Програма виховання дітей дошкільного віку Затверджено



Сторінка17/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.94 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   23

Читання і розповідання дітям. Читати вихованцям опо­відання, вірші, казки українських письменників (з унаоч­ненням і без нього). Учити розуміти зміст, стежити за роз­витком подій у творах, появою персонажів, співчувати героям та співпереживати. Відповідати на запитання за зміс­том художніх творів та під час розглядання ілюстрацій до них. Навчати самостійно розглядати ілюстрації, коментуючи побачене.

Виразне читання. Учити дітей виразно читати вірші, пісні, забавлянки, інтонаційно передавати мову персонажів казок, оповідань (радість, сум, подив, задоволення, незадо­волення); додержуватись відповідного темпу мови (повільний, середній, швидкий), дикції, сили голосу (пошепки, тихо, го­лосно), тембру (з огляду на персонажів — зайчик, вовк, вед­мідь, мишка). Читати напам'ять кілька віршів.

Ігри за сюжетами літературних творів. Залучати дітей до ігор-драматизацій та театралізованих ігор за змістом до­бре знайомих віршованих творів, оповідань, казок у музич­ному супроводі з допомогою вихователя. В ході ігор вико­ристовувати нескладні атрибути (хусточка, шапочка, хвіст) та іграшки.

Інсценування, театралізація. Використовувати показ різних видів театрів (ляльковий, картонажний, тіньовий, те­атр іграшок, фланелеграф), діафільмів за змістом знайомих оповідань, казок. Залучати дітей до висловлювань, звуконаслідувань, показу окремих дій. З допомогою вихователя

залучати дітей до інсценування добре знайомих казок та оповідань.



Друга молодша група

(Четвертий рік життя)

Читання дітям, розповідання та вивчення напам'ять

Усна народна творчість. Продовжувати вчити дітей ро­зігрувати дії за змістом знайомих та нових для них народних казок, пісень, забавлянок та віршів, відтворюючи напам'ять їх текст. Спонукати вихованців складати прості описові за­гадки, промовляти нескладні скоромовки (зі звуками п, к, д, т, с, ш, ж), повторювати приказки та прислів'я.

Учити слухати та розуміти зміст українських народних казок про тварин без унаочнення, запам'ятовувати народні казки, повтори (котиться-котиться, стукає-грюкає), образні вирази (вовчику-братику), помічати деякі особливості казки (олюднення звірів, птахів, повтори). З допомогою виховате­ля та самостійно передавати зміст знайомих казок, розпові­дати за змістом ілюстрацій до знайомих казок. Упізнавати героїв та персонажів у знайомих казках, висловлювати своє ставлення до них.



Читання і розповідання дітям. Ознайомити дітей з тво­рами класиків української літератури (Т.Шевченко, Л.Укра­їнка, П.Грабовський, М.Коцюбинський) і сучасних пись­менників та поетів (П.Тичина, П.Воронько, А.Малишко, Г.Бойко, Н.Забіла, В.Чухліб та ін.). Учити емоційно сприй­мати зміст і деякі елементи художньої форми: риму, ритміч­ність мови; розрізняти прозову і віршовану мову (оповіда­ння, вірші); відповідати на запитання за змістом художніх творів, висловлювати своє ставлення до героїв оповідань, віршів; упізнавати на малюнках, ілюстраціях знайомих геро­їв, розповідати з допомогою вихователя за змістом ілюстра­цій до добре знайомих творів.

Виразне читання. Учити виразно промовляти вірші, забавлянки, скоромовки, приказки відповідно до їх інтонацій­ного змісту, емоційно передавати своє ставлення до їх змісту (радість, подив, сум), додержуючись темпу, ритму, сили голо­су. Читати напам'ять вірші, розуміючи текст і виразно ви­мовляючи слова.

Ігри за сюжетами літературних творів. Продовжувати вчити дітей грати за змістом знайомих казок, оповідань, вір­шів з допомогою вихователя. В іграх-драматизаціях відтво­рювати особливості мови персонажів за допомогою відповід­ної інтонації, дій і жестів, узгоджувати свої дії з діями інших дітей.

Інсценування, театралізація. Розповідати вихованцям знайомі та нові художні твори за допомогою різних видів те­атрів (ляльковий, тіньовий, фланелеграф, картонажний, на­стільний іграшковий, магнітний, пальчиковий), спонукуючи дітей висловлювати свої думки та показувати окремі дії. Де­монструвати діафільми за змістом знайомих художніх творів, організовувати ігри в кінотеатр, залучати дітей до інсцену­вання знайомих віршів, оповідань, казок у різних ситуаціях (на заняттях та поза ними).

Середня група

(П'ятий рік життя)

Читання дітям, розповідання та вивчення напам'ять

Усна народна творчість. Уміти самостійно розігрувати тексти знайомих забавлянок, народних пісеньок, віршиків, відтворювати відповідні рухи та дії з іграшками, предметами на прохання вихователя. Знати напам'ять малі жанри фольк­лору, використовувати їх в іграх з іграшками. Самостійно за­гадувати знайомі загадки; під час спілкування використову­вати приказки, прислів'я; промовляти скоромовки на прохання вихователя.

Продовжувати знайомити дітей з новими казками про тварин та на соціально-побутові теми. Вчити розуміти зміст цих казок, визначати казкові елементи, повтори, зачини та кінцівки, співвідносити зміст казки з її назвою, знаходити в казці повтори, образні вирази, епітети й метафори, вислов­лювати своє ставлення до героїв казок, оцінювати їхні вчин­ки. Відповідати на запитання за змістом казок та ілюстрацій до них. Самостійно розповідати добре знайомі коротень­кі казки на прохання вихователя. Упізнавати героїв знайомих казок, співвідносити їх з назвою казки.



Читання і розповідання дітям. Читати вихованцям тво­ри українських класиків літератури та сучасних письменни­ків і поетів різної тематики (морально-етичні, гумористичної

спрямованості, твори-жарти). Учити співвідносити зміст ху­дожнього тексту з власною поведінкою та поведінкою на­вколишніх; визначати позитивні і негативні риси персонажів (добрий, чесний, злий, жадібний, ввічливий, сміливий, со­ром'язливий); оцінювати вчинки героїв; відчувати характер твору, авторську інтонацію; розрізняти жанри твору (казка, оповідання, вірш, забавлянка).



Виразне читання. Учити виразно передавати за допомо­гою інтонації різний характер поетичних творів (задушев­ність, ліризм, гумор, радість, сум, урочистість, піднесеність), правильно користуватись логічними наголосами, паузами, мовним диханням, додержуючись відповідного темпу, сили го­лосу; знаходити рими в тексті віршів. Знати напам'ять та ви­разно читати вірші різної тематики, співвідносити зміст вір­ша з його назвою.

Ігри за сюжетами літературних творів. Залучати вихо­ванців до ігор-драматизацій у музичному супроводі. Стиму­лювати їх до самостійних ігор-драматизацій та театралізова­них ігор за змістом добре знайомих казок, оповідань, віршів. Спонукати дітей вдало замінювати авторські слова своїми словами, під час ігор-драматизацій додержуватись відповідної інтонації, тембру, сили голосу, вдало імітувати поведінку тварин, героїв, персонажів.

Інсценування, театралізація. Продовжувати показувати дітям різні види театрів, діафільми, кінофільми як за змістом знайомих творів, так і нові. Залучати вихованців до показу окремих дій у театральних виставах, організовуючи ігри в «Театр».

Продовжувати вчити дітей інсценувати окремі сценки за змістом знайомих художніх творів, інсценувати зміст казок, читати знайомі віршовані твори за ролями.



Старша група

(Шостий рік життя)

Читання дітям, розповідання та вивчення напам'ять

Усна народна творчість. Ознайомити вихованців з ко­лядками, щедрівками, закличками, піснями-жартами, лічил­ками. Спонукати їх розігрувати дії за їх змістом. Стимулюва­ти дітей самостійно загадувати загадки у відповідних життєвих та побутових ситуаціях, промовляти скоромовки,

влучно і доречно вживати приказки, прислів'я. Підводити до розуміння змісту приказок, прислів'їв, учити співвідносити їх з реальними життєвими ситуаціями.

Знайомити дітей з новими соціально-побутовими казка­ми тощо. Вчити сприймати виразні засоби казки (фантас­тичні перетворення, чарівні предмети, іносказання, афорис­тичність мови, повтори, вставні пісеньки, зачини, кінцівки); розуміти, що казка — це фантастика, олюднення тварин. Знати напам'ять кілька казкових зачинів, кінцівок. Відпові­дати на запитання за змістом казок, самостійно розповідати у вільний час знайомі казки, висловлювати своє ставлення до героїв казок, оцінювати їхні вчинки; впізнавати назву казки за описом героїв, ілюстраціями та уривками з тексту казки. Самостійно виділяти зачин, кінцівку, знаходити по­втори, називати чарівні предмети, фантастичні події. Озна­йомити з казками інших народів.

Читання та розповідання дітям. Читати вихованцям твори українських класиків літератури та сучасних українсь­ких письменників. Ознайомити їх з портретами і творами одного-двох українських письменників-класиків, одного—двох сучасних українських поетів і письменників шляхом бе­сід, розповідей; учити пізнавати їх на портретах, називати твори. Підводити до усвідомлення особливостей оповідання як літературного жанру (коротка розповідь, здебільшого з реалістичним змістом, з наявністю розповідача). Прилучати дітей до аналізу засобів художньої виразності твору, застосо­вуючи прийоми словесного малюнка, словесної гри, елемен­тів драматизації та інсценування, уявлювального діалогу з ге­роями творів, інтонаційного перефразування. Учити впізнавати героїв творів, називати оповідання чи вірш і його автора за змістом ілюстрацій чи за уривком твору.

Залучати дітей до чергування в куточку книги, у бібліотеці.



Виразне читання. Продовжувати вчити виразно розпо­відати вірші, інтонаційно різноманітно передавати їх відпо­відно до змісту, користуватися природними інтонаціями, ло­гічними паузами, наголосами, передавати своє ставлення до змісту віршів.

Ігри за сюжетами літературних творів. Учити дітей са­мостійно розігрувати сюжети знайомих казок, оповідань, українських народних пісень, забавлянок, стимулювати до ігор-драматизацій та театралізованих ігор у вільний від за­нять час.

Інсценування, театралізація. У години розваг показу­вати вихованцям вистави різних видів театрів (ляльковий, іг­рашковий, картонажний, тіньовий, театр живих тіней та ма­сок), діафільми, кінофільми. Залучати їх до показу вистав, самостійних ігор «У театр» за дитячими уподобаннями, до участі в дитячих драматичних гуртках. Спонукати до інсце­нування змісту знайомих казок, оповідань, виготовлення атрибутів та декорацій до них.

Підготовча до школи група (Сьомий рік життя)

Читання дітям розповідання та вивчення напам'ять

Усна народна творчість. Продовжувати знайомити до­шкільників з українськими народними піснями-жартами, колядками, щедрівками, лічилками, закличками, стимулю­вати їх розігрування, використання в самостійних іграх. Спонукати загадувати загадки на прохання вихователя, доре­чно вживати приказки, прислів'я, скоромовки. Організову­вати вечори усної народної творчості. Підводити до розумін­ня метафоричного змісту загадок.

Продовжувати знайомити з чарівними казками, казками-легендами, народними думами. Вчити використовувати в спілкуванні з однолітками казки, визначати зачин і кінцівку казок, самостійно змінювати їх у текстах знайомих казок.

Формувати вміння розрізняти за жанрами казку, забав­лян­ку, пісню, загадку, приказку, скоромовку; самостійно розповідати казки за змістом ілюстрацій та без унаочнення, упізнавати за описом казкових героїв.

Продовжувати знайомити дітей з усною народною твор­чістю інших народів.



Читання та розповідання дітям. Ознайомити дошкіль­ників з портретами і творчістю двох-трьох українських письменників-класиків, двох—трьох українських письменників і поетів. Учити упізнавати їх на портретах, називати їхні тво­ри; розрізняти прозове оповідання, віршоване оповідання, вірш, авторську казку. Стимулювати дітей аналізувати засоби художньої виразності творів, застосовувати прийоми психоло­гічного аналізу рис характеру героя, листування з героєм тощо.

Підводити до розуміння змісту зображувальних подій, умо­тивовано оцінювати вчинки та якості героїв. Продовжувати

знайомити дітей з гумористичними творами, небилицями, залучати їх до роботи з книжкою в куточку книги (підклею­вання книжок, виготовлення альбомів, виставок, чергуван­ня, робота в дитячій бібліотеці), в літературних ранках, лис­туванні із сучасними поетами, письменниками. Ознайомити дітей з будовою дитячої книги (обкладинка, сторінка, ілюст­рація), виховувати в них дбайливе ставлення до книги.

Виразне читання. Розвивати поетичний слух, сприйнят­ливість до звучності, ритмічності, співучості, поетичності віршованої мови. Залежно від характеру твору вчити дітей читати вірші дзвінко, весело, сумно, урочисто, м'яко, задум­ливо, використовуючи відповідні засоби інтонаційної вираз­ності. Ознайомити їх з байкою, учити розуміти її мораль. За­лучати вихованців до читання віршів, байок за ролями, до художнього аналізу віршів. Стимулювати їх до поетичної творчості.

Ігри за сюжетами літературних творів. Підтримувати й розвивати в дітей бажання грати в ігри-драматизації й теат­ралізовані ігри за змістом знайомих казок, оповідань, віршів, самостійно втілювати атрибути, декорації, костюми для ігор, розподіляти ролі.

Інсценування, театралізація. Залучати дошкільників до участі в театралізованих виставах (ляльковий театр, театр живих тіней, масок та ін.), інсценівках, до показу діафільмів, до участі в дитячих драматичних гуртках. Учити обговорюва­ти проведені вистави та інсценівки.

Результати навчально-виховної роботи:

діти вміють самостійно драматизувати, інсценувати каз­ки, художні твори;

активно користуються малими жанрами фольклору (при­слів'я, приказки, скоромовки, лічилки, загадки);

відчувають внутрішню потребу читати казки, художні твори, вибирати їх;

переказують нові казки, художні твори;

природно виразно розповідають вірші;

мають смак, інтерес до самостійного читання.

ЦІКАВА МАТЕМАТИКА

Перша група раннього віку (Перший рік життя)

Спонукати дитину обстежувати предмети різної форми та величини; маніпулювати ними. Привчати виконувати дії, пов'язані із знаходженням предметів, однакових за формою та величиною іграшок. Вправляти в пристосуванні рухів руки до величини та форми предметів, якими дитина маніпулює.

Стимулювати бажання орієнтуватися на собі: показува­ти, де знаходяться очі, вуха, ноги тощо.

Друга група раннього віку (Другий рік життя)

Учити розрізняти предмети за величиною (великі, малі) та формою (кубики, кульки); користуватись найпростішими прийомами встановлення подібності і відмінності предметів за величиною та формою (на дотик, порівняння, зіставлен­ня і т.д.); групувати їх відповідно до зразка (знайди такий, як у мене) і на основі словесних вказівок (подай великий м'яч, знайди маленьку кульку).

Спонукати орієнтуватися на собі (показувати, де очі, ніс і т.д.), у просторі (підійди до мене, підійди ближче, стань да­лі, тут, там, туди) і в часі (зараз ти пограєшся, а потім відда­си іграшку другові).

Учити вживати у власному мовленні слова, що дають уявлення про час (зараз, потім), величину предметів (вели­кий, малий), елементарне орієнтування в просторі (там, тут, сюди, туди). Підводити до розуміння слів: такий самий, не такий як, різні, однакові.



Результати навчально-виховної роботи:

діти виявляють інтерес до оточуючих предметів, порів­нюють їх за формою та величиною, розуміють значення слів: великий, малий, сюди, туди, тут, такий самий, не такий як..., зараз, потім, ближче, далі.



Перша молодша група

(Третій рік життя)

Звертати увагу дітей на те, що предмети й іграшки мо­жуть розміщуватися по одному і групами — сукупностями (множинами). Учити встановлювати по елементну відповід­ність двох множин, розуміти значення слів: один, багато, ма­ло, більше, менше.

Формувати вміння розрізняти предмети за величиною і формою (великий, малий, схожий на куб, кулю); групувати подібні та співвідносити різні предмети за величиною, фор­мою; порівнювати об'єкти з урахуванням двох властивостей (величина і форма тощо).

Учити орієнтуватися на собі та в напрямах від себе: по­казувати частини свого тіла, рухатись у зазначеному напрям­ку. Розуміти слова, що означають напрями: вперед — назад, угору — вниз, у сторони, перед і т.д. Розуміти часові та просторові відношення: вчора, сьогодні, завтра, далеко, близько, високо, низько.



Результати навчально-виховної роботи:

діти з бажанням порівнюють групи предметів, називають їх кількість словами: один, багато, мало, більше, менше;

орієнтуються на собі і в напрямах відносно себе;

виявляють зацікавленість при доборі й групуванні ігра­шок, предметів за формою та величиною.



Друга молодша група

(Четвертий рік життя)

Формувати вміння складати групи з окремих предметів — один, ще один, ще один — це багато; ділити групи на окремі елементи, розрізняти поняття «один», «багато», «мало», «по­рівну».

Давати дітям можливість порівнювати групи за кількістю елементів, послідовно накладати один предмет на інший чи прикладати один предмет до іншого, утворювати рівність з нерівності додаванням або відніманням предметів.

Показувати вихованцям, що кілька предметів, іграшок, звуків, що знаходяться поруч, позначають словом «багато», одиничні предмети — словом «один». Підводити до розуміння

питання: скільки?, виразів: стільки — скільки, порівну, по од­ному, більше — менше, мало.

Створювати умови для порівняння предметів за довжи­ною, шириною, висотою (довгий, короткий, однакові за до­вжиною) і за формою (круглий, квадратний, трикутний). Учити обстежувати предмети зором, дотиком, рухом; корис­туватися прийомами прикладання.

Дати уявлення про масу як ознаку предметів. Спонукати користуватися в мовленні термінами: «важче — легше», «важкий — легкий», «однакові — різні».

Учити виділяти й називати геометричні фігури (куб, ку­ля, круг, квадрат, трикутник).

Формувати вміння розрізняти основні напрями відносно себе (вперед, назад, угору, вниз, вліво, вправо).

Ознайомити з частинами доби (ранок, день, вечір, ніч). Учити розрізняти дії, що виконують діти і дорослі в різні частини доби.



Результати навчально-виховної роботи:

діти вирізняють кожен предмет із сукупності, називають словом «один», складають групу з окремих предметів, позна­чають її словом «багато»;

послідовно накладають предмет однієї сукупності на предмет іншої, зрівнюють групи за кількістю елементів;

розуміють суть запитання: скільки?, визначають кількість предметів, іграшок, звуків і позначають словами «один, бага­то, жодного»; «більше (менше) на один, порівну»; розрізня­ють і порівнюють предмети за величиною і формою, вико­ристовуючи геометричні фігури як еталони;

розуміють слова і вислови, що означають орієнтування в просторі (попереду — позаду, вгорі — внизу) і в часі (ранок, день, вечір, ніч);

дістають радість від пошуку і задоволення від одержаного

результату;

легко застосовують знання в різних життєвих ситуаціях.



Середня група (П'ятий рік життя)

Знайомити з числами і цифрами в межах п'яти, утворен­ням числа. Підводити до розуміння відмінності між кількісною і порядковою лічбою та відмінності між групами предметів

(сукупностями, множинами); розуміння, що при лічбі остан­ній числівник належить до всієї групи перелічених предметів (один, два, три — всього три м'ячі, всього п'ять машин). Учити порівнювати дві групи предметів накладанням, при­кладанням, перелічуванням; лічити предмети різні за фор­мою та величиною, незалежно від відстані між ними, в ме­жах п'яти; називати числа по порядку, утворювати рівність з нерівності шляхом зменшення (збільшення) однієї із множин.

Формувати вміння встановлювати рівність і нерівність

між предметами за їх масою (вибираючи за зразком);

порівнювати предмети за величиною, упорядковувати їх за висотою, довжиною, шириною, масою та позначати від­повідними словами: довший, коротший, однакові за довжи­ною тощо.

Знайомити з назвами та ознаками геометричних фігур (квадрат, круг, трикутник, куля, куб, циліндр), використову­вати фігури як еталони для визначення форми предметів, учити виконувати такі завдання: добери однакові або подібні за формою предмети тощо.

Учити орієнтуватися в напрямах відносно себе: ліворуч, праворуч, попереду, позаду; розуміти і використовувати в активному мовленні словосполучення: перед столом, під ша­фою, за дверима тощо.

Створювати умови для орієнтування дітей у часі, учити позначати частини доби словами: ранок, день, вечір, ніч; установлювати послідовність подій: учора, сьогодні, завтра; розуміти вислови: швидко, повільно.

Результати навчально-виховної роботи:

діти виявляють інтерес до математичної діяльності, са­мостійно шукають способи розв'язання завдань;

порівнюють за кількістю елементів сукупності звуків, предметів, рухів; лічать предмети в межах п'яти;

розуміють значення кількісної і порядкової лічби;

порівнюють предмети за формою та величиною;

орієнтуються в просторі (ліворуч — праворуч), встанов­люють послідовність подій (учора, сьогодні, завтра);

використовують здобуті математичні знання і вміння в самостійних іграх та різних видах діяльності.

Старша група (Шостий рік життя)

Лічити в межах першого десятка, розрізняти кількісну і порядкову лічбу; усвідомлювати, що число не залежить від величини предметів, відстані між ними, просторового розмі­щення і напряму лічби (зліва — направо або справа — налі­во); позначати кількість відповідною цифрою.

Знати склад числа, у межах п'яти.

Порівнювати числа, встановлювати рівність з нерівності; формувати поняття про пару.

Ділити предмети, геометричні фігури на 2, 4 рівні части­ни, порівнювати ціле і частини, знаходити частину від цілого. Визначати рівність і нерівність предметів за масою неза­лежно від їх зовнішнього вигляду. Групувати та класифікува­ти предмети за масою.

Удосконалювати вміння порівнювати предмети за до­вжиною, шириною, висотою, товщиною. Вимірювати вели­чину предмета на око та за допомогою умовної мірки. Мати уявлення про загальноприйняті міри і способи вимірювання довжини предметів, будувати серіаційний ряд за одним із па­раметрів.

Ознайомити з тим, що геометричні фігури можна умовно поділити на дві групи: площинні (круг, квадрат, прямокут­ник, чотирикутник) і об'ємні (куб, куля, циліндр). Визнача­ти форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталона (м'яч, кавун — схожі на кулю, косинка — на трикут­ник і т.д.).

Орієнтуватися в просторі відносно себе та інших об'єк­тів; визначати словом розміщення предметів відносно себе та положення предметів відносно один одного, напрям за допомогою плану-схеми.

Послідовно називати дні тижня, знати, який день був учора, який сьогодні, який буде завтра. Диференціювати по­няття: зараз, згодом, раніше, пізніше.

Результати навчально-виховної роботи:

діти з бажанням займаються математикою, прагнуть здо­бувати знання; виявляють пізнавальний інтерес та пізнаваль­ну активність, уміють цілеспрямовано спостерігати, роб­лять висновки й узагальнення;

лічать предмети в межах десяти, знають склад числа у межах 5;

розуміють відношення між числами;

визначають величину та форму предмета в цілому і його частин, уміють вимірювати довжину та об'єм речовин умов­ною міркою; розуміють відношення між предметами за ве­личиною, встановлюють ряд величин за одним з параметрів;

виділяють ознаки геометричних фігур;

орієнтуються в місцезнаходженні предметів, користу­ються схемами;

знають дні тижня;

використовують знання в повсякденному житті.

Підготовча до школи група (Сьомий рік життя)

Розуміти відношення між числами і цифрами до 20, ви­користовувати знаки плюс (+), мінус (-), дорівнює (=), біль­ше, менше (<, >).

Знайомити із складом чисел з одиниць і двох менших (у межах 10), суттю і структурою простих арифметичних задач.

Лічити предмети, розташовані хаотично, по колу, лічити групами (парами, трійками, п'ятірками), називати числа по порядку від будь-якого числа (у межах 20); виконувати дії додавання і віднімання, розв'язувати арифметичні задачі і приклади, користуючись картками з цифрами і знаками (в межах 10).

Знати загальноприйняті міри вимірювання; сантиметр, метр, літр, кілограмом.

Розширювати знання про багатокутники: трикутник, чо­тирикутник, п'ятикутник, шестикутник. Називати й показу­вати їх елементи (сторони, кути, вершини). Мати уявлення про круг та коло. Ділити геометричні фігури, предмети на 2, З, 4, 5 ... і т.д. частин. Порівнювати багатокутники між со­бою, видозмінювати геометричні фігури, класифікувати їх за різними ознаками.

Розрізняти розташування предметів у просторі (вверху, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, посередині, тощо). Визна­чати відстань шляхом зорового сприймання та вимірювання.

Користуватись планом-схемою. Орієнтуватися на аркуші па­перу, сторінці зошита, книги.

Знати одиниці часу: в тижні сім днів, у місяці — чотири тижні, у році — 12 місяців. Ознайомити з календарем (за ка­лендарем визначають місяць, число, день). Вчити користува­тися календарем. Визначати час за допомогою годинника з точністю до півгодини.

Результати навчально-виховної роботи:

діти виявляють зацікавленість у сприйманні й запам'ято­вуванні математичних понять; легко виконують математичні завдання;

розуміють відношення між числами і цифрами (в межах 20), склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10), зна­ють структуру й суть простої арифметичної задачі; вміють розв'язувати задачі та приклади на додавання і віднімання, пояснюють вибір арифметичної дії (в межах 10);

порівнюють предмети за величиною і формою, геомет­ричні фігури між собою; уміють ділити їх на частини;

визначають розташування предметів у просторі, вико­ристовують схему;

уміють орієнтуватися в часі, визначають час за допомо­гою годинника;

користуються календарем;

довільно в потрібний момент відтворюють знання, легко й швидко використовують їх у різних видах діяльності.


1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка