Програма виховання дітей дошкільного віку Затверджено



Сторінка15/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.94 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   23

Розвиток активного мовлення. Заохочувати дитину за­мінювати звуконаслідувальні слова загальновживаними (на­приклад, замість ляля — лялька, замість «гав-гав» — собач­ка). Продовжувати розвивати здатність відтворювати за наслідуванням не тільки звуки мови, слова, а й фрази, що промовляє дорослий.

Учити впізнавати в іграшці й на картинці людей різної статі відповідно до особливостей одягу й зовнішнього вигля­ду (хлопчик, дівчинка, чоловік, жінка, бабуся, дідусь), нази­вати їх. Продовжувати розвивати вміння не тільки узагаль­нювати предмети за істотними ознаками, а й називати ці предмети (ляльки, м'ячі, машини тощо).

Давати знання про деякі знайомі дітям види транспорту (автобус, тролейбус, електровоз і т.д.), вчити співвідносити їх з іграшковими машинами і знаходити на картинці. Учити дітей упізнавати на картинках, в іграшках деяких свійських тварин, називати їх (корова, кінь, півник, курка і курчата); підводити до розуміння сценки, що зображають тварин і ставлення людини до них, у процесі показу спонукати дітей до висловлювань. Під час розглядання виділяти найпомітні­ші особливості тварин, характерні ознаки (у тварин є очі, вуха, ноги, хвіст і т.п.), називати їх.

Розширювати активний словник дітей, учити вимовляти слова, які вже є в їхньому пасивному словнику (навколишні предмети, їх властивості, явища, дії і т.д.), правильно нази­вати деякі трудові дії людини (піднімати, мити, прасувати, чистити й т.д.).

Учити дітей правильно вживати особові займенники я, ми, ти, мені, прислівники там, туди, прикметники і при­йменники в, на, а також деякі граматичні категорії: форму множини, відмінки іменників, наказову форму дієслова,

майбутній та минулий часи. Учити правильно будувати ре­чення з урахуванням граматичних особливостей рідної мови.

Від одного року шести місяців до одного року дев'яти мі­сяців спонукати дітей позначати предмети й дії з ними сло­вами і двослівними реченнями. З одного року десяти місяців учити користуватися реченнями з трьох-чотирьох слів, вжи­ваючи при цьому прикметники і займенники.

Продовжувати вчити дітей чітко вимовляти голосні звуки а, у, о й доступні в артикуляційному відношенні приголосні: м, б, п, т, д, н.

До кінця другого року навчити дітей слухати невеликі вір­ші, казки, оповідання, де описано вчинки людей і тварин, доступні розумінню дітей явища природи, емоційно відгуку­ватись на прослухані твори. У процесі читання та розповіді викликати в малюків співпереживання, співчуття, бажання висловитись.

Результати навчально-виховної роботи:

діти розуміють мову дорослих (слова, речення, розповіді, казки, запитання: Що?, Хто?, Де?);

вимовляють звуконаслідувальні, полегшені слова, фрази, речення з двох—трьох слів;

у словнику дітей налічується близько 300 слів.



Перша молодша група (Третій рік життя)

Розвиток розуміння мовлення. Слухати та сприймати звернення дорослого до одного, двох, кількох дітей. Розумі­ти розповіді, сюжетні тексти, казки, оповідання, вірші, від­повідати на запитання за їх змістом.

Розвиток активного мовлення. Збагачувати словник ді­тей словами — іменниками, дієсловами, прикметниками, прислівниками. Використовувати в мові порівняння, епіте­ти, образні вирази (вовчик-братик, зайчик-побігайчик).

Вправляти дітей у правильному вживанні іменників у множині, узгодженні прикметників з іменниками в роді та числі, вживанні іменників з прийменниками в, на, під, ді­єсловами в минулому і майбутньому часі; підготовляти до оволодіння інтонацією запитання, вигуку.

Стежити, щоб діти говорили виразно, не поспішаючи, достатньо голосно. Використовуючи звуконаслідувальні сло­ва, вправляти дітей у вимовлянні їх з різною силою голосу і швидкістю, у правильному вимовлянні голосних (а, о, у, е, і) приголосних (м, н, п, б, т, д, к, г, ф, в). Учити робити видих плавно і протяжне через рот.

Привчати дітей відповідати на запитання про щойно сприйняте і побачене раніше. Спонукати їх ставити запитан­ня вихователеві, ровесникам; висловлюватись з приводу зо­браженого на картині, прочитаного. Стежити за тим, щоб ді­ти говорили фразами (з трьох—п'яти слів). Розвивати вміння розповідати потішки, невеликі вірші, казки.



Результати навчально-виховної роботи:

діти розуміють тексти віршів, оповідань, казок у супро­воді унаочнення та без нього;

відповідають на запитання дорослих та звертаються до них із запитаннями;

володіють вимовою всіх звуків (крім ш, р);

читають напам'ять вірші, розповідають казки;

охоче вступають у розмову з дорослими та ровесниками;

у словнику дітей має бути до 1200—1500 слів.

Друга молодша група (Четвертий рік життя)

У світі слів. Збагачувати словник дітей відповідно до тем: «Дитячий садок»; «Сім'я»; «Ігри та іграшки»; «Профе­сії»; «Побутові предмети»; «Меблі»; «Одяг та взуття»; «Тва­рини»; «Пори року»; «Свята»; «Транспорт». Уводити в слов­ник вихованців слова, що означають назви дій, якостей, ознак властивостей предметів, речей, явищ. Учити вживати та розуміти узагальнюючі поняття (іграшки, меблі, одяг, взу­ття, квіти). Уточнювати та активізовувати словник дітей, ви­користовуючи худож­ню літературу, фольклор.

У світі звуків. Учити правильно вимовляти всі звуки рідної мови (голосні й приголосні), розвивати артикуляційний апарат, фонематичний слух, учити вслуховуватись у звучан­ня слів, розрізняти їх за звуковим складом, знаходити знайо­мий звук у слові, інтонаційно його виділяти. Ознайомити

практично дітей з термінами «слово», «звук» в ігрових впра­вах. Розвивати інтонаційну виразність мови.



Дитяча граматика. Учити узгоджувати слова в роді, чис­лі та відмінку, додержуючись правильних закінчень. Стимулю­вати дітей до самокорекцій, виправлення помилок у мовлен­ні однолітків. В іграх вправляти їх щодо вживання граматичних форм (іменники в родовому відмінку множини, назви малят тварин в однині та множині, дієслівні форми), стимулювати дитяче словотворення. Учити вживати кличний відмінок іменника (мамо, Тарасе, дідусю), ввічливі слова. Спонукати дітей вживати речення різного типу, додержуватись правильного порядку слів у реченні.

Наші співрозмовники

Спілкування з дорослими. Учити дітей вступати в неви­мушену розмову з дорослими на запропоновану тему («Знайо­мство»; «Сім'я»; «Ігри та іграшки»; «Твої друзі»; «Дитячий садок»), відповідати на звернення та запитання дорослого; запитувати та звертатись до дорослих. Засвоїти форми звер­тань до дорослого: називати на ім'я та по батькові, вітатись та прощатися з вихователем, співробітниками дитячого сад­ка та іншими дорослими, дякувати за допомогу, виявлену увагу.

Спілкування з однолітками. Учити дітей спілкуватись одне з одним, звертатися до партнера, вислуховувати співбе­сідника, відповідати на запитання інших дітей; уміти вести невимушену розмову в колі двох—трьох дітей, звертатися до ровесників: називати дитину на ім'я (Марійко, Іванку, Кат­русю), розмовляти спокійно, лагідним і привітним тоном; не втручатись у розмову інших.

Етичні засади спілкування. Учити дітей під час розмо­ви, спілкування дивитись .в очі, стояти (чи сидіти) спокійно, розмовляти з усмішкою на обличчі, не відволікатись, уника­ти сторонніх жестів (руками, ногами, головою), додержуватись відповідного тону, інтонації розмови. Засвоїти форми вітан­ня та прощання (добрий ранок чи добрий день, доброго здо­ров'я, до побачення), форму ввічливого прохання (будь лас­ка), подяки (дякую, спасибі), вибачення (пробачте, вибачте, пробач, вибач), форму ввічливого звертання Ви до дорослих (здрастуйте, пробачте, вам, до вас та ін.).

Маленькі оповідачі. Викликати в дітей інтерес до різ­них типів монологічного мовлення: опису, оповідання,

міркування. Готувати їх до самостійної оповіді. Учити давати на запитання вихователя зв'язну відповідь з двох—трьох ре­чень за змістом картини, літературного твору, а також під час розглядання іграшок, реальних об'єктів.

Закріплювати вміння складати спільні з вихователем ко­ротенькі описові та сюжетні розповіді шляхом домовлення, повторення речень. Викликати в дітей бажання переказувати зміст добре знайомих літературних творів за допомогою на­відних запитань, відтворюючи послідовність подій і якнай­точніше передаючи мову персонажів. Створювати ситуації, які вимагають від дитини коротенького пояснення (про ви­конання дії, будову іграшки).

Результати навчально-виховної роботи:

діти оволодівають вимовою шиплячих звуків та звука л;

розрізняють слова за звуковим складом, виділяють пер­ший звук у слові;

вживають у мовленні різні частини мови (іменники, ді­єслова, прикметники, займенники), узагальнюючі поняття; в активному словнику дітей до 2000 слів;

вступають у невимушену розмову з дорослими та проща­ються без нагадування вихователя;

володіють формами звертання ти (до дітей), Ви (до до­рослих);

вживають форми ввічливості при нагадуванні дорослого («Що потрібно сказати»);

дивляться в очі співрозмовникові, вислуховують його, не перебиваючи;

будують самостійні зв'язні відповіді-розповіді з трьох-чотирьох речень, відображаючи в них головний зміст явища чи об'єкта;

складають коротенькі оповідання та казки з незначною допомогою вихователя.



Середня група

(П'ятий рік життя)

У світі слів. Продовжувати збагачувати словник дітей відповідно до тем: «Дитячий садок»; «Сім'я»; «Родинні сто­сунки»; «Взаємостосунки дітей»; «Навколо рідної природи»; «Праця дорослих»; «Транспорт»; «Дитина між людей»;

«Побут, меблі, одяг, взуття»; «Наші найменші друзі»; «Наша Україна»; «Святкові дні»; «Ввічливі слова».

Збагачувати словник складними словами із з'єднуваль­ними голосними о, е (снігопад, паровоз), частками ось, хай, уже. Стимулювати дітей вживати епітети, метафори, порів­няння, синоніми, антоніми, образні вирази, приказки, при­слів'я; використовувати видові та родові узагальнюючі по­няття (посуд, овочі, рослини, тварини). Активізувати словник дошкільників за допомогою ігор, вправ, розглядування іграшок, предметів, картин, читання художніх творів, малих жанрів фольклору. Уточнювати розуміння дітьми абстрактних, часових, просторових понять, слів з перенос­ним значенням, фразеологічних виразів.

У світі звуків. Уточнювати закріплювати правильну ви­мову приголосних звуків рідної мови, добиватися правильної вимови шиплячих та звука р. Розвивати мовне дихання, фо­нематичний слух, інтонаційну виразність мови за допомогою ігрових вправ, частомовок, скоромовок.

Залучати дітей до звукового аналізу слів, визначення кількості звуків у слові, інтонаційного виділення звука в іг­рах, вправах. Знати, що слова складаються зі звуків, слова звучать по-різному, звуки вимовляються в певній послідов­ності, слова бувають короткими і довгими: визначати пер­ший і останній звук у слові, придумувати слова з відповід­ним звуком. Закріпити поняття «звук», «слово».



Дитяча граматика. Продовжувати вчити дітей узгоджу­вати слова в роді, числі та відмінку; вживати складні грама­тичні форми: невідмінювані іменники, слова, що вживають­ся в однині чи множині, збірні іменники; складні дієслівні форми (одягати, ходити, класти, возити та ін.). Стимулювати дитячі запитання причинного характеру, словотворення (хліб — хлібниця, сіль — сільничка). Розвивати чуття мови, увагу до граматичних помилок, навички самокорекції, само­контролю і взаємоконтролю в іграх та ігрових вправах.

Уживати, додержуючись правильного порядку слів, різні типи речень: прості, поширені, складносурядні, складнопід­рядні (розповідні, питальні, окличні) зі сполучниками, спо­лучними словами; речення з прийменниками, однорідними членами, з прямою мовою.



Наші співрозмовники

Спілкування з дорослими. Вступати в невимушену роз­мову з дорослими на запропоновані теми: «Знайомство»; «У колі друзів»; «У колі сім'ї»; «У дитячому садку»; «Ранок»; «Вечір»; «У магазині»; «У їдальні». Самостійно звертатись із запитаннями, проханнями до дорослих, називаючи їх на ім'я та по батькові. Засвоїти ввічливу форму звертання Ви. Віта­тись та прощатися з дорослими — працівниками дитячого садка, дякувати за виявлену увагу, допомогу. Вміти слухати мову дорослих, не перебиваючи їх, і не втручаючись у роз­мову старших. Своєчасно відповідати на запитання дорос­лих, вести діалог на запропоновану гему.

Спілкування з однолітками. Самостійно вступати в не­вимушену розмову з дітьми, підтримувати запропоновану те­му розмови, звертатись із запитаннями до інших, відповіда­ти на запитання інших дітей. Уміти вести колективний діалог (троє—п'ятеро дітей) як у невимушеній розмові, так і під час організованих занять, застосовуючи засоби інтона­ційної виразності. У тактовній формі виявляти відмову, не­згоду.

Етичні засади спілкування. Продовжувати вчити до­шкільників культури мовленнєвого спілкування: розмовляти спокійним, лагідним тоном, дивлячись в очі співрозмовни­кові, без сторонніх жестів та рухів. Засвоїти ввічливі форми: доброго ранку, добрий день, добрий вечір, доброго здоров'я, прошу тебе (Вас), дозвольте, будь ласка, смачного.

Маленькі оповідачі. Продовжувати розвивати зв'язне мовлення. Учити переказувати невеликі казки та оповідання, відомі дітям чи вперше прочитані. Використовувати окремі виражальні засоби твору, виразно передавати мову персонажів.

Складати невеликі розповіді-описи про іграшки, предме­ти, живі об'єкти, предметні та сюжетні картинки за зразком та запитаннями вихователя. Спонукати дітей складати ко­роткі розповіді-описи за набором іграшок, включати еле­менти порівняння за зовнішніми ознаками, надавати розпо­віді емоційного забарвлення («з усіх іграшок мені найбільше подобається ...»), вносити елементи передбачення («з цією іграшкою я міг би так гратися...»). Спільно з вихователем складати сюжетні оповідання з п'яти-восьми речень за зміс­том картини.



Результати навчально-виховної роботи:

діти вживають слова, що означають усі частини мови;

добирають синоніми, антоніми, вживають узагальнюючі поняття;

вживають прислів'я, приказки, загадки, образні вирази, активний словник становить 2200 — 2500 слів;

уміють вимовляти звук р та вимовляють слова відповідно до літературних норм української мови;

виділяють перший і останній звуки в слові, інтонаційно вимовляють звук у слові, добирають слова із заданим зву­ком;

ведуть організований діалог між вихователем і дитиною, між двома дітьми, ведуть груповий діалог;

вживають форми ввічливості без нагадування вихователя;

вміють самостійно складати розповіді з п'яти—восьми ре­чень описового та сюжетного характеру, використовуючи наочність;

самостійно близько до тексту переказують знайомі неве­ликі літературні твори;

складають розповіді з власного досвіду за зразком вихо­вателя.

Старша група

(Шостий рік життя)

У світі слів. Уточнювати та активізувати словник дітей відповідно до тем попередніх груп. Збагачувати словник но­вими словами в темах: «Народні вироби»; «Українські обря­ди та традиції»; «Морально-етичні взаємини між людьми»; «Дорожній рух»; «Запрошуємо в гості»; «Доброзичливі сусі­ди»; «Спорт»; «Професії моїх батьків». Учити використовува­ти слова, що означають назви якостей, властивостей, матері­алу різних предметів та речей; добирати синоніми, порівняння, слова з протилежними значеннями — антоніми (сухий — мокрий, світлий — темний), споріднені слова (ліс — лісовий — лісовик).

Ознайомити вихованців з багатозначними словами, омо­німами (кує зозуля; коваль).

Учити використовувати слова різного типу творення (синьоокий, темно-синій) складноскорочені слова (універсам, універмаг), словосполучення (український народ, пори року).

Розширювати словник приказками, прислів'ями, образ­ними виразами з художніх творів, узагальнюючими родови­ми поняттями другого порядку (квіти, дерева — рослини; одяг, взуття, меблі — речі), словами та фразами, що вжива­ються в переносному значенні.

Учити розуміти фразеологічні вирази (з ніг до голови; аж за вухами лящить; ллє, як з відра; як з гуски вода).

У світі звуків. Учити дітей розрізняти звуки мовні і немовні. Мовить тільки людина.

Ознайомити дошкільників з реченням з двох—трьох слів (Дощ падає. Собака гавкає. Пташки співають. Машина їде швид­ко. Івась гарно читає).

Учити правильно інтонувати та позначати умовними фішками голосні та приголосні звуки. Слова бувають різні: короткі і довгі (кінь, клоун, верблюд, конструктор). Визна­чати послідовність звуків у односкладових словах (на, но, ми).

Формувати навички робити звуковий аналіз слів типу «рак», «жук»; інтонувати та позначати відповідними фішка­ми м'які приголосні з м'яким знаком та голосним «і» (сіль, тінь, ліс, дім); викладати фішками на схемі одно-, двоскла­дові слова (сон, кит, мило, жаба); визначати послідовність звуків у словах із збігом голосних (клоун, радіо); приголос­них на початку, у кінці, у середині слова (стіл, слон, міст, парк, качка, лампа).

Ознайомити з поняттям «склад». Визначати одно-, дво-, трискладові слова. Ознайомити з наголосом.

Викладати фішками трискладові слова з відкритими і за­критими складами (корова, сорока, калина, робітник, ко­робка) та користуватися схемами при визначенні звуків у цих словах.

Закріплювати в дітей навички інтонування та звукового аналізу в словах заданої складності в спеціальних іграх. Спо­нукати усно визначати звуки — без схем і без фішок. Широ­ко використовувати скоромовки, частомовки, загадки, вір­шики, фонетичні вправи для розвитку в дітей фонематичного слуху.

Дитяча граматика. Вдосконалювати граматичну пра­вильність мови. Виховувати критичне ставлення до грама­тичних помилок. Вправляти у вживанні важких граматич­них форм — невідмінюваних іменників, дієслівних форм,

прислівників, числівників, а також слів з чергуванням при­голосних звуків.

Спонукати дітей утворювати нові граматичні форми, а саме: за допомогою суфіксів (кіт — котик; рука — ручка — рученька — ручище; картопля — картоплина; кричати — крикнути), префіксів (йти — вийти, зайти, прийти, зійти; казка — приказка), порівняльного ступеня прикметників (довгий, довший, найдовший; гарний — кращий, найкра­щий, якнайкращий, щонайкращий), від іменників (вихова­тель — виховувати), від дієслів (лікувати — лікар, кричати — крикун).

Учити користуватись наголосом при зміні слів (лялька — ляльки, ляльок). Вживати та утворювати різні типи речень; з однорідними членами із з'єднувальною голосною і та без неї, з узагальнюючим словом, з вставними словами, вигука­ми, звертаннями, сполучниками адже, немов, ніби, наче, як.



Наші співрозмовники

Спілкування з дорослими. Виявляти ініціативу в спіл­куванні з дорослими, звертатися з різного типу звертаннями. Підтримувати розмову, запропоновану дорослим. Уміти вес­ти діалог на запропоновані теми: «У транспорті»; «У бібліо­теці»; «Запрошення в гості, до кінотеатру та ін.»; «Привітан­ня»; «Зустрічі на вулиці»; «Новачок у групі». Вітатися та прощатися з дорослими, батьками дітей своєї групи. Розмов­ляти лагідним тоном, ввічливо, додержуючись засобів інтона­ційної виразності та відповідних форм ввічливості. Бути стриманим та ввічливим, розмовляючи з незнайомими до­рослими.

Спілкування з однолітками. В спілкуванні з однолітка­ми бути взаємно ввічливим, тактовним, додержувати інтона­ційних засобів виразності та всіх форм ввічливості. Розмов­ляти спокійним, лагідним тоном, не кричати, не перебивати товариша, не втручатись у розмову інших дітей. Уникати грубих, зневажливих слів. Засвоїти ласкаво-лагідні форми звертання (Марійко, Катрусю, Іванку, Михайлику). Уміти будувати різні форми діалогу між двома—чотирма дітьми на пропозицію вихователя як на занятті, так і у відповідних життєвих ситуаціях.

Етичні засади спілкування. У громадських місцях, на вулиці розмовляти спокійно, тихо, не привертати до себе уваги інших. Уміти розмовляти невимушено, вільно, без

напруження, тактовно, виразно, переконливо, додержуючись правильної пози, міміки (лагідна усмішка, ласкавий погляд та ін.), не допускати зайвих жестів і рухів. Уміти своєчасно змінювати емоційний тон розмови відповідно до ситуації спілкування: спокійно-лагідний, переконливий, прохальний, наказовий, пояснювальний та ін. Засвоїти форми ввічливос­ті: доброго дня Вам (тобі), вітаю тебе (Вас), день добрий, до­брого здоров'я, на добраніч, вибачте, будь ласка.



Маленькі оповідачі. Учити дітей логічно і послідовно будувати розповідь, без повторів і довгих пауз, додержуватись структури залежно від типу монологічного висловлювання. Формувати художню виразність дитячого мовлення (уміння вживати образні слова, епітети, порівняння). Розвивати вміння зв'язно, послідовно і зрозуміло переказувати літера­турні твори, передавати діалог дійових осіб, характеризувати персонажів, використовувати в переказі епітети, порівняння, образні вирази. Уміти за завданням вихователя переказати твір повністю, близько до тексту, частинами, вибірково.

Удосконалювати вміння дітей складати детальні й цікаві розповіді-описи. Розвивати їхню пояснювальну мову. Учити складати описові загадки, заохочувати дошкільників ділитися власними переживаннями, знаннями в розповідях та листах.

Учити дітей складати оповідання (сюжетні розповіді) за однією картиною та серіями картин, за набором іграшок (іг­ровою ситуацією), за аналогією до змісту літературного тво­ру чи сюжетної картини, на запропоновану вихователем те­му; додержуватись структури сюжетної розповіді, зазначати місце і час дії, давати коротку характеристику діючих осіб.

Заохочувати вихованців виконувати під час розповіді не­складні творчі завдання: придумувати події, які передують зображеним на картинах або є продовженням їх змісту, включати нові образи в знайомі літературні сюжети чи при­думувати нові події з літературними персонажами.

Привчати дітей помічати цікаві сюжети, виразність мови своїх товаришів.

Підготовка до письма. Розвивати дрібні м'язи пальців та п'ясті руки, окомір (визначати центр, середину аркуша паперу), просторові уявлення (ліворуч, праворуч, унизу). Вправляти дітей у різних видах штрихування готових конту­рів: прямими лініями (геометричні фігури, будиночок, кошик, ваза, відро), похилими лініями (овочі, фрукти, листки), урив­частими короткими лініями (геометричні фігури, предмети

овальної та прямокутної форми), напівовалами (жолудь, слива, вишня, абрикос, кукурудза, шишка), крапками (овочі, фрукти), змішане штрихування. Розвивати окомір у зорових та словесних диктантах.



Результати навчально-виховної роботи:

діти класифікують та групують предмети за видовими та

родовими поняттями;

самостійно добирають антоніми, синоніми, порівняння, утворюють споріднені слова, активний словник становить 3000 — 3500 слів;

правильно вимовляють усі звуки рідної мови;

складають речення, виділяють послідовність слів у ре­ченні, складів та звуків у словах, визначають голосні, м'які та тверді приголосні звуки; визначають наголос;

ведуть діалог невимушено і на запропоновані теми, ви­користовуючи традиційні мовні репліки та штампи: різні форми діалогу (інформаційно-стверджувальний, поясню­вальний, вітальний, наказовий, розповідний, оцінювальний, коментуючий);

називають на ім'я та по батькові співробітників дитячого сад­ка;

самостійно і повно послідовно і логічно складають розповіді-описи та творчі розповіді, сюжетні оповідання (10 — 15 речень) з опорою на наочність та по пам'яті;

вільно переказують літературні твори.



Підготовча до школи група

(Сьомий рік життя)

У світі слів. Уточнювати й активізувати словник дітей згідно з темами молодших груп. Розширювати словник но­вими словами відповідно до тем: «Школа»; «Охорона приро­ди»; «Національні свята»; «Перлини народної мудрості»; «Сільське господарство»; «Бібліотека»; «Підприємство»; «За­повідники».

Продовжувати знайомити дошкільників з багатозначни­ми словами, омонімами. Вчити розрізняти відтінки слів (плакати, ревти, репетувати, вередувати).

Продовжувати збагачувати словник складними, складноскороченими словами, стійкими словосполученнями.

Вчити дітей добирати синоніми, метафори, рими, утворювати від одного кореня споріднені слова. Стимулювати їх вживати абстрактні, часові, просторові, узагальнюючі поняття (меблі, одяг, тканини, взуття, прилади — речі), слова в переносному значенні, фразеологічні звороти, образні вирази. Розширю­вати словник приказками, прислів'ями, загадками.


1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка