Програма розвитку дітей дошкільного віку зі спектром аутистичних порушень



Сторінка9/15
Дата конвертації08.03.2016
Розмір2.93 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15

Показники психічного розвитку:

Сфера розвитку:

Дрібна моторика. Завдання з цієї сфери свідчать про сформованість координації діяльності обох рук та вміння брати:

4–5: дитина знаходить та подає щонайменше чотири з названих предметів і при цьому може скористатися зоровою допомогою;

5–6: дитина доторкається великим пальцем до кожного пальця почергово; дитина ріже папір ножицями (нарізає папір або вирізає клаптик паперу);

дитина формує предмет, який нагадує мисочку;

Велика моторика. Завдання цієї сфери свідчать про сформованість координації діяльності обох рук та вміння хапання, спритності, рівноваги, швидкості, енергії, а також домінування ока, руки, ноги:

4–5: дитина виказує визначене домінування однієї руки ; дитина копає м'яч щонайменше один раз протягом трьох подач;

5–6: дитина стоїть на одній нозі протягом 1 - 2 секунд;

Перцепція. Завдання, що стосуються сприйняття, полягають на реагуванні на звук, встиганні дивитися на предмети, розпізнаванні кольорів, форм та розмірів:

4–5: дитина без показу правильно розміщує всі три фігури в отворах або десь поблизу них; дитина поєднує всі п'ять кубиків з відповідними їм отворами та не потребує демонстрації, щоб виконати завдання;

5–6: дитина відповідно реагує на предмети (складає їх, доторкається придивляється до них, запитує або розповідає про них);

Зорово-рухова координація. Завдання з цієї сфери полягають на вмінні координувати зір та руки одночасно (вкладання, допасовування елементів, нанизування кульок, розмальовування, написання):

4–5: дитина правильно вкладає три фігури до отворів; дитина самостійно і точно розміщує всі три елементи в отворах дощечки; дитина складає пазли, поєднуючи всі чотири елементи і не потребує демонстрації, щоб виконати завдання;

5–6: дитина точно в межах малюнка розмальовує хвіст, вуха та лапи зайчика; дитина обмальовує крейдою або пальцем принаймні три фігури і не потребує проведення руки;

Наслідування. Завдання, що стосується наслідування, полягає у повторенні того, що хтось говорить, або показі того, що хтось робить.

4–5: дитина правильно наслідує щонайменше три звуки (напр., ба-ба, па-па, ла-ла); дитина правильно наслідує щонайменше два з трьох слів (тут, сідай, любов); дитина правильно повторює 2-3-цифровий ряд; дитина правильно повторює 4-5-цифровий ряд;

5–6: дитина з легкістю махає рукою на слова „До побачення" у відповідь на жест дослідника; дитина говорить „мяу, мяу" або наслідує голоси тварин, представлені дорослим;

Пізнавальна діяльність. Вік розвитку в цій сфері залежить від розуміння мови та успішності в певних завданнях, які не залежать від мови (рахування, укладання фігур, наслідування рухів).

4–5: дитина правильно розміщує за категоріями шість предметів; дитина подає щонайменше три предмети, що вимагалися, не дивлячись на малюнки; дитина розуміє та виконує щонайменше три простих вказівки („сядь”, „встань”, „іди сюди”, „дай мені”, „опусти руки”, „відчини двері” тощо);

5–6: дитина подає (доторкається, вказує) усі три фігури (коло, квадрат, трикутник); дитина правильно розпізнає п'ять кольорів; дитина знаходить та подає щонайменше чотири з названих предметів; дитина правильно доторкається або подає дев'ять літер з першого разу; дитина правильно подає два та шість кубиків (з восьми); дитина складає всі 12 карт (зелені, червоні, фіолетові ромб, кола, квадрати); дитина правильно показує щонайменше 14 картинок;

Гра та зацікавлення предметами. Чим або як дитина прагне бавитися; ступінь витримки у грі, правильне використання предметів, можливості зосередження уваги, вміння долати труднощі та виправляти власні помилки.

4–5: дитина правильно користується предметами, досліджує їх із зацікавленням, оглядає їх та доторкається до них;

5–6: дитина проявляє постійне зацікавлення предметними винагородами (ласощі та улюблені іграшки спонукають дитину діяти) або ж вона має внутрішню потребу виконання завдання та не очікує й не потребує винагород;

Налагодження контактів та емоційні реакції. Сформованість контактів дитини з іншими людьми (з батьками, з іншими дорослими, з дітьми): як дитина реагує на розлуку з батьками, в якій мірі вона в стані співпрацювати з іншими особами, а також, як задовольняє свої потреби,які реакції дитини на стрес, на раптові зміни, на те, коли їй перешкоджають у діяльності.

4–5: дитина налагоджує будь-які взаємини (вербальні або невербальні) з іншою особою;

5–6: дитина правильно реагує на власне відображення в дзеркалі (говорить, що бачить себе, вдає, що радіє, робить міни, легко доторкається до дзеркала); дитина правильно реагує на голос іншої особи, словами або іншим чином дає знак, що вказівку зрозумілу (кліпає очима, повертає голову в напрямку особи, яка до неї звертається, говорить „добре" або вертається на місце); дитина налагоджує зоровий контакт з іншою особою; емоційні реакції дитини на оточення і на співпрацю з іншими людьми є адекватними.
Соціально-моральний розвиток

Дизонтогенез соціальної взаємодії

Дитина із аутизмом 4-5 років не здатна розуміти правил гри. Більше цікавиться дорослими, ніж однолітками. Їй притаманна одностороння взаємодія.

Вікові можливості

Незважаючи на зрослу самостійність дитини, роль дорослого як носія соціальних функцій, норм і вимог залишається у її житті значною. Спілкування з рідними та близькими дорослими стає пізнавальним – дитина розпитуючи, зясовує для себе коло соціально-схвалюваних та сприйнятливих форм поведінки. З допомогою дорослого вона усвідом­лює коло своїх елементарних обов'язків, ознайомлюється зі своїми правами, починає їх відстоювати. Дитина навчається орієнтуватися в людських відносинах, розуміти ставлення до себе інших людей.

Завдання розвитку

Виховні завдання: формувати навички організованої поведінки вдома, на вулиці, в дошкільному закладі, громадських місцях; привча­ти до культурного споживання їжі, користування столовими приборами; догляду за обличчям, волоссям, тілом, викорис­тання засобів їх упорядкування; навчати бути уважним до дорослого та його звернень; вітатися, прощатися, вибачати­ся; дякувати за надану допомогу та увагу; заохочувати-ба­жання поділитися, поступитися місцем, висловити прохан­ня, вживати слова "спасибі", "будьте ласкаві", "вибачте";

Розвивальні завдання: формувати в дитини гуманні почуття, елементарні уявлення про доброту, чуйність, товариськість, уважність; спонукати до привітної взаємодії з однолітками, вдосконалювати фор­ми ввічливого звертання до дорослих та однолітків, вихову­вати прагнення стримано поводитися; навчати називати інших дітей на ім'я, відповідати на їхні запитання; привчати дитину до виконання елементарних обов’язків, відпові­дальної поведінки.

Організація життєдіяльності

Організовуючи буття дитини, батьки і педагоги виходять з того, що морально-духовний розвиток є основною сферою її особистісного зростання. Важливо створювати сприятливі умови для формування в молодшого дошкільника моральної свідомості (знань моральних норм, моральних почуттів). Дорослий культивує в молодшого дошкільника бажання бути приємним для людей, що навколо, привіт­ним, таким, що рахується з бажаннями, здібностями, почут­тями інших.

Завдання для навчання.

Продовжувати формувати у дітей уявлення про себе і про свою родину; вчити дітей спостерігати за діями і грою кількох однолітків; вчити дітей впізнавати і виділяти себе на індивідуальній та груповій фотографіях; формувати у дітей вміння адекватного реагування на свої ім'я та прізвище (емоційно, словесно, діями); вчити пізнавати свою маму серед інших людей; продовжувати формувати у дітей уявлення про себе як про суб'єкта діяльності, про власні емоційні стани, про свої потреби, бажаннях, інтереси; показувати та називати частини свого тіла (голова, тулуб, руки, ноги); показувати на обличчі очі, рот, ніс, на голові - вуха, волосся; виявляти безпосередній інтерес до іграшок, предметів і дій з ними; відпрацьовувати навик фіксації погляду на обличчі однолітка, партнера по грі, вихователя; навчати вказувати пальцем або рукою на близьких дорослих (маму, рідних, вихователя, педагога) і деяких однолітків;

вчити демонструвати рухове пожвавлення, посмішку на пред'явлення предмета.
Приблизний перелік ігор та вправ для розвитку.


1. Хто прийшов?

Мета. Навчити дітей впізнавати і називати членів своєї родини. Матеріали. Відсутні.

2. Хто це? Мета. Продовжувати знайомити дітей з членами сім'ї, узагальнювати навичку впізнавання, застосовуючи фотокартки, розвивати здатність впізнавати їх і себе по фотографіях. Матеріали. Фотографії дитини, членів родини.

3. Де вуха? (Очі, ніс, рот, волосся і. т.д.) Мета. Ознайомити дитину з частинами її тіла. Навчити показувати їх на прохання дорослого

Матеріали. Дзеркало.

4. Правила поведінки. Мета. Навчання дітей елементарним правилам ввічливості, вживанню ввічливих слів.

Матеріали. Відсутні.

5. А у мене є ...!Мета. Навчити дітей проявляти ініціативу у зверненнях з проханнями до дорослих.Матеріали. Улюблена їжа, напої, іграшки

6. Що ти хочеш? Мета. Навчити дітей робити вибір з декількох запропонованих предметів (об'єктів) та адекватно повідомляти про свій вибір.Матеріали. Улюблена їжа, напої, іграшки.

7. Що зникло? Мета. Навчати дітей просити про допомогу під час гри.Матеріали. Пазли, конструктор, пірамідка.

8. Підказки. Мета. Навчати дітей вербальній взаємодії, побудові діалогу.Матеріали. Немає. (Знання пісень, віршів.)

Матеріали. Відсутні.

До кінця першого року навчання діти повинні навчитися:

Спостерігати за діями іншої дитини і грою кількох однолітків; впізнавати і виділяти себе на індивідуальній та груповій фотографіях; пізнавати свою маму серед інших людей; показувати на прохання частини свого тіла; виявляти безпосередній інтерес до іграшок, предметів і дій з ними; утримувати погляд на обличчі однолітка, партнера по грі, вихователя протягом короткого періоду часу; демонструвати рухове пожвавлення, посмішку на пред'явлення предмета (емоційний стимул); виконувати соціальну рутину: вітатися, прощатися, дякувати; звертатися з проханнями; обирати бажаний предмет, відповідати на запитання: «Що ти хочеш?»; доповнювати і закінчувати пісні, вірші, фрази; сидіти за столом, їсти ложкою, виделкою; самостійно брати картки з папки для звертання з проханнями.

Емоційно-ціннісний розвиток

Дизонтогенез

Емоційна реакція дитини трохи ненормована – дитина іноді демонструє неналежний тип і ступінь емоційної реакції. Емоційні реакції можуть бути не пов’язані з оточуючими об’єктами та подіями, що відбуваються навколо. Також загальмовані або надмірні і непов’язані із ситуацією, емоції можуть бути непов’язаними із ситуацією або виникати рапто, коли не відблось ніяких очевидних подій або, які могли б їх спровокувати.

Вікові можливості

Вцьому віці істотно підвищується сприйнятливість дитини до зовнішніх впливів, зростає емоційна чутливість до них, здатність до елементарної вибірковості в спілкуванні з природою, предметним світом, виборі видів діяльності, прихильному ставленні до одних і неприхильному до інших людей.

Завдання розвитку

Виховні завдання: збагачувати досвід самостійних виборів, прийняття елементарних рішень та прояву найпростіших форм відповідальності за них перед іншими; вправляти в умінні конструктивно проводити вільний час; Навчальні завдання: навчати дитину встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між її вибором та наслідками для оточення, виховувати культуру прояву почуттів – виразно виражати своє позитивне ставлення до когось/чогось, стримувати недоброзичливі прояви щодо інших; навчати елементарних форм вербалізації власних переживань та передачі їх у малюнку, розвивати у дитини почуття власної цінності.

Організація життєдіяльності

Батьки і педагоги розвивають у дитини сприйнятливість як її базову особистісну якість, виховують здатність емоцій­но відгукуватися на природне, предметне та соціальне сере­довище, не бути байдужою, емоційно глухою, Дитину озна­йомлюють з абеткою емоцій через спостереження, прості етюди, малювання, виробляють у неї елементарну емоційну грамотність у сприйнятті, аналізі та адекватній інтерпре­тації основних емоційних станів людини, вмінні пов'язати певну міміку з приємними та неприємними життєвими поді­ями. З допомогою позитивних оцінок вони підносять уміння дитини емоційно відгукуватися на явища, об'єкти, вчинки, дії, якості, ставлення на щабель найвищих людських чеснот. Навчають дитину адекватно реагувати на різні життєві про­яви, зрозуміло для інших виявляти свої переживання, верба-лізувати їх (розповісти про них рідним чи близьким), пере­давати їх мімікою, жестом, інтонацією, кольором, формою, лінією, мелодією; стримуватися від прояву негативних емоцій (гніву, роздратування тощо); оптимістично почува­тися.

Пізнавальний розвиток

Дизонтогенез пізнавального розвитку

Етіологічно значимі стимули, такі як людська особа, очі, не викликають тієї реакції, яка є типовою для здорових дітей; аутичних дітей цікавлять не стільки зміст, скільки деталі; аутостимуляції на тілі. Показники онтогенезу : здатність до сприймання, запам’ятовування та аналізу навколо ділянки очей, візуальних деталей та подальшого їх точного відтворення; висока чутливість до певних візуальних деталей.

Вікові можливості

Протягом молодшого дошкільного віку пізнавальний розвиток дитини розгортається у трьох напрямах: розширю­ються та якісно змінюються способи орієнтаці в навколи­шньому, виникають нові способи орієнтування в довкіллі, збагачуються її уявлення та знання про свіг природи, пред­мети, людей, саму себе. Формуються якісно нові властивос­ті сенсорних процесів — відчуттів і сприймань.

Завдання розвитку

Розвивальні завдання: сприяти розвитку пізнавальної активності дитинив різних сферах життєдіяльності; вправляти в обстеженні предметів, об’єктів, людей, порівнювати між собою.

Виховні завдання: збагачувати досвід використання сенсорних еталонів; виробляти звичку покладатися на власний досвід у разі виникнення різних проблем; розширювати уявлення, збагачувати враження про предмети, об'єкти природи, людей; показувати у доступній формі залежність життя рослинного, тваринного світу та людей від умов зовнішнього середовища.

Навчальні завдання: навчати виділяти загальні ознаки предметів, об'єктів, людей; знаходити подібність і відмін­ність; систематизувати та групувати їх за різними критеріями; розуміти найпростіші причинні зв'язки між явищами; порівнювати сукупності на основі взаємно однозначної відповідності; розвивати уявлення про рівність — нерівність груп предметів; оперувати поняттями "багато", "мало", "один"; навчати визначати кількість, розрізняти процес ліч­би та його результат (у межах 5-10), порівнювати предмети| за довжиною, шириною, товщиною і т.д.

Організація життєдіяльності

Дорослий виховує в дитини четвертого-п'ятого років життя такі важливі особистісні якості, як спостережливість і розсудливість: привчає вдивлятися, зіставляти, виробляти самостійні судження, робити елементарні припущення, по­кладатися на власний життєвий досвід, сумніватися, формулювати запитання, ефективно використовувати уточнення та пояснення. Важливо, щоб самостійно здобуті чи отримані за допомогою дорослого знання стосувалися всіх сфер життєдіяльності дитини. У разі, коли дорослий надає малюкові можливість досліджувати, експериментувати, запитувати, погоджувати­ся — виявляти сумнів, до­магатися чіткої й доступної інформації, він зростатиме з розвиненим пізнавальним інтересом, великою жагою до но­вих знань, збагачуватиметься «розширюватиметься особис­тий досвід, формуватиметься реалістична картина світу.

Завдання навчання і виховання

Удосконалювати спільні дії дітей з дорослими в процесі ігор і вправ з математичним змістом. Розвивати розумові операції (аналіз, порівняння, узагальнення). Формувати супроводжуючу і фіксуючу функції мови. Вчити порівнювати множину і здійснювати перетворення множини (зменшувати, збільшувати, об'єднувати і роз'єднувати), в процесі  ігор і занять дітей з предметами і безперервною множиною (пісок, вода і т. д.). Утворювати подальше число додаванням одного предмету до групи, попереднє — видаленням одного предмету з групи. Формувати елементарні рахункові дії з множиною предметів на основі слухового, тактильного і зорового сприйняття (по наслідуванню, по інструкції, за зразком). Навчити дітей використовувати практичні способи перевірки - прикладання і накладення для порівняння і перетворення множини, визначення кількості, величини, форми предметів (об'ємних і пласких). Групувати предмети в множину за формою (кулі, куби, круги, квадрати), за величиною (великий — маленький, більше – менше, широкий — вузький) , за просторовою орієнтацією (високий — низький, вище – нижче, ближче – далі, довгий - короткий). Формувати уявлення про час: навчати дітей на основі найбільш характерних ознак (за спостереженнями в природі, по зображеннях на картинках). Розширювати знання про пори року (літо, осінь, зима, весна) і час доби (день і ніч). Формувати тимчасові уявлення - спочатку, потім, зараз, вранці, ввечері.
Формування уявлень про кількість і рахунок

Вправи на порівняння за кількістю безперервних множин (більше, менше, порівну або однаково). Супроводжувати дії поясненнями, використовуючи дані поняття.

Закріплювати уявлення дітей про кількості 1, 2, багато, мало, порожній, повний, використовуючи для цього наочний матеріал.Навчати вибирати 1 і 2 предмети з множини за зразком і за усною інструкцією. Вчити дітей порівнювати дві нерівні групи предметів за кількістю (що відрізняються між собою на дві одиниці: 1 і 3, 2 і 4), встановлюючи, яких предметів більше, менше, використовуючи прийоми накладення і прикладання. Вчити відповідати на питання «скільки?». Співвідносити 1 і 2 предмети з пальчиками і з рахунковим матеріалом (палички, фішки, жетони). Перераховувати предмети в межах 3х.

Супроводжувати перерахунок 3-х предметів плесканням в долоні, ударами, відповідним озвучуванням (хрю – порося, хрю-хрю – 2 поросят), дотиками вказівного пальця.


Про форму

Учити співвідносити геометричні форми і об'ємні фігури за зразком і інструкцією. Вибирати із запропонованих, потрібну форму і колір. Розрізняти і називати (для володіючи мовленням дітей) основні кольори і відомі форми і фігури. Використовувати трафарети для малювання в особистому зошиті/ альбомі різних геометричних форм однакового і відмінного кольору, розміру.

Співвідносити реальні предмети з геометричними формами і об'ємними фігурами (ялиночка – трикутник, трикутна призма).
Про розмір

Формувати уявлення дитини про розмір, як про ознаку, яка може носити відносний характер. Порівнювати предмети за розміром і кольором: однакові за розміром і кольором; однакові за розміром і різні за кольором. Використовувати в мовленні поняття – однакові, різні, довгий-короткий, вище-нижче. Порівнювати предмети за довжиною різними способами – прикладати, накладати, порівнювати на аркуші особистому зошиті/альбомі. Використовувати трафарети для малювання в особистому зошиті/ альбомі різних форм однакових і різних розмірів. Засвоїти і використовувати слова: довгий, короткий, однаковий. Давати пояснення (для володіючи мовленням дітей) висновкам порівняння – цей будиночок вищий, а той нижче, ці однакові.
Орієнтація в просторі

Орієнтація і переміщення в кімнаті, повторюючи рухи дорослого за інструкцією – вперед-назад, убік, відійди, підійди. Називати і виконувати дії з предметами за інструкцією або за зразком в просторі: вперед, назад, вгорі, внизу.

Орієнтація в часі

Закріпити поняття часу доби – день, ніч.

Розуміти послідовність подій: зараз, потім, почекай, вчора, сьогодні.

Спостереження за змінами в природі. Знайомити з ознаками пори року за спостереженнями і картинками. Визначення поняття - пора року «Літо», «Осінь».

Показники розвитку до кінця другого року навчання

Діти повинні навчитися:

Порівнювати множини за кількістю і об'ємом. Позначати множини словами більше, менше, порівну.

Уміти виділяти 4 предмети з групи за наслідуванням, за зразком, за інструкцією.

Співвідносити кількість предметів (3-4) з кількістю пальців, рахунковим матеріалом, використовувати практичні способи порівняння (прикладування і накладення), без перерахунку і з перерахунком. Виконувати інструкцію – порахуй, зроби як я, поклади стільки ж.

Уміти відповідати на питання – скільки?, стільки.

Здійснювати угрупування предметів за кількісною ознакою на основі зразка.

Виконувати операції об'єднання і роз'єднання в межах 4ох з відкритим і закритим результатами.

Малювати цифри 1, 2, 3, 4 по трафарету, по опорних крапках, самостійно, ліпити цифри з пластиліну.

Про форму

Знати, співвідносити і виділяти чотири об'ємні і чотири плоскі форми – куля, куб, трикутна призма, паралелепіпед, круг, квадрат, трикутник, прямокутник.

Про розмір

Знати, вибирати і порівнювати, групувати предмети по висоті, довжині різними способами. Розуміти і використовувати слова – довгий - довший, короткий-коротший, високий-вищий, низький-нижчий.

Орієнтація в просторі

Уміти самостійно пересуватися і переміщувати предмети в приміщенні за інструкцією і за зразком. Знати напрями руху і уміти позначити розташування предметів в просторі, на листі паперу, в зошиті/альбомі.
Орієнтація в часі

Знати час доби (день/ніч, ранок/вечір).

Знати і диференціювати послідовність дій, які характерні для кожного часу доби.

Розуміти і уміти виконати по інструкції рухи на швидкість і темпування рухів (швидко/повільно).

Знати і розрізняти, уміти назвати ознаки пір року.


1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка