Програма виховання дітей дошкільного віку з використанням елементів педагогічної спадщини В. Сухомлинського



Сторінка10/11
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.72 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ХІД ЗАНЯТТЯ
Вихователь. Діти, подивіться:

Прохолодно. Жовкне листя.

Горобина у намисті.

Птах у вирій відлітає.

В яку пору це буває?

Відповіді дітей.
Вправа «Скажи про осінь по-різному»
Кожна дитина обирає собі піктограму (сонечко з різним виразом обличчя) й каже про те, що настала осінь, з певною інтонацією.

Наприклад:

Ура! Настала осінь!

Це ж треба! Знову осінь!

Осінь — це так сумно.

Осінь. От чому так спати хочеться!

Це ж треба, справді осінь!

Осінь настала! Як гарно навкруги!

Осінь настала, а за нею зима. Не хочу-у-у!


Творча гра «Добери словечко»
Вихователь читає фразу й замість останнього слова, що має бути в ній, називає два, діти обирають серед них потрібне, яке відповідає змісту фрази й, окрім того, надає їй віршованого ритму.

Вихователь. Хто сього не знає досі,

Скажемо, що зараз... (літо, осінь).

Осінь ходить, осінь дише —

І повітря... (тепле, холодніше).

Вже коротшають деньочки,

Жовті у дерев... (стовбури, листочки).

Ясне сонце ходить нижче,

А зима, на жаль, все... (далі, ближче).



Проводиться дидактична вправа «Осінній листочок який?».

Творча гра «Передай листочок»

Діти стають у коло й передають уявний листочок, характеризуючи його.

Наприклад: «Я даю листочок березовий, осінній, золотий, сухий, холодний».
Етюд з листочком

Діти дмухають на листочок і промовляють: «Осінній листочок, перенеси мене в лісочок».

Рухлива гра з ходьбою

Тупотять маленькі ніжки,

Йдуть гуляти малюки,

По рівнесенькій доріжці

На галявину прийшли.
Сюрпризний момент: діти потрапляють на осінню галявину. Вихователь під музичний супровід читає віршовані рядки.
Вихователь. Як же гарно, чудово, привітно,

Ніби в казці, в осіннім гаю.

Клен з берізкою золотом квітне,

Я на килимі жовтім стою.

А вітрець поміж гіллям гуляє,

По осінньому лісі іде —

Листям жовтим в повітрі кружляє

І тихенько додолу кладе.


Діти відгадують загадки.

  • Багато рук, а нога одна. (Дерево.)

  • У вінку золотистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина.)

  • Рясно в липні зацвітає, Дуже гарний запах має, Цвітом від хвороб лікує, Щедро медом нас частує. (Липа.)

  • В неї гарні, пишні віти І колючок не злічити... Не байдужа до прикрас,

  • На свята спішить до нас. (Ялинка.)

  • Товстий стовбур, пишні віти,
    Наче свічки, білі квіти.

А плоди,як їжачки,

Носять з голок піджачки. (Каштан.)



  • Маю стрічки золоті,
    Гнучкі, ніжні віти.

Білу кору, стан тоненький,

Як я звуся, діти? (Береза.)





Діти промовляють чистомовки.


Са-са-са — осінь стрічки принесла.

Зи-зи-зи — дві берізки стрункі.

Ши-ши-ши — заблищали кришталі.

Шу-шу-шу — листям шурхочу



.


Вихователь. Осінь — дуже гарна пора року, про неї багато складено віршів.

Діти читають вірші Надії Красоткіної.

* * *


Осінь гріється в теплім промінні,

Усміхається сонцем згори

І малює картини чарівні

Та міняє щодня кольори.

Ніби дівчина золотокоса

Кожен день нову стрічку впліта,

По шовковій травиці йде боса

Й землю всю до грудей пригорта.



Берізка

На берізці осінь ночувала —

Притомилась, мабуть, на путі.

А на ранок їй подарувала

В коси стрічки ніжні, золоті.
А як сонце із туману встало,

икупалось в ранішній росі,

То струнку берізку не впізнало,

Що стояла в золотій красі.


Вихователь. А Василь Олександрович Сухомлинський про цю чудову пору року написав оповідання. Називається воно «Осінь принесла золоті стрічки».

Вихователь читає оповідання.

Осінь принесла золотисті стрічки

В. Сухомлинський

Ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили берези зелені коси. Віє вітер, розчісує їх. Тихо шелестять листям берези. То вони про щось розмовляють.

Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки. Вплели берези стрічки в зелені коси. Зійшло сонце. Розтопило кристалики льоду. Подивилося сонце на берези й не впізнало їх — у зелених косах золоті стрічки. Сміється сонечко, а берези сумують.



Вихователь з'ясовує з дітьми зміст образних висловів: зелені коси (зелені листочки на гілочках берези), вітер розчісує (колише, дмухає на віти), вплітати стрічки (прикрашати).

Запитання до дітей:

  • Де росли дві стрункі білокорі берізки?

  • Хто розчісує березам зелені коси?

  • Як берізки розмовляють з листочками?

  • Що заблищало на траві холодної ночі?

  • Хто завітав до берізок?

  • Який подарунок зробила осінь?

  • Чому сонечко не впізнало дерева?

Відповіді дітей.



Повторне читання оповідання з використанням піктограм. Переказ оповідання дітьми за піктограмами. Під час переказу вихователь спонукає дітей до точного повторення описових та порівняльних образів природи
Творча вправа «Вітер танцює з листочками»

Діти виконують імітаційні танцювальні рухи відповідно до тексту.

Вітерець гілки гойдає задля гри.

Тихо листя з них спадає — 1,2,3.

Він несе його садами, На землі кладе рядами...




Яблуко в осінньому саду

(6-й РІК ЖИТТЯ)

Обладнання: збірки творів В. Сухомлинського «Вічна тополя», «Квітка сонця», «Вогнегривий коник».

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти збираються на подвір'ї дошкільного закладу.

Вихователь. Любі малята! Сьогодні ми побуваємо в куточку природи. Кожного року ми вшановуємо пам'ять відомої людини, письменника, який написав для вас багато казочок. Хто ж ця людина? (Відповіді дітей.)

— Так, діти, це Василь Олександрович Сухомлинський. Він любив природу рідного краю. Оспівував усі пори року, не є винятком і осінь*. От і до нас завітала її величність Осінь. Прихопила із собою золоті, помаранчеві, багряні фарби

Та щедро розлила на дерева, кущі, квіти, трави.

Тож і ми зараз помилуємося неповторністю природи в нашому садочку.




  • Погляньте, як гарно осінь прикрасила нашу клумбу. Розфарбувала все в різні кольори.

Подивіться на осінні квіти. Як вони називаються? Якого кольору? Які вам найбільше подобаються? Чому?

Відповіді дітей.

Вихователь. Осінь старалася не лише для квітів. Попрацювала вона й з деревами. Підійдімо до клена і помилуймося його красою. Бо вже невдовзі листя облетить, і деревце засумує. Скажіть ласкаві слова гілочкам і листячку, приголубте їх. (Відповіді дітей.) Недарма осінь вважають золотою порою, тому й описують її у віршах та оповіданнях, оспівують у піснях.

Вихователь. Зараз ми підемо у фруктовий сад, я прочитаю вам оповідання Василя Олександровича Сухомлинського «Яблуко в осінньому саду».

Діти розміщуються кому як зручно, вихователь читає оповідання
Яблуко в осінньому саду

В.Сухомлинський
Пізньої осені маленькі близнятка Оля й Ніна гуляли в яблуневому саду. Був тихий сонячний день. Майже все листя з яблунь опало й шурхотіло під ногами. Тільки де-не-де на деревах залишилося пожовкле листячко.

Дівчатка підійшли до великої яблуні. Поруч із жовтим листком вони побачили на гілці велике рожеве яблуко.Оля й Ніна аж скрикнули від радості.Як воно тут збереглося? — з подивом запитала Оля.Зараз ми його зірвемо, — сказала Ніна і зірвала яблуко. Кожній хотілося потримати його в руках.Олі хотілося, щоб яблуко дісталось їй, але вона соромилась висловити це бажання, а тому сказала сестрі;

— Хай тобі буде яблуко, Ніно.Ніні хотілося, щоб яблуко дісталося їй, але вона соромилась зізнатися в цьому. Ніна сказала:

— Хай тобі буде яблуко, Олю. Яблуко переходило з рук у руки, дівчатка не могли дійти згоди. Та ось їм обом сяйнула одна й та ж думка: вони прибігли до мами радісні, схвильовані. Віддали їй яблуко. У маминих очах сяяла радість.

Мама розрізала яблуко й дала дівчаткам по половинці.

Запитання до дітей:


  • Де гуляли Оля та Ніна?

  • Де вони побачили яблуко?

  • Як сестрички ділили яблуко?

  • Чому мама поділила яблуко навпіл?

Відповіді дітей. Вихователь спонукає дітей до обговорення відповідей, аналізу думок інших
ДРАМАТИЗАЦІЯ за мотивами оповідання «Яблуко в осінньому саду»

Вихователь.


На прогулянку, малята,


Я вас зараз поведу.

Погуляємо завзято

У осінньому саду.

Вже тут осінь походила,

Гарний килим постелила.

На ньому листочки шелестять.

У садочку гомонять

Оля й Ніна — дві сестрички



Зі стрічками у косичках.


Оля. Ой, яка чудова мить!

Усе, мов золото блищить!



Ніна. Це жовтесенькі листочки


Свій виконують таночок.

Ви скажіть мені, будь ласка,

Справді це було чи казка?

Може, й справді, може, й ні,

А можливо, уві сні.

Зараз перевірим те...




Десь тут яблунька росте!

Дівчатка підходять до дерева з бутафорським яблуком.

Ніна. От вона! Стоїть сумує!Яблук нам не пропонує.

Оля. Он дивись, висить одне!Соковите наливне.

Мама. Ну ж бо, часу не марнуйте —Зірвіть його та скуштуйте.

Дівчатка «зважують» його в руках,

Ніна. Гарне яблуко, важке. Я й не бачила таке!

Оля. Мамо, мамо! Глянь—дива! Яблуко — мов голова!

Ніна. Пригощайся, люба нене! Це від мене!

Оля. І від мене.

Мама. Дякую, мої любенькі,


Мої донечки рідненькі,

За турботу вашу, втім,

Вистачить його усім — і мені,

І вам, дівчатка,

Й друзям вашим —

Всім маляткам!




Вихователь показує дітям, що в бутафорському яблукові знаходяться справжні яблука, якими вони ласуватимуть, повернувшись до садочка.

Природа — нам як рідний дім

(6-й РІК ЖИТТЯ)



Обладнання: ілюстрації до оповідання В. Сухомлинського «Соромно перед соловейком», книга скарг природи.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Діти, запрошую вас у світ природи. Що ж таке природа?

Як потрібно ставитися до неї?

Якого кольору буває природа взимку? Восени? Влітку? Навесні?

Відповіді дітей.

Вихователь. У природі немає головного й другорядного. Усе взаємозалежне. Вихователь читає оповідання.

Соромно перед соловейком

В. Сухомлинськии

Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати. Витягли із сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись. Соловейко перестав співати.

Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ.

Ліда забрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.

Навіщо ти забрала сміття?—запитала Оля.— Це ж у лісі... Ніхто не бачить... -



  • Соромно перед соловейком... —тихо відповіла Ліда.

Запитання до дітей:

  • Куди пішли дівчатка?

  • Що вони робили в лісі?

  • Чому Ліді стало соромно перед соловейком?
    Відповіді дітей.

Дидактична гра «Упіймай звук»

Вихователь називає слова з оповідання, інтонаційно виділяючи певний звук. Діти визначають, який звук у них найчастіше зустрічається.

  • Ліда, масло, ліс, Оля.

  • Дорога, дерево, недоїдки.

  • Сумка, соловей, соромно.


Психогімнастика

Квіти виростають із маленьких насінинок. Уявіть, що ви — маленькі насінинки, лежите в землі. (Діти присідають, обхоплюють голову руками.) Пригріло сонечко — насінинки почали проростати. (Піднімають голови, розкривають долоні.) Це маленький слабкий паросток. Сонечко гріє все сильніше, пішов теплий дощик — паросток почав підніматися все вище й вище. І ви прагнете до сонечка. (Встають, простягають руки вгору.) Сонячні промені пестять квіточки, м'який вітерець вас розгойдує, барвисті метелики кружляють над вами. Здрастуй, тепле сонечко! Здрастуй, ласкавий вітерець! Як красиво! Як приємно! (Кружляють.)


Вихователь. Діти, де ми можемо відпочивати?

— Як потрібно поводитися під час відпочинку


в лісі?

— Що ми можемо гарного зробити для природи?


Відповіді дітей.

Вихователь називає дітям прислів'я: «У лісі йди ніде не сміти!», «Не потрібна пташці золота клітка — краще їй зелена гілка», обговорює з дітьми їх зміст.

Вихователь. Діти, які ви знаєте рослини або тварин, що занесені в Червону книгу? (Відповіді дітей.) Рослин і тварин, занесених до Червоної книги, стає з кожним днем усе більше й більше. Отже, ми маємо турбуватися про те, щоб зберегти їм життя, оберігати їх від руйнівного впливу навколишнього світу й насамперед від злих людей.
Дидактична гра «Назви слово — перестрибни струмок»

Вихователь називає слово-назву, а дитина сло-во-дію і перестрибує через «струмок».

Наприклад: ліс — зеленіє, шумить;

квіти —..;

камінь —..;

метелик —..;

хмари —..;

сонце —..;

море — ..;

дощ—...

Вправа «Як допомогти природі»

Вихователь описує різні ситуації. Діти висловлюють міркування, обґрунтовують їх.

• «Ми поспішали, прилетіли до своєї шпаківні, а вона розбита. Як нам жити? Де?»

— Хто це скаржиться?

• «Ми маленькі жучки. Тільки сонечко пригріло, ми вилізли погрітися, а діти швиденько нас спій мали й стисли в долоньках. Не беріть нас у руки!
Благаємо!»

— Хто звертається по допомогу?

• «Я — річка. Мені важко нести у воді каміння, сміття, непотрібні речі. Незабаром загине вся риба».

— Що ми маємо зробити, щоб допомогти річці?

• «Просять дерева — не рвіть наші гілки, лис точки. Нам дуже боляче!»

— Як ми можемо відповісти на цю скаргу?


Вихователь підсумовує відповіді, обговорює їх із дітьми.

Вихователь.

Немає в усім світі кращої краси,

Чим рідні ріки, ліси й гаї,

Пташки співучі, дикі звірі,

Ласкавий вітер, зорі, заметілі.

Це багатство всього народу,


Одним словом називається — природа.
йну виразність.


Конспект заняття

з художньої літератури

для дітей дошкільного віку

«Читання оповідання В.О.Сухомлинського

«Я вирощу внучку, дідусю»
Мета: розширити знання дітей про дерева, звернути увагу на процес вирощування дерева та умови, потрібні для росту. Продовжувати вчити уважно слухати оповідання та відповідати на запитання за змістом. Виховувати у дітей любов до природи, бажання вирощувати дерева та доглядати за ними.

Словник: виросла з кісточки, викохаєш вишеньку.
Хід заняття

Запропонувати дітям розглянути картинки із зображенням дерев різних видів, назвати знайомі. Запитати:

- Що росте на деревах? (листя, фрукти).

- Чи знаєте , як називається дерево, на якому ростуть сливи? А груші,

яблука?

- А хто знає, як з'являється дерево?

- Що потрібно зробити, щоб виросло молоде деревце?

Відповіді на ці запитання нам дасть дуже цікаве оповідання, яке я вам зараз прочитаю. Сідайте зручно і слухайте уважно, а потім ми поміркуємо: яку ж внучку і як хоче виростити хлопчик Олесь. Читання твору.

Запитання до дітей:

- То з чого ж виростають фруктові дерева?

- Що треба зробити з кісточкою, щоб з неї виросло дерево?

- Що треба робити з деревом, коли воно буде підростати?

Звернути увагу на те, як гарно сказано в оповіданні:

«Якщо ти викохаєш оцю маленьку вишеньку...»

Донести до дітей ідею про те, що люди, які вирощують дерева вкладають в

них всю свою душу, з любов'ю ставляться до праці.

Якщо кожен з вас, діти, посадить хоча б по одному дереву, то згодом вони

виростуть і на землі з'явиться ще один молодий садок, який буде дарувати людям

свої соВ.О.Сухомлинський «Я вирощу внучку, дідусю!»

У садку росте стара вишня. Маленький хлопчик Олесь побачив неподалік

від неї маленьку вишеньку та й питає у дідуся: «Дідусю, де взялась ця маленька

вишенька?»

«З кісточки виросла», - відповів дідусь.

- То це донька старої вишні?

- Так, донька.

- А внучка у старої вишні буде?

- Буде, Олесю, - відповів дідусь, - якщо ти викохаєш оцю маленьку

вишеньку, діждешся від неї ягідок, посадиш кісточку, то виросте її внучка, внучка

старої вишні.

Олесь задумався.

- Я вирощу внучку старої вишні, дідусю, - сказав Олесь. соковиті плоди.


Конспект заняття

по ознайомленню з природою

для дітей старшого дошкільного віку

«Екскурсія до водойми. Казка

В.О.Сухомлинського «Равлик»
Мета: ознайомити дітей з літніми змінами на водоймі, мешканцями водойм,

зокрема з равликом. Розвивати у дітей навички сприймання навколишнього

середовища, пам'ять, увагу, спостережливість. Виховувати любов, до природи,

бажання помічати та зберігати все те, що вона нам дарує.

Словник: равлик, кістяний будиночок.

Хід заняття

Під час екскурсії звернути увагу на красу берегів водойми: всі вони покриті

ясною соковитою травою та буяють різноманітними квітами (кульбаба, мати-й-мачуха). Набрати води у відерце. Порівняти її колір та температуру з тією; що

була навесні під час минулої екскурсії. Що на цю зміну вплинуло? пригадати,

яких мешканців бачили у водоймі та поблизу неї навесні. Звернути увагу на

коричневих жаб. Розглянути їх і уточнити, що це трав'яні жаби, але вони

приходять до води, а у жабок, що живуть у водоймі, шкіра зеленого кольору.

Перевести погляд на водомірок, що ковзають по поверхні води, ніби мірять її

кроками. За допомогою водяного сачка піймати равликів у воді, підібрати їх за

різною формою раковин. Розглянути ставковика; раковина у нього закручена у

формі спіралі і витягнута гострячком угору. У котушки вона звертається

рівномірно від товщого кінця до тоншого. З раковини висувається м'якеньке тіло

равлика, яке називається ногою, але на ній розміщені очі, вусики, ріжки і рот.

Розглянути, як вони пересуваються.

Сказати, що равлики хоч і маленькі, повільно пересуваються, але дуже

люблять мандрувати. Ось про одного із таких мандрівників і розповідає нам

казочка В.О.Сухомлинського, яку він і назвав «Равлик». Читання казки.

Запитання за змістом казки:

- Де живе Равлик?

- Який у нього будиночок?

- Кого боїться Равлик?

- Чи залишає Равлик свій будиночок?

- Чим він любить поласувати?

- Де ховається від небезпеки?

Підвести підсумок екскурсії, пригадати побачене на водоймі та її мешканців.

Пояснити дітям, що кожен куточок природи, всі пташки, звірі, комахи, що живуть

у ній - невід'ємна частина життя на землі, де виростають нові покоління людей ,

які повинні піклуватися про збереження її краси.

В.О. Сухомлинський «Равлик»

Під кущем малини живе маленький Равлик. Це такий дивовижний

мандрівник. Живе він у кістяному будиночку. Вилазить крізь маленьке віконечко,

виставляє свої м'якенькі ріжки, дивиться навкруги оченятами. Якщо немає

близько ні сороки - білобоки, ні жука рогатого, Равлик помаленьку лізе під кущ

малини і будиночок несе із собою. Вилізе на листок, дістане солодку ягідку і

з'їсть. А як тільки побачить небезпеку, залізе в будиночок і сидить. У кістяному

будиночку йому не страшно.

Конспект заняття

з художньої літератури

для дітей старшого дошкільного віку

«Читання оповідання В.О.Сухомлинського

«Хай будуть Соловей і Жук»

Мета: Вчити спостерігати за змінами, що сталися навесні (від сонячного тепла розтанув сніг, зазеленіла трава, на деревах розвинулося листя, зацвіли бузок і калина, інші рослини, з'явилося багато комах і птахів. Звернути увагу дітей на те, що, як багато прекрасного зможе подарувати людині спілкування з природою. Викликати бажання спостерігати природу, вдивлятися в її фарби, прислуховуватися до звучання парку, лісу, саду. Виховувати любов і бережне

відношення до краси рідної природи.



Словник: квітучий сад, досада, сонечко-жучок.

Хід заняття

Під час екскурсії вихователь звертає увагу дітей на явища, характерні цього весняного місяця. З'ясовують які дерева, трави, кущі цвітуть, колір, форму, запахи квіток. Прислухатися до пташиного співу, відгадати, який птах співає. Вихователь звертає увагу на комах, які літають поряд, сідають на квітки. Чому біля квітучих рослин завжди знаходяться комахи? Яке вони мають значення? Дітям пропонують спостерігати за поведінкою метеликів, бджіл, джмелів на квітках і розповісти про побачене.

- Діти, а ви бачили, як джміль чистить крильця перед тим, як злетіти з квітки,

на якій він сидів вночі?

- А бачили ви, як сонечко-жучок в сонячний зимовий день визирало із-під

кори дерева і дивувалось: "Що таке? Спати жарко, а навкруги лежить сніг, весна

ще не прийшла?

- Все це і ще дуже багато чудес, вам доведеться побачити. Все, що нас оточує

необхідно не лінитися спостерігати. Вихователь пропонує закрити очі, послухати

голос весни, вдихнути чисте прохолодне повітря, відчути запах першої зелені,

прислухатися до співу пташок, дзижчання комах.

«Соловей і жук»

У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна, він знав, що його пісню люблять люди. Того і дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо і маленьку Дівчинку, що сиділа у садку і слухала його пісню. А біля Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів. Соловей припинив свою пісню та й

каже:


- Перестань гудіти, ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне.

Та й краще, Жуче, щоб тебе зовсім не було. Жук із гідністю відповів:

- Ні, Соловію, без мене , Жука, неможливий світ, як і без тебе.

- Ну і мудрець! - зареготав Соловей. - Виходить, що й ти потрібен людям?

Ось запитаємо Дівчинку, вона скаже, хто потрібен людям, а хто - ні.

Полетіли Соловей і Жук до Дівчинки та й питають:

- Скажи, Дівчинко, кого треба залишити на світі - Солов'я чи Жука?

- Хай собі будуть і Соловей, і Жук,- відповіла Дівчинка. Тоді подумала і

додала:

- Як же можна без Жука?


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка