«Психічна і духовна складові здоров’я»



Сторінка1/3
Дата конвертації05.03.2016
Розмір0.52 Mb.
  1   2   3
Розробка уроків

за новими Державними стандартами

з предмету «Основи здоров’я» на тему:

«Психічна і духовна складові здоров’я»,

4 клас

Рекеченська Олена Михайлівна

вчитель початкових класів

спеціаліст

Зміст

Анотація……………………………………………………………………………...1-2



І. Витяг з програми предмета «Основи здоров’я» ( 4 клас)………………………......3-4

ІІ. Календарне планування до розділу «Психічна і духовна складові здоров’я»..5-6

ІІІ. Розробки уроків

3.1. Самооцінка і поведінка людини. Упевненість і самовпевненість…….......7-13

3.2. Бажання, можливості, обов’язки. Воля і здоров’я людини………………14-19
3.3. Повага і самоповага. Вибір і досягнення мети……………………………20-24
3.4. Звички і здоров’я. Формування звичок……………………………………..25-29
3.5. Розвиток творчих здібностей. Заохочення однолітків до здорового способу життя……………………………………………………………………………….30-36

ІV.Список використаних джерел…………………………………………………37-38

Додатки


Анотація

Світ існує не для того,

щоб ми пізнавали його,

а для того, щоб ми

виховували себе в ньому.

Г. Ліхтенберг

Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність є в Україні найвищою соціальною цінністю, невід’ємною складовою суспільного багатства. Головне завдання школи – виховання фізично і морально здорового покоління, формування нової особистості, здатної вдосконалювати себе, готової до активного творчого життя в незалежній державі.

Здоров'я — найперша необхідна умова успішного розвитку кожної людини, її навчання, праці, добробуту, створення сім'ї і виховання дітей. В.О.Сухомлинський в кількох своїх статтях підкреслював: «Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили».

Навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров’я — одне з найважливіших завдань сучасної школи, яке має стати атрибутом будь-якої освітньої діяльності у навчальному закладі і поза його межами. Але найповніше це завдання реалізується через предмет «Основи здоров’я».

Мета предмета «Основи здоров'я» – формування здоров’язбережувальної компетентності учнів на основі оволодіння ними знаннями про здоров’я та безпеку, практичними навичками здорового способу життя і безпечної поведінки, формування в них ціннісного ставлення до життя і здоров’я, сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку.

Змістову основу предмета складають такі базові поняття: здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечна поведінка, здоров’язбережувальна компетентність, здоров’язбережувальні компетенції (життєві і спеціальні навички).



Здоров'я розглядається як:

стан загального фізичного, психологічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад (ВООЗ).

процес формування, збереження, зміцнення, відновлення фізичної, соціальної, психічної та духовної його складових.

Здоровий спосіб життя — спосіб життєдіяльності людини, метою якого є формування, збереження і зміцнення здоров’я.

Безпечна поведінка — поведінка людини, яка не загрожує її життю і здоров'ю та безпеці інших людей.

Здоров’язбережувальна компетентність – здатність учня застосовувати здоров’язбережувальні компетенції в умовах конкретної життєвої або навчальної ситуації на користь збереження, зміцнення і формування здоров’я.

Здоров’язбережувальні компетенції (життєві та спеціальні) – це суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які сприяють здоров’ю у всіх сферах життєдіяльності людини.

Особливістю представлених розробок планів-конспектів уроків до розділу: «Психічна і духовна складові здоров’я» (4 клас ) є організація практичної, ігрової, індивідуальної та колективної діяльності учнів, що базується на суб’єкт-суб’єктній взаємодії вчителя з учнями і учнів між собою і характеризується застосуванням інтерактивних методів навчання, що забезпечує ефективне засвоєння учнями навчального матеріалу і відпрацювання ними поведінкових навичок.

Узагальненим результатом навчання основ здоров’я у початковій школі є відповідний до віку рівень здоров’язбережувальної компетентності учнів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів є заохочувальним і здійснюється вербально, переважно засобами моніторингу за прогресом у знаннях, ставленнях та уміннях учнів впродовж навчання у початковій школі.

Система уроків органічно поєднує навчально-пізнавальну та оздоровчо-рухову діяльність учнів, включати різні види діалогу, групової співпраці.

У представленій роботі окреслені різноманітні методи і підходи до формування здоров’язбережувальної компетентності учнів. Система уроків органічно поєднує навчально-пізнавальну та оздоровчо-рухову діяльність учнів, включати різні види діалогу, групової співпраці.



І. Витяг з програми предмета «Основи здоров’я» ( 4 клас)

Автори програми:

Бойченко Т. Є., керівник творчого колективу, проректор з наукової роботи – директор науково-дослідного інституту післядипломної педагогічної освіти Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України;

Воронцова Т. В., міжнародний консультант ЮНІСЕФ з превентивної освіти, кандидат філософських наук;

Гнатюк О. В., науковий співробітник інституту психології імені Григорія Костюка Національної академії педагогічних наук України;

Гозак С. В., завідувач лабораторії гігієни навчальної діяльності дітей Державної установи «Інститут гігієни і медичної екології імені О.М. Марзєєва Академії медичних наук України», кандидат медичних наук

Москаленко О. Л., директор загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів № 10 м. Донецька

Савченко В. А., науковий співробітник кафедри Культури здоров’я Дніпропетровського інституту післядипломної педагогічної освіти

У роботі представлена розробка системи уроків до розділу «Психічна та духовна складові здоров’я» містить інформацію щодо чинників, які впливають на емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті розвитку позитивної самооцінки, навичок критичного мислення й уміння приймати виважені рішення.

Програму побудовано за концентричним принципом. Зазначені розділи є наскрізними для всієї початкової школи, в кожному класі зміст і обсяг пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних і психологічних особливостей учнів.

Особливість методики проведення уроків у початковій школі полягає в тому, що оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії. Тому необхідна організація практичної, ігрової, індивідуальної та колективної діяльності учнів, що базується на суб’єкт-суб’єктній взаємодії вчителя з учнями і учнів між собою. Такий підхід отримав назву «освіта на основі набуття життєвих навичок» (ООЖН) і характеризується застосуванням інтерактивних методів навчання, що забезпечує ефективне засвоєння учнями навчального матеріалу і відпрацювання ними поведінкових навичок.

Особливістю структури уроків з основ здоров’я має бути гнучкість, органічне поєднання навчально-пізнавальної та оздоровчо-рухової діяльності учнів, включати різні види діалогу, групової співпраці. Особливого значення для формування в учнів здорового способу життя та безпечної поведінки має емоційність і доступність навчального матеріалу, його унаочнення. Практичні роботи, зазначені в програмі, виконуються учнями в практично-дієвій формі під час опрацювання відповідної теми для досягнення мети уроку або вдома з батьками.

Узагальненим результатом навчання основ здоров’я у початковій школі є відповідний до віку рівень здоров’язбережувальної компетентності учнів. Деталізовані результати навчання у початковій школі представлено у вигляді державних вимог щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів.



Оцінювання навчальних досягнень учнів має бути заохочувальним і здійснюватися переважно засобами моніторингу за прогресом у знаннях, ставленнях та уміннях учнів впродовж навчання у початковій школі.

ІІ. Календарне планування до розділу «Психічна і духовна складові здоров’я»

4 клас (5 год.)



Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Дата

Примітки

1.

Самооцінка і поведінка людини. Упевненість і самовпевненість.


Учні наводять приклади:

  • упевненої, пасивної і агресивної поведінки;

аналізують:

  • різницю між упевненістю і самовпевненістю;












2.

Бажання, можливості, обов’язки. Воля і здоров’я людини.


Учні називають:

  • вольові якості людини;



аналізують:

  • відмінність між «хочу», «можу» і «треба»;

наводять приклади:

  • ситуацій, в яких гартується характер;












3.

Повага і самоповага. Вибір і досягнення мети.


Учні називають:

  • приклади справ, гідних поваги;

пояснюють:

  • що таке повага і самоповага;

  • що повагу (навіть до самого себе) треба заслужити;



уміють:

  • обирати мету, розробляти і виконувати план дій щодо досягнення мети (наприклад, формування корисної звички);







4.

Звички і здоров’я. Формування звичок.


Учні розпізнають:

  • корисні і шкідливі звички;

аналізують:

  • вплив звичок на здоров’я людини;












5.

Розвиток творчих здібностей. Заохочення однолітків до здорового способу життя.


уміють:

  • працювати в команді, мотивувати і зацікавлювати;

    творчо мислити і продукувати ідеї для пояснення переваг здорового способу життя.










3.1.Тема: Самооцінка і поведінка людини. Упевненість і самовпевненість.

Мета уроку:

Навчальна складова: навчити учнів адекватно оцінювати свої вчинки та вчинки однокласників; навчити розпізнавати ознаки впевненої поведінки; формувати вміння долати в собі негативні риси характеру;

Розвиваюча складова: розвивати силу волі володіння собою, керувати своїми почуттями;

Виховна складова: виховувати високі моральні якості, повагу до інших, культуру морально-етичних почуттів, через життєві приклади, ціннісне ставлення до себе.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Вид уроку: комбінований урок

Форми проведення: словесні, наочні і практичні

Методи організації навчальної діяльності: групові, фронтальні, індивідуальні

Методи й прийоми: інтерактивна вправа « Очікування»; вправа – енергізатор, метод «Незакінченого речення», метод «Мікрофон»

Обладнання: таблиці, схеми, малюнок ромашки, самоклейки, аркуші паперу, олівці, фломастери.

Перебіг уроку

І. Навчально-мотиваційний етап.

1. Організаційний момент.

Перевірка готовності учнів до уроку.



2. Психологічне налаштування учнів до роботи на уроці.

Вправа – енергізатор

Будьте здоровими,

Будьте щасливими,

Будьте розумними,

Будьте красивими!



3. Актуалізація опорних знань.

Читання вірша Анатолія Костецького «Як зробити день веселим».

Ти прокинься рано-рано,

Лиш над містом сонце встане,

Привітайся з ластівками,

з кожним променем ласкавим.

Сам гарнесенько умийся,

сам швиденько одягнися,

підійди до тата й мами

і скажи їм: - Добрий ранок!

Усміхнися всім навколо:

Небу, сонцю, квітам, людям,

і тоді обов’язково

день тобі – веселим буде!



  • Якою є головна думка у цього текста?

  • Прослухайте вірш вдруге і скажіть, які поради здорового способу життя дає автор.

4. Перевірка домашнього завдання.

Метод «незакінченого речення»

Я знаю, що моє здоров’я залежить від …

5. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель розповідає історію з казковим сюжетом.

В одному селищі жили три сміливі й сильні юнаки Кім, Нок і Чаз. Вони мріяли взяти участь у змаганнях - зійти на вершину високої крутої гори. Щороку сприт­ні й мужні юнаки селища намагалися здійснити цей підйом, та лише деякі з них досягали своєї мети. Шлях сміливців перепиняв швидкий гірський потік, подолати який можна було, лише висипавши в нього стільки блакитних, камінців, які треба було вибити зі скелі, скільки сірих, було в мішках юнаків перед сходженням на гору.

Якось на світанку Кім, Нок і Чаз насипали у свої мішки багато сірих камінців і вирушили в путь. Незабаром вони побачили омріяні блакитні камінці в скелі.

Кім відразу взявся до дуже важкої справи. Сім потів зійшло з нього, проте він затято збирав блакитні камінці і клав їх на місце сірих. Юнак дуже стомився, але він мав задоволення від праці, бо розумів, що вона наближає його до мети.

Нок і Чаз також: почали добувати блакитні камінці. Однак незабаром Нок по­думав «Це зайва робота. Мені завжди щастить. Я і без цих камінців подолаю шлях».

Чаз укотре поміняв сірий камінець на блакитний і сказав собі: «Не знаю, які камінці лежать у мішках моїх друзів, але мої сірі майже такі самі, як і ті бла­китні, які надзвичайно важко добувати». Чаз вирішив, що в той час, коли інші по­винні гнути спину від тяжкої праці, він може дозволити собі ні про що не дбати. Проте, коли він наблизився до потоку, відчуття тривоги пройняло його...

На цьому місці вчитель припиняє свою розповідь і пропонує учням завершити її. Під час обговорення варіантів розповідей увагу учнів треба акцентувати на тому, що Кім доклав великих зусиль і через те досяг своєї мети. Нок - безвідпо­відальний мрійник, він не готовий до наполегливої праці. Можливо, безпорадність перед гірським потоком примусила юнака вперше замислитися над тим, чому не здійснилася його мрія, і він дійшов правильного висновку. Однак не можна виклю­чати й того, що Нок махне на все рукою і скаже: «А навіщо взагалі мені це треба?» Третій юнак, Чаз, був безпідставно переконаний в успіху. Отже, він не звик оцінювати справжні свої можливості, і його спіткала невдача. Припустимо, що юнак зрозумів свою помилку, але в нього забракло мужності її визнати.



6. Повідомлення теми і мети уроку.

-Отже кожна людина бажає собі щасливої долі: хоче мати хорошу сім’ю, цікаву роботу, добрі стосунки з людьми, що її оточують. Але людина не завжди адекватно оцінює себе, свої можливості. Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, що таке самооцінка, як формується самооцінка, як вона впливає на поведінку людини та її здоров'я.



6. Очікування.

Діти, а чого ви очікуєте від уроку? (Діти відповідають, використовуючи слова з опорної схеми «я вважаю», «на мою думку», «я впевнений»)

Учні записують свої очікування на аркушах паперу у вигляді пелюстків ромашки. Усі разом на дошці утрорюють ромашку очікувань.

ІІ. Операційно-пізнавальний етап.


  1. Сприймання й усвідомлення навчального матеріалу.

1. Виявлення рівня інформованості.

Використовуючи метод «мікрофон», учні висловлюють свої міркування щодо розуміння самооцінки.



  1. Інформаційне повідомлення.

Самооцінка - це те, як людина оцінює себе, свої можливості, вчинки. Ми постійно порівнюємо себе з іншими, і на основі цього порівняння знаходимо думку про себе, про свої можливості і здібності, риси свого характеру і людські якості. Так поступово складається наша самооцінка. Адекватна самооцінка дозволяє людині співвідносити свої сили із завданнями різної трудності і з вимогами тих, що оточують. Неадекватна (занижена або завищена) - деформує внутрішній світ, заважає гармонійному розвитку.

Самооцінка починає розвиватися вже в ранньому дитинстві. Часто ми чуємо: "Ти вже такий великий, а зав'язувати шнурки (їсти кашу, читати, ін) так і не навчився!" Батьки не замислюються над тим, що саме з їх оцінок, в першу чергу, і складається думка дитини про себе; це потім, у шкільному віці, вона навчиться сама оцінювати свої можливості, успіхи і невдачі.

-Як виявляється рівень самооцінки в поведінці?

Поведінка — це спосіб життя; сукупність дій і вчинків люди­ни. Чим раніше ви дізнаєтеся про правила поведінки, тим менше помилок припустите у спілкуванні, тим менше прикрощів завдас­те своїм рідним і близьким, друзям і однокласникам, знайомим і незнайомим людям і перш за все — самим собі.

Вас виховують батьки, школа, книги. Та й ви самі маєте критично оцінювати свої дії та вчинки, свої думки та риси ха­рактеру.

Учитель зауважує, що людина не завжди адекватно оцінює себе (переоцінює


або недооцінює), і пропонує послухати розповідь.

Оксана мала здібності до навчання, була відмінницею. Вона дуже пишалася собою. Батьків і вчителів теж задовольняли успіхи дівчинки, і вони залишали поза увагою її надмірну самовпевненість.

Дівчинка мала звичку говорити: «Я так хочу», «Я все вмію», «Мені так тре­ба». Дорослі вважали: виросте - зрозуміє, що треба бути скромнішою. Проте самозакоханість Оксанки зростала, і це призвело до невтішних наслідків.

Оксана перейшла до іншої школи і, як новенька, мала ще проявити себе. У новому класі учні наполегливо працювали, допомагали одне одному і мали добрі успіхи в навчанні. Через деякий час з'ясувалося, що ніяких виняткових здібностей, завдяки яким дівчинка могла б виділитися з-поміж інших, у неї не було. Однак їй здавалося, що і учні, і вчителі недооцінюють її, ставляться упере­джено й недоброзичливо. Зрозуміти, чому так склалися стосунки з одноклас­никами, Оксана не хотіла та, мабуть, уже була й неспроможна. Дівчинка в усьому звинувачувала інших і говорила: «Мене не розуміють».

Учні обговорюють розповідь і з допомогою вчителя доходять висновку: пере­більшення власних переваг може спричинити непорозуміння з учителями, одно­класниками та іншими людьми.

Учні разом з учителем проводять бесіду за такою схемою 1(Додаток 1 )

При завищеній самооцінці діти в усьому прагнуть бути краще інших. Часто від такої дитини можна почути: "Я - найкращий (сильний, красивий). Ви всі повинні мене слухати". Він часто буває агресивний з тими дітьми, які теж хочуть бути лідерами.

Учитель пропонує учням послухати наступну розповідь.

Мишкові завжди здається, що він знає і вміє менше за інших дітей. Хлопчик не дослуховується до слів учителя: «Не бійся помилок: не помиляється лише той, хто нічого не робить». Він почуває себе ніяково і постійно хвилюється, що не впорається з якоюсь справою. Невпевненість у собі ускладнює Мишкові життя. Його непокоїть думка: «Усі говорять, що треба повірити у свої сили і працювати, тоді я багато чого зможу зробити. Може, і так. Але як примусити себе по­вірити?»

Учні з допомогою вчителя аналізують розповідь і намагаються сформулювати та обґрунтувати свої поради хлопчикові щодо виходу з цього становища.

Проводиться бесіда за схемою 2 (Додаток 1 )

Пасивність, помисливість, підвищена ранимість, образливість часто притаманні дітям із заниженою самооцінкою. Вони не хочуть брати участь в іграх, тому що бояться виявитися гірше за інших, а якщо в них беруть участь, то часто ображаються. Іноді діти, яким дається негативна оцінка в сім'ї, прагнуть компенсувати це у спілкуванні з однолітками. Вони хочуть завжди і скрізь бути першими і беруть близько до серця, якщо це їм не вдається.

Активність, винахідливість, бадьорість, відчуття гумору, товариськість, бажання йти на контакт - ось ті якості, які властиві дітям з адекватною самооцінкою. Вони охоче беруть участь в іграх, не ображаються, якщо виявляються переможеними.

Здоров’язберігаюча фізкультхвилинка.

Моїт ніжки вміють…

Учасники утворюють коло.

– Мої ніжки вміють ходити (говорить один із учасників, демонструючи це вміння рухами),

– Вони ходять, ходять і ходять (промовляють всі учасники і повторюють рух першого учасника).

– Мої ніжки вміють стрибати (говорить і показує інший учасник),

– Вони стрибають, стрибають і стрибають (всі разом).

Мої ніжки вміють присідати …

Мої ніжки вміють малювати …

Мої ніжки вміють танцювати …

Мої ніжки вміють бігати …

Мої ніжки вміють підніматися високо вгору …

Мої ніжки вміють знаходити доріжку до дому …

Мої ніжки вміють плескатися у морі …

Мої ніжки вміють залишати сліди на піску …

Мої ніжки вміють ходити по рівній лінії (бордюру) …

Мої ніжки вміють ходити, як ходять ніжки ведмедика …

Мої ніжки вміють ставати на п’ятки …

Мої ніжки вміють створити коло (або літеру „о”) …

Мої ніжки вміють встати у формі „Х” …

Мої ніжки вміють відпочивати (кожен показує, як вміють відпочивати його ніжки).

– Що ще вміють ваші ніжки (ручки, голівоньки, пальчики, плечі, носики, вушка, очі, спинки)?



  1. Закріплення навчального матеріалу, формуваня знань, умінь та навичок.

Робота над прислів'ями.

— Прочитайте прислів'я.



Той себе губить, хто інших не любить.

Як ти до людей, так і вони до тебе.

  • Як ви розумієте ці прислів'я?

  • Яка головна думка висловлена в них?

Учитель: Оцініть власні якості за схемою «ялинка», використовуючи оцінювальну лінійку (Додаток 2)
Подумайте, як адекватно визначити в себе рівень розвитку тієї чи іншої якості, оберіть відповідний рівень і вкажіть його (умовними позначками).

(Учитель підходить до кожного учня і допомагає вибрати якості для оціню­вання і критерії оцінювання.)

Після виконання цієї частини завдання учитель пропонує обвести червоним олівцем позначку «високий рівень», жовтим - «вищий від середнього», зеленим -середній рівень», коричневим - «нижчий за середній», чорним - «низький рівень».

Учитель. Тепер зрозуміло, що ви думаєте про наявність у вас різних якостей особистості. Зверніть увагу на те, що кожен має досягнення в розвитку власних позитивних якостей. Однак унаочнилося й те, в якому напрямі слід працювати, щоб удосконалити деякі свої якості.

Ви всі заслуговуєте на повагу, оскільки намагаєтеся позбутися тих своїх якос­тей, які вам не подобаються.

Учитель зауважує, що, оцінюючи себе, треба враховувати думку батьків,


жителів, друзів, однокласників і просто знайомих. Звичайно, не слід думати, що

хтось знає тебе краще, ніж ти сам, але, якщо думки багатьох збігаються, потрібно на це зважати.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка