Реалізація Державного стандарту, впровадження нових програм та підручників у навчально-виховний процес учнів 1 класу



Скачати 327.48 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір327.48 Kb.
Білоцерківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 12

з поглибленим вивченням інформаційних технологій

Білоцерківської міської ради Київської області

Реалізація Державного стандарту, впровадження нових програм та підручників у навчально-виховний процес учнів 1 класу

Підготувала : Мітокару Лариса Василівна,

вчитель початкових класів.

2013 р.


З метою якісного впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти були вивчені і проаналізовані нормативно-правові документи (Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462, наказ МОН молоді та спорту України № 572 від 10.06.2011 року «Про Типові навчальні плани початкової школи», наказ МОН молоді та спорту України від 12.09.2011 № 1050 «Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів», наказ МОН молоді та спорту України від 07.02.2012 № 118 «Про надання грифа навчальній літературі», http://www.mon.gov.ua).

Навчально-виховний процес у початковій школі забезпечують дипломовані спеціалісти початкової школи, які обізнані з психолого-педагогічними та віковими особливостями учнів, володіють і використовують у практичній роботі сучасні педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології.

Зміни, які визначені в новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти, реалізуються шляхом:

- формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема: уміння вчитися, забезпечення загальнокультурної, громадянської, соціальної, здоров’язберігаючої, інформаційно-комунікаційної освіченості;

- використання здоров’язберігаючих технологій на основі органічного поєднання навчально-пізнавальної та оздоровчо-рухової діяльності учнів, формування в молодших школярів здорового способу життя та безпечної поведінки; емоційності та доступності навчального матеріалу, його унаочнення;

- забезпечення наступності між дошкільними навчальними закладами та початковою школою;

- посилення природничої складової навчально-виховного процесу, зокрема введено в 1-4 класах нову освітню галузь – «Природознавство» по 2 години щотижня, що сприяє формуванню природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу;

- організації навчально-виховного процесу щодо вивчення нових предметів («Іноземна мова») з урахуванням вікових особливостей 6-7-річних дітей (гра, ігрова діяльність). В освітній галузі «Технології» виокремлено змістову лінію «Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями;

- реалізації екологічної спрямованості освіти шляхом створення міжпредметних зв’язків (навчально-виховна робота з молодшими школярами на уроках та позаурочній діяльності);

- на освітню галузь «Мова і література» у 1-му класі відведено 9 годин, де 1 година – обов’язкове вивчення іноземної мови;

- сумарне навантаження навчальних годин інваріантної й варіативної складових у 1-му класі складає 23 години.

Навчально-виховна робота в 1 класі здійснюється відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України від 02.07.2007 № 1/9-407 «Організація навчально-виховного процесу в 1 класі».

У навчально-виховному процесі з предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану використовуються навчальні програми, підручники та навчально-наочні посібники, які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Учні 1 класів забезпечені підручниками та навчальними посібниками:

Буквар. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 1 клас (авт. Захарійчук М. Д., Науменко В. О.);

Англійська мова. 1 клас (авт. Карпюк О. Д.);

Математика. 1 клас (авт. Рівкінд Ф. М., Оляницька Л. В.);

Природознавство. 1 клас (авт. Грущинська І. В.);

Образотворче мистецтво. 1 клас (авт. Калініченко О. В., Сергієнко В. В.);

Трудове навчання. 1 клас (авт. Сидоренко В. К., Котелянець Н. В.);

Основи здоров’я. 1 клас (авт. Бех І. Д., Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Страшко С. В.);

Музичне мистецтво. 1 клас (авт. Аристова Л. С., Сергієнко В. В.),

Читанка. Післябукварна частина (авт. Науменко О.В.)

Українська мова. Післябукварна частина (авт. Захарійчук М. Д.)

Зошит з навчання грамоти та розвитку мовлення у двох частинах (авт. Захарійчук М. Д.)

Зошит з математики № 1 і 2. (авт. Оляницька О. В., Рівкінд Ф. М.)

Зошит друга природи (авт. Грущинська І. В.)



Зошит-практикум «Основи здоров’я» (авт. Бех І.Д., Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Страшко С. В.)

Забезпечення сучасним навчально-дидактичним обладнанням, демонстраційними матеріалами, технічними засобами навчання

Українська мова (навчання грамоти):
демонстраційні та дидактичні матеріали:



  • набори таблиць, відеоматеріали: електронні посібники, презентації, цифрові копії мультфільмів тощо;

  • символи різних видів роботи на уроці, які вводяться під час адаптаційного періоду;

  • дошки звичайні, магнітні;

  • набірні полотна;

  • каси букв;

  • зразки друкованих і рукописних літер;

  • набори карток із зображенням звуків (голосних, твердих і м’яких приголосних);

  • набори складів, графічних моделей, звукових моделей слів (односкладових, двоскладових, трискладових);

  • променеві синтетичні таблиці для утворення складів (слів);

  • сюжетні і предметні малюнки для розвитку мовлення;

  • предметні малюнки словникових слів;

  • тексти для додаткового читання;

  • словники;

  • класна бібліотечка;

  • індивідуальні дидактичні матеріали учнів (звукові фішки, каси букв, картки для розчитування, зошити для друкування, замальовок тощо).


Математика:
демонстраційні та дидактичні матеріали:


  • набори таблиць, відеоматеріали: електронні посібники, презентації тощо;

  • рахівниця;

  • каса цифр;

  • зразки друкованих і рукописних цифр;

  • математичні знаки «більше», «менше», «дорівнює», «плюс», «мінус» («множення», «ділення» для 2 класу);

  • демонстраційна лінійка над дошкою (для лічби);

  • лічильний матеріал (фігурки тварин, зображення овочів, фруктів, різновидів транспорту, іграшок тощо);

  • геометричні фігури (різні за кольором, величиною, плоскістю та об’ємом);

  • танграми;

  • таблиці для складання задач, прикладів;

  • таблиці для розвитку логічного мислення (таблиці-лабіринти, таблиці для порівняння («Чим схожі? Чим відрізняються», «Знайди 5 (10) відмінностей» тощо)

  • індивідуальні дидактичні матеріали учнів (математичні набори, каси цифр, лічильний матеріал (у тому числі геометричні фігури), круги для відтворення складу числа; лінійки, прості і кольорові олівці, фломастери; зошити з друкованою основою).



Природознавство:

демонстраційні та дидактичні матеріали:


  • набори таблиць;

  • 5-8 різновидів кімнатних рослин з чітко виділеними наземними органами (листок, стебло, квітка), таблички з назвами рослин;

  • набори для догляду за кімнатними рослинами (лійки, прилади для оприскування рослин; палички, лопатки для підпушування грунту; миски, ганчірки тощо);

  • колекції гірських порід рідного краю;

  • гербарії рослин;

  • фізична карта України;

  • обладнання проведення дослідницької роботи (пробірки, скло, спиртівки, лупа (5-8 одиниць), термометри для вимірювання температури повітря, води; ємкості для води, піску, каміння, грунту).


Обладнання для ігор:


  • набори лялькових театрів (пальчиковий, рукавичний, тіньовий, настільний, театр іграшок, на конусній, циліндричній, призматичних основах тощо);

  • «Чарівний мішечок», кошики, відерця;

  • ігри для розвитку дрібної моторики руки (шнурівки, мозаїка, пазли тощо);

  • логічні ігри;

  • настільно-друковані ігри;

  • атрибути для проведення сюжетно-рольових ігор (5-8) до тем: «Магазин» («Міні-маркет»), «Пошта», «Салон краси», «Телеграф», «Телестудія», «Залізниця», «Автосервіс», «АЗС», «Меблева фабрика», «Лікарня», «Аптека», «Будівництво», «Ательє», «Кафе», «Цирк», «Спортивна секція», «Олімпійські ігри», «Євро – 2012», «Школа», «Сім’я», «Бібліотека» тощо;

  • зображення казкових героїв, веселих чоловічків (Мюнхгаузен, Знайко, Чомусик, Пізнайко, Незнайко та інші).

Навчання учнів 1 класу здійснюється з урахуванням особливостей фізичного і психічного розвитку дітей, їх вікових та індивідуальних можливостей. Створено сприятливі умови для безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняття статичного напруження першокласників при одночасному виконанні навчальних програм з усіх предметів. При складанні розкладу уроків враховано оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров'я та фізичної культури; динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.

У четвер проводяться уроки з предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування. Тривалість уроків – 35 хвилин, перерв –15 хвилин, великої перерви –30 хвилин. На 10-й та 20-й хвилині уроку проводяться дві фізкультхвилинки. Домашні завдання не задаються.

З метою уникнення перевантаження упродовж вересня – жовтня на четвертих уроках вчителі використовували нестандартні форми організації навчального процесу. Протягом цього часу педагоги проводили окремі навчальні заняття у формі уроків-екскурсій, уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо.

Особливу увагу педагоги приділяють збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів.
З цією метою використовують здоров’язбережу-вальні технології у навчально-виховному процесі:

щоденна фіззарядка;

на всіх уроках проводять 2 фізкультхвилинки;

на перервах також забезпечують руховий режим: проводять рухливі ігри (за сприятливих погодних умов на свіжому повітрі), прогулянки, змагання.


Водночас із предметною підготовкою діти оволодівали ключовими компетентностями, які передбачають їхній особистісний, соціальний та інтелектуальний розвиток (вміння вчитися, загальнокультурна, здоров’язбе-режувальна, громадянська, соціальна, інформаційно-комунікативна).
Для забезпечення синхронності у навчанні читання й письма в букварний період за рішенням педагогічної ради навчального закладу на навчання української мови в 1-му класі використано 1 годину з варіативної складової навчального плану, що дає можливість виділити на навчання грамоти 8 годин на тиждень.
Навчання української мови спрямоване на формування ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) в процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань.

Основну увагу в навчанні вчителі 1 класів приділяють розвитку вмінь здійснювати всі види мовленнєвої діяльності: слухання-розуміння (аудіювання), говоріння, читання, письмо. З цією метою використовують спеціальні види роботи, забезпечують регулярний контроль за сформованістю відповідних умінь.

В організації мовленнєвої діяльності учнів на уроках створюють такі ситуації, які спонукають першокласників до говоріння. З цією метою використовують сюжетно-рольові ігри, в яких умовно визначається місце дії.
Важливою складовою початкового навчання мови є формування графічних навичок техніки письма.

Під час навчання письма педагоги беруть до уваги індивідуальні особливості розвитку кожного учня (ліворукість, темперамент, стан здоров’я тощо).

Навчання письма відбувалося у зошитах з друкованою основою за певним алгоритмом. Вправи з графіки письма поєднувалися з удосконаленням вимовних умінь, роботою над збагаченням словникового запасу дітей за ілюстрованим матеріалом зошита. У дітей формувалися елементарні орфографічні й пунктуаційні правописні навички: списування з друкованого та рукописного текстів, запис на слух окремих букв, складів, слів (де звучання не розходиться з написанням), невеликих речень, читання написаного, розвиток уміння зіставляти звуковий і графічний образи літери, контролювати написане за зразком.

З метою пробудження у школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею працювати на уроках навчання грамоти 1 раз на 2 тижні проводиться робота з дитячою книжкою.

Важливе місце в системі роботи над розвитком мовленнєвої діяльності учнів відводиться урокам розвитку усного і писемного зв’язного мовлення, які проводяться як фрагмент уроку (протягом 15—20 хвилин) не рідше як один раз на два тижні (17 годин на рік).
Навчання математики в початковій школі виконує низку значущих для загального розвитку особистості учня завдань, серед яких: формування здатності логічно міркувати, уміння виділяти властивості предметів і явищ навколишнього світу; виховання зосередженості, наполегливості, працьовитості, самостійності, розвиток інтелекту, пам'яті, мовлення, уяви.

На уроках математики діти цілеспрямовано спостерігають за предметами і групами предметів у ході їх порівняння, розміщення у просторі, класифікації за ознаками (форма, розмір, колір), отримуючи при цьому кількісні й просторові уявлення. Відбувається розширення математичного кругозору і досвіду дітей, формуються їхні комунікативні уміння. Особлива увага приділяється розвитку математичного мовлення дітей, формуванню їхніх особистісних якостей.

Ознайомлення дітей із числами та діями з ними організовується з обов’язковим використанням предметної наочності в ході проведення дидактичних ігор, практичних робіт, екскурсій. Значне місце на уроках математики відводиться дидактичним іграм, дозволяючи дітям час від часу рухатися, забезпечуючи зміну видів діяльності.
Формування природознавчої компетентності учнів відбувається шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

Навчально-пізнавальний процес базується на компетентнісно орієнтованих завданнях із використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології). У навчальних цілях використовується місцевий природознавчий матеріал.

З метою безпосереднього ознайомлення дітей з навколишнім світом та спостереження за довкіллям на уроках природознавства проводяться екскурсії та цільові прогулянки. У процесі безпосереднього спілкування з природою розв'язуються освітні, розвивальні та виховні завдання: формуються уявлення про навколишню природу; діти оволодівають загальнопізнавальними уміннями і навичками (виділяти в предметах їхні ознаки, порівнювати групи предметів за однією ознакою, помічати зміни у спостережуваних об'єктах, робити висновки за допомогою учителя); здійснюється екологічне виховання учнів. Відповідно до програми першокласники щоденно спостерігають за станом неба, опадами, вітром; епізодично — за рослинами, тваринами, працею людей. Під час цільових прогулянок організовуються короткочасні спостереження (набубнявіння бруньок, розпускання листочків, поява перших квітів, метеликів, приліт птахів та ін.), що поєднуються з відпочинком дітей на свіжому повітрі. Продумуючи цільові прогулянки, перші екскурсії, учителі включають пізнавальні завдання, ігри, практичні завдання.

Збагаченню знань про рослини сприяють уроки, які проводяться у куточку живої природи. У куточку живої природи першокласники знайомляться з кімнатними рослинами, вчаться доглядати за ними (очищають листя від бруду, розпушують ґрунт, поливають рослини, пересаджують їх); створюють город на підвіконні (висаджують цибулю на перо, сіють кріп, петрушку); закладають досліди на виявлення потреби рослин у воді, теплі, світлі; спостерігають за ростом і розвитком рослин.

Для емоційно-естетичного сприйняття природи використовуються такі форми проведення навчальних занять як екскурсії (ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи, спостереження за сезонними змінами в живій і неживій природі, екскурсія в парк, до водойми, в шкільний живий куточок) уроки-подорожі (учні подорожують у просторі або часі, юні мандрівники зустрічаються з новими явищами, спостерігають цікаві природні процеси, ознайомлюються з різноманітними живими організмами, роблять висновки та узагальнення, н-д, «Перлинка рідного краю – парк «Олександрія»»), усні журнали («Я розкажу про Україну», «Рослини-мандрівники в моєму домі»), уроки-вікторини (використовуються як підсумкові до певного розділу, н-д, «Природа рідного краю»), екологічні акції («Прилітайте, любі птиці, до нашої годівниці!»). Діти виконують на уроках творчі завдання, грають в дидактичні ігри.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи першокласники залучаються до парної та групової роботи (у ході якої розповідають про отриману інформацію, про результати спостережень у природі, аналізують, оцінюють конкретні приклади поведінки у природі, власну діяльність, складають розповідь про екскурсію та ін..) колективної діяльності із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів навчання.

Провідними методами пізнання природи є спостереження, які проводяться переважно під безпосереднім керівництвом учителя, а також ігрова діяльність дітей. Використовуючи інші методи навчання (бесіда, розповідь, робота з підручником, наочними посібниками), учитель постійно опирається на спостереження, життєвий досвід дітей, а включаючи їх в ігрові ситуації, забезпечує активізацію пізнавальної діяльності, доступність засвоєння матеріалу. Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, учителі 1 класів надають першорядного значення спостереженням у природі (фенологічні спостереження, природні та рукотворні об’єкти, тіла живої та неживої природи, умови, необхідні для життя живим організмам, спостереження за сезонними змінами в живій та неживій природі та ін..), власним дослідженням учнів( «Із чого це виготовлено?», «Як живуть мурахи?», «Куди зникає вода з калюжі?», «Чим славиться моє місто?», «Мандрівка Україною, про яку ти мрієш», «Як економно використовувати воду вдома?», «За що нам вдячні домашні улюбленці?»), практичним роботам (вимірювання довжини тіні гномона опівдні 1 раз на місяць, порівняння та аналіз результатів; дослідження дрібних деталей за допомогою лупи, ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю, вивчення будови рослин, догляд за кімнатними рослинами), демонстраційним дослідам (демонстрація властивостей води: безбарвна, прозора, текуча, набуває форми посудини;, повітря: прозоре, легке, є у воді, ґрунті, заповнює всі порожнини, рухається), роботі з інформаційними джерелами (підручником, енциклопедіями, фізичною картою України, Червоною книгою України), вирішенню ситуативних завдань (учень аналізує інформацію, висуває пропозиції, аргументи судження щодо розв’язання завдання), а також практичній діяльності з охорони природи (першокласники включаються в практичну природоохоронну діяльність: вони збирають корми для зимуючих птахів, підгодовують їх узимку).

Таким чином, поєднуючи навчальну, ігрову, творчу, самостійну, колективну, групову, пошукову, дослідницьку, експериментальну роботу учнів, оптимально використовуючи переваги кожної з них, вчителі створюють найліпші умови для активності школярів на всіх етапах опрацювання навчального матеріалу, спрямованої на досягнення набуття учнями різноманітних міцних практичних умінь та навичок для подальшого успішного навчання та життя.

Особливості моделювання змісту навчальної програми реалізуються через:

- проведення дослідницького практикуму під час опрацювання кожного з розділів;

- співпрацю з батьками (спостереження зоряного неба, з’ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті). Такі завдання в програмі мають примітку «Запитай у батьків»;

- узагальнення вивченого матеріалу кожного із розділів («Запитання до природи»);

- застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності.

Для стимулювання інтересу учнів до здобуття нових знань, розв’язання проблем і застосування здобутих знань у конкретній діяльності педагоги значну увагу приділяють проектній технології (міні проекти: «Моє улюблене місце відпочинку в рідному місті», «Як облаштувати джерело?»).


На уроках природознавства використовувались ІКТ:

  • Навчальні відеофільми «Сонячна система», «Повітря. Властивості повітря», «Гірські породи», «Рослини – живі організми», «Проростання насінини», «Цікаво про дерева», «Тварини і ми. Частина 1», «Тварини і ми. Частина 2», «Моя країна - Україна», «Красуня - осінь», «Карпати», «Кримські гори».

  • Мультимедійні презентації «Що таке навколишній світ?», «Що таке природа?», «Яке значення має Сонце?», «Яке значення має вода?», «Повітря. Яке значення має повітря?», «Гірські породи», «Ґрунт», «Які бувають рослини?», «Будова рослин» та інші.

  • Дидактичні ігри «Упізнай, хто я», «Так чи ні?», «Що художник переплутав?», «В гостях у лісовичка», «Вікторина від Сонечка-семикрапочки», «Найрозумніший» та інші.

  • Тренажери «Природа жива і нежива», «Органи рослин», «Дерева, кущі, трав’янисті рослини», «Дикорослі і культурні рослини», «Дикі і свійські тварини» та інші.

На уроках з курсу «Основи здоров’я» формуються компетентності щодо збереження здоров'я учнів на основі засвоєння ними знань про здоров'я та безпеку, практичних навичок здорового способу життя і безпечної поведінки, сприяння їхньому фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку і, завдяки цьому, – утвердження ціннісного ставлення самих школярів до життя і здоров'я. Учителі активно поєднують навчально-пізнавальну і оздоровчо-рухову діяльність першокласників. Ігри та ігрові ситуації стали невід’ємною частиною як уроків з фізичної культури, так і уроків з основ здоров’я.


Набуття учнями досвіду діяльності: навчально-пізнавальної, практичної, соціальної; формування в учнів стійкої мотивації і потреби у збереженні й зміцненні свого здоров'я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості, комплексного розвитку природних здібностей та моральних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя відбувається на уроках фізичної культури.
У зв’язку з тим, що основою вивчення дітьми музичного мистецтва є найпростіші музичні жанри — пісня, танець, марш, їх інтонаційно-образні особливості, навчальна діяльність першокласників на уроках музики поєднується з яскраво вираженими ігровими елементами (пластичне інтонування, музично-ритмічні рухи, вільне диригування, гра на простих музичних інструментах, інсценування та розігрування окремих музичних творів, пісень тощо). Це допомагає зробити уроки музики захопливими, цікавими, насиченими різноманітними формами діяльності.

Розширення сенсорного досвіду дітей, розвиток моторики рук, координації рухів, формування пізнавальних процесів (сприймання, уваги, пам’яті, мислення та ін.), формування початкових прийомів роботи з ручними інструментами тощо відбувалось на уроках трудового навчання. З метою розвитку навичок сприймання, естетичного милування і спостережливості, проводились прогулянки та екскурсії. Частина уроків трудового навчання була проведена у формі ігор: іграми-змаганнями на розвиток окоміру, почуття кольору, форми. Були проведені уроки-конкурси та театралізовані уроки з використанням виготовлених матеріалів.

За рахунок годин варіативної складової введено вивчення курсу «Розвиток творчого мислення».

Відповідно до вимог нових навчальних програм для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2011. – 392 с.) прийоми та методи роботи з дітьми були спрямовані на формування:



  • організаційних умінь і навичок (добирати обладнання для проведення уроку, розкладати його в необхідному порядку; включатися в роботу відразу після вказівки вчителя; дотримуватися єдиних вимог до оформлення письмових видів робіт; розрізняти основні елементи підручника (обкладинка, корінець, сторінка), користуватися закладкою, дотримуватися правильної постави під час читання і письма;

  • загальномовленнєвих (говорити в помірному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання за відомою і вільною моделлю, зв’язно передати почуте, побачене за допомогою трьох-чотирьох речень; з повагою звертатися до вчителя, учнів);

  • загальнопізнавальних (виділяти у предметах певні ознаки, розрізняти розмір, форму, колір, смак тощо; знаходити у двох об`єктів однакові, схожі і різні ознаки; зіставляти групи предметів за однією суттєвою ознакою, помічати вміння у спостережуваних об’єктах за орієнтирами, вказаними вчителем; за допомогою вчителя зробити висновок-узагальнення після виконання навчального завдання);

  • контрольно-оцінних умінь і навичок (знайти фактичну помилку в ході зіставлення результатів власної роботи зі зразком; оцінювати наслідки своєї діяльності за орієнтирами, вказаними вчителем (правильно, красиво, що саме; якщо помилився, то в чому, що треба змінити, чого уникати в наступній роботі і т. ін.)

Прийоми та методи роботи з дітьми забезпечують різноманітну активну практичну діяльність кожного учня. Ігрова діяльність є домінуючою під час навчання дитини у 1 класі.


На базі дошкільних навчальних закладів № 11 та № 24 створено сучасну матеріальну базу, сприятливе для дітей навчальне середовище, забезпечено якісний медичний і психологічний супровід.

Повітряно-тепловий і світловий режим відповідає нормативним вимогам.



Є майданчики для рухливих ігор та відпочинку першокласників, спальні приміщення, спортивна та музична зали.
d:\r_h\м_о_моя\держстандарт 010.jpg


d:\r_h\м_о_моя\держстандарт 028.jpgd:\r_h\м_о_моя\держстандарт 009.jpg

d:\r_h\м_о_моя\держстандарт 048.jpgd:\r_h\м_о_моя\держстандарт 050.jpgd:\r_h\м_о_моя\держстандарт 051.jpg

d:\r_h\м_о_моя\держстандарт 003.jpgd:\r_h\м_о_моя\держстандарт 049.jpgd:\r_h\м_о_моя\держстандарт 023.jpg


У навчальних приміщеннях є:

  • Куточок символіки;

  • «Класний куточок»;

  • «Куточок читача» зі списком рекомендованої літератури для роботи з дитячою книжкою»;

  • Календар погоди»;

  • Куточок розвитку логічного мислення школяра.


d:\r_h\м_о_моя\держстандарт 025.jpgd:\r_h\м_о_моя\держстандарт 008.jpgd:\r_h\м_о_моя\держстандарт 006.jpg

d:\r_h\м_о_моя\держстандарт 022.jpg


d:\r_h\м_о_моя\держстандарт 013.jpgd:\r_h\м_о_моя\держстандарт 027.jpgd:\r_h\м_о_моя\держстандарт 012.jpg
d:\r_h\м_о_моя\держстандарт 029.jpgd:\r_h\м_о_моя\держстандарт 052.jpg

На передній стінці класу, ліворуч чи праворуч від дошки, на спеціальних стендах допоміжний матеріал тривалого користування: алфавіт, зразки виконання певних дій, з іншого боку – змінна наочність: «Говори правильно», «Пиши правильно», «Зразок міркування», годинник з виразним циферблатом; пісочні годинники на 1, 3, 5 хв.



Методичні рекомендації щодо проведення навчальних екскурсій на уроках природознавства
Навчальна екскурсія – це форма практичної організації навчання в умовах природного ландшафту з метою спостереження та вивчення учнями різних об'єктів та явищ дійсності. Характерною ознакою екскурсії є те, що вивчення об’єктів пов’язано із пересуванням учнів.
Екскурсії виступають початком роботи з природознавства в молодшій школі, оскільки вони викликають у школярів зацікавленість до вивчення природи, бажання проводити спостереження. Вони спрямовуються на виховання в дітей дбайливого ставлення до природи, розкриття естетичного, пізнавального, оздоровчого, практичного значення природи в житті людей.
Так, екскурсії у 1 класі носять переважно сезонний характер і мають однією з головних цілей виявлення змін у природі за порами року.

Екскурсії з природознавства організовується: до початку вивчення теми. Дійсно, екскурсії представляють цінність як вихідний матеріал для подальших навчальних занять з певного розділу програми, наприклад, при знайомстві з деревами, кущами, травами, а також при спостереженні сезонних явищ; у процесі роботи над певною темою (наприклад, спостереження за станом дерев і кущів взимку і за життям тварин).


На таких екскурсіях закріплюються старі і здобуваються нові знання, необхідні для подальшого вивчення матеріалу; – наприкінці вивчення теми (наприклад, екскурсія в природу з метою спостереження за весняними змінами в житті рослин, птахів, тварин).
На таких екскурсіях узагальнюється і повторюється пройдений матеріал. Перш ніж провести екскурсію, учитель заздалегідь визначає найбільш зручний маршрут і шукає ті об’єкти, які можуть бути використані з навчальною метою. Слід практикувати екскурсії по тому ж самому маршруту. Це використовується для того, щоб наочно й переконливо продемонструвати дітям сезонні зміни шляхом порівняльного зіставлення між станами природи в різні пори року .

Під час підготовчої роботи вчитель знайомить учнів із темою екскурсії, розподіляє серед них обов’язки, за необхідності поділяє дітей на групи, дає завдання для кожної групи, інструктує про порядок обробки та проведення інформації та матеріалів. Учні (з допомогою батьків) читають статті, оповідання, пов’язані із темою екскурсії, вчать вірші, знаходять образні вирази, прислів’я та приказки.


Цей матеріал надалі використовується під час самої екскурсії. План екскурсії передбачає такі етапи:
1) мета і завдання. Учитель нагадує тему, називає головну мету і завдання екскурсії, порядок ознайомлення з її об’єктами;
2) коротка вступна бесіда, спрямована на активізацію вже здобутих учнями знань, і в ході якої вони відповідають на питання вчителя, згадують, що вони знають з теми екскурсії;
3) наочний показ, демонстрація об’єктів, що супроводжується розповіддю вчителя. На цьому етапі приділяється увага цікавості навчального матеріалу екскурсії, його значущості для дітей, і для цього в періодичних педагогічних виданнях впроваджені тематичні рубрики на допомогу вчителю із додатковим матеріалом з природознавства (наприклад, рубрика «Зелена сторінка» у журналі «Початкова школа»), а на телебаченні – спеціальні навчальні програми.
Спілкування з природою повинно бути захоплюючим, а тому слід спиратися на досвід дітей та практичну значущість матеріалу екскурсії. Наприклад, опис слідів тварин слід перемежовувати із розповідями про їхній образ життя, опис тварин – з їхнім значенням для людини.
Під час екскурсій використовується різноманітний цікавий матеріал, як-то: загадки, ребуси, головоломки, вірші, пісні, малюнки тощо. Під час екскурсій потрібно пов’язувати зміст екскурсії з краєзнавством (використовувати дані з місцевих періодичних видань, краєзнавчої літератури, відбирати та використовувати краєзнавчий образотворчий матеріал).
Особлива увага приділяється вивченню особливостей місцевої природи і праці людей. Водночас учитель під час розповіді, окрім питань, пов’язаних із темою екскурсії, також звертає увагу учнів на загальні аспекти природознавства (наприклад, спостереження за змінами у природі в різні пори року, взаємозв’язок у природі, правила поводження у природі, збереження рослин і тварин, господарство країни, значення природи для людини тощо). Це дозволяє учням глибше проникнути у природу, зрозуміти зв’язки всього живого на планеті, взаємозалежність, корисність усіх природних об’єктів, сформувати уявлення про складність, унікальність, безперервність життя. На цьому етапі вчитель також відповідає на питання, що виникли в учнів під час екскурсії, а також обговорює з ними різноманітні проблеми з теми;
4) самостійна робота учнів, яка передбачає спостереження, виконання заздалегідь визначених завдань учителя, складання таблиць, малюнків, збір наочно-ілюстративного матеріалу та ін.;
5) узагальнююча бесіда, під час якої учні та вчитель формулюють висновки, обговорюють результати екскурсії, чи були досягнуті її завдання і в якій мірі, учитель оцінює знання, здобуті учнями, рекомендує прочитати додаткову літературу, дає домашнє завдання (зробити малюнок, скласти оповідання, невеликий твір, записи в щоденниках з природознавства тощо).
Навчальне і виховне значення екскурсії у значній мірі залежить від того, як проведено її узагальнення. Зазвичай після закінчення екскурсії учитель проводить бесіду, в якій діти обговорюють не лише проблеми з теми екскурсії, але й загальні питання, пов’язані із звичайними спостереженнями природи (погода, тварини, птахи, рослини, явища природи, які бачили діти).
Діти після екскурсій також заповнюють зошити з природознавства, відповідають на питання та розв’язують різноманітні завдання для перевірки, роблять малюнки на основі своїх вражень та гербарії, сувеніри, використовуючи природні матеріали.

Рекомендації щодо проведення цільових прогулянок

та екскурсій у природу

Цільову прогулянку «Рання осінь» для ознайомлення з ознаками ранньої осені слід провести теплого осіннього дня. Учитель звертає увагу дітей на Сонце: яке воно за формою? за кольором? чи так само гріє, як влітку? тепліше чи холодніше стало надворі порівняно з літом? Діти одержують завдання визначити, якого кольору небо. Щоб допомогти їм, учитель послідовно показує один за одним квадрати з кольорового паперу. Діти порівнюють їх із кольором неба і вибирають відповідний квадрат. «Чи є на небі хмари?» — наступне запитання учителя. Діти також спостерігають, чи є вітер, дають його словесний опис (теплий, лагідний). Для узагальнення спостережуваних явищ дітям пропонується завдання на логічне мислення: «Коли це буває?». Учитель говорить: «Ще яскраво світить Сонце. Надворі тепло, але не жарко. Дме легенький вітерець. Небо голубе, безхмарне. Коли це буває?»


Наступне завдання учителя: намалювати Сонце за допомогою палички на землі (чи крейдою на асфальті — залежно від умов). Діти малюють коло з променями. «Ось так ми будемо відтепер позначати сонячні дні у нашому «Календарику»,— говорить учитель.
Для створення уявлення про хмарний день слід дочекатися відповідної погоди. Під час прогулянки вчитель дає завдання провести спостереження: куди дівається Сонце у хмарний день? чи часто воно виглядає з-за хмар? якого вони кольору? що нагадують за своїми обрисами? рухаються, чи стоять на місці? чи є вітер? який він? яке за кольором небо? тепло чи холодно надворі? Учням пропонується уявити, як би вони намалювали сьогоднішній день, і передати це словами. Учитель підкреслює, що у хмарні дні часто йде дощ. Діти одержують завдання систематично спостерігати за станом неба, опадами, вітром.

На екскурсії з теми «Золота осінь» у дітей формуються прийоми спостережень за деревами. Для проведення екскурсії вчитель намічає чудовий куточок природи в парку чи в лісі (якщо він поблизу). Дорогою проводиться бесіда, під час якої закріплюються одержані внаслідок спостережень знання про зміни в неживій природі восени. Діти відмічають, що Сонце світить не так яскраво, як влітку, менше тепла посилає на Землю. Все частіше бувають хмарні дні, йдуть дощі. На місці, передбаченому для проведення екскурсії, вчитель пропонує дітям тихенько-тихенько постояти, прислухатись і приглянутись до природи, яка їх оточує. Після 1—2 хв мовчання повідомляє, що діти спостерігали золоту осінь. «Чому цю пору року так назвали?— запитує вчитель.— Які кольори зараз переважають у природі?» Він звертає увагу дітей на те, що крім золотисто-жовтого кольору осінь розфарбувала листя дерев і в інші кольори, пропонує дітям визначити, в які саме.

Організовуються спостереження за окремими деревами за таким планом: як називається дерево? як ти впізнав, що це липа (клен, береза .)? які в нього стовбур, гілки? яка кора за кольором, на дотик? як змінилося забарвлення листя з приходом осені?

Слід також запропонувати дітям простежити, як окремі листочки відриваються від гілок і падають на землю. Назвати спостережуване явище «листопадом». Пригадати відому їм пісню «Падає листя» (муз. М. Красєва, слова М. Івенсен, перекл. з рос. В. Гужви):
Падає, падає листя,

Листя в саду мерехтить,

Жовте, яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить. Діти відгадують загадки («Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває?», «Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає»), їм дається завдання провести спостереження за подальшою зміною забарвлення листя в окремих дерев.

Під кінець екскурсії можна провести дидактичну гру «Вгадай за описом», «Знайди дерево за листком» чи іншу; запропонувати дітям побігати по опалому листю; послухати, як воно шурхотить, зібрати листя різних відтінків жовтого, зеленого, червоного кольорів з тим, щоб використати його на уроках образотворчого мистецтва для виготовлення аплікацій, при малюванні композицій.

По дорозі додому проводиться бесіда про зміни в поведінці тварин восени за такими запитаннями: де поділися мухи, метелики? чому вони поховались? як поводяться восени птахи? де поділися ластівки? як готуються до зими зайчик, білочка, їжачок?
Для формування цілісного уявлення про осінь слід провести екскурсію на тему «Пізня осінь». Екскурсія проводиться на те ж місце, де діти спостерігали золоту осінь.

У бесіді підбиваються підсумки спостережень за неживою природою. Діти відмічають, що Сонце мало тепла посилає на Землю; стало значно холодніше; все частіше небо вкривається хмарами; ідуть дрібні, затяжні дощі; дмуть холодні вітри; ранком бувають приморозки, від яких замерзають калюжі. Дітям пропонуються загадки: «Що за гість, що тепло їсть?», «Прозорий, наче скло, та не вставиш у вікно» тощо.

Діти спостерігають пізню осінь, порівнюючи її із золотою. Відмічають, що листяні дерева стоять голі, а сосна та ялина зеленіють; у парку стало просторіше, але сумніше. Діти порівнюють сосну і ялину за листям, встановлюють, що в обох дерев є листочки — хвоїнки. Вони зелені, вузенькі, вкриті восковим нальотом; дерева їх на зиму не скидають. Проте у ялини хвоїнки короткі, розміщені на гілках поодиноко, а у сосни — довгі, ростуть попарно.

Діти помічають, що на деяких деревах і кущах є плоди, багато їх і на землі; порівнюють плоди ясена, клена, липи, горобини між собою. На закріплення знань проводиться гра «Знайди дерево за плодом». Учитель роздає дітям плоди. За його сигналом вони повинні підбігти до дерева, з якого у них плоди. Учні збирають плоди для підгодівлі птахів узимку.

По дорозі додому відмічають, що вже не видно комах, менше стало птахів.

Емоційного забарвлення знанням дітей про осінь надасть розучування на уроках музики «Осінньої пісеньки» (муз. Д. Васильєва-Буглая, слова О. Плещеева), слухання музичних творів: «Осінь» П. Чайковського та «Осінь» Б. Лятошинського, «Сумна пісенька» Р. Верещагіна.


Взимку першокласники продовжують спостерігати за неживою і живою природою. Увага їх звертається на такі ознаки зими: Сонце стоїть низько; дні короткі, а ночі довгі; холодно; небо часто вкрите хмарами, проте бувають і ясні дні; дмуть холодні вітри; замерзають водойми; йде сніг; дерева і кущі стоять голі, лише хвойні зеленіють; одні птахи відлетіли у теплі краї, інші — наблизились до житла людини.
Великий інтерес викликає у дітей взимку сніг. Тому зимового дня, коли йде сніг, слід провести з ними цільову прогулянку, мета якої — ознайомити дітей із снігом, сніжинками. Надворі, розмістивши учнів півколом, дайте їм завдання поспостерігати, як падають сніжинки. Для порівняння покажіть падіння камінця. Діти роблять висновок: сніжинки падають повільно, вони кружляють, вітер відносить їх убік. Подальші спостереження дітей вчитель спрямовує такими запитаннями: чи видно Сонце на небі? якого кольору небо? чим воно вкрите? Учням пропонується впіймати сніжинку і розглянути, яка вона. Проте сніжинка в руках розтає. Діти роблять висновок, що від тепла сніжинка стає краплиною води. Вчитель показує, як треба ловити сніжинку на рукавичку. Діти розглядають, яка сніжинка за формою, на що схожа, скільки має променів (бажано показати їм сніжинку через лупу). Діти малюють сніжинки на снігу, граються у сніжки, ліплять «снігову бабу».

Під час екскурсії на тему «Ознаки зими» робота по формуванню у дітей образних уявлень про природу взимку триває. Для екскурсії краще обрати ясний, сонячний день і проводити її у тому ж місці, що й восени. По дорозі провести бесіду: яке сьогодні Сонце? високо чи низько воно піднімається взимку? яке небо? коли вам більше подобається природа — пізно восени, чи взимку? чому?

Слід звернути увагу дітей на красу зимового пейзажу, для опису якого допомогти їм підібрати образні порівняння: «Земля вкрилася снігом, неначе білою скатертиною», «Сніг білий, неначе цукор», «На сонці сніжинки іскряться, ніби маленькі зірочки» та ін. Діти відгадують загадку: «Біле, а не цукор, м'яке, а не вата, без ніг, а йде».

Учитель запитує, чи впізнають діти дерева, з якими познайомилися восени. Пропонує приглянутися до їхньої кори, гілок, плодів. Діти легко впізнають білокуру берізку, милуються її красою. У липи стовбур майже чорний, у осики — зеленкуватий. Нехай діти доторкнуться до кори, порівняють її у різних дерев. Вони помітили, що у дуба вона товста, з глибокими тріщинами; у берези й осики — гладенька. Вчитель розповідає, що кора захищає дерева від морозу; чим старіше дерево, тим товща у нього кора, тому старі дерева краще витримують сильні морози. Дерева взимку поснули, відпочивають. Як тільки пригріє сонечко, прийде весна — вони прокинуться, зазеленіють. «Звідки ж візьмуться у них листочки?»— ставить проблемне запитання вчитель. Діти розглядають бруньки, помічають, що вкриті вони твердими лусочками, волосками, які й захищають їх від морозів. Учитель пропонує з'ясувати, які вони на дотик, понюхати їх.

Якщо зустрінеться зламана гілка, слід обережно зрізати її з тим, щоб помістити у куточку живої природи. Діти спостерігатимуть, як із бруньок розвиваються листочки (чи квіти) і зроблять висновок: щоб пробудити рослини від зимового сну, потрібні тепло і вода. Вони і взимку живі, їх треба берегти, не ламати.

Діти спостерігають за зимуючими птахами: горобцями, воронами (галками, граками); порівнюють їх за величиною, голосом, зовнішніми ознаками, поведінкою. Для закріплення уявлень проводять гру «Горобці й ворони». Учитель розділяє дітей на дві групи — «горобців» і «ворон»; вони наслідують рухи й голоси тих птахів, яких зображають. «Горобці» стрибають і цвірінькають, «ворони» ходять перевалюючись, хитають голівками і кричать «кар-кар».

Під час весняних спостережень першокласники встановлюють ознаки весни в неживій і живій природі, праці людей. Щоб активізувати цю роботу, можна організувати гру «Розвідники». Завдання можуть бути різноманітними: дізнатися, яке дерево першим вкриється листям, зацвіте; хто першим помітить метелика, шпака, ластівку тощо. На одній з прогулянок вчитель пропонує вказати на зміни, які сталися зі снігом: він брудний, дірчастий, розтає, з-під нього біжать струмки. «Чому ж так змінився сніг?»— запитує вчитель і звертає увагу дітей на те, як світить сонечко, яке небо, теплий чи холодний дме вітер. Діти слухають, як дзюрчить струмок, пускають по ньому паперові човники. Вони помічають, що перш за все сніг розтає біля стовбурів дерев, будинків, на пагорбах.


Під час прогулянок є можливість показати дітям набубнявіння бруньок, розпускання листочків, появу перших квітів, метеликів, приліт птахів та ін.
Екскурсію з теми «Весна» бажано провести до мішаного лісу. По дорозі діти спостерігають за змінами у неживій природі. Сонце піднімається вище, ніж взимку, світить яскравіше. Небо стало синім і на ньому з'явилися гарні купчасті хмари. Сніг залишився лише у ровах. Біжать струмки.
Для опису спостережуваних явищ учитель допомагає першокласникам підібрати відповідні епітети, порівняння, метафори. Так, сонечко вони називають ясним, теплим, променистим, усміхненим, ласкавим; струмочок — біжить, дзвенить, співає, з весною розмовляє.
У лісі вчитель пропонує прислухатись до його голосів. «Фью-фью-фью-фью-ля-ля-ля-віч»— лунає пісня зяблика. Вона змінюється піснею співочого дрозда, яка не гірша від солов'їної. Чути спів вівсянки та інших птахів. «Як ми повинні поводитись тут, щоб не турбувати птахів?» (Не шуміти, не бігати, не підходити близько до птахів.) «А тепер уважно розгляньте землю навколо себе». Діти помічають, як крізь побуріле торішнє листя виглядають синювато-блакитні квітки печіночниці, роблять висновок, що ходити треба обережно, щоб не наступити на квіти. Вони порівнюють колір неба з кольором квітів. Учитель розповідає: «Тепер у нас ніби два неба: одне над головою, друге — під ногами. Яка гарна, ніжна і в той же час смілива ця рослина. Тільки-но зійшов сніг, а вона уже цвіте, І прикрашає ліс, приносить людині радість. На жаль, не всі це розуміють. Є люди, які приходять до лісу не милуватися І його красою, а нищити її. Вони наривають цілі оберемки квітів, від чого природа стає біднішою. Такі люди обкрадають усіх».
Знайомляться першокласники і з іншими ранньоквітучими рослинами — первоцвітом, медункою, вчаться впізнавати їх за формою листочків, квітів. Учитель розповідає про значення цих рослин для людини, пропонує зірвати і з'їсти по кілька листочків первоцвіту, в яких міститься багато вітамінів.
Діти спостерігають за комахами (метеликами, бджолами, джмелями), які відвідують ранньоквітучі рослини, за тим, як вони живляться.
Завдання педагога — навчити дитину милуватися незірваною квіткою, невпійманим метеликом. Він запитує: «Який настрій у вас з'являється, коли, після зимових холодів ви вперше побачите метеликів? де вони були взимку? чому метеликів називають «пурхаючими квітами»?»
І, нарешті, пропонуються запитання, при відповіді на які необхідно визначити свою позицію, відстояти свою точку зору у ставленні до природного об'єкта: як ти поступиш, коли побачиш красивого метелика? чому не можна ловити метеликів?
Для узагальнення спостережень учитель ставить запитання: «Хто ж розбудив ліс від зимового сну?» Діти відповідають, що ліс розбудила весна. Вона принесла з собою світло, тепло, яке розтопило сніг. А якщо є світло, тепло, вода — рослини оживають. Це спостерігали діти у куточку живої природи.
На закріплення знань про ранньоквітучі рослини можна провести гру «Аптека». Діти обирають «аптекаря». До нього по черзі підходять «хворі», вони описують, яку лікарську рослину хочуть купити, не називаючи її. «Аптекар» повинен показати цю рослину. Якщо він не справляється із завданням, обирається інший.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка