Рада козацьких отаманів України го «Молодіжний Клуб Джура» Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл»



Сторінка5/13
Дата конвертації08.03.2016
Розмір2.76 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

ГРА «СОКІЛ» («ДЖУРА»):

історія, Ідейні основи ТА Виховний ідеал
Виховувати в людині патріота своєї Батьківщини, любов до рідного краю, любов до своєї України варто починати з раннього дитинства.

Вільною "КОЗАЦЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ" називали іноземці нашу Батьківщину – неньку Україну, з глибокою повагою відзивались про її відчайдушних захисників – запорізьких козаків. Хто вони? Якими були, чим захоплювались, звідки черпали сили для своєї нескореної вдачі? На ці й цілий ряд питань має відповісти орієнтовна об'єднана програма для діяльності молодших школярів – КОЗАЧАТ (дітей 1-4 класів), школярів середнього віку – ДЖУР КОЗАЦЬКИХ (5-8 класів) та старшокласників – МОЛОДИХ КОЗАКІВ (9-12 класів).


У козацькі часи нашому народові були приманними високий рівень шляхетності, моральності, духовності, доблесті і звитяги, знання і бездоганне дотримання національних традицій і звичаїв. У козацькій державі не було такого ганебного явища як бездомні діти. Дітьми опікувалося все суспільство. Ці якості потрібні українському народові і сьогодні – в період відновлення своєї державності і особливо завтра, в процесі розбудови і зміцнення могутності нашої Батьківщини, в процесі практичних дій щодо відновлення і збагачення СЛАВИ УКРАЇНИ.

Отже, сьогодні в школярів необхідно виховувати глибокі почуття патріотизму та національної гідності, якостей захисника Батьківщини, високий рівень загальної культури та народних знань (народної астрономії, медицини, агрономії, метеорології) народної естетики, моралі, мистецтв.

Виконанню цих завдань і повинне сприяти Положення про дитячо-юнацьку, військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл» («Джура»), яка за напрямками, формою і змістом розрахована на шкільну молодь, а також на допризовну і призовну молодь за місцем проживання за умов умілого, грамотного, ініціативного і активного керівництва дорослих козаків – патріотів, старших товаришів, зокрема педагогів – організаторів дитячих колективів, вчителів історії, української мови та літератури, професійних військових, вчителів фізичної культури та тренерів спорту, керівників вокальних та танцювальних колективів, які забезпечать позитивний результат заходів навчально-виховного процесу.
Відповідна діяльність має охопити майже всі сфери учнівського життя, при цьому треба зважити на ту особливість, що козаками на СІЧІ були лише чоловіки, отже для дівчаток відповідного віку, там, де програмні питання за змістом не можуть бути однаковими, варто паралельно створити свій гурт, де було б передбачено підготовку їх до майбутнього подружнього життя. Жінка в минулому - вірна супутниця козака, вона – берегиня свого роду, отчого дому, але при цьому в кожну важку годину й жінка-воїн, яка може відстояти свою землю від ворога, тобто заступити свого чоловіка-козака, якщо це необхідно. Жінка-мати виховувала у своїх дітей (і в першу чергу у хлопців) мужність, сміливість, твердість і рішучість, інші вольові, необхідні захиснику Батьківщини риси козацького характеру.

За змістом Положення потребує від керівного складу гри певних духовних і фізичних зусиль щодо організації цікавої і ефективної гри, але це не повинно бути стримуючим фактором в навчально-виховному процесі. Сьогодні щось із-за своєї складності не буде повністю виконано, не буде досягнуто... Нічого... Але завтра,


з часом, поставлена мета буде досягнута.
Дорогу долає той, хто йде. "Щоб дійти до мети, треба перш за все йти".

НАША МЕТА – шляхом свідомого опанування геройським, лицарським, гуманним і демократичним славного минулого наших предків – Українського козацтва, його традицій, культури, науки, військового мистецтва та господарювання – ДУХОВНО І МОРАЛЬНО ПІДНЯТИСЯ ДО РІВНЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ І ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЇЇ ЖИТТЄДАЙНІСТЬ НА ВІЧНІСТЬ.


Дитячо-юнацька військово-спортивна патріотична гра «Сокіл» («Джура») Українського козацтва є базовою і основною позакласною формою оборонно-масової і спортивно-оздоровчої роботи, початкової військової та фізичної підготовки, ідейно-політичного, морально-психологічного та національно-духовного виховання учнівської молоді в позаурочний час, а також допризовної та призовної молоді за місцем проживання.
Метою гри «Сокіл» («Джура») є:

- виховання у юнаків та дівчат глибоких і твердих національно-патріотичних переконань, підготовка молоді до творчої праці, до військової служби та захисту своєї Батьківщини України шляхом залучення молоді до оборонно-масової та військово-спортивної патріотичної роботи;

- формування і виховання у молоді високих морально-психологічних та морально-бойових якостей; мужності, сміливості, рішучості, відваги, стійкості, наполегливості, дисциплінованості і ініціативності на теренах відновлених національних козацьких педагогічних традицій;

- виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління суверенної України на історично сформованих засадах козацького світогляду та здорового способу життя, у дусі відданості Батьківщині та її народу на основі відродження національних і загальнолюдських духовних і моральних цінностей.


Передумови організації козацької гри «Сокіл» («Джура»):

- наявність кваліфікованого, ініціативного вихователя, що заявить про своє бажання згуртувати учнівську молодь та дітей і вести з ними виховну роботу за визначеною метою за місцем проживання;

- ініціативна та цілеспрямована на військово-патріотичне виховання учнівської молоді на традиціях Українського козацтва робота викладацько-вчительського колективу навчально-виховних закладів;

- ініціативна та цілеспрямована на військово-патріотичне виховання козацької молоді і підготовку її до військової служби та захисту Батьківщини діяльність старшини первинних осередків та районних товариств Українського козацтва у співпраці з місцевими структурами державної виконавчої влади.


Завданнями гри «Сокіл» («Джура») є:

- виховання у дітей та юнацтва активної громадянської позиції, національної гідності і самосвідомості, любові до своєї Батьківщини – України, готовності захищати свій рідний край;

- опанування козацької культурної спадщини, гри на козацьких музичних інструментах, козацького танцю, козацьких пісень і дум, вивчення козацького живопису, розпису й опорядження козацьких церков і житла, звичаїв і ритуалів, традицій, свят;

- оволодіння художніми промислами, козацькими способами життя і господарювання на землі (в полі, огороді, саду), на пасіці, традиційними видами тваринництва тощо;

- переймання козацьких забав та військових ігор, традиційних козацьких видів фізичної культури, спорту та військових умінь, зокрема різних видів єдиноборства, верхової їзди та кінного спорту, бойового танцю "Гопак" та інших національних військово-спортивних традицій з метою гартування козацького духу й тіла;

- осягання секретів козацької кухні, здорового способу життя, козацької медицини, знахарства;

- зміцнення та розвиток дружби між дітьми та юнацтвом різних регіонів України.
Для виконання своїх завдань гра «Сокіл» («Джура») створює осередки, де:

- навчає і гартує своїх членів під час занять у навчально-виховних закладах освіти, за місцем проживання, у літніх козацьких таборах і на зльотах;

- щорічно проводить огляд (шляхом проведення змагань) якості вишколу Захисників Батьківщини, козацького військово-патріотичного виховання, вишколу козачат, джур козацьких і молодих козаків (за окремим положенням);

- проводить козацькі походи, краєзнавчі, фольклорно-етнографічні експедиції тощо;

- організовує і бере участь у екологічних акціях та акціях милосердя, культурно-просвітницьких заходах;

- співпрацює з дитячими й молодіжними організаціями України й закордону, з "Пластом", "Соколом", "Січчю" та ін.


Огляд якості вишколу захисників Батьківщини, військово-патріотичного виховання козачат, джур козацьких, молодих і дійсних козаків у навчально-виховних закладах, за місцем проживання, в районах, областях і на державному рівні організується і проводиться відповідно районними, обласними і Всеукраїнським (Головним) штабами гри «Сокіл» («Джура»).
Виховний ідеал гри «Сокіл» («Джура»)
Виховний ідеал гри – козак-лицар, свідомий, відповідальний та повновартісний громадянин-патріот, провідник в суспільстві.

Завданням гри «Джура» є формування козацько-лицарського типу сучасної молодої людини.

Козацько-лицарський тип людини – це шевченківський тип людини, який міцно укоренився в духовності і бутті українців. Домінантна ідея такої людини «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!» (Т.Шевченко). Така людина завжди прагне стати володарем становища, господарем землі, невпинно боротися до перемоги з лжетеоріями, ідеями, які послаблюють процеси національного відродження, державотворення. Така людина всіма шляхами і засобами в ідеологічній, духовній сфері та конкретними і щоденними справами наближає «апостолів правди і науки», національних законодавців «з новим і праведним законом» (Т.Шевченко). Козак – людина шевченківського типу відкидає «пристосування до чужої сили в Україні» (М.Шлемкевич) і утверджує себе як «господар домовитий по своїй хаті і по своїм полі» (І.Франко).

Лицарський тип людини – один із найвищих ідеалів українського народу, який утверджений в нашій національній свідомості і самосвідомості талантами, працею рук і зусиллям мозку Т.Шевченка і І.Франка, Лесі Українки, М.Гоголя, П.Куліша, Б.Грінченка і Б.Лепкого, Є.Маланюка, О.Ольжича і Олени Теліги, В.Симоненка і В.Стуса і Ліни Костенко та ін. Такий ідеал українця, громадянина нашої держави вчені і митці, політичні, державні і громадські діячі, психологи і педагоги, батьки мають наповнювати сучасним духовним змістом, конкретними державотворчими справами.

Сучасний козацько-лицарський спосіб життя враховує, що боротьба з площини «вогнем і мечем» все більшою мірою переходить у площину боротьби ідей – наукових, політичних, теорій, концепцій, духовних цінностей, інформаційних технологій та практичних справ, конкретної дії, поведінки. Козацько-лицарська духовність спрямовує практичну діяльність на підвищення добробуту українського народу, розвиток його культури, інших сфер життя, державотворення.

Виховний ідеал гри «Джура» виражається в ідейних засадах, зокрема в козацько-лицарському кодексі честі та в трьох рисах провідної верстви – мудрість, шляхетність, мужність.


Ідейні засади гри "ДЖУРА" виходять із лицарського покликання «Служіння Богові, Батьківщині, ближнім»:

Вірність Богові та Україні – мудрість;

Допомога ближнім (люби ближнього свого, як самого себе) – відвага або мужність;

Дотримання кодексу лицарської честі (козацького Звичаю) – шляхетність.


Кодекс лицарської честі
Є три ключові риси провідної верстви: мудрість, шляхетність, мужність (відвага), які можна деталізувати наступним чином:

  1. Завжди готовий і безкорисний – це значить, що козак повсякчасно готовий виконати свій обов’язок Служіння Богові, Україні, іншим. Це значить, що він Україну та службу Їй ставить вище від усіх скарбів цього світу.

  2. Чесний – це значить, що Ім'я козака носить чесно і ніколи не сплямить ніяким вчинком. Він завжди дотримується високих вимог козацької моралі.

  3. Дисциплінований – це значить, що він підпорядкований і вірний аж до смерті Ідеї Служіння Богові, Україні, іншим, підпорядковується своїм провідникам та козацькому Звичаю. Він знає, що дисципліна – це основа організації і сила, а анархія – це руїна. Тому завжди і всюди підтримує авторитет України, козацтва і своїх провідників.

  4. Активний і підприємливий – це значить, що він працює і бореться всіма силами, використовуючи всі можливості, кожну хвилину для добра України. Він не знає безділля. В нього за думкою і словом іде чин, мов за блискавкою грім. Бо життя – це рух, боротьба, а спокій – застій і холодна смерть. Кожну Ідею, організацію чи людину оцінює за ділами, а не за словами. Пасивність - це прикмета рабства. Пасивності раба протиставляє творчу ініціативу та напружену активність борця-провідника.

  5. Відважний – це значить, що він завжди відважно й безстрашно протиставляється всім перешкодам і небезпекам. Він не знає страху. Заяча вдача боягуза йому чужа й гидка.

  6. Витривалий – це значить, що він завжди бореться завзято й витривало. Він знає, що без витривалості, доведеної аж до впертості, нема перемоги.

  7. Зрівноважений – це значить, що він завжди підтримує повну рівновагу духу. Життя козацьке повне трудів, перешкод і небезпек. Щоб їх побороти, щоб опанувати становище й зібрати всі сили для удару у відповідне місце, треба насамперед опанувати себе. Тому український козак і в воді, і в вогні, й у відкритому бою, в тріумфі чи перед лицем смерті завжди однаково спокійний, гордий і усміхнений. Вміє по-лицарськи перемагати і вміє по-геройськи вмирати.

  8. Точний – це значить, що він завжди дотримується точності в житті, включно до дрібниць.

  9. Здоровий – це значить, що він хоче бути здоровим, він хоче, щоб усе українське покоління було здоровим. Україна потребує сильних, здорових духом і тілом синів і дочок. Тому сам у міру можливостей вправляє та поширює руханку і спорт, не нищить свого здоров'я вживанням наркотиків, не п'є алкогольних напоїв і не курить, і не веде розпусного життя.

  10. Обережний – це значить, що він завжди дбає про безпеку (козацьку таємницю, безпеку занять).


Символіка гри «СОКІЛ» («ДЖУРА»)
Відзнака гри. В основі символіки гри лежать ідейні засади. Використані три кольори – чорний, червоний і білий – традиційні для української вишивки. Тло червоне (малинове) – основний колір козацьких знамен. Білий козацький хрест – традиційна українська та загалом лицарська відзнака. Шабля і булава, звичаєві козацькі символи простого воїна та володаря – символи виховання добрих громадян та провідників суспільства. Голова козака – збірний образ воїна-лицаря-козака, ідеал, до якого слід стреміти молоді. Мудрість, шляхетність, відвага – три риси провідної верстви, виховання яких особливо потребує українська молодь.

Курінні атрибути: Кожен курінь обирає собі ім’я визначного козацького, військового, державного, суспільно-політичного, культурного діяча всеукраїнського масштабу, чи свого краю. Члени куреня мають його шанувати, брати собі за приклад, знати його кращі риси, здобутки, чим він прислужився Україні. Назва куреня має звучати наприклад: Корсунський курінь ч.3 ім. Марка Жмайла (номер надає місцевий штаб відповідно до почерговості реєстрації). прапор джури

Курінний клич-гасло. Має відображати лицарсько-воїнську, козацьку традицію, світогляд, ідеали. Можна використати народні приказки чи прислів’я, латинські вислови: "Двічі не вмирати", "Або пан, або пропав", "краще вовком згинути, аніж жити псом", "зі щитом або на щиті". Мета – клич має ідейно об’єднувати всіх членів куреня, спрямовувати їх на якусь позитивну поведінку.

Курінне знамено — це полотняний або сатиновий квадрат розмірами 75x75 см. Він складається з двох чи трьох барв. На правій (лицевій) стороні у центрі нашивається відзнака гри, висотою 25 см. На тій же стороні розміщуємо симетричний напис назви куреня. Розміри букв по висоті – 10 см. На лівій (зворотній) стороні без нашивок. Прапорець носиться прикріпленим до держака довжиною 180 см та діаметром 3 см.

Барви куреня – будь-які два чи три кольори, вибрані куренем. Основна барва для всіх учасників гри "Джура" – малинова. Її можна використовувати як одну з барв куреня, але не як основну, а додаткову, яка виконує функції тла (фону).



Однострій (типова форма) – має бути простий у виготовленні з елементами козацької тематики та традиції. Основний елемент – вишиванка. Для виготовлення однострою можна використати елементи обмундирування українського війська чи силових структур. Для участі у спортивних та польових змаганнях слід використовувати спеціальний одяг.

Ройові атрибути: Назва. Має мати героїчний, козацький, патріотичний зміст. d:\джура впровадження програми\символіка джури\н7го.jpg

Найкраще, використовувати зооморфні мотиви, гумористичні, історично-героїчні, подекуди і фантастичні образи, зокрема з фольклору: Нічні кажани, Волоцюги, Гайдамаки, Сіроманці, Котигорошки, Чорні вершники, Чорні запорожці, Залізні вовки. Мета: створення збірного образу, який би сприймали члени рою як частинку себе, і це б мотивувало їх спільно наслідувати свій ідеал, співдіяти у досягненні перемоги.



Відзначка – схематичне, символічне зображення назви рою. Форма: білий круг з чорним колом. В середині чорне зображення. Розмір – D - 5 см. Можна використовувати на правому рукаві однострою, на висоті середини між ліктем та краєм рукава на плечі.

Вітання та звертання учасників гри «Джура». Учасники гри звертаються один до одного «Друже/подруго» із добавлянням імені.

Урочисте вітання – «Слава Україні!», відповідь – «Героям слава!».

Гасло гри «ДЖУРА» – «В єдності – сила! В силі – перемога!».

Клич: «Душу – Богові, Життя – Україні, честь – нікому».


ОРГАНІЗАЦІЙНО-ВИХОВНА СИСТЕМА
Гри «СОКІЛ» («ДЖУРА»)

Гра «Джура» відбувається протягом всього навчального року. У вересні здійснюється планування роботи в школі (призначаються відповідальні та затверджується річний план заходів), створюються штаби всіх рівнів чи оновлюється їхній склад і затверджується план їхньої роботи на навчальний рік. Урочисте відкриття гри відбувається в кожній школі, яка бере участь у грі, у День Українського козацтва (14 жовтня). Підсумкові етапи гри проводяться у квітні – шкільний, у травні-червні – районні та обласні, у червні-липні – всеукраїнський. Гра завершується всеукраїнським етапом.

Згідно з Законом України «Про освіту» навчальні заклади поділяються на вищі, середні, позашкільні та дошкільні. Гра „Сокіл” („Джура”) запроваджується в усіх зазначений навчальних закладах:

дошкільні навчальні заклади – проводяться ознайомлюючі заходи
з української історії та культури, вивчення українських пісень і віршів;

середні та позашкільні навчальні заклади – проводяться заходи протягом навчального року за річним планом, що складається з врахуванням пропозицій викладених в Орієнтовному плані заходів (Додаток 1) за групами:

1-4 класи – козачата;

5-8 класи – джури козацькі;

9-12 класи – молоді козаки.
Серед заходів гри, що проводяться у середніх та позашкільних навчальних закладах особливими є осіннє, зимове, весняне і літнє таборування.

Для визначення трьох кращих роїв навчального закладу (у групах: козачата, джури козацькі, молоді козаки) у другій половині квітня проводиться шкільний етап гри (зразок Програми – Додаток 2).

Щорічно проводяться фінальні етапи гри:

I етап - районний (міський) – проводять районні штаби гри;

II етап – обласний – проводять обласні штаби гри;

III етап – Всеукраїнський – проводить Всеукраїнський штаб гри.



КЕРІВНИЦТВО ГРОЮ «СОКІЛ» («ДЖУРА»)
Організатором Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри „Сокіл" („Джура") є Міністерство освіти і науки України спільно із зацікавленими у національно-духовному та військово-патріотичному вихованні молоді міністерствами і відомствами України у відповідності до Концепції національно-патріотичного виховання молоді.

На кожному адміністративному рівні керівництво процесом національно-духовного відродження і методичне керівництво грою „Сокіл" („Джура") здійснюють відповідні органи управління освітою і наукою з активною і узгодженою участю відповідних органів управління фізкультурою, спортом та туризмом, військовими резервами та їх медичним забезпеченням, козацькими та іншими громадськими організаціями.

Загальне керівництво проведенням гри «Сокіл» («Джура»)» здійснює відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини Міністерства освіти
і науки України.

Безпосереднє керівництво організацією та проведенням гри та організаційно-методичне забезпечення здійснює Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді.


Практичне керівництво грою здійснюють штаби гри, що діють протягом всього навчального року:

    • на всеукраїнському рівні – Головний штаб;

    • на республіканському рівні в АР Крим – Республіканський штаб;

    • на обласному рівні – Обласні штаби;

    • в містах Києві та Севастополі – Міські штаби;

    • в областях і в містах – Районні штаби.

До складу штабів гри залучаються (за згодою) представники міністерств
і відомств зацікавлених в організації гри.
Місцеві штаби:

    • здійснюють організаційне і методичне керівництво грою;

    • розробляють пропозиції щодо організації гри і вишколу козаків;

    • проводять навчання консультантів, курінних та сотенних отаманів;

    • проводять огляди, операції, змагання, фінали;

проводять підсумки, узагальнюють і пропагують кращий досвід роботи через пресу, радіо, телебачення, здійснюють контроль за ходом гри, вишколом козаків і виконанням наказів Головного штабу, вимог положень і програм.
рій

ФОРМИ СПІВПРАЦІ ОРГАНІЗАТОРІВ ГРИ
З КОЗАЦЬКИМИ ТА ПАТРІОТИЧНИМИ ГРОМАДСЬКИМИ організаціЯМИ

Питання співпраці (допомога громадськості):

  1. Представники козацьких і громадських організацій залучаються до роботи місцевих штабів (входять до їхнього складу).

  2. Надають матеріали для розробки «Методичних рекомендацій щодо змісту та форм організації гри «Сокіл» («Джура»).

  3. Проводять у навчальних закладах інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо впровадження гри.

  4. Надають допомогу у створенні в навчальних закладах осередків дитячих і молодіжних козацьких організацій.

  5. Надають допомогу у формуванні в навчальному закладі структури гри.

6. Здійснюють шефство над навчальним закладом і надають шефську допомогу.

7. Допомагають місцевим штабам гри та навчальним закладам в організації та проведенні фінальних етапів (шкільного, районного, обласного, всеукраїнського).

8. Спільно з шкільними вихователями та вчителями проводять таборування школярів.

9. Спільно з шкільними вихователями та вчителями проводять туристичні та краєзнавчі походи школярів.

10. Надають допомогу в організації та беруть участь у екскурсійних поїздках школярів.

11. Проводять секційну роботу (козацьке бойове мистецтва, історичні та ін.) в навчальних закладах.


ЯК РОЗПОЧАТИ РОБОТУ ПО ВПРОВАДЖЕННЮ ГРИ
В НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ ОБЛАСТІ (РАЙОНУ, МІСТА)

1. Виявити навчальні заклади, що хочуть брати участь у грі:

Школи:


  • які «діють як козацькі республіки»;

  • в яких «самоврядування здійснюється на засадах козацької республіки»;

  • в яких «робота козацького колективу проводиться на засадах козацької педагогіки»;

  • в яких діють гуртки «Джура».

Ліцеї з підсиленою військово-спортивною підготовкою – діють як козацькі ліцеї.

2. Встановити контакти з керівництвом:



  • Обласних (районних, міських) органів освіти;

  • Обласних центрів туризму та краєзнавства;

  • Центрів військово-патріотичного виховання.

3. Встановити контакти з місцевими осередками громадських патріотичних організацій.

4. Сформувати ініціативну групу, яка проведе роботу по створенню Обласного (районного, міського) штабу гри.


Розпорядженням голови облдержадміністрації буде:

  • утворено Обласний штаб з проведення Всеукраїнської гри „Сокіл” („Джура”);

  • організована робота в школах по підготовці шкільних роїв до участі у фінальних етапах гри;

  • забезпечено проведення 1-го (районного, міського) та 2-го (обласного) етапів гри;

  • організована підготовка рою-переможця обласного етапу до участі
    у 3-му (всеукраїнському) етапі гри;

  • визначено порядок залучення козацьких та інших патріотичних громадських організацій до військово-патріотичної, пошуково-краєзнавчої, спортивно-масової, оборонно-масової, культурно-просвітницької роботи серед дітей та учнівської молоді;

  • визначено порядок фінансування.


Перспективи впровадження гри

в навчальні заклади:


  • Включення українських дітей і молоді в систему національно-патріотичного виховання (всі області за спільним сценарієм). Відбувається процес підготовки громадян – патріотів української України (народ – патріот).

  • Залучення до виховання учасників гри представників громадських патріотичних організацій (позитивного досвіду).

  • Громадські патріотичні організації отримують можливість поширити свій вплив на величезну кількість учнів (студентів), відібрати із числа учасників гри кандидатів для поповнення своїх лав.

  • Громадські патріотичні організації отримують можливість готувати на своїй базі виховників гри та проводити свої внутрішні виховні заходи із своїм членством під «вивіскою гри Джура», що полегшує роботу з місцевою владою.

  • Поширення цієї роботи у вищих навчальних закладах.

  • Підбір і підготовка студентів як виховників гри та виховників літніх оздоровчих таборів, які проводяться органами державної влади. Їхня підготовка на базі вишкільних таборів громадських патріотичних організацій.

  • Органи освіти активізують роботу з питань національно-патріотичного виховання, поповнюються українськими освітянськими кадрами.

  • Видання для організаторів гри науково-методичної літератури з національно-патріотичного виховання.

  • Підготовка:

вчителів допризовної підготовки;

вчителів для шкіл (особливо з предметів української літератури й мови, історії, фізичної підготовки);

вихователів для дитячих садків.

Структура гри. Що таке рій.
Як організувати рій «козачат», «джур»
чи «молодих козаків». Алгоритм дій.


Роль виховника, організатора гри

у виховному процесі.
Загальні зауваги
Успіх будь-якої справи залежить від таких факторів – добре сформульованої ідеї, розробленого шляху (способу її досягнення), успішно підібраних кадрів та їхньої самоорганізації для досягнення мети (структура), ресурсів, потрібних для досягнення поставлених завдань.

Кадри і спосіб їхньої організації в якусь спільноту заради досягнення мети є визначальним, адже результат в переважній більшості спрямований саме на людину (особистість). Особливо, якщо ми говоримо про виховний процес.

Психологія, соціологія, педагогіка шляхом багатьох емпіричних експериментів, спостереження визначили, що найкраща організаційна форма для виховання, навчання і розвитку особистості є мала група. Оптимально це 6-8 осіб.

На цій основі і визначено ідею «рою» як найменшої базової структурної одиниці в грі «Сокіл» («Джура»).

Стоїть питання, хто має бути провідником рою? Однозначно член рою, юнак. Адже гра дитячо-юнацька. Саме плекання отого ройового отамана, лідера малої групи і є ключова ціль виховного процесу. Чому? Тому що саме авторитет з числа однолітків може найкраще заохотити до плекання в собі громадянських чеснот, до позитивної поведінки, до перемоги в грі. Підготовлений ройовий і добре зорганізує, і проведе збірку рою, і тренування. Підлітки і юнаки найкраще визнають авторитет рівного собі, аніж дорослого. Саме в такому віці спостерігається «бунт» проти старшого покоління. Праця в гурті пробуджує в молоді здорові амбіції, прагнення бути кращим, вирізнитись, здобути щось. І це якраз добра умова для розвитку характеру, сили волі, світогляду. Завдання виховника корегувати цей процес, щоб він не вийшов за рамки безпеки та моралі.

Яка ж роль виховника (вчителя, старшого козака)? Не вести, а допомагати. Не повчати, а давати добрий приклад. Бути старшим другом.

На жаль, в переважній більшості в системі освіти можна спостерігати, що вчитель-організатор вирішує і відповідає практично за все. І як після цього виросте відповідальне, свідоме і повновартісне майбутнє покоління? Але ж українська педагогічна наука в роки незалежності констатувала, що навчально-виховний процес – це суб’єкт-суб’єктний процес. Слід пам’ятати, що у вихованні особистості дуже важливим є виховання відповідальності, обов’язку, самостійності, самосвідомості, рішучості, ну і звісно свободи особистості (основна риса козака-воїна!), а без надання можливостей це здобути шляхом практикування, праці, гри, навчання – неможливо.

Обмежує педагогів страх. Так, страх за себе. Доводиться постійно чути, що з дітьми може щось статися, і як їм можна дати трохи свободи, якщо вони такі шибайголови!

Це зокрема зумовлено системою юридичної відповідальності педагогів під час організації масових акцій, організованих поїздок з дітьми тощо. Перше, що доводиться дізнаватись під час планування якогось заходу – ви несете відповідальність за дітей, якщо з ними щось станеться, то будете мати проблеми (аж до кримінальної відповідальності). І хіба може вчитель в таких умовах думати про цілі виховного процесу? Він думає за себе. І плюс йому не платять за щось більше, як просто відбути свою роль. Звісно безпека і здоров’я дітей мають якнайкраще зберігатись, але аргумент, що «заняття фізкультури не треба проводити, тому що там помирають діти» є безглуздим і навіть злочинним. Є в народі вислів – «береженого Бог береже». Це означає – хто зробив основні заходи безпеки (інструктаж, перевірка інвентарю та спорядження, території і т.д.), той має покладати надію на Бога і не переживати, що щось трапиться. Бо трапитись може завжди щось, а це в руках вищих сил і від нас не залежить.
Структура
Організація гри „Сокіл" („Джура") в навчальних закладах здійснюється на основі Положення, інструктивно-методичних та інших нормативних документів.

Систему обов’язкових взаємопов’язаних форм організації гри в навчальному закладі складають заходи, що проводяться протягом навчального року.



В організації гри бере участь весь педагогічний колектив навчального закладу, учні, студенти, молодь, громадські організації, об’єднання, клуби, що працюють на базі навчального закладу тощо.

Керівник навчального закладу забезпечує необхідні умови для проведення гри; здійснює контроль за виконанням вимог нормативних документів з організації гри.

Заступник з навчально-виховної роботи організовує семінари, педагогічні ради, засідання методичних об’єднань, де розглядаються питання козацької та народної сімейної педагогіки, контролює наявність матеріалів національно-патріотичного змісту в навчальних кабінетах, світлицях, музеях навчального закладу та їх використання в навчальному процесі.

Організатор позакласної та позашкільної роботи (педагог-організатор) контролює роботу дитячих об’єднань, секцій, клубів тощо; організовує заняття з учителями, класними керівниками, педагогічними та іншими працівниками для підготовки їх до керівництва грою, залучаючи з цією метою членів штабів проведення гри усіх рівнів, працівників Центрів туризму та краєзнавства (Станцій юних туристів), Будинків дитячої творчості тощо; залучає шефів, спонсорів, батьків, громадські організації до проведення дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри як у навчальному закладі, так і за місцем проживання; організовує пропаганду здорового способу життя та козацькі принципи і ідеали серед учнівської та студентської молоді, педагогічного колективу, батьків, громадськості.

Відповідальний за проведення гри (призначається наказом керівника навчального закладу із числа педагогічних працівників за їх згодою) – разом з адміністрацією, педагогічним колективом, громадським активом навчального закладу складає план заходів щодо проведення гри, допомагає визначати завдання на навчальний рік та перспективу, проводить заняття з педагогами, вчителями, класними керівниками, вихователями груп продовженого дня, а також з активом з підготовки їх до проведення гри; забезпечує подання відповідних документів до управлінь освіти і науки та штаби; організовує проведення операцій та масових заходів у рамках гри; допомагає в організації походів, експедицій, екскурсій, змагань, зльотів, вікторин, конференцій, вечорів; проводить інструктажі з техніки безпеки; веде облік роботи, здійснює реєстрацію іменних заявок, інших необхідних документів щодо організації та проведення гри; здійснює безпосереднє керівництво проведенням фіналу гри у навчальному закладі.

Вчитель (викладач) фізичної культури організовує фізичну підготовку та контроль фізичного стану учасників гри; слідкує за наявністю в навчальному закладі необхідного спорядження та інвентарю, його поповненням та зберіганням; організовує змагання, бере участь у підготовці та проведенні фіналу гри у навчальному закладі.

Вчитель (викладач) початкової військової підготовки (навчального предмету «Захист Вітчизни») організовує стройовий вишкіл, вогневу підготовку (обладнання тирів та стрільби із різних видів зброї), практичні заняття у військових частинах, частинах внутрішніх військ, МВС, частинах річкового та морського флотів, прикордонних військ тощо; організовує та проводить польове таборування, навчає практичним навичкам застосування засобів індивідуального захисту, способу виживання у несприятливих умовах, топографії, геодезії та картографії; тактики ведення бою інше, слідкує за наявністю в навчальному закладі необхідного спорядження та інвентарю, його поповненням та зберіганням; організовує змагання, бере участь у підготовці та проведенні фіналу гри у навчальному закладі.

Вчитель (викладач) впроваджує ідейні принципи козацької педагогіки в навчально-виховний процес, викладає предмет з урахуванням національно-патріотичних інтересів держави, є консультантом одного із напрямів роботи в організації та проведенні гри; організовує та бере участь у проведенні заходів, передбачених планом роботи з організації та проведення гри у навчальному закладі.

Медичний працівник здійснює медичний контроль за станом здоров’я, обслуговує масові заходи; проводить інструктаж відповідальних за санітарно-гігієнічну роботу, навчає їх надавати першу долікарську допомогу; допомагає у комплектуванні аптечки.

Бібліотекар навчального закладу комплектує у бібліотеці тематичний розділ літератури національно-патріотичного спрямування, методичних матеріалів; організовує виставки, зустрічі з письменниками, вченими-краєзнавцями, істориками, спортсменами, працівниками музеїв, активістами національно-патріотичних організацій та об’єднань, ветеранами, сучасними козаками тощо.

Козацька старшина гри. На чолі кожної структурної козацької одиниці гри стоїть виборна козацька старшина: у рої – ройовий; у чоті – чотовий; у сотні – сотник, писар, осавул, хорунжий; у курені – курінний отаман, писар, обозний, осавул, хорунжий, бунчужний, скарбник, суддя, довбуш, товмач.

Козацька старшина обирається терміном на один рік на звітно-виборних (Великих) Радах у вересні поточного року і здійснює керівництво товариством у період між радами. Рада є найвищим органом козацького самоврядування.

Курінна старшина розробляє і узгоджує з керівництвом навчально-виховного закладу Регламент і Типовий план-графік діяльності куреня на рік.

Гра проводиться під батьківською опікою дорослих козаків. Серед них мають бути особи, які безпосередньо проводять виховну роботу серед козачат, джур козацьких та молодих козаків. Вони називаються козаками-наставниками.


Їх призначає місцеве або районне товариство Українського козацтва, або
їх запрошують до праці самі джури козацькі та молоді козаки.

Козаки-наставники і почесні козаки беруть участь у всіх видах роботи козацької старшини, але мають лише дорадчий голос і не голосують. Вони мають право первинного вето, накладати попередньо заборону на рішення Ради. Але якщо через деякий час Рада повторно ухвалить те ж саме рішення, воно набуває чинності.
Контрольними заходами, що дозволяють оцінити якісну підготовку школярів за програмою гри, є фінальні етапи – шкільні, районні, обласні та всеукраїнський, що проводяться протягом поточного навчального року.

За результатами шкільного, районного та обласного етапів гри визначаються кращі рої відповідно – навчального закладу, району, області у трьох групах


(1-4 класи, 5-8 класи, 9-12 класи). Для організації та проведення районних
і обласних етапів залучаються представники військових комісаріатів, військових частин, козацьких та інших патріотичних організацій.

Шкільні етапи гри, як правило, проводяться у березні-квітні.

Районні етапи гри – також у березні-квітні. Участь у районному етапі гри беруть по одній команді від навчального закладу.

Обласні етапи гри – у квітні-травні. Участь в обласному етапі гри беруть по одній команді від району.

До участі у Всеукраїнському етапі гри допускаються по одному рою від Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя.

Для участі у районному, обласному чи всеукраїнському етапі гри від начального закладу визначається один клас на базі якого формується рій у складі 8 осіб (6 хлопців, 2 дівчини). У кожному рою визначається провідник – ройовий. Рій має пройти паспортизацію згідно додатку 2 та виконати умови відбірного етапу підготовки до участі у фінальному етапі.


Як же мають бути об’єднані рої в системі гри на рівні школи? І яке має бути охоплення грою учнів? Якщо говоримо про реальний результат, то відштовхуватись найперше слід від критерію якості. Краще менше, але краще. Гра «Джура» для загалу має бути чимось особливим, куди не кожен може потрапити просто так. Гра має бути для кращих учнів, еліти школи. Чому? Тому що якщо накинемо гру на маси, то розмиємо суть і ідею. Цей шлях вже проходили з «козачатами», «соколами», «січами», які в дев’яностих масово створювались по школах. Звісно для загалу школи варто проводити кілька разів змагання на козацьку тематику: козацькі забави, військово-спортивну спартакіаду, конкурс пісенної творчості, мандрівки місцями козацької школи. Але це мають бути масові разові акції, які даватимуть учням тільки базовий загально виховний ефект (добре враження про гру).

Отже, на рівні школи достатньо створення одного куреня чисельністю 3-5 роїв по 8-10 осіб кожен імені визначного громадського, культурного, військового діяча, бажано із даної місцевості.

Бути членами постійно діючого структурного об’єднання на рівні школи мали б кращі учні, дібрані за принципом якості: здібностей, заслуг в змаганнях, доброї поведінки, успішності в навчанні, лідерським якостям тощо. І якщо хтось хоче потрапити в козацьке учнівське товариство – має досягнути визначених критеріїв.

Практичний досвід свідчить, що ефективна чисельність становить 3-5 роїв (20 – 40 учнів). Такою чисельністю легше управляти, координувати, організовувати до праці.

Провід куреня мали б складати старшокласники, кращі з молодих козаків, які б могли бути прикладом і авторитетом для інших.

Начальником шкільного штабу гри «Сокіл» («Джура») («Батьком» шкільного козацького куреня) мав би бути вчитель (історії, Захисту вітчизни, фізкультури тощо), якого це реально цікавить, а не у зв’язку з виконанням своїх обов’язків. Або довірена особа з місцевої козацької організації, якому дирекція школи довіряє опікуватись учнями. Один із принципів гри – добровільність.

Педагоги, дотичні до впровадження гри «Джура» (заступник директора з виховної роботи, педагог-організатор, вчитель історії, вчитель предмету «Захист Вітчизни», вчитель фізкультури, інструктор з туризму, краєзнавства, бібліотекар, вчитель української мови та літератури, класні керівники, завгосп) плюс представники місцевих козацьких, ветеранських, офіцерських організацій мали б складати шкільний штаб із впровадження гри та виступали відповідальними інструкторами-спеціалістами в системі навчання та підготовки Джур.

Свого представника в шкільному штабі мала б мати Батьківська рада – орган з числа батьків дітей, що є членами куреня. Вони б могли якнайкраще допомагати діяльності куреня, зокрема фінансово.

Начальник шкільного штабу мав би входити в свою чергу до районного штабу гри (загальну структури див. в додатку).

В обласний (де треба в районний) штаб мали б входити діловоди: із орг-кадрових питань, заступник начальника Штабу і відповідальний за безпеку (суддя), з інформації (писар), з організації масових заходів (осавул), з програмного та методичного забезпечення (хорунжий), , із фінансово-господарських питань (скарбник). Інші члени Штабу мали б визначатись за потребою.



Кадри.

Звісно, було б добре грою охопити якомога ширші вікові категорії учнів. Але усе з розвитком і поступово. Починати слід із старшокласників 9-10 клас.

Далі поступово поширювати вплив на 5-8 класи. Якщо з кожного потоку було організовано по 1 рою, то якраз і виходить 5-6 роїв. Це є достатня чисельність для розгортання діяльності куреня.

Прийом в члени куреня варто здійснювати поступово. Спочатку кандидат має написати власноручно заяву, яку погоджують батьки. Випробувальний період мав би складати 2-3 місяці для прихильника.

Далі його слід було б прийняти в новаки – так називали козаки добровольців, що тільки зголосились в козаки. Термін «козачата» є не зовсім вдалим, оскільки має трішки зневажливе і образливе забарвлення. Його варто уникати.

Термін для новака мав би складати від кількох місяців до року-півтора, залежно від старанності і готовності.

Наступним, основним ступенем мав би бути «джура». В козаків – це той, хто здобував всі премудрості козацької науки і готувався стати воїном. Термін складав до 7 років.

Для джур варто було б розробити 3 проміжні ступені зрілості, які б відображали зростання в «козацькій науці» (це завдання на перспективу, на кілька років. Зокрема на основі пропозицій практиків). Хороший приклад є в Пласті, де є три проби пластунської Програми.

Тривалість періоду цього ступеня мала б скласти від 3 до 5 років (6-10 клас).

Ті із джур, які б пройшли повний курс підготовки, навчання, відповідали б ідейним засадам, мали б достатньо сформований характер, волю та світогляд, - могли б пройти стати молодиками – так називали козаки тих із них, хто готувались вже незабаром стати правдивими воїнами, які закінчили курс підготовки і вже чекали своїх випробувань, першого бою.

Вимоги до прийняття в козаки до нас дійшли такі: переплисти Дніпро, пройти на чайці пороги, відбути один морський похід.

Тому і в виховній системі гри «Джура» для молодиків, що хочуть стати козаками, мали б бути певні випробування. Найперше варто було б їх перевіряти на провідницькі, лідерські здібності. Перевіряти характер та силу волі. Перевіряти здатність організовувати щось суспільно-корисне для інших.

Це б мала бути підсумкова система завдань, випробувань, пройшовши які молодик міг би стати козаком.

Посвячення в козаки варто б було проводити в урочистій обстановці, за участю колективу всієї школи, батьків, священників, досвідчених козаків. Тоді обряд вартував свого змісту, оскільки кандидат на посвячення пройшов би за роки хороший вишкіл плекання свого характеру, сили волі, духу і світогляду.

Це була спроба загалом коротко описати шлях крізь гру «Сокіл» («Джура») учня школи від нерішучого, сором’язливого ще новака до козака, готового свідомо і жертовно прислужитись Богові, Україні та ближнім.

Повноцінно цей шлях буде описано після узагальнення величезного досвіду, накопиченого протягом кількох років безпосередньої праці в школі.


Форми занять в грі «СОКІЛ» («ДЖУРА»): сходини, тренування, ігри, ватри, походи, змагання та ін.

Особливості польових форм виховної роботи гри. Козацьке таборування. Основні елементи ройових сходин. Форми та методи проведення
Основна форма виховної роботи із учасниками гри – це проведення щотижневих (чи раз на кілька тижнів) збірок (сходин) рою із виховником або самостійно (коли вже здобули досвід і отримали право від курінного та начальника штабу). Тривалість – до 2 год.

На сходинах рекомендованими елементами є:



  • Відкриття із шикуванням, звітом про присутність, молитвою та вітанням;

  • Підсумок виконання доручень, завдань, справ із попередньої збірки;

  • Гутірка-бесіда на якусь визначену важливу тему що стосується Програми гри;

  • Рухливі, розвиваючі, інтелектуальні ігри;

  • Співи, вивчення козацьких пісень, танців;

  • Інструктаж-навчання якихось козацьких вмінь, знань (чи якісь ремесла, промисли, чи військова майстерність тощо відповідно до Програми гри);

  • Майстерка – виготовлення чогось своїми руками

  • Вивчення основ козацького впоряду (стройова підготовка);

  • Закриття із шикуванням, звітом, молитвою.

Слід пам’ятати, що до планування треба підходити творчо, з козацьким гумором і кмітливістю, і пам’ятати про мету, нащо це все робиться. Не треба діяти шаблонно. Детальніше про використання подібної форми праці можна почерпнути в скаутській методиці, зокрема в Пласті.

Окрім базових сходин варто практикувати спеціалізовані заняття: тренування, довгострокові майстерки, репетиції, перегляд фільмів і їх обговорення тощо.

Особливо варто звернути увагу на тренування із спорту, зокрема козацьких бойових мистецтв. Спорт і бойові мистецтва по особливому зближують людей, плекають характер, волю і світогляд, загартовують тіло і дух. 2-3 рази в тиждень по 1,5-2 год – це була б дуже хороша складова впровадження гри «Джура».

На тренуваннях можна проводити паралельно із фізичними вправами і ідейну підготовку, і розмови на цікаві теми, і виховання лицарських чеснот. Відкривати і закривати молитвою та співом гімну та козацьких пісень. Тренування можна проводити для всього загалу шкільного куреня.

Постає питання тренера-спеціаліста. Ось тут потрібно спрацювати системі освіти в цілому. З одного боку дати зелене світло козацьким національним єдиноборствам, посприявши їх визнанню як національних видів спорту, з іншого боку в навчальних закладах фізкультури і спорту відкрити курси їх вивчення. Зацікавленим педагогам сприяти освоєнню козацьких бойових мистецтв шляхом участі в навчальних семінарах, вишколах, тренінгах, які проводять відповідні козацькі організації: Центральна Школа Бойового Гопака, Федерація «Спас» та ін. Загалом місцеві козацькі товариства могли б саме тут прислужитись дуже добре, надавши кадри для проведення тренувань із козацьких бойових мистецтв із дітьми.

Молодий вчитель фізкультури може за кілька місяців освоїти базові елементи котрогось із бойових мистецтв, і по ходу починати навчати дітей, при тому і самому навчаючись.

Окрім тренувань із козацьких єдиноборств було б добре, щоб діяв гурток чи секція додаткової військово-спортивної підготовки на основі курсу «Захист Вітчизни». На його заняттях, які можуть відбуватись раз на 2 тижні/місяць, молоді козаки могли б засвоювати основи початкової військової підготовки, більше знайомитись із військом, більше стріляти із пневматичної чи страйкбольної зброї.

Для дівчат можна було б організувати спеціалізовані заняття гуртків по народному мистецтву, фольклору тощо. Якщо є бажаючі серед них для занять на тренуваннях із бойових мистецтв чи військово-спортивної підготовки, то можуть спробувати. Якщо їм це сподобається, то може бути і досить успішний результат. Дівчата загалом більш старанніші в такому віці, зокрема і щодо тренувань. Навіть в стрільбі часто є випадки, що вони краще себе показують.

1 раз в місяць для куреня є добре організувати виїзд на мандрівку чи прогулянку. Наприклад:


  • похід вихідного дня в гори, місцевий ліс, на річку, де вивчати основи туризму, таборування в польових умовах;

  • Екскурсія в краєзнавчий, історичний, художній музей в обласному центрі;

  • Відвідини вистави в театрі, чи перегляд фільму на козацьку чи національну тематику;

  • Виїзд на козацький чи етнофестиваль;

  • Екскурсія на тематику «Козацькими чи бойовими шляхами українського народу».

На осінні, зимові, весняні канікули добре організовувати 2-3 денні таборування, де проводити козацький вишкіл на якусь тематику: козацькі бойові мистецтва, життя в природі, козацький побут, ремесла та промисли, мистецтво козаків-пластунів тощо.

Влітку, після завершення шкільного навчання, шкільний козацький курінь організовує свій табір тривалістю принаймні 1 тиждень, а краще два, де б він підсумовує працю за рік, здобуває практичні знання, вміння, навички в польових умовах.

Організацію наметових таборів варто проводити в співпраці із козацькими та молодіжними виховними організаціями, військовими частинами, туристичними чи спортивними клубами чи організаціями.

Найбільший досвід по організації виховно-вишкільних таборів для молоді можна почерпнути в скаутській методиці, зокрема в Пласті.

Щодо річного календарного циклу загалом, то він має мати такі складові:


  • Відкриття року. (Свято Покрови) – День Українського козацтва. Доцільно провести марш в одностроях з піснями масовий захід із вшанування козаків та їхньої звитяги, яка відбувалась у вашому регіоні, святкові змагання «козацькі забави» тощо.

  • День Збройних сил. (6 грудня). Проведення спартакіади із військово-прикладних видів спорту. Для молодших учнів – полегшені спортивні змагання.

  • Різдвяні свята. Вивчення народних звичаїв та обрядів, колядування, вечорниці.

  • «Пам’ятай про Крути». 29 січня. Вшанування Подвигу молодих юнаків, що показали приклад звитяги в ім’я України. Інформаційно-просвітницька кампанія серед дітей та молоді. Концерт молодіжної патріотичної пісні.

  • «Молодь пам’ятає героїв». Березень-квітень. Краєзнавчі мандрівки із відновленням та упорядкуванням могил Героїв різних років.

  • Підсумкові районні, обласні змагання гри «Джура» - травень.

  • Літнє таборування.

Це є загальний рекомендований кістяк, який треба творчо доповнювати і розвивати.

Насамкінець щодо форм занять, то потрібно максимально прагнути, щоб юнаки побільше робили самостійно – готували гутірку, гру, майстерку, співи, план проведення мандрівки чи екскурсії тощо.


Організація фінальних етапів

гри "Сокіл" ("Джура")
Організація:

I (районного, міського),

II (Кримського республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міських),
III (Всеукраїнського) етапів гри «Сокіл» («Джура»)

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка