Реферат метою роботи є обґрунтування та розробка ефективних технологій ведення гірничих робіт в умовах глибоких шахт із застосуванням спеціальних мобільних функціонально взаємопов'язаних систем



Скачати 188.65 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір188.65 Kb.




РЕФЕРАТ
Метою роботи є обґрунтування та розробка ефективних технологій ведення гірничих робіт в умовах глибоких шахт із застосуванням спеціальних мобільних функціонально взаємопов'язаних систем.

Наукова новизна полягає у тому, що вперше отримані результати фундаментальних досліджень процесу масоперенесення метану у вугільних масивах і механізмів його десорбції. Це дало можливість забезпечити раціональне навантаження на очисні та підготовчі вибої глибоких шахт за рахунок застосування мобільних функціональних взаємопов'язаних систем підземного базування, які максимально наближені до місця ведення гірничих робіт.

Практичне значення роботи полягає в тому, що комплексний підхід до вирішення складних проблем ведення гірничих робіт в умовах глибоких шахт забезпечує ефективну роботу вибоїв незалежно від газоносності вугілля і бокових порід, скорочує на 60÷70% непродуктивні витрати електроенергії при виробленні і транспортуванні пневматичної енергії та газоподібного азоту, заощаджує кошти від заміни енергоємних поверхневих компресорних станцій, забезпечує ефективне та безпечне відпрацювання горизонтів глибоких шахт, заощаджує кошти під час ліквідації пожеж і наслідків вибухів в шахтах, а також дає можливість своєчасної евакуації людей із підземних горизонтів мобільними підйомними установками при аварійно-рятувальних роботах.

Зміст роботи відображують 7 монографій, 203 статті, 44 авторських свідоцтв та патентів за період 1985-2010 рр. За її результатами захищені 4 докторські та 7 кандидатських дисертацій.



Основні розділи, які відображають результати роботи й об'єднані метою підвищення ефективності ведення гірничих робіт на глибоких шахтах, наступні:

  1. Постановочні аспекти проблеми експлуатації вугільних родовищ на глибоких шахтах України.

  2. Дослідження процесу масоперенесення метану у вугільних масивах і механізмів десорбції з метою визначення параметрів технології видобутку.

  3. Розробка та впровадження структурно-технічних і конструктивних рішень з реалізації ефективних технологій для відпрацювання вугільних пластів.

  4. Створення, розробка конструкції та впровадження мобільних функціонально взаємопов'язаних систем дегазації гірських масивів, вироблення пневматичної енергії і газоподібного азоту в підземних умовах вугільних шахт.

  5. Створення та впровадження низки пересувних високоефективних шахтних компресорних установок та підземних модульних станцій.

  6. Обґрунтування, створення та впровадження аварійно-рятувальних мобільних підйомних установок для глибоких шахт.

Перший розділ містить постановочні аспекти проблеми експлуатації вугільних родовищ на глибоких шахтах України.

Відображені роль і місце українського вугілля на тлі світових тенденцій вуглевидобутку. Аналіз структурних змін у вугільній галузі за роки незалежності та її адаптації до сучасних вимог господарювання дозволяє констатувати, що реальний стан справ не відповідає принциповим завданням нашої держави в «Енергетичній стратегії України на період до 2030 року й подальшу перспективу».

З 2000 року почалося втілення в життя ідеї відродження вугільної галузі України за рахунок її оснащення устаткуванням нового покоління для забезпечення росту видобутку вугілля. Наведені дані про хід переоснащення вугільних шахт сучасним гірничим устаткуванням, у першу чергу, очисними комплексами, свідчать, що при явному прогресі у створенні очисної техніки на українських шахтах продовжує зменшуватися вуглевидобуток.

Наприклад, у Донецькій області аналіз динаміки видобутку вугілля за останні 5 років підтверджує, що сумарний обсяг добового видобутку вугілля з механізованих вибоїв знизився на 12 тис. т або на 20 %. Зараз середньодобове навантаження на очисний вибій становить 473 т, а навантаження на видобувний комплекс - усього 768 т. Очисна техніка нового покоління виявилася умовою обов'язковою, але недостатньою для підвищення рівня видобутку, забезпечення енергетичної безпеки нашої держави за рахунок вітчизняного енергоносія.

Вивчення умов експлуатації сучасного гірничого устаткування на глибоких горизонтах беззаперечно підтверджує про необхідність розробки відповідних технологічних параметрів для певних гірничо-геологічних умов конкретного пласта. Приведення у відповідність до вимог безпеки технологій видобутку вугілля в лавах зумовлює попереднє дослідження характеру виділення шахтного метану та керування фізичними та технологічними параметрами для забезпечення стабільної роботи вибоїв.

Забезпечення безпечної експлуатації основних технологічних комплексів, коли більша частина діючого стаціонарного устаткування відпрацювала свій нормативний строк і його відновлення в найближчі роки неможливе, залежить від створення нових спеціальних мобільних взаємозалежних функціонально пов’язаних систем.

Таким чином, у сучасних умовах досить актуальним стає рішення завдань, пов'язаних з фундаментальними дослідженнями різних форм наявності вугільного метану і його об'єму у вугленосній товщі для ефективної дегазації, а також переходом на експлуатацію модульного підземного вакуумно-компресорного устаткування і впровадженням інертизації шахтної атмосфери за допомогою азоту.

У зв'язку з цим визначені наступні основні задачі:



  • наукове обґрунтування технологічних параметрів видобутку вугілля;

  • використання нових гвинтових компресорів при дегазації масиву і інертизації виїмкового простору для підвищення ефективності роботи очисних вибоїв;

  • забезпечення підземних пневмоспоживачів енергією стисненого повітря високої якості для ефективного ведення гірничих робіт;

  • створення можливостей для заміни поверхневих компресорних станцій на мобільні підземні компресорні установки і станції;

  • підвищення безпеки систем вироблення та транспортування пневмоенергії та газоподібного азоту для використання в особливо небезпечних гірничотехнічних умовах очисних вибоїв, тупикових гірничих виробок шахт та ін.;

  • створення пожежовибухобезпечних і екологічних зразків азотно-компресорних комплексів для поліпшення умов роботи в глибоких шахтах;

  • наукове обґрунтування, створення та впровадження мобільних аварійно-рятувальних підйомних установок для глибоких шахт.

Другий розділ містить результати теоретичних і експериментальних досліджень про ступінь впливу процесів масоперенесення метану для обґрунтування параметрів технології відпрацьовування вугільних пластів на великих глибинах.

Розглянуті дві принципово нові фізичні моделі системи «вугілля-газ». В основу першої моделі покладена полімерна макромолекула вугілля, яка заповнена розчиненим в ньому метаном. Згідно із загальною термодинамічною теорією рівень вільної енергії такої системи за інших рівних умов визначається концентрацією метану у вугіллі - співвідношенням внутрішніх і зовнішніх напруг, які обумовлені тиском метану в поровій системі та гірським тиском. Результати досліджень кінетики вільної енергії процесу десорбції метану з вугілля свідчать про те, що на великих глибинах застосовування технологій зниження метаноносності вугільних пластів, заснованих на свердлінні й вакуумуванні пластових свердловин, є безперспективним, оскільки масоперенесення метану з вугілля здійснюється згідно механізму твердотільної дифузії, швидкість якої визначається температурою.

У другій фізичній моделі було деталізовано ступінь впливу фазового стану, кількості та кінетики газового тиску на основні технологічні параметри видобувних дільниць з метою їхньої оптимізації. Відповідно до цієї моделі метан у вугільному пласті перебуває у вільному газоподібному вигляді в системі пор і тріщин, що сполучаються із зовнішньою поверхнею вугільного пласта (фільтраційний об'єм), в адсорбційній плівці на поверхні непорушених фрагментів (блоків) вугільної речовини, та у вигляді твердого розчину в об'ємі блоків. Усередині кожного блока є система закритих пор (що не сполучені каналами з фільтраційним об'ємом), у яких метан утримується в газоподібному стані і в адсорбованому - на поверхні пор. При порушенні рівноваги пласту у результаті виймання вугілля й інших видів впливу (наприклад, буравленні свердловин) починається масоперенесення метану, його десорбція і витікання в область знижених тисків.

Оцінка ефективності технології видобутку вугілля виконувалась за часом формування небезпечної концентрації метану у вихідному струмені повітря. Уперше виявлено, що за інших рівних умов, головним параметром, який визначає оптимальний видобуток вугілля, є коефіцієнт масоперенесення метану у вугіллі (Df), рівень якого змінюється від 10 4 м2/с до 10-14 м2/с.

Науково обґрунтовані наслідки аналізу результатів даної фізичної моделі:

- величину коефіцієнта масоперенесення метану у вугіллі необхідно визначати під час проведення підготовчих виробок по пласту;

- при значенні Df < 10-10 м2 швидкість просування очисного вибою обмежується технічними можливостями видобувної техніки;

- при призначенні Df > 10-6 м2 швидкість просування очисного вибою обмежується об'ємом повітря;

- з метою інтенсифікації видобутку вугілля при Df > 10-6 м2 необхідно передбачати інертизацію повітря в робочій зоні виконавчого органу комбайна.

Третій розділ. Представлені етапи розвитку технології та конструкцій пневматичних і метаново-повітряних компресорних систем в практиці провідних світових вуглевидобувних країн. Визначені техніко-економічні чинники, які зумовили застосування спеціальних компресорних систем для підвищення ефективності ведення гірничих робіт в умовах глибоких шахт.

Проведені НДІГМ ім. М.М. Федорова дослідження пневмоенергетичних комплексів вугільних шахт довели, що традиційно впроваджені на шахтах схеми постачання стисненого повітря до підземних пневмоспоживачів від поверхневих центральних компресорних станцій (КС), на значні витоки стисненого повітря (до 60-70%) у протяжних і зношених повітропроводах, мають низьку ефективність. ККД систем пневмопостачання на багатьох шахтах не перевищує 4-6%, а витрати електроенергії на вироблення стисненого повітря складають 30 70% від загальної її кількості, яка споживається шахтою. Таке положення вимагає розробки нових технічних рішень щодо технологій вироблення пневмоенергії та її каналізації до підземних пневмоспоживачів.

Одним з напрямків розробки нової технології виробки пневоменергії є застосування шахтних пересувних компресорних установок (КУ) і підземних компресорних станцій (ПКС), що складаються з декількох КУ, максимально наближених до підземних споживачів пневмоенергії. При цьому усуваються недоліки, які характерні для технології виробки та повітропостачання від центральної поверхневої КС, підвищується якість пневмоенергії, зростає продуктивність забійного устаткування та ін. При використанні технологій виробки пневмоенергії в підземних умовах використовуються різні схеми повітропостачання шахтних споживачів.

Накопичений досвід при розробці технології підземного вироблення пневмоенергії дозволив здійснити вдосконалення пневмоенергетичного комплексу шахт за рахунок створення підземних азотно-компресорних холодильних комплексів, що виробляють одночасно газоподібний азот, стиснене повітря і «холод».

Розроблена технологія руйнування вугільного масиву з метою підвищення безпеки та ефективності процесу видобування вугілля, суть якої полягає в інертизації пилогазової суміші, що утворюється при роботі гірничошахтного устаткування, шляхом подавання в зону руйнування вугілля газоподібного азоту.

Для реалізації даної технології, що дозволяє суттєво підвищити безпеку і ефективність ведення гірничих робіт була створена модульна підземна азотно-компресорна станція (АКСШ).



Четвертий розділ. Представлені матеріали, що стосуються створення нової технології виробки газоподібного азоту, розробки і впровадження модульних систем для його вироблення і подачі до місця проведення гірничих робіт з метою підвищення їх ефективності й безпеки.

На першому етапі цієї роботи було розроблено пересувну компресорну установку наземного базування АМВП-15/7 для виробництва газоподібного азоту та подачі його по трубопроводах до місць споживання в підземних умовах.

Подальше вдосконалення технології підземної виробки азоту за допомогою пересувних азотних станцій здійснювалося на підставі досвіду розробки, експлуатації і результатів досліджень зі створення ефективних азотно-компресорних комплексів. При цьому газоподібний азот подається безпосередньо у вироблений простір, що дозволяє забезпечити ефективну роботу високонавантажених лав незалежно від газоносності вугільних пластів, та локалізації й гасіння підземних пожеж.

П'ятий розділ. Наведені результати проведених досліджень і розробок нових технологічних рішень по створенню, розробці конструкції і впровадженню пересувних шахтних підземних компресорних установок і модульних станцій для їх використання у технологічних процесах видобутку вугілля в глибоких шахтах.

Розглянуті принципово нові підходи до створення шахтних пересувних компресорних установок КУ і ПКС як функціонально-структурних компонувальних модулів в загальній системі пневмоенергетичного комплексу вугільних шахт, що працюють в особливо небезпечних гірничо-технічних умовах.

Було розроблено вдосконалену математичну модель шахтного гвинтового компресора та виконані дослідження, які дозволили створити вперше в Україні у 1999 році шахтну пересувну гвинтову компресорну установку УКГШ-5/7, яка відрізнялася покращеними техніко-економічними показниками в порівнянні із імпортними установками ЗІФ-ШВ-5М.

При виході з ладу діючих стаціонарних компресорів на поверхні шахт суттєво знижується тиск стислого повітря (до 0.30 МПа ÷ 0.35 МПа) у підземних пневмоспоживачів, що спричиняє зменшення їхньої технічної продуктивності на 20-30% і неможливість ефективної роботи при виконанні ряду операцій, наприклад, анкеруванні гірничих виробок та ін. Це викликало необхідність у створенні компресорних установок нового покоління, які могли б експлуатуватися у безпосередній близькості від підземних споживачів в особливо небезпечних гірничотехнічних умовах, наприклад, в тупикових гірничих виробках.

У зв'язку з цим у НДІГМ ім. М.М.Федорова були виконані дослідження і розроблена шахтна пересувна компресорна установка, призначена для експлуатації в особливо небезпечних гірничотехнічних умовах тупикових виробок шахт УКГШТ-5/7. Підставою для її розробки була Державна програма розвитку компресорного та мембранного машинобудування, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №833 від 05.07.2004 р. Установка УКГШТ-5/7 оснащена автономним автоматичним пристроєм пожежогасіння, датчиком контролю газів (метану і СО), що дозволяє застосовувати установку на відстані 50÷100 м від тупикового вибою або 30 м від очисного вибою та підвищити тиск у пневмоспоживачів до 0.5÷0.6 МПа.

Проте застосування нафтових олив в гвинтовому компресорі суттєво обмежує область використання цих машин у вугільних шахтах. Тому був проведений комплекс робіт щодо дослідження і розробки компресорів, які працюють з негорючою робочою рідиною (НРР). Встановлено, що процеси у гвинтових компресорах, які працюють з НРР, повинні розглядатися з урахуванням часу запізнювання подачі НРР на вприскування, градієнта подачі НРР за часом пускового режиму і компонентно-фазового складу НРР в порожнинах.

З метою вдосконалення шахтних компресорних установок для їх застосування в складних гірничотехнічних умовах глибоких шахт, а також використання їх у якості модулів у складі азотно-компресорних холодильних комплексів, була розроблена ШКУ підвищеної пожежовибухобезпеки і екологічності, у якій було застосовано компресор «сухого стиснення» з новим процесом роботи ГК з перепуском і охолоджуванням частини повітря, що стискається

Враховуючи необхідність створення ПКС різної продуктивності, було обґрунтовано створення параметричного ряду шахтних пересувних компресорних установок продуктивністю 5, 10, 15, 25 та 32 м3/хв. За розробленими Технічними завданнями тепер серійно випускаються компресорні установки УКГШ-15/7 продуктивністю 15 м3/хв. Таке обладнання було використано у складі модульних ПКС на шахтах ім. Вахрушева, «Південнодонбаська №3» та «Глибока», а також у типовому проекті ПКС-75, розробленому за завданням Мінвуглепрому України.



Шостий розділ містить матеріали щодо наукового обґрунтування та розробки технічних рішень по створенню мобільних підйомних установок для аварійно-рятувальних робіт в стволах глибоких шахт. Були обґрунтовані та розроблені технічні рішення по створенню вітчизняних мобільних підйомних установок для оснащення ними Державної воєнізованої гірничорятувальної служби Міненерговугілля та МНС України.

Створена мобільна підйомна установка, в склад якої входять підйомна машина, що встановлюється на автомобільному трайлері, копрова система для заведення каната та універсальна кліть. Особливостями такої установки є зручна компоновка і невелика вага підйомної машини, робота підйомної установки в однокінцевому режимі і максимальному тяговому навантаженні, необхідність використання регульованого електроприводу, наявність в комплекті установки копрових шківів і універсальної кліті.

Досліджені динамічні режими мобільної підйомної установки в режимах робочого та запобіжного гальмування з урахуванням таких особливостей, як однобічне розташування гальмового приводу зі здвоєними гальмовими полями, а також її робота в однокінцевому режимі та максимальному тяговому навантаженні.

Практична цінність роботи полягає в обґрунтуванні основних конструктивних параметрів та створенні мобільної підйомної установки, що забезпечує можливість піднімання універсальної аварійно-рятувальної кліті на 10 чоловік у стовбурах глибиною до 1400 м. Розроблено комплекс технічних рішень з проектування систем електроприводу на базі частотного перетворювача, керування та електропостачання, впровадження яких дало можливість створення типорозмірного ряду мобільних підйомних установок для аварійно-рятувальних робіт у глибоких шахтах.



Головний зразок аварійно-рятувальної мобільної підйомної установки АСППУ-6,3, що виготовлений Новокраматорським машинобудівним і Донецьким експериментальним ремонтно-механічним заводами, було використано при аварійно-рятувальних роботах на шахтах ім. Дзержинського та ім. Карла Маркса.

ВИСНОВКИ

Основні наукові результати роботи:

  1. Вперше встановлені закономірності кінетики десорбції метану з вугілля з урахуванням концентрації метану, його тиску та рівня гірського тиску, що дозволило обґрунтувати механізм десорбції й параметри масоперенесення.

  2. Вперше встановлено, що головними фізичними параметрами, які визначають ефективність технології видобутку вугілля, є кількість метану і коефіцієнт масоперенесення метану у вугіллі Df (м2/с), рівень якого змінюється в межах від 10  4  до 10-14 м2/с, а роль керувального технологічного параметра процесом газовиділення при очисній виїмці вугілля може бути обґрунтовано швидкістю посування очисного вибою на конкретному пласті. При значенні Df <10-10 м2/с чинник метану не робить впливу на швидкість посування очисного вибою і вона може обмежуватися тільки технічними можливостями видобувної техніки, але при значенні Df >10-6 м2/с чинник метану негативно впливає на швидкість посування очисного вибою, і вона повинна обмежуватися об'ємом повітря, яке можна подати для вентиляції гірничих робіт.

  3. Встановлено, що при значеннях величини коефіцієнта масо- перенесення Df < 10-10 м2 традиційні методи попередньої дегазації можуть знизити газоносність пластів лише на 10–15 %.

  4. Розроблено систему оцінки функціонування підземних модульних компресорних станцій підвищеної потужності при розміщенні їх в гірничих виробках на достатній близькості від місця розташування споживачів пневмоенергії, а також науково обґрунтована система забезпечення теплових режимів й безпеки експлуатації таких станцій.

  5. Розроблено методичне й математичне забезпечення для кінематичного і силового аналізу окремих частин і силових елементів гвинтових компресорів підземного розташування.

  6. Розроблено комплекс вимог до схем і параметрів при конструювання вибухопожежо- й екологічно безпечних систем з метою захисту підземних мобільних компресорних установок при використанні їх в особливо небезпечних умовах.

  7. На основі проведених досліджень теплових режимів гвинтових компресорів із уприскуванням негорючої рідини в порожнину стиснення та компресорів «сухого стиснення» розроблені повний блок компресора «сухого тиску», регулятор теплового режиму, система забирання повітря та двоступенева система його очищення.

  8. Розроблені наукові основи створення підземних мобільних техногенно- і екологічно безпечних компресорних установок для одержання газоподібного азоту та запропоновані принципово нові технології його вироблення і використання при проведенні гірничих робіт в очисних та підготовчих виробках шахт.

  9. Виконано комплекс наукових и експериментальних робіт із визначення оптимальних параметрів підземних мобільних гвинтових компресорних установок і розробки параметричного ряду установок УКГШ.

  10. Вперше в Україні та країнах СНД розроблена та впроваджена мобільна підіймальна установка для проведення аварійно-рятувальних та ремонтно-відновлювальних робіт у вертикальних стовбурах глибоких шахт.

  11. Оцінена ефективність використання електричної енергії на вугільних підприємствах та показано зниження її питомих витрат за рахунок удосконалення діючих систем вироблення і транспортування пневматичної енергії.


Практична значимість роботи полягає у наступному:

  1. Об’єктивна оцінка вугільної ресурсної бази, сучасного стану шахтного фонду, діючого стаціонарного устаткування вугільних шахт України дала можливість зробити висновок, що традиційна техніка і технологія у визначених гірничо-геологічних умовах сьогодні вичерпали свої можливості у справі підвищення показників ефективності вуглевидобутку і потребують принципових нових напрямів для їхнього вдосконалення.

  2. Запропонована методологія визначення раціонального обсягу виробництва вугільної продукції в умовах фактичних граничних витрат і доходів з урахуванням інтенсивності використання фіксованих потужностей підприємства для максимізації прибутку або мінімізації збитків.

  3. Комплексний підхід до вирішення проблем ведення гірничих робіт в умовах глибоких шахт, розробка ефективних технологій і застосування спеціальних мобільних функціонально пов’язаних систем надали змогу:

    • забезпечити ефективну роботу очисних і підготовчих вибоїв, насамперед високо навантажених лав незалежно від рівня газоносності;

    • заощадити кошти на вироблення у підземних умовах шахт стисненого повітря, газоподібного азоту і проведення дегазаційних робіт, а також заміну малоефективних та енергоємних поверхневих компресорних станцій;

    • підвищити енергетичну ефективність роботи галузі за рахунок зниження питомих витрат із 105,2 кВт.год до 83.12 кВт.год на тонну вугілля;

    • забезпечити у разі виникнення аварії своєчасну евакуацію людей з підземних горизонтів шахт мобільними підйомними установками.

  4. Розроблено метод розрахунку терміну утворення небезпечної концентрації метану в очисному вибою з урахуванням відкритої й закритої поруватості вугілля, сорбційної метаноємності, швидкості посування очисного вибою, товщини пласта, витрат повітря, ефективного коефіцієнта дифузії метану з вугілля, перерізу привибійного простору, гранулометричного складу зруйнованого вугілля, коефіцієнта завантаження устаткування, швидкості руху ланцюга забійного конвеєра,

  5. Розроблені типові проекти підземних компресорних станцій з новітніми технологіями вироблення пневматичної енергії, призначених безпосередньо для розміщення в гірничих виробках шахт з метою наближення до місця розташування основних споживачів пневматичної енергії.

  6. Розроблені та впроваджені нові технології вироблення стисненого повітря і газоподібного азоту та подачі їх до місця проведення гірничих робіт з метою підвищення ефективності й безпеки діючого пневмоустаткування.

  7. Вперше у вітчизняній практиці по розробкам НДІ гірничої механіки імені М.М.Федорова разом із компанією „Hikmas”, а надалі з ВНДІ „Компресормаш” концерну „Укрросметал” (м. Суми) освоєно серійне виробництво і здійснено широке впровадження параметричного ряду підземних мобільних гвинтових компресорних установок типу УКГШ.

  8. Розроблені та впроваджені підземні мобільні компресорні установки підвищеної вибухо- та пожежобезпеки , в тому числі і для експлуатації в особливо небезпечних тупикових вибоях шахт.

  9. НДІ гірничої механіки імені М.М.Федорова науково обґрунтовані та розроблені мобільні компресорні установки з використанням негорючих робочих рідин замість нафтових олив і компресорної установки „сухого стиску”.

  10. Підвищення ефективності підземних пневмосистем завдяки зниженню протяжності пневматичних мереж від 40 до 70 %, використання підземних компресорних станцій потужністю 25 – 75 м3/хв. та підвищенню продуктивності, безпеки і зручності ведення робіт за рахунок наступних чинників:

- подачі до пневматичних установок стисненого повітря високої якості завдяки можливості його вироблення у безпосередній близькості біля місця проведення робіт;

- забезпечення раціонального використання газоподібного азоту у газоводяній суміші , яка подається в місце дії робочого інструменту гірничих машин та інертизації газоповітряного виїмкового простору;

- скорочення трудомісткого обслуговування мобільних компресорних станцій завдяки високій надійності та забезпеченню автоматизованими системами керування і контролю.


  1. Випущено машинобудівними заводами України понад 1400 підземних мобільних компресорних установок нового покоління на базі нових і модернізованих конструкцій різної потужності (від 6 м3/хв. до 15 м3/хв.), що забезпечують постачання вугільних шахт пневматичною енергією і газоподібним азотом.

  2. Вперше в країнах СНД створена та впроваджена мобільна підіймальна установка АСППУ-6,3, яка забезпечує можливість проведення аварійно-рятувальних та ремонтно-відновлювальних робіт у шахтних стовбурах глибиною до 1400 м.

За 2010 рік в плані розвитку роботи були розроблені, запатентовані і апробовані:

  • «Спосіб визначення тиску й металоносності вугільного пласта» (патент України № 9740, 25.02.2010), проведені позитивні приймальні випробування способу в умовах пласта h6 «Смоляніновський» на шахті ім. О.О. Скочинського;

  • «Шахтная компрессорная установка повышенной пожароопасности» (патент Російської Федерації №99330 от 20.11.2011 р.);

  • «Спосіб аварійного захисту шахтної компресорної установки» (патент України №48797, 12.04.2010 р.);

  • «Комплексна система захисту шахтної компресорної установки» (патент України №52386, 25.08.2010 р.);

  • розроблено, випробувано та рекомендовано до серійного виробництва шахтну пересувну компресорну установку УКВШ-7,5/7Т для тупикових гірничих виробок;

  • розроблена «Галузева комплексна програма підвищення ефективності та безпеці виробничих процесів і впровадження енергозберігаючих технологій на шахтах Мінвуглепрому України», яка була розглянута на засіданні науково-технічної ради та затверджена Мінвуглепромом України;

  • експозиція роботи на 11-й Міжнародній спеціалізованій виставці вугледобувних і перероблювальних технологій і устаткування «Уголь/Майнінг;

  • презентація роботи на міжнародній науково-технічній конференції «Створення і використовування сучасного енергоефективного компресорного устаткування в гірничорудній і інших галузях промисловості» (м. Суми);

  • презентація роботи на міжнародній конференції «Сучасні технології і устаткування для видобутку вугілля підземним способом»

(м. Донецьк);

  • презентація роботи на VI міжнародній науково-практичній конференції «Метан вугільних родовищ України»

(м. Дніпропетровськ)

В цілому, результати впровадження розробок авторів дозволили досягти сумарного економічного ефекту біля 1300 млн. грн. Крім того, безперебійне постачання пневматичною енергією шахт України дало економію порядку 800 млн. грн., які необхідно було б потратити на заміну більш ніж 60% компресорного парку поверхневих компресорних станцій (понад 250 поршневих і 200 турбокомпресорів).


___________ О.С. Бешта ___________ А.М. Коваль

___________ А.Р. Вовченко ___________ В.В. Лобода



___________ В.Г. Гріньов ___________ П.С. Пашковський

___________ В.Б. Грядущий ___________ В.І. Самуся

___________ Д.М. Житльонок ___________ Г.П. Старіков


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка