Районна творча лабораторія по впровадженню Державного стандарту загальної початкової освіти



Сторінка1/5
Дата конвертації21.02.2016
Розмір0.89 Mb.
  1   2   3   4   5
Відділ освіти, молоді та спорту Братської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

Районна творча лабораторія

по впровадженню Державного стандарту загальної початкової освіти

Викладання природознавства

у першому класі
/files/predmet-13.gif
2013 рік

Природознавство (авт. Грущинська І.В.)
Розвиток національної системи початкової освіти вимагає розроблення ефективних підходів до змісту й методів природничо-математичного напряму навчання. Зокрема це стосується вивчення природи як основного джерела життя та створення на цих засадах сучасних інтерактивних підручників з природознавства, які могли б підвищити компетентність, ефективність виховання та загального розвитку молодших школярів, розширити природничу ерудицію, творчий потенціал, мотивацію до вивчення природи, викликати інтерес до навчання. Тобто комплексно й гармонійно поєднати інформаційну, виховну, розвивальну та мотиваційну функції підручника. Новітні підручники з природознавства покликані збуджувати розум та емоції й стати запорукою того, щоб уроки природознавства — нового предмета у початковій школі — стали не тільки цілком зрозумілими, а й улюбленими для молодших школярів. Адже маленьким учням дуже непросто осягнути зміст навчального предмета, у якому йдеться про основні закони і закономірності існування природи, про навколишній світ і місце в ньому людини. Тому підручник має стати і порадником, і помічником школярів на шляху здобуття природничих знань.

У процесі вивчення природознавства перед учнями розкриваються безмежне розмаїття природних об'єктів та їх значення не тільки для якості життя, а й для самого існування людини на Землі. Дітям, які у б років прийшли до школи, цікаво і корисно навчатися тоді, коли вони, ніби граючись, розглядають вірогідні й невірогідні життєві ситуації, обирають правильну відповідь з-поміж цілої низки можливих варіантів, залучаються до рольового моделювання з метою набуття власного досвіду спілкування з природою. Щодо успішного засвоєння вивченого на уроках природознавства матеріалу великі потенційні можливості мають діалогізація суб'єктів навчання (учитель - учень) і різноманітні тестові, ситуативні та творчі завдання, які входять до змісту підручників. Вони дають можливість закріпити знання, уміння, навички і перевірити готовність дітей застосовувати їх у повсякденному житті.

Відповідає віковим особливостям учнів початкових класів та стає надзвичайно актуальним у наш час системне виховання екологічної культури, що ґрунтується на почутті поваги та любові до природи. Доведено, що в процесі пізнання природи відбувається різнобічний розвиток особистості учнів: удосконалюється їх мислення, творча уява, мовлення, допитливість, яка створює мотивацію для здобуття нових знань. Розвиваються також позитивні морально-етичні якості, необхідні майбутнім захисникам природи. Тому одне з провідних положень нашої концепції полягає у постійному розкритті взаємозв'язків між розумовим розвитком і формуванням моральних засад особистості дитини та гуманного ставлення до всього живого.

Так можна узагальнено окреслити підходи, які лягли в основу нашого бачення концепції підручників із природознавства для 1 - 4-х класів.

Водночас концептуальною ідеєю, якою ми керувалися, укладаючи підручники з природознавства, є формування природознавчої компетентності учнів на основі засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, ознайомлення з азами екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій в різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. Ми виходили з розуміння того, що природознавча компетентність як предметна - це особистісне утворення, яке характеризує здатність учнів розв'язувати доступні соціально й особистісно значимі практичні та пізнавальні проблемні завдання, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин «людина — природа».

Ще однією з важливих концептуальних засад формування змісту підручників із природознавства для початкової школи є орієнтація на пошукову діяльність, розвиток самостійності мислення вході формування природознавчої компетентності, а не на просте запам'ятовування учнями певних абстрактних знань та дій.

Комплект підручників з природознавства для учнів 1 - 4-го класів розроблявся на основі Державного стандарту початкової загальної освіти з урахуванням мети, завдань та змістових ліній освітньої галузі «Природознавство». У підручниках знайшли повне й вичерпне відображення змістове наповнення та всі вимоги до рівня навчальних досягнень учнів з природознавства відповідно до базової навчальної програми.

Особлива увага приділялася практичному спрямуванню змісту підручників природознавства назастосування набутих учнями знань у різноманітнихжиттєвих ситуаціях. Передусім це стосується правилповедінки серед природи, оцінних суджень щодоставлення свого та інших людей до природи, участів доступній природоохоронній діяльності, починаючи з виготовлення простих годівничок для птахів,догляду за культурними рослинами, свійськими ідомашніми тваринами в 1-му класі та з поступовимускладненням цієї діяльності в наступних класах.

У контексті формування природознавчої компетентності особливого значення набуває неухильне і дотримання принципу наочності як однієї з важливих складових організації процесу навчання. Образотворчі засоби наочності - фотографії мальовничих краєвидів, сюжетні малюнки та зображення цілісних об'єктів природи або їх частин - складають ілюстративні матеріали підручників. Ілюстративні матеріали виступають водночас джерелами навчальної інформації та естетичного сприйняття природи, слугуючи засобами навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

У художньому оформленні підручника для 1 -го класу з першої й до останньої сторінки ми дотримувалися фенологічного принципу, внизу розвороту відтворено поверхню землі, вкриту трав'янистою рослинністю, а верхня його частина - це ніби верхівки дерев. Причому на початку вересня в природі переважають літні ознаки, які поступово змінюються осінніми, зимовими, весняними й знову літніми. Цей образний ряд відтворюється за допомогою виразних фотоілюстрацій. Такий підхід, на нашу думку, є новим в оформленні підручників для початкових класів і сприяє екологізаціїмислення школярів. Крім того, включення в оформлення сторінок підручника фотографій стане додатковим нагадуванням про необхідність проведення регулярних спостережень за сезонними змінами в природі.

На сторінках підручника для 1-го класу учні будуть зустрічатися з різними героями: їжачком Хитрячком, Синьокрилою Сойкою, Сонечком Семикрапочкою та Карасиком Золотенком (до речі, реальний біологічний вид - карась золотистий - занесений до Червоної книги України). Ці придумані тварини допоможуть маленьким школярам мандрувати дивовижним світом природи. Казкові зображення цих персонажів будуть поєднуватися з реалістичним відтворенням природних об'єктів, викликаючи зацікавлення у дітей молодшого віку. Однак в оформленні сторінок підручника ми намагалися чітко відділяти казкові й реалістичні зображення рослин і тварин. Своєрідність підручника для 1-го класу вбачається у пріоритетному використанні фотозображень природи, що продиктовано самим змістом навчального предмета та ідеєю наближення дітей до природи.

Змістове наповнення та ілюстративний матеріал сформовані таким чином, щоб кожний учень, користуючись підручником, міг самостійно усвідомлювати й засвоювати навчальну програму з природознавства.

Для зручності орієнтування в підручниках методичний матеріал структуровано за різноманітними рубриками, такими як «Робота в парі», «Робота в групі», «Позакласні завдання», «Граємося й навчаємося»; «Український віночок», де вміщені загадки і приказки - для 1 -го класу, а далі, в наступних класах, - прислів'я, влучні фразеологізми, народні прикмети про природу і погоду. Кожна із цих рубрик позначається певною піктограмою. Є на сторінках підручника і «Пам'ятка друга природи», в якій учні ознайомлюються з правилами поведінки серед природи. В кінці кожної книжки під назвою «Довідкове бюро пані Природи» вміщено невеликий визначник рослин, тварин, предметів неживої природи (деяких гірських пород), які зустрічатимуться на сторінках підручників. У кінці підручників для 2-го, 3-го, 4-го класів планується ввести ще й тлумачний словник - «Словничок справжнього друга природи». А також нову рубрику під попередньою назвою - «Цікавинки природи».

До авторських знахідок ми схильні віднести уміщення на сторінках підручників для 1 - 4-го класів уроків-екскурсій (раніше екскурсії не вводилися до змісту підручників). Уроки - екскурсії під назвою «Подорожі в природу» оформлені таким чином, щоб їх можна було легко відрізнити від іншого тексту. Вони подаються на тлі фотографи тієї місцевості, куди буде здійснюватись екскурсія: парку, лісу, берегу водойми.

Також виділяються своїм оформленням уроки, на яких проводяться практичні роботи, демонстраційні та фронтальні досліди, а також досліджуються питання, позначені у програмі як «Міні-проекти» та «Дослідницький практикум» - усі ці види роботи об'єднує рубрика «Дослідницька лабораторія». Ми спеціально розташували цю рубрику на тлі класної дошки, ніби нагадуючи вчителеві про необхідність ефективного використання простору сучасної інтерактивної класної дошки для фіксації всіх етапів процесу виконання практичної дослідницької роботи.

У підручниках для 1-го і 2-го класів розділи програми ми називаємо мандрівками в природу, щоб наблизити молодших школярів до об'єктів вивчення природознавства. Назви параграфів (теми уроків) сформульовані у вигляді запитань. Це, на нашу думку, сприятиме кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу. Для конструювання змісту кожного параграфа (теми уроку) ми застосували єдиний алгоритм: спочатку розміщується рубрика «Ти дізнаєшся», в якій учням повідомляється, про що йтиметься на уроці. А закінчується кожний урок рубрикою «Завдання для друга природи», де учням пропонується перевірити, як вони засвоїли здобуті на уроці знання. Завдання на перевірку знань здебільшого починаються словами «доведи», «встанови», «порівняй» тощо. Вони покликані виявити вміння учнів логічно мислити, аналізувати, абстрагувати, виділяти істотне, порівнювати — встановлювати спільні та відмінні риси об'єктів природи, узагальнювати, виявляти причинно-наслідкові, функціональні та структурні зв'язки, а також застосовувати набуті знання у нових умовах. Завдання покликані також розвивати творчу уяву, фантазію та природниче мислення школярів.

Засвоєння змісту уроку, як відомо, складається з певнихлогіко-психологічних кроків: актуалізації опорних знань, мотивації діяльності учнів, сприймання нового матеріалу: усвідомлення сприйнятого, осмислення нового змісту, систематизації й узагальнення, а також закріплення і застосування засвоєного змісту. Відповідно до цієї схеми ми вводимо систему завдань на відтворення знань: «пригадай», «роздивись», «розкажи», «послухай», «поміркуй», «запам'ятай». Завершальними завданнями більшості уроків є різні види творчих робіт, що виконуються в усній формі.

У кінці кожного розділу ми відводимо 1 годину для узагальнення і систематизації знань, тобто приведення їх у цілісну природничо-наукову систему й встановлення взаємозв'язків у природі. Назви цих уроків сформульовані так: «Підбиваємо підсумки: що ти знаєш про...». Такий підхід дає можливість перевірити, зокрема за допомогою тестових завдань і запитань, рівень засвоєння дітьми вивченого матеріалу, забезпечуючи диференційований підхід до навчання, та підбити підсумки.

Як ми вже зазначали, структурування змісту природознавства у підручниках по класах визначається Базовою навчальною програмою, а також:


  • по-перше, загальнодидактичними принципами (гуманізації, особистісно орієнтованого навчання, науковості, наступності, доступності, забезпечення позитивної мотивації учіння, створення умов для самореалізації та творчої самостійності молодшого школяра);

  • по-друге, природничими принципами (екологічним, планетарним, українознавчим, краєзнавчим, фенологічним);

  • по-третє, загальноприйнятою науково обґрунтованою логічною системою викладу навчального матеріалу.

Вищенаведені принципи в підручниках природознавства для учнів 1 - 4-го класів реалізуються в єдності. Однак ми вважаємо за необхідне внести деякі зміни у структурування змісту, які загалом не впливатимуть на дотримання вимог програми. Таку можливість нам надає положення інструктивно-методичних матеріалів, у яких ідеться про те, що «автор може вносити корективи у задане програмою структурування змісту навчального матеріалу і послідовності його вивчення, якщо це обґрунтовано у концепції»). Розглянемо ці незначні зміни по класах.

1-й клас. 3 метою відтворення логічної системи наукових знань ми вважаємо за доцільне вивчати ґрунт наприкінці розділу про неживу природу, після гірських порід, які, до речі, входять до складу ґрунту. Така перестановка обумовлена, до того ж, проміжним положенням ґрунтів між неживою і живою природою. Також ми перенесли проведення екскурсій, зважаючи на погодні умови, на більш зручний для цього час.

2-й клас. Позаяк програму для 2-го класу побудовано за фенологічним (сезонним) принципом, ми вважаємо за необхідне при ознайомленні з усіма порами року чітко дотримуватись єдиного алгоритму. Для цього, структуруючи зміст розділів, виділяємо такі підрозділи:

1. Характерні ознаки осені (зими, весни, літа). Місяці.

2. Сезонні зміни в неживій природі. Погода.

3. Сезонні зміни в живій природі. Рослини восени (взимку, навесні, влітку). Тварини восени (взимку, навесні, влітку).

4. Праця людей. Перевір народні прикмети.

Усі інші питання, які входять до змісту програми, радимо підпорядковувати цьому алгоритму.



3-й клас. Вважаємо недоцільним виконання у 3-му класі практичного завдання «Позначення на контурній карті частин Світового океану» (тема 1), оскільки учні ще не мають первинного уявлення про географічну карту, сторони світу, масштаб. Розглядаючи різноманітність тварин (тема 5), плануємо ознайомити учнів також із земноводними та плазунами як основними класами хребетних тварин.

4-й клас. Розглядаючи природні зони України, не можна не згадати про Південний берег Криму - зону сухих субтропіків (ця тема чомусь випала з програми). Водночас теми, які детально вивчаються на уроках математики, недоцільно дублювати на уроках природознавства. Це теми «Фізичні величини (довжина, площа, об'єм, час) та їх вимірювання», «Числове значення та одиниці фізичних величин. Вимірювальні прилади», «Шкала приладу», «Ціна поділки».

Недоречним нам також видається проведення таких досліджень, як «Вимірювання лінійних розмірів тіла людини (зріст, об'єм грудей, ширина плечей, розмах рук, довжина кроку, відстань між великим і вказівним пальцями та ін.)». На нашу думку, вони були б більш доречними під час вивчення теми «Людина та її організм».



Методологічні особливості викладу навчального матеріалу в підручниках з природознавства полягають у застосуванні діалогічного підходу, що стимулює активність навчально-пізнавальної, й зокрема природоохоронної, енергозбережувальної, енергозаощаджувальної діяльності кожного школяра, позитивно впливає на формування почуття патріотизму, національної самосвідомості, гуманістичних цінностей, життєвих пріоритетів, інших моральних якостей особистості.

Таким чином, композиція підручників природознавства для початкових класів поєднує ознаки наукового і науково-популярного стилів, забезпечуючи інформаційний та емоційно-ціннісний компоненти змісту, а також наступність між початковою і середньою ланками освіти.

Невмотивованим вважаємо вживання деяких понять: «конденсація водяної пари», «виявлення води у рослинах», «як орієнтуватися у лісі» (адже учні ще не знають сторін горизонту) (2-й клас); «адсорбція» (4-й клас), а також проведення досліджень «Вимірювання площі фігури неправильної форми (площі ступні ноги, долоні, листка рослини)», «Вимірювання об'єму рідини з допомогою медичного шприца (мензурки)», «Вимірювання часу за допомогою секундоміра та маятника».

Щодо розділів «Запитай у природи», які наявні у програмах для 1 - 4-го класів і складаються з окремих логічно не пов'язаних питань, ми вважаємо за доцільне розміщувати їх у відповідних розділах програми. Бо проведення поспіль 5 - 6 уроків, що потребують постійної допомоги батьків, видається нам необґрунтованим.

Методологічні особливості викладу навчального матеріалу в підручниках з природознавства полягають у застосуванні діалогічного підходу, що стимулює активність навчально-пізнавальної, й зокрема природоохоронної, енергозбережувальної, енергозаощаджувальної діяльності кожного школяра, позитивно впливає на формування почуття патріотизму, національної самосвідомості, гуманістичних цінностей, життєвих пріоритетів, інших моральних якостей особистості.

Таким чином, композиція підручників природознавства для початкових класів поєднує ознаки наукового і науково-популярного стилів, забезпечуючи інформаційний та емоційно-ціннісний компоненти змісту, а також наступність між початковою і середньою ланками освіти.


Короткий коментар щодо особливостей викладання математики
Предметна природознавча компетентність – особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи в сфері відносин «людина – природа».

Мета освітньої галузі «Природознавство»:

- формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Особливості моделювання змісту навчальної програми:

- проведення дослідницького практикуму під час опрацювання кожного з розділів;

- співпраця з батьками (спостереження зоряного неба, з’ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті). Такі завдання в програмі мають примітку «Запитай у батьків»;

- узагальнення вивченого матеріалу кожного із розділів («Запитання до природи»);

- застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності.

Державним стандартом на викладання предмета «Природознавство» у 1 класі передбачено 2 години.

Особливості організації вивчення програмового матеріалу з природознавства в 1 класі:

- протягом року – 68 годин (2 години на тиждень);

- резерв – 6 годин (може бути використаний вчителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації).


Орієнтовне календарне планування

2 години на тиждень
Навчально-методичне забезпечення:

підручник – «Природознавство», автор І.Грущинська

зошит – «Зошит друга природи», автор І.Грущинська




Тема

Дата проведення

Фактична дата проведення

Примітка

Вступ (1 година)

1

Вступ. Що вивчає природознавство?







с. 3 – 7

Світ у якому ти живеш ( 14 годин)

2

Що таке навколишній світ?







с.8 - 9

3

Що таке природа?







с.10 - 11

4

Що належить до неживої природи?







с. 12 - 13

5

Що належить до живої природи?







с. 14 - 15

6

Урок-екскурсія. Вчимося спостерігати за природою.

Ознайомлення з об'єктами неживої та живої природи.









с. 16 - 17

7

Які ознаки мають живі організми?







с. 18 - 19

8

Які умови необхідні для життя?







с. 20 - 21

9

Як людина пізнає світ?







с. 22 - 23

10

Як людина вивчає природу? Спостереження та досліди.

Практична робота: дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи.







с. 24 – 25

11

Які об'єкти природні, а які створили люди? Дослідницький практикум «Із чого це виготовлено?»







с. 26 - 27

12

Урок-екскурсія. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі.







с. 28 - 29

13

Яке значення має природа для життя?







с. 30 - 31

14

Як потрібно берегти природу?







с. 32 - 33

15

Узагальнюючий урок за темою «Світ, у якому ти живеш».







с. 34 - 35

Світ неживої природи ( 7 годин + 2 години резерву)

16

Яке значення для життя на Землі має Сонце?







с. 36 - 37

17

Як побачити повітря?

Демонстрація властивостей повітря (існує навколо нас, без запаху, прозоре, займає увесь доступний простір)







с. 38 - 39

18

Яке значення має повітря?







с. 40 – 41

19

Які властивості має вода? Демонстрація властивостей води (безбарвна, прозора, набуває форми посудини, тече). Дослідницький практикум «Куди зникає вода з

калюжі?»








с. 42 – 43

20

Яке значення має вода?







с. 44 - 45

21

Що таке гірські породи? Значення гірських порід для людини. Практична робота: ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю.







с. 46 - 47

22

Що таке ґрунт? Значення грунту для живої природи та господарської діяльності людини







с. 48 - 51

23

Як охороняти грунт?







с. 52 - 53

24

Узагальнюючий урок за темою «Світ неживої природи».







с. 54 - 55

Світ живої природи (17 годин + 2 години резерву)

25

Якими бувають рослини? Дикорослі і культурні рослини.







с. 56 - 57

26

Яку будову мають рослини? Практична робота: вивчення

будови рослин.









с. 58 - 59

27

Як розрізняти дерева, кущі й трав'янисті рослини?







с. 60 - 61

28

Які дерева належать до листяних, а які - до хвойних?







с. 62 - 63

29

Урок-екскурсія. Спостереження за зимовими змінами в живій і неживій природі. Правила поведінки у природі.







с. 64 - 65

30

Яку користь культурні рослини приносять людям?







с. 66 - 67

31

Як доглядати за кімнатними рослинами? Практична робота: догляд за кімнатними рослинами.







с. 68 - 69

32

Для чого потрібні рослини?







с. 70 - 71

33

Якими бувають тварини? Дикі і свійські тварини.







с. 72 - 73

34

Для чого потрібні свійські тварини?







с. 74 - 75

35

Хто такі комахи? Дослідницький практикум «Як живуть мурахи?»







с. 76 – 77

36

Хто такі риби?







с. 78 – 79

37

Хто такі птахи?







с. 80 – 81

38

Чим звірі відрізняються від інших тварин?







с. 82 – 83

39

Які в тебе домашні улюбленці?







с. 84 – 85

40

Коли і чим живляться тварини?







с. 86 – 87

41

Як треба поводитися серед природи?







с. 88 - 89

42

Урок - екскурсія (у краєзнавчий музей, шкільний живий куточок, зоопарк (на вибір)). Різноманіття тварин (комахи, риби, птахи, звірі) у природі.










43

Узагальнюючий урок за темою «Світ живої природи».







с. 90 - 91

Рідний край (10 годин + 1 година резерву))

44

Де твій рідний край?







с. 92 - 93

45

Яка природа у твоєму краї? Міні -проект «Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі)».







с. 94 - 95

46

Які водойми дають воду твоєму краю? Урок – екскурсія . Правила поведінки біля водойми. Охорона водойм.







с. 96 - 97

47

Які рослини прикрашають твій рідний край? Лікарські рослини.







с. 98 - 99

48

Як захищати рослини рідного краю? Червона книга України. Червонокнижні рослини рідного краю.







с. 100 - 101

49

Які дикі тварини живуть у твоєму краї?







с. 102 - 103

50

Як люди дбають про охорону тварин у твоєму краї?







с. 104 - 105

51

Які культурні рослини вирощують у рідному краї?







с. 106 - 107

52

Яких свійських тварин розводять у твоєму краї?







с. 108 - 109

53

Як люди дбають про свій рідний край?







с. 110 - 111

54

Узагальнюючий урок за темою «Рідний край». Дослідницький

практикум «Чим славиться моє місто (село)».







с. 112 - 113

Моя країна – Україна (8 годин + 1 година резерву)

55

Що таке Батьківщина?







с. 114 - 115

56

Що головне на карті України? Умовні позначення на карті (рівнини, гори, водойми)







с. 116 - 117

57

Які куточки України ти мрієш відвідати? Дослідницький

практикум «Мандрівка Україною, про яку ти мрієш».







с. 118 - 119

58

Урок-екскурсія. Спостереження за весняними змінами в живій і неживій природі.







с. 120 - 121

59

Які водойми є в Україні? Міні -проект «Як облаштувати джерело?»







с. 122 - 123

60

Водойми мого краю. Рослини і тварини водойм. Правила поведінки поблизу водойми.







с. 124 - 125

61

Які моря є в Україні? Значення морів.







с. 126 - 127

62

Якими горами славиться Україна? Природа Карпат і Кримських гір.







с. 128 - 129

63

Узагальнюючий урок за темою «Моя країна - Україна».







с. 130 - 133

Запитання до природи ( 5 годин, тематика за вибором учителя)

64

Із чого виготовляють папір?










65

Звідки береться рослинна олія?










66

За що нам вдячні домашні улюбленці (рослини, тварини)?










67

Як економно використовувати воду вдома?










68

Чи розуміють тварини одне одного?










69

Чим живиться їжак?










70

Узагальнення вивченого матеріалу. Підсумок за рік.











Врещ А.М.,

П.Павлівська ЗОШ І-ІІ ступенів

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка