Реалізація особистісно зорієнтованого навчання на уроках української мови та літератури



Дата конвертації08.03.2016
Розмір57.9 Kb.
Реалізація особистісно зорієнтованого навчання на уроках української мови та літератури
Процес модернізації української школи вимагає нового педагогічного мислення, зміни парадигми освітнього процесу в напрямі виховання та самовиховання творчої особистості.

Тому сьогодні викладання освітніх предметів моє здійснюватися на основі особистісно зорієнтованого підходу.



Особистісно зорієнтоване навчання – це навчання, яке визначає учня головною діючою фігурою всього освітнього процесу, його самобутність, самоцінність, суб’єктивний досвід якого спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти.

Визначальними пріоритетами практичної діяльно­сті словесників Христинівщини є особистісно орієнтований підхід, індивідуалізація й диференціація навчання. Орієнтація на конкретного учня, його потенційні можливості як партнера, який свідомо здобуває знання, розвиває здібності, набуває досвіду спі­лкування в діалозі, аргументовано відстоює свою думку.

Метою особистісно орієнтованої освіти є не формування і навіть не виховання, а знаходження, підтримка, розвиток людини в людині і розвиток у неї механізмів самореалізації, самарозвитку, адаптації, саморегуляції. Самовиховання та інших необхідних для становлення самобутнього особистісного образу.

Особистісно зорієнтоване навчання спрямоване на вирішення таких ключових завдань:

- подолання труднощів, викликаних генетично та соціально обумовленими відмінностями в рівні розвитку дітей;



  • підвищення престижу шкільної освіти, формування у дітей стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно навчатися;

  • виховання в кожної молодої людини звичок неусвідомленої соціально-моральної поведінки, духовної та побутової культури, культури праці, естетично, екологічно та фізично здорового способу життя, тобто тих рис особистості, яких не можна набути тільки на уроках.

Урок у системі особистісно-зорієнтованого навчання починається з повідомлення учням орієнтованих на конкретний результат цілей, у визначенні яких учитель виходить не тільки зі змісту навчального матеріалу, загальних цілей теми, а й суб’єктного досвіду школяра, для якого ця ціль має бути особистісно значущою. На уроці мають бути створені позитивний настрій, відповідна мотивація, ситуація успіху, взаємопідтримки, переважання діалогічної форми спілкування, індивідуальної, парної та групової роботи. Забезпечується участь школярів в організації навчальної діяльності через залучення до планування роботи, вибір рівня засвоєння виучуваного матеріалу та способів його фіксації, варіантів завдань, оцінювання результатів.

Обов'язково повідомляються й запитання та завдання, за якими перевірятиметься рівень знань, умінь і навичок.

Обов’язковим елементом є рефлексія учня над власною діяльністю: доцільність обраного шляху вирішення поставлених завдань, форм і методів роботи, досягнення чи не досягнення цілей тощо.

Оцінювання школяра проводиться в порівнянні з його попередніми успіхами й планованими цілями, через поцінування успіхів, способів навчальної діяльності, докладених зусиль.



Структура особистісно-зорієнтованого уроку:

  1. Мотиваційний етап (з’ясування (забезпечення) емоційної готовності до уроку; актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань).

  2. Цілевизначення та планування діяльності.

  3. Етап опрацювання навчального матеріалу.

  4. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Форми й методи роботи на особистісно-зорієнтованому уроці:

Самостійна та групова навчальна діяльність, в тому числі й у процесі роботи над текстом, пошукові, дослідницькі методи; організаційно-ділові ігри; застосування опорних конспектів; діалогічні та дискусійні методики; крупно-блочний метод подачі навчального матеріалу;



Вимоги до особистісно зорієнтованого уроку

  1. Забезпечення мотиваційної готовності та позитивного настрою учнів.

  2. Актуалізація суб’єктного досвіду школярів.

  3. Наявність цілей уроку, можливість учнів змінити, доповнити пропонований перелік.

  4. Толерантні стосунки учителя з учнями.

  5. Спілкування на уроці (монолог, діалог, полілог).

  6. Варіативність завдань репродуктивного, частково-пошукового, дослідницького, творчого характеру.

  7. Урахування індивідуальних пізнавальних можливостей, темпу і стилю навчальної діяльності учнів.

  8. Створення ситуації успіху на уроці.

  9. Учитель має відзначити оригінальність суджень, правильність і раціональність шляхів розв’язання проблем.

  10. Аналіз та оцінювання учнями власної діяльності (пояснити, що вони дізналися, що їм сподобалося, а що ні, що хотілося б повторити на наступному уроці тощо).

  11. Рівень диференціації домашніх завдань, можливість вибору.

Словесники Христинівщини прагнуть сформування творчу особистостість, тому спрямовують роботу на розвиток таких здібностей, як здатність бачити проблеми, виявляти суперечності, висувати гіпотези, оригінальні ідеї, аналізувати інформацію, уміння здійснювати пошук, дослідницьку діяльність. З цією метою використовуються групові форми роботи, інтерактивні та інформаційні технології.

Групова форма навчальної діяльності значно розширює можливості співробітництва дітей, активізує й розвиває мовленнєві здібності, уміння спілкуватися, актуалізує потенційні можливості учнів, формує позитивне ставлення до навчання. Саме тому бодай елементи групової форми занять мають бути складовими компонентами сучасного уроку рідної мови.

Аби набути необхідних для успішної діяльності в "дорослому житті" компетентностей, учень уже в школі повинен учитися самостійно здобувати інформацію, виробляти і, дискутуючи, відстоювати власну позицію, працювати в умовах конкуренції, спілкуватися, спільно вирішуючи певну проблему тощо.Щоб виробити у дітей такі навички учителі широко застосовують інформаційні технології навчання. Зокрема саме з цією метою використовуються презентації. Їх використання передбачає активну взаємодію учителя та учня. Діти залучаються до навчального процесу як актив­ні учасники. Саме для цієї роботи використовується програма Роvег Роіnt, за допомогою якої учні створюють презента­ції за результатами своєї дослідницької діяльності за змі­стом літературного твору, під час опрацювання характе­ристики героя, біографії письменника. Ця ефективна форма допомагає узагальнювати, відпрацьо­вувати, повторювати, систематизовувати і створювати нове на основі вивченого.

Інтерактивні технології на уроках української мови є важливою складовою особистісно орієнтованого розвивального навчання. Необхідними умовами в процесі інтерактивного навчання є чіткий план дій і конкретні завдання для учня і вчителя, співпраця між учнями класу, між учнем і вчителем. Результати навчання досягаються через взаємні зусилля учасників процесу, за умови чіткої організації, що передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Найхарактернішою ознакою нових технологій навчання є те, що активними співавторами навчально-виховного процесу стають учні. Кожен школяр має змогу долучитися до співпраці в колективній або груповій діяльності. Колективна діяльність учнів у процесі пізнання і засвоєння матеріалу передбачає індивідуальний внесок кожного в навчальний процес, обмін знаннями, ідеями.

Таким чином, головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Застосування сучасних методів навчання на уроці української мови може зробити процес навчання активним, а мислення учнів – творчим і самостійним. Отже, уже сьогодні кожний вчитель може змінити стиль спілкування та перебудувати методику викладання на засадах педагогіки співробітництва.Спонукати учня до усвідомлення проблеми.Заохотити школярів до конкретних кроків.Сприяти оволодінню ними через ситуацію вибору найширшим колом компетенцій, етапами діяльності; спробувати себе в різних її видах.
Використана література:

1.Особистісно зорієнтоване навчання. Методичний збірник / Упоряд. С.А.Рубан.- Ірпінь, 2009.- 28с.



2.Пилипенко В.Д., Коваленко О.А. Особистісно орієнтовані технології в школі.-Х.: Основа,2007.-160с.- (Б-ка журн.»Управління школою»; Вип.9)

3.Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах/ колектив авторів за редакцією М.І.Пентилюк, С.О.Караман, О.В.Караман, О.М.Горошкіна, З.П.Бакум, М.М.Барахтян, І.В.Гайдаєнко, А.Г.Галетова та ін..-К.:Ленвіт,2004.-400с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка