Програма спецкурсу «Іміджева політика навчального закладу»



Сторінка2/4
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.67 Mb.
1   2   3   4




АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН




Назва теми

Мета

Короткий зміст



1.

2.

3.


Імідж як інструмент управління

Фандрайзинг як різновид мережевої взаємодії між державним закладом освіти і недержавним сектором.

Основні принципи грантової політики в сучасній школі


Розкриття змісту понять

«іміджева культура навчального закладу», «внутрішній» та «зовнішній» імідж.

Визначення сутності поняття «фандрайзинг», основних його завдань. Планування стратегії фандрайзингу як плану дії навчального закладу.

Характеристика складових грантової політики сучасної школи. Формування навиків розробки концепції освітнього проекту та заповнення грантової заявки.



Лекційне заняття 1. Основні принципи створення іміджевої культури навчального закладу. Принцип системності, перспективності. Лідерство в освіті.
Самостійна робота. Створення «внутрішнього» (якість адміністративного та педагогічного колективів, досягнення і традиції школи) та «зовнішнього» (якість матеріально-технічної бази школи, її естетика, зв’язки з громадськістю, грантова діяльність) іміджу навчального закладу.
Семінарське заняття. Створення іміджу навчального закладу засобами паблік рілейшнз. Книга Е. Бернейса «Пропаганда».
Практична робота. Проаналізувати діяльність навчального закладу з точки зору створення «внутрішнього» та «зовнішнього» іміджу.
Лекційне заняття 2. Державно-громадське управління школою як фактор створення успішності навчального закладу.

Залучення самоврядних органів і громадськості до формування освітньої політики на державному рівні і прийняття управлінських рішень в умовах демократизації суспільних відносин.
Семінарське заняття. Апробація і впровадження різних моделей державно-громадського управління розвитком навчальних закладів. Розвиток зв`язків з грантовими організаціями.
Самостійна робота. Опрацювати законодавчі акти щодо управління навчальним закладом(додаток1).

Лекційне заняття 1. Загальні положення: визначення терміну, сутність та завдання.

Сутність (пошук коштів під некомерційні проекти, встановлення партнерських відносин, перехід до стратегії співробітництва з людьми та організаціями, які можуть надати матеріальну підтримку) та задачі (збір коштів, придбання нових партнерів і друзів організації, можливість відкрито заявити про себе та інформувати про свої цілі).

Стратегія фандрайзингу як план, який встановлює потреби фінансування організації, проекту, або події, разом з встановленими і запланованими діями, можливими термінами і джерелами фінансування для задоволення цих потреб.

Ключові етапи розробки стратегії фандрайзингу: класифікація організаційних цілей, SWOT і STEP – аналізи, генерація ідей, вибір портфоліо, планування і забезпечення, моніторинг та оцінка.

Професійні навички фандрайзера.

Семінарське заняття. Визначення стратегічних задач закладу у процесі фандрайзингу.

Самостійна робота.

Проаналізувати повну і комплексну інформацію навчального закладу: попередні річні бюджети, бюджети по різних категоріях витрат чи проектів / областей діяльності, звіти різним спонсорам, інформацію про донорів, списки кореспонденції, бази даних про донорів та ін..

Розробити стратегію фандрайзингу - планування і забезпечення ресурсів (плани дій, графіки, бюджети і грошові потоки, персонал і волонтери, здібності, аналіз ризиків).

Практична робота. Складові документа про стратегію фандрайзингу:опис поточної ситуації організації, їх відповідність пріоритетам стратегії (місія і завдання), аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів, фінансові ресурси, завдання, методи збору коштів, доступні засоби і бюджет.
Лекційне заняття 2. Науковий, фінансовий та маркетинговий фандрайзинг.

Науковий фандрайзинг як наукове проектування, мистецтво підготовки, написання та супроводу заявок на конкурси, організовані науковими фондами та іншими благодійними установами, з метою залучення грошових коштів для реалізації проектів з проведення наукових досліджень і науково-організаційних заходів.

Фінансовий фандрайзинг як процес пошуку і збору фінансів (відплатних або безоплатних) для забезпечення діяльності закладу.

Маркетинговий фандрайзинг як процес збору та аналізу думок маркетингових фахівців про методи і способи ведення маркетингової діяльності, маркетингове консультування.

Види фандрайзингу: проектний (зібрані кошти йдуть на здійснення конкретного проекту) і оперативний (кошти йдуть для здійснення поточної діяльності організації); внутрішній ( розробку і реалізацію стратегії пошуку джерел забезпечення діяльності силами менеджменту самої організації) і зовнішній (пошук фінансування здійснюється за допомогою залучення професійних консультантів з фандрайзингу).
Семінарське заняття. Використання ресурсів Інтернету для пошуку потенційних донорів, розміщення власних Web-сторінок з описом цілей і програм організації тощо.
Самостійна робота. Розробити план внутрішнього фандрайзингу для окремого шкільного проекту.
Лекційне заняття 3. Методи залучення ресурсів у фандрайзингу. Ресурси: матеріальні чи нематеріальні (людські, інформаційні, фінансові, юридичні, маркетингові).

Методи залучення ресурсів:звернення з проханням (приватне і персональне), масові акції щодо залучення коштів, грантові конкурси, волонтерство, взаємовигідне партнерство, субсидування, надання відплатних послуг, членські внески організацій, збір приватних пожертвувань, кредитування.

Організація пошуку ресурсів: екстенсивна стратегія — створення баз даних фондів і програм; інтенсивна стратегія — ретельне планування і підготовка проектів до стану одного безпрограшного варіанту і подача заявок на грант в ретельно підібраний фонд або програму.

Джерела залучених ресурсів: спонсори, інвестори, гранти, меценати або донори.

Самостійна робота. Основні методи проведення фандрайзингу:

звернення до потенційних донорів і благодійників по телефону і по факсу; поштовий фандрайзинг - звернення поштою; індивідуальний фандрайзинг - персональне звернення до донорів і благодійників в особистій бесіді; солофандрайзинг - придбання підтримки; подієвий фандрайзинг - проведення різних заходів (аукціонів, виставок, лотерей, презентацій, обідів тощо).
Практична робота. Визначення кількості, якості та джерел необхідних ресурсів: люди, обладнання, інформація, гроші, оцінка та звітність, подальше фінансування, бюджет та коментарі до нього.
Семінарське заняття. Умови вибору методу фандрайзингу за планом:

врахувати тимчасові рамки;

скільки часу буде потрібно на залучення коштів за допомогою конкретного методу — планування, організація, здійснення тощо;

який відрізок часу з моменту збору коштів до моменту, коли вони надійдуть до організації.

попередньо оцінити ефективність даного методу і можливість з його допомогою зібрати необхідну суму організації;

прорахувати витрати, які понесе організація під час збору коштів;людські ресурси;

відображення даного виду діяльності на імідж і репутацію організації в місцевому співтоваристві і інших фінансуючих організацій;

можливі проблеми з податками;

як залучені кошти позначаться на бюджеті вашої організації (фінансове планування);

оцінити наявні джерела фінансування (закордонний фонд, державні або місцеві органи влади тощо) і вибрати оптимальний з точки зору ефективності застосування вибраних методів.




Лекційне заняття 1. Грантова політика сучасної школи як система стратегічного розвитку шкільної освіти та педагогічної науки.

Основні напрямки: виділення , кадрове забезпечення процесу розвитку, підвищення якості освітнього процесу та наукових досліджень,вибір оптимальних шляхів менеджменту освітнього процесу та педагогічних досліджень.

Мета (реалізація навчально-виховного або видавничого проекту;участь у роботі великих наукових заходів та їх організація в школі; стажування, організація екскурсії;оплата праці керівника та виконавців) та умови ( висока конкурентоспроможність проекту, позитивні результати експертизи заявки) отримання гранту.
Самостійна робота. Проведіть SWOT і STEEP - аналіз свого навчального закладу, які будуть важливі для стратегічних рішень, прийнятих у рамках реалізації освітнього проекту.
Практична робота. Тренінг «Визначення пріоритетних напрямів розвитку школи».

Які, на Вашу думку, успіхи та досягнення за останні 2-3 роки Ви могли б продемонструвати, подаючи заявку на грант (успіхи, які стосуються організації в цілому; успішні проекти, події, робота; приклади особистих досягнень; успіх і отримання підтримки або спонсорства; цілі, які були досягнуті)?
Лекційне заняття 2. Типи грантів. Реактивний тип (за алгоритмом: поява проекту, робота над ним, потім пошук фондів і написання заявки). Проективний тип (за алгоритмом: вивчення фондів і основних напрямків, ними підтримуваних; потім – розробка проекту).

Самостійна робота. Основні джерела грантів. Державні донори - цільові програми. Корпоративні донори – громадські організації, які отримують кошти від державних донорів і розподіляють їх серед організацій-заявників.

Приватні донори - приватні некомерційні організації, які отримують кошти від приватних осіб (пожертви) або корпорації.
Практична робота. Опрацювати реактивний тип гранту відповідно до потреб окремого навчального закладу.
Лекційне заняття 3. Розробка концепції освітнього проекту.

Наукова якість проекту (якість сформульованого питання та складання проекту) і можливість його реалізації (методичний рівень і матеріально-технічна база, наявність заділу, обґрунтованість термінів виконання проекту і його фінансова сторона, кваліфікація основних виконавців проекту).

Семінарське заняття. Визначення проекту: формулювання основної ідеї проекту, цілей та завдання.
Самостійна робота. Планування проекту: детальне ознайомлення з конкурсною документацією; аналіз раніше підтриманих проектів за пропонованою тематикою і пріоритетним напрямом; детальна оцінка потенційного ресурсного забезпечення виконання проекту, стратегічних партнерів; наявність доробку, формування структури витрат.

Практична робота. Проаналізувати запропоновані проекти, внести корективи.
Лекційне заняття 4. Заповнення грантової заявки.

П'ять чинників, від яких залежить успіх заявки: якість діяльності організації-замовника, інноваційність проекту, відповідність напряму проекту діяльності фонду, діловий імідж керівника проекту, наявність у замовників навичок написання заявок на грант.

Додаткові переваги при участі в грантовому конкурсі: здійснення проекту в тісній співпраці із суміжними структурами, залучення авторитетних учених і молодих фахівців до здійснення проекту, участь у роботі проекту всього колективу навчального закладу, наявність позабюджетного співфінансування проекту.
Семінарське заняття. Ключові розділи грантової заявки та їх зміст: назва, постановка проблеми, цілі і завдання, актуальність, наявність мотивації, ресурсне забезпечення, план здійснення проекту, кошторис.
Самостійна робота

За вказаним зразком (додаток2), використовуючи додаткові матеріали (додаток 3), заповнити грантову заявку.




Додаток1

Закон України «Про освіту»

(№1060-XII, із змінами вiд 11 червня 2008)

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 6.
Основні принципи освіти

Основними принципами освіти в Україні є: доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий, світський характер освіти; інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти; єдність і наступність системи освіти; безперервність і різноманітність освіти; поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.


Розділ III

УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 50.
Учасники навчально-виховного процесу

Учасниками навчально-виховного процесу є: діти дошкільного віку, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти; (Абзац другий статті 50 в редакції Закону №2628-III від 11.07.2001) керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти;батьки або особи, які їх замінюють, батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу;представники підприємств, установ, кооперативних, громадських організацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.



Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021р.

3.9. Модернізація системи управління освітою

Модернізація системи управління освітою передбачає:



  • апробація і впровадження різних моделей державно-громадського управління розвитком навчальних закладів.


Біла книга національної освіти України

(Академія педагогічних наук України, Київ, 2009)

Розділ І. Загальні (наскрізні) стратегії розвитку освіти для інформаційного суспільства.

1.13. Державно-громадське управління розвитком освіти (державний, регіональний, місцевий, інституційний рівні).

Державно-громадське управління розвитком освіти – це інтеграція діяльності, прав, обов’язків і відповідальності суб’єктів державного управління, громадського самоврядування та громадськості для забезпечення ефективних управлінських впливів на всі ланки освітньої системи.

Метою державно-громадського управління розвитком освіти є залучення самоврядних органів і громадськості до формування освітньої політики на державному рівні і прийняття управлінських рішень в умовах демократизації суспільних відносин, децентралізації управління задля максимального врахування і задоволення освітніх потреб громадян.

Одною із наявних тенденцій переходу від державного до державно-громадського управління в освіті є формування громадського руху освітян, яке сприяє утворенню різних всеукраїнських і міжнародних професійних асоціацій, фондів тощо.

Демократичні підходи до управління реалізуються поступово – з прийняттям низки законодавчих актів, зокрема базового закону України «Про освіту», а також законів стосовно основних ланок освіти, починаючи від дошкільної і завершуючи вищою, Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття»), Національна доктрина розвитку освіти України. У цих документах розкриваються засади переходу від традиційної (державної) до державно-громадської системи управління шляхом: чіткого розмежування функцій між центральними, регіональними і місцевими органами управління; активізації участі батьків, зацікавлених сторін, піклувальних та інших рад, меценатів, громадських організацій, фондів, засобів масової інформації в освітньому процесі навчальних закладів. Прикладом демократичних процесів в управлінні освітнім розвитком є моделі державно-громадського управління освітою в країнах з розвиненою демократією та ефективною ринковою економікою.

Завдання щодо інтеграції української освітньої системи в світовий, зокрема, європейський освітній простір спонукало до створення на всіх рівнях управління самоврядних і громадських структур. При центральних органах влади створено громадські ради і колегії; представників громадськості введено до складів колегій Міністерства освіти і науки України та регіональних управлінь освіти і науки; на місцевому рівні відроджено освітні округи з виборчою освітньою радою. В гімназіях, ліцеях, навчально-виховних комплексах створено піклувальні ради, ради навчальних закладів, до яких входять батьки, учні, соціально активні громадяни. На місцевих і регіональних рівнях управління створено учнівські і студентські ради, об’єднання батьків; на всеукраїнському – ради ректорів вищих навчальних закладів, різноманітні асоціації керівних і педагогічних працівників освіти.

Разом із тим, незважаючи на значні зусилля з боку освітніх закладів і органів управління освітою, прогресивних громадян та окремих громад, державно-громадське управління розвитком освіти в Україні залишається фрагментарним і маловпливовим. Так, наприклад, діяльність піклувальних рад та рад школи не поширюється на такі питання як визначення перспектив розвитку закладу освіти, діяльність їх керівників, добір кадрів, ефективність функціонування закладу освіти тощо.

Тому громадам треба знати законодавчі права, контролювати діяльність керівників, педагогічних і науково-педагогічних працівників, брати участь у визначенні пріоритетів бюджетного фінансування освітніх закладів, у програмуванні їх розвитку та у формуванні освітньої політики у цілому.

До різних форм державно-громадського управління мають бути залучені зацікавлені особи, які можуть реально сприяти розвитку освіти та її навчальних закладів. Таким чином, сьогодні ставиться завдання формування в населення культури демократичного спілкування, здатності аналізувати і реально впливати на відповідність власної професійної позиції суспільним потребам і глобалізаційним викликам.

ПОЛОЖЕННЯ

про загальноосвітній навчальний заклад

(затверджено постановою Кабінету Міністрів України

від 27 серпня 2010 р. № 778)

п.100.

У закладі за рішенням загальних зборів (конференції) можуть створюватися і діяти рада закладу, діяльність якої регулюється його статутом, а також піклувальна рада, учнівський комітет, батьківський комітет, методичні об’єднання, комісії, асоціації, положення про які розробляє і затверджує МОН.



До складу ради закладу обираються представники педагогічного колективу, учнів (вихованців) школи II-III ступеня, батьків і громадськості.

Члени піклувальної ради закладу обираються на загальних зборах (конференціях). Склад піклувальної ради формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів та окремих громадян.

Піклувальна рада вживає заходів до зміцнення матеріально-технічної і навчально-методичної бази, залучення додаткових джерел фінансування закладу, поліпшення умов для організації навчально-виховного процесу, стимулювання творчої праці педагогічних працівників.



Додаток2

ФОРМА ЗАЯВКИ НА отримання ГРАНТА


  1. загальна інформація




1.

Назва міні-проекту




2.

Пріоритет Конкурсу проектів (1,2,3,4)




3.

Географічна зона охоплення міні-проекту

(село, селище, місто)






4.

Період реалізації міні-проекту

з ________20__ по ______20__

дата дата

    1. 1.1. Загальна інформація про грантоотримувача

1.

Прізвище, ім'я, по-батькові керівника міні-проекту




1.1.

ІНН




1.2.

Телефон/факс/e-mail




2.

Члени групи міні-проекту




2.1.

ІНН




2.2.

Телефон/факс/e-mail




1.2. Фінансування міні-проекту

Очікувані кошти обласного бюджету, грн.




Загальний бюджет міні-проекту




Співфінансування учасників-партнерів



1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка