«Прощавай, наш дитячий садок, нас у школі чекає урок!»



Дата конвертації07.03.2016
Розмір111 Kb.
«Прощавай, наш дитячий садок, нас у школі чекає урок!»

Своє перше у житті свято випускного, уже дорослі вихованці ДНЗ «Сонечко»,відсвяткували 29 травня.

Веселих малюків, які ще вчора кружляли у казковому пориві дитинства та безтурботності, в цей день було просто не впізнати. Дівчата у красивих сукенках та з елегантними зачісками походили на казкових принцес, а хлопці у модних костюмах та різнобарвних краватках − на їхніх прекрасних принців.

Навіть той факт, що у селі тимчасово була відключена електроенергія, не міг зіпсувати справжнього святкового настрою. Процес освячення, нещодавно встановленого на території садку дитячого майданчика, який мав відбутися після дійства, всечесні отці о. Володимир та о. Богдан провели перед випускним. А після того, як спеціалісти полагодили поломку, через яку без електроенергії залишився практично весь район, розпочалося довгоочікуване свято.

Проводжати дітей із країни дитинства до країни знань, завітали не тільки люблячі батьки, але й родичі та просто небайдужі мешканці села. Свої вітання принесли і запрошені гості − о. Богдан Верхомій, сільський голова Володимир Шматько та майбутня перша вчителька дітей, Божагора Галина Андріївна.



http://selobila.at.ua/avatar/golovna/1/vupysksad20148.jpg

Випускний став не черговим дитсадківським святом, а справжнісінькою підготовкою до шкільних буднів. Адже, як тільки проминуть теплі літні місяці, для колишніх малюків продзвенить перший у їх житті шкільний дзвінок. Тому, діти демонстрували всім свої яскраві портфелі, репетирували перший день у школі та прощалися з улюбленими іграшками, якими відтепер бавитимуться інші діти.

Багато зворушливих слів пташкою злітали з вуст маленьких випускників. Малеча дякувала дитсадку, який став для них рідним, вихователям, які піклувалися про них, батькам, які подарували їм життя.

http://selobila.at.ua/avatar/golovna/1/vupysksad201414.jpg

Можливість повернутися в минуле та заглянути у майбутнє подарувала дітям Фея Часу, яка завітала в гості з Чарівним Годинником в руках. Також діти поділилися з присутніми найсокровеннішим – розповіли, ким хочуть стати, коли виростуть. Отож, хтось бажає лікувати людей, хтось мріє дефілювати по подіуму, а комусь не терпиться заробити багато грошей і стати бізнесменом.

Як відомо, вихованці дитсадка «Сонечко» − знані танцюристи та співаки. Тож, як могло обійтися їхнє останнє свято у рідному закладі без мелодійних пісень та хитромудрих танців у власному виконанні. За це талановитих діток і винагородили щедрими оплесками.

Попри те, що діти покидають стіни дитсадка, всі урочистості були як для справжніх випускників школи: вручення грамот та медалей, прохід під рушниками. 



http://selobila.at.ua/avatar/golovna/1/vupysksad201417.jpg

Своє вітальне слово сказали і найдорожчі люди маленьких випускників – їхні батьки. Мамі Артемка Супруна поручили звернутися від імені батьків до дітей та їхніх вихователівОсь, і залишилося позаду безтурботне дитинство з його безкінечними іграми та розвагами. Попереду на дітлахів чекають цікаві та нелегкі шкільні роки. А поки що можна відпочивати, насолоджуватися красним літечком, яке ось-ось постукає у двері. Щоб у вересні, з новими силами і мріями прийти на свій перший у житті шкільний урок.


« Під звуки випускного вальсу дитинство відпливає в даль…»

червня, у Міжнародний день захисту дітей, випускників Білівської ЗОШ І-ІІІ ст. всією сільською родиною проводжали у доросле життя.

Через несприятливі погодні умови, які продовжують розчаровувати українців вже декілька днів поспіль, свято довелося перенести у приміщення фойє Білівського будинку культури. Проте навіть дощ, який у день випускного, символічно, трохи притишив крок, не міг стати на заваді чудового настрою в одне з найяскравіших та незабутніх свят у житті – свято випускного балу.

Зала місцевого будинку культури сяяла у день випускного різнобарвними стрічками та повітряними кульками, і теплотою приймала своїх гостей.

Образи випускників 2014 року стали для усіх повною несподіванкою. Колишні галасливі школярі, наче помахом чарівної палички, вмить перетворилися в елегантних леді та джентльменів. Проте, головною їх прикрасою стали, зовсім, не яскраві костюми та вишукані сукні, а сяючі погляди, сповнені віри в краще майбутнє.

«Без Бога – ні до порога» - завжди говорить мій колишній класний керівник. Справді, таке важливе дійство не могло пройти без богослужіння у церковних храмах с. Біла. Спочатку, у церкві Різдва Пресвятої Богородиці, тоді у храмі Воздвиження Чесного Хреста. Після благословення всечесних отців о. Богдана та о, Володимира, щасливі випускники попрямували на офіційну частину свого свята до Будинку культури.

http://selobila.at.ua/avatar/golovna/1/tqgxhglesy0.jpg

За традицією офіційна частина випускного вечора розпочалася з промов запрошених високоповажних гостей: директора школи Ярового Юрія Михайловича та сільського голови Шматька Володимира Петровича. З їх вуст пролунало багато хороших слів напуття та побажань. Згодом випускникам були вручені результати їхньої 11-річної роботи − атестати про закінчення повної середньої освіти. Ще одні «нагороди» випускники отримали вже з рук своїх наступників, учнів 10-го класу у вигляді грамот та саморобних медалей». Також, про кожного з винуватців свята був складений цікавий віршик, в якому відображалися таланти, переваги та особливості кожного з них.

Невимовно зворушливим було цьогорічне свято закінчення школи. З особливим трепетом бриніла промова випускниці Олесі Божагори та її мами; сльозами наповнювались очі, коли звучала у виконанні однокласників пісня про найдорожчу людину; щеміло серце, коли до дітей зверталася їх друга шкільна мама, класний керівник, Скрипник Ольга Тарасівна.

Дещо сумний настрій дійства перемінили його веселі гості. В честь свята, подарунок своїм старшим братам і сестрам, зробили учні молодших класів, виконавши жартівливий танок під запальні ритми «Пісні про знання Буратіно». Та й самі випускники не давали собі затужити: розвеселяли всіх присутніх кумедними поезіями про вчителів, однокласників і шкільні роки.

Ті, хто найбільше хвилювався і з особливим нетерпінням чекав цього дня, також долучилися до привітань. Матері випускників зробили своїм коханим дітям музичний подарунок, проспівавши для них зворушливу пісню.

Та, попереду була одна з найбільш очікуваних частин свята – вальс випускників. Варто сказати, що танець однокласників став справжнісіньким фурором, адже на такому високому рівні, здається, не танцював ще, ні один із випусків. Особливу похвалу варто висловити хореографу-постановнику цієї композиції, вчительці фізкультури Тетяні Дмитровській. Саме завдяки чіткому керівництву і фантазії цього педагога, танець вдало втілився талановитими учнями в життя. Наприкінці свята випускники виконали іще один танець, щоправда, уже зі своїми батьками.



http://selobila.at.ua/avatar/golovna/1/j6nrza3cdq8.jpg

Здійснивши прощальне коло слави, випускники під проводом свого класного керівника, Скрипник Ольги Тарасівни пройшли під аркою з вишитих рушників. Їх щедро засипали пшеницею та монетами на щастя і без зупину аплодували.



http://selobila.at.ua/avatar/golovna/1/a7s74mfxasm.jpg

Всі односельчани враз стали великою родино, яка з тремтінням спостерігала за своєю дитиною, що робить крок у незвідане, крок у доросле життя…


Спортивне свято із присмаком журби

22 червня 2014 р. ознаменувалося для с. Біла двома довгоочікуваними подіями – відкриттям спортивного комплексу «Чемпіон» та проведенням на його території XXIV Районних сільських спортивних ігор Чортківщини.

19 червня у церковному календарі позначене як свято Пресвятої Євхаристії, однак традиційно воно переноситься на неділю. В цей день християни освячують у храмах запашні віночки з цілющих трав, а дітки з трепетом приймають своє Перше Причастя. Символічно, що спортивні ігри зійшлися в часі з такими важливими подіями у християнському житті.

У спортивних змаганнях прийняли участь команди 32-х населених пунктів району в таких видах спорту: армрестлінг, перетягування канату, підтягування на перекладині, шашки, гирьовий спорт, спортивна сім’я, волейбол та міні-футбол.



http://selobila.at.ua/avatar/golovna/1/spartakada20143.jpg

Захід був приурочений двом знаменним подіям − 95 річниці Чортківської офензиви та 100-річчю від дня створення легіону Українських Січових Стрільців. Також в цей день вшановували пам'ять героїв Небесної Сотні, військових та цивільних, які полягли на Сході Україии від рук терористів. За попередніми підрахунками кількість останніх зросла вже до 356 людей. В знак жалоби, під час відкриття змагань на одну хвилину все завмерло в скорботному мовчанні. Спортивне дійство урочисто розпочалося з підняття державного прапору під супровід національного гімну України минулорічними переможцями змагання серед спортивних сімей – білівською сім’єю Свириди.

Високу майстерність та фізичну підготовку показали учасники танцювального колективу сільського Будинку культури, учні Білівської ЗОШ під керівництвом хореографа Марії Канюки. Дівчата виконали три танцювальних номери під запальні сучасні ритми, за що були нагороджені щедрими оплесками.
http://selobila.at.ua/avatar/golovna/2/spartakada20146.jpg
Наприкінці дійства відбулося оголошення результатів ігор і нагородження призерів кубками, медалями та грамотами. За загальними підрахунками спортсмени Білої одержали 4 перемоги

В зв’язку з подіями на Сході України, будь-які розважальні заходи у вигляді дискотеки чи живої музики, скасували. Спортивний захід був покликаний популяризувати спорт та здоровий спосіб життя, а також згуртувати людей.


Дитяче «Олімпійське літо»

1 серпня ц.р. на території спортивного комплексу «Чемпіон», що у с. Біла, пройшли дитячі спортивні змагання під назвою «Олімпійське літо». За першість у них боролися дві команди – «Сонячні промінчики» (ДНЗ «Сонечко» с. Біла) та «Козачата» ( ДНЗ №1 «Золота рибка» м. Чортків)

http://selobila.at.ua/avatar/golovna/2/zmaga.jpg

Варто зазначити, що змагання відбулися рамках всеукраїнського проекту «Олімпійський день». Ініціаторами дійства виступили завідуюча ДНЗ №1 «Золота рибка» Раїса Обшарська, в.о. завідуючої ДНЗ «Сонечко» Світлана Гнатюк, голова Чортківського районного ФЗН «Спорт для всіх» Віктор Нагірний, сільський голова Володимир Шматько, а також інструктор змагань Тетяна Валентинівна. До речі, призи, серед яких солодощі, значки та грамоти, були надані сільським головою і ФЗН «Спорт для всіх».


Звісно, що Олімпійське свято не могло обійтися без тріумфального Олімпійського вогню. Честь виконання почесної місії випала інструктору змагань, Тамарі Валентинівні. Гадаю, такий ритуал дозволив дітям відчути себе справжніми спортсменами, що боряться за омріяне Олімпійське золото.

http://selobila.at.ua/avatar/golovna/2/zm.jpg

Після традиційного підняття державного стягу Віктором Нагірним разом з учасниками обох команд, змагання офіційно стартували.

Дві команди, кожна з яких налічувала по п’ять хлопчиків та дівчаток, були вишикувані в ряди. Перед учасниками стояло виконання 7-ми конкурсів: біг з перешкодами, хокей з м’ячем, біг у мішках, кидання м’яча в обруч, перегони на самокатах, передавання м’яча, перетягування канату. В останньому разом зі своїми вихованцями за першість боролися завідуючі садочками.

http://selobila.at.ua/avatar/golovna/2/zmagannya.jpg

У перерві між активним виконанням конкурсів та нестримним вболіванням, присутніх розважали вихованці хореографа Марії Канюки Білівського будинку культури. Здібні танцюристи спочатку в народному вбранні, а пізніше стилі кежуал виконали два танцювальних номери. Хоча танцювали в той день не тільки малі артисти, а ще й учасники команд-суперників. Під запальні ритми діти із задоволенням вели у колі веселих «каченят».



http://selobila.at.ua/avatar/golovna/2/zmagan2.jpg

Хоча змагання були дитячими, та у них вистачало і духу суперництва, і непереборного бажання першості. А підтримка з боку глядачів, гадаю, примножувала ці спортивні якості в стократ.

Отож, після підбиття підсумків за результатами семи конкурсів переможцем «Олімпійського літа» було визнано…дружбу. Урочисте вручення призів викликало море позитивних емоцій як у маленьких спортсменів, та і в їхніх вірних вболівальників.


  • http://selobila.at.ua/avatar/golovna/2/zmagan.jpg

Навіть у такі важкі для України часи, діти мають відчувати себе захищеними. Подібні заходи покликані донести до кожного малого українця, що ми єдина нація і нас так просто не здолати. Що коли ми будемо здоровими, розумними та сильними, то ніякі вороги нам будуть не страшні.
У Білій відзначили 23-й День Незалежності України
На відзначення 23-ої річниці Незалежності України у білівчан були свої грандіозні плани. А саме, після богослужіння, жителі села у вишиванках та з національною символікою, на чолі зі священиками мали пройти пішою ходою до могили «Борцям за волю України», провести там молебінь і невеличкий концерт. Та погода, яка весь день капризувала то поривистим вітром, то рясним дощем, планам завадила. І все задумане довелося провести по-іншому.
Традиційно, богослужіння у двох церквах розпочалися близько 10 год. ранку. Молебінь, яку мали відправити біля могили, відправили одразу після служби у церквах, а патріотичний міні-концерт глядачі спостерігали у стінах Будинку культури.
Варто зазначити, що всі учасники концерту були одягнені у вишитий одяг та мали із собою синьо-жовту символіку. У програмі виступу не було передбачено жодних естрадно-розважальних композицій, а лиш громадянські та патріотичні. Основними темами пісень виступали любов до України, подяка солдатам за виконання їхнього громадянського обов’язку, туга матері за сином тощо. Під час концерту пам'ять героїв Небесної сотні та загиблих під час АТО на Сході вшанували хвилиною мовчання.
Хвилюючі нотки зворушливих пісень, що лунали з вуст учасників народного хору, вокалістів Світлани Гнатюк, Миколи Криси, Роксолани Нагірняк, Оксани Задорожної, Олесі Скрипник, Аліни Франків та інших, змушували присутніх не приховувати гарячих сліз. Особливо тужливою усім видалася композиція «Мамо, не плач» авторства Оксани Максимишин-Корабель та Михайла Олійника, яку виконав вище згаданий Микола Криса.
Після державного гімну до присутніх звернулася в.о. сільського голови Котуза Надія Іванівна. У своїй промові вона привітала односельчан із 23-річницею з Дня Незалежності України та 572-ою річницею з Дня села і висловила свої співчуття з приводу трагічних подій у нашій державі. Нагадаємо, що тимчасово обов’язки сільського голови, який проходить військові навчання у м. Мукачево, виконує секретар сільської ради.
http://selobila.at.ua/avatar/golovna/2/nezaleznst5.jpg

Також по завершенні концерту своє слово до громади мовив настоятель храму Воздвиження Чесного Хреста о. Володимир Заболотний. Священик подякував всім учасникам виступу за вклад у відзначення свята і глядачам, які прийшли їх послухати. Разом з тим о. Володимир висловив свій погляд, на те що відбувається в країні.


Загалом, цьогорічний День Незалежності, як і День села, який звузили лиш до миттєвої згадки, пройшов стримано і без будь-яких веселощів. Схід України зараз у полоні війни, а за право називатися громадянами вільної, не окупованої ніким держави бореться незліченна кількість наших хлопців. І найгірше з усього цього те, що багато вірних синів своєї Вітчизни до отчого дому живими вже не повернуться.

http://selobila.at.ua/avatar/golovna/2/nezaleznst6.jpg

Тому, в цей зазвичай веселий для усіх день, було багато сліз, суму та скорботи. Хочеться вірити, що пройшовши всі випробування, наступного року Україна вже не відзначатиме, а на повну святкуватиме свій 24-й день народження. З усвідомленням неоціненних втрат, які довелося понести, щоб здобути справжню незалежність, з розумінням ідеалів героїв Небесної сотні та загиблих воїнів.



http://selobila.at.ua/avatar/golovna/2/nezaleznst12.jpg

Білівчани продовжили патріотичний флешмоб

Віднедавна мальовниче село Біла прикрашає міст з патріотичною огорожею. За сприяння сільського голови Володимира Шматька і декількох спонсорів, які надали фарбу та активних жителів села, які безпосередньо займалися фарбуванням, стара огорожа замість чорно-білих сумних кольорів заграла веселими жовто-синіми.



http://selobila.at.ua/avatar/golovna/2/mist2.jpg http://selobila.at.ua/avatar/golovna/2/mist3.jpg

Та патріотичний флешмоб на цьому не завершився. На черзі були маленькі огорожі біля кафе «Фіалка» та огорожа на мості, що неподалік залізничного вокзалу в м. Чорткові. Група узялися прикрасити міст духом патріотизму, а точніше синім та жовтим кольорами. Завдяки настоятелю храму Воздвиження Чесного Хреста о. Володимиру, який люб’язно надав фарбу, добровільні наміри успіщно перетворилися в добровільні дії.




звіт

про діяльність ГАШ

літо 2014-

травень 2015 рр


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка