Програма вступного іспиту



Сторінка1/4
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.76 Mb.
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки України

Ніжинський державний університет імені Миколи гоголя


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

ректор Ніжинського державного

університету імені Миколи Гоголя

проф. Бойко О.Д. ___________

« » 2015 року



ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ

з теорії та методики дошкільного виховання

для вступників на навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою підготовки магістра зі спеціальності 8.01010101 Дошкільна освіта

на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра

для денної форми навчання



Рекомендовано

Укладачі: кафедрою дошкільної освіти,

проф.Кононко протокол № 7 від 19.01.2015 р.

доц.Пихтіна Н.П.

асист.Пісоцька Л.М.

доц..Аніщук А.М.

доц.Матвієнко С.І.

асист.Тукач І.І.


Схвалено

Вченою радою факультету

психології та соціальної роботи,

протокол № 6 від 19.02.2015 р.



Ніжин – 2015

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ЕКЗАМЕНУ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вступний екзамен проводиться у формі усного комплексного кваліфікаційного іспиту з дошкільної педагогіки та фахових методик дошкільної освіти або захисту дипломної роботи.

Програма вступного екзамену включає навчальний матеріал з курсу дошкільної педагогіки та фахових методик дошкільної освіти: теорії і методики формування елементарних математичних уявлень, теорії і методики розвитку мовлення дітей, методики фізичного виховання та валеологічної освіти дітей, основ природознавства з методикою, основ образотворчого мистецтва з методикою керівництва зображувальною діяльністю дітей, методики музичного виховання.

Зміст навчального матеріалу з курсу дошкільної педагогіки логічно доповнюється ключовими темами з методик дошкільної освіти.

Програма державного екзамену з дисциплін професійної та практичної підготовки складається з теоретичної і практичної частини.

Теоретична частина.

Включений в програму зміст навчального матеріалу теоретичної частини дає можливість виявити:



  • рівень теоретичної підготовки студентів з дошкільної педагогіки і фахових методик раннього і дошкільного дитинства;

  • якість засвоєння основних понять і термінів психолого-педагогічних дисциплін та фахових методик;

  • знання змісту, принципів, методів, форм і закономірностей організації сучасного освітнього процесу в ДНЗ;

  • вміння керуватись у роботі нормативно-правовими, інструктивними, програмно-методичними документами в галузі дошкільної освіти, робити аналіз педагогічної спадщини класиків та новаторів педагогіки, обґрунтовувати науково-теоретичні положення щодо особливостей організації освітнього процесу з дітьми раннього й дошкільного віку згідно державних стандартів дошкільної освіти, розуміти проблеми сучасного дошкільного виховання, необхідність і значення використання інноваційних технологій, нетрадиційних методів та форм роботи з дітьми.

Матеріал програми дає можливість перевірити та оцінити компетентність кожного студента щодо створення педагогом сприятливих умов для повноцінного життя дошкільників (фізичного, психологічного, соціального), для прояву їх індивідуальності.

Практична частина

Підбірка завдань практичного характеру дає можливість з’ясувати рівень готовності студентів до практичної педагогічної роботи за такими напрямами розвитку дошкільників як фізичний, соціальний, моральний, інтелектуальний, мовленнєвий, художній, емоційно-ціннісний, креативний та виявити вміння:



  • діагностувати розвиток дитини під час організованого педагогічного впливу в процесі різних видів діяльності;

  • осмислено підходити до вибору варіантів відповідей при розв’язанні практичних завдань, правильно оцінюючи конкретну педагогічну ситуацію та роль вихователя в ній;

  • передбачати тактику взаємодії педагога з дітьми, спрямовану на формування базових якостей особистості: самостійність, людяність, працелюбність, спостережливість, відповідальність, розсудливість, справедливість, креативність тощо;

  • прогнозувати наслідки педагогічного впливу на дитину, орієнтуючись на конкретну особистість.


Показники і критерії оцінювання знань та вмінь випускників.
Критерії:

  1. Характер засвоєння знань (рівень усвідомлення, міцність запам’ятання, обсяг, повнота, точність);

  2. Якість знань (логіка мислення, аргументація, послідовність і самостійність викладу, культура мовлення);

  3. Ступінь оволодіння вміннями і навичками;

  4. Творча діяльність і загальна якість виконаної роботи.


Показники:

  1. Оцінкою «відмінно» оцінюється відповідь, у якій студент виявляє всебічні, систематичні і глибокі знання з дошкільної педагогіки та основних фахових методик дошкільного виховання. Обізнаний з сучасними науковими школами, теоретичними концепціями та підходами. Демонструє стійкий професійний інтерес до теорії дошкільної педагогіки та методик дошкільної освіти. Виявляє знання та розуміння суті і спрямованості основних державних нормативних документів про дошкільну освіту і дошкільний навчальний заклад.

Уміє:

  • працювати з навчальним матеріалом (аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити власні висновки), творчо застосовуючи сучасні методи дослідження;

  • визначати мету і завдання, добирати відповідні зміст, форми, методи роботи в межах різних напрямків організації навчально-виховного процесу в ДНЗ відповідно до діючих програм виховання та навчання;

  • аналізувати й оцінювати наукові дослідження та практичні розробки вітчизняних і зарубіжних науковців, методистів;

  • створювати необхідні умови для повноцінного розвитку особистості дошкільника в цілому та в межах окремих напрямків (розумового, морального, естетичного, фізичного, трудового виховання);

  • аналізувати педагогічні ситуації з практики виховання і навчання дошкільників, окреслювати та пояснювати чинники таких ситуацій; прогнозувати їх розвиток за несприятливих умов та рекомендувати науково обґрунтований психолого-педагогічний та методичний інструментарій розв’язання.

  1. Оцінка «добре» виставляється студенту, який володіє навчальним матеріалом, передбаченим навчальною програмою до державної атестації з дошкільної педагогіки і методик дошкільного виховання. В основному обізнаний з сучасними науковими школами, теоретичними концепціями та підходами. Ознайомлений з основними державними нормативними документами про дошкільну освіту. Має навички роботи з навчальним матеріалом (аналізувати, зіставляти, робити висновки). Виявляє частковий інтерес до теорії дошкільної педагогіки та основних її методик. Частково знайомий з науковими дослідженнями та практичними розробками вітчизняний і зарубіжних науковців, методистів. Розуміє необхідність створення сприятливих умов для здійснення особистісно-зорієнтованого навчання і виховання дошкільників.

Уміє:

  • визначати мету, завдання, зміст, форми та методи роботи в ДНЗ, частково спираючись на діючі програми виховання і навчання дошкільників;

  • аналізувати педагогічні ситуації з практики виховання і навчання дошкільників, частково окреслюючи чинники та прогнозуючи педагогічно доцільний розвиток.

  1. Оцінка «задовільно» виставляється студенту, який ознайомлений з навчальним матеріалом, окресленим навчальною програмою до державної атестації з дошкільної педагогіки і методик дошкільного виховання та відтворює його на репродуктивному рівні. Ознайомлений з окремими теоретичними концепціями та підходами. Називає основні нормативні документи про дошкільну освіту, але фрагментарно демонструє знання їх суті. Має початкові уміння роботи з навчальним матеріалом (зіставлення та узагальнення), не виявляючи навичок самостійного творчого мислення. Частково ознайомлений з науковими дослідженнями та практичними розробками науковців і практиків.

Уміє

  • визначати мету, завдання, зміст і форми роботи з дошкільної педагогіки не є системними і цілісними.

  • розуміє необхідність створення сприятливих умов для повноцінного всебічного розвитку особистості дошкільника, але недостатньо володіє психолого-педагогічним і методичним інструментарієм.

  • аналізуючи педагогічну ситуацію з практики виховання і навчання дошкільників, називає окремі чинники таких ситуацій та здійснює часткове та поверхневе прогнозування її розвитку.

  1. Оцінка «незадовільно» виставляється студенту, який ознайомлений з навчальним матеріалом на рівні розпізнавання і відтворення окремих фактів і фрагментів, що становить певну частину змісту навчальної програми до державної атестації з дошкільної педагогіки і методик дошкільного виховання. Знає про існування нормативних документів в галузі дошкільної освіти, окремі називає, але не знає їх суті і націленості. Знання теоретичних концепцій і підходів дуже фрагментарні і поверхневі.

Уміння і навички навчання і виховання дошкільників частково сформовані на елементарному рівні.

Таким чином, запропонована програма дає можливість комплексно оцінити рівень готовності випускників до професійної педагогічної діяльності згідно державних стандартів дошкільної освіти.



РОЗДІЛ I. ДОШКІЛЬНА ПЕДАГОГІКА

Предмет дошкільної педагогіки.

Дошкільна педагогіка – наука про виховання, навчання і розвиток дітей від народження до шкільного віку. Предмет дошкільної педагогіки. Основні поняття дошкільної педагогіки: виховання, навчання, розвиток, освіта, педагогічний процес.

Виховання у соціальному та педагогічному значенні. Специфіка виховання, як соціального явища. Історичний характер виховання. Ідеальна і реальна мета виховання. Об’єктивний і суб’єктивний характер мети виховання. Закономірності, як відображення сутнісної характеристики процесу розвитку. Закономірності і принципи виховання. Завдання виховання дошкільників.

Джерела дошкільної педагогіки як науки: народна педагогіка, педагогічна спадщина минулого, педагогічна практика, інноваційний творчий педагогічний досвід, спеціальні експериментальні дослідження.

Зв’язок дошкільної педагогіки з іншими науками.

Актуальні проблеми сучасної дошкільної педагогіки.


Особистість дитини як об’єкт і суб’єкт виховання.

Значення дошкільного дитинства у розвитку особистості. Взаємодія соціальних і біологічних чинників у її формуванні. Провідна роль виховання та активності дитини у розвитку особистості. Роль діяльності у формуванні особистості.

Вікова періодизація дитинства.

Теорії ампліфікації (максимального збагачення) дитячого розвитку на основі знань про його особливості на кожному етапі дошкільного дитинства (Л.Виготський, О.Запорожець, Г.Костюк, Л.Венгер).

Особливості організації та проведення виховної роботи з обдарованими дітьми.
Сучасна система дошкільної освіти.

Безперервність освіти в Україні. Дошкільна освіта в системі освіти України. Основні державні документи, які регламентують функціонування дошкільної освіти в Україні: Конституція України, Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Конвенція ООН про права дитини та ін.

Закон України «Про дошкільну освіту»: система дошкільної освіти; повноваження ДНЗ; типи ДНЗ; права дитини у сфері дошкільної освіти; принципи і завдання дошкільної освіти; права та обов’язки педагогічних працівників тощо.

Закон України «Про охорону дитинства»: система заходів щодо охорони дитинства; основні принципи охорони дитинства; організація охорони дитинства; права та свободи дитини; права, обов’язки батьків за виховання та розвиток дитини тощо.

Конвенція ООН про права дитини. Права дитини та захист її прав на державному і міжнародному рівнях.

Характеристика Базового компоненту дошкільної освіти (2012): інваріантна та варіативна складові змісту дошкільної освіти: зміст освіти та результати освітньої роботи. Освітні лінії: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина у природному довкіллі», «Гра дитини», «Мовлення дитини», «Комп’ютерна грамота», «Іноземна мова», «Хореографія», «Шахи».

Характеристика чинних програм виховання і навчання дітей в дошкільних закладах освіти – «Я у Світі», «Дитина», «Дитина в дошкільні роки», «Українське дошкілля», «Впевнений старт» тощо.
Особливості виховання і розвитку дітей раннього віку.

Т. Поніманська, Л. Гураш, Т. Гурковська, С. Новосьолова, М. Щелованов та інші про період раннього віку. Характерні особливості дітей раннього віку.

Основні аспекти виховання дітей: формування у дитини потреби в спілкуванні; адаптація дитини до ДНЗ: ступені адаптації; полегшення адаптації; режим дня, як основний організуючий чинник, принципи побудови режиму для дітей раннього віку, педагогічно - доцільний режим у ранньому віці; охорона життя і зміцнення здоров’я дітей раннього віку: температурний режим; організація загартовуючих процедур; запобігання появі шкідливих звичок; раціональне харчування; перебування на свіжому повітрі; повноцінний сон.

Сенсорне виховання малюків, розвиток мовлення, розвиток рухів, ознайомлення з навколишнім та організація ігрової діяльності. Заохочення дітей до малювання, слухання музики, розглядання книжок, дій з предметами тощо.


Фізичне виховання дітей дошкільного віку.

Фізичне виховання і фізичний розвиток. Теорії фізичного виховання. Вітчизняна система фізичного виховання дітей раннього і дошкільного віку. Народна педагогіка про фізичне виховання.

Завдання фізичного виховання: оздоровчі, виховні та навчальні. Комплексний підхід до їх реалізації. Засоби фізичного виховання: спрямовані на охорону здоров’я дітей; забезпечення активного впливу на організм дитини з метою фізичного розвитку.

Організація рухового режиму в дитячому садку. Значення режиму дня у вихованні дітей. Формування культурно-гігієнічних навичок у дітей. Загартування організму дитини. Рухливі ігри та вправи спортивного характеру.

Методи фізичного виховання. Форми організації фізичного виховання у дошкільних навчальних закладах. Наукові дослідження з проблеми фізичного виховання дітей дошкільного віку.
Розумове виховання дітей дошкільного віку.

Розумове виховання та розумовий розвиток. Мета розумового виховання. Розумове виховання під час систематичного навчання, в іграх, у повсякденні. Напрями розумового виховання: розвиток ерудиції, формування світогляду, оволодіння системою знань, здатність до прийняття нетрадиційних рішень, формування емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього, до себе, розвиток пізнавального інтересу, потреба у самоосвіті. Народна педагогіка про розумове виховання.

Сенсорне виховання, як одне із завдань розумового виховання дітей дошкільного віку і як передумова успішного розумового розвитку. Сутність поняття «сенсорне виховання», «сенсорний розвиток». Значення сенсорного виховання у розвитку дитини раннього і дошкільного віку: здійснюється у всіх видах діяльності і в процесі всієї життєдіяльності дитини; формує уявлення про кольори, форми, величини, час, простір, звуки, властивості предметів тощо.

Завдання сенсорного виховання дітей дошкільного віку: формування системи сенсорних еталонів; формування системи обстежувальних дій; розвиток уміння самостійно використовувати сенсорні еталони у діяльності.

Зміст сенсорного виховання дітей дошкільного віку: ознайомлення з кольором, величиною, формою, смаком, запахом, фактурою, звучанням предметів, орієнтування в просторі; ознайомлення з властивостями предметів; орієнтування в часі; розрізнення звуків по висоті, тембру, ритмічному малюнку тощо.

Завдання розумового виховання:

1-ша група завдань: набуття елементарних знань про навколишнє середовище – природу, життя і працю людей, суспільні явища тощо. Оформлення знань в певну систему, у якій відображено істотні зв’язки у тій чи іншій галузі дійсності;

2-га група – формування навичок і умінь розумової діяльності (вміння спостерігати, уважно розглядати і обстежувати предмети тощо); розвиток і вдосконалення головних розумових дій: аналізу, порівняння, узагальнення, класифікації тощо; розвиток психічних процесів: пам’яті, уваги, уяви тощо; розвиток мови;

3-я група завдань – розвиток розумових здібностей, формування пізнавальних інтересів і допитливості.

Зміст розумового виховання дітей дошкільного віку. Розвиток теорії розумового виховання дітей.

Засоби розумового виховання, роль різних видів діяльності у розумовому вихованні. Методи розумового виховання дітей дошкільного віку. Наукові дослідження в галузі розумового виховання дітей.
Моральне виховання дітей дошкільного віку.

Моральне виховання і моральний розвиток. Мета морального виховання – формування моральної спрямованості особистості. Розвиток теорії морального виховання. Наукові дослідження з проблеми морального виховання дошкільників. Народна педагогіка про моральне виховання. Особливості морального виховання дітей дошкільного віку: цілеспрямованість, віддаленість у часі результатів роботи, неперервність, визначальна роль педагога, цілісність та ін.

Завдання морального виховання. Характеристика двох груп завдань морального виховання – постійної та рухливої. Постійна (перша група завдань) – формування механізму морального виховання: уявлень, моральних почуттів, моральних звичок та норм, практики поведінки. Рухлива (друга група завдань) – формування конкретних моральних рис особистості: основ патріотизму, гуманних почуттів, дружби, працелюбності тощо.

Зміст і методика морального виховання дітей раннього і дошкільного віку. Виховання гуманності, колективізму, патріотизму, вольової поведінки. Своєрідність проявів колективних взаємин дітей дошкільного віку.

Культура поведінки дітей: культурно – гігієнічні навички; культура діяльності; культура спілкування. Виховання культури поведінки.

Виховання вольових рис особистості дитини. Попередження і перевиховання негативізмів поведінки. Виховання дисциплінованості у дітей.

Виховання любові до батьків, поваги до людей. Виховання любові до Батьківщини. Народні та родинні свята в дошкільному навчальному закладі.

Форми морального виховання дітей дошкільного віку: виховні заходи з родинами, зустрічі з цікавими людьми, складання родового дерева, екскурсії вулицями, до визначних місць, свята, заняття Добра і Краси тощо

Засоби морального виховання: художні засоби, природа, власна діяльність дітей, спілкування з оточуючими тощо.

Методи морального виховання. Основні підходи до класифікації методів морального виховання у дошкільній педагогіці (Б. Ліхачов, В. Нечаєва, В. Логінова та інші). Характеристика методів морального виховання (за В.Логіновою): методи формування моральної поведінки – привчання, вправляння, керівництво діяльністю. Методи формування моральної свідомості – переконання у формі роз’яснення, навіювання, етична бесіда. Методи стимулювання почуттів та відношень – приклад, заохочення, покарання.


Трудове виховання дітей дошкільного віку.

Трудове виховання дітей дошкільного віку – процес формування усвідомленого відношення до праці, уявлень про процес праці, прагнення до позитивного результату, формування трудових навичок і умінь, поваги до праці дорослих, звички до трудової діяльності. Українська народна педагогіка про трудове виховання.

Завдання трудового виховання дошкільників (В. Нечаєва, М. Крулехт, З. Борисова та ін.). Напрямки здійснення трудового виховання в дошкільному закладі. Роль праці у формуванні особистості.

Методи трудового виховання. Форми організації праці дітей (доручення; чергування; колективна) та методика їх проведення у різних вікових групах.

Особливості і характерні риси праці дітей дошкільного віку. Виховне значення праці. Основні види і зміст дитячої праці: самообслуговування, господарсько-побутова праця, праця в природі, ручна (художня) праця та їх значення у вихованні дітей.

Сучасні дослідження з питань трудового виховання дошкільників (З. Борисова, Г. Бєлєнька, М. Машовець та ін.).


Естетичне виховання дітей дошкільного віку.

Естетичне виховання і естетичний розвиток. Мета естетичного виховання дітей дошкільного віку. Теоретичні основи естетичного і художнього виховання. Наукові дослідження з проблеми естетичного виховання. Використання елементів народної педагогіки у естетичному вихованні дітей.

Завдання естетичного виховання дітей дошкільного віку: формування естетичного ставлення до дійсності, естетичних уявлень і суджень; освоєння дітьми естетичної діяльності; розвиток загальних і спеціальних художньо-творчих здібностей.

Зміст естетичного виховання: формування знань про прекрасне в житті, природі, вчинках; розвиток естетичних умінь і навичок; формування естетичного ставлення; розвиток творчої діяльності.

Умови і засоби естетичного виховання дітей в дошкільному навчальному закладі та сім’ї: естетика побуту, природа, твори мистецтва, спеціальне навчання, самостійна художня діяльність дітей. Методи естетичного виховання дітей дошкільного віку: методи спрямовані на формування естетичної сприйнятливості навколишнього і творів мистецтва, емоційного відгуку на них, естетичних почуттів, інтересів тощо (спостереження, розгляд або прослуховування творів мистецтва); методи спрямовані на формування елементів естетичної свідомості дітей (бесіди, розповіді, ігри тощо); методи спрямовані на залучення дітей до естетичної і художньої діяльності (показ способу дії, зразок, вправи тощо); методи спрямовані на розвиток художніх здібностей (створення пошукових проблемних ситуацій, диференційований підхід).

Художня творчість дітей і педагогічне керівництво різними видами художньої діяльності дошкільників.


Гра.

Сутність понять «гра», «дитяча гра». Характеристики гри, як провідного виду діяльності у дошкільному віці: задоволення різноманітних потреб, сприяння розвитку нових видів діяльності, сприянню формуванню психічних процесів і новоутворень у психіці дитини.

Етапи розвитку гри в дитячому віці та їх характеристика: етап ознайомлювальної гри, етап відображувальної гри, етап рольової гри. Теорії гри. Сучасні наукові дослідження проблеми гри.

Виховне і розвиваюче значення гри дошкільника: засвоєння моральних норм і правил поведінки; формування моральних якостей; створення умов для самостійного вибору; переживання почуттів тощо.

Основні підходи до класифікації ігор та їх характеристика (К. Гросу, В. Штерна, С. Новосьолової, О. Леонтьєва, Д. Ельконіна). Сучасна педагогічна класифікація дитячих ігор: творчі ігри, ігри за правилами, народні ігри.

Творчі ігри: особливості (уявлювана ситуація, наявність ролей, творчий характер, довільність дій, специфічні мотиви, соціальні відносини), виховне і розвивальне значення (формування моральних якостей, звільнення дитини від комплексів, сприяння розвитку зв’язного мовлення тощо). Педагогічне керівництво розвитком творчих ігор і взаєминами дітей в них.

Сутність сюжетно-рольової гри. Особливості та виховне значення сюжетно-рольових ігор. Керівництво грою. Методи і прийоми керівництва розвитком сюжетно-рольових ігор і взаєминами дітей у процесі гри.

Особливості дидактичних ігор. Значення дидактичних ігор у вихованні і розвитку дітей, можливості використання їх в різних вікових групах дошкільного навчального закладу та в умовах сім’ї. Структура дидактичної гри: дидактичні та ігрові завдання, правила, ігрові дії, результат. Види дидактичних ігор: за навчаючим змістом; за характером матеріалу; за характером ігрових дій. Форми використання дидактичної гри в освітньо-виховному процесі ДНЗ: ігровий метод навчання; форма навчання; форма організації дитячої діяльності.

Рухливі ігри. Види ігор. Народні рухливі ігри. Специфіка використання в умовах сучасного суспільного та сімейного виховання.

Іграшка.

Поняття про дитячу іграшку. Н. Гавриш, Л. Артемова, О. Щеглова, С. Новосьолова, Є. Зворигіна, Д. Менджерицька, Є. Фльоріна про дитячу іграшку.

Виховне, освітнє, розвивальне значення іграшки: морально-естетичний орієнтир, засіб соціалізації, задоволення допитливості, спонукання до дії, сприяння формуванню самостійності, засвоєння соціального досвіду тощо. Історія іграшки. Педагогічні вимоги до іграшок дітей раннього та дошкільного віку: педагогічно доцільна, художньо досконала, має відповідати гігієнічним вимогам, безпечна, приваблива, різноманітна тощо. Н. Гавриш, О. Щеглова про іграшки дівчачі і хлопчачі.

Класифікація дитячих іграшок Є. Фльоріної. Педагогічна класифікація іграшок: за видами ігор; за ступенем готовності; за матеріалом; за величиною; за функціональними властивостями; за художньо-образним вирішенням.


Навчання дітей дошкільного віку.

Дидактика ДНЗ. Внесок науковців у створенні дошкільної дидактики. Навчання як спеціально організована діяльність вихователя і вихованців. Функції навчання. Суперечливий характер процесу навчання: між вимогами навчання і можливостями дітей; між особистим життєвим досвідом і науковими знаннями; між попереднім рівнем знань і новими знаннями; між вимогами і ставленням дітей до навчання тощо. Компоненти навчання. Навчальна діяльність дошкільників. Особливості процесу навчання дітей в ДНЗ, його своєрідність в порівнянні з навчанням у школі (О. Запорожець, Т. Поніманська та інші).

Загальні характеристики шкільного навчання: характер стосунків дитини з учителем; поява уроків; функціонування групи подовженого дня; виконання домашніх завдань; зміна провідної діяльності; перерви.
Педагогічний процес у дошкільному закладі.

Характеристика педагогічного процесу в ДНЗ: сутність, структура, принципи побудови. Розвивальне середовище як складова педагогічного процесу.

Середовище: предметне, розвивальне, предметно-розвивальне (М. Басов, П. Блонський, Л. Виготський, В. Петровський та інші).

Розвивальне середовище дошкільного закладу (К. Крутій, Т. Поніманська, Програма виховання і навчання дітей «Дитина» 2012).

Значення предметного розвивального середовища у вихованні, навчанні і розвитку дітей : вплив на розширення світогляду; збагачення уявлення про навколишнє; спонукання до діяльності (особливо гри); забезпечення спілкування з однолітками і дорослими; сприяння розвитку творчості; забезпечення можливості експериментувати тощо.

Структура предметно-розвивального середовища дошкільного навчального закладу: навчально-методичний комплекс; комплекс забезпечення життєдіяльності; оздоровлю вальний лікувально-профілактичний комплекс; міні-середовища кожної вікової групи. (К. Л. Крутій).

Колір в інтер’єрі ДНЗ. Сприйняття кольору дитиною дошкільного віку. Призначення приміщень в ДНЗ і їх кольорове вирішення.
Взаємодія ДНЗ і сім’ї у вихованні дітей.

ДНЗ – обов’язкова ланка загальної системи освіти. Сім’я – найперший і особливий соціальний інститут виховання Виховання у сім’ї як першооснова розвитку особистості. Народні традиції виховання.

Типи сімей за виховною місією та результати виховних впливів. Позитиви і негативи сімейного виховання дітей дошкільного віку. Робота педагогів з батьками з питань виховання та розвитку дітей. Завдання, зміст та форми організації роботи з батьками. Педагогічна освіта батьків.

Основні завдання і напрямки взаємодії в діяльності ДНЗ по відношенню до сім’ї.


Підготовка дитини до навчання в школі.

Готовність дитини до шкільного навчання як психолого-педагогічна проблема. Загальна (психологічна, фізична) та спеціальна готовність до школи.

Головні аспекти підготовки дітей до школи (А. Богуш). Умови і шляхи підготовки дітей до навчання в школі, в сім’ї та в дошкільному навчальному закладі. Діагностування готовності дитини до школи.

Форми зв’язку ДНЗ та школи у контексті формування у дошкільників готовності до шкільного навчання.

Л. Божович та О. Запорожець, Г. Люблінська про інтелектуальну готовність дитини ( високий рівень розвитку мовленнєвих операцій, здатність до узагальнень і систематизації; розвинені пізнавальні інтереси; достатній рівень розвитку розумових операцій; розвинений інтерес до пізнавальної активності; розвинена довільність усіх психічних процесів; вміння здійснювати самооцінювання і самоконтроль; уміння вчитися).

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка