Районна творча лабораторія по впровадженню Державного стандарту загальної початкової освіти



Сторінка3/5
Дата конвертації21.02.2016
Розмір0.89 Mb.
1   2   3   4   5
Тема: Екскурсія в природу. «Природа навесні»

Мета: розкрити ознаки весни в неживій і живій природі, дослідити природні явища та живу природу навесні; навчити дітей спостерігати, робити висновки побаченого. Розвивати спостережливість, увагу. Виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання приказками, прикметами про весну

Місце проведення: Петропавлівський каньон

Хід заходу

І. Організаційна частина

ІІ. Вступне слово вчителя

1. Підготовка учнів до проведення екскурсії.



Цільовий інструктаж з техніки безпеки

  • Від школи до місця проведення екскурсії і назад рухатися колоною по двоє.

  • Під час руху не відставати від групи і не галасувати.

  • Не брати до рук незнайомих предметів.

  • Не збирати і не куштувати ніяких ягід.

  • Не ламати гілки, не топтати квіти, не рвати рослин.

  • Не пустувати біля води.

  • Не кидати в річку сміття.

  • Не гратися з сірниками і не розводити вогнищ.

  • Не смітити і не кричати.

ІІІ. Мотивація і актуалізація опорних знань

1. Повідомлення теми і завдань екскурсії

– Перебуваючи на екскурсії, ми виявимо ознаки весни, поспостерігаємо за ознаками, як в живій, так і неживій природі ; з’ясуємо, чим відрізняються кущі від трав’янистої рослинності; коли цвітуть квіти; коли починають цвісти шипшина, терен; як з’являються бруньки; ознайомимося з прикметами весняних місяців, їх назвами; згадаємо прислів’я, приказки про весну.



ІV. Перехід до місця проведення екскурсії

V. Безпосереднє проведення екскурсії

1. Вчитель читає напам’ять вірш П. Сотниченка «Вмійте природу любити»

Вам у походи ходити

І мандрувати, любі діти,

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави…

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

  1. Вступна бесіда з елементами спостереження про зміни в неживій природі навесні у порівнянні з зимою

Яке за формою сонце?

Якого воно кольору?

Якого кольору небо?

Чи є на небі хмаринки?

Яка температура повітря?

Чи відбулися зміни в природі? Які?

Чому на вашу думку почали розквітати квіти?

Чому травичка почала рости швидше?

Як нежива природа впливає на живу?

Висновки


  1. Розповідь про березень

Перший весняний місяць має кілька назв. Пояснюється це природно. В березах починає рухатися сік, тож і кажуть: місяць-соковий; він і березоль, бо на березах розпускаються бруньки; він і сухий – де-не-де підсихає ґрунт. А ще його називають протальник, різнопогодник, бо березень примхливий: то дощ, то сніг, інколи ще мороз нагадує про себе. На осонні капіж, розтає сніг, темнішає дорога, на полях з'являються перші проталини, парує земля. А народ примічає: довгі бурульки – на затяжну весну. 21 березня – день весняного рівнодення. Після цього день продовжує збільшуватись, а ніч зменшуватись.

– Який був березень в нашій місцевості?

У наших краях настала і пташина весна: граки прилетіли – перші таловини на поля принесли, малинівки з'явились – струмочки заспівали, жайворонки над полями закружляли – трава зазеленіла.


  1. Спостереження за деревами, кущами, травами. Дослідницька робота учнів

– Зараз давайте прислухаємося до природи, яка нас оточує. Ми з вами спостерігаємо пробудженням природи.

І група – розглянути навколо різні дерева, пригадати їх назви.

Яку будову мають рослини. Чим відрізняються? Як пробуджуються? ІІ група – розглянути навколо кущі, пригадати їх назви.

Яку будову мають рослини. Чим відрізняються? Як пробуджуються?

ІІІ група – оглянути трав’янисті рослини, пригадати їх назви.

Яку будову мають рослини. Чим відрізняються? Як пробуджуються?



  1. Бесіда з дітьми за результатами спостережень з доповненнями вчителя.

Спостереження за квітнем

– Який зараз місяць? (квітень)

– Які квітки ви бачите? (Учні розповідають про побачене навкруги).

Доповнення вчителя. Розповідь про квітень.

– Ми в гостях у квітня. Тому бачимо: цвітуть синьоокі проліски, золоті кульбаби, ніжні фіалки, пахучі конвалії, сади уквітчуються білим та рожевим цвітом – настав місяць квітень. Давньоруська назва цього місяця «цвєтень». За непостійність погоди давні русичі називали цього примхливця «парильник», «шилокрут». Сонце, сніг і дощ бувають вперемішку. Куди не глянь – скрізь вода: настав час весняної повені. А які прикмети квітня знаєте ви? (Відповіді дітей.) Передбачати, якою буде весна, – важливо для хлібороба, адже від цього залежатиме час проведення весняних польових робіт.

6. Повторення загадок, приказок, прикмет про весну

Проліски – очі березня.

У березні курка нап'ється води з калюжі.

Як березень не хмуриться, а вже весною пахне.

У березні позаду і попереду зима.

Квітень воду підбирає, квіти розкриває.

Вода у квітні на лузі – сіно в копиці.

У квітні вітер із південного заходу – чекай тривалої погоди.

У квітні ранковий туман віщує гарну ясну погоду.

Якщо у квітні кропивниця сідає на вулики, буде медовий місяць.



7. Передбачення

– Який наступний місяць?

– Давайте зробимо передбачення. Яким буде травень?

Учні висловлюють свої припущення

Поспостерігайте: якщо береза розпустилась раніше за вільху, то можна чекати гарного теплого літа з короткочасними рясними дощами. І, навпаки, якщо вільха розпустилась раніше за березу, літо буде холодним і дощовим.

8. Розповідь вчителя про травень

У травневій природі багато цікавого... Розквітла верба. Листя на дереві ще немає, а гілки суцільно уквітчані жовтими пухнастими кульками. Здаля дерево здається жовтою кулею, над якою зранку до вечора гудуть бджоли, збираючи цілющий травневий мед. Дикорослі трави доповнюють нашу їжу вітамінною зеленню. Серед них знайдете й такі, з яких можна зварити борщ, юшку, кашу, приготувати салати, смачні напої. Це щавель, лобода, грицики, подорожник, кульбаба, кропива, лопух.

Вилітають травневі хрущі. У більшості пернатих мешканців з'явились пташенята.

Як треба поводитись в цей час у лісі? (Відповіді дітей)



9. Травневі приказки і прикмети

Травень – пора цвітіння.

Як на дощ багатий май – щедрий буде урожай.

VІ. Повернення в клас

1. Бесіда з учнями

Поміркуйте. Чому так кажуть: «Весняний день рік годує»?



2. Розкажіть, як ви зустрічаєте весну.

Із кожним весняним днем стає тепліше. Скрізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, сон-трава, фіалки. Дерева й кущі вкриваються ніжним зеленим листям, а потім зацвітають.



VIІ. Підсумок уроку

Під час зустрічі з прекрасними квітками королеви весняної Флори майте шану до цих справді чарівних і до того ж цілющих рослин. Не наривайте даремно оберемки квітів, які згодом бездумно викинете. Краще помилуйтеся ними в природі, а на згадку візьміть одну-дві квіточки. Тим дорожчі вони будуть для вас. Бережіть красу природи, весняні усмішки рідної землі.

За першими гінцями весни вгору викидають свої квіти й чарівні конвалії, і зелений барвінок, і багато-багато інших рослин. Молода прозора зелень повсюдно й щільно укриває землю. Тріумфальний похід зеленквіту триватиме всю весну, славлячи її й співаючи усім на весь голос: «А вже весна, а вже красна!».
Воробйова О.А.,

Н.Костянтинівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Тема: Що таке Батьківщина?

Мета: формувати уявлення про Батьківщину, країну – Україну, про столицю Київ як головне місто України. Ознайомити із змістом слів «рідна земля» та із різними значеннями слова «земля». Продовжити ознайомлення учнів з національними символами України, формувати національну свідомість школярів, розвивати пізнавальні інтереси, уміння робити висновки, узагальнювати, виховувати патріотів рідної держави, повагу до її символів, виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: державні символи України: гімн України, плакат «Моя країна - Україна», колоски жита і пшениці, зображення рослин і тварин - оберегів.

Хід уроку


  1. Спостереження за погодою:

- Яка зараз пора року, місяць, число?

- Яка надворі погода?

- Який стан неба?

- Чи є вітер?

- Що змінилося в природі?


  1. Слухання вірша (читає вчитель)

У всьому світі - кожен зна:

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина –

Це наша славна Україна!




  1. Постановка проблемного питання (інтерактивна гра «Мікрофон»)

  • Як Ви думаєте, про що буде іти мова на уроці? (Відповіді учнів)

  1. Повідомлення теми уроку

  2. Розповідь учителя з елементами бесіди:

  • Що таке Батьківщина? (Це рідна батьківська земля)

  • Чи завжди слово земля означає одне і теж? (Якщо слово «Земля» написали із великої літери, то воно означає нашу планету).

  • А що означає слово «земля» для хлібороба? (Так, це ґрунт – родюча земля, яка дає людям щедрі врожаї. Вона нас годує, одягає, напуває).

  • Що означає слово «земля» для моряків? (Земля це берег, коли вони вигукують «бачу землю», це свідчить, що вони дісталися суходолу, твердої землі).

Люди здавна грудочку землі беруть із собою в далеку подорож на спомин про свою рідну домівку. У кожної людини є своя рідна земля – своя Батьківщина.

  • А як зветься наша Батьківщина? (Україна)

  1. Робота з ілюстраціями

  • Яке значення має слово «земля» на малюнках?

  1. Гра «З народної скарбнички» (робота в парах)

  • Які Ви знаєте прислів’я про наш рідний край?

  • За рідний край хоч помирай.

  • Людина без вітчизни, як соловей без пісні.

  • Кожному мила своя сторона.

  • Рідний край – земний рай.

  • Батьківщина - мати, вмій за неї постояти.

  1. Бесіда:

  • Які Ви знаєте державні символи України?

  • Що вони означають?

  • Кожна держава має свій герб, прапор і гімн.

  • Як називається герб України? (Тризуб)

  • Яке слово можна на ньому прочитати? (Воля)

  • Тризуб - це символ державної влади. Він позначає єдність води, землі й повітря.

  • А які кольори має прапор України? Що вони означають? (Синій – це мир і спокій, а жовтий – добробут і достаток. Жовтий колір – золотаві хлібні лани. Синій – мирне блакитне небо).

Наш стяг – пшениця у степах

Під голубим склепінням неба.



  • Гімн – це найголовніша пісня країни. Його співають і слухають стоячи. Наш гімн називається «Ще не вмерла Україна».

  1. Робота з ілюстраціями:

  • Яке місто тут зображено?

  • Як ще називають Київ? (Столиця України)

  • Столиця – це давнє слов’янське слово. Походить від слова «стіл» - так у Київській Русі називався трон, престол. Столиця – це місце, де перебував князь.

  1. Слухання вірша «Рідний Київ»

Дніпро широкий, пісня солов’їна,

На каштанах голуба роса,

Рідний Київ – серце України,

Наша слава, гордість і краса.



Іван Нехода

  1. Пізнавальні завдання

  • Закінчіть речення:

Я живу в ………., вона мені рідна і дорога. Україна – моя ……… Столиця України – місто ………. Державними символами України є ………

  1. Ознайомлення з народними символами України (розгляд ілюстрацій в підручнику)

  • Які Ви бачите народні символи України?

  • До українського віночка вплітається багато квітів: барвінок, чорнобривці, любисток, ромашки, калина, мак. Це символи краси, дівочої вроди, життя, віри, надії, любові.

  1. Гра «Упізнай рослини - обереги»

  • ……… - це символ весни, дерево життя. Вона оберігає життєву дорогу кожної людини. Тому її садили обабіч шляху, щоб таланило у дорозі.

  • ……… - це символ сонця, вогню, краси, Батьківщини України. Вона гарна в усі пори року, приносить здоров’я, силу і щастя.

  1. Верба. 2 Калина)

  1. Закріплення вивченого:

  • Доповніть речення:

Наша країна - ……….

Державні символи України - ……….

Народні символи України - ……….


  • Яка відповідь правильна:

Столицею України є:

А) Львів


Б) Київ

В) Донецьк



  1. Завдання для друга природи України

  • Поміркуй, як утворилося слово «Батьківщина»

  1. Підсумок:

  • Чим поповнили свій багаж знань?

  • За що ви любите свою Україну?


Воробйова О.А.,

Н.Костянтинівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Тема: Що головне на карті України? Умовні позначення на карті.

Мета: формувати уявлення про географічну карту, карту України, обласні центри України. Ознайомити із зображенням, умовних знаків, навчити читати їх на картах і знаходити географічні об’єкти на карті України. Розширювати та поглиблювати знання учнів про форми земної поверхні(рівнини, гори, водойми), міста на карті України. Розвивати пам'ять увагу і пізнавальний інтерес до предмета, уміння «читати» карту за умовними позначеннями. Виховувати патріотичні почуття, бажання берегти і примножувати українські народні традиції.

Обладнання: географічна, фізична, адміністративна карти України, глобус.

Хід уроку

  1. Хвилинка «Календаря природи» (Опис погоди, опис змін у природі)

  2. Актуалізація опорних знань (гра «Асоціативний кущ»):

  • Що у вашому уявленні Батьківщина? (Рідний край, моє село, моя домівка, моя родина)

  • Поясніть значення прислів’я «Рідна земля і в жмені мила»

  1. Повідомлення теми уроку

  2. Бесіда:

  • Чи знаєте Ви як виглядає земна поверхня?

  • Відгадайте загадку:

Одноногий та стою,

Знаю службу я свою,

На моїй нозі сповна,

Куля держиться земна. (глобус)



  • Глобус – це зменшена модель земної кулі.

  • Що можна показати на глобусі?

  • Чи зручно було мандрівникам носити з собою глобус, щоб визначити напрям своєї подорожі і не заблукати?

  • Що люди придумали, щоб не носити із собою глобус?

  1. Розповідь учителя про карту

  • Що таке карта?

Мандрівники і мореплавці завжди хотіли зобразити на папері те, що вони побачили у далеких подорожах. Повернувшись із мандрівок, вони описували на словах, але не могли показати, де саме вони були, які моря, річки, рівнини і гори їм довелося побачити. Не могли вони показати чужинцям свою країну. Мандрівники розповідали про природу і людей, про рослини і тварин, немов описували окремі ділянки землі. Тоді і виникла наука «географія»(в перекладі з грецької мови - землеопис), і виникли географічні карти. Карти – величезний винахід людства. На них в зменшеному вигляді зображають різні ділянки землі, окремі країни або цілу земну кулю. Карти бувають різними. Фізичні(природна карта), політичні карти(на них зображають держави), адміністративні(показують поділ на різні регіони, області – адміністративні одиниці). Для того, щоб зобразити об’єкти природи, застосовують умовні знаки.

  1. Робота з географічною картою України

  • Чи однакові кольори на карті?

  • Чи знаєте Ви, що вони означають?

  1. Робота з підручником

  • Що можна побачити на карті України?

  • Як позначають на карті рівнини, гори, водойми? (Суцільними лініями позначають кордони країн. Кружечками – міста. Звивисті голубі лінії – річки. Різними кольорами позначають форми земної поверхні).

  • Що означає зелений колір? (Рівнини)

  • А різні відтінки коричневого? (Гори)

  • Як позначають водойми? (Голубим і синім кольором)

  1. Робота в парах. Гра «Форми поверхні нашого краю»

  • Які форми земної поверхні є у нас? Виберіть з даних слів: рівнини, нагір’я, гори, височини, заглибини, западини.

  1. Робота в групах. Гра «Юні географи» (Діти працюють за картами на форзацах підручника)

  • Покажіть міста: Київ, Одесу, Львів, Донецьк, Миколаїв.

  • Покажіть річки: Дніпро, Дунай, Десну, Південний Буг

  • Покажіть гори: Карпатські, Кримські

  • Закріплення вивченого. Гра «Дізнайтеся»

  • Як виглядає планета Земля?

  • Де знаходиться Україна на карті світу?

  • Знайдіть на карті України її столицю - Київ.

  1. Завдання для друга природи України

  • Що головне на карті України?

  1. Підсумок

  • Як можна показати безмежні рівнини, гори, річки і моря, що є в Україні? За допомогою:

а) телевізора,

б) олівця,

в) карти України
Воробйова О.А.,

Н.Костянтинівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Тема: Які куточки України ти мрієш відвідати? Дослідницький практикум «Мандрівка Україною, про яку ти мрієш»

Мета: продовжувати формувати уявлення про карту України. Познайомити з містами - обласними центрами України, природними парками в різних куточках України. Розширювати та поглиблювати знання учнів про природу своєї країни, вміння і навички роботи з картою. Розвивати пам'ять, увагу і пізнавальний інтерес до вивчення географічної карти України. Виховувати патріотичні відчуття і бажання берегти природу.

Обладнання: географічна і фізична карти України, зображення краєвидів природи і міст України.

Хід уроку


  1. Хвилинка «Календаря природи» (Опис учнями погоди, змін у природі).

  2. Читання вірша:

Рівнина, рівнина, ні яру, ні балки

Рівнина на північ, рівнина на південь

Неначе гористу місцевість

Зрівняли великою праскою.



  1. Актуалізація опорних знань

  • Яким кольором на карті зафарбована більша частина України?

  • Які знаєте ще умовні знаки?

  1. Інтерактивна гра «Мозаїка» (Клас поділений на чотири групи. Кожна група витягує конверт, в якому назви умовних знаків на карті і їх зображення)

  • Підберіть до умовних знаків їх зображення (кружечки – міста, зелений колір поверхні – рівнини, коричневий колір – гори, голубі лінії - річки)

  1. Повідомлення теми

  • Придивіться, як рясніє географічними назвами карта нашої країни. Скільки цікавих таємниць вони приховують! Ми дізнаємось про красу природи України, зазирнемо у сиву давнину, спробуємо розгадати таємниці географічних назв України.

  1. Робота в парах

  • Що дають людям ліси?

  • Де люди випасають худобу?

  • Що вирощують на полях?

  1. Робота з картою (розповідь про Київ)

  • Знайдіть на карті столицю нашої країни – місто Київ. З нього і почнеться наша подорож.

Це чудове і велике місто. Місто - легенда, що виросло на дніпровських кручах і стало стольним градом могутньої Київської Русі.

Київ – найстаріше місто України

Квітне, молодіє в щасті і добрі.

Мій любимий Київ – місто на Дніпрі.



(Розповідь учителем легенди про заснування Києва)

  1. Дослідницький практикум «Мандрівка Україною, про яку ти мрієш»

  • Які ще великі міста України Ви знаєте? (Розгляд ілюстрацій на дошці і в підручнику)

  • Старий Львів – історичний центр Львова навколо площі Ринок. Тут збереглися зразки давньої міської архітектури: міська ратуша, церкви, старовинні будинки.

  • Софія Київська – найстаріший собор міста Києва, побудований за часів князя Ярослава Мудрого. Внутрішні стіни собору прикрашені унікальною мозаїкою, викладеною зі шматочків кольорового скла.

  • Тарасова гора у Каневі. Височіє над Дніпром Тарасова гора – місце, де похований великий українського народу Тарас Шевченко.

  • Бахчисарай – столиця кримських ханів у Криму. Особливу цінність становлять ханський палац Медресе та мала мечеть.

  1. Ознайомлення з природними парками України

  • Природний парк – територія виділена для збереження, відтворення унікальних ділянок недоторканної природи. Парки зберігають неповторну красу природи різних куточків України. (Розгляд ілюстрацій і розповідь учителя про природні парки «Галицький»(Івано - Франківська область), «Гетьманський національний парк» (Сумська область), природний парк «Кременецькі гори» (Тернопільська область), «Соколівські Бескиди» (Львівська область))

  1. Закріплення вивченого. Гра «Юні туристи» (робота в парах)

  • Учитель і учні називають географічні об’єкти, які б вони хотіли відвідати як туристи.

  • Учні відшукують об’єкти на карті у підручнику, а потім показують на карті на дошці. За правильну відповідь учні отримують фішки. У кого більше фішок, той почесний турист класу.

  1. Підсумок

  • Чи сподобалась Вам подорож по Україні?

  • З якими містами та природними парками держави Ви ознайомились?

  • Де б Ви хотіли ще побувати?


Воробйова О.А.,

Н.Костянтинівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Тема: Спостереження за весняними змінами в живій і неживій природі.

Мета: розширювати знання про об’єкти неживої і живої природи, поглиблювати уявлення учнів про навколишній світ, працю людей в селі. Формувати вміння моделювати взаємозв’язки в природі навесні. Мотивувати учнів до природоохоронної діяльності навесні. Розвивати природничу допитливість, уміння спостерігати і милуватися красою природи навесні. Виховувати бережливе ставлення до природних багатств.

Хід уроку

1. Хвилинка «Календаря природи». (опис учнями погоди, опис змін у природі.)

2. Актуалізація опорних знань.

- Яка роль природи у житті людини?

- А чи змінилось щось у природі навесні?

3. Постановка проблемного питання:


  • А як можна дізнатись про зміни у природі? (спостерігаючи за нею).

  • То яка мета нашого уроку?

4. Повідомлення теми.

  • Сьогодні на екскурсії будемо спостерігати за живою і неживою природою, працею людей навесні, будемо милуватися природою та згадаємо правила поведінки в природі навесні.

5. Екскурсія до скверу біля школи:

- Відгадайте загадку:

Тане сніжок,

ожив лужок,

день прибуває,

коли це буває? (навесні)



6. «Поетична хвилинка». (учні читають вірші про природу)

Послухай, як струмок дзвенить,

Як гомонить ліщина,

З тобою всюди кожну мить

Говорить Україна.

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить, -

Дніпро до моря лине, -

З тобою всюди кожну мить

Говорить Україна.

7. Спостереження за неживою природою навесні


  • Чи змінилось положення сонця навесні?

  • Яким стало небо? Хмари?

  • Звідки дме вітер?

  • Чи давно зник сніговий покрив?

  • Чи скресла крига на ставку?

8. Спостереження за живою природою навесні

  • На яких деревах з’явились бруньки? Листочки?

  • Які рослини зацвітають першими?

  • Яких комах ми побачили серед молодої травички?

  • Які звірі вже прокинулись від зимової сплячки?

  • Яких перелітних птахів ви вже бачили?

  • Чим вони зайняті?

9. Фізкультхвилинка.

10. Гра «Уважний спостерігач» (робота в парах)

  • Як відрізняється колір листя у різних дерев?

  • Коли починають цвісти бузок, калина, шипшина?

  • Коли цвітуть тюльпани, нарциси?

  • У яких лісах росте ряст?

11. Спостереження за працею людей навесні в селі

  • Які роботи виконують люди весною?

  • А як ви допомагаєте вдома?

12. Ознайомлення з правилами поведінки в природі навесні.

  • Які існують правила поведінки серед природи?

  • Чому не можна галасувати в лісі?

13. «Український віночок» (прислів’я про природу)

* Велика роса – до ясного дня.

* Роси нема – буде дощ.

* Як шипшина не розкрила цвіту – буде дощ.

* Зима зі снігами – літо з дощами.

14. Проведення дидактичної гри «П’ять назв».

Мета гри: розширити знання про живу природу: рослини, тварини.

На кожен крок учень називає рослину, пташку, комаху, рибу, звіра. Виграє той, хто не буде повторювати назв, що вже були раніше.

15. Підсумок.


  • Що цікавого помітили в природі?

  • Чому треба берегти природу?

16. Читання вірша А. Камінчука «Батьківщина».

Он повзе мурашка,

Ось хлюпоче річка.

Не зривай ромашку,

Не топчи травичку.

В зелені діброва,

В китиці ліщина,

Глянь, яка чудова

Наша Україна.

Журавлі над лугом

Крилять рівним клином.

Будь природі другом,

Будь природі сином.
Воробйова О.А.,

Н.Костянтинівська ЗОШ І-ІІІ ст.

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка