

слухати з дитиною класичну музику, виконувати психологічні етюди; соціальну інтеграція дітей (через налагодження взаємостосунків у групі на музичних заняттях); використання народних танців під час запису музики, або під час гри на фортепіано; сприяння можливості дітей вступити у міжособистісні відносини за рахунок рухів, які передбачають фізичний контакт; формування толерантності у дітей; використання участі асистентів (за рахунок волонтерів, батьків тощо).
Вікові можливості

Старший дошкільник уже має досить багатий життєвий і музичний досвід та захоплено слухає музику. Сприйняття музичного образу стає адекватнішим, розвиваються музичні здібності. Продовжують розвивати голосові зв’язки, формуватися співочий апарат гортані, голос набуває нових можливостей, чистішим стає голосове інтонування мелодії. Формується здатність відтворювати, добирати мелодію на слух.

Завдання розвитку

Розвивальні завдання: надавати дитині можливість слухати досконалі за фор­мою, доступні для розуміння сольні та хорові твори. Підтри­мувати бажання слухати музику, емоційно відгукуватися на неї, передавати свої враження; розвивати музичні здібності; спонукати самостійно визначати настрій, характер музично­го твору та засоби музичної виразності;

Навчальні завдання: навчати слухати і ди­ференціювати тембри провідних інструментів симфонічного оркестру (скрипкових, духових, ударних); розвивати вміння визначати жанрову належність музичного твору. Виховувати бажання й уміння втілювати в творчому русі настрій, характер і процес розвитку музичного образу.

Організація життєдіяльності

Батьки і педагоги виважено ставляться до вибору дитиною бажаних для прослуховування музичних творів, пропо­нують її увазі не лише легку, ритмічну музику, а й класичну. Вони вправляють дошкільника у визна­вані жанру музичного твору, називанні інструмента, на якому він виконується.

У різних сферах життєдіяльності дорослий використовує високохудожню музику, з яскравими образами, різними настроями, під яку можна по-різному відтворювати ходьбу, біг, стрибки, рухи рук тощо. Доцільно використовувати му­зично-рухову імпровізацію в сюжетних етюдах задля стиму­лювання індивідуальних творчих проявів дитини.

Художня література

Дизонтогенез

Дитина з аутизмом не відгукується емоційно на персонажів із певної казки, із затримкою повторює окремі слова, не відповідає на прості запитання, не бажає самостійно роздивлятися книжки-розкладинки та коментувати побачене, стежити за розвитком подій у художньому творі. Мовлення дитини із аутизмом може бути змішаним з осмисленою або дивною мовою, із невеликою ехолалією.

Вікові можливості

Дитина володіє засобами передачі образів у різних видах художньої діяльності, бере участь у розігруванні пісень, сюжетно-рольових іграх за мотивами літературних творів. Вона систематизує власний літературний досвід.

Завдання розвитку

Розвивальні завдання: залучати дітей до художньої літератури, збагачу­вати запас літературних художніх вражень. Розвивати ви­разне літературне мовлення, навчати емоційно та виразно передавати зміст невеликих прозових текстів і брати участь в іграх-драматизаціях за сюжетом літературних і фольклорних творів, навчити дитину читати прості речення. Розвивати творчу уяву, прищеплювати ставлення до книжки як до твору естетичної та духовної культури; спонукати до створення рукописних книжок.
Організація життєдіяльності

Дорослий забезпечує сприятливі умови для становлення й розвитку у дитини із аутизмом елементарного літературного смаку, збалансовує спеціально організовану та самостійну діяльності, спрямовані на збагачення досвіду дитини з. ху­дожньої літератури. Показниками ефективної організації життєдіяльності дошкільника є його компетентність щодо художньої літератури: розвинене художньо-естетичне мислення, дитина навчається читати прості речення, які зображені на карточці; поетичний слух, що виявляється у здатності відчувати виразні засоби художнього мовлення, певною мірою їх є вміння усвідомлювати та насолоджуватися художнім словом; літературна обізнаність — знає багато літературних та фолькло­рних творів (народні та авторські казки, оповідання, вір­ші), зацікавлене ставлення до мовленнєвої діяльності як організованої; так і ініціатив­ної, що реалізується в різних формах; шанобливе ставлення до художньої літератури, бажання передати свої почут­тя в образному слові.

Театралізована діяльність

Дизонтогенез

Емоційні реакції дитини із аутизмом можуть бути загальмованими або надмірними і незв’язані з ситуацією, дитина може виявляти різні емоції, коли нічого змінювалось, також недостатність розвитку емоційних зв'язків проявляється у нестачі співпереживання, нерозумінні, емоційного підтексту ситуації.

Вікові можливості

Дитина бере активну участь у підготовці теа­тралізованих ігор; творчо перевтілюється в образи персона­жів, розігрує сюжети, виразно та з гумором виконує ролі:
вносить творчі фрагменти у гру за казкою; виготовляє деко­рації, атрибути, костюми; ініціює організацію ігор-драматизацій, театралізованих ігор.

Завдання розвитку

Виховні завдання: виховувати зацікавлене та відповідальне ставлення дошкільника до підготовки, проведення та оцінки театралі­зованої діяльності, виконання учасниками своїх ролей.

Розвивальні завдання: розвивати вміння використовувати в грі предмети-замінники, уявні предмети, входити в образ, спонукати перебувати в ньому до кінця театралізованого дійства. Стимулювати прагнення дитини самореалізуватися, самоствердитися.
Організація життєдіяльності

Життя дошкільника слід наситити характерною для віку різноманітною, цікавою художньою діяльністю. Важливо гармонійно поєднувати різні форми організіації життєдіяль­ності: запропоновані дорослим та ініційовані самою дитиною. Старший дошкільник розуміє зміст дійства вистави, театральний образ як живу акторську дію з використанням засобів мовлення, міміки, жестів, рухів, музи­ки, танцю та співу.

Креативний розвиток

Дизонтогенез

Інтерес дитини до гри і використання інших ігрових об’єктів помірний – дитина може виявляти невластивий інтерес до певної іграшки або використовувати її не за призначенням. Та надавати перевагу одній і тій же ігровій діяльності.

Вікові можливості

Спілкуючись з природою, освоюючи рукотворний світ, налагоджуючи спілкування з різними людьми, спосте­рігаючи за собою, старший дошкільник охоче бере на себе роль дослідника, відкривача та створювача нового, експе­риментатора. Володіння особистим життєвим досвідом, відкритість но­вому, інтерес до виконання незнайомих завдань, налаштованість на успіх перетворювальна активність — такі перед­умови розвитку в старшому дошкільному віці креативності як базової якості особистості.

Завдання розвитку

Розвивальні завдання: збагачувати практичний і теоретичний досвід дитини; надавати їй можливість самовизначатися, виявляти творчу ініціативу, здійснювати самостійні вибори, приймати рішен­ня,

Виховні завдання: заохочувати до досліджень та експериментувань, виховувати потребу в нових враженнях, схвалювати спроби діяти самостійно, створювати сприятливі умови для становлення креативності.

Організація життєдіяльності

У сім'ї та в дошкільному закладі дорослі заохочують, схвалюють спроби проявляти оригінальність, гнуч­кість мислення, продукувати незвичні відповіді та рішення, бачити нові можливості у відомому, виробляти самостійні ідеї. Розвивати впевненість в собі, вміння себе підтримати. Батьки і педагоги підтримують готовність дитини розв’язувати проблеми власними силами. Розвитку креативності сприятиме виконання завдань: об’єднати-роз’єднати, зіграти несхожі ролі і т. д.

ЗАГАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ КОМПЕТЕНТНОСТІ
СТАРШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК

(шостий і сьомий роки життя)


Форми активності

Показники прояву



Фізична

Для дитини з аутизмом характерними є стереотипні, часто незвичні рухи головою, тілом, руками, пальцями, ногами інтенсивніші при збудженні (гойдання, скакання, крутіння частинами тіла, ходіння на пальчиках), моторні манеризми (наприклад, крутіння долонями, пальцями, складні рухи усім тілом), така дитина любить крутитися на місці чи захоплюється предметами, що крутяться.


Соціально-моральна

Особливостями соціалізації аутичних дітей є відсутність потреби у спілкуванні, в емоційних контактах, прагненні відчувати єдність з іншими людьми; дезадаптаційні труднощі, які проявляються в порушеннях процесу пристосування аутистичної особистості до змін життєвих умов, діяльності та оточення; надмірна афектація – удаваність, неприродність в поведінці, манерах, мовленні (палалія, ехолалія, вокалізації); наявність психологічних бар’єрів (занепокоєння, страхи, фобії), що перешкоджають спілкуванню з іншими людьми. Поведінка аутичної людини інтерпретується оточуючими як нехтування нормами поведінки в соціумі і в подальшому призводить до її повної соціальної ізоляції. Дитина з аутизмом негативно реагує на порушення її особистого простору (польова поведінка), реагуючи на це невербальною поведінкою (неадекватні рухи, експресія, жести, міміка, вокалізації, крики, пози тощо), що є проявами не тільки страждання і незадоволення аутичної людини, а й її дезорієнтацією в соціальній ситуації, основним засобом передачі інформації про відсутність намірів до спілкування.



Емоційно-ціннісна

Пізнавальна

У дітей з аутизмом спостерігається, підвищена емоційна чутливість, відсутній емоційний контакт з оточуючими людьми, емоційна холодність або байдужість до близьких поряд з можливим симбіотичним зв’язком з матір’ю, властиве поєднання байдужості і нечутливості до емоцій іншої людини з підвищеною чутливістю до стану матері. Також властиві яскраво виражені страхи, яких складно позбутися, виражена потреба у захисті, підбадьорюванні, емоційній підтримці, У таких дітей виникають труднощі із розумінням логіки іншої людини, її уявлень та намірів.
Діти з аутизмом навчаються здійснювати рахунок і різні операції з множинами (перерахунок, порівняння, перетворення і ін.) в межах 5-ти і 6-ти за зразком і за усною інструкцією; перераховувати предмети різними способами – перекладаючи, перераховуючи за допомогою пальця, супроводжуючи очима, прикладаючи рахунковий матеріал (палички, фішки, жетони), співвідносячи кількість предметів з пальцями на руці, опановують елементарні принципи рахунку: уявлення про стійкість порядку числівників при рахунку; розуміння принципу «один до одного», навчаються утворювати подальше число додаванням одного предмету до групи, навчаються вмінню рахувати об'єкти у будь-якому порядку; рахувати звуки (удари, плескання у долоні, звуки тварин) і відтворювати дану кількість звуків з опорою на зоровий аналізатор і без нього - в межах 2-3 звуків; вирішувати арифметичні завдання з відкритим і закритим результатом на наочному матеріалі в межах шести, за уявленням і відкрито в межах п'яти, навчаються простих вимірювальних навиків (вимірювання та порівняння предметів за ознакою).

Мовленнєва

Дитина з аутизмом розуміє звернене до неї мовлення, може виконувати певні доручення. Але потребує постійного контакту з боку дорослого, щоб вступити у спілкування чи виконати якесь доручення. Йде на контакт із знайомим дорослим, вслухається у його мовлення. Виконуючи завдання, прохання, дотримується заборони. Вступає у сюжетно-рольову гру з дорослим – впізнає та розрізняє людей за статтю, за віком, називає і вказує зображені предмети. На прохання може відповідати реченням з 2 – 3 слів, вступає в діалог, але репліки діалогу у неї неповні, скорочені. Уважно протягом нетривалого часу може прослухати опис будь-якої іграшки, а на прохання – знайти її й показати. Спостерігаючи сюжетно-рольову гру чи працю дорослих, за запитаннями розповідає про те, що бачить. Знає назви усіх предметів довкілля, їхнє призначення, цікавиться оточуючою природою: знає назви свійських тварин та їхніх діток, розповідає де яка тварина ( свійська чи дика) живе, де живуть птахи ( свійські, дикі), що люблять їсти тварини, а що – птахи.

У власних діях проявляє неадекватність щодо вживання формул мовленнєвого етикету, вживаючи їх лише за частого нагадування, тому без дозволу бере предмети, іграшки, переставляє їх так, як їй хочеться. На зауваження реагує, виправляє допущені вимові слів помилки.




Художньо-естетична



Діти виліплюють об’ємні фігурки, найпростіших композицій з використанням різноманітних пластичних матеріалів (пластилін, глина, солоне тісто), навчаються різноманітних способів з’єднання частин та розфарбовуванню форм, навчаються створювати декоративні аплікації із самостійно підготовленого матеріалу (вирізані ножицями рвані або м’яті паперові елементи)за зразком. У малюванні удосконалюють техніку малювання гуашевими фарбами (змішування фарб для одержання нових кольорів), навчаються малювали акварельними фарбами, ознайомлюються із прийомами малювання простим олівцем, пастеллю та кольоровими крейдами.



Творча

Діти із аутизмом малюють прості сюжети із передаванням простих відносин між персонажами; навчаються малювання з натури із використанням олівця та акварельних фарб та декоративному оформленню виліплених фігурок за мотивами народної іграшки. Використовують аплікації на малюванні; гармонійно поєднуючи різні образотворчі техніки; малювання з натури; спонукання до передачі фактури об’єкту, розвиваючи спостережливість, малюють фігуру людини із передаванням міміки та емоцій. Виготовлюють персонажів для пальчикового театру.




1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка