Програма виховання дітей дошкільного віку з використанням елементів педагогічної спадщини В. Сухомлинського



Сторінка11/11
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.72 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Конспект заняття

з розвитку мовлення

для дітей старшого дошкільного віку

«Переказ казки В.О.Сухомлинського «Камінь»

Мета: Учити дітей змістовно, логічно і виразно переказувати літературний

текст. Формувати уміння розуміти ідейний зміст твору, його настрій, визначати

особисте ставлення до головного героя твору. Виховувати вдумливе ставлення до

дій і вчинків у навколишньому середовищі.

Словник: човник, криниця, джерело, пустощі.

Хід заняття

Читання казки В.О.Сухомлинського «Камінь». Запитання:

- Яку користь приносила людям криниця?

- Що зробив хлопчик - пустун?

- Для чого він кинув камінь у криницю?

- Що трапилося внаслідок бездумного вчинку хлопчика?

- Як змінилася природа навкруги?

- До яких частин твору намальовано ці картини (Сухорукова Г.В.

«Сухомлинський – дітям», К, Мистецтво, 1986р.)

- Який вигляд має криниця і навколишня природа на картині?

- Як ви вважаєте, чи здогадався дідусь, хто винен у тому, що засохла криниця і

зникла навколишня природа? Чого нас навчає ця казка?

Повторне читання казки. Переказування твору дітьми.

В.О.Сухомлинський «Камінь»

У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям

воду. Під дубом , біля криниці відпочивали подорожні.

Одного разу до дуба підійшов хлопчик. Він любив пустувати. То ж і

подумав: «А що воно буде, якщо я візьму оцей камінь та й кину його у воду. Ото,

мабуть, бульки будуть великі!» Підняв камінь, кинув його у криницю, булькнуло

дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забувся про свої пустощі.

Камінь упав на дно і закрив джерело. Вода перестала заповнювати криницю,

криниця засохла, засохла трава навколо криниці, і дуб засох, бо від землі струмки

потекли в якесь інше місце. На дубі перестав мостити гніздо соловейко, він

полетів на інший луг. Замовкла соловейкова пісня, сумно стало в лузі.

Минуло багато років, хлопчик став дідусем, Одного разу він прийшов на те

місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила

прохолодна криниця. Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці. Довкола

пісок, вітер здіймає хмари пилюки.

- Де ж воно все поділося?" - подумав дідусь.

Конспект

інтегрованого заняття

з грамоти, природи та розвитку мовлення

для дітей старшого дошкільного віку

«Добрі вчинки»
Мета: уточнити і розширити знання дітей про ліс: які в ньому ростуть

рослини, дерева; які живуть тварини, птахи. Показати взаємозв'язок живої та

неживої природи. Продовжити знайомити дітей з творами В.О.Сухомлинського

про природу, про місце та роль людини в природі. Розкрити філософський зміст

виразу «залишити слід на землі». Закріпити знання дітей про правила поведінки в

природі. Розвивати пам'ять, мислення, увагу, мову. Виховувати любов до

природи, бажання берегти її.

Матеріал: фланелеграф, картинки до фланелеграфу - зелені дерева, посохлі

дерева, метелики, комахи, гриби, птахи; твір В.О.Сухомлинського «П'ять дубків»,

атрибути до рухливих ігор «Зайці і Вовк», «Горобчики», звуки лісу (запис), знаки

поводження в природі.

Хід заняття

Сьогодні ми будемо говорити про світ природи. Кожну хвилину кожну

мить ми спілкуємося з навколишнім світом. Все що нас оточує перебуває у

взаємозв'язку: живі організми повністю залежать від неживої природи. Ми всі -невід'ємна частинка природи. А починається все з дитинства, з першого слова, з

першої матусиної казки. І зараз у нас теж з'явиться казка.

- Діти, скажіть, а що таке ліс? Звичайно, ліс - це дерева, (викладаю

на фланелеграф дерева)

- Веселий цей ліс, чи сумний?

- Що ще є у лісі?

- Хто є у лісі?

(викладаю траву, кущі, квіти, звірів, комах...)

- Яким став наш ліс?

- Послухайте, як звучить ліс (запис звуків лісу)

Гра «Зайці і Вовк».

Мета: удосконалити навички стрибків на обох ногах і швидкого бігу.

Розвивати увагу та спритність.

Хід гри: на одному кінці залу «ліс». З дітей вибирають «Вовка», який

ховається за деревом. Решта дітей - «Зайчики» стоять на протилежному боці залу.

Вихователь: Ой зайчики сіренькі

По лісу стрибають!

Діти наслідують рухи «Зайчиків».

За дерева, кущики заглядають,

Чи не йде вовк.

Знову бігають, стрибають,

Утомилися і сплять,

Тільки вушка із-за кущиків стирчать. Діти присідають, удають, ніби сплять.

Зайчики, поспішайте,

Вовк за деревом, - тікайте! «Зайчики»прокидаються і тікають, а «Вовк»

ловить їх.

Виставляю на фланелеграф чорні і сухі стовбури дерев.

- Діти, що трапилося з лісом? Він змінився прямо на очах. У чому

причина? (діти називають причини: пожежа, посуха, забруднення грунту).

- Де поділися лісові мешканці?

- Чи звучить такий ліс?

- Чи дає він чисте повітря?

- Давайте пригадаємо правила поводження в лісі:

Не розпалювати вогнища.

Не завдавати шкоди нікому з мешканців лісу.

Не залишати після себе сміття.

Не рвати рослини без потреби.

Не ламати гілля дерев

Не шуміти в лісі: ліс злякається і ти не довідаєшся жодної таємниці.

Не кидайсь камінням в гнізда! Схаменись, доки не пізно!

Не топчи гриби ногами. І не бався їжаками!

Ріки, джерела, струмки бережи! Може не стати на світі води!

Будеш безжально воду бруднити, сітями рибу ловити, травити, будеш у річку

бруд виливати, можеш усе навкруги зруйнувати!

Йдіть і уважно під ноги дивіться! Травам і квітам ніжно всміхніться.

Несіть їм радість у кожній долоньці разом з

промінням веселого сонця

Якщо в ліс прийшов ти - не кричи.

Трави, гриби, квітоньки не топчи; їх з корінням жадібно не зривай!

На деревах гілочки не ламай.

У лісі вогнищ не пали! Запалив, то загаси!

Плачуть, просять деревцята:

- Пожалійте нас, малята!

Усі народилися в світі, щоб жити, співати, навчатись, трудитись, любити.

Тварини й рослини такі ж, як і ти, вони вимагають тепла, доброти.

Зумій від напасті їх захистити, щоб вільно було всім зростати і жити.

(поки діти повторюють правила, ліс з'являється знову, але на нього напала гусінь)

- Що знову трапилось?

У лісі сталася біда

Гусінь листя об їда

І на дубі, і на клені,

І на ясені зеленім

- Не хвилюйтесь, гусінь це корм для птахів. Ліс без птахів жити не може.

- Ось бачите діти, як все в природі пов'язане між собою.

Ліс - це помешкання для звірів, комах, птахів. Вони не можуть жити один

без одного. Так зайчик любить їсти соковиту травичку, а в травичці живуть

комахи, якими ласують птахи. А птахи лікують дерева від шкідників.

Гра «Горобчики».

Усі діти - «горобчики» - сидять на стільцях (у гніздечках) та удають,

ніби сплять.

Вихователь: у гніздечках горобці живуть,

Рано вранці вони встають,

Дітям спати не дають

«Горобчики» розплющують очі і голосно промовляють: «чик - чирик, чик -чирик!»

Усі горобчики

Весело стрибають, -Весело літають,

Зернятка збирають.

Стрибати більше не схотіли,

В гніздечка швидко полетіли.

«Горобчики» поспішають до гніздечок і сідають. Вихователь називає дітей,

які легко і правильно стрибали і першими повернулись на свої місця.

- А зараз я пропоную послухати оповідання В.Сухомлинського

«П'ять дубків»

П'ять дубків

Дмитрик і Сергійко ходили з учителем до лісу. Вчитель викопав їм по три

маленькі дубочки й сказав:

- Несіть до дому, посадіть біля хати.

Приніс Дмитро, викопав ямку, посадив дубок. Узяв другий дубок, глянув і

здалося йому, що корінець кволий. Викинув Дмитрик того дубка на дорогу.

Глянув на третій дубок. І здалося Дмитрикові, що гілочки в нього слабкі.

Викинув Дмитрик і того дубка на дорогу.

А Сергійко посадив свої три дубки, виходить на дорогу, аж бачить: два

саджанці в пилюці лежать. Підняв їх, посадив поруч із тими трьома дубками.

Поливає Сергійко дубки, ростуть вони зеленіють. А Дмитрик забув про свій

дубок. Засохло маленьке деревце.

Минуло багато років. Стали Дмитро і Сергій дорослими людьми. У Дмитра

вже синок є - Дмитрик, а в Сергія - Сергійко. Питається якось Дмитрик у батька:

- Тату, чому біля Сергійкової хати росте п'ять дубків, а біля

нашої жодного немає?

Мовчить батько. Мовчить.

- Скільки дерев посадив Дмитро?

- А де поділися інші саджанці?

- А скільки дерев посадив Сергійко?

- Тож по скільки у кожного стало дерев?

- Що трапилося з єдиним дубком Дмитрика?

Гра «Продовж речення»

- Учитель запропонував хлопчикам...

- Дмитрик хотів посадити..., але ...

- Сергійко виходить на дорогу і...

- Сергійко свої дубки…, а Дмитрик ...

- Батько Дмитрика мовчить, бо...

Коли Дмитрик садив дерева, то не відносився до них з любов'ю, найкраще

дерево засохло. А Сергійко посадив навіть ті дерева, які Дмитрик викинув,

доглядав за ними, поливав. Як ви вважаєте, хто з хлопчиків залишив кращий слід

на землі? Так, той залишає гарний слід на землі, хто прикладає турботу, любов та

працю. А чому батько Дмитрика нічого не відповів синові на запитання? (він

жалів, що у нього не виросли дубки; соромно стало перед сином; можливо він із

сином тепер посадить дерева).

Кожна людина повинна залишити свій слід на землі. А що ми з вами

можемо зробити? Так, робити лише добрі справи.

Живи, добро звершай!

Та нагороду за це не вимагай

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

- Я впевнена, що ви діти, виростите чуйними, добрими людьми.

Додаток 5



Словничок мудрих думок від В.О. Сухомлинського


  • Азбука виховання людяності полягає в тому, щоб дитина, віддаючи тепло своєї душі іншим людям, знаходила в цьому особисту радість.




  • Бажання вчитися – як ніжна квітка, котра живиться тисячами корінців, що невтомно працюють у вологому ґрунті. Ми їх не бачимо, але дбайливо оберігаємо, знаючи, що без них життя і краса загинуть.




  • Байдужість – це душевна сліпота.




  • Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення.




  • Виховання людської особистості – це насамперед виховання почуття власної гідності.




  • Вчити жити – це значить передавати із серця в серце моральні багатства, здобуті, нагромаджені людством.




  • Діти з пригнобленими почуттями – це, як правило, діти з пригніченим інтелектом, збідненої думкою.




  • Діти – не тільки наша любов і надія. Діти – безсмертя народу.




  • Дитина – дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.




  • Доброта має стати таким самим звичайним станом людини, як і мислення. Вона повинна стати звичкою.




  • Думки, мов іскри, від однієї засвічується інша. Думки, пробуджені над книжкою, є мовби добре насіння знань, що проростає, дає врожай.




  • Естетична оцінка праці – це джерело моральної гідності трудівника.




  • Жорстокість не тільки огрублює юну душу, а й негативно позначається на нервовій системі, порушує гармонію між фізичним і духовним – пригнічує тіло й дух.



  • Здоров’я великою мірою залежить від духовного життя, зокрема від культури розумової праці.



  • Знання, здобуті самоосвітою, дуже міцно зберігаються в пам’яті. Неоціненне багатство, якого ти повинен набути в роки дитинства. Те, чого ти не здобув у юні роки, ніколи не здобудеш такою самою мірою потім.




  • Казка – свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови. Це ключик, за допомогою якого можна відкрити джерела думки й слова, і вони заб’ють життєдайними струменями.




  • Любити – це віддавати, творити, вкладати духовні сили, бачити часточку вкладеного тобою добра в іншій людині.


  • Любов до людей – це твоя моральна серцевина. Живи так, щоб твоя серцевина була здоровою, чистою і сильною.




  • Людина, для якої книжка вже у дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчуває себе обділеною, збіднілою і спустошеною.




  • Людина народжується не для того, щоб зникнути невідомою пилинкою. Людина народжується, щоб залишити після себе слід вічний.




  • Музика й співи в школі – не тільки навчальний предмет, а й могутній засіб виховання, який має надати емоційного й естетичного забарвлення всьому духовному життю людини.




  • Музичне виховання – це не виховання музиканта, а передусім виховання людини.




  • Обов’язок – це внутрішній суддя людини, найважливіший стимул сумління.




  • Оволодіння рідною мовою визначає багатство, широту інтелектуальних та естетичних інтересів особистості.

  • Педагогічна ідея – це крила, на яких злітає колективна творчість.




  • Педагогічна мудрість полягає в тому, щоб бачити свого вихованця очима творця.



  • Поважайте дитяче бажання бути хорошим, бережіть його як найтонше рух людської душі, не зловживайте своєю владою, не перетворюйте мудрості батьківської влади в деспотичне самодурство.




  • Покликання – найголовніша підвалина особистого щастя, основа гармонійного поєднання особистої радості і громадянської гідності людини.




  • Прагнення до ідеалу – перший поштовх, стимул до самовиховання, а без самовиховання не можна уявити духовного життя.




  • Робота над творами – це не тільки розвиток мовлення, а й самовиховання почуттів.




  • Сім’я – перше джерело, з якого починається велика річка патріотичних почуттів і переконань. Це те первинне середовище, де людина повинна навчитися творити добро.




  • Сила й ефективність патріотичного виховання визначені тим, наскільки глибоко ідея Батьківщини проникає в особу, наскільки яскраво бачить людина світ і себе очима патріота.




  • Слово – найважливіший педагогічний інструмент, його нічим не заміниш, воно – найтонше доторкання до серця, яке може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом.




  • Слово… Як воно потрібно дитині кожної хвилини – і тоді, коли вона втішається радощами життя, і тоді, коли її серце стискає сум.




  • Справедливість – основа довіри дитини до вихователя.




  • Творче натхнення – людська потреба, в якій особистість знаходить щастя.




  • Творчість відкриває в дитячих душах ті куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів.




  • Урок – перше вогнище, зігрівшись біля якого, людина прагне стати мислителем, перша іскра, що запалює смолоскип допитливості і моральних переконань.




  • Фізична праця відіграє таку саму важливу роль у формуванні фізичної досконалості, як і спорт. Без здорової втоми, людині не може бути повною мірою доступна насолода відпочинком.




  • Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе.




  • Читання в роки дитинства – це виховання серця, доторкання людського благородства до потаємних куточків дитячої душі.




  • Читати – означає бути чутливим до змісту й краси слова, до його найтонших відтінків. Тільки той учень «читає», у свідомості якого слово виграє, тріпоче, переливається барвами і мелодіями навколишнього світу.




  • Щастя життя – в насолоді улюбленою творчістю, в праці та в інших проявах людської життєдіяльності. Щастя людини неможливо передати в спадок і неможливо дістати як спадщину.




  • Щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце.

Додаток 6



Консультація для батьків
Розвиток мовлення дітей за допомогою казок Василя Сухомлинського
Казка, гра, фантазія — животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і прагнень...

Через казкові образи у свідомість дітей входить слово з його найтоншими відтінками... Під впливом почуттів, що породжені казковими образами, дитина вчиться мислити словами. Діти знаходять велике задоволення в тому, що їхня думка живе у світі казкових образів, у них — перший крок від яскравого, живого, конкретного до абстрактного.

Василь Сухомлинський

Опанування рідної мови є одним із найважливіших надбань дитини в дошкільному дитинстві. Саме у цей час активно засвоюється мова. Тому процес мовленнєвого розвитку розглядається в сучасній дошкільній освіті як загальна основа виховання й навчання дітей.



Дуже важлива задача, що стоїть перед дорослими, — збагачення словника дитини. У всіх людей є пасивний словник — до нього входять слова, які ми розуміємо, але рідко використовуємо в мовленні, а є активний словник, тобто набір слів, якими ми оперуємо в щоденному спілкуванні з іншими людьми.

У дошкільників, і це характерно, пасивний словник значною мірою перевищує активний. І одна із суттєвих задач — перенести якомога більше пасивних слів у актив.



Казка — найпопулярніший у малюків вид літературної творчості, що розкриває безмежний світ людської уяви, полонить серця і дітей, і дорослих.

Казка — один із перших творів мистецтва, з яким дитина зустрічається ще в ранньому віці, вона сприяє розвитку активного словника й зв'язного мовлення.

Чарівні казки В. Сухомлинського захоплюють читача музичністю слова, мальовничістю образів, простими, непретензійними, але такими живими, яскравими, близькими й зрозумілими нам героями. Тому його казки такі неповторні й оригінальні, яскраві й самобутні.

Розглянемо можливості казок В. Сухомлинського в розвитку мовлення дитини на прикладі використання деяких запропонованих програмою творів
«Весняний вітер» — поповнюєте словник дитини дієсловами і прикметниками, вправляєте в побудові поширених речень, розвиваєте здібність відчувати та розуміти поетичну мову казки.

Ставлячи питання за змістом, частіше вживайте слово «чому?», надаючи змогу дитині аналізувати, робити умовиводи, будувати поширені речення. В переказі казки дитині допоможе її власний досвід зі спостережень за весняними змінами у природі. Цією вправою ви вправляєте дитину в будові розповідних речень. Розвивайте вміння зв'язного мовлення, запропонувавши їй, наприклад, скласти розповідь про клен: «Що росте біля нашого дому?»



«Як зайчик грівся взимку проти місяця» — за допомогою сюжету цієї казки ви за продовжуєте вчити відтворювати твір за запитаннями, вправляти в будові розповідних і поширених речень, закріплюєте назви диких тварин та їхніх ознак, продовжуєте навчати складати невеликі розповіді. Доцільно провести дидактичну гру «Такі різні тварини». {Діти, опираючись на свої знання та зображення тварин, які розміщені перед ними, добирають і називають слова-прикметники для характеристики кожної тварини. Наприклад: «Зайчик який?» — узимку білий, невеличкий, куцохвостий, довговухий, боязливий, швидкий...)

«Зайчик і горобина» — прочитавши казку та проводячи бесіду за її змістом, ви вчите змістовно, логічно й виразно переказувати літературний текст. Запропонуйте дитині розіграти казку в ролях.(3а допомогою цієї вправи ви навчите дитину емоційно забарвлювати своє мовлення, вживати окличні й питальні речення, керувати силою голосу.

«Куди поспішали мурашки» — ця казка розвиває не лише цікавість,збуджує бажання дослідити, краще пізнати природне середовище, а й учить слухати й розуміти зміст казки, відповідати на запитання за змістом поширеними реченнями. Розвиває вміння висловлювати своє ставлення до героїв казки, закріплює в словнику назви диких тварин і комах, продовжує навчати складати з допомогою дорослого розповідь.
«Велике і мале» — за допомогою цієї казки ви закріплюєте в словнику дітей назви свійських тварин; активізуєте вживання прикметників, що характеризують ознаки певної свійської тварини; учите дітей описувати свійських тварин за зразком та відповідними малюнками, удосконалюєте чіткість вимови. Розвиваєте вміння зв'язано будувати відповіді на поставлені запитання
«Равлик» — це дуже добра й цікава казочка. За її допомогою ви навчите малят складати невеличкі послідовні сюжетні та описові розповіді, поповните їхній активний словник.

«Дуб під вікном» — продовжуєте сприймати літературний твір, закріплюєте навички переказу. Учите відповідати на запитання дорослого за прослуханим текстом. Вправляєте в побудові речень із протиставленням, збагачуєте словниковий запас.

Як важливо, щоб слово жило, трепетало у свідомості дитини, щоб воно стало для неї інструментом, за допомогою якого вона опановує знання.


Як розказувати казки дітям
Казка це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови... Казка виховує любов до рідної землі вже тому, що вона творіння народу.

Василь Сухомлинський



Казка — не лише розповідь про фантастичні події; а цілий світ, у якому дитина живе, бореться, протиставляє злу свою добру волю. В. Сухомлинський вважав казку важливим засобом розумового розвитку дітей. Кожна казка невіддільна від краси, вона сприяє розвиткові естетичних почуттів, без неї неможливе благородство, щира чуйність до людського нещастя й страждань. Завдяки казці дитина пізнає світ не лише розумом, а й серцем. Образи казки формують і національну свідомість дітей. У них з'являється бажання не лише слухати казку, а й самим розповідати її.
Ознайомлення з варіантами. Корисно ознайомлювати дитину з варіантами казок. Діти тонко помічають відтінки в сюжетах, у характерах і поведінці персонажів. Відбувається переоцінка почутого раніше. Уважніше діти починають слухати й інші казки, вникати в події, характери. У них можуть з'явитися і власні вигадані варіанти казок.

Повторне читання. Читати й розказувати казки слід неодноразово. При першому прослуховуванні враження часто бувають неточними. Під час повторних прослуховувань враження заглиблюються, сила емоційних переживань наростає, оскільки дитина дедалі глибше вникає в перебіг подій, яснішими стають для неї образи казкових персонажів, їхні стосунки, вчинки.
Як читати книжки дитині
Читання вголос. Повнота сприйняття багато в чому залежить від того, наскільки глибоко дитина вникне в зміст тексту, наскільки виразно ви донесете образи персонажів, передасте й моральну спрямованість, і гостроту ситуацій, і своє ставлення до подій. Діти передовсім реагують на інтонацію, міміку, жести.
Переказ і бесіда за книжкою дають змогу краще зрозуміти й запам'ятати зміст. Проте не намагайтеся одразу напряму пояснювати своїми словами зміст або мораль прочитаного. Це може зруйнувати чарівність художнього твору, позбавити дитину можливості відчути те, що їй важко ще збагнути.
Розглядання ілюстрацій учить помічати художні деталі, розуміти характери казкових героїв, їхні стосунки, відчувати гаму фарб, їх емоційну вир

Список використаних джерел


1. Авдеев А.А., Невярович В.К. Наука о душевном здоровье. Основы православной психотерапии / А.А. Авдеев, В.К. Невярович. -М.: Руський Хронографъ, 2001.
2. Базовий компонент дошкільної освіти./Науковий керівник:А.М.Богуш, дійсний член НАПН України,проф..,д-р пед.наук.-К..,2012.-26с.


  1. Бех І.Д. Виховання особистості /І.Д. Вех. - К.: Либідь, 2003.




  1. Грицюк Л.А.,Каратаєва М.І.Громадянське виховання особистості.Кн.2.Методичні аспекти/ Камянець-Подільський:ПП Мошак М.І. 2006.-112 с.




  1. Каралаш Н.Г. Криза духовності та ціннісних орієнтацій індивіда.

Духовність українства: Збірник наукових праць / Н.Г. Каралаш.-ЖДПУ, 2001.-Вип.З-С. 36-38.


  1. Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у 2014-2015 навчальному році. Інструктивно - методичні рекомендації (Додаток до листа МОНУкраїни від 27.06.2014р.№ 1/9-341).

7. Поніманська Т.І.,Дичківська І.М.,О.А.Козлюк,Л.І.Козьмук.Соціальний розвиток дитини:старший дошкільний вік.-К.: Генеза, 2013.-88 с.


8.Про дошкільну освіту:Закон України.-К.:Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2001.-56 с.
9. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський. -К.: Рад. шк.,1977. -Т. 3. -С. 304.
10. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа / В.О. Сухомлинський. -К.: Рад. шк., 1977. -Т. 4. -С. 146, 149.
11. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка / В.О. Сухомлинський. - К.: Рад. шк., 1978. -С. 114.
12. Сухомлинський В.О. Квітка сонця:Притчі,казки,оповідання /В.О. Сухомлинський; Пер.Д.С.Чередниченка.- Х.:ВД «ШКОЛА»,2013.-240с. виховання старших дошкільників за літературними творами В.Сухомлинського /Тетяна Тоцька. - К.: Шк.світ,2011.-128с.
13.Тоцька Т.П.Рід,родина,Україна:Патріотичне
14. Уроки доброти:комплект наочних посібників для дошкільних закладів і початкової школи.-Х.:Ранок, 2006.- 20 окремих аркушів. -(Серія «Бесіди за малюнками»).
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка