Реферат на тему "Глобальні проблеми людства"



Скачати 113.22 Kb.
Дата конвертації17.03.2016
Розмір113.22 Kb.

Реферат

на тему “Глобальні проблеми людства”

GdzUkr.At.Ua

(GdzUkr)


Зміст:

Введення


1. Глобальні проблеми людства

Висновок


Список використаної літератури

Введення


У середині XX в. в результаті зростаючої зв'язку науки з технікою відбулася подія, рівне за масштабом наукової революції XVII в., що отримало назву науково-технічної революції (НТР) і знаменувала новий етап у розвитку наукового знання. НТР характеризується, по-перше, зрощенням науки з технікою в єдину систему, в результаті чого наука стала безпосередньою продуктивною силою, а по-друге, небувалими успіхами в справі підкорення природи і самої людини як частини в природи. Наступну за цим науково-технічний прогрес вирішував проблеми виробництва та споживання, але, вирішуючи проблеми сучасного виробництва, неможливо ігнорувати проблеми сучасного світу.

Зі зміною функцій науки в соціальному житті особливо гостро виникає проблема наукового пізнання, його можливостей і меж. Вся справа в тому, що саме розвиток техногенної цивілізації підійшло до критичних рубежів, які позначили межі цього типу цивілізаційного росту. Це виявилося в другій половині XX в. у зв'язку з виникненням глобальних криз і глобальних проблем.

1. Глобальні проблеми людства

На думку вчених, сучасна науково-технічна революція має позитивні і негативні наслідки. Саме негативні наслідки і створюють так звані глобальні проблеми. Сама назва - науково-технічна революція - ввійшло в науковий обіг в середині XX ст. після створення атомної бомби. Застосування нової зброї масового знищення справило величезне враження на все населення планети. Стало ясно, що сталася справді революція в засобах життєвого дії людини на інших людей і на навколишнє природне середовище. Ніколи раніше не було такого, щоб людина була здатна знищити самого себе і майже все живе на Землі, тобто в глобальному масштабі. Поступово прийшло усвідомлення, що глобальні проблеми представляють собою неминучу сторону обороту НТР, і по мірі її розвитку вони будуть загострюватися.

Серед численних глобальних проблем, породжених техногенною цивілізацією і поставили під загрозу саме існування людства, можна виділити три головних. p> Перша з глобальних проблем - запобігання світової термоядерної війни. Це проблема виживання в умовах безперервного вдосконалення зброї масового знищення. У ядерне століття людство вперше за всю свою історію стало смертним, і цей сумний підсумок був "Побічним ефектом" науково-технічного прогресу, що відкриває всі нові можливості розвитку військової техніки. Комп'ютерне моделювання показало, що якщо у виниклому ядерному конфлікті буде використана тільки частина смертоносного потенціалу атомної і водневої зброї, то й тоді на Землі настане «ядерна зима» або «ядерна ніч». Тоді від сукупної дії радіації, вибухів, пожеж у повітря потрапить величезна кількість пилових частинок, які різко скоротять потрапляння сонячних променів на поверхню нашої планети і температуру повітря, що зробить неможливим існування людини і більшості видів життя на Землі. Кількість країн, що вже мають або можуть стати власниками ядерної зброї, неухильно зростає, і разом з тим зростає небезпека термоядерної війни. Мораторій на підземні ядерні випробування порушується то Китаєм, то Францією, то іншими членами «ядерного клубу». Люди Землі ще не перестали бути заручниками атомної міфології і ядерних маніяків. Далеко не всі ще усвідомили, відчули, що ядерна потуга не стільки м'язи, скільки ракова пухлина.

Зараз начебто зменшилася небезпека прямого військового зіткнення ядерних держав, але при цьому не зникла, а навіть збільшилася загроза сліпий технологічної випадковості - «чорнобильського варіанту». До речі, до цих пір не встановлені причини катастрофи на Прип'яті. Є чимало версій, але версії ще не істина. Будь-яка техніка, як свідчить історія, коли-небудь ламається. І абсолютної гармонії від повторення Чорнобиля ніхто не дає. Не можна забувати, що на планеті зараз працює понад 430 атомних електростанцій, їх кількість збільшується.

Другий, мабуть, найгострішою проблемою сучасності, стає наростання екологічної кризи в глобальних масштабах. Два аспекти людського існування як частини природи і як діяльного істоти, перетворює природу, приходять у конфліктне зіткнення. Під терміном «екологія» традиційно розуміється розділ біології, який вивчає взаємовідносини живих істот з навколишнім їх середовищем (у руслі розуміння екології, що йде від Геккеля). Другий варіант вживання терміна «екологія» частіше зустрічається в працях філософів, географів і представників інших професій, які цікавляться відповідної проблематикою. У цьому випадку мають на увазі якесь синтетичне науковий напрям або сукупність існуючих напрямків, які вивчають проблему взаємини людського суспільства із середовищем її проживання і званих найчастіше екологією людини, соціальної екологією, глобальної екологією і навіть сучасної екологією на відміну від традиційної екології. У даній роботі без спеціальної застереження терміни «екологія» і «екологічна проблема» будуть розумітися в самому широкому сенсі. Історія розпорядилася так, що земна природа, наша екологічна ніша відчуває стан наростаючої нестабільності. Ставлення «Людина - природа» за своєю значимістю починає перекривати наші економічні турботи, політичні клопоти і теоретичні словопренія.

Стара парадигма, начебто природа - нескінченний резервуар ресурсів для людської діяльності, виявилася невірною. Людина сформувався в рамках біосфери - особливої системи, що виникла в ході космічної еволюції. Вона являє собою не просто навколишнє середовище, яку можна розглядати як полі для перетворюючої діяльності людини, а виступає єдиним цілісним організмом, в який включено людство в якості специфічної підсистеми. Діяльність людини вносить постійні зміни в динаміку біосфери і на сучасному етапі розвитку техногенної цивілізації масштаби людської експансії в природу такі, що вони починають руйнувати біосферу як цілісну екосистему. Загрожуюча екологічна катастрофа вимагає вироблення принципово нових стратегій науково-технічного і соціального розвитку людства, стратегій діяльності, що забезпечує коеволюцію людини і природи.

Екологія повинна стати першою парадигмою політики, головною визначальною економічних зусиль, предметом першорядної уваги ідеологів та теоретиків. Є мудра індійське прислів'я, яка говорить: «Коли Ви вб'єте останнього звіра і отруїте останній струмок, тоді Ви зрозумієте, що грошима харчуватися не можна ».

На жаль, ця ідея ще не усвідомлена всерйоз політиками, не зрозуміла масовою свідомістю і не стала чітко позначеної завданням соціальної та особистої практики. Екологічний імператив, мабуть, ще не сформульований теоретиками так переконливо, щоб стати регулятивом реальної життєдіяльності.

У чому ж суть екологічної загрози? У тому, що зростаючий тиск антропогенних факторів на біосферу може призвести до повного розриву природних циклів відтворення біологічних ресурсів, самоочищення грунту, вод, атмосфери. Це породжує «колапс» - різке і стрімке погіршення екологічної обстановки, що може спричинити за собою швидкоплинну загибель населення планети.

Коли ж може наступити такий «колапс»? Встановлюють різні терміни - від двох-трьох десятків років до сторіччя. Але всі знаючі люди, які усвідомили жорсткість ситуації, згодні, що без прийняття повсюдно заходів глобального масштабу - він невідворотний.

Про прийдешні деструктивних процесах говорять вже досить давно. Наводилося і приводиться безліч зловісних фактів, цифр, оцінок. Не говорять, а вже кричать про зменшення кількості кілорода в атмосфері, наростанні «парникового ефекту», розповзанні озонових дір, невпинному забрудненні природних вод. Підраховано, що не менше 1 мільярда 200 мільйонів людей живуть, відчуваючи гострий брак питної води. Біологи фіксують, що щодня в результаті діяльності людини світ втрачає 150 видів тварин і рослин. Станіслав Лем вказав ще на одна сумна обставина: в XXI ст. вимруть практично всі дикі тварини. Інтенсивне сільське господарство виснажує грунту в 20-40 разів швидше, ніж вони можуть природно відновитися.

Екологічна криза наших днів - не тимчасове утруднення, не прикре перешкоду, яке можна легко відсунути. Це струс глибинних основ людського буття, ерозія та руйнування екологічної ніші нашого існування. Глобальна екологія як сукупність ідей і практичних актів щодо оптимізації відносини людства і Природи, по забезпеченню їх коеволюційного розвитку має стати Предметом осмислення і застосування, політиків і економістів, всіх «сильних світу цього».

Третя за рахунком (але не за значенням!) проблема - це проблема збереження людської особистості, людини як біосоціальної структури в умовах зростаючих і всебічних процесів відчуження. Третя загроза - це небезпека, що нависла над людською тілесністю. Під дамокловим мечем знаходиться не тільки «Зовнішня» природа, та екологічна ніша, в якій ми живемо, але і наша «Внутрішня» природа: наш організм, плоть, людська тілесність. Цю глобальну проблему іноді позначають як сучасний антропологічний криза. Людина, ускладнюючи свій світ, все частіше викликає до життя такі сили, які він вже не контролює і які стають чужими його природі. Чим більше він перетворює світ, тим більшою мірою він породжує непередбачені соціальні фактори, які починають формувати структури, радикально змінюють людське життя і, очевидно, погіршують її. Ще в 60-ті роки філософ Г. Маркузе констатував у якості одного з наслідків сучасного техногенного розвитку поява "одновимірної людини" як продукту масової культури. Сучасна індустріальна культура дійсно створює широкі можливості для маніпуляцій свідомістю, при яких людина втрачає здатність раціонально осмислювати буття. При цьому і маніпульовані і самі маніпулятори стають заручниками масової культури, перетворюючись на персонажі гігантського лялькового театру, спектаклі якого розігрують з людиною їм же породжені фантоми. p> Прискорений розвиток техногенної цивілізації робить дуже складним проблему соціалізації та формування особистості. Постійно мінливий світ обриває багато коріння, традиції, змушуючи людини одночасно жити в різних традиціях, у різних культурах, пристосовуватися до різних, постійно поновлюємим обставинам. Зв'язки людини робляться спорадичними, вони, з одного боку, стягують всіх індивідів в єдине людство, а з іншого, ізолюють, атомізується людей.

Сучасна техніка дозволяє спілкуватися з людьми різних континентів. Можна по телефону поговорити з колегами з США, потім, включивши телевізор, дізнатися, що робиться далеко на півдні Африки, але при цьому не знати сусідів по сходовій клітці, живучи подовгу поруч з ними.

Проблема збереження особистості набуває в сучасному світі ще одне, абсолютно новий вимір. Вперше в історії людства виникає реальна небезпека руйнування тієї біогенетичної основи, яка є передумовою індивідуального буття людини і формування його як особистості, основи, з якої в процесі соціалізації з'єднуються різноманітні програми соціального поведінки і ціннісні орієнтації, що зберігаються і що виробляються в культурі.

Йдеться про загрозу існування людської тілесності, яка є результатом мільйонів років біоеволюціі і яку починає активно деформувати сучасний техногенний світ. Цей світ вимагає включення людини в усі зростаюче різноманіття соціальних структур, що пов'язане з гігантськими навантаженнями на психіку, стресами, що руйнують його здоров'я. Обвал інформації, стресові навантаження, канцерогени, засмічення навколишнього середовища, нагромадження шкідливих мутацій - все це проблеми сьогоднішньої дійсності, її повсякденні реалії.

Цивілізація значно продовжила термін людського життя, розвинула медицину, що дозволяє лікувати багато хвороб, але разом з тим вона усунула дію природного відбору, який на зорі становлення людства викреслював носіїв генетичних помилок з ланцюга змінюваних поколінь. З зростанням мутагенних факторів у сучасних умовах біологічного відтворення людини виникає небезпека різкого погіршення генофонду людства.

Вихід іноді бачать у перспективах генної інженерії. Але тут нас підстерігають нові небезпеки. Якщо дати можливість втручатися в генетичний код людини, змінювати його, то цей шлях веде не тільки до позитивних результатами лікування ряду спадкових хвороб, але й відкриває небезпечні перспективи перебудови самих основ людської тілесності. Виникає спокуса "Планомірного" генетичного вдосконалення природою створеного "Антропологічного матеріалу", пристосовуючи його до все нових соціальним навантаженням. Про це сьогодні пишуть уже не тільки у фантастичній літературі. Подібну перспективу всерйоз обговорюють біологи, філософи і футурологи. Безсумнівно, що досягнення науково-технічного прогресу дадуть у руки людства могутні засоби, що дозволяють впливати на глибинні генетичні структури, що управляють відтворенням людського тіла. Але отримавши в своє розпорядження подібні засоби, людство знайде щось рівнозначне атомної енергії за можливими наслідками. При сучасному рівні морального розвитку завжди знайдуться "експериментатори" і добровольці для експериментів, які можуть зробити гасло вдосконалення біологічної природи людини реаліями політичної боротьби і амбітних устремлінь. Перспективи генетичної перебудови людської тілесності сполучаються з не менш небезпечними перспективами маніпуляцій над психікою людини, шляхом впливу на його мозок. Сучасні дослідження мозку виявляють структури, впливу на які можуть породжувати галюцинації, викликати виразні картини минулого, які переживаються як справжні, змінювати емоційні стани людини і т.п. І вже з'явилися добровольці, які застосовують на практиці методику багатьох експериментів у цій галузі: вживлюють, наприклад, у мозок десятки електродів, які дозволяють слабким електричним роздратуванням викликати незвичайні психічні стани, усувати сонливість, одержувати відчуття бадьорості і т.п.

Частіші психічні навантаження, з якими все більше стикається людина в сучасному техногенному світі, викликають накопичення негативних емоцій і часто стимулюють застосування штучних засобів зняття напруги. У цих умовах виникають небезпеки поширення як традиційних (Транквілізатори, наркотики), так і нових засобів маніпуляції психікою. Взагалі втручання в людську тілесність і особливо спроби цілеспрямованого зміни сфери емоцій і генетичних підстав людини, навіть при самому жорсткому контролю і слабких змінах, можуть призвести до непередбачуваних наслідків. Не можна випускати з уваги, що людська культура глибинно пов'язана з людською тілесністю і первинним емоційним ладом, який нею продиктований. Припустимо, що відомому персонажеві з антиутопії Оруелла "1984" вдалося б реалізувати похмурий план генетичної зміни почуття статевої любові. Для людей, у яких зникла б ця сфера емоцій, вже не має сенсу ні Байрон, ні Шекспір, ні Пушкін, для них випадуть цілі пласти людської культури. Біологічні передумови - це не просто нейтральний фон соціального буття, це грунт, на якій виростала людська культура і поза якої неможливі були б стану людської духовності.

Все це - проблеми виживання людства, які породила техногенна цивілізація. Сучасні глобальні кризи ставлять під сумнів тип прогресу, реалізований у попередньому техногенному розвитку.

Мабуть, на рубежі двох тисячоліть за християнським літочисленням, людство має здійснити радикальний поворот до якихось нових форм цивілізаційного прогресу.

Не випадково строкаті концепції глобального розвитку підчас характеризуються як пошук «стратегії виживання». Мова вже пішла не про те як «Жити», а про те, як «вижити», і це не може не викликати глибокої заклопотаності у всіх мислячих людей.

Висновок

У висновку хотілося б відзначити наступні основні моменти:

1.По думку вчених, сучасна науково-технічна революція має позитивні і негативні наслідки, останні створюють так звані глобальні проблеми.

2.Среді численних глобальних проблем, породжених техногенною цивілізацією і поставили під загрозу саме існування людства, можна виділити три головних. 3. Перша - запобігання світової термоядерної війни. Це проблема виживання в умовах безперервного вдосконалення зброї масового знищення. 4. Друга - наростання екологічної кризи в глобальних масштабах. Стара парадигма, начебто природа - нескінченний резервуар ресурсів для людської діяльності, виявилася невірною. Екологічна криза наших днів - Не тимчасове утруднення, не прикре перешкоду, яке можна легко відсунути. Екологія повинна стати першою парадигмою політики, головною визначальною причиною економічних зусиль, предметом першорядної уваги ідеологів та теоретиків. 5.Третья - проблема збереження людської особистості, людини як биосоциальной структури в умовах зростаючих і всебічних процесів відчуження. Вперше в історії людства виникає реальна небезпека руйнування тієї біогенетичної основи, яка є передумовою індивідуального буття людини і формування її як особистості. 6. Ідея нескінченного прогресу в розвитку цивілізації наштовхнулася на реальні труднощі існування людини. Існують численні антисцієнтистської концепції, що покладають на науку і її технологічні застосування відповідальність за наростаючі глобальні проблеми. Крайній антисциентизм з його вимогами обмежити і навіть загальмувати науково-технічний прогрес, по суті, пропонує повернення до традиційних товариствам. Але на цих шляхах в сучасних умовах неможливо вирішити проблему забезпечення постійно зростаючого населення елементарними життєвими благами. 7. Вихід полягає не у відмові від науково-технічного розвитку, а в доданні йому гуманістичного виміру. 8. Узагальнення про глобальні проблеми людства та проблемі цінності науково-дослідного прогресу, і вірна методологія допомагають націлити пошуки на правильне відображення новітнього етапу історії, виявити особливості різних (і нерідко прямо протилежних) соціальних утворень, дати людині основні ціннісно-світоглядні орієнтації в нинішньому складному світі, прогнозувати його подальший розвиток.



Список використаної літератури

1.Філософія і методологія науки: Учеб.пособие для студентів вищих навчальних закладів/За ред. В.І. Купцова. - М.: Аспект Пресс, 1996. 2. Філософія (конспект лекцій). - М.: "Пріор-издат", 2005. 3. Філософія: підручник для вищих навчальних закладів. - Ростов н/Д.: вид-во В«ФеніксВ», 2000. 4. Горєлов А.А. Філософія в питаннях і відповідях. - М.: Ексмо, 2008. 5. Канке В.А. Основи філософії: Учеб.для студ.средн.спец. учеб.заведеній. - М.: Логос; Висш.шк., 2000. 6. В.С. Стьопін, В.Г. Горохів. Філософія науки і техніки. - Інтернет ресурси. 2008.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка