Програма вступного іспиту до аспірантури



Дата конвертації19.03.2016
Розмір98.2 Kb.
ПРОГРАМА

ВСТУПНОГО ІСПИТУ ДО АСПІРАНТУРИ

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

13.00.02 – ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ (ХІМІЯ)

Методика викладання хімії.

Методика викладання хімії як галузь

педагогічних знань і як навчальна дисципліна.
Предмет методики викладання хімії. Місце методики викладання хімії в системі педагогічних наук. Методи дослідження, які застосовуються в методиці викладання хімії.

Історія становлення методики викладання хімії як дисципліни вищого навчального закладу освіти. Науковий внесок Р. Арендта, В.Н. Верховського, С.І. Созонова та інших методистів ХІХ – ХХ століть у розвиток методики викладання хімії. Роль наукових методичних шкіл С-Петербурга, Москви, Київа, університетів України в реформуванні хімічної освіти на рубежі ХХ – ХХІ століть.

Методика викладання хімії як навчальна дисципліна хімічного факультету. Її зв’язок з дисциплінами психолого-педагогічного, природничого і суспільно-гуманітарного циклу.

Головні напрями професійної підготовки учителя хімії. Три рівні методичних умінь учителя хімії.



Мета і завдання навчання хімії.

Державний стандарт базової і повної середньої хімічної освіти. Характеристика освітніх, виховних і розвивальних можливостей курсу хімії середної школи. Місце предмета «Хімія» серед предметів галузі «Природознавство». Предмет хімії профільної школи. Програми з хімії основної і старшої середньої школи.

Освітня мета курсу хімії середньої школи. Мета навчання: засвоєння основ хімічної науки, розвиток пізнавальних здібностей учнів, формування їх практичних умінь і навичок.

формування хімічної картки природи і наукового світогляду.



Зміст і побудова курсу хімії середньої школи.

Концепції і теорії хімічної науки як методологічні основи побудови шкільного курсу хімії. Система сучасних хімічних знань як наукова основа шкільного курсу.

Зміст курсу хімії: структура, послідовність навчального матеріалу. Зміст курсу хімії профільної школи.

Важливіші теорії, закони та принципи їх відбору. Посиленння теоретичного рівня змісту і наближення теоретичних питань до початку курсу як один з напрямів удосконалення шкільної хімічної освіти.

Основні принципи побудови курсу хімії в середній школі. Принцип відповідності навчального матеріалу рівню сучасної науки. Принцип розподілу труднощів навчального матеріалу. Принцип історизму. Принцип політехнічного навчання.

Загальні основи процесу навчання хімії.

Загальна модель процесу навчання хімії. Діяльність учителя як підсистема викладання. Функції діяльності учителя хімії. Діяльність учнів як підсистема учіння. Функції діяльності учнів у процесі навчання хімії.

Дидактичні принципи у навчанні хімії. Принцип науковості і доступності. Принцип свідомості і активності. Принцип наочності. Принцип систематичності й системності. Принцип зв’язку навчання з життям. Принцип розвитку і виховання у навчанні. Принцип регіональності у вивченні основ хімічного виробництва.

Управління процесом навчання хімії. Пізнавальні задачі з хімії, їх види і значення у когнітивному процесі в галузі хімічної науки.



Методи навчання хімії.

Поняття «метод навчання» хімії. Класифікація методів навчання хімії. Інтегративна система методів навчання хімії за Р.Г. Івановою та В.П. Гаркуновим. Ієрархізована система методів навчання хімії.

Розв’язування хімічних задач і вправ як метод навчання.

Загальнологічні методи навчання: аналіз, синтез, порівняння, класифікації, узагальнення. Метод теоретичного передбачування. Теоретичне пояснювання. Мислений експеремент. Метод моделювання. Класифікація моделей. Ідеальні і матеріальні моделі.

Хімічний експеремент-спецефічний метод пізнання і навчання хімії. Види хімічного експеременту. Демонстраційний і учнівський хімічний експеримент. Техніка і методика хімічного експеременту. Вимоги до хімічного експеременту. Лабораторний дослід, практична робота (лабораторний урок), практикум. Їх дидактична мета, структура і місце в курсі хімії середньої школи.

Засоби навчання хімії.

Наочність як засіб навчанння. Класифікація наочності. Класифікація засобів навчання. Хімічний експеремент як засіб навчання. Технічні засоби навчання й особливості їх використання у викладанні хімії.

Аудіовізуальні засоби навчання, мультімедіа і медіаосвіта у поєднанні з хімічним експерементом у навчанні хімії. Педагогічні програмні засоби з хімії.

Організаційні форми навчання хімії.

Загальна характеристика форм навчання хімії. Уорк – основна організаційна форма навчання хімії. Методичні особливості уроку хімії. Типологія уроків хімії.

Залежність компонентів уроків від його дидактичної мети (за В.О. Онищуком). Структура уроку.

Інноваційні технології навчання хімії. Педагогічна технологія навчання за Б. Блумом.

Лекційно-семінарська система М.П. Гузика. Принципи організації лекційно-семінарської системи. Відповідність програм А, В, С рівням навчальних досягнень з хімії за дванадцятибальною оцінною шкалою.

Підготовка учителя до уроку. Календарне і тематичне планування. Складання плану-конспекту уроку.

Домашнє завдання, додаткові завдання, екскурсії, консультації, екзамени з хімії як організаційні форми навчання. Позаурочна робота з хімії, її види. мета, задачі, проблеми і перспективи розвитку позаурочної роботи з хімії.

Факультативне навчання з хімії. Мета і задачі факультативів.



Перевірка знань і вмінь учнів.

Функції контролю зань та вмінь у досягненні освітньої і загальнопедагогічних цілей. Види і форми контролю знань і вмінь учнів з хімії. Дванадцятибальна система оцінювання рівнів навчальних досягнень з хімії. Її переваги і недоліки з іншими оцінними шкалами.

Єдиний державний іспит. Мета, проблеми перспективи. Тести з хімії.

Екзамен з хімії. Мета, організація і методи його проведення.



Особливості викладання хімії в різних типах навчальних закладів.

Особливості викладання хімії у профільних класах хімічного спрямування. Зв’язок з хімічними факультетами вищих навчальних закладів.

Викладання хімії у вечірній школі, професійно-технічних училищах, вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Формування початкових хімічних понять.

Хімічна мова як предмет пізнання у навчанні хімії. Хімічна мова як засіб пізнання хімічної інфрмації.

Поняття як форма мислення. Роль понять у формуванні хімічної картини природи.

Формування початкових уявлень і хімічних понять про речовину, фізичні і хімічні явища, хімічну реакцію, ознаки і умови її перебігу. Поняття про хімічний експеремент.

Атомно-молекулярне вчення. Роль Дж. Дальтона у створенні атомно-молекулярного вчення. Закон кратних відношень і закон сталості складу.

Закон А.Авагадро. Закон збереження маси речовини. Значення праць Р. Бойля, М.В. Ломоносова, А.Л. Лавуазьє у дослідженні закону збереження маси речовин.

Формування поняття про кількість речовини. Розвиток початкових хімічних понять у процесі вивчення простих речовин – кисню і водню. Поняття про окиснення і відновлення. Окисник і відновник. Поняття про горіння і повільне окиснення.

Формування поняття про хімічний елемент.



Формування понять про важливіші класи неорганічних речовин

Методичні підходи до вивчення оксидів, кислот, основ та солей. Формування понять «оксиди», «кислоти», «солі» й «основи». Формування поняття про генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук.



Методика вивчення періодичного закону Д.І. Менделєєва, періодичної системи і будови атома.

Місце й значення періодичного закону в курсі хімії. Науково-методичні підходи до вивчення періодичного закону хімічних елементів.

Теорія будови атома в курсі хімії середньої школи. Розвиток понять про хімічний елемент.

Структура періодичної системи хімічних елементів. Короткоперіодна і довгоперіодна форма таблиці періодичної системи хімічних елементів.



Формування понять про будову речовини.

Значення вивчення хімічного зв’язку і будови речовин в курсі хімії середньої школи.

Методичні підходи до вивчення хімічного зв’язку. Поняття про електронегативність хімічних елементів. Формування понять про види хімічного зв’язку.

Розвиток поняття про валентність на засадах електронних уявлень.

Методика формування поняття ступеня окиснення елементів.

Формування поняття про типи кристалічних граток. Розкриття залежності властивості речовин від їх структури як основна ідея вивчення курсу хімії.



Розвиток поняття про хімічну реакцію.

Етапи формування й розвиток про хімічну реакцію. Енергетика хімічних процесів (реакційна здібність, енергія активації).

Початкові уявлення про окисно-відновні реакції. Поняття про зворотні й незворотні реакції та хімічну рівновагу.

Формування понять про кінетичні уявлення: швидкість хімічної реакції, каталіз. Поняття про закономірності перебігу хімічних реакцій.

Розвиток поняття про хімічні реакції, що відбуваються у водних розчинах: реакції йонного обміну, окисно-відновні реакції.

Формування уявлень про керування хімічними процесами.

Класифікація хімічних реакцій. Узагальнення знань про хімічні реакції на заключному етапі вивчення хімії.

Методика вивчення розчинів й основ теорії електролітичної дисоціації.

Місце і значення навчального матеріалу про розчин в шкільномк курсі хімії. Визначення поняття «розчин». Методика розкриття механізму розчинення речовин на основі молекулярно-кінетичної теорії. Методика вивчення концентрації речовин.

Методичні підходи до вивчення теорії електролітичної дисоціації. Методика вивчення механізму електролітичної дисоціації речовин з йонним і ковалентним типом зв’язку.

Розвиток поняття про сильні й слабкі електроліти. Розвиток й узагальнення знань учнів про кислоти, основи і солі в світлі теорії електролітичної дисоціації.

Формування поняття про гідроліз солей.

Розкриття світоглядного і прикладного значення знань про електроліти.



Методичні підходи до вивчення хімічних елементів в систематичному курсі хімії.

Науково-методичні підходи до вивчення хімічних елементів та їх сполук. Розвиток важливіших понять про метали: фізичні, хімічні властивості.

Методика вивчення металів головних підгруп та їх сполук. Методика вивчення металів побічних підгруп на прикладі заліза (хрому). Значення й місце хімічного експеременту та засобів наочності при вивченні металів.

Формування понять про способи добування металів. Поняття про металургію. Політехнічна спрямованість у вивчення металів в систематичному курсі хімії.

Методичні підходи до вивчення неметалів на прикладі вивчення підгруп кисню, азоту,вуглецю.

Методика застосування хімічного експерименту при вивченні неметалів.



Методичні принципи вивчення органічних речовин.

Освітні і виховні завдання курсу органічної хімії. Структура курсу.

Методика вивчення теорії хімічної будови органічних сполук як основи вивчення органічної хімії.

Розвиток понять про будову атома Карбону. Формування понять про гібридизіцію електроних хмар, міцність зв’язку, види зв’язку, електронну і просторову будову молекул.

Формування понять про ізомерію. Розвиток уявлень про залежність між будовою й властивостями органічних сполук.

Методичні підходи до вивчення основних класів органічних сполук. Формування поняття про гомологію.

Розвиток понять про хімічну реакцію в курсі органічної хімії.

Методика вивчення вуглеводів, оксигеновмісних і нітрогеновмісних речовин.

Реалізація міжпредметних зв’язків при вивченні розділу біохімії в середній школі.

Вивчення питань хімічного виробництва.

Значення хімічної науки у розвитку науково-технічного прогресу.

Вивчення основ хімічних виробництв – провідна ланка в системі політехнічної освіти при вивченні хімії.

Описовий і конструктивний підходи до вивчення хімічних виробництв. Застосування педагогічнних програмних засобів при конструктивному підході. Формування систем політехнічних понять. Методика вивчення загально-наукових принципів хімічних виробництв і закономірностей управління технологічними процесами.

Методика вивчення мінеральних добрив.

Узагальнення знань учнів з хімії.

Завдання узагальнення і систематизації знань на заключних етапах навчання хімії. Структура уроків узагальнення і систематиації знань і вмінь учнів.

Уагальнення провідних теорій, законів і понять хімії як засіб формування хімічної картини приоди.

Узагальнення знань про речовини, хімічну реакцію, про єдину природу хімчних процесів живої природи і виробництв.



Значення міжпредметних зв’язків між курсами хімії, біології,фізики, астрономії, фізичної та економічної географії на уроках узагальнення і систематизації знань і вмінь учнів.

Основна література

  1. Буринська Н.М. Методика викладання хімії /теоретичні основи/.-К.:Вища шк., 1987.-255 с.

  2. Максимов О.С. Методика викладання хімії. Практикум.-К.: Вища шк., 2004.-167 с.

  3. Максимов О. С. Методика викладання хімії у вищих навчальних закладах. Мелітополь: МДПУ, 2014. – 112 с.

  4. Максимов О.С., Шевчук Т. О. Історія хімії Підручник для студентів хімічних спеціальностей. – Мелітополь: Друкарня «Люкс», 2010. – 288с., іл..

  5. Методика викладання шкільного курсу хімії. Посібник для вчителя /Н.М. Буринська, Л.П. Величко, Л.А. Липова та ін., За ред. Н.М. Буринської. – К.: Освіта, 1991.- 350 с.

  6. Методика преподования химии /Н. Е. Кузнецова, В.П. Гаркунов, Д.П. Ерыгин и др.; Под ред. Н.Е. Кузнецовой.-М.: Просвещение, 1984.-415 с.

  7. Чернобельськая Г.М. Основі методики обучения химии.-М.: Просвещение, 1987.-256 с.


Додаткова література

  1. Найдан В.Й., Грабовий А.К. Використання засобів навчання на уроках хімії.-К.:Рад.шк., 1988.-218 с.

  2. Цветков Л.А. Преподавание органической химии в средней школе.-М.:Просвищение, 1988.-240 с.

  3. Чертков И.Н. Методика формирования у учащихся основных понятий органической химии. – М.: Просвещение, 1991.-191 с.

  4. Шаповалов А.І. Методика розв’язування задач з хімії.- К.: Рад.шк., 1989.-87 с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка