Прощай, Букварику Вч



Скачати 122.07 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір122.07 Kb.
Прощай, Букварику

Вч. Благословенна та ясна година,

Коли Буквар до рук бере дитина.

Яка ж оце відповідальна мить,

Нехай Господь всіх нас благословить.




  1. Вед. Добрий день, шановні гості,

Раді вас вітати.

Першокласники тут будуть

З Букварем прощатись.


  1. Вед. Буде в нас сьогодні свято,

Першокласників зберем.

Хай приходять всі малята

Попрощатись з букварем.



  1. Вед. Ну, а гості перевірять

Чи діти всі читати вміють.

Чи можна всім школярам

Прощатися з Буквариком.



  1. Вед. Свято наше вже триває,

А першокласників немає.

Давайте разом погукаєм

Та зі святом привітаєм.

(під оплески і музику до залу входять 1-класники)



  1. Добрий день, шановні друзі,

Мами, тата, вчителі,

Ми за все вам вдячні дуже,

Наш уклін вам до землі.

У нас сьогодні свято в школі,

Ми прийшли всі залюбки

Всім розказати і показати

Ми уже не малюки
Всі: Ми уже не малюки!


  1. Тепер ми учні.

Нове життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі.

Тепер ми учнів, школярі.

І від дзвінка і до дзвінка

Робота наша не легка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учительці відповідай.

Та все це не лякає нас.


Всі: Бо ми старанний 1-ий клас.



  1. Рік тому ми перший раз

Всі прийшли у 1-ий клас.

А тепер ми ось які –

Старанні, спритні, школярі.

Ми усі прийшли до школи –

Костя, Аллла, Софія, Діана і Денис.

Щоб, як кажуть у книжках,

Зоряний у нас був шлях.

В музиці, в літературі,

В математиці і культурі.
Всі: Ми засвітимо зірки.


  1. Так, у нас сьогодні свято,

Очі радісно горять.

Ми свою найпершу книжку

Дружно будемо вітать.

Наші любі мами й тата,

Вам нині будем звітувати,

Чого навчилися вже в школі,

Щоб потішить вас доволі.

Ще рік тому були ми малюками,

Ходили кожен день у дитсадок.

Та восени вже стали школярами.


Всі: Тепер буквар весь знаєм назубок.


  1. Ми навчилися читати,

Малювати і співати,

Можемо речення складати

І задачу розв’язати.

Знаємо вже чому дощик іде,

І вночі ясне сонечко де.

Що таке космос, і що таке зорі.

І що найкраща планета земля.

Всі: Та щодня здобуваєм нові знання.


  1. Ми були такі маленькі просто жах!

Нас носили наші неньки – на руках.

А тепер ми подивіться – он які!

Вже ніхто на нас не скаже – малюки.

Ми вдягаємося, вмиваємося – самі!

Знаєм букви, знаєм ноти – до, ре, мі.

І з’їдаєм все до крихти, щоб міцніть.

Нумо! Спробуйте тепер нас підніміть.



  1. Ми концерт підготували,

  2. В нього ми всю душу вклали,

  3. Як сподобається вам,

  4. То плещіть завзято нам.

  5. А щоб, ви не сумували.

  6. Ми вам пісню заспіваєм.


Пісня (Ми першокласники)
Вбігає Буратіно.(під музику)

Буратіно. Привіт друзі. Я довідався, що у вас сьогодні свято і прибіг. Боявся запізнитися. А я дуже люблю ходити на свята і театр. А в школу ходити не люблю. Це ж вставати рано треба, а ще й писати, читати, рахувати.

  • Жах!

  • Ви ж теж не любите вчитися?

  • Правда ж? Тоді сховайте мене від Мальвіни. А то знову примусить іти на урок.




  1. Уч. Ні, Буратіно, уроків ми не прогулюємо і тобі не радимо.


Танець з Букварями
Буратіно. Ой як соромно – о – о. Якби я знав це раніше – не продав би свій Букварик. Але я і так всі букви знаю. Ось (показує букви і називає) Ви, Ми, Ли, Пи, Ки, Ри… (діти сміються).

  • Ви чого смієтесь?

  • Я всі букви назвав.


Заходить Мальвіна.
Мальвіна. Назвав то всі, але не правильно. Та сьогодні свято і сумувати не варто. То ж діти тобі допоможуть. Але ти обов’язково мусиш повернути свій Букварик і ходити до школи. (Діти розповідають вірші про букви).

Ми літери відомі,

Ми всякому знайомі,

Але про кожну літеру

Ви знаєте не все.

Ми літери незвичні,

Ще й дуже симпатичні.

Бо кожна жарт чи віршика,

Чи казочку несе.

Всім відома:



А Буква «А»

Алфавіту голова!


Бе. Йшов баранчик з нами в ліс,

На рогах травичку ніс.


Ве. Буква «Ве» така цікава:

Стовпчик — зліва, дужки — справа.


Ге. Буква «Ге» як кочерга,

В неї є одна нога.


Ґе. «Ґе» вгорі ріжечок має,

Кожен першокласник знає.


Де. Подивись: маленькій дім.

Буква «Де» — як дах на нім.


Е. Далі після букви «Де»

Йде зубаста буква «Е».


Є. «Язичок у мене є!» —

Вихвалялася буква «Є».


Же. Сніжинка не розтане вже,

Бо ця сніжинка буква «Же».


Зе. Наче рідні дві сестри —

Буква «Зе» і цифра три.


І. Буква «І» — як одиниця,

Гостронога, наче спиця.


И. Намалюю палки три,

От і вийде буква «И».


Ї. Це чиї крапки?

«Мої!» — закричала буква «Ї».


Й. «И» у шапочці новій

Перетвориться на «Й».


К. Як пів букви «Же» — така

Ця кумедна буква «Ка».


еЛ. Лис ласкає лисеня,

А Лось лосеня,

Лев ласкаво лапою

Левеня поляпує.


еМ. Буква «еМ» — як дві гори,

Що стоять, мов дві сестри.


еН. Нам знайома буква ця —

Ніби планка на стовбцях.


О. Буква «О» така от кругла,

Хто не бачив — подивись;

Наче сонце, наче бублик,

Мов обручик — хоч котись.


Пе. На хокеї, на футболі,

Буква «Пе» — ворота в полі.


еР. Тигреня весь день ричало,

Букву «еР» — воно вивчало.


еС. Придивіться вночі до небес,

Світить місяць там буквою «еС».


Те. Букву «Те» потрібно знати,

З неї пишуть слово «тато».


У. Сказав горобчик: «Букву "У"

Боюсь я дуже, татку!»

Татусь питає: «А чому?» —

«У» — схожа на рогатку!


еФ. Що це? Ключик від замка?

Ні! Це буква «еФ» така.


Ха. Хрюша хрестики малює.

Ну й художник — ха! ха! ха!

«Це не хрестик! — каже Хрюша.

Я вивчаю букву "Ха"».


Че. «Че» з четвіркою так схожі!

Хто їх розрізнити зможе?


Це. Буква «Це» — внизу гачок,

Наче з краником бачок.


Ша. Три стовпці, внизу межа –

От і вийшла буква «Ша».


Ща. Букву «Ща» впізнає кожен,

«Ща» на щітку трохи схожа.


Ь. Я не шість, я — м'який знак,

Це повинен знати всяк.


Ю. Буква «Ю» — вона така:

Бублик став коло кілка.


Я. — Я і буква, Я і слово! —

Вихвалялась буква «Я». —

Та чомусь у алфавіті

Стала аж позаду я.



Буратіно. Та як же його повернути? Ну не правильно я букви назвав. Але книжки читати я і без Букварика вмію. Не вірите? Я вам доведу. (Дістає книжку, читає).

Там на клумбі росте бак. (Мальвіна дивується, хапається за голову).


Діти. Ой не так, ой не так, там на клумбі росте мак.
Буратіно. На дивані кіт гурчить

Діти. Не правда, він мурчить.

Буратіно. В нірку враз сховалась тиша.

Діти. Та не тиша, може … миша.

Буратіно. В лісі виросла Галинка.

Діти. Не Галинка, а ялинка.

Буратіно (засоромлено). Нічого не розумію. Я ж намагався читати правильно. А хтось мені заважав, в останню мить міняв букви. Я розумів, що виходить нісенітниця, а зупинитись не міг.

(Чути хихикання. На мітлі під музику залітає Баба-Яга)

Б-Я(співає). Я летіла на мітлі

Щоб на святі буть мені.

Свою ступу розтрощила

Сильно ноги намочила. (танцює, а коли музика закінчується. Сідає на підлогу, дістає з чобота ганчірку і викручує так, щоб потекла вода. Стогне. Ох-ох-ох).



Б-Я. Ох, як поспішала!

Спати довго не лягала.

Довго – довго готувалась

Поки – то сюди дісталась.

Що? Святкуєте щосили? А мене не запросили? Отож я вам влаштувала, Букварика від Вас сховала. Ну, що? Букварикове свято, а його вам ніде взяти? Хі-хі-хі. Ох тепер вже не стерплю. Швидко всіх вас проковтну.

Мальвіна. Ти, бабусю, почекай!

І нас усіх не ковтай.

І на святі добрі будем.

Відпусти Букварика, будь – ласка.

Б-Я. Хочете повернути Буквар? Тоді виконайте мої завдання.


  1. Скільки букв в українському алфавіті? (33)

  2. Яка літера стоїть перша? (А)

  3. А остання? (Я)

  4. Як називається село в якому знаходиться ваша школа? (Декабристи)

  5. А наша країна (Україна)

Б – Я. Якщо Ви такі розумні, то навчіть мене вірші складати. Я буду починати речення, а Ви додавати «І я» Згода?

Починаємо.




  • Я сьогодні рано встала … (Діти. І я.)

  • Чисто все поприбирала … І я.

  • Каву чорну заварила … І я.

  • Кицьку чорну отруїла … Не я.

Б – Я. Ох і неуважні Ви. Слід додавати «І я». А ви « Не я, не я».

  • Зрозуміли? Продовжимо?

З усіма тепер вітаюсь … І я.

Щиро всім я усміхаюсь … І я.

Всім я друзям помагаю … І я.

Цвяхи в крісло забиваю … Не я.



Б – Я. Ну гаразд. Я вас прощу. Букварика відпущу, але обіцяйте, що мене запросите на свято.

Діти. Бабусю – Ягусю, залишайтесь у нас на святі, будь-ласка.


(Співає «Я веселий Букварик»)

(З’являється Буквар). (1 кл. шикується на сцені).

  • До здачі урочистого рапорту Букварю стояти струнко.

  • Шановний, Букврику! Тобі рапортуємо:

На свято прощання зібралися всі 1-класники, їхні батьки, гості та вчителі.

  • Букварику! На свято прощання з тобою зібралися ….

(Вбігає 1 учень).



  • За час навчання в 1 класі вивчено 33 букви українського алфавіту. Це допоможе нам у майбутньому вивчити й інші мови світу.

  • Учням першого класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок 100 казок.

  • Списано, переписано, недописано в зошитах багато десятків сторінок.

  • Загублено 10 поганих звичок, 14 ручок, 25 олівців.

  • 7 лінійок, зо два десятки гумок і 15 ґудзиків.

  • Над важкими задачами «поламано» 6 голів, зламано 2 стільці, 7 замків у портфелях і ранцях.

  • На території школи розбито 1 клумбу, 5 носів, наші коліна і майже 2 шибки.

  • Не доведено до інфаркту 1 вчительку і всіх мам і бабусь.

  • Так клас живе цікаво і не збирається зупинятися на досягнутому.

Всі разом: Рапорт зданий.

(Під кінець Буквар хитає головою, кліпає, потім знесилено падає на стілець).
Буквар. Ой!Ой!Ой! Оце навчив! Оце дожився!


  • Букварику, не журися, це ж ми пожартували, щоб тебе розсмішити.


Буквар. Так це не правда?


  • Звичайно. А якщо й правда то тільки трішечки. А головна правда в тому, що ти навчив нас читати і писати. Усміхнись.


Буквар. Дякую вам. Тепер я спокійний і можемо подовжувати свято. Я ж не сам до вас прийшов, а свого братика Післябукварика привів.

Знайомтесь.

(Входить Читанка).

Ч-ка. Добрий день, друзі! Всіх вас вітаю.
Букварик. Любий друже, прийми естафету.

Веди школярів по дорогах планети.

Хай відкриють їх розум і руки.

Незнані шляхи на планеті Науки.


Ч-ка. Я – книга не прочитана-

Навчатиму ваш клас,

Я з вами говоритиму,

І вислухаю вас.

Букварику, мій братику,

Розумна голова.

А ти спочинь до вересня

Чи просто погуляй,

Букварику, мій братику,

Спасибі і прощай!
Букварик. (дарує дітям квітку семипелюстку).

Квітку цю я вам подарую.

З нею в клас із класу впевнено крокуйте.

Кожен рік бажання щирі загадайте

І мерщій від квітки пелюстку відривайте!

І як торкнеться пелюстка землі,

Реальними стануть бажання оті.
Діти. Дякуємо! (відривають пелюстку і промовляють чарівні слова).

Лети, лети, пелюстко,

Всім щастя пренеси,

Лишень торкнешся рідної

Ти матері – Землі.
Пісня (Букварику прощай)
Вед. Ось і закінчилось наше свято.

Всім присутнім хочемо побажати

Щастя, здоров’я, статків і миру.

Здійснення мрій і веселого співу.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка