Реалізація природознавчих ідей К. Д. Ушинського в умовах упровадження Державного стандарту початкової загальної освіти «Гуманна освіта водночас і вчить, і виховує»



Скачати 74.95 Kb.
Дата конвертації28.03.2016
Розмір74.95 Kb.
Реалізація природознавчих ідей К.Д. Ушинського в умовах упровадження Державного стандарту початкової загальної освіти

«Гуманна освіта водночас і вчить, і виховує». К.Ушинський

Замислимося ще раз над одвічною проблемою єдності людини і природи, гуманного ставлення до природи і гуманізація засобами природи. Здавалося б, давно слід вирішити її, та вона існує і, на жаль, загострюється все більше. Мудрий вислів «Краса врятує світ!» викликає не менш болюче питання: А хто врятує красу? Можливо, саме нове покоління дітей, яке прийшло у світ, щоб зробити його іншим? А, отже, я - вчитель початкових класів- повинна взяти на себе місію провідника, який поведе це нове покоління дітей на порятунок довкілля. Адже початкова школа - це перша ланка збагачення людини знаннями про природне і соціальне довкілля, покликана забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства, формувати природознавчу компетентність учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики (Державний стандарт початкової загальної освіти).

Я глибоко переконана, що в час, коли система нашої освіти перебуває на шляху безперервних експериментів та змін, дуже важливо вивчати і впроваджувати в життя найкращі надбання вітчизняної педагогіки. Як цікаво і доступно складені навчальні книжки К.Д.Ушинського, одного з основоположників педагогічної науки і народної школи, творча спадщина якого є національною гордістю українського народу, але в підручниках, на жаль, ми майже не зустрічаємося з його мудрими творами для дітей. Хоча відрадно, що нові підручники з природознавства вперше передбачають вивчення природи відповідно до сезону, а це пропагував ще К.Д. Ушинський.

Прагнення відкрити дітям «скарбницю» природи, навчити їх не тільки брати з неї коштовності, а й вкладати їх, спонукало мене до роботи над проблемою «Реалізація природознавчих ідей К.Д.Ушинського в умовах упровадження Державного стандарту початкової загальної освіти», актуальну для реалізації завдань модернізації початкової освіти, в тому числі й освітньої галузі “Природознавство».

Проблема взаємовідношення людини і природи завжди була предметом наукового вивчення. Ще у XVII столітті Я.А. Коменський звернув увагу на те, що природа розвивається за певними законами, а людина - це частина природи, отже, в своєму розвитку людина підкоряється тим же загальним закономірностям природи. Принцип природовідповідності розкривається в багатьох працях педагогів, таких як Й.Г. Песталоцці, С.Ф. Русова, В.О. Сухомлинський, а також сучасних діячів науки і практики щодо впливу природи на становлення особистості школяра- його соціальний, фізичний, інтелектуальний, художньо-естетичний розвиток. Особливий інтерес викликали у мене педагогічні погляди видатного представника вітчизняної освіти Костянтина Дмитровича Ушинського, книги якого „Рідне слово” і „Дитячий світ» побудовані на природничому матеріалі.



Основна ідея досвіду полягає в тому, що розвиток молодших школярів значно ефективніший, якщо здійснюється із врахуванням наступних педагогічних умов: зв'язок з життям, наступності у роботі різних ланок освіти, єдності діяльності на уроці і в позаурочний час, практичної спрямованості освітньо-виховного процесу. В основі досвіду - принципи гуманної педагогіки, сучасні технології розвитку та саморозвитку дитини через єдність людини з довкіллям, досвід українського народу, його історико-культурні традиції, духовність.

Для себе окреслила та творчо реалізую основні завдання, які базуються на мудрих педагогічних ідей К.Ушинського: «Всяке вчення має готувати дитину до життя, та ні що не може бути важніше у житті, як вміння бачити предмети з усіх сторін та в середовищі тих відносин, які його оточують»; «Логіка природи - найдоступніша і найкорисніша для учнів»; „Природа є одним з наймогутніших агентів у вихованні людини. Пізнавши красоту, порушити гармонію неможливо. Природа є першорядною естетичною школою»; «Кожний учитель повинен домогтися, щоб учень якнайкраще знав близьке, дороге йому: батьківщину і все, що її стосується, так само, як уміє читати, писати, лічити» та ін.

Кожен урок став творчим пошуком, спрямованим на реалізацію ідей К.Д. Ушинського, сучасних досягнень педагогічної думки, власних ідей через доцільно використані елементи ІКТ, відеопрезентації, індивідуальні завдання, елементи інтеграції. Особливу увагу звертаю на використання в освітньо-виховному процесі творів К.Д.Ушинського, які доцільно включаю, розробляючи систему уроків з певної теми (додаток: система уроків). Використовую їх для додаткового читання на уроці та вдома (на підготовлених картках), проводжу уроки позакласного читання за творами К. Ушинського. Використовую оповідання, казки, вірші, загадки, приказки, скоромовки, „щоб дати привід для цікавої і корисної класної бесіди, яка закріпиться у розумі дитини”(К.Ушинський). Завдяки цій роботі традиційні «Куточок читача» та «Куточок природи» набули нового змісту. Проводжу каліграфічні хвилинки за творами Ушинського на уроках української мови, практикую творчі завдання на уроках образотворчого мистецтва.

Творчо використовую психолого-педагогічні методи екологічного виховання, запропоновані В.А. Ясвіним та С.Д. Дерябо, такі як метод асоціацій - створюємо асоціативні образи, як «танці» бджіл, «екологічна «піраміда» тощо; метод художньої репрезентації, коли поряд з науковою інформацією використовую різні види мистецтва. Метод ідентифікації, або моделювання стану природних об'єктів, сприяє кращому розумінню цього стану (наприклад, щоб відчути стан риб без повітря, затиснути пальцями власний ніс, змоделювати стан риб після того, коли будуть пробиті лунки в товщі льоду). Широко використовую прийом «оживлення», що спонукає до руху в умовах здоров׳язберігаючого освітньо-виховного процесу. Доцільним вважаю використання методу рефлексії, коли учні осмислюють свої дії та вчинки щодо їх екологічної доцільності (забув погодувати своїх улюбленців своєчасно Що вони могли б про тебе подумати);


методу емпатії  («Що вони тепер відҹувають?», «Який у них настрій?»); методу турботи: надання допомоги і сприяння благу природних об'єктів; методу ритуалізації (організації ритуалів очищення джерел і криниць, толока, Новорічні свята з традиційним Дідухом замість ялинки). Ефективним у світлі вчення К.Ушинського є метод екологічних експектацій (від англ. оҹікування) - створення ситуації емоційно насичених оҹікувань майбутніх контактів зі світом природи.

У роботі з учнями 3-4 класу часто використовую тренінги пізнання, тренінги креативності, а також інтерактивні технології. Навчальний процес організовую так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями, приймають альтернативн рішення, мають змогу зробити «відкриття». Інтерактивні вправи я застосовую на різних етапах уроків. На етапі мотивації навчальної діяльності та підготовки до сприймання нового матеріалу використовую «Мозковий штурм», «Криголам», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ». Під час засвоєння навчального матеріалу застосовую складніші технології: «Акваріум», «Ажурна пилка», «Метод ПРЕС». На підбитті підсумків доречними є використанн технологій «Займи позицію», «Дерево рішень».

Навчальний проект з першого класу – нова вимога у світлі завдань Державного стандарту початкової освіти, нових програм. Проте практика підтверджує її ефективність, позитивний вплив на розвиток дитини. Проводжу як інтегровані уроки-проекти («Математика у пташиному царстві», «Нехай берізка сльози не роняє»), так і довготривалі проекти-дослідження, підсумком яких є родинні свята, захист проектів (наприклад, «Сховалось золото в хлібині запашній», «Математика у хлібнім полі і в коморі», «Поезія хлібного поля») та інші.

К.Д. Ушинський закликав розширювати спілкування дитини з природою, вивчати її на краєзнавчому матеріалі, розуміти красу довкілля, адже «прекрасний ландшафт має такий величезний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога». А тому при вивченні кожної теми один з уроків намагаюся проводити у формі екскурсії, прагну до того, щоб «вихователем» дітей стала рідна природа: чудові околиці міста, рожеві весни й золотиста осінь. Реалізуючи діалогічну модель освітньо-виховного процесу через «хвилинки краси», філософські бесіди про красу, впевнилася, що діалог школяра з природою є не менш важливою умовою сучасного освітньо-виховного процесу, як і діалог з учителем, однолітками.

Важливу роль відводжу реалізації наступності в роботі дошкільного закладу №7, з яким тісно співпрацює школа, щодо впровадження освітніх технологій. Зокрема, технологію «Чарівні дзвіночки», яку використовують вихователі, я реалізую як технологію «Дзвіночки успіху» з першого класу, адже, перші успіхи дитини є запорукою її подальшого життєвого успіху. Дзвіночки пізнання, дзвіночки-мандрівники, дзвіночки-добрики тощо допомагають мені створювати цікаву мотивацію на різних етапах уроку, активізувати пізнавальну активність, формувати вміння вчитися; а в позаурочний час– навчають жити у мирі й злагоді один з одним та з природою. Як результат, у класі «виростає» чудова галяваина квітів -«дзвіночків успіху» кожної дитини. Спільно з психологом впроваджую корекційно-розвивальну програму «Формування позитивних симптомокомплексів» через «Уроки добрих знань». Для учнів 1-х класів пропонується корекційно - розвиваюча програма формування емоційної стабільності, позитивної самооцінки - «Давайте жити дружно»; для учнів 2-х класів - «Я вчуся володіти собою», 3-4 класів «уроки добрих знань» включають філософські бесіди, мета яких - заглянути собі в душу, задуматись, про свої взаємостосунки з довкіллям. Кожна бесіда підкріплюється прикладами з творів К.Д. Ушинського, творчими завданнями. Практика підтверджує ефективність використання в роботі методу інтелект-карт, які використовую як опорні схеми (за методом С.Лисенкової), а також залучаю школярів до їх самостійного створення, починаючи вивчення нової теми та на підсумкових уроках. Так учні вчаться бачити результат пізнання зв»язків у довкіллі та в суспільстві (додаються).

Велику увагу приділяю педагог співпраці з батьками. «Педагогічні зустрічі» учнів та батьків з творами видатного педагога К.Д. Ушинського стали справжньою школою філософії життя, духовності, формування екологічної культури. Реалізуючи ідеї К. Ушинського щодо формування готовності до праці на благо рідної землі, залучаю учнів та їх батьків до участі в акціях під назвою «SOS у природі».

Результати моніторингу рівня розвитку школярів свідчать про те, що в учнів сформовані загально навчальні навики. 76% учнів навчаються на 7-12 балів. Діти допитливі, вміють спостерігати, аналізувати, володівають доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства, використовувати одержану інформацію в різних ситуаціях. Вивчаючи твори К.Д.Ушинського, учні усвідомлюють цілісну природничо-наукову картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини. Спілкування з природою облагороджує думки і почуття, приносить велику насолоду.

Школярі беруть активну участь у вирішенні цікавих завдань в ході проектної діяльності, демонструють високий рівень здатності до прийняття рішень, моральних якостей. Я глибоко переконана і раджу всім колегам постійно перечитувати сторінки творів К.Д.Ушинського, «приміряти» сказане ним до себе, вчитись у нього, бо його думки завжди сучасні, бо вони - вічно жива класика.



О.Ковтун


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка