Райко Валерій Вікторович теоретичні І методичні засади формування правової культури офіцерського складу державної прикордонної служби україни



Сторінка2/6
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.84 Mb.
1   2   3   4   5   6

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВВНЗ – вищий військовий навчальний заклад

ВНЗ – вищий навчальний заклад

ВНТ – військово-наукове товариство

ДПСУ – Державна прикордонна служба України

ДТП – дорожньо-транспортна пригода

ЕГ – експериментальна група
ЗС – збройні сили
ЗСУ – Збройні Сили України

КГ – контрольна група

КрН – Кримський напрям

МКЧХ – Міжнародний комітет Червоного хреста

НАДПСУ – Національна академія Державної прикордонної служби України

НАПВУ – Національна академія Прикордонних військ України

НДР – науково-дослідна робота

ОКПП – окремий контрольно-пропускний пункт

ОКХ – освітньо-кваліфікаційна характеристика

ОПП – освітньо-професійна програма

ПдН – Південний напрям

ПдСхН – Південно-східний напрям

ПнЗхН – Північно-західний напрям

ПВУ – Прикордонні війська України

СІСВ – служба інформації і суспільних відносин

СРСР – Союз Радянських соціалістичних республік
ВСТУП

Актуальність теми. Аналіз зовнішньої політики, що сформувалася останніми роками в державі, свідчить про остаточний вибір Україною курсу на євроінтеграцію з подальшим членством у Європейському Союзі та розширенням участі в програмах Північно-Атлантичного Альянсу (НАТО) у поєднанні з взаємовигідною співпрацею із іншими стратегічними партнерами.

Становлення правової держави Україна відповідно до стандартів Європейського Союзу стимулює процес вітчизняної законотворчості. Створюються правові інституції, які відповідають міжнародним стандартам захисту прав і свобод людини. Пріоритетними в суспільстві стають загальнолюдські цінності, демократія та права людини.

Однак стан сформованості правової культури в умовах розбудови громадянського суспільства в Україні вселяє занепокоєння. Правовому нігілізму сприяють, зокрема, засоби масової інформації, явища корупції і хабарництва, часті випадки порушення прав людини з боку чиновників державних установ тощо.

Воєнна організація завжди була складовою суспільства, тому підвищені вимоги щодо рівня правової культури громадян стосуються і військовослужбовців, перш за все офіцерських кадрів силових структур.

Трансформація Державної прикордонної служби України (ДПСУ) в правоохоронну структуру створює об’єктивні передумови для суттєвого вдосконалення процесу формування правової культури офіцерів-прикордонників. Глибоке розуміння юридичних принципів прикордонної служби, гнучкість і принциповість у розв’язанні проблем і конфліктів з тими, хто перетинає кордон, уміння професійно і толерантно відстоювати інтереси держави під час виконання службових обов’язків, здатність використовувати наявні юридичні механізми для захисту прав і свобод як українських, так і іноземних громадян на кордоні України – саме цих якостей часто бракує сьогодні офіцеру-прикордоннику. Правове виховання і громадянська освіта повинні підвищити професійну компетентність офіцерського складу ДПСУ, сформувати новий тип правового мислення офіцера як необхідної складової його правової культури.

У сучасних умовах офіцерський склад ДПСУ виконує завдання із забезпечення національних інтересів України на державному кордоні в умовах безперервних спроб з боку організованих злочинних угруповань щодо нелегального переміщення через державний кордон емігрантів, зброї, боєприпасів, наркотиків, інших предметів контрабанди та здійснення протиправних дій, які здебільшого характеризуються напористістю та зухвалістю. Ескалація терористичних акцій у світі зумовили необхідність суттєвого нарощування зусиль в охороні державного кордону з метою завчасної протидії прогнозованому збільшенню незаконної міграції з регіонів бойових дій та можливому використанню екстремістськими організаціями як легальних, так і нелегальних каналів для переміщення через кордон терористів, засобів терору й диверсій. За цих умов сформованість у персоналу ДПСУ правової культури стає вирішальним фактором її оперативного та якісного функціонування відповідно до норм міжнародного права та національного законодавства.

Концептуальні, змістовні й технологічні аспекти підвищення ефективності цього процесу в сучасних умовах розкрито у працях відомих педагогів: Г. П. Васяновича [39], А. В. Галімова [59], І. О. Грязнова [72], Й. М. Гушулея [80], Д. В. Іщенка [117], В. С. Маслова [185], М. І. Нещадима [204], Б. М. Олексієнка [212], О. І. Пометун [221], В. М. Синьова [325], Г. Д. Темка [354], В. В. Ягупова [398] та ін.

Над обґрунтуванням теоретичних і методичних аспектів правового виховання у Збройних Силах та інших військових формуваннях України працювали вчені В. В. Кухар [159], В. І. Мірошниченко [377], В. І. Царенко [376], В. О. Хома [377]. Про необхідність розвитку правових якостей прикордонників наголошується в наукових розробках О. В. Діденка [87], А. В. Катковського [129], С. Л. Крука [149], А. А. Кучеренка [162], М. О. Морозова [195], Ю. І. Сердюка [319] та ін.

У працях зазначених вище та інших авторів формування правової культури майбутніх офіцерів розглядається як окремий аспект проблематики з теорії та методики виховання. Вчені-педагоги не ставили перед собою завдання всебічного й ґрунтовного дослідження правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників.

Правова культура особистості офіцера-прикордонника є відносно самостійним утворенням, що виявляється в результаті взаємодії соціальних і психічних регуляторів. Особистісні потреби й інтереси, особливості світосприймання, самооцінка, індивідуальні психофізіологічні відмінності, здатність дотримання норм правової діяльності – такий неповний перелік тих характеристик сучасного офіцера, які безпосередньо впливають на його правову свідомість та поведінку. Формування правової культури – це безперервний процес, який охоплює: навчання і виховання майбутніх офіцерів-прикордонників у вищому навчальному закладі (ВНЗ) під час аудиторних та позааудиторних занять; реалізацію різних форм підготовки; службову діяльність у реальних умовах; систему підвищення кваліфікації та післядипломної освіти.

Аналіз фундаментальних і науково-методичних праць, директивних документів, досвіду практичної роботи з формування правової культури курсантів та офіцерів дав змогу виділити два види суперечностей у цьому процесі.

Соціально-професійні суперечності:

між вимогами статутів Збройних Сил України щодо правових норм поведінки, виконання службових обов’язків майбутніми офіцерами-прикордонниками і реальним станом дисципліни, правопорядку в ДПСУ, виявами негативних явищ у курсантських колективах;

необхідністю формування в офіцерів-прикордонників високої правової компетентності і певними обмеженнями цього процесу специфічними умовами окремих видів професійної діяльності під час охорони Державного кордону України;

недостатньою усвідомленістю командним та науково-педагогічним складом ВНЗ кардинального зростання ролі правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників у готовності до виконання функцій охорони державного кордону і необхідністю формування правової компетентності офіцерів у зв’язку з євроінтеграційними процесами в Україні.

Професійно-педагогічні суперечності:

між традиційним змістом навчання та виховання офіцерів-прикордонників і завданнями, поставленими в директивних документах щодо необхідності в обізнаності у правових нормах діяльності прикордонних служб, особливо сусідніх з Україною держав;

значним педагогічним потенціалом, закладеним у змісті гуманітарних та соціальних дисциплін щодо розвитку правової культури курсантів, і недостатніми за різноманітністю конструкцій і рівнем складності дидактичними та виховними засобами, які використовуються під час вивчення цих дисциплін;

наявністю у курсантів широкого світогляду, комунікативної мобільності, здатності й прагнення виявити себе як сучасну особистість і традиційними настановами науково-педагогічного складу ВНЗ щодо організації роботи з курсантами на єдиних виховних принципах;

необхідністю формування правової культури курсантів та офіцерів на засадах складної, поліфункціональної педагогічної системи і відсутністю у сучасній вітчизняній військовій педагогіці фундаментальних праць, у яких були б розкриті положення системного підходу до зазначеної проблеми.

Ці суперечності негативно позначаються на формуванні правової культури курсантів та офіцерів. З їх успішним усуненням пов’язана можливість ефективного розвитку досліджуваного феномена.

Таким чином, недостатні теоретична дослідженість і прикладна розробленість проблеми формування правової культури офіцерів-прикордонників у педагогічно-психологічній літературі з позицій системного підходу, потреба в удосконаленні навчально-виховного процесу щодо формування цієї якості офіцерів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Теоретичні і методичні засади формування правової культури офіцерського складу Державної прикордонної служби України”.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до перспективного плану дисертаційних досліджень у ДПСУ в 20052010 роках та в рамках тем науково-дослідних робіт: “Формування правової культури офіцерів-прикордонників: історико-теоретичне та емпіричне обґрунтування” (шифр 206-0016 К “Культура”), “Поліфункціональна педагогічна система формування правової культури офіцерів-прикордонників” (шифр 208-0021 А “Система”).

Тема дисертації затверджена вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ) 29 листопада 2005 року (протокол № 3) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 21 березня 2006 року (протокол № 3).



Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, технологічній інтерпретації та експериментальній перевірці поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерів Державної прикордонної служби України.

Концепція дослідження. Мета роботи, її науково-теоретичні засади, специфіка професійної діяльності офіцерів-прикордонників під час навчання у ВНЗ та в умовах службової діяльності зумовлюють визначення концептуальних положень дослідження, які потребують обґрунтування на методологічному, теоретичному та технологічному рівнях.

Методологічний рівень відображає взаємозв’язок наукових підходів до вивчення проблеми формування правової культури офіцерів-прикордонників, які ґрунтуються на положеннях теорії пізнання, теорії систем, а також філософії освіти, низці концептуальних положень філософської, психологічної та педагогічної наук, теорії особистості, її розвитку, формування та професійного становлення; гуманізації та гуманітаризації, культурологічної спрямованості освіти і виховання, положень щодо полікультурності, ролі національної культури у формуванні особистості, єдності загальнолюдських та національних цінностей; положень військової педагогіки і психології щодо особливостей підготовки та виховної діяльності офіцерів.

Багатовимірність аналізу педагогічної реальності щодо формування правової культури офіцерів-прикордонників виявляється в культурологічних, аксіологічних та онтологічних аспектах. Правова культура відіграє вирішальну роль у трансформації суспільного життя країни та її військових формувань. Методологічні засади її формування нерозривно пов’язані з ідеєю сучасної науки про культуру як сукупність матеріальних і духовних цінностей людства, специфічний спосіб людської діяльності, важливий засіб цілісного формування особистості й процесу її творчої самореалізації. У цьому зв’язку формування правової культури офіцерів-прикордонників розглядаємо в контексті інтеграції їх особистісного, інтелектуального і професійного зростання з урахуванням особливостей соціокультурного середовища.

Культурологічний концепт як методологічна основа дослідження нерозривно пов’язаний із такими підходами:

історико-аналітичним передбачає аналіз формування правової культури офіцерів-прикордонників з урахуванням цінного минулого досвіду на різних етапах становлення і розвитку ДПСУ;

компетентнісним – сприяє чіткій спрямованості навчально-виховного процесу на формування і визначення готовності офіцера до виконання професійних дій в умовах, що змінюються: оперативного вибору способів діяльності, етичної взаємодії з іншими людьми, неадаптивної стратегії поведінки, дотримання ціннісних орієнтацій тощо;

надпредметним (міждисциплінарним)уможливлює реалізацію міждисциплінарних зв’язків, знань з різних галузей наук (педагогіки, психології, філософії, соціології, правознавства, правової деонтології, міжнародного публічного права, військових дисциплін тощо) у процесі формування правової культури офіцерів-прикордонників;

системним забезпечує можливість виокремлювати певні системотвірні властивості, що об’єднують усі компоненти системи в єдине ціле, установлювати ієрархію зв’язків і конструювати самодостатню логічну структуру системи з урахуванням чинників впливу соціального середовища на процес, що вивчається.

Теоретичний рівень визначає комплекс вихідних даних, параметрів, дефініцій, без яких неможливе розуміння сутності досліджуваного процесу, і містить наукове обґрунтування моделі поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерського складу ДПСУ.

Концептуальна основа моделі поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури офіцерського складу ДПСУ передбачає: мету (сформувати у курсантів стійкі правові якості, які мають виражену професійну спрямованість), принципи (науковості, оптимізації, демократизації, гуманізації, компетентності, об’єктивності та повноти інформації, правильного добору та використання кадрів, ініціативи й активності), закономірності (залежність формування правової культури від соціокультурних особливостей суспільства, пріоритет загальнолюдських цінностей у формуванні правової культури, залежність ефективності формування правової культури від характеру стосунків між вихователями і вихованцями, реалізацію системного підходу у формуванні правової культури, залежність ефективності формування правової культури від взаємозв’язку між засобами і метою виховання), функції (інтегрувальну, регулювальну та розвивальну).

Концепція формування правової культури офіцера-прикордонника базується на положеннях: концепції аксіологічного тлумачення права; концепції правового виховання; концепції правової держави; культурологічної концепції юридичної деонтології; концепції “ідеальної моделі” формування правової культури особи.

Технологічний рівень визначає процесуальну конструкцію поліфункціональної педагогічної системи та її науково-методичне забезпечення. Технологічність виявляється у системному визначенні, створенні та застосуванні усіх компонентів навчально-виховного процесу з урахуванням технічних, особистісних ресурсів та їх взаємодії з метою оптимізації формування правової культури офіцера-прикордонника.

Сукупність форм, методів і заходів системи формування правової культури офіцерів-прикордонників реалізується за такими напрямками: поглиблення правових знань майбутніх офіцерів-прикордонників у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів, правове виховання курсантів-прикордонників з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності, удосконалення керівництва процесом формування правової культури курсантів, реалізація заходів військово-соціальної роботи в умовах службової діяльності офіцерів-прикордонників та підвищення їх кваліфікації, підвищення правової культури офіцерів-прикордонників засобами науки. Оцінка ефективності сформованості правової культури у офіцерів-прикордонників має системний характер, передбачає досягнення мети та здійснюється з використанням діагностичного інструментарію.

Представлені наукові положення стали підґрунтям для гіпотези дослідження. В її основу покладено припущення, що рівень правової культури офіцерів-прикордонників суттєво підвищиться, якщо її формування здійснюватиметься безперервно і поетапно (в умовах ВНЗ, у період стажування на кордоні, під час служби) відповідно до сучасних вимог, стандартів діяльності ДПСУ, прикордонних підрозділів Європи і світу. Формування правової культури офіцерського складу ДПСУ буде ефективним, якщо його організувати у вигляді реалізації педагогічної системи, системотвірним чинником якої визначити діагностично задану мету – формування стійких правових якостей з чітко вираженою професійною спрямованістю.

Часткові гіпотези ґрунтуються на припущенні, що ефективність підготовки офіцерських кадрів для ДПСУ значно підвищиться, якщо буде впроваджено у навчально-виховний процес:

системний підхід на основі єдності мети, функцій, принципів, змісту, закономірностей, програмно-методичного забезпечення, адекватних сучасним вимогам і специфічності ДПСУ;

компетентнісний підхід щодо визначення моделі сучасного офіцера-прикордонника із розвиненою правовою культурою;

аналіз вузівського стану сформованості правової культури як базового у змістовому і компетентному аспектах, стану розвитку правової культури в період набуття загальної професійної майстерності, навчання в умовах удосконалення, післядипломної підготовки (курси, стажування тощо);

сучасну поліфункціональну педагогічну систему, яка б включала: концепцію формування правової культури офіцерів, процесуальну частину, науково-методичне забезпечення (застосування імітаційних інтерактивних методів, тренінгів, комп’ютерних програм, єдиної Європейської кредитно-трансферної організації навчального процесу).



Завдання дослідження:

1. На основі історико-теоретичного аналізу літератури з проблеми виявити особливості та специфіку еволюційного розвитку правової культури у військових формуваннях зарубіжних країн та України.

2. Проаналізувати досвід формування правової культури в іноземних арміях, Збройних Силах і Державній прикордонній службі України з метою виявлення особливостей його сучасного стану.

3. На основі компетентнісного підходу розробити модель офіцера-прикордонника з урахуванням змін у підходах до охорони державного кордону за умов подальшого розвитку ДПСУ як правоохоронного органу спеціального призначення.

4. Узагальнити теоретичні основи формування правової культури у військовослужбовців та розробити концепцію формування правової культури в офіцерів-прикордонників.

5. Науково обґрунтувати поліфункціональну педагогічну систему формування правової культури в офіцерів Державної прикордонної служби України.

6. Уточнити критерії, показники та рівні сформованості правової культури в офіцерського складу ДПСУ.

7. Розробити науково-методичне забезпечення реалізації системи формування правової культури майбутніх офіцерів-прикордонників Державної прикордонної служби України.

8. Експериментально перевірити ефективність запропонованої поліфункціональної педагогічної системи формування правової культури у офіцерів Державної прикордонної служби України.

Об’єкт дослідження – правова культура офіцерів-прикордонників як компонент їх професійної підготовки.

Предмет дослідження – теорія і методика формування правової культури офіцерів-прикордонників.

Методологічною основою дослідження є:

багатовимірний підхід до аналізу педагогічної реальності, який вивчається в культурологічних, аксіологічних та онтологічних аспектах;

ідеї і концепції сучасної науки про культуру як сукупність матеріальних і духовних цінностей людства, специфічний спосіб людської діяльності, важливий засіб цілісного формування особистості й процесу її творчої самореалізації, вирішальна роль правової культури у трансформації суспільного життя країни та її військових формувань, сутність навчально-виховного процесу як специфічної форми суспільної діяльності;

загальнофілософські та соціально-педагогічні положення теорії особистості;

положення вітчизняної військово-педагогічної та психологічної науки стосовно вимог до рівня сформованості правової культури в офіцерів-прикордонників.

Дослідження здійснювалось на основі концепції безперервної і цілісної професійної підготовки кадрів у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) та будувалося з урахуванням положень Конституції, законів України, статутів Збройних Сил України, згідно з сучасними вимогами до рівня професіоналізму науково-педагогічного складу ВВНЗ і директивних документів Адміністрації ДПСУ щодо організації навчально-виховного процесу в НАДПСУ.



Теоретичну основу дослідження становлять висновки та положення: системно-структурного підходу до аналізу педагогічних явищ і процесів (В. Г. Бутенко [35], М. А. Галагузова [337], С. У. Гончаренко [366], Р. С. Гуревич [79], Й. М. Гушулей [80], І. А. Зязюн [113; 114], В. А. Кушнір [163], Н. Г. Ничкало [205], М. І. Сметанський [333], Г. К. Селевко [315], Б. М. Шиян [388]); психологічної (І. Д. Бех [22; 23], Б. М. Олексієнко [180], М. В. Савчин [311], О. Д Сафін [314], С. Д. Максименко [180], Є. М. Потапчук [243]) і педагогічної наук (Г. П. Васянович [39], В. П. Кравець [146], А. С. Макаренко [176], Р. М. Макаров [177] О. І. Пометун [242], О. В. Сухомлинська [350], В. О. Сухомлинський [348; 349; 351], К. Д. Ушинський [368], М. М. Фіцула [371; 372]) щодо розвитку правових якостей особистості; теорії педагогічних систем (В. С. Пікельна [230], Н. Т. Тверезовська [353], Г. В. Троцко [172; 361]); педагогіки та психології військового виховання (О. В. Барабанщиков [189], А. В. Галімов [59], І. О. Грязнов [74], Д. В. Іщенко [119], В. С. Маслов [185], М. І. Нещадим [204], В. М. Синьов [325], Г. Д. Темко [354], В. В. Ягупов [399]).

Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези використовувалися адекватні авторському задуму методи дослідження:


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка