Пропозиції Союзу експертів щодо Концепції запровадження оцінки майна, майнових прав для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства



Скачати 85.26 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір85.26 Kb.
Додаток 1

Пропозиції Союзу експертів

щодо Концепції запровадження оцінки майна, майнових прав для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (надалі – Концепція)

  1. Об’єктом оцінки майна, майнових прав для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі – оцінка майна для цілей оподаткування), є об’єкти оподаткування, які як майно ні в чому не відрізняються від об’єктів оцінки з іншою метою.

Предметом оцінки майна для цілей оподаткування є оціночна вартість, яка фактично є ринковою вартістю, що крім того кореспондується з розумінням справедливого податку.

Відповідно і методологія оцінки майна для цілей оподаткування не відрізняється від оцінки майна за інших обставин. Власне і методики визначення оціночної вартості окрім як ринкової вартості не існує.

Тобто оцінка майна для цілей оподаткування за своєю математичною суттю не відрізняється від звичайної оцінки, що визнають майже всі практикуючи оцінювачі.

На нашу думку оцінка майна для цілей оподаткування має мати особливий статус виключно внаслідок її соціологічного значення як складової частини визначення справедливого податку, що в свою чергу значною мірою формує державний бюджет.

Виходячи з зазначеного до оцінки майна для цілей оподаткування повинні ставитися більш жорсткі вимоги щодо об’єктивності, обґрунтованості, достовірності та прозорості процедури та результату оцінки ніж для оцінки з іншою метою.


  1. Об’єктивність, обґрунтованість та достовірність оцінки майна для цілей оподаткування має бути досягнена за рахунок:

  • підвищення вимог до суб’єктів оціночної діяльності;

  • вдосконалення та розробці методик та методичних рекомендацій для однозначного результату оцінки;

  • складання системи організації, проведення та контролю за оцінкою майна для цілей оподаткування, яка би зводила до мінімуму можливість недостовірної оцінки.

  1. Вимоги до суб’єктів оціночної діяльності перш за все стосуються їх базової освіти. На теперішній час до освітньо-кваліфікаційного рівня оцінювача висувається вимога про наявність будь-якої вищої освіти.

Ми глибоко переконані у тому, що оцінювач який має наприклад вищу медичну освіту, не повинен і не може оцінювати наприклад, судноплавні засоби чи літальні апарати (для цілей оподаткування тощо). Він не знає а ні конструкції, а ні технічного стану даних об’єктів. При цьому одержати ці знання у закладах, які готують оцінювачів просто неможливо, тим паче, що курс навчання по кожному напрямку оцінки не перевищує і місяця. А передбачене подальше річне стажування не може вважатися як достатня умова для отримання кваліфікації тому, що ділитися своїм досвідом (якщо він є) оцінювачі часто-густо не поспішають, як за суб’єктивними міркуваннями, так і за браку часу, відсутності педагогічного досвіду та ін.

У той же час, наприклад у Росії оцінювачі транспортних засобів вчаться півроку і отримують відповідний диплом. У жодній із цивілізованих країн немає практики, коли незалежно від напрямку освіти, після трьохденного або тижневого теоретичного прослуховування лекцій, людина вважається такою, що отримала достатній рівень теоретичних знань для оцінки заводів, шахт, бізнесу, об’єктів нерухомості чи транспортних засобів.

Нажаль, фахова непридатність є поширеним явищем у сучасній оцінці в Україні. Залишається відсутнім в законодавстві про оцінку відповідь на питання: «Взагалі, навіщо оцінювачу вища освіта (згідно Закону «Про оцінку майна…», якщо він не застосовує базові знання в оцінці? Може більш професійним був би оцінювач без освіти але з досвідом роботи в галузі об’єкту оцінювання?»

Таким чином існуюча система відбору та підготовки оцінювачів не відповідає а ні вимогам оцінки взагалі, а ні тим паче оцінці майна для цілей оподаткування.



Вважаємо, що для оцінки майна для цілей оподаткування необхідно:

  • нормативно передбачити при оцінці майна обов’язкове залучення оцінювачів які мають вищу спеціальну освіту за фахом, який відповідає основному призначенню об’єкта оцінки. До оцінки, як виняток, можливо залучати оцінювача який не має вищої спеціальної освіти за фахом, лише у разі наявності у нього підтвердженого практичного та безперервного досвіду оцінки за певним напрямом не менш як 10 років;

  • виходячи з того, що на теперішній час, критерії вищої освіти за напрямом оцінки висуваються лише судовим експертам, передбачити їх залучення до оцінки майна для цілей оподаткування, зважаючи на те, що судові експерти у відповідності до ст.13 ч.6 Закону України «Про судову експертизу» мають право проводити на «договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб…». Держава вже витратила і час і кошти на підготовку фахівців з експертизи (ми маємо на увазі судових експертів як в системі Мінюсту так і в системі МВС), які згідно з законом відповідають найвищим професійним критеріям. Тому не зрозуміло, яким чином судові експерти не потрапили до переліку осіб,що залучаються до оцінки з метою оподаткування, в той час як цю функцію держава мала би покласти на судових експертів в першу чергу. Ми вважаємо, що перешкодою до цього є лише міжвідомчі бар’єри а не інтереси держави;

- увести норму, яка передбачала би при оцінці цілісних майнових комплексів, маючих за критеріями ФДМУ державне значення, обов’язкове залучення декількох оцінювачів які мають вищу спеціальну освіту за фахом, який відповідає основному призначенню об’єкта оцінки;

  • передбачити повноцінний процес навчання оцінювачів за програмами з урахуванням теоретичних та практичних знань, з системою проміжного контролю знань по темам, та підсумковим іспитом з видачею диплому, з відповідно розрахованим строком навчання, який має вимірятися щонайменше місяцями а не днями як зараз;

  • провести атестацію викладачів навчальних закладів, що готують оцінювачів;

  • передбачити систему підвищення кваліфікації оцінювачів, яка включала би систему стажування у навчальному закладі з послідуючим екзаменом у експертно-кваліфікаційній комісії ФДМУ (а не навчального закладу як зараз).

  1. На наш погляд також неможливо отримати об’єктивні результати оцінки при відсутності відповідних методик та методичних рекомендацій оцінки, чи у разі відсутності у них чіткого алгоритму дослідження.

Нажаль, з моменту створення ФДМУ і по теперішній час, по цілому напрямку оцінок немає відповідних методичних рекомендацій та положень (по тим же літальним апаратам, судноплавним засобам та більшості інших об’єктів оцінки), що визначали би у повному обсязі алгоритм розрахунків.

Більшість посилань при проведенні оцінок доводиться на популярну літературу, яка не може бути нормою в оцінці або методик, які носять загальний характер. Якщо наводиться алгоритм оцінки у окремих статтях та книгах, то незрозуміло чому його не може бути доведено до норми з метою єдиного і правового його застосування? Оцінка з метою оподаткування повинна здійснюватися за чіткою та прозорою методикою по кожному напрямку оцінки по чіткому та прозорому алгоритмові.

Слід констатувати той факт, що у разі оцінки цілісних майнових комплексів методично не виражена специфічність об’єкта оцінки – будь то металургійний гігант, шахта чи м’ясо-молочний комплекс. На наш погляд, такий підхід неприпустимий навіть з точки зору просто здорового глузду.

Не вважаючи на те, що більшість методик ставлять за мету визначення вартості об’єкту оцінки, а відповідно передбачають наведення розрахунків з метою отримання конкретного значення, по своєму змісту вони (окрім Методики оцінки колісних транспортних засобів) більш схожі на методики з мистецтвознавства, чи філософії, оскільки практично не мають формул, чіткого математичного алгоритму.

Слід також зазначити, що з тої невеличкої кількості діючих Методик оцінки майна, ще менш розроблено за участі наукових закладів України. Ми можемо навести лише Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка розроблялася за участю 5 науково-дослідних інститутів Міністерства юстиції України та науково-дослідного інституту Міністерства транспорту України, а також за підтримки науковців МВС, та практикуючих фахівців громадських організацій – Союзу експертів України та Українського товариства оцінювачів.

Вважаємо, що для оцінки майна для цілей оподаткування необхідно:


  • у терміновому порядку розробити методики, методичні рекомендації та положення оцінки по кожному напрямку оцінки, по яким вони ще не розроблені;

  • вдосконалити методику оцінки цілісних майнових комплексів, яка повинна мати підрозділи, щодо специфіки оцінки об’єктів найбільш важливіших для країни галузей;

  • обов’язково залучити для розробки Методик оцінки науковців державних науково-дослідних інститутів та Академії наук України.

  1. Щодо системи організації, проведення та контролю за оцінкою майна для цілей оподаткування, то вважаємо що він має складатися з підвищеного рівня відповідальності громадських саморегулівних організацій оцінювачів (далі – СРО) та діючого механізму контролю збоку держави.

Для досягання цієї мети потрібно мати доступ збоку держави до всіх результатів оцінки майна, який може бути у вигляді реєстру оцінок майна для цілей оподаткування. Даний реєстр має вестися органом державної влади на якого покладені функції контролю за сплатою податків. Одночасно цей орган, базуючись на даних реєстру оцінок має право перевірки правильності оцінки майна для цілей оподаткування шляхом проведення рецензування звітів, призначення експертизи (експертних досліджень) згідно статті 84 Податкового кодексу України. Підставою для подібної перевірки може бути наприклад, більш ніж 20% різниця результатів оцінки з середньостатистичними даними вартості майна у даному регіоні. У випадку з оцінкою автотранспортних засобів це можливо здійснювати уже на теперішній час, основуючись на передбаченим Методикою оцінки колісних транспортних засобів довіднику з середньостатистичними цінами – «Бюлетеню автотоварознавця».

В свою чергу, наповнення реєстру оцінок майна для цілей оподаткування, пропонуємо покласти на СРО, до компетенції яких належить первинна перевірка проведеної оцінки.

Зазначений механізм передбачає, що оцінювач має виконати оцінку та в електронному форматі передати її до СРО, яка внесе результати оцінки до реєстру оцінок, попередньо перевірив її результати у обраний даною організацією спосіб.

Як варіант, може розглядатися варіант щодо направлення до СРО електронної копії висновку із реєстру оцінок. В цьому випадку скорочується час на оформлення угоди під час якої потрібна оцінка майна для цілей оподаткування. У разі необхідності, донарахування до бюджету може бути зроблено по факту перевірки звіту.

Запропонований механізм має переваги в тому, що передбачає відповідальність не тільки оцінювача, а і СРО, надаючи їй при тому право самостійного вибору засобів перевірки процедури та результатів оцінки. Одночасно значна частина витрат на створення та самої роботи з ведення реєстру покладається саме на СРО. Саме подальше існування СРО буде залежить від якості повсякденної оцінки, виконаної членами даної організації, що примусить її до вибору більш ефективних засобів контролю за оцінкою майна для цілей оподаткування.

Форма реєстру оцінок майна для цілей оподаткування, повинна конкретизувати проведені розрахунки, виключити ганебну практику сьогодення, коли багатосторінковий звіт з оцінки майна на 99% відсотків складається з відвертої «води», переписаних з підручника загальних фраз, а у висновку надається вартість майна без будь яких розрахунків та обґрунтування.

Запропонований механізм, на нашу думку, є набагато ефективнішим ніж існуючий на теперішній час і який базується на рецензуванні звітів. Вибіркове рецензування звітів СРО, абсолютно не ефективне, оскільки оцінювач для рецензування надає «прилизані» звіти. Аналогічна неефективність рецензування і у разі самостійного вибору оцінювачем рецензента, що має майже розповсюджений характер. Більш того, в останньому випадку закладена дуже велика корупційна складова.

Одночасно вважаємо хибними пропозиції щодо додаткового навчання та складання іспитів оцінювачів майна для цілей оподаткування, керівників суб’єктів оціночної діяльності, створення інших умов, що з одного боку призводять до значних грошових витрат, які в кінцевому випадку покладаються на платників податку, а з іншого боку складають ледь приховані корупційні схеми.



На нашу думку, втілення запропонованої концепції дозволило би підвищити надходження до державного бюджету, навіть у разі зменшення самої ставки податку.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка