Програма виховання дітей дошкільного віку Затверджено



Сторінка14/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.94 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   23

Рослини. Продовжувати вчити дітей розпізнавати росли­ни найближчого природного оточення: дерева, кущі, трав'я­нисті рослини, лісові ягоди, гриби; знати місця, де вони рос­туть, їх будову (стовбур, гілки, стебло, листки, квітки, корінь). Формувати уявлення про особливості вирощування овочів і фруктів, способи вживання їх у їжу.

Розширювати уявлення про вирощування рослин з на­сіння (підготовка ґрунту та насіння, догляд за сходами, цві­тіння, плодоносіння, збирання урожаю).

Знайомити із значенням рослин для поліпшення якості повітря.

Тварини. Учити дітей розпізнавати птахів, жуків, мете­ликів, спостерігати за їхньою поведінкою: як пересуваються, живляться, захищаються від небезпеки, будують гнізда, укриття. Знайомити з життям диких тварин (заєць, їжак, біл­ка) у різні пори року. Розширювати знання про свійських тварин, турботу про них людей.

Формувати уявлення про те, що тварини і рослини — живі істоти, що для життя їм потрібні певні умови: повітря, їжа, поживні речовини, вода, світло, тепло. Показувати на конкретних прикладах різну потребу рослин у волозі. Заохо­чувати дітей надавати допомогу рослинам і тваринам, догля­дати за мешканцями куточка природи.



Наше здоров'я і природа. Розширювати в дітей уявлен­ня про доступні для безпосереднього сприймання органи свого тіла (функції, ознаки зовнішньої будови, правила дбайливого ставлення).

Пояснювати вихованцям правила екологічної безпеки: дихати чистим повітрям, їсти не забруднені овочі та фрукти, купатися в чистій воді, учити додержуватись правил перебу­вання на повітрі в сонячну та холодну погоду, у негоду.

Знайомити з деякими природоохоронними заходами, що проводяться в даному регіоні (наприклад, обмеження полю­вання на деяких тварин і обмеження збирання дикорослих рослин, очищення ставків, річок тощо).

Формувати елементарні уявлення про залежність здо­ров'я від стану природного довкілля.



Результати навчально-виховної роботи:

діти виявляють інтерес до природних явищ та об'єктів, прагнуть пізнати їх суть, милуються природою;

мають знання про сезонні особливості стану об'єктів та явищ неживої природи, причини їх змін;

розрізняють об'єкти живої та неживої природи, розумі­ють потребу живих істот у чистій їжі, воді, повітрі;

з допомогою дорослих доглядають за рослинами і твари­нами в куточку природи, за городом та квітником;

мають уявлення про органи свого тіла, прагнуть доде­ржуватись правил догляду за ними.



Старша група

(Шостий рік життя)

Завдання виховання:

учити знаходити цікаві особливості явищ природи, кольори, форми, і звуки, милуватися ними;

розвивати пізнавальний інтерес до природи рідного краю, народних звичаїв, традицій;

виховувати дбайливе ставлення до природи, навички екологічно-безпечної поведінки.



Нежива природа. Учити помічати зміни в стані сонця, неба. Чим вище сходить сонце над землею, тим більше від нього тепла і світла. Від тепла вода нагрівається, випаровує­ться й піднімається вгору, утворюючи хмари. Розрізняти де­які види хмар: купчасті, перисті та ін.

Показати, що повітря є скрізь: у воді, камінні, землі, ним дихають живі істоти. Повітря буває теплим, холодним, чис­тим, забрудненим. Пояснювати, що для дихання потрібне чисте, свіже повітря. Знайомити з використанням вітру людьми.

Розширювати знання про воду, здатність її набувати різних станів (твердий, газоподібний) від охолодження та нагрівання;

про значення води для життя живих істот. Знайомити з міс­цями знаходження води в природі, шляхами надходження питної води до житла. Учити додержуватись правил користу­вання водою: не забруднювати, використовувати за призна­ченням.

Уміти розрізняти землю за станом (тепла, холодна, суха, волога). Розуміти залежність росту рослин від стану землі. Вчити дбати про землю на квітниках та ділянках дитячого садка. Знайомити з використанням каміння, піску, глини в народному господарстві.

Ознайомлювати з поширеними в даній місцевості яви­щами природи (наприклад, снігопад; хуртовина, льодохід, гроза, град).

Учити визначати стан погоди за певними народними прикметами. Пояснювати назви місяців, їх походження.

Систематизувати уявлення про послідовність сезонних змін у природі, про зв'язок між зміною положення сонця, станом ґрунту, повітря, рослин, поведінкою тварин, діяль­ністю людей.



Рослини. Продовжувати збагачувати й уточнювати уяв­лення дітей про рослини, розрізняти (три і більше видів) де­рева, кущі, трав'янисті рослини, ягоди, гриби, овочі, фрук­ти.

Розширити уявлення про будову рослин, функції їх окре­мих частин (корінь, стебло, стовбур, гілки, листки, квітки, плоди). На конкретних прикладах показувати необхідність для росту рослин певних умов (світло, тепло, вода, пожив­ний ґрунт). Учити розрізняти за характерними ознаками світлолюбні та тіньовитривалі, вологолюбні та посухостійкі рос­лини. Ознайомити дітей з живцюванням як одним із способів розмноження рослин.

Формувати узагальнене уявлення про овочі і фрукти за такими ознаками: овочі й фрукти їдять, їх спеціально виро­щують; овочі ростуть на городі (у полі), фрукти — в саду.

Уточнювати уявлення про місце зростання різних рос­лин (город, сад, парк, поле, ліс, лука, степ, баштан).

Розрізняти три—чотири види лікарських рослин даної місцевості; знати правила їх збирання, використання.

Розуміти значення рослин у природі: поліпшують повіт­ря, ґрунт, воду; забезпечують їжею тварин, людей.



Тварини. Продовжувати вчити дітей розпізнавати тва­рин своєї місцевості: птахів (три і більше видів), метеликів

(два—три види), жуків (два—три види), бабок, коників, мура­шок, бджіл, жаб, ящірок; знайомити з тим, чим і як вони живляться, де живуть, як пересуваються. Спостерігати за ці­кавими особливостями їх поведінки. Розуміти, що місцезна­ходження тварин залежить від наявності там корму і схован­ки від небезпеки.

Формувати уявлення про життя диких тварин (на при­кладі їжака, зайця, ведмедя, лисиці, вовка) у різні пори року. Підводити до розуміння особливостей пристосування тварин до умов середовища (спосіб живлення, пересування, захисту від небезпеки).

Формувати узагальнене уявлення про диких тварин на основі таких ознак: самостійно добувають корм, захищають­ся, будують житло, піклуються про потомство.

Розширювати знання про свійських тварин свого регіо­ну, знайомити з тваринами віддалених регіонів (наприклад, верблюд, північний олень). Формувати узагальнене уявлення про свійських тварин на основі таких ознак: живуть поруч з людиною, дають користь, люди створюють потрібні для їх­нього життя умови.

На конкретних прикладах показувати взаємозв'язки між рослинами і тваринами (квіти — бджоли, метелики тощо). Під­водити до розуміння єдності природи.

Залучати дітей до сезонної роботи на ділянці дитсадка, до збирання ягід та насіння для підгодовування птахів; усві­домлено виконувати обов'язки чергових у куточку природи по догляду за рослинами і тваринами.

Наше здоров'я і природа. Підводити дітей до усвідом­лення єдності життя і здоров'я людей та стану природного довкілля. Орієнтуватися в основних показниках свого здо­ров'я (гарний настрій, відсутність больових відчуттів, апетит та ін.). Підвести до розуміння позитивного впливу природ­них чинників (сонце, повітря, вода) на здоров'я, учити ко­ристуватися ними. Розуміти, що перебування в природному оточенні (ліс, море, річка, поле, луки) викликає позитивні емоції, хороший настрій, почуття спокою, які сприяють по­кращенню самопочуття людини.

Орієнтуватися в різних видах діяльності людей у природі: сільськогосподарської — вирощування рослин, тварин для харчування: виготовлення одягу та взуття; вирощування рос­лин для прикрашання житла, парків, скверів, виготовлення ліків, будівельних матеріалів; добування корисних копалин.

коштовних металів, горючих матеріалів. Розуміти, що діяль­ність у природі забезпечує необхідні для життя людей умови. Пояснювати, що користуватися дарами природи слід так, аби не зашкодити довкіллю. Знайомити дітей з діяльністю людей щодо охорони природи рідного краю, ведення Черво­ної книги України.

Залучати до посильної участі в збереженні та відновленні природного оточення міста чи села (охорона мурашників, первоцвітів, газонів тощо).



Результати навчально-виховної роботи:

діти виявляють пізнавальний інтерес до природних явищ, відтворюють набуті враження в різних видах діяльності;

розуміють значення неживої природи як середовища для життя живих істот;

знають характерні особливості природи рідного краю;

мають поняття про особливості росту й розмноження рослин, поведінки тварин, розуміють їх взаємозалежність;

спільно з дорослими доглядають за рослинами і тварина­ми в куточку природи, за городом і квітником;

мають уявлення про будову деяких органів і систем сво­го організму, їх призначення та умови нормального функці­онування;

розуміють вплив природного довкілля на самопочуття й діяльність людини;

прагнуть додержуватись екологічно-безпечної поведінки.

Підготовча до школи група (Сьомий рік життя)

Завдання виховання:

виховувати ціннісне ставлення до природи, підводити до розуміння її естетичної, пізнавальної, моральної цінності;

сприяти формуванню елементів екологічного світорозу­міння, екологічної культури;

виховувати дбайливе ставлення до будь-якого прояву життя як найвищої цінності, прагнення до збереження свого здоров'я та здоров'я оточуючих людей.



Нежива природа. Помічати положення сонця на небі ­(висота і яскравість), розуміти, що обертання землі навколо

сонця є причиною зміни дня і ночі, пір року. Сонячне тепло і світло потрібні для життя людей, тварин, росту рослин.

Розуміти значення повітря для живих істот. Розрізняти стан та якості повітря (тепле, холодне, вологе, сухе, чисте, забруднене).

Ознайомлювати з джерелами забруднення та очищення повітря, спонукати підтримувати чистоту повітря в примі­щенні.

Розширювати уявлення про воду як середовище для жит­тя живих істот, учити розрізняти її стан, знайомити дітей з річками, іншими водоймами, колодязями найближчого ото­чення, з яких беруть воду для споживання; учити додержува­тись правил обережного поводження біля води.

Донести дітям, що земля є середовищем для росту рос­лин, життя тварин. Розрізняти види ґрунтів (піщані, глиняс­ті, чорноземні), їх якості та властивості (колір, структура, вологість). Залучати дітей до поліпшення якості ґрунту: зво­ложувати, розпушувати, підживлювати.

Знайомити з властивостями піску, глини, каміння в процесі експериментування та з використанням їх.

Дати поняття про такі явища природи, як туман, іній, веселка, ожеледь, суховій, і їх особливості в даному регіоні України.

Формувати узагальнені уявлення про сезони на основі комплексу ознак, характерних для неживої природи, рос­линного і тваринного світу.

Рослини. Розрізняти дерева за листям, кроною (кущі, трав'янисті рослини, ягоди, кімнатні рослини). Уточнювати уявлення про будову рослин і функції кожної частини, про потреби рослин у світлі, теплі, волозі, поживному ґрунті.

Виробляти вміння порівнювати й характеризувати плоди овочів і фруктів за формою, забарвленням, розміром, сма­ком, способом вживання в їжу.

Формувати узагальнені поняття про культурні й дико­рослі рослини на основі таких ознак: різне середовище зрос­тання, самосів дикорослих і вирощування людиною культур­них рослин. Продовжувати знайомити дітей з різними способами розмноження рослин: живцюванням, цибулинами-дітками, поділом куща, насінням. Спостерігати за послідовніс­тю росту й розвитку рослин. Використовувати узагальнюючі слова: дикорослі, культурні, кімнатні, лікарські, отруйні рос­лини.

Тварини. Розпізнавати за зовнішніми ознаками різні систематичні групи тварин та знати особливості їх поведін­ки, середовище існування, «житло» (дупло, гніздо, нора), по­яснювати значення для рослин та інших тварин, що перебу­вають поряд; встановлювати взаємозв'язки між будовою тварин і способом їх життя: пересуванням, живленням, за­хистом.

Розширювати знання дітей про особливості життя тва­рин у різні пори року (на прикладі поширених у даній місце­вості тварин: жаб, ящірок, комах, звірів, птахів).

Підводити дошкільників до усвідомлення залежності між тваринами і рослинами, хижими і травоїдними тваринами; до того, що в природі немає корисних і шкідливих тварин. Учити створювати умови для життя свійських тварин і підго­довувати птахів.

Наше здоров'я і природа. Розширювати знання про бу­дову органів і систем свого організму, умови їх нормального функціонування та правила догляду за ними. Розуміти цін­ність життя і здоров'я людей, їх залежність від природного довкілля, власної поведінки та поведінки оточуючих людей. Відчувати фізичний стан рідних, близьких, товаришів, вияв­ляти співчуття, бажання його поліпшити.

Усвідомлювати залежність стану здоров'я людей від до­статньої кількості та чистоти повітря, води, продуктів харчу­вання. Розуміти, що людина є частиною природи. Розрізня­ти натуральні продукти рослинного та тваринного походження, надавати їм перевагу в харчуванні. Мати уяв­лення про екологічно чисті продукти, вирощені в місцях без хімічних добрив, не забруднених відходами промислових споруд. Додержуватись правил екологічно безпечної поведінки в природному довкіллі.

Розширювати знання дітей про різні види діяльності лю­дей у природі. Підводити до розуміння, що діяльність людей у природі вимагає враховувати закони її розвитку. Передба­чати деякі негативні наслідки поведінки людей: знищення великої кількості квітучих дикорослих рослин, забруднення ґрунту та ін. Активно реагувати на неадекватну поведінку однолітків у природі.

Знати про діяльність дорослих в охороні природи рідного краю, ­існування Червоної книги України. Брати посильну

участь у природоохоронній діяльності. Елементарно орієнтуватися на карті, глобусі.

Результати навчально-виховної роботи:

діти мають стійкий пізнавальний інтерес до явищ приро­ди, виявляють позитивне емоційне ставлення до природи рідного краю;

мають уявлення про основні об'єкти неживої природи (сонце, повітря, вода, ґрунт), їх властивості та стани, значен­ня для живих істот, людей;

орієнтуються в рослинному і тваринному світі найближ­чого природного оточення;

розуміють взаємозв'язок між об'єктами природи, вста­новлюють послідовну причинну залежність між сезонними та природними явищами, станом рослин і тварин; усвідом­люють необхідність дбайливого ставлення до природи;

володіють навичками вирощування та догляду за росли­нами і тваринами;

мають уявлення про природоохоронні заходи свого краю, беруть посильну участь у збереженні рідної природи;

дбають про своє здоров'я та здоров'я близьких людей, додержують екологічно безпечної поведінки.



МОВЛЕННЄВЕ СПІЛКУВАННЯ

Перша група раннього віку

(Перший рік життя)

Розвиток голосових реакцій. До 2,5 — 3 місяців розви­вати в дитини зорове і слухове зосередження; уважно вдив­лятись в обличчя дорослого, що розмовляє з нею, зупиняти погляд на яскравій іграшці, проводити поглядом предмети, дорослих. Розвивати вміння прислухатися до різних звуків; мови і співу дорослого, до звучання різних іграшок — бряз­кальця, дзвіночка та ін. Викликати радісний стан, який ви­являється в тому, що дитина усміхається, вимовляє звуки, енергійно рухається («комплекс пожвавлення»).

Від 2,5 до 5—6 місяців розвивати зір і слух, уміння зосе­реджувати погляд на нерухомих предметах з різного поло­ження (на спині, на животі, вертикально на руках у доросло­го). Розвивати здатність уважно слухати й розрізняти звуки (наприклад, знайомий голос). Підтримувати в дитини радіс­ний настрій, викликати звуки у відповідь на звертання до неї дорослого.

Від 5 — 6 до 9 — 10 місяців розвивати розуміння мови дорослого: назв предметів і деяких дій (дай ручку, ладусі та ін.), імен дорослих. Продовжувати розвивати лепет, вміння наслідувати звуки, різні склади.

Від 9—10 місяців до 1 року — розвивати розуміння мо­ви дорослого й розширювати орієнтування в навколишньому середовищі. Вчити розрізняти імена близьких дорослих, ді­тей, назви предметів, що оточують малюка, іграшок, тварин, а також рухів і дій. Формувати елементарне узагальнення на­зв предметів (наприклад, лялька і гумова, і целулоїдна, і матрьошка та ін.). Привчати розуміти прохання дорослого та ви­конувати його (знайти, принести іграшку).



Розвиток активного мовлення. Викликати звуконаслі­дування, вчити говорити перші слова.

Результати навчально-виховної роботи.

Перше півріччя (1—6 місяців)

Перший місяць — перша усмішка у відповідь на розмову дорослого.

Два місяці — прислуховується до голосу чи предмета, що звучить; рухи загальмовуються, усміхається у відповідь на розмову. З'являються перші звукові комплекси — агукання (агу-гу-гу).

Три місяці — зосереджує свій погляд на обличчі дорос­лого, який розмовляє з дитиною, тримаючи її вертикально на руках. З'являється зорове зосередження на предметах. У відповідь на звертання дорослого виявляє радість («комплекс пожвавлення»), агукає; з'являються агукання, звукосполу­чення, в яких переважають приголосні звуки: «тіль-тіль; фрру, фррі, кх-кх-кіх». Ініціатива спілкування належить ди­тині.

Чотири місяці — спілкування між дитиною і дорослим на основі голосових реакцій, мовних звуків. Промовляє го­лосно звуки, голосно сміється у відповідь на звертання, агу­кає; з'являється співуче агукання — трелі («а-а-а-а, о-о-о-о»,

«ау-ау-ау-ау», «еі-еі-еі-еі», «аль-ле-е-ли, аги-гі»). Звуки про­мовляються під контролем слуху, дитина прислуховується до своїх голосових проявів.

П'ять місяців — рухи та мовні звуки (агукання) маля ви­користовує як засіб спілкування з дорослими та іншими ді­тьми, заграє з дорослим (ініціативне спілкування), закликає дорослого підійти, розрізняє тон, з яким до нього звертають­ся.

Шість місяців — дитина розуміє ситуацію спілкування

(годування, купання, міміка, жести). Промовляє окремі склади, з'являється лепетання (белькотання): «ба-ба-ба, ма-ма-ма, та-та-та» (переважно з губних приголосних та голос­них).

Друге півріччя (7 — 12 місяців)

Сім місяців — промовляє склади, довго лепече (період активного лепету). На запитання дорослого: де? шукає по­глядом і знаходить предмет, який має постійне місце.

Вісім місяців — з'являється звуконаслідування: голосно повторює за дорослим склади, наслідує їх. Виконує на про­хання дорослих різні рухи: «ладусі-ладки», «до побачення», «дай ручку». Шукає і знаходить очима предмети й осіб, яких називають, довго займається іграшками, роздивляється їх.

Дев'ять місяців — повторює за дорослими склади, які бу­ли в лепеті дитини. Знає своє ім'я, повертається на оклик, відповідає на загравання «дожену-дожену», грає «в схован­ки» з дорослими. На запитання: де? знаходить кілька знайо­мих предметів, незалежно від їхнього місця знаходження.

Десять місяців — наслідує дорослих, повторює за ними різні звуки і склади. На прохання дорослого знаходить і на­зиває іграшку («дай лялю», «дай кицю»). Знає ім'я кількох дорослих і дітей.

Одинадцять місяців — вживає перші слова-означення (мама, тато, ба-ба, дай, гав-гав, няв-няв, ту-ту, киць-киць). Окремі слова набувають узагальненого значення, на запи­тання дорослого: де собачка? знаходить різних собачок — гу­мову, м'яку, на картинці. На прохання дорослого виконує різні дії: гойдає ляльку, собачку, подає іграшки.

Дванадцять місяців — легко наслідує нові склади та сло­ва. Добре розуміє мовлення дорослих і дітей. В активному словнику дитини налічується 10—15 слів.

Друга група раннього віку

(Другий рік життя)

Від одного року до одного року шести місяців

Розвиток розуміння мовлення. Розширювати запас слів, які дитина розуміє і які означають назви предметів, дій жи­вих істот (спить, їсть, співає, слухає і т.д.), а також слів, що означають деякі яскраво виражені, зрозумілі дітям ознаки предметів (великий, маленький, червоний тощо).

Учити дітей розуміти нескладний сюжет маленьких ін­сценівок з ляльками, іграшками, що складаються з однієї-трьох дій і відображають знайомі побутові чи забавні ситуа­ції.

Створювати в дітей передумови до розуміння мови, не підкріпленої показом (до одного року шести місяців). Учити знаходити предмети на прохання дорослого, упізнавати їх на предмет­ній картинці, а після одного року трьох місяців — на картинці, де зображено предмет у дії. Учити розуміти й ви­конувати завдання на групування предметів за істотними ознаками (узагальнення в мові, яку розуміє дитина).

Продовжувати вчити дітей виконувати ігрові дії відповід­но до тексту знайомих забавок («Ладусі»; «Сорока-білобока», «Пальчик-пальчик»; «Люлі-люлі» тощо), під час читання або розповідання емоційно відгукуються на ритм і музичність народних творів, віршів, пісеньок. Розвивати здатність слу­хати художній текст і активно реагувати на його зміст.

Продовжувати розвивати розуміння виразної мови: пи­тальних, стверджувальних, окличних інтонацій, за допомо­гою яких виражають своє ставлення до змісту художнього твору.

Розвиток активного мовлення. Продовжувати вчити ді­тей активно користуватися лепетом, вимовляти прості слова (один рік два місяці — один рік чотири місяці). Вчити наслі­дувати звукосполучення і слова, що їх часто чує дитина, а та­кож інтонації, які виражають подив, радість, незадоволення, засмучення і т.д. Поповнювати активний словник дитини, навчаючи її вимовляти слова, що означають людей, знайомі реальні та іграшкові предмети (меблі, одяг, посуд) і зрозумі­лі їй дії. Учити малюків знаходити й називати знайомі пред­мети (одяг, меблі, посуд) незалежно від кольору, розміру, форми.

Показувати картинки (предметні), де зображено відомих дітям тварин у різному стані (собака лежить, кішка їсть то­що). Використовувати в інсценівках улюблені іграшки (тва­рини, птахи), спонукати дітей наслідувати їхні голоси («гав-гав», «ку-ку»).

Спонукати дітей переходити від спілкування за допомогою жестів і міміки до спілкування з використанням доступних мовленнєвих засобів — полегшення слів і звукосполучень, розвивати мовленнєве спілкування. Учити дитину будувати фразу з двох слів, що виражає дію об'єктів. Виробляти вмін­ня відповідати за допомогою доступних мовленнєвих засобів на найпростіші запитання, виконувати доручення, що скла­даються з од­нієї дії, називаючи предмети і дії з ними.

Від одного року і шести місяців до двох років.

Розвиток розуміння мовлення. Закріплювати розуміння слів, що означають імена людей, назви тварин і деякі росли­ни, предмети та їх властивості. Під час ігор-занять із сюжет­ними іграшками закріплювати запас слів, що означають дії людини і тварин, а також дії, пов'язані з виявленням бажань (хотіти пити, їсти, спати і т.д.), фізичного стану (холодно, жарко, мокро і т.п.). Вчити розуміти слова, які означають розміри предметів, їх колір, властивості і якості, що сприй­маються зором, дотиком, слухом; слова, що містять у собі оцінку (добре, погано), а також прислівники, що характери­зують доступні просторові (тут, там), часові (зараз, потім) і кількісні (один, багато) відношення.

Формувати розуміння виразів, що передаються за допо­могою прийменника в, на, і вміння правильно виконувати дії, що відповідають їх змісту. Учити розуміти прохання до­рослого й виконувати доручення, що складаються з двох—трьох взаємопов'язаних дій.

Знаходити предмети-іграшки за словесною вказівкою в ситуації ускладненого вибору (наприклад, кубик і цеглинка, м'ячик і кулька, машина і візочок тощо), а також предмети, що позначаються близькими за звучанням словами (напри­клад, чашка і чайник, стіл і стілець, шапка і шарф тощо). Узагальнювати подібні між собою предмети за найістотні­шими ознаками. Учити розуміти зміст інсценівок з лялькою, що відображають взаємопов'язані події (наприклад, лялька Катя готується прий­мати гостей; зайчик захворів, і його від­відує лікар).

За допомогою нескладних сюжетних картинок (лялька у ванні, хлопчик грає на дудочці тощо) учити розуміти най­простіші причинно-наслідкові зв'язки.

Від одного року семи місяців до одного року дев'яти мі­сяців розуміти нескладне оповідання за сюжетною картин­кою, а потім (від одного року десяти місяців до двох років) — коротке оповідання без показу картинки про події, відомі з досвіду. Розширювати запас зрозумілих слів, що означають деякі виконувані дорослими трудові дії (мити посуд, підлогу, іграшки, підмести доріжку).

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка