Протидія торгівлі людьми



Скачати 464.81 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір464.81 Kb.
Міністерство культури України

ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»



Протидія торгівлі людьми




Бібліографічний покажчик

Київ 2014



ББК 67.9(4Укр)308.112я1

П83

Протидія торгівлі людьми : бібліогр. покажч. / уклад. С. Настенко ; ред. : С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – Київ, 2013. – с.

Торгівля людьми – одна з найбільш актуальних проблем сучасності. Окрім економічних причин, які змушують шукати роботу за кордоном або в інших регіонах своєї країни, важливими факторами, що сприяють торгівлі людьми, є відсутність достовірної інформації про можливості працевлаштування, незнання своїх прав.

У цьому покажчику містяться матеріали, які допоможуть досконаліше розібратися в цій проблемі і, можливо, будуть пересторогою при прийнятті рішень стосовно роботи за кордоном.

Видання, позначені шифром, знаходяться у фонді Державної бібліотеки України для юнацтва.

Укладач С. Настенко

Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич

Відповідальний за випуск Г. Саприкін

© Укладач С. Настенко, 2014

© ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», 2014

Від укладача


Одним із найголовніших порушень прав людини в сучасному світі є злочин, який має безліч назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми».

Торгівля людьми як прояв експлуатації й приниження гідності особистості – одне з гостріших проблем сучасності. Сексуальне рабство, примусова робота, боргова кабала, використання дитячої праці, жебракування, торгівля органами й тканинами – лише неповний перелік різних форм цього жахливого явища.

Торгівля людьми – не нове для нашого суспільства явище, але зараз вона набула надзвичайного розмаху. За неофіційними даними, близько 2 млн. осіб щороку потрапляють у тенета торгівців людьми та переправляються через державні кордони підневільної праці. Питання боротьби з цим явищем досить гостро стоїть у суспільстві. Сподіваюсь, що наведені у виданні матеріали допоможуть у боротьбі з торгівлею людьми.
Розділ 1. Законодавчі акти в сфері протидії торгівлі людьми
Як свідчить історія, проблема торгівлі людьми має глибоке коріння, і суспільство на різних етапах свого розвитку ставилося до цього по різному. Купівля-продаж людини існувала ще за часів первинного формування в суспільстві товарних відносин. Рабство і работоргівля були тоді законними явищами. Значний крок у забезпеченні права людини на свободу було зроблено в 1861 р. після скасування кріпосного права. Відтоді людина не могла бути предметом купівлі-продажу.

Вперше торгівлю людьми була осуджено на Віденському конгресі 1815 р. : 8 лютого цього року було прийнято Декларацію про припинення торгівлі неграми. Хоча работоргівля і визнавалася злочином, однак конкретних заходів щодо боротьби з цим явищем не було визначено. Заходи, спрямовані на боротьбу з торгівлею людьми (такі, наприклад, як категорична заборона торгівлі неграми-невільниками; можливість затримання осіб, які підозрювалися у її вчиненні, з передачею їх у руки правосуддя; конфіскація судна, на якому перевозився «живий товар» та ін.) були встановлені на міжнародному рівні в Трактаті щодо торгівлі неграми, підписаному 20 грудня 1841 р. в Лондоні між Росією, Англією, Австрією, Прусією та Францією. Покарання за ці злочини було підтвердженно в Заключному акті Берлінської конференції від 26 лютого 1885 р., а також у Генеральному акті про припинення торгівлі неграми, ухваленому на Брюссельскій конференції в липні 1890 р.

Питання про торгівлю людьми як транснаціональний злочин, уперше було підняте правозахисниками на початку ХХ ст. У той час особлива увага приділялася жінкам із Великобританії, яких змушували до проституції в країнах континентальної Європи. Так з’явився термін «біле рабство», який пізніше поширився на загальне поняття торгівлі людьми. Схвалена 4 травня 1910 р. Міжнародна конвенція про боротьбу з торгівлею білими рабинями зобов’язувала встановити кримінальну відповідаль-ність за торгівлю жінками та дівчатами навіть у тому разі, коли ці дії були вчинені на території інших країн.

Міжнародна конвенція про боротьбу з торгівлею жінками та дітьми (від 30 вересня 1921 р.) встановлювала кримінальну відповідальність для осіб, що втягують жінок у проституцію та займаються торгівлею жінками та дітьми. У цьому документі вперше підкреслювалася відповідальність за звідництво.

Значною подією в міжнародно-правовій практиці боротьби з торгівлею людьми стало прийняття під егідою Ліги Націй 25 вересня 1926 р. Конвенції про рабство. У ній уперше було дано визначення рабства та торгівлі невільниками.

У 1948 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію прав людини. У статті цієї Декларації зазначається: «Ніхто не повинен утримуватись у рабстві або підневільному стані; рабство й работоргівля забороняються у всіх їхніх видах».

Законотворче регулювання боротьби з торгівлею людьми було продовжено у Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 2 грудня 1949 р.

У 1956 р. було проведено Женевську конференцію з боротьби з рабством. Результатом її роботи стало прийняття Додаткової конвенції про заборону рабства, работоргівлі, а також аналогічних рабству інститутів і практики (від 7 вересня 1956 р.), у якій визначались як кримінальні, дії осіб, що призводили до рабського стану іншої особи, а також переміщення чи спроби перемістити рабів з однієї країни до іншої будь-яким транспортним засобом, а також участь у цьому. Відповідно до цього документа, до рабства прирівнювалися і боргова кабала, закріпачення, примусовий шлюб чи інша незаконна передача фактичного права власності на жінку, продаж чи інша оплатна передача дитини законними представниками з метою подальшої її експлуатації.

Абсолютну заборону рабства та работоргівлі підтверджено також у статті 8 Міжнародного пакту про цивільні й політичні права 1966 р. Черговим кроком стало прийняття Генеральною Асамблеєю ООН 18 грудня 1979 р. Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (Україна ратифікувала цей документ 3 вересня 1981 р.). У 2000 р. було прийнято Конвенцію проти транснаціональної організованої злочинності і Протокол що її доповнює, «Про попередження й припинення торгівлі людьми, особливо жінками й дітьми, і покарання за неї».

Здається досить дивним, що сьогодні ми говоримо про торгівлю людьми не в історичному контексті, а в реальному часі. На превеликий жаль, і зараз мільйони людей у світі перебувають у рабстві. Сьогоднішні «раби» не носять кайданів, їх не пропонують відкрито на ринках, на них ніхто не має легальних прав, тому що у всіх країнах рабство заборонено. Тим не менш, люди перетворюються на «товар», який можна продавати і купувати, використовувати як завгодно, а потім викидати як непотріб.

Торгівля людьми розвивається надзвичайно стрімкими темпами. Прибутки від неї сягають астрономічних розмірів і щорічно приносять кримінальним угрупуванням мільярди доларів. Це третій за розмахом кримінальний бізнес у світі після торгівлі зброєю і наркотиками. Вона не визнає державних кордонів, не робить різниці між багатими і бідними державами. За даними Організації Об’єднаних Націй, людей продають у рабство в 127 країнах світу. В 11 державах відмічено «дуже високий» рівень активності викрадачів людей, серед них – Росія, Україна, Білорусь, Молдова і Литва.

Для України ця проблема є надзвичайно актуальною: насамперед, вона вважається країною походження постраждалих від торгівлі людьми, а останніми роками – і країною призначення. Правоохоронні органи України зіткнулися зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, на початку 90-х років минулого століття. Україна першою з пострадянських країн визнала проблему торгівлі людьми однією з найнебезпечніших для суспільства, результатом чого стало введення в 1998 р. до Кримінального кодексу України статті 124-1 «Торгівля людьми». У червні 1999 р. в Україні було створено Національну координаційну раду щодо запобігання торгівлі людьми при Уповноваженому з прав людини. Указом Президента України від 18 лютого 2002 р. № 143 «Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян» було проголошено, що одним із пріоритетних напрямів діяльності правоохоронних органів є насамперед боротьба з торгівлею людьми. Верховна Рада України 4 лютого 2004 року ратифікувала Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності та «Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї». На подолання цієї проблеми спрямований й ухвалений Верховною Радою України 20 вересня 2011 р. Закон «Про протидію торгівлі людьми», який урегулює питання протидії торгівлі людьми, мінімізує її наслідки, встановлюючи відповідні організаційно-правові засади, повноваження органів виконавчої влади, і визначає статус осіб, постраждалих від торгівлі людьми, а також порядок надання допомоги таким особам.



Слід зазначити, що на сьогодні в Україні також діє Державна цільова соціальна програма протидії торгівлі людьми на період до 2015 р. (постанова Кабінету міністрів від 21 березня 2012 р. № 350), що передбачає здійснення комплексних заходів (на національному та регіональному рівнях) щодо попередження торгівлі людьми, підтримки та захисту осіб, які постраждали від неї, розслідування та покарання причетних до цього злочину.

1. Україна. Закон. Про протидію торгівлі людьми : Закон України від 20 верес. 2011 р. № 3739 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 80. – С. 7.
2. Україна. Закон. Про ратифікацію Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми...) // Уряд. кур’єр. – 2004. – 11 берез. – С. 20.
3. Україна. Закон. Протидія торгівлі людьми : законодав. акти / [відп. за вип. Ю. Ю. Сорочик]. – К. : Прогр. сприяння Парламенту ІІ, 2011. – 62 с.

ББК 67.9(4Укр)308.112

У45
4. Про додаткові заходи щодо запобігання зникненню людей, удосконалення взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади в їх розшуку : Указ Президента України від 18 січ. 2001 р. № 20/2001 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 3. – С. 58.
5. Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян : Указ Президента України від 18 лют. 2002 р. № 143 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 8. – С. 331.
6. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року. Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію / ред. С. С. Єжов ; Winrock International, Жіночий консорціум України. – К., 2003. – 56 с.

ББК 67.61

K64
7. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 14. – С. 340.
8. Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 14. – С. 360.
9. Євсюкова М. Узгодження українського законодавства з Факультативним протоколом щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та порнографії до Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права дитини / М. Євсюкова // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 28 – 30.
10. Кохан Г. Л. Боротьба з торгівлею людьми: порівняльний аналіз законодавства України з міжнародними нормами / Г. Л. Кохан // Актуальні проблеми боротьби з торгівлею жінками : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 12 квіт. 2012 р.) / Донец. юрид. ін-т ; Фонд Ганса Зайделя. – Донецьк, 2012. – С. 17 – 20.
11. Левченко К. Б. Чи відповідає Закон України «Про протидію торгівлі людьми» положенням Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми? / К. Б. Левченко // Актуальні проблеми боротьби з торгівлею жінками : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 12 квіт. 2012 р.) / Донец. юрид. ін-т ; Фонд Ганса Зайделя. – Донецьк, 2012. – С. 17 – 20.
12. Лизогуб Я. Г. Протидія торгівлі людьми: аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства : навч. посіб. / Я. Г. Лизогуб, С. С. Яценко ; Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К. : Атіка, 2005. – 240 с.
13. Науково-практичний аналіз відповідності українського законодавства положенням Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми : моногр. / [за заг. ред. : О. М. Бандурки, К. Б. Левченко, О. М. Литвинова] ; Харк. нац. ун-т внутр. справ України. – К. ; Харків : Права людини, 2011. – 244 с.
14. Пагланюк О. В. Основні засади державної політики України у сфері протидії злочину «торгівля людьми» / О. В. Пагланюк // Наук. пр. Чорномор. держ. ун-ту ім. Петра Могили. – 2012. – Вип. 174, т. 186. – С. 58 – 61. – (Держ. упр.).
15. Протидія торгівлі людьми в Україні : зб. нормат.-прав. актів / [упоряд. : М. І. Андрієнко, В. І. Василинчук] ; Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми ; Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К. : Тютюркін, 2009. – 992 с.
16. Українське законодавство та Факультативний протокол до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії: порівняльно-правовий аналіз / М. В. Євсюкова, А. М. Орлеан, А. Є. Санченко та ін. ; ред. : О. М. Бандурка, К. Б. Левченко ; Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна» ; Харків. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2010. – 195 с.

Розділ 2. Запобігання торгівлі людьми
Найбільш повне на даний момент визначення торгівлі людьми міститься у «Протоколі з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми», який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Протокол є основним сучасним документом, спрямованим на боротьбу з цим злочином у Статті 3 цього документа встановлює:

а) «торгівля людьми означає здійснювання з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховання чи одержання людей шляхом загрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю положення, або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю або послуги, рабство або звичаї, подібні з рабством, підневільний стан або вилучення органів;

в) згода жертви торгівлі людьми на заплановану експлуатацію, про яку йдеться в підпункті «а» цієї статті, не береться до уваги, якщо було використано будь-який із засобів впливу, зазначених в підпункті «а»;

с) вербування, перевезення, передача, переховування або отримання дитини з метою експлуатації вважається «торгівлею людьми» навіть у тому випадку, якщо вони не пов’язані з застосуванням будь-якого із засобів впливу, зазначених у підпункті «а» цієї статті;

d) «дитина» означає будь-яку особу, що не досягла 18-річного віку.

Торгівля людьми може відбуватися у різних формах:



  • рабство або звичаї, подібні до рабства;

  • залучення в боргову кабалу;

  • торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації;

  • торгівля людьми з метою використання у порнобізнесі;

  • торгівля людьми з метою трудової експлуатації (примусова праця);

  • торгівля людьми з метою використання у жебракуванні;

  • торгівля людьми з метою вилучення органів;

  • торгівля людьми з метою використання у збройних конфліктах;

  • торгівля людьми з метою втягнення у злочинну діяльність;

  • проведення дослідів над людиною без її згоди;

  • примусова вагітність;

  • усиновлення/удочеріння з метою наживи.

Зазвичай, постраждалими від торгівлі людьми є чоловіки, жінки та діти, які шукають кращих економічних умов, але не усвідомлюють, що їх обманюють з метою експлуатації.

Внаслідок важкої економічної ситуації в Україні, значного дефіциту робочих місць на ринку праці продовжується виїзд громадян за кордон. Результати досліджень міжнародних організацій свідчать, що 47 % громадян віком до 40 років, тобто працездатного віку, готові виїхати за кордон, причому 10 % із них бажають залишитися на постійне проживання, 21 % – на декілька років, а 16 % – на декілька місяців. Це значить, що близько половини громадян можуть постраждати від цього виду злочину.

Потерпілих від торгівлі людьми можна умовно поділити на такі категорії:

1. жінки, які виїхали за кордон за власним бажанням, з метою працевлаштування, і здогадувались, що будуть займатися проституцією;

2. переважно жінки але й чоловіки, котрі виїхали за кордон з надією працевлаштування, але стали жертвами торгівців людьми;

3. ті, котрі виїхали за кордон за власним бажанням, але будучи обманутими ще на території України, надалі стали жертвами торговців людьми, потрапивши в кабальні умови праці та життя;

4. ті, котрі стали потерпілими від торгівлі людьми на території своєї країни і були вивезені за кордон проти своєї волі, шляхом залякування тощо.

Найпоширенішими способами що використовуються для втягнення в торгівлю людьми є:

1. шлюбні оголошення та контракти;

2. працевлаштування за кордоном;

3. туристичні візи для нелегального працевлаштування за кордоном;

4. Au Pair – це система, що передбачає обмін молодими людьми віком від 18 до 24 років для працевлаштування та проживання в сім’ї, що потребує гувернера;

5. навчання за кордоном.

Метою торгівлі жінками може бути насильницький шлюб, примусова праця, використання в домашньому господарстві і промисловому чи сільськогосподарському секторах, народження дитини примусово чи за замовленням, використання в сексуальному бізнесі. Чоловіків переважно використовують на будівництвах, у промисловості, сільському господарстві, дітей – у жебрацтві, осіб будь-якої статі і віку – для вилучення і трансплантації органів.



17. Бандурка О. М. Загальна характеристика проблеми торгівлі людьми / О. М. Бандурка // Співробітництво держави та громадськості з питань протидії торгівлі людьми : зб. наук. пр. – К. ; Харків, 2004. – С. 9 – 13.
18. Браткова О. Передумови виникнення та поширення торгівлі людьми / О. Браткова // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 35 – 37.
19. Вац В. Україна: країна-донор і країна-транзитер «живого товару» / В. Вац // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 87 – 89.
20. Вербенський М. Г. Транснаціональна злочинність : моногр. / М. Г. Вербенський ; Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. – Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2009. – 356 с.

21. Галустян Ю. М. Торгівля людьми як соціальна проблема сучасності: погляд експертів / Ю. М. Галустян // Співробітництво держави та громадськості з питань протидії торгівлі людьми : зб. наук. пр. – К. ; Харків, 2004. – С. 13 – 18.
22. Горбунова О. Досвід Міжнародної організації з міграції в протидії торгівлі людьми в Україні / О. Горбунова // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 71 – 72.
23. Гусаров С. Нормативне та організаційне забезпечення протидії торгівлі людьми в Україні / С. Гусаров // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 9 – 11.
24. Данильчук Л. О. Соціальна протидія торгівлі людьми / Л. О. Данильчук // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2010. – № 50. – С. 86 – 89.
25. Доценко І. Г. Правові та організаційні аспекти боротьби з нелегальною міграцією та торгівлею людьми / І. Г. Доценко // Актуальні проблеми боротьби з торгівлею жінками : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 12 квіт. 2012 р.) / Донец. юрид. ін-т ; Фонд Ганса Зайделя. – Донецьк, 2012. – С. 35 – 40.
26. Дубина В. Сучасні тенденції протидії торгівлі людьми / В. Дубина // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 19 – 21.
27. Запобігання торгівлі людьми : навч.-метод. посіб. / К. Б. Левченко, О. А. Удалова, І. М. Трубавіна та ін. ; заг. ред. : К. Б. Левченко, О. А. Удалова ; Кіровогр. юрид. ін-т Нац. ун-ту внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – К. : Міленіум, 2004. – 180 с.
28. Запорожцев А. Торгівля людьми: генезис та сучасний стан / А. Запорожцев, Є. Запорожцев // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 52 – 53.
29. Іскров К. М. Нові тенденції у протидії торгівлі людьми в Україні / К. М. Іскров // Право і безпека. – 2012. – № 1 (43). – С. 8 – 13.
30. Коваль Д. Торгівля українцями: кому бити на сполох? / Д. Коваль // Правосуддя України. – 2013. – № 26/27 (1 лип.). – С. 10 – 11.
31. Конопльов В. В. Правова основа управління попередження торгівлі людьми / В. В. Конопльов // Держава і право. – 2006. – Вип. 31. – С. 410 – 414. – (Юрид. і політ. науки).
32. Конфіскація в справах про торгівлю людьми в Україні: фінансування допомоги потерпілим та боротьби зі злочином / Н. М. Ахтирська, М. О. Васильєва, А. С. Закревський, Л. Б. Ільковець, А. М. Орлеан. – К. : Тамподек ХХІ, 2007. – 225 с.

Розглянуто питання надання допомоги потерпілим від злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми, застосування конфіскації майна як додаткового покарання. Висвітлено особливості фінансового забезпечення програм із протидії торгівлі людьми в Україні.


33. Кравченко О. М. Міжнародно-правовий досвід протидії організованій злочинності на прикладі деяких європейський країн / О. М. Кравченко, О. В. Шамара // Наук. вісн. Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. – 2012. – № 3. – С. 409 – 417.

У статті розглядається протидія організованій злочинності у сфері торгівлі людьми.



34. Кушнір О. Спеціально-галузеві принципи взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми / О. Кушнір // Підприємництво, госп-во і право. – 2009. – № 4. – С. 149 – 151.
35. Кушнір О. Класифікація взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми / О. Кушнір // Підприємництво, госп-во і право. – 2009. – № 5. – С. 96 – 99.
36. Лемко Г. Соціальні аспекти проблеми торгівлі людьми // Г. Лемко // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 24 – 25.
37. Ліпкан В. А. Правові та організаційні засади взаємодії суб'єктів протидії торгівлі людьми : моногр. / В. А. Ліпкан, О. В. Кушнір. – К. : О. С. Ліпкан, 2013. – 372 с.

Визначено такі поняття, як «протидія торгівлі людьми», «взаємодія у сфері протидії торгівлі людьми», «система протидії торгівлі людьми», «суб'єкт взаємодії у сфері протидії торгівлі людьми».


38. Маршавін Д. Ю. Діяльність державної служби зайнятості з попередження неврегульованої зовнішньої трудової міграції, протидії торгівлі людьми та ліквідації дитячої праці : навч. посіб. / Д. Ю. Маршавін ; Міжнар. орг. праці, Міжнар. орг. з міграції, Ін-т підготовки кадрів держ. служби зайнятості України. – К. : Міленіум, 2007. – 311 c.
39. Мониторинг деятельности по противодействию торговле людьми / [под общ. ред. Е. Б. Левченко ; сост. И. С. Мидловец] ; Междунар. жен. правозащит. центр «Ла Страда – Украина». – К. ; Харьков : Права людини, 2011. – 52 с.
40. Нєбитов А. А. Роль міжнародних і громадських організацій у запобіганні торгівлі людьми та реабілітація жертв злочину / А. А. Нєбитов // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ. – 2010. – № 5. – С. 97 – 103.

41. Олефір В. І. Адміністративно-правове регулювання протидії нелегальній міграції та торгівлі людьми / В. І. Олефір ; Нац. акад. внутріш. справ України. – К., 2004. – 306 с.

Розглядаються проблеми державного управління у сфері протидії нелегальній міграції, торгівлі людьми та проституції.


42. Піщенко Г. Торгівля людськими органами – протиправна діяльність і надприбутковий бізнес / Г. Піщенко, С. Мінченко, О. Тищенко // Право України. – 2005. – № 11. – С. 67 – 70.
43. Пожоджук Р. Деякі аспекти запобігання торгівлі людьми / Р. Пожоджук // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 45 – 46.
44. Предборський В. А. Розвиток тіньового ринку торгівлі людьми як наслідок архаїзації соціально-економічної структури / В. А. Предборський // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – № 10. – С. 26 – 31.
45. Предборський В. Трансформаційна криза як причина формування тіньового ринку торгівлі людьми / В. Предборський // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 17 – 19.

У статті аналізуються внутрішні та зовнішні чинники, що впливають на поширення такого явища, як торгівля людьми.


46. Предотвращение домашнего насилия и торговли людьми : учеб. по проведению тренингов. – К. : Winrock International, 2001. – 251 с.

ББК 67.911.15

П71
47. Протидія організованій злочинності у сфері торгівлі людьми : моногр. / В. С. Батиргареєва, Д. О. Гармаш, О. М. Лемешко та ін. ; за заг. ред. : В. І. Борисова, Н. О. Гуторова ; Ін-т вивч. пробл. злочинності Акад. прав. наук України. – Харків : Одіссей, 2005. – 288 с.

Описано історію заборони та протидії «білому рабству». Здійснено комплексне дослідження кримінально-правових та кримінологічних аспектів організованої злочинності у сфері торгівлі людьми.


48. Протидія торгівлі людьми : навч.-метод. посіб. / за ред. Т. Семигіної. – К. : КМ акад., 2008. – 166 с.

ББК 67.9(4Укр)308я73

П83

Розглянуто різні аспекти протидії торгівлі людьми, її наслідки, можливості профілактики та надання допомоги потерпілим особам.


49. Процун М. А. Торгівля людьми як політологічна категорія / М. А. Процун // Панорама політологічних студій : наук. вісн. Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту / голов. ред. М. М. Гон. – Рівне, 2012. – Вип. 9. – С. 54 – 61.

У статті проаналізовано сутність торгівлі людьми та визначено основні трактування цього поняття на сучасному етапі розвитку міжнародних відносин.


50. Раковська Ю. Процес інституалізації торгівлі людьми в сучасних умовах / Ю. Раковська // Підприємництво, госп-во і право. – 2012. – № 5. – С. 146 – 149.
51. Сервецький І. В. Щодо поняття незаконної трансплантації органів і тканин людини / І. В. Сервецький, І. Г. Клопченко // Актуальні проблеми боротьби з торгівлею жінками : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 12 квіт. 2012 р.) / Донец. юрид. ін-т ; Фонд Ганса Зайделя. – Донецьк, 2012. – С. 17 – 20.
52. Скулиш Є. Д. Захист прав і свобод людини в аспекті проблеми торгівлі людьми / Є. Д. Скулиш // Юрид. вісн. Повітр. і косм. право. – 2010. – № 1. – С. 34 – 36.

53. Скулиш Н. Є. Торгівля людьми в діяльності транснаціональних злочинних організацій / Н. Є. Скулиш // Держава і право. – 2006. – Вип. 32. – С. 444 – 450. – (Юрид. і політ. науки).
54. Співак В. Запобігання та протидія торгівлі людьми: соціокультурний аспект / В. Співак // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 77 – 79.
55. Соціальний аналіз основних чинників торгівлі людьми: реальна ситуація та шляхи запобігання : моногр. / А. В. Алексєєва, Ю. М. Галустян, К. Б. Левченко та ін. ; ред. : М. М. Ілляш, Т. М. Тележенко ; Держ. ін-т пробл. сім’ї та молоді, Укр. ін-т соц. дослідж. – К., 2003. – 91 с.

ББК 60.5

С69

У монографії висвітлено основні чинники, що сприяють поширенню торгівлі людьми в Україні, проаналізовано міжнародні документи і нормативно-правову базу протидії торгівлі людьми.


56. Стеблинська О. С. Торгівля людьми як вид організованої злочинності / О. С. Стеблинська // Право і безпека. – 2010. – № 5. – С. 173 – 175.
57. Тихонова Н. В. Сучасні форми і методи протидії торгівлі людьми / Н. В. Тихонова // Боротьба з торгівлею людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 26 черв. 2008 р.) / Донец. юрид. ін-т Луган. держ. ун-ту внутр. справ. ім. Е. О. Дідоренка ; Фонд Ганса Зейделя. – Донецьк, 2008. – С. 156 – 158.
58. Топчій А. О. Нелегальна трудова міграція та торгівля людьми. Висвітлення проблеми у ЗМІ : посіб. для журналістів / А. О. Топчій. – К. : КІС, 2008. – 100 с.

ББК 65.9(4Укр)248

Т58
59. Філософсько-правові засади протидії торгівлі людьми в громадянському суспільстві : навч. посіб. / Н. І. Бровко, А. С. Даниленко, Н. В. Кушакова-Костицька, Я. П. Кузьменко, В. В. Муранова ; Білоцерк. нац. аграр. ун-т. – Біла Церква, 2012. – 254 с.

Розглянуто історичний розвиток торгівлі людьми, охарактеризовано сучасний стан і тенденції торгівлі людьми у світі й Україні.


60. Черняк Н. П. Міжнародне співробітництво щодо протидії торгівлі людьми в сучасних умовах / Н. П. Черняк, М. В. Піварова // Наук. вісн. Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. – 2012. – № 3. – С. 451 – 455.
61. Шапочка Т. Окремі аспекти запобігання і протидії торгівлі людьми / Т. Шапочка // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 40 – 42.
62. Шупрудько К. А. Торгівля людьми – соціальна проблема сучасності / К. А. Шупрудько // Молодь: освіта, наука, духовність : тези доп. IX Всеукр. наук. конф. студ. і молодих вчен. / [орг. ком. : П. М. Таланчук (голова) та ін.]. – К. : Ун-т «Україна», 2012. – Ч. 3. – С. 182 – 183.

ББК 74.58(4Укр)я43

Ш96
«Работоргівля» належить до глобальних явищ сьогодення, яке охоплює більшість країн світу. Її жертвами нерідко стають чоловіки й діти, однак від рук «купців» потерпають переважно жінки й дівчата. Вивезення жінок до інших країн як «наречених за листуванням», хатніх робітниць, офіціанток, танцівниць або фотомоделей досить часто обертається залученням їх до роботи в секс-бізнесі шляхом ошукування чи примусу. Не останню роль у низці причин розповсюдження торгівлі людьми відіграє гендерний аспект. Традиційні уявлення про жінку як об’єкт сексуальних послуг спричиняє насильство в сім’ях, збільшення та поширення проституції. Близько 80 % офіційно зареєстрованих безробітних – жінки, їм складніше влаштуватися на роботу, і навіть маючи вищий, ніж у чоловіків, рівень освіти, вони отримують нижчу зарплату. Все це спонукає жінок до пошуків роботи за межами держави. Крім того, жертвами торгівлі людьми в Україні найчастіше стають жінки молодого віку – 18 – 28 років (74 %), рівень освіти яких є невисоким. Значна кількість потерпілих зараховує себе до бідних верств населення (59,4 відсотки), майже всі жінки на момент продажу не мали роботи в Україні, деякі з них зізналися, що раніше займалися проституцією. Отже, торгівля людьми в переважній більшості вчиняється стосовно жінок і є грубим порушенням їх основних прав і свобод.

63. Ахтирська Н. М. Торгівля жінками в Україні: про що свідчить судова практика / Н. М. Ахтирська // Боротьба з торгівлею людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 26 черв. 2008 р.) / Донец. юрид. ін-т Луган. держ. ун-ту внутр. справ. ім. Е. О. Дідоренка ; Фонд Ганса Зейделя. – Донецьк, 2008. – С. 79 – 82.
64. Батиргареєва В. С. Торгівля жінками в Україні: стан та окремі шляхи попередження / В. С. Батиргареєва, О. В. Лисодєд // Співробітництво держави та громадськості з питань протидії торгівлі людьми : зб. наук. пр. – К. ; Харків, 2004. – С. 23 – 30.
65. Безпальча Р. Допомога жінкам, які потерпіли від торгівлі людьми : інформ.-практ. посіб. / Р. Безпальча ; за ред. Я. Вознюк. – К., 2003. – 114 с.
66. Бесчастний В. М. Роль міжнародних та громадських організацій у протидії торгівлі жінками в Україні / В. М. Бесчастний // Актуальні проблеми боротьби з торгівлею жінками : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 12 квіт. 2012 р.) / Донец. юрид. ін-т ; Фонд Ганса Зайделя. – Донецьк, 2012. – С. 13 – 16.

67. Волощук А. М. Протидія торгівлі жінками – проблема комплексна / А. М. Волощук // Актуальні проблеми боротьби з торгівлею жінками : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 12 квіт. 2012 р.) / Донец. юрид. ін-т ; Фонд Ганса Зайделя. – Донецьк, 2012. – С. 28 – 31.

У статті розглянуто основні методи, які використовують торгівці людьми для ведення в оману своїх потенційних жертв.


68. Гуминський А. В. Актуальні проблеми боротьби з торгівлею жінками / А. В. Гуминський // Актуальні проблеми боротьби з торгівлею жінками : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 12 квіт. 2012 р.) / Донец. юрид. ін-т ; Фонд Ганса Зайделя. – Донецьк, 2012. – С. 43 – 45.
69. Допомога жінкам, які потерпіли від торгівлі людьми : інформ.-практ. посіб. / ред. Я. Вознюк. – К. : Winrock International, 2003. – 114 с.

ББК 67.9(4Укр)308

Д68
70. Іващенко В. О. Причини й умови вчинення торгівлі жінками і дітьми / В. О. Іващенко // Співробітництво держави та громадськості з питань протидії торгівлі людьми : зб. наук. пр. – К. ; Харків, 2004. – С. 18 – 23.
71. Капітанська О. Насильницька проституція в контексті торгівлі жінками / О. Капітанська // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 65 – 67.
72. Маларек В. Наташі: Сучасна світова секс-торгівля / В. Маларек. – К. : Україн. освіт. центр реформ, 2004. – 300 с.

ББК 67.911.15

М18
73. Матей Я. Марьяна. Проданная в рабство / Я. Матей, А. Бертход ; пер. с фр. Э. Болдиной. – Харьков ; Белгород : Клуб семейного досуга, 2011. – 288 с.

ББК 84.4Рум

М34

Яна Матей – жителька Румунії, автор та головна героїня книги, яка організовує роботу надання психологічної та соціальної допомоги юним жертвам сексуального трафіка.


74. Наден О. В. Торгівля жінками як кримінально-правова та соціальна проблема сучасності : моногр. / О. В. Наден. – К. : Атака, 2004. – 288 с.
75. Петрова Г. Є. Міжнародна торгівля людьми: економічні причини / Г. Є. Петрова // Держава та регіони. – 2012. – Вип. 1. – С. 36 – 39. – (Економіка та підприємництво).

У статті розглянуто види, маршрути та економічні причини торгівлі людьми, особливо жінками.


76. Черначук В. А. Торгівля жінками: міфи та реальність за кордоном / В. А. Черначук // Боротьба з торгівлею людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 26 черв. 2008 р.) / Донец. юрид. ін-т Луган. держ. ун-ту внутр. справ. ім. Е. О. Дідоренка ; Фонд Ганса Зейделя. – Донецьк, 2008. – С. 254 – 257.
Рік за роком все більше дітей із усього світу вивозять в інші країни або регіони з метою використання у важкій нелегальній праці або для роботи у сфері секс-послуг, з метою всиновлення та випрошування милостині примушують займатися проституцією, продавати себе в порнографії, перевозити та продавати наркотичні засоби. Діти можуть продаватися за межі країни, а можуть переміщуватись у межах країни, хоча це менш поширене явище. Але якщо таке трапляється, то це, як правило переміщення із сільської місцевості до великих промислових міст або міст туристичного спрямування.

Комерційна сексуальна експлуатація дітей є формою примусу та насилля над дітьми і прирівнюється до примусової праці та інших сучасних форм рабства. Вона включає в себе дитячу проституцію, порнографію та торгівлю дітьми. Найчастіше торгівля дітьми здійснюється з метою подальшого їх залучення і використання у виробництві порнографічних матеріалів. Останнім часом прослідковується така тенденція: вік дітей, що стають жертвами торгівлі людьми і використовуються в порнобізнесі, постійно зменшується. Дитяча порнографія омолоджується, стає дедалі більш жорстокою і витонченою. Як правило, дитяча порнографія виготовляється для жителів індустріально розвинутих країн ( Нідерланди, Бельгія, Австрія, Німеччина, Швейцарія, США, Італія, Ізраїль, Греція, Туреччина ), а об’єктами сексуального домагання стають діти з країн, що характеризуються низьким рівнем соціально-економічного розвитку (Китай, Таїланд, Росія, Україна, країни Балтії та Східної Європи). У мережі Інтернет розповсюджується до 75 % усієї дитячої порнопродукції.

Діти, що потерпіли від торгівлі людьми, у більшості випадків позбавлені свободи пересування, можливості спілкування з іншими й контактів з близькими. Основними шляхами звільнення дітей, які потерпіли від зовнішньої торгівлі людьми, є втеча, арешт і депортація з країни. Боротьба і протидія торгівлі дітьми базується на широкому комплексі міжнародних документів, серед яких чільне місце посідає Конвенція ООН про права дитини.
78. Авраменко Ю. Торгівля дітьми в Україні / Ю. Авраменко, Л. Шумна // Студ. наук. часопис / редкол. : О. Г. Городник, К. О. Ходарченко та ін. ; Чернігів. держ. ін-т права, cоц. технологій та праці. – Чернігів, 2011. – С. 125 – 128.

ББК 74.58(4Укр)я43

С88

Про торгівлю дітьми як один із проявів порушення прав дитини.


79. Бортницька Л. В. Організаційно-правові заходи щодо реалізації Україною міжнародно-правових зобов'язань у сфері протидії торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії / Л. В. Бортницька // Наук. вісн. Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. – 2010. – № 1 (47). – С. 185 – 194.
80. Бут О. Деякі аспекти проблеми дитячої проституції та порнографії в Скандинавських країнах і Україні / О. Бут // Підприємництво, госп-во і право. – 2008. – № 5. – С. 127 – 130.
81. Василевич В. В. Соціальна оцінка дитячої порнографії в Україні та за кордоном / В. В. Василевич, О. О. Соловей // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ. – 2010.– № 6. – С. 73 – 82.
82. Внукова А. Міжнародно-правові засоби боротьби із дитячою порнографією в мережі Інтернет / А Внукова // Актуальні проблеми міжнародних відносин : зб. наук. пр. / голов. ред. В. В. Копійка ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевенка ; Ін-т міжнар. відносин. – К., 2011. – Вип. 98, ч. 1. – С. 146 – 153.
83. Калмиков Д. О. Експлуатація дітей, поєднана з використанням дитячої праці у шкідливому виробництві / Д. О. Калмиков // Право і безпека. – 2012. – № 2 (44). – С. 111 – 115.
84. Паляничко Д. Торгівля дітьми як один зі злочинів, пов’язаних з дитячою порнографією / Д. Паляничко // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 159 – 160.
85. Подойнік О. С. Діяльність Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу) в напрямі міжнародного співробітництва в боротьбі з експуатацією дітей та дитячою порнографією / О. С. Подойнік // Право і безпека. – 2011. – № 2 (39). – С. 25 – 28.
86. Подойнік О. С. Міжнародні заходи боротьби з дитячою порнографією в мережах Інтернет / О. С. Подойнік // Вісн. Харк. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2010. – Вип. 3 (50). – С. 69 – 76.

Одну з найважливіших ролей у запобіганні торгівлі людьми відіграє поінформованість населення про цю проблему. Адже більшість людей все ще не ознайомлені з нею, через що збільшується вірогідність стати жертвою торгівлі людьми. Запобігання торгівлі людьми є головним елементом протидії цьому явищу, оскільки воно означає наявність меншої кількості постраждалих від цього злочину. Соціальна профілактика торгівлі людьми має бути спрямована на викриття, локалізацію, запобігання цьому явищу, обмеження, усунення умов та причин його існування.

Профілактична робота, спрямована на протидію торгівлі людьми, передбачає низку підходів:

1. інформаційний (просвітницький, що розкриває суть торгівлі людьми);

2. дієвий (втручання в ситуації з метою надання захисту та допомоги);

3. соціально-економічний (забезпечення рівних умов і можливостей у суспільстві);

4. силовий (оснований на страху перед покаранням).

На сьогодні з протидією торгівлі людьми виконує низка організацій (як державних так і недержавних), реалізовуючи три основні напрями протидії торгівлі людьми: різнорівневу профілактику; покарання та переслідування злочинців; надання допомоги та підтримки потерпілим від торгівлі людьми. Інформаційно-просвітницьку роботу та профілактику торгівлі людьми покладено на Міністерство праці та соціальної політики, Міністерство освіти, науки, молоді та спорту та на органи місцевого самоврядування. Завдання з попередження та розслідування злочинів торгівлі людьми – на Міністерство внутрішніх справ, прикордонні та митні служби, Службу безпеки України, Міністерство закордонних справ, прокуратуру та суд. Наданням допомоги та підтримки потерпілим від торгівлі людьми – займається Міністерство охорони здоров'я, Міністерство праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування.

Нині в різних регіонах України функціонує понад півсотні організацій, що опікуються проблемою торгівлі людьми. Їх діяльність спрямована, на:

1. інформування громадськості про проблему;

2. надання консультаційної допомоги;

3. підвищення рівня обізнаності різних груп населення;

4. психологічну, юридичну, медичну та матеріальну допомогу постраждалим.

Ефективними інструментами роботи є «гарячі лінії». Вони здійснюють інформаційну роботу, активно співпрацюють із державними органами влади, сприяють формуванню мережі неурядових, релігійних організацій та центрів соціальних служб для надання конкретної допомоги потерпілим. За телефоном «гарячої лінії» надаються конкретні поради тим, хто збирається виїхати за кордон на роботу, навчання, укласти шлюб з іноземцем. Робота «гарячих ліній» сприяє поширенню інформації щодо можливостей, умов, правил та негативних наслідків працевлаштування за кордоном, а також створює можливість допомогти тим особам, які постраждали від торгівлі людьми (включаючи надання консультацій родичам та близьким).

Як відомо, проблемі краще запобігти, ніж протистояти та боротися з нею. Тому потрібно максимально інформувати населення про явище торгівлі людьми. Слід читати лекції у навчальних закладах, установах, організаціях, на підприємствах, розробляти програми з інформування осіб про цю проблему, активно долучати громадськість до боротьби з ганебним явищем торгівлі людьми.
87. Данильчук Л. Особливості профілактики торгівлі людьми у системі професійно-технічної освіти / Л. Данильчук // Педагогіка і психологія проф. освіти. – 2009. – № 4. – С. 161 – 172.
88. Данильчук Л. О. Профілактика торгівлі людьми: технології соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю / Л. О. Данильчук // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2011. – № 8. – С. 102 – 107. – (Пед. науки).
89. Запобігання торгівлі людьми в системі професійно-технічної освіти : навч.-метод. посіб. / І. Д. Звєрєва, Р. М. Зеленський, Н. С. Калачник та ін. ; ред. : Л. Г. Ковальчук, К. Б. Левченко, І. М. Трубавіна, О. А. Удалова ; Ін-т інновац. технологій і змісту освіти. – К., 2008. – 281 с.

Висвітлено питання організації та здійснення діяльності щодо запобігання торгівлі людьми у системі професійно-технічної освіти. Наведено результати дослідження вразливості учнів професійно-технічних навчальних закладів до потрапляння в такі ситуації та дані про стан профілактичної діяльності у даному напрямі.


90. Костючек М. Ф. Сутність і зміст соціально-педагогічної реабілітації дітей, постраждалих від торгівлі людьми / М. Ф. Костючек // Вісн. Луган. Нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. – 2012. – № 19, ч. 2. – С. 29 – 39. – (Пед. науки).

Розкрито сутність і зміст соціально-педагогічної реабілітації дітей, постраждалих від торгівлі людьми як напряму соціально-педагогічної діяльності.


91. Костючек М. Ф. Сучасний стан освітньо-виховної системи як чинник потрапляння дітей у ситуацію торгівлі людьми / М. Ф. Костючек // Вісн. Луган. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. – 2012. – № 5, ч. 1. – С. 20 – 27. – (Пед. науки).

Розглянуто негативний вплив сучасної освітньо-виховної системи на ризик потрапляння дітей у ситуацію торгівлі людьми.


92. Просвітницька діяльність щодо запобігання торгівлі людьми : метод. рек. / К. Б. Левченко, С. В. Колесникова, Л. Г. Ковальчук та ін. – К., 2004. – 84 с.
93. Романова Н. Ф. Інформаційно-просвітницька робота з протидії торгівлі людьми : метод. рек. / Н. Ф. Романова, Н. Є. Гусак. – К. : КМ акад., 2011. – 159 с.

ББК 60.561.51

Р69


Розділ 3. Розслідування злочину та кримінальна відповідальність за торгівлю людьми
Як уже зазначалося, Україна першою з пострадянських країн визнала існування проблеми торгівлі людьми, результатом чого стало введення в 1998 р. до Кримінального кодексу України статті 124-1 «Торгівля людьми». Стаття передбачала відповідальність за торгівлю людьми у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. У 2001 р. було прийнято новий Кримінальний кодекс України, де кримінально-правова норма, що передбачає відповідальність за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо передачі людини, на відміну від попереднього, розміщена не в розділі «Злочини проти життя та здоров’я особи», а в розділі «Злочини проти волі, честі та гідності особи». Покарання за торгівлю людьми стало більшим і передбачає позбавлення волі на строк від 3-х до 15 років, у деяких випадках, як додаткове покарання, з конфіскацією майна.

У статті 149 КК України дається принципово нове визначення цього суспільно небезпечного діяння, що розкривається як продаж, інша оплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці тощо.

На сьогодні новий Кримінальний кодекс є найбільш сучасним та дієвим засобом боротьби з торгівлею людьми в Україні. Боротьбі із загальним явищем торгівлі людьми присвячено статтю 149, котра розміщується у третьому розділі Кримінального Кодексу. У статті 149 даного документу закріплено три самостійні форми злочину: продаж людини, інша оплатна передача людини та здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди.

Боротьбі із цим злочином та за іншим злочинами, що мають зв'язок з торгівлею людьми, присвячено дуже велику кількість статей Кримінального кодексу України. Це: ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301), створення або утримання місць розпусти (ст. 302), примушування чи втягнення у заняття проституцією (ст. 303), втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304), незаконне перетинання державного кордону (ст. 331), незаконне переправляння осіб через державний кордон України (ст. 332) та експлуатація дітей (ст. 150). Статті 331 та 332 Кримінального кодексу спрямовані на протидію незаконній міграції.

За даними правоохоронних органів, відбувається щорічне зростання кількості зареєстрованих фактів торгівлі людьми. Так, у 1998 р. їх було зареєстровано – 2, у 1999 р. – 11, у 2000 р. – 42, у 2001 р. – 89, у 2002 р. – 169, у 2003 р. – 289, у 2004 р. – 269, у 2005 р. – 415, у 2009 р. – 279, у 2010 р. – 257, у 2011 р. – 197.

Органами внутрішніх справ України впродовж 2012 р. виявлено 155 фактів торгівлі людьми, установлено 187 потерпілих від торгівлі людьми, у тому числі 124 жінки, 14 неповнолітніх та 2 малолітніх. До кримінальної відповідальності притягнуто 94 особи, до 57 з них судами застосовано запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Припинено діяльність 6 організованих злочинних груп, які діяли в цій сфері. Встановлено 716 фактів створення або утримання місць розпусти та звідництва, сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією. Виявлено 544 особи, що вчинили такі злочини, 66 сутенерів (звідників) арештовано. Припинено діяльність 7 організованих злочинних груп, які діяли у цій сфері.


94. Україна. Закон. Кримінальний кодекс України: із змінами та доповненнями станом на 21 вересня 2012 р. : відповідає офіц. текстові. – К. : Правова єдність : Алерта, 2012. – 182 с.

ББК 67.9(4Укр)308-32

У45
95. Бабакін В. М. Нейтралізація протидії розслідуванню у справах з торгівлі людьми / В. М. Бабакін // Право і безпека. – 2012. – № 1 (43). – С. 131 – 136.
96. Бардацька О. В. Забезпечення безпеки потерпілих та свідків у кримінальних справах, пов'язаних із торгівлею людьми : посіб. / О. В. Бардацька, А. М. Орлеан. – К. : Тютюкін, 2010. – 55 с.

Описано систему захисту потерпілих та свідків у кримінальних справах щодо торгівлі людьми в Україні, Італії, Німеччині та Словаччині. Наведено рекомендації щодо покращання даної системи в Україні.


97. Весельський В. К. Торгівля людьми в Україні. Проблеми розслідування : навч. посіб. / В. К. Весельський, В. В. Пясковський. – К., 2007. – 264 с.

Проведено комплексний юридичний аналіз злочинів у сфері торгівлі людьми, висвітлено тактику проведення окремих слідчих дій у сфері торгівлі людьми.


98. Виявлення та припинення торгівлі людьми : навч.-практ. посіб. / О. Л. Мельников, В. І. Дубина, М. П. Данилюк та ін. ; М-во внутр. справ України. – К., 2009. – 241 с.

Розглянуто особливості підготовки матеріалів дослідчої перевірки, реалізації оперативних матеріалів, оперативного супроводження кримінальних справ, порушених за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 149 Кримінального Кодексу України. Приділено увагу міжнародному співробітництву.


99. Гаврилюк В. І. Актуальні аспекти міжнародного співробітництва органів внутрішніх справ України на напрямку протидії торгівлі людьми / В. І. Гаврилюк, В. І. Дубина, М. П. Данилюк. – К. : Цифра, 2007. – 171 с.
100. Годуєв О. Прокурорський нагляд – запорука ефективної протидії злочинам, пов`язаним з торгівлею людьми / О. Годуєв // Вісн. прокуратури. – 2010. – № 12. – С. 14 – 18.
101. Діяльність органів внутрішніх справ з протидії торгівлі людьми : навч. посіб. / В. М. Куц та ін. ; М-во внутр. справ України, Нац. ун-т внутр. справ, Кримінол. асоц. України, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Прометей-Прес, 2004. – 268 с.
102. Заросило В. Міжнародне співробітництво у сфері боротьби з торгівлею людьми / В. Заросило // Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Акад. упр. М-ва внутр. справ, Міжнар. жіноч. правозахис. центр «Ла Страда – Україна». – Харків : Права людини, 2010. – С. 69 – 71.
103. Іващенко В. О. Торгівля жінками та дітьми: (кримінологічні та кримінально-правові аспекти боротьби) : моногр. / В. О. Іващенко. – К. : Атіка, 2004. – 112 с.

ББК 67.9(4Укр)308

І-24
104. Іскров К. Об'єктивна сторона складу злочину «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини» (ст. 149 Кримінального кодексу України) / К. Іскров // Підприємництво, госп-во і право. – 2012. – № 3. – С. 116 – 120.
105. Козак В. А. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми по новому Кримінальному кодексу України // Проблеми законності : респ. міжвідом. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. – Харків : Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип. 56. – С. 144 – 151.
106. Куц В. М. Прокурорські засоби протидії торгівлі людьми : наук.-практ. посіб. / В. М. Куц, А. М. Орлеан ; Ген. прокуратура України, Акад. прокуратури України. – К. : Варта, 2007. – 165 с.

Висвітлено питання правової регламентації протидії торгівлі людьми в Україні, особливості досудового слідства в цих категоріях справ.


107. Лизогуб Я. Г. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо передачі людини : моногр. / Я. Г. Лизогуб ; Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя Незалежності України. – Луганськ, 2003. – 204 с. – (Кримін. право).

У монографії розглянуто питання кримінальної відпові-дальності за злочин, передбачений ст. 149 чинного Кримінального Кодексу України. Розкрито природу та суть торгівлі людьми. Висвітлено питання міжнародно-правової боротьби з рабством.


108. Мороз Л. Кримінально-правова охорона неповнолітніх жертв статевих злочинів / Л. Мороз // Підприємництво, госп-во і право. – 2008. – № 9. – С. 133 – 137.
109. Негодченко Д. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми в Україні та Грузії: порівняльно-правовий аналіз / Д. Негодченко // Юрид. Україна. – 2011. – № 4. – С. 88 – 93.
110. Негодченко Д. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми в Україні та Франції в контексті останніх законодавчих змін / Д. Негодченко // Право України. – 2012. – № 9. – С. 315 – 320.
111. Негодченко Д. О. Порівняльно-правовий аналіз кримінальної відповідальності за торгівлю людьми в Україні та Німеччині / Д. О. Негодченко // Право і сусп-во. – 2010. – № 4. – С. 194 – 197.
112. Кривошеев С. Обзор механизмов, средств и правоохранительных мер для борьбы с торговлей людьми в Украине / С. Кривошеев, В. Куц, В. Соболев. – К. : МОМ, 2002. – 110 с.

ББК 67.9(4Укр)308.112

К82
113. Орлеан А. М. Кримінально-правова характеристика торгівлі людьми : моногр. / А. М. Орлеан. – Харків : СІМ, 2005. – 179 с.

Досліджено історію формування поняття торгівлі людьми та світовий досвід встановлення кримінальної відповідальності за діяння, пов’язані з даним явищем. Проаналізовано сучасний стан торгівлі людьми в Україні, встановлено причини та умови існування даного явища.


114. Подойнік О. Роль правоохоронних органів у протидії експлуатації дітей і дитячій порнографії / О. Подойнік // Підприємництво, госп-во і право. – 2011. – № 5. – С. 146 – 149.
115. Попович М. І. Кримінально-правові та кримінологічні аспекти запобігання торгівлі людьми / М. І. Попович // Актуальні проблеми боротьби з торгівлею жінками : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 12 квіт. 2012 р.) / Донец. юрид. ін-т ; Фонд Ганса Зайделя. – Донецьк, 2012. – С. 62 – 66.
116. Розслідування торгівлі людьми : навч. посіб. / М. І. Андрієнко, О. В. Бардацька, А. Ф. Волобуєв та ін. ; за ред. В. П. Коляди. – К. : Конус-Ю, 2009. – 190 с.
117. Санакоєв Д. Б. Взаємодія правоохоронних органів МВС при розслідуванні організованої злочинної діяльності у сфері торгівлі людьми / Д. Б. Санакоєв // Вісн. Запоріз. юрид. ін-ту Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. – 2008. – № 2. – С. 192 – 201.
118. Тимошенко Д. Протидія торгівлі людьми в Україні: характеристика злочину / Д. Тимошенко. – К. : Атака, 2006. – 38 с.
119. Україна як країна призначення для торгівлі людьми : матеріали для практ. використ. працівниками правоохоронних органів та суддями з питань протидії злочинам, передбачених ст. 149 Кримін. кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини», в яких потерпілими є іноземці та особи без громадянства / М. О. Васильєва, В. В. Касько, А. М. Орлеан, О. В. Пустова. – К. : Фенікс, 2011. – 119 с.
120. Філашкін В. С. Криміналістична характеристика торгівлі людьми транснаціонального характеру / В. С. Філашкін // Право і сусп-во. – 2010. – № 6. – С. 272 – 277.
121. Холмс П. Найкращі зразки міжнародної практики боротьби з торгівлею людьми : метод. рек. для співробітників правоохорон. органів України з питань виявлення, розкриття та розслідування злочинів пов'язаних з торгівлею людьми / П. Холмс. – К., 2003. – 210 с.
122. Шваб І. А. Захист свідків та потерпілих від торгівлі людьми в Україні: соціально-правовий аналіз / І. А. Шваб // Право і Безпека. – 2004. – № 1. – С. 177 – 180.

Післямова
Щоб не потрапити в тенета торгівців людьми, запам’ятайте:

– не ведіть переговори про навчання, працевлаштування чи шлюб наодинці з агентом;

– зв’яжіться з посольством країни, куди Ви плануєте їхати та дізнайтесь про правила працевлаштування або навчання іноземців;

– особисто оформлюйте пакет необхідних документів, не ставте себе в залежне положення, приймаючи подарунки або позичаючи гроші на оформлення візи та закордонного паспорту;

– обов’язково укладайте контракт (у двох примірниках), який має бути написаний зрозумілою мовою, щоб умови, місце і час перебування були чітко визначені та пам’ятайте, що туристична або студентська віза не дають права на працевлаштування за кордоном;

– зробіть та тримайте при собі копії національного та закордонного паспортів, за жодних умов нікому не довіряйте своїх документів. Документи, що засвідчують особу, завжди повинні знаходитися тільки у їх власника;

– залиште рідним ксерокопії всіх документів, що оформляли, а також детальну інформацію про своє перебування за кордоном з адресами і контактними телефонами місця де збираєтесь проживати;

– заздалегідь підготуйте та тримайте при собі перелік організацій, із зазначенням адреси та номерів телефонів, що працюють у сфері протидії торгівлі людьми;

– не забувайте, що знання хоч би елементарних слів на іноземній мові значно полегшить перебування за кордоном і допоможе в складній ситуації.

Додаток 1


Департамент освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації інформує про роботу:

  • національної «гарячої лінії» з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: тел. 0-800-500-335 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) або 386 (із мобільного);

  • національної «гарячої лінії» з питань захисту прав дітей: тел. 0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів);

  • національної «гарячої лінії» з питань протидії торгівлі людьми: тел. 0-800-500-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) або 527 (із мобільного, безкоштовно з номерів Київстар, МТС, Лайф, Білайн).

Додаток 2



Словник термінів
Вербування – наймання, набір для яких-небудь робіт, залучення до будь-якої діяльності, зокрема протиправної, залучення до організації, діяльність якої заборонена законом.

Дитяча порнографія – будь-яке, незалежно від форми, представлення дітей, що беруть участь у реальних чи уявних сексуальних діях, або показ статевих органів дитини із сексуальними намірами.

Дитяча проституція – використання або пропозиція використання дитини в діяльності сексуального характеру за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування.

Експлуатація – всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі; примусова праця або примусове надання послуг; рабство або звичаї подібні до рабства, підневільний стан; залучення в боргову кабалу; вилучення органів; проведення дослідів над людиною без її згоди; усиновлення (удочеріння) з метою наживи; примусова вагітність; втягнення у злочинну діяльність; використання у збройних конфліктах тощо.

Комерційна сексуальна експлуатація дітей – використання неповнолітніх для задоволення статевої пристрасті будь-яким способом з оплатою цього або без неї з метою отримання прибутку або з будь-якою іншою корисливою метою.

Країна постачання – країна, у якій особа проживала до того, як мігрувала чи була продана.

Країна призначення – країна, у якій проживає особа після того, як мігрувала чи була продана.

Країна транзиту – країна, через яку пролягає маршрут від країни постачання до країни призначення.

Потерпілий (потерпіла) – особа, якій внаслідок злочину завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Примусова праця – будь-яка робота чи служба, що її вимагають від особи під загрозою якогось покарання і для якої особа не запропонувала добровільно своїх послуг.

Продаж людини – безповоротна передача за певну грошову винагороду людини, яка є своєрідним живим товаром, іншій особі, яка є покупцем. При передачі потерпілого можуть бути застосовані фізичне чи психологічне насильство або обман. Передачу людини може бути здійснено також шляхом використання її безпорадного стану (внаслідок малолітства, психічного захворювання, стану алкогольного чи наркотичного сп’яніння тощо).

Проституція – позашлюбний систематичний вступ жінки чи чоловіка в сексуальні стосунки за плату.

Сексуальна експлуатація – вид експлуатації праці особи для проституції, під якою слід розуміти надання сексуальних послуг за гроші чи іншу матеріальну винагороду, або в суміжних сферах (розпусних дій з дітьми, надання разових сексуальних послуг ув’язненим та деяким іншим особам, співжиття з метою систематичного отримання сексуального задоволення тощо) незалежно від того, чи дозволений у певній країні або її окремих місцевостях цей вид діяльності.

Торгівець людьми – особа, або група осіб, які продають іншу особу або групу осіб.

Торгівля дітьми –будь-який акт або угода, внаслідок яких дитина передається особою або групою осіб за винагороду або інше відшкодування; пропозиція, передача чи отримання будь-якими засобами дитини з метою сексуальної експлуатації дитини, передача органів дитини за винагороду, використання дитини на примусових роботах.

Торгівля людьми –вербування, перевезення, передача або прийом людей з використанням погрози або сили, викрадення, обману, примусу, зловживання владою, сплати грошей або отримання грошей чи пільг з метою отримання однією людиною контролю над іншою людиною для подальної експлуатації.


Іменний покажчик



Авраменко Ю. 78;

Алексєєва А. В. 55;

Андрієнко М. І. 15, 116;

Ахтирська Н. М. 32; 63;

Бабакін В. М. 95;

Бандурка О. М. 13, 16, 17;

Бардацька О. В. 96, 116;

Батиргареєва В. С. 47, 64;

Безпальча Р. 65;

Бертход А. 73;

Бесчастний В. М. 66;

Болдина Э. 73;

Борисов В. І. 47;

Бортницька Л. В. 79;

Браткова О. 18;

Бровко Н. І. 59;

Бут О. 80;

Василевич В. В. 81;

Василинчук В. І. 15;

Васильєва М. О. 32, 119;

Вац В. 19;

Вербенський М. Г. 20;

Весельський В. К. 97;

Внукова А. 82;

Вознюк Я. 65, 69;

Волобуєв А. Ф. 116;

Волощук А. М. 67;

Гаврилюк В. І. 99;

Галустян Ю. М. 21, 55;

Гармаш Д. О. 47;

Годуєв О. 100;

Гон М. М. 49;

Горбунова О. 22;

Городник О. Г. 78;

Гуминський А. В. 68;

Гусак Н. Є. 93;

Гусаров С. 23;

Гуторова Н. О. 47;

Даниленко А. С. 59;

Данилюк М. П. 98, 99;

Данильчук Л. 87;

Данильчук Л. О. 24, 88;

Доценко І. Г. 25;

Дубина В. 26;

Дубина В. І. 98, 99;

Євсюкова М. 9;

Євсюкова М. В. 16;

Єжов С. С. 6;

Закревський А. С. 32;

Запорожцев А. 28;

Запорожцев Є. 28;

Заросило В. 102;

Звєрєва І. Д. 89;

Зеленський Р. М. 89;

Іващенко В. О. 70, 103;

Ілляш М. М. 55;

Ільковець Л. Б. 32;

Іскров К. 104;

Іскров К. М. 29;

Калачник Н. С. 89;

Калмиков Д. О. 83;

Капітанська О. 71;

Касько В. В. 119;

Коваль Д. 30;

Ковальчук Л. Г. 89, 92;

Козак В. А. 105;

Колесникова С. В. 92;

Коляда В. П. 116;

Конопльов В. В. 31;

Копійка В. В. 82;

Костючек М. Ф. 90, 91;

Кохан Г. Л. 10;

Кравченко О. М. 33;

Кривошеев С. 112;

Кузьменко Я. П. 59;

Куц В. 112;

Куц В. М. 101, 106;

Кушакова-Костицька Н. В. 59;

Кушнір О. 34, 35;

Левченко Е. Б. 39;

Левченко К. Б. 11, 13, 16, 27, 55, 89, 92;

Лемешко О. М. 47;

Лемко Г. 36;

Лизогуб Я. Г. 12, 107;

Лисодєд О. В. 64;

Литвинова О. М. 13;

Ліпкан В. А. 37;

Маларек В. 72;

Маршавін Д. Ю. 38;

Матей Я. 73;

Мельников О. Л. 98;

Мидловец И. С. 39;

Мінченко С. 42;

Мороз Л. 108;

Муранова В. В. 59;

Наден О. В. 74;

Негодченко Д. 109, 110;

Негодченко Д. О. 111;

Нєбитов А. А. 40;

Олефір В. І. 41;

Орлеан А. М. 16, 32, 96, 106, 113, 119;

Пагланюк О. В. 14;

Паляничко Д. 84;

Петрова Г. Є. 75;

Піварова М. В. 60;

Піщенко Г. 42;

Подойнік О. 114;

Подойнік О. С. 85, 86;

Пожоджук Р. 43;

Попович М. І. 115;

Предборський В. 45;

Предборський В. А. 44;

Процун М. А. 49;

Пустова О. В. 119;

Пясковський В. В. 97;

Раковська Ю. 50;

Романова Н. Ф. 93;

Санакоєв Д. Б. 117;

Санченко А. Є. 16;

Семигіна Т. 48;

Сервецький І. В. 51;

Скулиш Є. Д. 52;

Скулиш Н. Є. 53;

Соболев В. 112;

Сорочик Ю. Ю. 3;

Співак В. 54;

Стеблинська О. С. 56;

Таланчук П. М. 62;

Тацій В. Я. 105;

Тележенко Т. М. 55;

Тимошенко Д. 118;

Тихонова Н. В. 57;

Тищенко О. 42;

Топчій А. О. 58;

Трубавіна І. М. 27, 89;

Удалова О. А. 27, 89;

Філашкін В. С. 120;

Ходарченко К. О. 78;

Холмс П. 121;

Черначук В. А. 76;

Черняк Н. П. 60;

Шамара О. В. 33;

Шапочка Т. 61;

Шваб І. А. 122;

Шумна Л. 78;

Шупрудько К. А. 62;

Яценко С. С. 12;

Зміст


Від укладача

Розділ 1. Законодавчі акти в сфері протидії торгівлі людьми

Розділ 2. Запобігання торгівлі людьми

Розділ 3. Розслідування злочину та кримінальна відповідальність за торгівлю людьми

Післямова

Додаток 1

Додаток 2

Іменний покажчик



Бібліографічне видання


Протидія торгівлі людьми




Бібліографічний покажчик





Укладач Світлана Миколаївна Настенко

Комп’ютерна верстка І. Болесевич

Підписано до друку 18. 02. 2014. Зам. № 193. стор. 44 Тираж 60 пр.

ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»

Просп. Перемоги, 60, м. Київ, 03057



http://www.4uth.gov.ua





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка