«психологія» підготовки бакалаврів спеціальність 030401 «Правознавство»



Сторінка2/4
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.86 Mb.
1   2   3   4

Вивчення курсу «Психологія» має на меті формування у курсантів НАВС системних загальнотеоретичних знань, у тому числі методологічного, філософського, соціологічного, психологічного, управлінського, правового характеру, які лежать в основі пізнання предмету цієї дисципліни та його специфічного психологічного змісту, практичних навичок і умінь щодо використання психологічних знань при реалізації професійної діяльності.


Психологія - це наука про явища, закономірності та механізми психіки як властивості головного мозку створювати суб'єктивні образи об'єктивної реальності, на основі і за допомогою яких відбувається управління діяльністю особистості. Психологія - наука, яка досліджує пізнавальні, емоційні та вольові процеси; питання, які пов’язані зі спілкуванням, діяльністю особистості, її характером та здібностями.

Основними завданнями вивчення курсу «Психологія» є:

  • засвоєння курсантами системи знань про засади психології;

  • формування готовності застосування психологічних знань при вирішенні професійних завдань;

  • розвиток та удосконалення професійно важливих якостей та здібностей;

1. На рiвнi знань ознайомити курсантів із:

  • історичними витоками та теоретико-методологічними принципами психологічної науки;

  • основними науковими напрямами та сучасними поглядами на природу та розвиток особистості як об’єкта та суб’єкта професійної діяльності;

  • системою методів психологічного дослідження і впливу на об’єкти юридичної діяльності;

  • характеристикою основних категорій психології, закономірностями їх функціонування.

2. На рiвнi вмінь i навичок озброїти курсантів:

  • уміннями здійснювати психологічний аналіз структури особистості, проводити діагностику її розвитку;

  • напрямами формування бажаних якостей та переконань у різних категорій осіб у професійній діяльності;

  • уміннями здійснювати ефективний самоаналіз та визначати перспективи професійного розвитку.


5. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

5.1. Теоретичні засади психології.

Психологія як наука, її становлення і розвиток. Наукові школи психології. Місце і роль психології в системі загальних знань. Об'єкт, предмет, категорії і завдання психології. Поняття про психіку та її соціальний зміст. Свідомість як вищий рівень розвитку психіки. Структура та зміст психічних явищ.



5. 2. Методологічні основи психології.

Структура наукової методології. Характеристика загальнонаукової методології. Конкретно-наукова методологія психології. Методико-технологічний рівень методології психологічної науки. Структура методів психології



5.3. Поняття особистості. Характеристика сучасних теорій особистості.

Поняття особистості. Головні ознаки особистості. Співвідношення понять людина, індивід, особистість та індивідуальність. Наукові концепції особистості. Структурні елементи особистості. Поняття про темперамент. Характеристика різних типів темпераменту. Поняття характеру, його структура. Поняття про здібності, їх різновиди. Поняття спрямованості.



5.4. Поняття діяльності. Загальна характеристика різновидів діяльності.

Діяльність та особистість. Психологічна структура діяльності. Дія та операція. Головні різновиди діяльності та їх характеристика. Формуючий вплив діяльності на особистість.



5.5. Загальна характеристика пізнавальної сфери особистості.

Загальна структура психічних пізнавальних процесів. Відчуття та сприймання як основа пізнання дійсності. Відчуття та їх класифікація. Якості відчуттів. Головні характеристики сприймання. Загальна характеристика уваги, її функції та різновиди. Властивості уваги.



5. 6. Пізнавальні процеси особистості.

Роль пам'яті в забезпеченні цілісності особистості. Основні процеси пам'яті. Різновиди пам'яті та їх характеристика. Продуктивність пам'яті при вирішенні професійних завдань юриста. Поняття про уявлення, її різновиди. Загальна характеристика мислення та уяви. Характеристика операцій мислення. Основні якості професійного мислення; умови їх розвитку. Роль уяви в професійній діяльності експерта-криміналіста.



5.7. Емоційна сфера особистості. Поняття емоцій та почуттів.

Поняття про емоції та почуття, їх природно-фізіологічна основа. Типові емоційні стани, їх переживання та зовнішні вияви. Головні види почуттів, їх формування та розвиток. Врахування особливостей емоційних станів та почуттів в професійній діяльності експерта-криміналіста.



5.8. Вольова регуляція поведінки особистості.

Регуляція професійної діяльності. Воля як регулятор діяльності і поведінки. Структура та види вольових дій (актів). Професійно значущі вольові якості особистості експерта-криміналіста, умови їх формування, розвитку та особливості проявів.


Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік



6.ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Назви змістових модулів і тем

Всього


Кількість годин:







Л

С

Пз

С.р.

Інд

Модуль 1




Тема 1 Теоретичні засади психології.

10


2


2





2


4

Тема 2 Методологічні основи психології.

8



2



2

4


Тема 3 Поняття особистості. Характеристика сучасних теорій особистості.

10

2

2

2

2

2


Тема 4 Поняття діяльності. Загальна характеристика різновидів діяльності.

8

2




2

2

2

Модуль 2

Тема 5 Загальна характеристика пізнавальної сфери особистості.

10

2

2

2

2

2


Тема 6 Пізнавальні процеси особистості.

8



2

2

2

2


Тема 7 Емоційна сфера особистості. Поняття емоцій та почуттів.

8

2



2

2

2


Тема 8 Вольова регуляція поведінки особистості.

10

2

2

2

2

2

Усього годин

72

12

12

12

16

20


7. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

7.1. Опис навчальної дисципліни «Психологія»

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2

Галузь знань

0304 «право»

(шифр і назва)


Варіативна


Напрям підготовки

6.030401 «правознавство»

6.030402 «правоохоронна діяльність»

(шифр і назва)



Модулів – 2

Спеціальність (професійне

спрямування):

експерти-криміналісти


Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

1-й



Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

(назва)


Семестр

Загальна кількість годин – 72

2-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних –

самостійної роботи курсанта -


Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр


12 год.

год.

Практичні, семінарські

12 год.

12 год.

Лабораторні

0 год.

год.

Самостійна робота

16 год.

год.

Індивідуальні завдання: 20 год.

Вид контролю: залік



7.2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: формування у курсантів НАВС системних загальнотеоретичних знань, у тому числі загальнотеоретичного, методологічного, філософського, соціологічного, психологічного, управлінського, правового характеру, які лежать в основі пізнання предмету даної дисципліни та його специфічного психологічного змісту, практичних навичок і умінь щодо використання психологічних знань при реалізації професійної юридичної діяльності.

Завдання:

- засвоєння курсантами системи знань щодо засад психології;



  • формування готовності застосування психологічних знань при вирішенні професійних завдань;

  • розвиток та удосконалення професійно важливих якостей та здібностей;

В результаті вивчення навчальної дисципліни курсанти повинні

на рівні знань:

- історичні витоки та теоретико-методологічні принципи психологічної науки;

  • основні наукові напрями та сучасні погляди на природу та розвиток особистості як об’єкта та суб’єкта професійної діяльності;

  • система методів психологічного дослідження і впливу на об’єкти професійної діяльності;

  • характеристики основних категорій психології, закономірностей їх функціонування;

на рівні умінь і навичок курсанти повинні навчатися працювати з першоджерелами, реферувати та коментувати їх, вільно висловлювати свої думки, оперувати психологічними категоріями та поняттями, що дасть змогу:

- здійснювати психологічний аналіз структури особистості, проводити діагностику та прогнозувати її розвиток;



  • формувати бажані якості та переконання у різних категорій осіб у професійній діяльності;

  • здійснювати ефективний самоаналіз та визначати перспективи професійного розвитку.


7.3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

7.3.1. Теоретичні засади психології.

Психологія як наука, її становлення і розвиток. Наукові школи психології. Місце і роль психології в системі загальних знань. Об'єкт, предмет, категорії і завдання психології. Поняття про психіку та її соціальний зміст. Свідомість як вищий рівень розвитку психіки. Структура та зміст психічних явищ.



7.3. 2. Методологічні основи психології.

Структура наукової методології. Характеристика загальнонаукової методології. Конкретно-наукова методологія психології. Методико-технологічний рівень методології психологічної науки. Структура методів психології



7.3.3. Поняття особистості. Характеристика сучасних теорій особистості.

Поняття особистості. Головні ознаки особистості. Співвідношення понять людина, індивід, особистість та індивідуальність. Наукові концепції особистості. Структурні елементи особистості. Поняття про темперамент. Характеристика різних типів темпераменту. Поняття характеру, його структура. Поняття про здібності, їх різновиди. Поняття спрямованості.



7.3.4. Поняття діяльності. Загальна характеристика різновидів діяльності.

Діяльність та особистість. Психологічна структура діяльності. Дія та операція. Головні різновиди діяльності та їх характеристика. Формуючий вплив діяльності на особистість.



7.3.5. Загальна характеристика пізнавальної сфери особистості.

Загальна структура психічних пізнавальних процесів. Відчуття та сприймання як основа пізнання дійсності. Відчуття та їх класифікація. Якості відчуттів. Головні характеристики сприймання. Загальна характеристика уваги, її функції та різновиди. Властивості уваги.



7.3. 6. Пізнавальні процеси особистості.

Роль пам'яті в забезпеченні цілісності особистості. Основні процеси пам'яті. Різновиди пам'яті та їх характеристика. Продуктивність пам'яті при вирішенні професійних завдань юриста. Поняття про уявлення, її різновиди. Загальна характеристика мислення та уяви. Характеристика операцій мислення. Основні якості професійного мислення; умови їх розвитку. Роль уяви в професійній діяльності експерта-криміналіста.



7.3.7. Емоційна сфера особистості. Поняття емоцій та почуттів.

Поняття про емоції та почуття, їх природно-фізіологічна основа. Типові емоційні стани, їх переживання та зовнішні вияви. Головні види почуттів, їх формування та розвиток. Врахування особливостей емоційних станів та почуттів в професійній діяльності експерта-криміналіста.



7.3.8. Вольова регуляція поведінки особистості.

Регуляція професійної діяльності. Воля як регулятор діяльності і поведінки. Структура та види вольових дій (актів). Професійно значущі вольові якості особистості експерта-криміналіста, умови їх формування, розвитку та особливості проявів.



7.4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем




Всього



Кількість годин:


Л


С




Пз



С.р.



Інд

Модуль 1




Тема 1 Теоретичні засади психології.

10


2


2





2


4

Тема 2 Методологічні основи психології.


8




2




2


4

Тема 3 Поняття особистості. Характеристика сучасних теорій особистості.


10


2


2


2


2


2

Тема 4 Поняття діяльності. Загальна характеристика різновидів діяльності.

8

2




2

2

2

Модуль 2

Тема 5 Загальна характеристика пізнавальної сфери особистості.


10


2


2


2


2


2

Тема 6 Пізнавальні процеси особистості.


8




2


2


2


2

Тема 7 Емоційна сфера особистості. Поняття емоцій та почуттів.


8


2




2


2


2

Тема 8 Вольова регуляція поведінки особистості.

10

2

2

2

2

2

Усього годин

72

12

12

12

16

20


7.5. Теми семінарських занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Теоретичні засади психології.

2

2

Методологічні основи психології.

2

3

Поняття особистості. Характеристика сучасних теорій особистості.

2

4

Загальна характеристика пізнавальної сфери особистості.

2

5

Пізнавальні процеси особистості.

2

6

Вольова регуляція поведінки особистості

2

7.6. Теми практичних занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Поняття особистості. Характеристика сучасних теорій особистості.

2

2

Поняття діяльності. Загальна характеристика різновидів діяльності.

2

3

Загальна характеристика пізнавальної сфери особистості.

2

4

Пізнавальні процеси особистості.

2

5

Емоційна сфера особистості. Поняття емоцій та почуттів

2

6

Вольова регуляція поведінки особистості

2

7.7. Самостійна робота

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Теоретичні засади психології.

6

2

Методологічні основи психології.

6

3

Поняття особистості. Характеристика сучасних теорій особистості.

4

4

Поняття діяльності. Загальна характеристика різновидів діяльності.

4

5

Загальна характеристика пізнавальної сфери особистості.

4

6

Пізнавальні процеси особистості.

4

7

Емоційна сфера особистості. Поняття емоцій та почуттів

4

8

Вольова регуляція поведінки особистості

4




Разом

60


7.8. Індивідуальні завдання

Основними завданнями індивідуальної роботи курсантів є підготовка і виконання поточних навчальних теоретичних та практичних завдань, підготовка реферативних повідомлень, а також самостійне вивчення окремих розділів дисципліни за вказівкою викладача та під його керівництвом в процесі проведення індивідуальних консультацій.



з/п


Назва теми

К-ть

годин


1

Теоретичні засади психології.

4

2

Методологічні основи психології.

4

3

Поняття особистості. Характеристика сучасних теорій особистості.

2

4

Поняття діяльності. Загальна характеристика різновидів діяльності.

2

5

Загальна характеристика пізнавальної сфери особистості.

2

6

Пізнавальні процеси особистості.

2

7

Емоційна сфера особистості. Поняття емоцій та почуттів

2

8

Вольова регуляція поведінки особистості

2




Разом

20


7.9. Методи навчання

Основними методами навчання є лекції, семінарські та практичні заняття, індивідуальна та самостійна робота, виконання поточних контрольних завдань, виконання тестових завдань, підготовка реферативних повідомлень.



7.10. Методи контролю

Оцінка якості засвоєння навчальної програми з нормативної дисципліни «Психологія» включає поточний контроль успішності, виконання індивідуальної та самостійної роботи курсантів, модульний контроль та складання підсумкового заліку.

Для поточного контролю засвоєння курсантами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і особливо у процесі самостійної роботи, передбачена модульна контрольна робота, порядок проведення та зміст якої наводяться в робочих навчальних програмах з урахуванням специфіки напряму підготовки бакалаврів.

Оцінювання курсантів

Оцінювання знань відбувається за п’ятибальною шкалою: «5»- відмінно, «4»-добре, «3»-задовільно, «2»-незадовільно.



Методичне забезпечення

1. Слайди

2. Відеофільми

3. Тестові методики.



8. ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМА № 1: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЇ

Навчальна мета: набуття знань щодо місця і ролі психології у системі набутих знань, розкриття значення психологічних знань у діяльності юриста, демонстрація зв'язку теоретичного матеріалу з суспільною практикою, їх майбутньою спеціальністю, навчання застосовуванню окремих методів психології у практичній діяльності.

Розвиваюча мета: залучення аудиторії до процесу наукового пошуку, осмислення цього процесу, підведення курсантів до самостійного усвідомлення одержаних висновків.

Виховна мета: формування умінь і навичок учбової та трудової діяльності, орієнтування у особливостях власної мотивації поведінки.

Обсяг навчального часу: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: Мультимедійний комплекс, лазерна указка

Наочні засоби: Схеми, плакати.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки:

Забезпечуючі дисципліни: Філософія, логіка.

Забезпечувані дисципліни: Юридична психологія, Професійно-психологічна підготовка.

Навчальні питання:

1. Загальне поняття про «психологію» як науку. Основні категорії психології.

2. Етапи становлення психології як науки.

3. Структура та галузі психології, взаємозв'язок з іншими науковими дисциплінами.



Література:

  1. Лекции по общей психологии / А.Р.Лурия. – СПб.: Питер, 2004. – 320 с.

  2. Еникеев М.И. Общая, социальная и юридическая психология: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2003. – 752 с.

  3. Психологія (за редакцією Ю.М. Трофімова): Підручник. – К.: «Оріяни», 1999р. – 680 с.

  4. Психология: Учебник для вузов/Л.Д. Столяренко. – СПб.: Лидер, 2004.- 592с.

  5. Узнадзе Д.Н. Общая психология / Пер. с грузинского Е.Ш. Чомахидзе; Под ред. И.В. Имедадзе. – М.: Смысл; СПб.: Питер, 2004. – 413 с.

  6. Дрозденко К.С. Загальна психологія в таблицях і схемах: Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.

  7. Максименко С.Д. Общая психология. – М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер» - 1999. – 528 с.

  8. Практикум із загальної психології (під редакцією Ю.М. Трофімова). – К.: «Знання», 2001. – 289 с.

  9. Трофимова Н.М., Поленякина Е.В., Трофимова Н.Б. Общая психология: Практикум. – СПб.: Питер, 2005. – 320 с.



1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО «ПСИХОЛОГІЮ» ЯК НАУКУ. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ.
Усвідомлення особистісного значення психологічних знань сприятиме засвоєнню складних понять і категорій та їх ефективному використанню в житті, навчанні та професійній діяльності.

Психологія як вчення про духовний світ людини виникла понад дві тисячі років тому як складова частина загально-філософського вчення. Першим "підручником" з психології став трактат Аристотеля "Про душу" (III ст. до н. е.). Як наука, психологія виникла на межі XIX і XX ст., експериментальне вивчення психічних явищ і закономірностей почалося з середини XIX ст.

Психологія - наука про закономірності розвитку і функціонування психіки як особливої сфери життєдіяльності.

Предмет психології - закономірності розвитку і прояви психічних явищ та їх механізмів.

Об’єкт вивчення психології – жива істота як носій певних психологічних особливостей.

До основних категорій психології відносять: Психіка. Свідомість. Особистість. Діяльність. Спілкування.

Сучасна психологія розглядає психіку як властивість особливим чином організованої матерії, як суб'єктивний образ об'єктивного світу, як ідеальний відбиток реальної дійсності в мозку людини.

Структура психіки:

Психічні процеси - діяльність психічного відображення. До них належать відчуття, сприймання, пам'ять, мислення та уява. Психічні процеси забезпечують зв'язок особистості з дійсністю. За їх допомогою формуються властивості особистості, які здійснюють зворотний вплив на функціонування психічних процесів.

Психічними станами називають своєрідні тимчасові вияви психіки залежно від об'єктивних умов. Це, наприклад, стан радощів або горя, гніву або співчуття, сну або неспання.

На ґрунті психічних процесів виникають психічні властивості - типові для конкретної людини, стійкі особливості її психіки. До таких властивостей належать: спрямованість, ідеали, характер, потреби, мотиви.
ПИТАННЯ 2. ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ
Стосовно психології століттями народжувалися і змінювали один одного уявлення про душу, свідомість, поведінку.

Розвиток психологічної думки розподілений на три етапи (М. С. Роговін та ін.):

1-й етап - донаукової (міфологічної) психології - коли панували анімістичні уявлення про душу;

2-й етап - філософської психології - коли психологія становила собою частину філософії, об'єднана з нею спільним методом (цей період протягся від античності до XIX ст.);

3-й етап - власне наукової психології. Цей період звичайно датують другою половиною XIX ст. (тобто саме тим часом, коли, за Еббінгаузом, починалась вся історія психології) і пов'язують із застосуванням у психології об'єктивного методу (експерименту), запозиченого в природничих наук, який дозволив їй відділитися від філософії.

На шляху становлення психології як науки, виникали різні школи, напрями і концепції (Інтроспективна психологія, Асоціативна психологія, Психоаналітичний підхід, Аналітична психологія, Когнітивна психологія, Операціональна концепція, Біхевіоризм, Психологія вчинку, Гештальтпсихологія, Гуманістична психологія, Діяльнісний підхід).


ПИТАННЯ 3. СТРУКТУРА І ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ
- ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ (ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ, ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА, ВЛАСТИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ)

- психологія розвитку (дитяча психологія, геронтопсихологія, психологія юності, психологія дорослого)

- психологія аномального розвитку (олігофренопсихологія, патопсихологія і та ін.)

- порівняльна психологія (зоопсихологія, етнопсихологія)

- соціальна психологія (соціальні відношення, соціальне сприйняття)

- психологія конкретної діяльності (психологія праці, педагогічна психологія, психологія навчання, виховання, юридична психологія, психологія спорту і т.д.)

- диференціальна психологія (психологія індивідуальних відмінностей)

- практична психологія (центри психологічних служб).

Між психологією та іншими науками існує двосторонній зв’язок: в одних випадках психологія використовує досягнення інших наук для вирішення своїх проблем, а в інших — науки використовують психологічні знання для пояснення або розв’язання певних питань.
ТЕМА № 3: ПОНЯТТЯ ОСОБИСТОСТІ. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ ТЕОРІЙ ОСОБИСТОСТІ.
Навчальна мета: курсант повинен вміти пояснити відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”; характеризувати структуру особистості, аналізувати структурні компоненти та рушійні сили розвитку особистості.

Розвиваюча мета: включити аудиторію у процес наукового пошуку, разом заново осмислити цей процес, підводячи курсантів до самостійного усвідомлення одержаних висновків.

Виховна мета: курсант повинен формувати вміння і навички учбової та трудової діяльності, орієнтуватися у особливостях мотивації власної діяльності.

Обсяг навчального часу: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: Мультимедійний комплекс, лазерна указка

Наочні засоби: Схеми, плакати.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки:

Забезпечуючі дисципліни: Філософія, логіка.

Забезпечувані дисципліни: Юридична психологія, Професійно-психологічна підготовка.

Навчальні питання:

1. Загальне поняття про особистість в психології.

2. Структура особистості.

3. Провідні теорії особистості.



Література:

1. В.Г. Андросюк, А.В. Ромашко Педагогика и психология в деятельности ОВС. Часть общая: Учебное пособие. - К.: НИиРИО Киевской высшей школы МВД СССР им. Дзержинского, 1988.

2. Психологія.: Підручник для студентів вищих учбових закладів. /Під ред. Ю.Л. Трофімов, В.Й. Рибалка й др./ - К.: Либидь,1999.

3. Общая психология: Учеб. пособие. /Под ред. А.В. Петровского. - М.: Просвещение, 1986.

4. В.Л. Васильев. Юридическая психология. - СПб.: Питер, 2001 .

5. В.Г. Андросюк, Л.И. Казмиренко, Г.А.Юхновец, В.С.Медведев. Профессиональная психология в ОВС. Общая часть: курс лекций. - К.: Украинская академия внутренних дел, 1995.

6. С.Л. Рубинштейн. Основы общей психологии. - СПб.: Питер, 2000.

7. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. Москва, 1977.

8. Психология развития личности. /под ред. А.В. Петровського/ Москва, 1987.

1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО ОСОБИСТІСТЬ В ПСИХОЛОГІЇ
Особистість - активний носій свідомості, який має індивідуально-типову структуру психологічних якостей, вибірково відноситься до оточуючої дійсності та виконує певні соціальні ролі. Особистість - це обов'язково людина як істота, що має специфічну тілесну будову (розвинений мозок, руки, органи мовлення) та риси належності до суспільства; індивід як продукт суспільного розвитку, єдність наслідуваного та набутого, носій психіки як системи особливих утворень; індивідуальність, що треба розуміти як своєрідне, неповторне поєднання психологічних якостей та їх проявів у поведінці та діяльності, емоційній, інтелектуальній та вольовій сферах. У процесі пізнання навколишньої дійсності, включення у суспільні відносини, спілкування з оточуючими людина засвоює особливу соціальну якість бути особистістю. Вона народжується як індивід, якому ще належить соціалізуватися, тобто засвоїти, зберегти і примножити суспільний досвід, проявити себе як особистість. Це забезпечується шляхом входження людини до історично створеної системи соціальних відносин — трудових, національних, сімейних, міжособистісних тощо.

Індивідуальність проявляється у спрямованості, темпераменті, характері, здібностях.



Спрямованість – сукупність потреб та мотивів особистості, що визначають головний напрямок її поведінки.

Темперамент – сукупність індивідуальних особливостей особистості, що характеризують динамічну та емоційну сторону її діяльності та поведінки.

Характер – сукупність стійких індивідуальних властивостей особистості, що визначають типові способи реагування на життєві обставини і ставлення особистості до цих обставин.

Здібності – сукупність таких психічних особливостей людини, які дозволяють їй успішно займатися та оволодівати однією або декількома видами діяльності.

До переліку обов'язкових ознак особистості слід віднести:

свідомість та самосвідомість. Коли людина оволодіває мовленням, навчається говорити, починає формуватись її свідомість, а з нею і особистість. Це відбувається приблизно у віці одного-трьох років. Мінімуму соціальної зрілості людина сягає у віці 14 - 16 років, що пов'язане з формуванням засад суспільного досвіду та спрямованості;

активність як особливий спосіб взаємодії з навколишньою дійсністю. Активність особистості виявляється у сумісній із іншими людьми діяльності, у тому числі — спілкуванні;

система особистісних ставлень до оточуючого світу та людей. Ставлення особистості являє собою суб'єктивно-оціночну, свідому, вибіркову позицію, яка іноді називається життєвою позицією;

рольова поведінка, яка являє собою обов'язкову соціальну функцію особистості. Виконувана особистістю сукупність ролей свідчить про її належність (формальну або реальну) до різних суспільних груп та прошарків, суспільства загалом. Роль — це нормативно визначений соціальною групою та очікуваний від особистості спосіб її поведінки як члена цієї групи;



наявність певної структури як сукупності ієрархічно взаємопов'язаних та взаємовпливових якостей. Ці якості, як і психіка взагалі, мають вторинний щодо об'єктивної дійсності характер та відображають її.
2. СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ
К.К. Платонов у межах системно-діяльнісного підходу вирізняє в структурі особистості чотири основні підструктури:

Під структури особистості

Компоненти підструктур

Співвідношення соціального й біологічного

Види формування

Спрямованість особистості

Переконання, світогляд, ідеали, прагнення, інтереси, бажання

Біологічного майже немає

Виховання

Досвід

Звички, уміння, навички, знання

Значно більше соціального

Навчання

Особливості психічних процесів

Відчуття, сприймання, воля, почуття, емоції, мислення, пам'ять

Частіше більше соціального

Вправи

Біопсихологічні властивості

Темперамент, статеві ознаки, вікові властивості

Соціального майже немає

Тренування


3. ПРОВІДНІ ТЕОРІЇ ОСОБИСТОСТІ
Автори теорії особистісних рис розглядають особистість як комплекс якостей, що властиві певним категоріям людей, або ж намагаються виявити такі риси особистості, які змушують одних людей поводитися більш чи менш однаково в різних ситуаціях.

Біхевіористичний підхід (Б. Скіннер та ін.) базується на ідеї впливу на людину її соціального оточення.

Когнітивний підхід (Еліс, Роттер та ін.) є спробою пояснити природу контролю людини над своїм існуванням або надати йому певного сенсу.

Психодинамічні підходи представлені багатьма теоріями, зокрема психоаналітичною теорією 3. Фрейда, індивідуальною психологією А. Адлера та аналітичною психологією К. Юнга.

Гуманістичний підхід найвиразніше представлений у гештальттерапії Ф. Перлза, теоріях самоактуалізації К. Роджерса й А. Маслоу.

Інтегрувати вищеназвані підходи до розуміння особистості дозволяє історико-еволюційний підхід, в якому антропологічні якості людини і соціально-історичний спосіб життя виступають як передумови і як результат розвитку особистості. В контексті цього підходу рушійною силою розвитку особистості виступає сумісна діяльність, завдяки якій відбувається індивідуалізація особистості.

Відповідно системно-діяльнісного підходу, що сформувався у працях Л. Виготського, Б. Ананьєва, С. Рубінштейна, Г. Костюка, О. Леонтьева, А. Петровського та ін., біологічні особливості в процесі життя індивіда стають суспільними, бо розвиваються лише в певному соціокультурному середовищі.


ТЕМА № 4. ПОНЯТТЯ ДІЯЛЬНОСТІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНОВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ
Навчальна мета: формування уявлення про людську діяльність, її різновиди, структуру, психологічні особливості оволодіння діяльністю.

Розвиваюча мета: залучення аудиторії до процесу наукового пошуку, осмислення цього процесу, підведення курсантів до самостійного усвідомлення одержаних висновків.

Виховна мета: формування умінь і навичок учбової та трудової діяльності, орієнтування у особливостях власної мотивації поведінки.

Обсяг навчального часу: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: Мультимедійний комплекс, лазерна указка

Наочні засоби: Схеми, плакати.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки:

Забезпечуючі дисципліни: Філософія, логіка.

Забезпечувані дисципліни: Юридична психологія, Професійно-психологічна підготовка.

Навчальні питання:

1. Загальне поняття про діяльність в психології, її структура.

2. Психологічні особливості оволодіння діяльністю.

3. Види діяльності людини.



Література:

  1. Загальна психологія / За заг. ред. С. Д. Максименка. Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 704 с.

  2. Лекции по общей психологии / А.Р.Лурия. – СПб.: Питер, 2004. – 320 с.

  3. Еникеев М.И. Общая, социальная и юридическая психология: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2003. – 752 с.

  4. Основи психології : підручник/ За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К.: Либідь, 2002. – 630 с.

  5. Психологія (за редакцією Ю.М. Трофімова): Підручник. – К.: «Оріяни», 1999р. – 680 с.

  6. Психология: Учебник для вузов/Л.Д. Столяренко. – СПб.: Лидер, 2004.- 592 с.

  7. Узнадзе Д.Н. Общая психология / Пер. с грузинского Е.Ш. Чомахидзе; Под ред. И.В. Имедадзе. – М.: Смысл; СПб.: Питер, 2004. – 413 с.

  8. Дрозденко К.С. Загальна психологія в таблицях і схемах: Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.

  9. Практикум із загальної психології (під редакцією Ю.М. Трофімова). – К.: «Знання», 2001. – 289 с.

  10. Рибалка В.В. Методологічні питання наукової психології. – К.: Ніка-Центр. 2003. – 204с.

  11. Столяренко Л. Д. Основы психологии / Л. Д. Столяренко. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 721 с.

  12. Трофимова Н.М., Поленякина Е.В., Трофимова Н.Б. Общая психология: Практикум. – СПб.: Питер, 2005. – 320 с.




  1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ В ПСИХОЛОГІЇ, ЇЇ СТРУКТУРА


Діяльність - це вища, притаманна лише людині форма активності, у процесі якої досягається усвідомлена мета, що виникла у результаті наявності певної потреби. Діяльність породжується потребою як джерелом активності, а керується усвідомленою метою як регулятором активності. Інші моменти діяльності — мотиви, засоби виконання - можуть особистістю усвідомлюватися неповною мірою, а іноді — і помилково. У тому ж випадку, коли відсутня усвідомлена мета, діяльність трансформується в імпульсивну поведінку, яка керується безпосередньо потребою, емоціями; часто-густо саме така поведінка призводить до злочинів на грунті сімейно-побутових конфліктів, «обтяжених» вживанням алкоголю.

Мікроструктура діяльності: мотив - ціль - спосіб, засіб - результат.

У макроструктурі діяльності можна виокремити 4 основні блоки:

• спонукально-ціннісний (мотиви, цілі);

• прогностично-проективний (прогнозування, вибір, планування);

• виконавчо-реалізуючий (способи, засоби, результат);

• оцінно-порівняльний (аналіз, виявлення неузгодженості в результатах і процесі їхнього досягнення).


2. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОВОЛОДІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ
Здійснення будь-якої діяльності потребує від людини оволодіння необхідними для неї засобами. Насамперед воно передбачає вироблення в людини знань, навичок і вмінь користуватися ними для досягнення поставленої мети.

Знання – мінімум теоретичних відомостей, необхідних для виконання діяльності.

Уміння – здатність свідомо виконувати певні дії з гарною якістю.

Навички – спосіб виконання дій, що став в результаті вправ автоматизованим.

Уміння і навички формуються в людини в процесі її навчання. Виокремлюють три основні фази формування імень та навичок.



Перша розпочинається з усвідомлення завдання та способів його виконання.

На основі тренувань, тобто багаторазового повторення певних дій з метою їх закріпити та вдосконалити, поступово послідовність рухів стає злагодженою, а дії - більш чіткими та погодженими. Вправність переходить у другу, вищу фазу своєї досконалості.

Для третьої фази розвитку навички характерно: вольове зусилля набагато зменшується, повільне зосередження уваги на рухах переходить у стан після довільної уваги, рухи стають упевненішими і точнішими, полегшується свідомий контроль за процесом виконуваної дії.

На цій фазі дії стають завченими, що дає змогу вдосконалювати їх, доводити до певного рівня майстерності.



Шляхи формування звичок:

  • наслідування;

  • багаторазове повторення дій

  • через свідомі зусилля, кили бажана поведінка позитивно або негативно підкріпляється.



3. ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
У процесі свого формування та розвитку особистість не просто бере участь у діяльності, а виконує конкретні її види, основними з яких є гра, навчання та праця. На їх тлі можна відокремити спеціальні види діяльності, зокрема, професійну. Служба в правоохоронних органах — складний вид професійної діяльності, що включає в себе ігровий, навчальний та трудовий елементи.
ТЕМА № 5: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ
Навчальна мета: дати курсантам знання щодо природи та фізіологічних основ пізнавальних процесів, курсант повинен вміти пояснити місце і роль психічних пізнавальних процесів у психічній діяльності особистості..

Розвиваюча мета: курсант повинен вміти розкрити динаміку психічних пізнавальних процесів в ході онтогенезу особистості, оволодіти навичками діагностики індивідуальних властивостей пізнавальної сфери особистості.

Виховна мета: курсант повинен формувати вміння і навички розвитку власної пізнавальної сфери та використовувати знання про індивідуальні особливості перебігу психічних пізнавальних процесів у професійній діяльності.

Обсяг навчального часу: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: Мультимедійний комплекс, лазерна указка

Наочні засоби: Схеми, плакати, малюнки.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки:

Забезпечуючі дисципліни: Філософія, логіка.

Забезпечувані дисципліни: Юридична психологія, Професійно-психологічна підготовка.

Навчальні питання:

  1. Загальне поняття про пізнавальну сферу особистості.

  2. Поняття про відчуття та сприймання як початкові ланки пізнавального процесу.

Література:

  1. Еникеев М.И. Общая, социальная и юридическая психология: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2003. – 752 с.

  2. Психологія (за редакцією Ю.М. Трофімова): Підручник. – К.: «Оріяни», 1999р. – 680 с.

  3. Психология: Учебник для вузов/Л.Д. Столяренко. – СПб.: Лидер, 2004.- 592 с.

  4. Узнадзе Д.Н. Общая психология / Пер. с грузинского Е.Ш. Чомахидзе; Под ред. И.В. Имедадзе. – М.: Смысл; СПб.: Питер, 2004. – 413 с.

  5. Величковский Б. Когнитивная наука. Основы психологии познания. - Смысл, Издательский центр "Академия", 2006. – В 2-х т. – 448 с., 432 с.

  6. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. – Вид. 2-е, доп. – К., 2005. – 487 с.

  7. Цимбалюк І.М. Психологія. – К., 2004. – 576 с.

  8. Практикум із загальної психології (під редакцією Ю.М. Трофімова). – К.: «Знання», 2001. – 289 с.

  9. Трофимова Н.М., Поленякина Е.В., Трофимова Н.Б. Общая психология: Практикум. – СПб.: Питер, 2005. – 320 с.


1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО ПІЗНАВАЛЬНУ СФЕРУ ОСОБИСТОСТІ
Людина здійснює пізнавальну діяльність, бо вона активно ставить перед собою мету, намагається її досягти. Пізнання не є пасивним процесом, воно завжди поєднане з перетворенням пізнаного. В пізнанні розрізняють два ступені - так званого чуттєвого відображення і відображення абстрактно-теоретичного.

До першого ступеня пізнання належать відчуття, безпосередньо пов'язані з впливом предметів на органи відчуттів. Фізіологічно ці знання забезпечуються діяльністю першої сигнальної системи.

Відчуття, сприймання і уявлення існують як у людини, так і у тварин. Однак ці форми чуттєвого відображення в них не тотожні. Праця і мовлення сформували специфічно людські відчуття і сприймання, що відрізняються змістом, фізіологічними механізмами і місцем у процесі пізнання. У тварин це, як правило, вища форма орієнтування, а в людини - початкова форма пізнання.

Другий ступінь пізнання - логічне пізнання - властивий тільки людині. До нього належать мислення та уява. Мислення базується на чуттєвому пізнанні і протікає у формі як образів, так і понять, виділяючи суттєві зв'язки предметів та явищ. Уява полягає у створенні образів таких об'єктів і процесів, яких людина не сприймала, які, можливо, не існують у навколишньому середовищі. Мислення та уява є основою специфічно людського пізнання, перетворювальної функції людського інтелекту, продуктивності і творчої діяльності особистості.

2. ПОНЯТТЯ ПРО ВІДЧУТТЯ ТА СПРИЙМАННЯ ЯК ПОЧАТКОВІ ЛАНКИ ПІЗНАВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Найпростішим, елементарним процесом, який забезпечує надходження інформації від зовнішнього світу та внутрішніх станів до людини, є відчуття. Відчуття - це процес та результат особливої діяльності, яка називається сенсорною (від лат. sensus — відчуття). Елементарність відчуття полягає у відображенні окремих властивостей предметів та явищ при їх безпо­середньому впливі на органи чуття. Кожного моменту життєдіяльності людини органи чуття одержують, оцінюють, передають у мозок величезну кількість інформації.

Оскільки існує тісний зв'язок відчуття з анатомо-фізіологічними особливостями людини, його вивченням займається така галузь психологічної науки, як психофізіологія.

Як правило, відчуття об'єктивно зливаються, поєднуються у сприйманні, яке визначається як відображення у свідомості цілісних об'єктів та явищ дійсності при їх безпосередньому впливі на органи чуття. На відміну від відчуттів, сприймання дає цілісне (через свідомість) уявлення про реальність. Тому головними характеристиками сприймання є: предметність, цілісність, структурність, константність (стабільність), осмисленість.
ТЕМА № 7: ЕМОЦІЙНА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ. ПОНЯТТЯ ЕМОЦІЙ ТА ПОЧУТТІВ
Навчальна мета: формування уявлення про емоційно-вольову сферу особистості, розгляд відмінностей між емоціями та почуттями.

Розвиваюча мета: залучення аудиторії до процесу наукового пошуку, осмислення цього процесу, підведення курсантів до самостійного усвідомлення одержаних висновків.

Виховна мета: сформувати прагнення самоконтролю, орієнтування у особливостях перебігу окремих емоційних станів, зокрема конфліктних, визначення вольових якостей, важливих для здійснення професійної діяльності.

Обсяг навчального часу: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: Мультимедійний комплекс, лазерна указка

Наочні засоби: Схеми, плакати.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки:

Забезпечуючі дисципліни: Філософія, логіка.

Забезпечувані дисципліни: Юридична психологія, Професійно-психологічна підготовка.

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика емоційної сфери особистості.



2. Основні емоційні стани та їх вплив на професійну діяльність.

Література:

  1. Вилюнас В. Психология эмоций. – СПб.: Питер, 2006. – 496 с.

  2. Загальна психологія / За заг. ред. С. Д. Максименка. Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 704 с.

  3. Лекции по общей психологии / А.Р.Лурия. – СПб.: Питер, 2004. – 320 с.

  4. Еникеев М.И. Общая, социальная и юридическая психология: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2003. – 752 с.

  5. Основи психології : підручник/ За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К.: Либідь, 2002. – 630 с.

  6. Психологія (за редакцією Ю.М. Трофімова): Підручник. – К.: «Оріяни», 1999р. – 680 с.

  7. Психология: Учебник для вузов/Л.Д. Столяренко. – СПб.: Лидер, 2004.- 592 с.

  8. Узнадзе Д.Н. Общая психология / Пер. с грузинского Е.Ш. Чомахидзе; Под ред. И.В. Имедадзе. – М.: Смысл; СПб.: Питер, 2004. – 413 с.

  9. Дрозденко К.С. Загальна психологія в таблицях і схемах: Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.

  10. Практикум із загальної психології (під редакцією Ю.М. Трофімова). – К.: «Знання», 2001. – 289 с.

  11. Рибалка В.В. Методологічні питання наукової психології. – К.: Ніка-Центр. 2003. – 204с.

  12. Столяренко Л. Д. Основы психологии / Л. Д. Столяренко. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 721 с.

  13. Трофимова Н.М., Поленякина Е.В., Трофимова Н.Б. Общая психология: Практикум. – СПб.: Питер, 2005. – 320 с.


1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ
Почуття пов'язані з усіма сферами нашої психіки:

  • з відчуттями та сприйманнями (нам подобаються певні кольори, форми, запахи, які викликають у нас позитивні емоції);

  • з пам'яттю (відтворюючи ті чи інші повідомлення, ми нібито заново переживаємо емоції, які їх супроводжують; крім того, емоційне забарвлення повідомлення впливає на ефективність його запам'ятовування);

  • з уявою, з уявленнями про майбутнє (нас охоплює жах, коли ми уявляємо, яку загрозу для світу несе ядерна бомба, тероризм тощо).

Емоції - це відносно короткочасні переживання, які носять чітко виражений ситуативний характер, тобто зв'язані зі ставленням людини до ситуацій, що виникають, або можливих ситуацій, до своєї діяльності, до конкретних вчинків. Емоції - конкретна форма переживання почуттів.

Почуття — це стійкі переживання, у яких виражається емоційне ставлення людини до певного об'єкта (суб'єкта): людини, сім'ї, класу, школи, художнього твору, мистецтва, Батьківщини.

Характерними ознаками почуттів є:

  1. Стійкість у порівнянні з емоціями.

  2. Предметність („прив'язаність" до певного об'єкта чи суб'єкта).

  3. Суб'єктивність почуттів.

  4. Полярність, яка полягає в тому, що завжди можна назвати позитивні та негативні почуття (наприклад, задоволення — незадоволення, любов — ненависть, радість - смуток тощо).

  5. Амбівалентність (подвійність).

Емоції та почуття виконують дві основні функції: сигнальну та регулятивну функції, спонукають людину до знань, праці, вчинків або стримують її.

Класифікація емоцій і почуттів:

За впливом на поведінку:

  • стенічні – ті, що посилюють активність, спонукають до діяльності;

  • астенічні – ті, що пригнічують людину, послабляють її активність, демобілізують.

За формою перебігу, силою і тривалістю: чуттєвий тон, настрій, афекти, стрес, фрустрація, пристрасті.

За складністю, змістом і спрямованістю:

  • нижчі (емоцій, прості почуття) – переживання задоволення від їжі, бадьорості, втоми, болю, властиві і людям і тваринам.

  • вищі (складні почуття) – виникають в результаті усвідомлення об’єкта, який викликав їх – переживання задоволення від сприймання музики, пейзажу:

  • Інтелектуальні почуття – почуття, які пов’язані з пізнавальною діяльністю людини.

  • Моральні почуття – почуття, в яких відображається ставлення людини до вимог суспільної моралі. Вони пов’язані з світоглядом людини, її думками, ідеями, принципами і традиціями.

  • Естетичні почуття – це почуття, які виникають у людини в зв’язку із задоволенням або незадоволенням її естетичних потреб.


2. ОСНОВНІ ЕМОЦІЙНІ СТАНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
Емоції і почуття розрізняються залежно від їх якості (позитивні та негативні), глибини, інтенсивності, тривалості, впливу на діяльність.

Виділяють такі різновиди емоційних станів: емоційний фон відчуття, емоційний відгук, настрій, конфліктні емоційні стани (стрес, афект, фрустрація).

Конфліктні емоційні стани виникають в умовах впливу на особистість подразників, що заважають нормальній реалізації фізичних і психічних функцій. До них належать стрес, афект, фрустрація.
ТЕМА № 8: ВОЛЬОВА РЕГУЛЯЦІЯ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ
Навчальна мета: формування уявлення про вольову сферу, розгляд відмінностей між цілеспрямованою та вольовою дією.

Розвиваюча мета: залучення аудиторії до процесу наукового пошуку, осмислення цього процесу, підведення курсантів до самостійного усвідомлення одержаних висновків.

Виховна мета: сформувати прагнення самоконтролю, орієнтування у особливостях визначення вольових якостей, важливих для здійснення професійної діяльності.

Обсяг навчального часу: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: Мультимедійний комплекс, лазерна указка

Наочні засоби: Схеми, плакати.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки:

Забезпечуючі дисципліни: Філософія, логіка.

Забезпечувані дисципліни: Юридична психологія, Професійно-психологічна підготовка.

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика волі.

2. Структура вольової дії.

Література:


  1. Вилюнас В. Психология эмоций. – СПб.: Питер, 2006. – 496 с.

  2. Загальна психологія / За заг. ред. С. Д. Максименка. Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 704 с.

  3. Лекции по общей психологии / А.Р.Лурия. – СПб.: Питер, 2004. – 320 с.

  4. Еникеев М.И. Общая, социальная и юридическая психология: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2003. – 752 с.

  5. Основи психології : підручник/ За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К.: Либідь, 2002. – 630 с.

  6. Психологія (за редакцією Ю.М. Трофімова): Підручник. – К.: «Оріяни», 1999р. – 680 с.

  7. Психология: Учебник для вузов/Л.Д. Столяренко. – СПб.: Лидер, 2004.- 592 с.

  8. Узнадзе Д.Н. Общая психология / Пер. с грузинского Е.Ш. Чомахидзе; Под ред. И.В. Имедадзе. – М.: Смысл; СПб.: Питер, 2004. – 413 с.

  9. Дрозденко К.С. Загальна психологія в таблицях і схемах: Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.

  10. Практикум із загальної психології (під редакцією Ю.М. Трофімова). – К.: «Знання», 2001. – 289 с.

  11. Рибалка В.В. Методологічні питання наукової психології. – К.: Ніка-Центр. 2003. – 204с.

  12. Столяренко Л. Д. Основы психологии / Л. Д. Столяренко. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 721 с.

  13. Трофимова Н.М., Поленякина Е.В., Трофимова Н.Б. Общая психология: Практикум. – СПб.: Питер, 2005. – 320 с.




  1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОЛІ


Воля — це цілеспрямоване саморегулювання суб'єктом своєї поведінки, виражене у здатності свідомо долати перешкоди та труднощі при здійсненні дій і вчинків.

Воля виконує дві функції:

Спонукальна виявляється в системі цілей, які особистість ставить перед собою, у конкретних мотивах поведінки для досягненню цих цілей. Регулятивний характер волі передбачає не тільки стримування небажаних, шкідливих для суб'єкта прагнень, а й цілеспрямоване орієнтування активності в певному напрямі для досягнення максимального ефекту своєї діяльності. Інтегратором волі конкретної особи є, таким чином, вольова спрямованість, в основі якої - система поглядів на навколишній світ, розуміння мети і значимості своєї діяльності, розвиток правосвідомості.

Вольове зусилля пов'язане з витратами нервової та м'язової енергії. Перешкоди зовнішнього середовища, а також перешкоди внутрішні (сумніви, вагання, страх) викликають стан напруженості, який може бути більш чи менш обтяжливим, внаслідок чого недостатньо вольова людина відмовляється від досягнення мети.


2. СТРУКТУРА ВОЛЬОВОЇ ДІЇ
Залежно від характеру перешкод, які переборюються, розрізняють три види вольових дій:

Простий вольовий акт реалізується у два етапи.

Перший — виникнення спонукання та усвідомлення мети, яке може бути більше чи менше усвідомленим.

Другий полягає в безпосередньому й швидкому реагуванні (звичайно — стереотипному). Наприклад, працівник ДАІ при порушенні правил дорожнього руху дає команду зупинитися; слідчий починає допит зразу після прибуття допитуваного тощо. За структурою діяльності простий вольовий акт подібний до вирішення арифметичної пізнавальної задачі.

Складну вольову дію характеризує опосередкований свідомий процес: дії передує врахування її наслідків, усвідомлення її мотивів, прийняття рішення, виникнення намірів її здійснення, планування.

Особливо складний вольовий акт здійснюється в дуже короткий проміжок часу як єдина дія при мобілізації всіх сил особистості, при цьому стираються межі окремих етапів.



9. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Теоретичні засади психології.
Семінарське заняття – 2 години

Перелік проблемних питань, що складають сутність теми

1. Об’єкт, предмет, завдання психології.

2. Основні категорії психології.

3. Становлення психології як науки.

4. Наукові школи психології.

5. Основні галузі сучасної психології.


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка