Програма виховання дітей дошкільного віку Затверджено



Сторінка11/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.94 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   23
Будівельні ігри

При створенні будівель використовувати знання про навколишній світ, знайомі способи конструювання. Нові будови зводити за зразком. Порівнюючи споруди, розмірковувати, шукати оптимальні варіанти будівель. Творчо змінювати будови, створюючи різноманітніші на загальній основі (наприклад, човен, теплохід, баржа тощо), підкреслювати характерні ознаки певної конструкції властивими їй деталями

Обмірковувати задуми ігрових споруд, розв'язувати розумові завдання — добір матеріалу відповідно до задуму, послідовність будівництва тощо. Підвищувати інтерес до будови її якості, краси, зручності, перевтілюючись в образи будівельників, наслідуючи їхні трудові дії та стосунки. Створювати споруди для здійснювання ігрових задумів. Використовувати будови в іграх.



Дидактичні ігри

Оволодіти вмінням з участю різних органів чуттів досліджувати предмети, виділяти в них окремі частини й встановлювати співвідношення між ними, здобуваючи нові конкретні відомості про навколишній світ. Виділяти загальні ознаки предметів, групувати їх за зовнішньою схожістю, матеріалом, призначенням. Порівнюючи кілька предметів за типовими чи подібними ознаками, розташовувати їх відповідно до зростання чи спаду цих ознак. Розуміти найпростіші причинно-наслідкові зв'язки між ознаками, властивостями, призначенням предметів, діями людей та наслідками цих дій для інших, взаємозв'язки та взаємозалежності в зрозумілій і доступній дітям діяльності. Робити деякі узагальнення про навколишній світ.

Активно й наполегливо розв'язувати пізнавальні завдання, зосереджено й уважно діяти відповідно до умов гри. Ставити і розв'язувати ігрові завдання в іграх-загадках.

Розуміти нереальність, комічність ситуацій в іграх-жартах, веселитися, сміятися, захоплювати своєю радістю інших.

Цікавитися спільними іграми, охоче брати в них участь. Учитися спілкуватися, додержуватись правил спільної гри.

Народні ігри

Продовжувати знайомити дітей з особливостями використання іграшок для забав (м'ячі, крашанки), для розвитку окоміру, спритності, сили, координації рухів («М'яч сусідові»; «Не лови гав»; «Хто швидше»; «Спіймай м'яч»; «У навбитки»; «У котка»; «У кидка»).

Виховувати ініціативність та фантазію під час самостійних ігор з піском (землею, глиною), водою або в ході тематичних ігор. Використовувати іграшковий посуд для творчих ігор (макітри, горщики, кухлі, глечики, миски).

Організовувати хороводи з віночком, хусточкою, стрічкою, а також різноманітні рухливі ігри: «Вишні-черешні»; «Горобейко»; «Ластівка»; «Вовк і кози»; «Зайчик»; «Мак»; «Вовк і лисичка»; «Кіт і миші»; «Грушка»; «Горюдуб»; «Кози».

Використовувати забавлянки та українські народні дитячі пісеньки для ознайомлення з явищами природи та розвитку бажання виявляти активність у праці («Мої милі огірочки»; «Де ти, барвінку, ріс?»; «Ой стоїть верба»; «До бору, зозулько»; «Ой проведу зайчиків»; «Ой гороше, гороше»; «Три товариші»; «Три зіроньки докупоньки!»).

Відпрацьовувати вміння регулювати темп мовлення й гучність голосу під час ігор з відшукуванням захованих речей. Учити плескати в долоні, виражаючи при цьому певний емоційний стан: «морозець — морозець, тепліше — тепліше, гаряче — гаряче»; «Пташка в клітці»; «Трава нечуйвітер».

Розвивати увагу й пам'ять за допомогою ігор: «Квіти в саду»; «Фарби».

Розвивати фантазію і винахідливість, використовуючи для гри вироби з паперу й картону (човники, вітрячки, торбинки) а також природний і інші матеріали (камінці, черепашки, мох, кора, лоза, шишки, пір'я, солома, очерет, берест, вовна).



Старша група

(Шостий рік життя)

Самостійно і змістовно, весело спілкуватися з однолітками. Вільно користуватись виразним жестом, словом. Позначати словом роль і задум гри, заміняти згорнуту ігрову дію, розкривати змістову суть сюжетно-рольових взаємин, образно мислити, фантазувати, створювати моделі моральних

взаємин між людьми (трудові, особисті тощо). Вдало використовувати слово для погодження задумів, вислуховувати партнерів, враховувати їхні задуми й бажання.

Прилучатися до етичних норм спілкування, охоче й невимушено користуватися ними.

Вникати в моральну суть людської діяльності. Наслідувати відповідальне ставлення до трудових обов'язків, виконуваної роботи. Активно, ініціативно обирати вид гри.

Розгорнута форма сюжетно-рольової гри —

запорука її виховної дієздатності

Самостійно організовувати сюжетно-рольові ігри: обирати тему гри, імпровізувати в її здійсненні, створювати предметно-ігрове середовище, спільно й поодинці ставити й розв'язувати ігрові завдання, створювати ігрову ситуацію, розгортати ігровий сюжет, виконувати ігрові дії, вступати у взаємини, характерні для обраних ролей. Додержуватись зумовлених певною роллю правил поведінки та створених дітьми правил щодо організації й розвитку спільної гри. Виявляти в грі та поза нею чуйність, помічати потребу в допомозі, знаходити способи надати її, спільно долати труднощі. Знаходити вихід у незвичних ситуаціях тощо.

Цікаво й змістовно гратись як наодинці, так і вдвох-утрьох чи в більших за кількістю дітей ігрових групах. Самостійно розвивати сюжети ігор на основі творчого поєднання набутих кожним уявлень, знань особистого життєвого досвіду та здобутих у навчально-виховному процесі. Гнучко й динамічно пов'язувати зміст здобутих на екскурсіях та з літературних творів знань з потребами власної гри. Користуватися набутими під час різних видів діяльності вміннями, необхідними для розвитку гри, а саме: придумувати, планувати, самостійно описувати події, пояснювати уявлювані ситуації та власні переживання всім учасникам гри.

Задовольняти, поглиблювати, розширювати виникаючі інтереси, опановувати конкретні й більш загальні відомості про навколишній світ, способи переведення їх у самостійну діяльність. Обирати з пізнавального багажу події, що найбільше підходять для гри, намічати послідовність використання певного змісту в сюжеті гри, визначати дійових осіб. Зосереджувати свою увагу на обраній темі, виявляти її розвиток у грі, самостійно програвати уявні ситуації, створювати й розвивати на основі задуманого сюжетну лінію гри.

Помічати й підтримувати яскраві задуми, цікавий пізнавальний зміст, творче втілення його в барвистих, гнучких сюжетах окремими дітьми та ігровими групами. Взаємно сприяти одне одному розкривати індивідуальні задуми, інтереси. Знаходити способи їх поєднання та задоволення в спільній грі.

Виявляти живий інтерес до навколишньої дійсності, бажання більше внести з неї в гру, вникнути в суть повсякденних явищ та подій, а також тих, які цікавлять, якщо вони й відділені від щоденного життєвого досвіду.

Добирати, виготовляти чи використовувати образні іграшки з умовними, узагальненими предметами-замінниками, багатофункціональні предмети, атрибути, динамічно й творчо змінюючи ігрове середовище відповідно до змісту знань, моральних уявлень усіх учасників гри та кожного зокрема, задовольняючи потреби розвитку багатоманітністю варіантів кожної гри.

Театралізовані ігри

Оволодіти прийомами інакомовності (алегорії), фантастичного перетворення, перебільшення; емоційно та інтонаційно виразно (залежно від змісту твору) характеризувати персонажів, виявляти власне ставлення до героїв та їхніх вчинків. Опановувати виразні засоби, необхідні для виконання різних ролей, відображення рольових дій, взаємин. Помічати емоційний стан партнера й рахуватися з ним; оволодіти різними способами та прийомами емоційного впливу (усмішка, лагідний і тихий голос, дружній дотик тощо).

Користуватися набутим досвідом постановки ігор-драматизацій, розігрувати знайомі й нові сюжети за змістом і мотивами літературних творів, казок та інших малих форм усної народної творчості.

Використовувати й виготовляти елементи атрибутів, що характеризують типові риси образу, місця подій тощо. Створювати сюрпризні, жартівливі ситуації.



Будівельні ігри

Удосконалювати вміння спільно будувати. Творчо розвивати сюжети ігор з будовами.

Створювати нові споруди за зразком, різні варіанти їх за умовами щодо розміру, форми, кольору, призначення, оздоблення тощо.

Користуватися узагальненими уявленнями про можливості створення та зміни різних конструкцій з тих чи інших матеріалів.

Збагачувати та розширювати предметно-ігрове середовище власноруч та створеними з участю дорослого конструкціями й іграшками-саморобками. За їх допомогою реалізовувати ігрові задуми.

Дидактичні ігри

Самостійно невеликими групами гратися в знайомі настільно-друковані й деякі словесні ігри, народні ігри з іграшками та хороводні, ігри-загадки, головоломки.

Порівнювати предмети, помічаючи незначні відмінності між ними, поєднувати їх за загальними істотними ознаками (колір, форма, розмір, матеріал); орієнтуватися щодо розміщення предметів у просторі (попереду, позаду, зверху, знизу, праворуч, ліворуч, посередині, збоку), встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між типовими ознаками предметів, їх призначенням та використанням.

Застосовувати й удосконалювати сенсорні вміння, способи зорового, слухового й тактильного обстеження предметів. Упізнавати за словесним описом чи названою окремо ознакою живі істоти, складні предмети (транспорт, будова тощо), явища природи, діяльність людей, суспільні події тощо.

Доречно й активно використовувати в спілкуванні слова, що позначають названі вище властивості предметів та явища навколишньої дійсності. Швидко й виразно добирати слова. Створювати розповіді-описи, розв'язувати пізнавальні та морально-етичні ситуації відповідно до ігрового завдання та правил гри.

Народні ігри

Знайомити дітей з національними дитячими іграшками свого регіону, села чи міста. Розповісти про рубель і качалку й навчити використовувати для прасування іграшкового одягу (білизни, рушників). Іграшковий посуд (дерев'яний і глиняний горщики-двійнята, полумиски, мисник, казан, цебро, діжа, качалка), стіл, лаву, ліжко, скриню, заохочувати малюків використовувати в іграх згідно із задумом.

Використовувати народні іграшки для творчих ігор: дзиґа (веретено), дзиґа — іграшка, млинок (із очерету, дерева, соломинки), паперовий змій, візок, солдат, дерев'яна іграшка —

пильщик (чоловічок з пилкою), ковалі (2 чоловіки — ковалі), пищики (з дерева, жита, з листя), дудка (з гарбуза), скрипка (з очеретинок).

Застосовувати дитячі музичні іграшки — інструменти: (цимбали, цитру, гуслі, бандуру, балалайку, арфу, барабан під час розваг та святкових ранків). Виховувати допитливість та бережливе ставлення до іграшок.

Виховувати рухову активність, спритність та бажання змагатися в швидкості з однолітками за допомогою ігор («Латки»; «Порожнє місце»; «Поливай»; «Штандер»; «Мишка та кіт»).

Розвивати розуміння краси в природі, трудовій діяльності, спілкуванні («Воротар»; «Господарство»; «Бильце»; «Крем'яхи»; «Ой ти, коте ловкий»).

Засвоювати колисанки та веснянки з метою їх подальшого використання в самостійних іграх («А ну, люлі, люлі»; «Бая, баї, баї, бай»; «Люлі, люлі, Василечку»; «Не пустимо»; «Шум»; «Огірочки»; «Ягілочка»; «Пастушка»).

Продовжувати знайомити дошкільнят із способами виготовлення деяких народних іграшок, зокрема ляльок. Поглиблювати навички роботи з папером та картоном, виготовлення різноманітних виробів (літак, голуб, кораблик, гаманець), а також іграшок з рухомими частинами (візок, млинок, собачка, вітрячок) з подальшим їх використанням в ігровій діяльності.

Організовувати між малорухомими колективними видами діяльності рухливі ігри: «Мишоловка»; «Піжмурки»; «Залізний ключ». Використовувати забави для подолання почуття страху: «Був у лісі?»; «День і ніч»; «Квач».

Стимулювати вживання українських народних прислів'їв, приказок, скоромовок, лічилок, мовчанок. Розвивати мислення, пам'ять і бажання бути ініціатором початку ігор. Учити розігрувати інсценівки за змістом знайомих творів дитячого фольклору та за новими іграми («Сміх»; «Іду додому, на зелену солому»; «Та продай, бабусю, бичка»; «Господарство»). Сприяти зміцненню доброзичливих стосунків, товариськості.

Виховувати бажання забавляти однолітків та менших дітей, загадувати загадки, розповідати небилиці та жартувати, спільно з дорослими виготовляти найпростіші іграшки.

Організовувати проведення раніше вивчених забав та святкового дійства із залученням рідних: «У що любили гратись ми».

Учити складати розповідь чи загадку про народну іграшку.

Розширювати знання про різні види іграшок: дерев'яні, глиняні (полив'яні та неполив'яні), трав'яні, солом'яні, ганчір'яні. Ознайомлювати з майстрами дитячої народної іграшки.

Захоплювати дівчаток поетичними образами пробудження природи й заохочувати їх до ігор зі співом («Шум»; «Воротар»; «Ой хвалилася берізонька»), що розвивають легкість рухів, поставу, граціозність. Залучати дітей до участі в іграх про тварин і птахів («Зайчик»; «Дзьобка»; «Перепілочка»; «Горобчику, пташко, пташко!»; «Пташка в клітці»).

Поглиблювати уявлення вихованців про старовинні способи виготовлення предметів домашнього вжитку. Ознайомити їх із прядкою чи ткацьким верстатом.

Підготовча до школи група (Сьомий рік життя)

Високий рівень гри — передумова готовності до школи

За власним бажанням, порадою товаришів, однолітків, дорослих обирати гру з усіх знайомих видів — сюжетно-рольову, режисерську, театралізовану, гру-забаву, будівельну, дидактичну, рухливу тощо. Вільно володіти різними видами ігор.

Гратися з інтересом, мати задоволення від гри, бачити радісну перспективу її розвитку протягом дня, тижня.

Організовувати як свою індивідуальну гру, так і колективні ігри. Зосереджено гратись, не заважаючи іншим або творчо співробітничаючи з партнерами по грі. Виявляти інтерес до діяль­ності інших, емоційний відгук, чуйно ставитись до партнерів. Утворювати ігрові групи за ігровими інтересами та особистими симпатіями.

Цілеспрямовано, послідовно, творчо відтворювати й поглиблювати уявлення про навколишню дійсність, реалізувати їх в ігрових діях, правилах, взаєминах, обумовлених роллю, а також в організаційних взаєминах, які виникають з приводу гри. Фантазувати, вигадувати, уявляти, придумувати нові ігрові завдання та знаходити різноманітні способи їх

розв'язання, використовуючи досвід спілкування з оточуючими.

Свідомо добирати нескладні іграшки, атрибути, предмети-замінники, уявні предмети для утворення предметно-ігрового середовища, яке обслуговує індивідуальні та спільні задуми, стимулює й забезпечує їх творче варіювання.



Сюжетно-рольова гра

Оволодівати ігровими формами пізнання дійсності і встановлення взаємин з навколишнім світом. Вільно оперувати (в діях чи словесне) певними знаннями, вміло спілкуватися з дорослими й однолітками, додержуючи правил співжиття, добиватися глибшого пізнання явищ навколишньої дійсності. Довільно й легко переходити від гри до інших видів діяльності, самостійно додержувати властивих іграм норм, «законів», правил, а також творити їх, діяти згідно з рольовим правилом, логікою розгортання сюжету тощо. Володіти своєю поведінкою, спілкуванням, взаєминами з однолітками й дорослими, ігровою та іншими формами їх зображення, зважаючи на ігрові мотиви. Враховувати в своїх висловлюваннях, учинках, поведінці як безпосередні стосунки з дітьми чи дорослими, предметну ситуацію, так і усвідомлювати й брати до уваги загальні завдання, норми й правила. В спілкуванні стримувати імпульсивні реакції, поступатися ними заради свідомо прийнятих дій, висловлювань відповідно до завдань, вимог, які ставлять діти собі й іншим.

Уміло будувати й розгортати ігри з різноманітними сюжетами, розуміти й легко реалізовувати рольові взаємини, різні способи виконання однієї і тієї самої ролі.

Погоджувати ролі як з різним змістом (лікар — пацієнт), так і з однаковим (лікар — медсестра), а також ті, що прямо не пов’язані між собою (лікар — водій) тощо.

Уміти кожному розігрувати різні ролі, взаємодіяти один з одним на основі гри, однакових та різних ролей, одночасного та послідовного виконання відповідних їм ігрових завдань; додержувати різноманітних властивих кожній ролі правил і зумовлюваних ними стосунків — співробітництва, взаємодопомоги, взаємовідповідальності, взаємозалежності, керівництва й підпорядкування тощо.

Довільно налагоджувати спілкування з однолітками в рольових та організаційних взаєминах, слухати, розуміти,

переконувати одне одного, поєднувати, погоджувати свої інтереси із завданнями та метою спільної гри, оцінювати свої дії та гру однолітків, допомагати їм спільно й творчо розв'язувати нетрадиційні ситуації.

Сприймати ігровий задум у цілому. Планувати його здійснення, орієнтовно визначаючи конкретні ігрові завдання та способи їх розв'язання. Розігруючи свою частину завдання, стежити за діями партнера, співвідносити їх зі своїми, планувати послідовність спільних дій, передбачати результати. Змінюючи роль, обирати нове ігрове завдання, зважати на наслідки цього для спіль­ної гри, для дій партнерів, реалізації їхніх намірів та задумів. Рахуватися з бажанням кожного вступити в гру, з думкою всіх учасників гри, відстоювати власні наміри, справедливо розв'язувати суперечки, ввічливо, доброзичливо спростовувати не­об'єктивні вимоги, відхиляти неприйняті пропозиції тощо.

Знаходити друзів чи товаришів на основі спільних ігрових інтересів, особистих симпатій.

Театралізовані ігри

За сюжетами знайомих казок, оповідань, віршів, малих форм народної творчості розігрувати окремі сценки, влаштовувати тривалі ігри, ставити спектаклі, якими зацікавлювати як власне учасників гри, так і глядачів. На задану тему створювати ігри-імпровізації з широким спектром творчого розігрування теми, образів, ситуацій тощо.

Шаржовано, жартівливо зображати власні звички і вчинки й типові для окремих дітей чи дорослих вчинки. Гумористично й тактовно виділяти й підкреслювати недоліки, яких бажано позбутися.

Поширювати знайомі способи зображення образів, витончено користуватися інтонаціями, мімікою та пантомімікою, емоційно, виразно, правдиво передаючи характерне для ролі. Вміло і вчасно підігрувати партнерові.

З наявних іграшок, атрибутів і матеріалів вибирати предмети, що підкреслюють типові ознаки образу. Створювати й вишукувати нові деталі. Використовувати зразки народно-прикладного мистецтва. Вдало поєднувати їх із сучасністю.

З набору знайомих мелодій, таночків, у тому числі й народних, обирати ті, що можуть доповнити розігрувані сцени, створюючи емоційний настрій відповідно до теми.



Будівельні ігри

Удосконалювати конструктивне мислення, творчу уяву, мову. Відображати широке коло об'єктів навколишньої дійсності. Вільно й творчо користуватися способами конструювання з різноманітних природних та промислових матеріалів.

Задовольняти власні інтереси, самостійно створюючи будови. Поширювати та поглиблювати ці інтереси в будівельних іграх за спільним задумом. З увагою ставитись до пропозицій одне одного. Створювати умови для реалізації творчих рішень кожної дитини під час виконання спільного завдання.

Творчо застосовувати набуті на заняттях уміння. Будувати складні конструкції за зразком, умовою, створювати варіанти із знайомих конструкцій.

З елементів різних «конструкторів» за запропонованими схемами складати статичні й рухомі предмети, збільшувати чи зменшувати їх розмір, конфігурацію і, врешті, створювати нові образи.

Різноманітно використовувати в грі зведені будови, конструкції, споруди. Вносити в них зміни, перебудовуючи відповідно до задумів, ігрових завдань, що виникають по ходу сюжетно-рольової гри.



Дидактичні ігри

Поглиблювати уявлення про навколишній світ — предмети, суспільні явища, природу; оволодівати мовними вміннями, математичними уявленнями, логічними зв'язками й відношеннями між предметами, явищами, складати розповіді-описи.

Розв'язувати ігрове завдання, свідомо користуючись правилами гри. Самостійно ставити й розв'язувати нові завдання, знаходити способи їх розв'язання, відкривати нові правила. Оцінювати успіх гри, способи його досягнення за втіленими в правилах гри критеріями. Об'єктивно, критично й тактовно вимагати додержання правил кожним під час розв'язання ігрового завдання. На основі оцінки дій та вчинків партнерів самокритично оцінювати власну гру.

У настільно-друкованих іграх, у тому числі шашково-шахового типу, логічно планувати й здійснювати ігрові дії, передбачати дії партнера, індивідуально чи спільно будувати план-стратегію гри на один-два ходи наперед, продумувати варіанти дій, знаходити найдоцільніше рішення.

Створювати сюжети на картках, поділених на 12— 20 частин кубиках. Словесно описувати сюжет.

Вільно класифікувати предмети за певними ознаками, призначеннями в іграх з парними картинками (лото, доміно, квартет), із серією картинок та в словесних іграх.

Самостійно організовувати невеликі групки дітей для проведення ігор з предметами, іграшками, настільно-полігра­фічних, словесних, ігор-забав, народних ігор.

Народні ігри

Розвивати навички до розподілу й виконання ролей, взаємодопомоги, поступливості («Жучок»; «Дзвіночок»; «Цурки»; «Бобер»; «Коза»; «В калача»; «Городки»; «Курчата та яструб»; «Чаклун»).

Виховувати життєрадісність під час зимових розваг (катання на санчатах, лижах, ковзанах), весняних забав руханок, гаївок, під час літніх та осінніх розваг з катанням на гойдалках, каруселях («Нещасний ополоник»; «До мене»; «Ой весна, весна»; «Кривий танець»; «Коляд-коляд, колядниця»; «Щедрик, щедрик, щедрівочка»; «Ой, вийтеся, огірочки»).

Стимулювати розвиток діалогічного і зв'язного мовлення за допомогою словесних народних ігор і жартівливих мовних ігор («Мудра назва»; «Грицю, Грицю, до роботи»; «Дитяча іграшка»; «Фанти»), а також використанням байок та інших жанрів фольклору привчати дітей до розуміння небилиць, у яких зміщені поняття, й розвивати бажання критично підходити до прослуханого. Вчитися самостійно мислити й адекватно оцінювати почуте.

Виховувати бажання виготовляти найпростіші іграшки (березове коліщатко з держальцем, свисток із верби, возик).

У співпраці з дорослими виготовляти м'які іграшки, ляльки із соломи, а також учитись вишивати ляльчин одяг.

Використовувати ігри з метою вправлення в ходьби, бігу, стрибках, киданні та ловінні предметів розвивати спритність, координацію рухів («Третій зайвий»; «Коноплі»; «Горобець»; «Квач з м'ячем»; «Квачі парами»; «Класи»). Заохочувати до ігор з елементами змагань під відкритим небом.

Створювати умови для ускладнення відомих ігор (видозмінення зачину чи кінцівки, використання нової лічилки), збагачення і розширення ігрового репертуару дошкільників.

Учити інсценувати окремі сценки речитативу між героями ігор («А ми просто сіяли, сіяли!»).

Розвивати увагу, відпрацьовувати правильне наголошування слів у різних формах (сковорода — сковороду — сковородою — сковороди — сковорід — сковорідка. Організовувати ігри «Кухня»; «Квітки в саду»; «Птахи»). Заохочувати посильну участь дітей у приготуванні національної їжі (узвару, вареників, галушок). Гра-розвага «Варимо український борщ».

Вчити розповідати про улюблені іграшки, ігри та забави. Стимулювати дитячу активність і творчість в ігровій діяльності із знайомими іграшками та новими (праска, ванночка, швейна машинка ліхтарик, колиска)

Залучати дітей до жартівливих рухливих та мовних ігор («Киця мура, де ти була», «Бузок і жаби», «Зайчику, зайчику, де ти був?»).

Розширювати уявлення дошкільників про особливості виготовлення та про роботу шевців. Учити в ігровій формі імітувати дії людей цієї професії («Шевчик»). Закріпити знання про трудівників села бондаря, кравця, ткалю, коваля («Ковалі»; «Овес»; «Вийшли в поле косарі»; «Мак»).

Завчити народні прислів’я, приказки та скоромовки про роботу народних умільців (Коваль клепле, доки тепле; Хто дбає, той має; Куди голка, туди нитка; Напекли млинців на звали кравців...). Вчити шанувати майстрів іграшок.

Ознайомити дітей із шарадами та іншими інтелектуальними іграми.

Проводити вечори загадок, розваги з інсценізацією народних ігор та драматизацією казок. Запрошувати дітей із сусіднього дитсадка на «Козацькі забави».

Спільно з колишніми вихованцями дитсадка організовувати вертеп і навчати малюків виконувати ролі лялькових персонажів.

Спонукати до пригадування раніше вивчених ігор за алфавітом.

Орієнтовний перелік ігор, у які гратиме дошкільник і перенесе свій ігровий досвід у початкову школу «А ми просо сіяли, сіяли»; «»Бобер»; «У Ворона»; «Горюдуб»; «Гуси, гуси додому!» «Дрібушки»; «М'яч з приплеском»; «Котик і миша»; «Жучок»; «Жмурки»; «Залізний ключ»; «Їхав Прокіп мимо кіп», «І рву, і рву горішечки»; «Вийшли в поле косарі»; «Ой, ну люлі, люлі»; «Ковалі»; «Латки»; «Мед і цукор».

«Мовчанки»; «Мовчун»; «Нещасний ополоник»; «Обстановка змінилася»; «Панас»; «Пастушка»; «Ріпка»; «Смішний свинопас»: «Спотиканки»; «Та продай, бабусю, бичка»; «Унадився журавель»; «Хованки»; «Цурки»; «Чаклун»; «Шевчик»; «Шило»; «Щітка»; «Щедрівка»; «А-а, люлі ...».


1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка