Реферат наукового видання „ Правова система України: історія, стан та перспективи



Скачати 123.91 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір123.91 Kb.
Реферат

наукового видання

Правова система України: історія, стан та перспективи”


„Правова система України: історія, стан та перспективи" у 5-ти томах є комплексним колективним монографічним дослідженням, метою якого є висвітлення історико-теоретичних та методологічних проблем формування та розвитку правової системи України, проблем удосконалення її конституційних засад, змісту цивільного, корпоративного, сімейного, житлового, трудового права, ґрунтовний аналіз актуальних питань розвитку господарського, аграрного, земельного, екологічного права України, визначення найбільш гострих проблем сучасної державної політики боротьби зі злочинністю.

Дане видання є унікальною фундаментальною науковою працею, яка підсумувала 18-річний період розвитку правової системи України, визначила перспективи й основні напрямки її подальшого розвитку. Порівняння з кращими вітчизняними й зарубіжними роботами дозволяє зробити висновок про те, що воно не має аналогів у вітчизняній правовій літературі за обсягами охопленої проблематики та глибини їх наукового опрацювання й відкриває новий етап у дослідженні вітчизняної правової системи. У підготовці цієї роботи взяло участь понад 100 провідних вітчизняних науковців, академіків та член-кореспондентів Академії правових наук України з різних наукових установ та навчальних закладів, які представляють усі галузі вітчизняного правознавства України.

Розглядаючи методологічні та історико-теоретичні проблеми формування та розвитку правової системи України особлива увага приділяється дослідженню її загальних проблем, а саме: методологічних проблем дослідження правової системи, процесу її становлення від «Руської правди» Ярослава Мудрого до сучасності, обґрунтування поняття правової системи, висвітлення її особливостей, структури та тенденцій розвитку.

Ретельно досліджуються такі актуальні питання, як виклики перед вітчизняною правовою наукою на межі ХХІ ст., методологічні підходи до дослідження правової реальності, проблеми сучасного праворозуміння, особливості права як соціального явища, методологічні проблеми формування понятійного апарату правової науки, соціально-природні права й обов’язки людини як складової загальнонаціональної правової системи, верховенство права як основоположний принцип правової і політичної систем України, демократичні передумови становлення та розвитку правової держави, проблеми визначення та реформування форми правління в Україні.

Окрема увага приділяється питанню права України, а саме: в період Київської Русі й часи феодальної роздробленості; під час перебування Українських земель в складі Польщі, Литви, Речі Посполитої та Російської імперії; за часів Гетьманщини; в період визвольних змагань 1917 – 1920 років; за радянських часів під час становлення та розвитку вищих представницьких органів України.

З теоретико-методологічної площини правова система розглядається як інтегративна категорія правової науки, висвітлюється проблема визначення права, роль правосвідомості в правовій системі України на етапі трансформації, правова культура як характеристика якісного стану правової системи, проблема права і демократії в умовах формування та розвитку національної правової системи, її соціальний вимір, місце правової системи України в сім’ї правових систем сучасності.



При дослідженні конституційних засад національної правової системи, Конституція України розглядається як основа становлення та розвитку даної системи, аналізуються проблеми регулювання адміністративно-правових і фінансово-правових відносин. Авторами охарактеризовано теоретико-методологічні аспекти реалізації конституційних положень, сформульовано пропозиції щодо запровадження комплексних заходів, які б сприяли утвердженню ідей конституціоналізму в сучасному українському суспільстві. Особлива увага акцентується на соціальній цінності Конституції України як базового документу, що відображає усталені політико-правові уявлення й цінності суспільства та слугує фундаментом усієї національної правової системи. Крім того, у виданні розкрито проблематику співвідношення між поняттями «конституційне реформування» і «стабільність конституційного ладу», «національне законодавство» і «загальновизнані принципи міжнародного права», досліджено вплив етнонаціональних чинників на зміст і спрямованість конституційно-правового регулювання, проблеми застосування міжнародних звичаєво-правових норм у внутрішньому правопорядку України та низка інших питань, що тривалий час у науковій літературі залишалися без належної уваги.

У аспекті механізму забезпечення прав і свобод людини й громадянина в Україні особлива увага приділена проблемам удосконалення правового статусу та підвищенню ефективності діяльності публічних інституцій, передовсім органів державної влади.

В роботі сформульовано загальні теоретично-правові підходи до вдосконалення конституційних основ інституту самоврядування в Україні. Дослідження цих проблем має не лише теоретичне, а й практичне значення для визначення стратегії розвитку місцевого самоврядування, вдосконалення муніципального законодавства, створення ефективних механізмів забезпечення прав і свобод людини й громадянина на місцевому рівні.

Не менш важливим є дослідження конституційних засад регламентації адміністративно-правових та фінансово-правових відносин. В умовах необхідності проведення в Україні системних реформ, пошуку ефективної моделі організації державного управління, створення реальних соціально-економічних передумов організації й функціонування режиму соціального партнерства актуальним є дослідження проблем правового регулювання державної служби, розробка рекомендацій щодо оптимізації структури державного управління, вдосконалення його кадрового потенціалу, більш чіткого визначення пріоритетів, напрямків модернізації управлінського механізму. Ґрунтовне висвітлення в даній роботі отримали проблеми реформування адміністративного права, функціонально-структурних аспектів діяльності Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, розробки наукових рекомендацій щодо організації дієвої системи боротьби з бюрократизацією державного апарату, забезпечення результативної та стабільної діяльності владних інституцій відповідно до їх завдань і компетенції на конституційних засадах.

З сучасних позицій у роботі розглядаються питання правової регламентації формування та руху фіскальних ресурсів держави, проблеми публічно-правового впливу на регулювання банківської діяльності, всебічно характеризується стан і перспективи розвитку законодавства в цій сфері. Досліджуються конституційні засади системи оподаткування, питання правового регулювання державного боргу в Україні. Поглиблений розгляд цих проблем пов’язується не лише з дослідженням базових фінансово-правових категорій, визначенням теоретично-правових питань щодо системи оподаткування, з’ясуванням природи правового механізму податку, а й з розробленням рекомендацій, здатних оптимізувати існуюче правове регулювання фінансово-бюджетних відносин.

Важливою складовою дослідження правової системи України є всебічний та ґрунтовний аналіз проблем цивільного права. У монографії провідні цивілісти України розкривають найбільш актуальні проблеми сучасного приватного (цивільного) права, які є невід’ємної складової національної правової системи.

Масштаби реформування цивільного права виявилися настільки значними за своїм обсягом і змістом, що без будь-яких перебільшень можна говорити про фактичне створення нового правового масиву приватного права в Україні, стрижнем і серцевиною якого є право цивільне. Підготовка нового Цивільного кодексу України, що розпочалася в 1992 р., сприяла активному розвитку цивілістичної доктрини, в центрі уваги якої опинилася людина в усьому „розмаїтті” її зв’язків із суспільством: людина – особистість, людина – творець, людина – власник.

Група науковців – розробників проекту Цивільного кодексу України, які представили фактично всі наукові школи сучасної української цивілістики, відтворили в проекті ЦК України бачення нового цивільного права, засади якого забезпечують розвиток ринкових відносин у економіці, формування вільної особистості, активізацію цивільного обороту, відтворюють найкращі риси сучасного європейського цивільного права, яке пронизане ідеями гармонізації й уніфікації.

У роботі детально аналізується вплив західної та східної традицій права на формування сучасного цивільного права України. Не залишаються поза увагою авторів монографії й інституційні засади цивільного права України, зокрема, нові підходи напрацьовані при дослідженні особливостей регулювання особистих немайнових прав, інтелектуальної власності, корпоративних відносин, принципів договірного права.

У правовій системі України окреме місце займають галузі аграрного, екологічного і господарського права. Їм присвячено окрему увагу авторів видання. Усі вони є комплексними галузями права й регулюють суспільні відносини у відповідних сферах людської діяльності. Ці галузі є більш „молодими” за класичні галузі права – цивільне, кримінальне, адміністративне тощо. Вони відрізняються від останніх більш складною внутрішньою структурою і меншою цілісністю.

Особливе місце в правовій системі України займає аграрне право, як галузь права України, яка містить у собі сукупність правових норм, що регламентують відносини з безпосереднього виробництва сільськогосподарської продукції, її переробці та реалізації з метою задоволення суспільних потреб у харчових продуктах та сировині для багатьох галузей національної промисловості.

Аналізуючи перспективи видозміни предмету аграрного права, аграрного законодавства України та аграрних правовідносин автори дослідження приходять до висновку, що розвиток усіх його складників призведе до визнання самостійності аграрного права, констатації його як самостійної, самодостатньої галузі права. У роботі доводиться, що утвердженню аграрного права як самостійної галузі права сприятиме прийняттю в майбутньому й Аграрного кодексу України, який виступатиме кодифікаційним актом, що унормовуватиме комплекс аграрних та тісно пов’язаних із ними відносин. Прийняття названого Кодексу якраз і буде свідчити, з одного боку, про закінчення сучасного етапу становлення аграрного права, а з іншого – ознаменує початок нового етапу сталого розвитку аграрного права й законодавства, етапу нового якісного наповнення їх змісту задля подальшого поступового розвитку.

З системою аграрного права тісно взаємодіє галузь земельного права. У виданні детально досліджується правовий режим землі як основного засобу виробництва в сільському господарстві та просторової бази для розселення людей і розміщення виробництва. Авторами здійснюється порівняння предмету земельного, екологічного та аграрного права, виявляються спільні риси та відмінності їх правового регулювання.

У монографії аналізуються позиції учасників теоретичної дискусії між фахівцями в галузі цивільного і господарського права щодо самостійного значення останнього, яка не вщухає протягом вже багатьох десятиліть. У роботі зазначається, що створення національного господарського законодавства є одним із найважливіших здобутків сучасної України. Головним завданням цього законодавства стало регулювання відносин суб’єктів господарювання різних форм власності. Із введенням в дію Господарського кодексу стали більш чіткими контури господарського законодавства як самостійної галузі українського законодавства.

На сучасному етапі розвитку вітчизняної правової системи актуальним питанням є забезпечення державою інноваційного розвитку економічних відносин. Максимізація інноваційного фактору стає вирішальною умовою подальшого розвитку сучасних економічних систем, а відтак, активізація науково-інноваційної діяльності є одним з визначальних факторів структурної перебудови та прискорення економічного зростання України. Саме тому в роботі детально аналізуються проблеми інноваційного розвитку правової системи України.

Акцент у монографії зроблено на дослідженні теоретичних засад формування аграрного, екологічного і господарського права як комплексних галузей, аналізі відповідного чинного законодавства та історичних передумов його формування, визначенні тенденцій подальшого розвитку аграрного, земельного, екологічного і господарського права, виробленні пропозицій і рекомендацій щодо системного вдосконалення відповідних галузей законодавства. Звернута також увага на актуальну проблему реалізації аграрного, земельного, екологічного і господарського законодавства. У цьому зв’язку запропоновані відповідні механізми й гарантії, спрямовані на підвищення ефективності дії законів і підзаконних актів у відповідних сферах суспільних відносин.

При дослідженні правової системи України окремо наголошується на важливості детального аналізу проблем обґрунтування напрямків сучасної політики боротьби зі злочинністю, правових та соціальних критеріїв її ефективності.

У першу чергу аналізуються питання, що стосуються загальної характеристики злочинності в Україні та системи запобігання їй і боротьби з нею. Визначається, зокрема, сучасне поняття та природа злочинності, основні тенденції сучасної злочинності в Україні, характеристика окремих видів злочинів (таких, як проти прав і свобод людини і громадянина, у сфері економіки, корупційні та інші службові, проти громадської безпеки (незаконний обіг зброї, тероризм), у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів тощо). Досліджуються також особливості окремих видів злочинності, таких як організована, неповнолітніх та рецидивна.

Окрема увага приділяється проблемам, що стосуються державної політики у сфері запобігання та боротьби зі злочинністю та формалізованого вираження цієї політики у відповідному законодавстві України. Зокрема, досліджуються кримінально-правові, кримінально-процесуальні, кримінологічні та кримінально-виконавчі аспекти державної політики на сучасному етапі. Досліджуються, з одного боку, теоретичні проблеми законодавчого втілення різних напрямків державної політики у сфері протидії злочинності в Україні, з іншого – аналізуються теоретичні проблеми кримінального, кримінально-процесуального, кримінально-виконавчого законодавства України, законодавства, що регламентує запобіжну діяльність суб’єктів боротьби зі злочинністю в Україні.

Важливими для правової системи України є питання щодо кримінологічного попередження злочинності в Україні. Насамперед, висвітлюються теоретичні та практичні аспекти системи загально-соціального запобігання злочинності в Україні, а вже потім досліджуються питання спеціально-кримінологічного та індивідуального запобігання злочинності в Україні, в тому числі: поняття і структура спеціально-кримінологічного запобігання злочинності; проблеми її об’єкту: визначення, характеристика, властивості і класифікація; суб’єкти спеціально-кримінологічного запобігання злочинності та їх головні напрями; організація й управління процесом запобігання злочинності; її методи; основні принципи та ресурсне забезпечення запобігання злочинності тощо.

Не менш актуальним видається розгляд кримінально-процесуальних питань боротьби зі злочинністю в Україні. Зокрема, досліджуються питання, що стосуються діяльності органів досудового розслідування щодо запобігання та боротьби зі злочинністю, виявлення та усунення причин й умов вчинення злочину, захисту майнових та особистих немайнових прав і законних інтересів потерпілих від злочину, забезпечення відшкодування завданої злочином шкоди тощо.

Питання кримінально-виконавчої служби та правового регулювання її діяльності у сфері боротьби зі злочинністю також детально досліджуються авторами видання. Так, значна увага приділена визначенню ролі й значення Державної кримінально-виконавчої служби України в процесі боротьби зі злочинністю, порядку визначення рівня безпеки установи виконання покарань Державною кримінально-виконавчою службою; проблемам виправлення засуджених до позбавлення волі та їх ресоціалізації тощо.

Окремий аспект дослідження складають питання системи управління та забезпечення діяльності правоохоронних органів і судів щодо запобігання та протидії злочинності в Україні, психологічних основ та наукового забезпечення діяльності суб’єктів по запобіганню та боротьбі зі злочинністю в Україні.

У монографії також розглядаються питання міжнародного співробітництва України з іноземними державами у сфері запобігання та боротьби зі злочинністю. У зв’язку з цим, зокрема, досліджуються питання про систему міжнародного співробітництва в запобіганні та боротьбі зі злочинністю, основні проблеми сучасного етапу розвитку міжнародного кримінального права, особливостей участі України в міжнародному співробітництві із запобігання та боротьби зі злочинністю тощо.

Наукова новизна видання зумовлюється тим, що вперше у вітчизняній науковій думці на рівні п’ятитомної колективної монографії, з урахуванням досягнень світової теоретико-правової думки, досліджується національна правова система України як сформована під впливом закономірностей розвитку суспільства сукупність усіх правових явищ, які знаходяться у стійких зв’язках між собою та з іншими соціальними явищами, детально аналізується особливості, проблеми та суперечності окремих галузей вітчизняного права, визначаються перспективи та основні напрямки подальшого розвитку правової системи України.

Теоретична та практична значимість монографічного дослідження полягає у використанні її в науково-дослідницькій діяльності для подальшого загальнотеоретичного опрацювання проблем розвитку правової системи України, а також у сфері правотворчості, зокрема сформульовані висновки та пропозиції, що використовуються для розробки проектів нормативно-правових актів. Так, О.В. Петришин брав участь у розробці проектів законів «Про державну службу», «Про нормативно-правові акти», «Про підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації», О.О. Погрібний – «Про селянське (фермерське) господарство», Земельного кодексу України, Ю.П. Битяк – «Про Конституційний Суд України», Кодексу адміністративного судочинства України, А.П. Закалюк – «Про кримінологічну експертизу проектів нормативно-правових актів», Н.С. Кузнєцова – «Про акціонерні товариства», Цивільного кодексу України, Л.К. Воронова – Податкового та Бюджетного кодексів, В.В. Комаров – «Про Вищу раду юстиції», про зміни до Господарського та Цивільного процесуального кодексів України, Ю.М. Грошевий – „Про судоустрій”, „Про статус слідчого”, „Про прокуратуру”, проекту Кримінально-процесуального кодексу України тощо.



Окрім зазначеного, результати монографічного дослідження знайшли своє практичне впровадження в багатьох експертних висновках, зауваженнях та пропозиціях, розроблених на замовлення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України, інших центральних та місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Претенденти на здобуття премії:
____________________/ Битяк Юрій Прокопович
____________________/ Воронова Лідія Костянтинівна
____________________/ Гетьман Анатолій Павлович
____________________/ Грошевий Юрій Михайлович
____________________/ Закалюк Анатолій Петрович
____________________/ Комаров В’ячеслав Васильович
____________________/ Кузнєцова Наталія Семенівна
____________________/ Оніщенко Наталія Миколаївна
____________________/ Петришин Олександр Віталійович
____________________/ Погрібний Олексій Олексійович





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка