Ранкові зустрічі. Актуальність, роль ранкових зустрічей



Скачати 422.33 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації16.03.2016
Розмір422.33 Kb.
  1   2   3

Методична скарбничка міста Новограда-Волинського




Ранкові зустрічі.

Актуальність, роль ранкових зустрічей



Решетник Раїса Володимирівна, вчитель початкових класів НВК «Гімназія імені Лесі Українки – школа І ступеня»


4 клас

Ранкова зустріч - це запланований, структурований збір. Учителі присвячують 2 0—25 хвилин кожного дня вранці для того, щоб створити позитивну атмосферу на весь період перебування дітей у школі. Ранкова зустріч відбувається в класній кімнаті на килимі, кожен займає зручне для себе положення, що сприяє більш вільному відкритому спілкуванню.

Розміщуються всі колом, це дає змогу бачити всіх, спілкуватися «очі в очі», створюючи чудовий психологічний контакт і водночас об'єднує дітей. Вчитель розміщується поруч на килимі, щоб не домінувати у спілкуванні. Кожна дитина вдумливо вітається з друзями, сидячи в колі, потім упродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які слуха­ють, ставлять запитання і роблять зауваження. Після цього вся група бере участь у короткій енергійній вправі для того, щоб підсилити академічну навичку, виховувати почуття єдності.

Не від'ємними атрибутами місця проведення ранкових зустрічей є «Куточок ранкової зустрічі», «Крісло автора», «Чудове крісло». В «Куточку ранкової зустрічі» є невелика за розміром дошка, на якій розміщуються новини класу, вітання, план роботи, календар погоди, правила класу, рубрики «Добрі справи», «Особа дня», «Наші досягнення», «Радіємо». Ранкова зустріч містить чотири компоненти: вітання, обмін інформацією, групове заняття, щоденні новини.

Такі заняття дають змогу опанувати різноманітні соціальні та навчальні навички, об'єднують дитячий колектив. Під час цих занять учні вчаться:


  • висловлювати свої думки таким чином, щоб їх зрозуміли інші;

  • уважно слухати, коли говорять інші;

  • розв'язувати власні проблеми за допомогою слів;

  • пропонувати свої ідеї групі;

  • активізувати та збагачувати свій словниковий запас;

  • аналізувати та оцінювати матеріал;

  • використовувати вивчену інформацію.
    Навчають дітей дбати про себе та інших.

Створюють уважний, не байдужий та дружній настрій на цілий день.

Установлюють звичайний перебіг подій.

Забезпечують індивідуальні та групові можливості для участі.

Засвідчують важливість особистого вкладу кожної дитини.

Розвивають такі важливі для успіху в навчанні навички, як уміння слухати, говорити, синтезувати інформацію, вирішувати завдання, дотримуватись інструкцій, приймати рішення, читати, писати й рахувати.
Розвиток соціальних навичок.

Завдяки ранковим зустрічам учні переходять від зосередження увага на власній особистості до взаємодії з іншими людьми. Соціальні перевага, цього періоду сприяють розвитку емпатії, активному слуханню однолітків, діти навчаються розуміти позицію інших людей. Уміння сприйняти точку зору іншої людини сприяє розвитку толерантності, ви ховує повагу до думки інших. Такі соціальні навички допомагають людям жити у взаємній повазі, створюють умови для позитивного, відкритого спілкування між окремими членами суспільства.

Важливого значення набуває здатність людини говорити і слухати, робити вибір, уникати конфліктів. Учням необхідно постійно розвивати свої мовленнєві здібності, мовленнєву поведінку використовуючи можливість спілкування зі своїми ровесниками.

Школярі, які є учасниками ранкових зустрічей, як правило, демонструють вищий рівень відчуття спільноти і краще ставляться до школи і навчання, більше довіряють учителям, поважають їх. Вони мають вищий рівень навчальної мотивації і глибше почуття власної гідності. У них сформовані норми соціально-етичних стосунків і поведінки. Соціально-емоційне навчання інколи називають «відсутнім елементом», оскільки воно є частиною освіти, що поєднує академічні знання з конкретними навичками, важливими для досягнення успіху в школах, родинах, спільнотах, на роботі і загалом у житті.


Удосконалення академічних навичок.

Сучасними науковцями було проведено ряд досліджень, які спрямовані на розвиток соціальних навичок, підвищення академічних досягнень. Як зазначає К.Бейн, соціальні навички — це «помічники академічних успіхів». Якщо соціальні навички не розвинені належним чином, учителям доводиться марнувати дорогоцінний час на підтримання порядку і надання вказівок. Такий важіль, як соціальні навички, дає змогу забезпечити якісне викладання і навчання.

Говорячи про позитивний вплив ранкових зустрічей на розвиток дитини, слід зазначити, що вони також формують навички говорити, слухати, збагачують словниковий запас учнів, сприяють розвитку вміння досліджу­вати, аналізувати й оцінювати матеріал, спонтанно, без підготовки відповідати на запитання, приймати виклик від інших, використовувати вивчену інформацію.
Створення в класі позитивного настрою.

Вправи, які використовуються під час проведення ранкових зустрічей, допомагають учням знайти спільну мову зі своїми однолітками, навчають співпрацювати, поважати інших та їхні думки. На думку вчених, позитивна атмосфера створюється за рахунок:



  • довіри;

  • відчуття приналежності до спільноти;

  • участі в прийнятті рішень;

  • доброти та заохочення з боку ровесників;

  • вільного від критики ставлення вчителя, вихователя;

  • очікування конкретних результатів;

  • справедливості та неупередженості.

Позитивна атмосфера створюється завдяки використанню:

  • інклюзії;

  • обміну інформацією;

  • піклування;

  • заохочення;

  • участі;

  • чесності;

  • самовираженню.

Зупинимось на розгляді основних якостей, які формуються в учнів завдяки практиці проведення ранкових зустрічей.

  • Інклюзія. Учитель та інші діти сприймають внесок кожного з учасників
    однаковою доброзичливістю та повагою незалежно від здібностей,
    соціальної, релігійної приналежності чи статі.

  • Активна участь. У зустрічі беруть участь усі діти. Вони вітаються один з
    одним, мають можливість обмінюватися інформацією, ставити запитання,
    коментувати, включатись у групову роботу, а також робити свій внесок до
    повідомлення щоденних новин.

  • Критичне мислення. Діти навчаються з повагою ставити запитання,
    піддавати сумніву й оцінювати ідеї, відмінні від їхніх власних або подібні до
    них.




  • Толерантність і прийняття. Вислуховуються й обговорюються протилежні
    ідеї, оскільки серед однокласників існує взаємодовіра.

  • Самостійне мислення. Учнів заохочують до обміну своїм досвідом, ідеями
    та думками.

  • Відкритість. Висловлюється та обговорюється низка ідей. У щоденних
    новинах повідомляється доступна для всіх інформація про те, що
    відбувається в класі/групі.

  • Власна та соціальна відповідальність. Діти самі встановлюють правила
    власної поведінки і поведінки групи. Під час ранкової зустрічі й упродовж
    усього дня вони уважно слухають і з повагою відповідають на запитання однолітків та вчителя. Таким чином створюється приємна доброзичлива атмосфера.

Ранкові зустрічі забезпечують настрій для сумлінного навчання, створюють клімат довіри, що базується на демократичних принципах.

За К.Бейном, мотиваційний аспект ранкових зустрічей реалізується завдяки

зверненню до трьох основних потреб шкільних та громадських зібрань:


  • потреби мати відчуття особистої цінності;

  • потреби відчувати себе частиною колективу;

  • потреби в отриманні задоволення від життя.

Ранкова зустріч поєднує в собі соціальне, емоційне та інтелектуальне навчання кожного члена колективу класу.

Ранкові зустрічі розвивають почуття належності до колективу та вміння приділяти увагу іншим, уважно слухати та брати участь у колективних діях, які є основою академічних та соціальних взаємин у межах класу протягом дня, року.


Вимоги до проведення ранкової зустрічі.

Ранкова зустріч з учнями розпочинається із запрошення. У центрі уваги ранкової зустрічі має бути її конкретний зміст. У кожного вчителя може бути унікальне «запрошення» до ранкової зустрічі. Повідомити учням про початок зборів можна, загравши якусь певну мелодію, задзвонивши у дзвоник, увімкнувши чи вимкнувши світло, заспівавши пісню тощо. Упродовж навчального року можна використовувати один або кілька сигналів, які легко розпізнати.

Ще доцільно сказати про особливе привітання, яким учитель має розпочинати зустріч. Учителю разом з учнями слід скласти правила поведінки під час ранкових зустрічей. Правила мають бути спрямовані на толерантне, доброзичливе ставлення один до одного і виконуватись дітьми не з примусу, а за власним бажанням.
Вітання як компонент ранкової зустрічі. Технологія проведення.

Ранкова зустріч складається з чотирьох основних компонентів.

Перший компонент — вітання. Вітання допомагає учням відчути себе важливими членами групи. Діти збираються в коло разом зі своєю вчителькою. Усі звертаються один до одного на ім'я, що допомагає створити дружню, доброзичливу атмосферу. Існує багато привітань, які можна використовувати.

Наприклад, «таємні» вітання. Код вітання є таємним, оскільки він невідомий іншим учасникам, доки вони не отримають власного досвіду. Понеділок — два моргання, вівторок — два моргання, примружування ока тощо.

Абеткове вітання — діти вигукують свої імена в алфавітному порядку. Можна застосовувати вітання з рекомендаціями: «Це моя однокласниця Іринка, їй десять років. Вона любить гратися м'ячем і відвідувати центр грамоти».
Обмін інформацією як компонент ранкової зустрічі.

Практика обміну інформацією — це другий найважливіший компонент ранкової зустрічі. Учні висловлюють свої власні ідеї, почуття, а також обмінюються важливою для них інформацією та досвідом. Однокласники ставлять запитання або коментують. Особа, яка висловлює свої думки, відповідає на запитання. Таким чином учні дізнаються про інших і надають можливість іншим дізнатись про них.

Обмін інформацією формує в учнів навички вільно висловлюватися перед ровесниками та батьками. Для того щоб почуватися спокійно і компетентно, висловлюючи свої ідеї в класі діти потребують практики. Певні моделі, пов'язані з обміном інформацією, дають учням можливість відчути до себе відповідну увагу. Вони впевненіше висловлюються, коли знають, що їх поважатимуть і слухатимуть, що вони зможуть чітко виразити свої думки.

Традиційно під час занять у класі підкреслюється необхідність виконання вимог. Творчі роботи дітей відтворюють зразки або приклади вчителів; на заняттях із письма увага акцентується на каліграфічному написанні, а не на змісті, і вчителі продовжують використовувати закриті запитання, що потребують правильної відповіді, не ставлять поглиблених відкритих запитань, що розкривають процес мислення учня, а також його результат.

На відміну від такої практики, під час ранкових зустрічей учні мають можливість розвивати свої індивідуальні «голоси» і бути почутими своїми ровесниками та вчителем. Діти пізнають один одного на особистому, тісному рівні. Коли повідомлення адресуються цілій групі, а не лише близьким друзям чи неформальній групі за інтересами, руйнуються соціальні бар'єри. Відповідно, уважне слухання, що практикується під час зустрічі, веде до розуміння кожної дитини та її проблем, на відміну від традиційного виконання приписів учителя, сприяє розвитку соціальної свідомості.
Академічна успішність.

Практика обміну інформацією підвищує академічні успіхи шляхом розвитку навичок дослідження та розуміння. Учні розвиваються концептуально, коли вони слухають, формулюють запитання або коментарі з приводу того, що почули, демонструють зацікавленість, аналізують коментарі інших. Уміння критично мислити, необхідне для подальшого розвитку навичок дослідження і реагування, сприяє академічній успішності, заохочуючи учнів оцінювати інформацію, яку вони отримують, здобувати знання.

Завдяки практиці обміну інформацією, учні ознайомлюються з певними ідеями та поняттями. Вони опановують навички дослідження й оцінювання.

Оскільки дітям пропонується дедалі складніший матеріал, у них є можливість удосконалювати ці навички.

Процес дослідження й оцінювання відбувається протягом усього дня, коли учні на практиці використовують навички спілкування і слухають те, що їм розповідають інші. Практика слухання і відповідного реагування через запитання й відповіді виховує повагу учнів до ідей і пропозицій інших людей. Таким чином відбувається обмін знаннями й інформацією, що іде на користь усій групі.

Планування обміну інформацією.

Процес обміну інформацією має свої певні особливості. їх слід вивчити, перш ніж впроваджувати цю практику в ранкові зустрічі. Учителям слід:



  • врахувати соціальні та навчальні цілі відповідно до віку дітей;

  • розробити план проведення обміну інформацією;

  • визначити кількість учнів, які братимуть участь в обміні інформацією кожного дня;

  • окреслити вимоги до тих, хто ділитиметься своїми думками під час обміну інформацією, а Також до тих, хто слухатиме;

  • надати вказівки учням формулювати все більш складні запитання і відповіді під час обміну інформацією.


Вибір теми.

Під час обміну інформацією слід зосереджувати увагу не на окремих об'єктах, а на подіях і на самій інформації. Наприклад, іграшки не можуть бути темою для обміну інформацією. Вибір теми залежить від віку і складу класу. Учитель має допомагати дітям вивчати різні теми, а не обмежувати їх, стримувати ідеї.


Розклад.

На початку навчального року вчитель має розробити простий, зрозумілий розклад та ознайомити з ним дітей і батьків, ШОЕ надати їм час для під­готовки. Деякі вчителі призначають на кожний день тижня нового доповідача, щоб усі діти мали змогу щотижня брати участь в обміні інформацією. Інші використовують «коробку обміну» для висловлення своїх думок і відповідей на запитання. Невеличкі предмети або фішки, які поклали до коробки, визначають кількість запитань і відгуків, які можна поставити учню, котрий висловлює свої думки. Коли одна дитина закінчить відповідати на запитання та зауваження, коробку передають іншому учню, який має поділитися своїми думками.

За необхідності обмін інформацією можна провести і не під час ранкової зустрічі. Для прийняття рішення стосовно зміни класного розкладу вчителі повинні врахувати, скільки часу необхідно для ранкової зустрічі. Хоча рекомендується розпочинати обмін інформацією одразу після вітання, для учнів може бути корисним, якщо цей процес відбуватиметься в інший час упродовж дня.
Кількість дітей.

Учитель має визначити, скільки дітей щодня братимуть участь в обміні інформацією, а також скільки запитань і відгуків доцільно заслухати. Коли задіяна невелика кількість дітей, навички, необхідні для обміну інформацією (формулювання думок, ідей, запитань і відгуків, визначення пріоритетів, уважне й вдумливе слухання), формуються швидше. Варто обмежити реакцію учнів на повідомлення 5—6-ма запитаннями та відгуками. З часом діти стають спроможними уважно і вдумливо слухати впродовж довшого часу, а також формулювати складніші запитання і давати більш продумані коментарі.

Щоденно беручи участь в обміні інформацією, учні 3—4-х класів можуть ставити змістовні запитання і надавати коментарі. Вони також можуть відповідати на численні запитання своїх однолітків. З часом учні набувають впевненості у своїх навичках, кількість таких дітей може зростати, віддзеркалюючи зростання й успіхи групи.
Методи обміну інформацією.

Важливо обговорити вимоги до обміну інформацією з учнями. Дітям потрібно запропонувати приклад завдань і показати, як слід ділитися своїми думками, як слухати. Учителі можуть допомогти учням визначити коло своїх обов'язків. Наприклад: «Завдання дня того, хто ділиться думками», мають відповідати таким вимогам:



  • говорити голосно й чітко;

  • стежити, щоб новини були стислі та сфокусовані;

  • добирати новини, що відповідають особливостям групи;

  • позитивно сприймати запитання та коментарі не тільки від кращих
    друзів, а й від інших однокласників;

  • із повагою реагувати на всі запитання та коментарі.

Слід допомагати дітям організувати свої думки, спрямувати їх. Молодші діти часто хочуть розказати все і не виділяють якийсь конкретний аспект інформації або досвіду. Прості, чіткі відгуки від учителя містять пропозиції, наприклад: «Розкажи нам про якусь важливу подію своєї поїздки до бабусі», або дають рекомендації стосовно обміну інформацією, наприклад, «правило двох речень». Практика обміну інформацією потребує гнучкості та спонтанності. Учителі мають бути уважними і чутливими до новин, якими діляться діти, а також надавати відгуки вищого рівня.

Методи слухання.

Слухання передбачає активну участь і пов'язане з певними обов'язками. Використовуючи «мозковий штурм», учителі можуть допомогти учням розробити список «обов'язків слухача». «Обов'язки слухача» охоплюють такі правила:


  • зосередьте увагу на особі, яка ділиться інформацією;

  • уважно слухайте повідомлення;

  • з повагою ставтеся до нових ідей;

  • формулюйте запитання і коментарі, що демонструють справжню
    зацікавленість;

  • демонструйте повагу до особи, яка ділиться інформацією;

  • уважно слухайте інші запитання і коментарі;

  • намагайтеся зустрітися з особою, яка ділиться інформацією, упродовж
    дня для того, щоб продовжити обговорення теми, що вас зацікавила

Реакція на обмін інформацією передбачає невербальне і вербальне спілкування. Коли вчитель демонструє моделі поваги, учні наслідуватимуть те, що бачать. Відповідні жести висловлюють справжній інтерес до інформації, то надається, демонструють турботу до особистих почуттів, а також передають відчуття безпеки в межах спільноти.

Розширення соціальних навичок.

Змістовні запитання свідчать про справжній інтерес до того, хто обмінюється інформацією, а також до його новин. Слухачі можуть використовувати запитання для того, щоб отримати фактичну та емоційну інформацію. Запитання можна ставити таким чином, щоб допомогти розширяти і поглибити розуміння того, що було повідомлено. Коли слухачі реагують на почуті новини через вдумливі запитання або коментарі, вони виявляють повагу до своїх однокласників і починають цінувати їхній внесок.
Групове заняття як компонент ранкової зустрічі.

Мета групових занять полягає в об'єднанні групи. Кожний член групи приєднується до спільних розваг — співає, грає в ігри, бере участь у різних приємних заняттях. Серед цих занять мають бути ігри, які не передбачають суперництва, а також завдання кооперативного характеру, де цінуються та враховуються індивідуальний рівень навичок та інтереси. Ці заняття потребують від учнів використання навичок критичного мислення і сприяють самовираженню. Під час роботи з дорослішими учнями заняття можуть бути більш структуровані та містити завдання, пов'язані з навчальною програмою. Інтелектуальні ігри і заняття, спрямовані на розвиток етичних та моральних почуттів, особливо цікавлять дітей молодшого шкільного віку. їх можна використовувати в якості вступу до класної роботи та для обговорень. Компонент групових занять у ранковій зустрічі сприяє розвитку демократичних цінностей у спільноті, доводячи важливість співпраці, залученню до спільної діяльності й участі в ній. Спільні ігри і заняття ґрунтуються на використанні сильних сторін кожного на користь усієї групи. Групові заняття заохочують розвиток виразного мовлення. Вони дають змогу забезпечити соціальний, академічні і фізичний розвиток, а також створюють можливості вчитися на помилках, виявляти наполегливість у сприятливому середовищі.



Розвиток групового ентузіазму.

Основна мета ігор і занять полягає в тому, щоб отримувати задоволення, водночас створюючи відчуття спільноти. Учителі часто вважають за необхідне використовувати заняття, які:



  • заохочують дітей сміятися;

  • сприяють співпраці та груповому розв'язанню проблем;

  • розширюють репертуар пісень і віршів;

  • підтримують навчальну діяльність;

  • розвивають фізичну координацію, спритність і витривалість.


Створення репертуару ігор і занять.

Існує чимало можливостей отримувати задоволення від досліджень і навчання, які не потребують спеціального матеріалу. Плануючи групові заняття, учителі мають застосовувати різноманітні завдання, що передбачають:



  • заохочення до дії та рухів;

  • розвиток мовлення;

  • отримання досвіду застосування математичних дій;

  • проведення наукових експериментів;

  • використання музики, пісень.

  • завдання мають враховувати:

  • поточні теми навчальної програми або теми, що викликають інтерес;

  • досвід проведення групових занять;

  • колективний досвід участі групи в конкретних заняттях.

«Музичні стільці». Доки грає музика, діти ходять навколо стільців, розставлених колом. Коли музика припиняється, кожна дитина має сісти на стілець. Якщо стільців недостатньо, діти вирішують, яким чином знайти кожному місце. Після кожного такого етапу один стілець забирають, аж поки не залишиться лише кілька стільців, на які має сісти вся група.

«Доторкнись до синього». Учні об'єднуються в групи, по десять осіб у кожній. Вони можуть розпочати гру в колі, але потім їм потрібно мати можливість вільно пересуватися. Ведучий розпочинає гру словами: «Доторкнись до синього!» (Можна використовувати набір кольорових карток.) Діти мають торкнутися синього кольору на своєму одязі або на одязі інших. Можна торкатися пальцем, коліном, ліктем, головою тощо. Потім ведучий називає інший колір, наприклад: «Доторкнись до червоного!». Учні, продовжуючи триматися за предмет синього кольору, мають водночас зуміти торкнутися червоного кольору. Протягом гри варто спонукати дітей допомагати один одному торкатися відповідних кольорів. У цій грі немає тих, хто програв чи вибув із гри! Ця гра — зусилля всієї групи. Якщо хтось не зможе втримати рівновагу або падає, гра починається спочатку.

«Характеристика людей». Обирають кілька дітей, які стають поруч один з одним. Вони повинні мати щонайменше одну спільну ознаку (наприклад, темне волосся). Решта дітей, які стоять у колі, мають визначити цю характеристику. Той, хто здогадується, пропонує іншій дитині з кола, хто має таку саму характеристику, приєднатися до групи.

«Оцінювальна банка». У банку кладуть певну кількість будь-яких предметів. Дітям пропонують оцінити, скільки предметів у банці. Можна змінити цю вправу, записуючи відповіді на великому аркуші паперу. Слід записати оцінку кожної дитини. Ці записи варто зберегти і повісити в кімнаті або з'єднати разом і зробити «Книгу приблизних оцінок нашого класу».

Групове заняття може проходити у формі «цілеспрямованого обліку», коли учні висловлюють свої думки з приводу поточних подій, питань, що стосу­ється школи або певної теми. Кваліфіковане керівництво і допомога з боку вчителя підтримують цілеспрямованість і продуктивність дискусій, а також сприяють розвитку мислення.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка