Рідній Дніпропетровщині 80 років



Скачати 289.33 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір289.33 Kb.

Рідній Дніпропетровщині – 80 років

В цьому році 27 лютого прадавня козацька земля відзначатиме 80-річний ювілей утворення нашої прекрасної і неповторної Дніпропетровської області.

Ми з неприхованою гордістю говоримо про свою 80-річну історію: це були по-справжньому великі роки становлення, зміцнення, злету, важких воєнних випробувань, повоєнної відбудови, твердого поступу вперед і вже у наші дні – утвердження нової незалежної України. Традиційно вона була й залишається провідним регіоном своєї держави, а її економічний розвиток значною мірою визначає загальну ситуацію в країні. Здобутки Дніпропетровської області з багатьох показників кращі в Україні, нині тут успішно відроджується її історичне минуле, духовне й культурне життя.

Дніпропетровщина – перлина України. Вона має багату і славну історію, яка сягає у сиву давнину століть і тисячоліть.

Перші сліди пралюдини, знайдені тут, відносяться ще до епохи раннього кам’яного віку, вже понад 100 тисяч років тому наш край був заселений.

 Учені вважають, що саме на Подніпров’ї ще 6 тисяч років тому вперше були приручені коні. В курганах на території Новомосковського району знайдені чотириколісні вози, одні з найстаріших у Східній Європі. Знахідки археологів, серед них всесвітньо відомі золоті пектораль з Товстої Могили та гребінь з кургану Солоха, свідчать не тільки про високий рівень матеріальної культури племен, які населяли Придніпров’я, а й про їх високу духовну культуру.

 За часів Київської Русі Придніпров’я межувало з кочівниками і мало з ними активні торговельні контакти. Дніпром пролягав знаменитий торговельний шлях світового значення „Із варяг у греки”, Дніпром вели на Візантію свої дружини київські князі. 955 року на Монастирському острові зупинялась Велика Київська княгиня Ольга, а 972 року її син князь Святослав загинув на порогах у бою з печенігами.

 Дніпропетровщина відома також як край козацьких Січей – п’ять із них виявлено на території сучасного Нікопольського району. Велику роль відіграло козацтво у національно-визвольній війні українського народу проти Польщі. Наприкінці грудня 1647 року на острові Томаківка перебував Богдан Хмельницький, який на початку наступного року в Микитинській Січі був обраний гетьманом Війська Запорозького. А битва на Жовтих Водах зіграла вирішальну роль у війні.

 У 1774 р. частина Південної України, яка вже тоді знаходилась під контролем Росії, була поділена на дві губернії: Новоросійську та Азовську.

 Зі зміною кордонів та зростанням населення змінювався й адміністративний поділ краю. У 1783 р. дві губернії об’єднали й утворили на їх базі Катеринославське намісництво. У 1796-1802 рр. тут існувала Новоросійська губернія, яка простягалася від Дністра до Кубані, включаючи Кримський півострів та Передній Кавказ. Столицею губернії був Новоросійськ – таку назву кілька років мав Катеринослав (сучасний Дніпропетровськ).

 8 (20) жовтня 1802 р. російський імператор Олександр I видав указ про поділ Новоросійської губернії на Катеринославську, Миколаївську (потім Херсонську) і Таврійську. До складу нашої губернії увійшло 6 повітів: Катеринославський, Новомосковський, Павлоградський, Бахмутський, Маріупольський, Ростовський-на-Дону. У 1806-1817 рр. були утворені ще три повіти – Олександрівський, Верхньодніпровський та Слов’яносербський. З того часу адміністративний поділ краю залишався незмінним аж до 1917 р. Тільки у 1887 р. Ростовський повіт перейшов до складу області Війська Донського.

 Протягом першої половини XIX ст. губернія являла собою провінцію як в економічному, так і в культурному відношенні. Губернська столиця Катеринослав знаходилась довгі роки в запустінні. Лише у середині століття поступово стали наявні ознаки культурного і розвиненого міста – виникли бібліотека, театр, друкарня, музей, клуб, інтенсивно проходила забудова. Проте повітові міста мали сільський вигляд, не було бруківки, вуличного освітлення, водогонів.

 Всією губернією управляли цивільний губернатор та його канцелярія у складі кількох десятків чоловік. Військовий губернатор – один на три південні губернії – мав у своїй компетенції нагляд за громадським порядком.

 Губернія отримала свій герб (5 липня 1878 року), який повторював у загальних рисах герб Катеринослава 1811 р.: у блакитному полі вензель імператриці Катерини II з датою 1787 р. Вензель оточували дев’ять золотих зірок. Щит був увінчаний імператорською короною та оточений золотим дубовим листям, з’єднаним андріївською стрічкою.

 Великі зрушення в житті краю пов’язані з відкриттям наприкінці ХІХ століття значних родовищ корисних копалин – вугілля, залізної та марганцевої руд тощо. У цей же період виникла й швидко розвинулась промислова розробка корисних копалин Криворізького і Донецького басейнів. Протягом 1870-1880-х років економічне життя в губернії суттєво пожвавилося. Уздовж кордонів губернії були прокладені залізниці: Харківсько-Миколаївська та Курсько-Харківсько-Азовська. В центрі пролягла Лозово-Севастопольська (згодом Катерининська) залізниця. Завдяки збільшенню промислових підприємств, активізації економічного життя населення губернії швидко збільшилося й досягло 2112651 чоловік у 1897 р. Однак основним заняттям мешканців залишалося землеробство.

 У цей час Катеринославська губернія швидко перетворюється на центр промисловості Півдня Російської імперії. Введена в експлуатацію 1884 року Катерининська залізниця об’єднала Донецький кам’яновугільний та Криворізький гірничорудний басейни. 1887 року пуском першої домни Брянського заводу покладено початок металургійної промисловості.

 Після жовтневого перевороту 1917 р. та громадянської війни губернський устрій не відповідав більше вимогам нової влади. Протягом 1923-25 рр. поділ на губернії був поступово скасований. На території колишньої Катеринославської губернії утворилися 7 округів. 27 лютого 1932 р. внаслідок чергового адміністративно-територіального поділу на основі п’яти округів Катеринославської губернії була утворена Дніпропетровська область. У 1938-39 роках частина її території відійшла до новоутворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей. З тих пір межі області не змінювались.

 Перед Великою Вітчизняною війною у Дніпропетровській області налічувалося 7 міст обласного підпорядкування та 26 районів. На 1991 рік в області було вже 13 міст обласного підпорядкування та 20 районів. За останні десять років відновлено 2 райони – Петриківський та Юр’ївський. Сьогодні в області 22 адміністративних райони, 21 місто (у тому числі 13 обласного підпорядкування), 47 селищ міського типу і 1440 сільських населених пунктів.

 На Дніпропетровщині функціонують такі всесвітньо відомі гіганти, як "ЕВРАЗ - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського", якому більше 120років, "Дніпропетровський трубний завод", "Нижньодніпровський трубопрокатний завод". Яскравим прикладом сучасного машинобудування і гордістю Дніпропетровська і всієї України є ПО "Південний машинобудівний завод ім. Макарова" і конструкторського бюро "Південне". Висока технічне оснащення і кваліфікація інженерного і робочого персоналу дозволили розробити і виготовити тут екологічно чисті ракетоносії "Зеніт", могутні "Дніпро", різноманітні космічні апарати і іншу продукцію, яка не має аналогів в світовій практиці.

 Дніпропетровськ - місто дійсно унікальне, як по духовному наповненню, так і по архітектурі. Фахівці вважають, що саме тут склався своєрідний архітектурний стиль - так званий Катеринославський. Адже плануванням і архітектурою Дніпропетровськ не поступається кращим європейським містам.

Дніпропетровщині усього лише 80 років. Яка вона молода, а стільки побудовано, відкрито й досягнуто! Металургія, машинобудування, добуток вугілля, космос, чорноземи, Дніпро й багато-багато іншого. Візитною карткою не лише Дніпропетровщини, але й усієї України, є центр народної творчості «Петриківка». Але найдорожче - це люди.

 З Дніпропетровщиною пов’язані імена багатьох видатних діячів науки, культури, мистецтва, громадських діячів. Золотими літерами вписав своє ім’я в історію краю Олександр Поль. Довгий час жив і працював видатний історик Дмитро Яворницький. Тут народилась всесвітньо відома письменниця-теософ Олена Блаватська. На берегах Дніпра побували Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Ілля Рєпін, Іван Карпенко-Карий. Оспівували наш край поет і фольклорист Іван Манжура та письменник Андріан Кащенко. З Дніпропетровщиною пов’язані також імена сучасних видатних українських письменників нашого краю Олеся Гончара і Павла Загребельного. Багато видатних вчених розвивали науку на теренах нашого краю – Ярослав Грдина, Іван Акинфієв, Лев Писаржевський, Олександр Чекмарьов, Олександр Терпигорєв, Антін Синявський.

Слава неповторного Придніпров’я завжди трималася й тримається на високій професійності його людей, невпинному творчому пошуку, надійному слові й найвищій відповідальності за подальшу долю свого краю. Дніпропетровщину звично називали й називають «кузнею кадрів» — до того ж, як управлінців, так і фахівців усіх галузей виробництва, науки, культури. І це дійсно так. Григорій Іванович Петровський, Михайло Кузьмич Янгель, Олександр Максимович Макаров, Василь Сергійович Будник, Лев Володимирович Писаржевський, Володимир Іванович Моссаковський, Дмитро Іванович Яворницький, Федір Павлович Решетников, Олесь Терентійович Гончар, Леонід Ілліч Брежнєв, Володимир Васильович Щербицький, Леонід Данилович Кучма, Євген Вікторович Качаловський, Віктор Григорович Бойко, десятки й сотні інших гідних імен широко відомі не тільки у нас, на Дніпропетровщині, але й далеко за її межами.

На сучасному етапі свого розвитку Дніпропетровська область повноправно посідає лідируючи позиції в економічному, науковому та культурному житті нашої країни. Займаючи 5,3 % території України та складаючи 7,4 % її населення Дніпропетровщина виробляє 100 % марганцевої руди та 81,9 % залізної руди, 75,4 % труб та 57 % феросплавів. Науково-технічні роботи в області виконують 15 наукових установ академічного профілю, 71 – галузевого профілю, 12 вищих навчальних закладів та 5 установ заводського профілю. За кількістю вищих навчальних закладів область посідає одне із перших місць в Україні. Мережа ВНЗ представлена 62 закладами І-ІІ рівнів акредитації та 22 закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації в яких навчається 157,7 тисяч студентів.

Ленінський район достойно відзначає 80-річний ювілей Дніпропетровщини. За підтримки Президента України Віктора Федоровича Януковича й губернатора Дніпропетровської області Олександра Юрійовича Вілкула, в рамках виконання Народної програми 2010-2015 "Будуємо нову Дніпропетровщину разом із Президентом В.Ф.Януковичем"  в Ленінському районі розпочато будівництво об’єктів, які відіграють важливу роль не лише у розвитку інфраструктури району, а і Дніпропетровщини та України в цілому:

   -   комплексу «Сухий космодром» на ПАТ «Дніпроважмаш»    - першого за роки незалежності  України об'єкта, який буде забезпечувати роботу підприємств космічної галузі. Жителям Ленінського району  й  працівникам  ПАТ «Дніпроважмаш»   випала велика честь  – у їхню присутність  губерТема: Наша Дніпропетровщина.

Як ви бачите, дуже багато цікавого ми з вами сьогодні почуємо,тож почнемо:

1.                Географічне місцезнаходження.

Дніпропетровська область знаходиться у південно-східній частині України, в басейні середньої і нижньої течії Дніпра. На сході вона межує з Донецькою, на півдні - із Запорізькою і Херсонською, на заході - з Миколаївською та Кіровоградською, на півночі - з Полтавською та Харківською областями України. Територія області - 31,9 тис. км, що складає 5,3% території країни.

2.                Адміністративний поділ. Населення.

Адміністративний центр області - місто Дніпропетровськ розташоване по обох берегах Дніпра та його притоки Самари. Область поділяється на 22 адміністративні райони. Вона включає в себе 13 міст , 48 селищ міського типу, 1441 сільських населених пунктів. За станом на 01.01.1998 року чисельність населення області - 3 млн. 775,4 тис. чоловік, що становить 7,5% населення України. На території області проживають представники понад 30 3. Сторінки історії.

Дніпропетровщина - перлина України. Вона має багату і славну історію, яка сягає у сиву давнину століть і тисячоліть. Перші сліди пралюдини, знайдені тут, відносяться ще до епохи раннього кам`яного віку, вже понад 100 тисяч років тому регіон був заселений. Вчені вважають, що саме на Подніпров`ї ще 6 тисяч років тому вперше були приручені коні. В курганах на території Новомосковського району знайдені чотириколісні вози, одні з найстаріших у Східній Європі. Знахідки археологів, серед них всесвітньовідомі золоті пектораль з Товстої Могили та гребінь з кургану Солоха, свідчать не тільки про високий рівень матеріальної культури племен, населявших Придніпров`я, а й про їх високу духовну культуру.

За часів Київської Русі Придніпров`я межувало з кочівниками і мало з ними активні торговельні контакти. Дніпром пролягав знаменитий торговельний шлях світового значення “Із варяг у греки”. Дніпром вели на Візантію свої дружини київські князі. 955 року на Монастирському острові зупинялась Велика Київська княгиня Ольга, а 972 року її син князь Святослав загинув на порогах у бою з печенігами. Дніпропетровщина відома також як край козацьких Січей - п`ять із них виявлено на території сучасного Нікопольського району. Велику роль відіграло козацтво у національно-визвольній війні українського народу проти Польщі. Наприкінці грудня 1647 року на острові Томаківка перебував Богдан Хмельницький, який на початку наступного року в Микитинській Січі ( тепер тут розташоване м.Нікополь) був обраний гетьманом Війська Запорозького. А битва на Жовтих Водах зіграла вирішальну роль у війні.

 Великі зрушення в житті краю пов`язані з відкриттям наприкінці ХІХ століття значних родовищ корисних копалин - вугілля, залізної та марганцевої руд, тощо. В цей час Катеринославська губернія швидко перетворюється на центр промисловості Півдня Російської імперії. Введена в експлуатацію 1884 року Катерининська залізниця об`єднала Донецький кам`яновугільний та Криворізький гірничорудний басейни. 1887 року пуском першої домни Брянського заводу покладено початок металургійної промисловості. 27 лютого 1932 року на основі п`яти округів Катеринославської губернії була утворена Дніпропетровська область. У 1938-39 роках частина її території відійшла до новоутворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей. З тих пір географічні межі області не змінювались. З Дніпропетровщиною пов`язані імена багатьох видатних діячів науки, культури, мистецтва, громадських діячів. На берегах Дніпра побували Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Ілля Репін, Іван Карпенко-Карий. Тут народилась всесвітньовідома письменниця-теософ Олена Блаватська. Довгий час жив і працював видатний історик Дмитро Яворницький. Оспівували наш край поет і фольклорист Іван Манжура та письменник Андріан Кащенко. З Дніпропетровщиною також пов`язані імена сучасних видатних українських письменників Олеся Гончара і Павла Загребельного. Багато значних вчених розвивали науку на теренах нашого краю - Ярослав Грдина, Іван Акінфієв, Лев Писаржевский, Олександр Чекмарьов, Олександр Терпигорєв, Антін Синявський.

4.Природа. Клімат. Природні ресурси краю.

 Природа.

Область розташована у степовій зоні республіки. Ландшафт тут переважно рівнинний. На заході області простяглось значно почленоване Придніпровське узвишшя (висота до 209 м). У південно-східну частину її входять відроги Приазовського узвишшя (до 211 м). Центральна частина зайнята Придніпровською низиною, яка на півдні переходить в Причорноморську. З північного заходу на південний схід область перетинає ріка Дніпро, до басейну якої належать її притоки - Оріль, Самара із Вовчою, Мокра Сура, Базавлук, Інгулець із Саксаганню та інші. В області близько 1,5 тисячі водойм та ставків площею понад 26 тисяч гектарів. На півдні територія області омивається водами рукотворного Каховського моря. 3,5% території області займають ліси, головним чином по долинах річок Дніпра, Орелі, Самари і Вовчої. Найбільш значні лісові масиви - Самарський бір, що тягнеться уздовж берега Самари, та Дібровський ліс, розташований на південному сході Покровського району.

 клімат

Дніпропетровщина розташована в зоні помірних широт. Клімат області помірно-континентальний. В цілому він характеризується відносно прохолодною зимою і спекотним літом. Середня річна температура в межах +7 +9 градусов С. Найбільш холодний місяць - січень (-4 -6 градусов С), найтепліший - липень (+21 +230 С

 Природні ресурси рідного краю

За різноманітністю і значимістю природних ресурсів Дніпропетровська область є однією з найбагатших в Україні.

Майже на всій території області переважають родючі чорноземні грунти. Розгалуджена система водопостачання дозволяє вести інтенсивне сільське господарство. Славиться Дніпропетровщина своїми надрами. В її підземних коморах значні запаси залізної і марганцевої руд, кам`яного та бурого вугілля, є нафта, природний газ, рідкісні та кольорові метали. Потужною товщею вздовж річки Інгульця більше як на 100 км залягають залізні руди Криворізького басейну. Останніми роками на території області виявлено промислові запаси золота.



5.Економіка області.

Дніпропетровська область є однією з найбільш економічно розвинених в Україні. Господарський комплекс краю - індустріально-аграрний. Провідною галуззю є промисловість, в якій працює близько 28% населення, зайнятого у всіх сферах економічної діяльності.

За межі області вивозять значну частину залізорудного та марганцевого концентрату, чавуну, прокату, металургійного і гірничого устаткування, сільськогосподарських машин.

Найбільш значні підприємства чорної металургії області - ВО “Кривбасруда”, металургійні комбінати повного циклу “Криворіжсталь”, Дніпровський металургійний комбінат у Дніпродзержинську і Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського.

Поруч із чорною металургією найважливіша галузь спеціалізації області - машинобудування. Його основою є важке, хімічне, сільськогосподарське, будівельно-дорожне, електротехнічне машинобудування, а також верстатобудування.

Легка промисловість представлена в області Криворізькою вовнопрядильною, Нікопольською нитковою, Марганецькою стрічкоткацькою фабриками, Жовтоводською фабрикою штучного хутра, ВО “Славутич”, фірмою “Мрія”, виробничо-експериментальним об`єднанням “Дніпрянка” у Дніпропетровську, Дніпропетровським взуттєвим об`єднанням тощо.

У сільському господарстві області відбуваються важливі економічні та соціальні перетворення.

У нових умовах сформувався агропромисловий комплекс (АПК). Основою АПК є сільське господарство. Родючі землі області дозволяють вирощувати великі врожаї зернових культур в усіх районах Дніпропетровщини. Великі площі зайнято під пшеницю, жито, кукурудзу. Вирощують також ячмінь, овес, просо, сорго, горох, гречку. Менше посівних площ відведено під технічні культури - цукровий буряк, соняшник, льон, коноплю, їх вирощують переважно у центральній та північній зонах Дніпропетровщини. Вирощують в області картоплю, овочі, але через трудомісткість цих культур врожаї невисокі.

Розвиваються в області також садівництво, баштанництво, ягідництво.

 З тваринницьких галузей поширені розведення м`ясної та молочної великої рогатої худоби, свинарство, вівчарство, птахівництво. Крім того є невеликі галузі: кролівництво, конярство, ставкове рибальство, шовківництво. В останні роки розвивається фермерство.



6.Транспорт.

Високий рівень концентрації виробництва, щільна заселеність території обумовили розвиток транспортної системи області. Її транспортна мережа - невід`ємна частка усієї мережі України. Головним видом транспорту є залізничний. За насиченністю залізницями Дніпропетровщина посідає одне з перших місць в державі.

 Головна водна магістраль області - Дніпро. Водним транспортом перевозяться головним чином вантажі: вугілля, руди, будівельні матеріали, чорні метали.

Авіаційний транспорт обслуговує головним чином пасажирські перевезення. Дніпропетровський та Криворізький міжнародні аеропорти забезпечують повітряні зв`язки з найбільшими містами України, близького та далекого зарубіжжя.

Міський транспорт. У Дніпропетровську та найбільших містах області розгалуджена мережа пасажирського авто- та електротранспорту. 29 грудня 1995 року у Дніпропетровську пущена перша лінія метрополітену. Дніпропетровська область відіграє провідну роль у зовнішньоекономічних зв`язках і посідає перше місце серед областей України. Підприємства і організації області експортують свою продукцію в 79 країн практично усіх континентів.

7.Зовнішньо- економічні зв’язки.

На світовому ринку на сьогоднішній день із зарубіжними партнерами співробітничають близько півтори тисячі підприємств і організацій області.

Найміцніші зв`язки з країнами СНД, але стабільно розвиваються відносини з країнами Європи, Азії, Америки, де помітно зріс інтерес до експортно-імпортних операцій з Дніпропетровщиною. Дніпропетровщина вивозить на світовий ринок чорні метали, залізну і марганцеву руди, шини, лаки, фарби. Ввозить - вугілля, кокс, природний газ, каучук, продукцію машинобудівництва, товари народного споживання.

8. Розвиток охорони та здоров’я.

За рівнем забезпеченості медичними закладами та медичним персоналом Дніпропетровська область перевищує середньореспубліканський рівень.

Останнім часом спостерігається концентрація лікарняних закладів - зменшується кількість невеликих лікарень при одночасному розвитку великих спеціалізованих клінік, укомплектованих висококвалифікованими кадрами і обладнаних сучасним устаткуванням.

 Діє мережа санаторіїв, пансіонатів лікувального профілю, будинків відпочинку, дитячих літніх таборів, які переважно містяться на берегах Дніпра, Орелі, Самари. Найбільшим курортом області є район озера Солоний Лиман, вода і грязі якого використовуються з лікувальною метою.

 9. Розвиток науки і освіти.

Дніпропетровськ - основний центр науки та вищої освіти в області. Тут знаходяться 13 із 17 вищих навчальних закладів Дніпропетровщини.

 Вузи готують фахівців фактично з усіх спеціальностей, в них навчається понад 90 тисяч студентів.

Область володіє високим науковим потенціалом, тут розташовані 2 інститути Національної Академії наук України.



10. Культурне життя.

Область має високий культурний рівень. Нині в області сім державних театрів, Будинок органної та камерної музики.

Помітним явищем культурного життя став Дніпропетровський театр одного актора “Крик” (керівник і виконавець - М.Мельник).

В області близько 90 народних і зразкових колективіва художньої самодіяльності. Користуються успіхом дитячі колективи.

У Дніпропетровську працює одна з найстаріших бібліотек України - обласна наукова з фондом понад 2,7 млн. примірників літератури.

 В області 8 державних, 40 народних, 135 громадських музеїв.

 Петриківка - всесвітньовідомий центр традиційного народного розпису. Виставки робіт петриківських майстрів постійно експонуються не тільки в межах області, а й по всій Україні і за кордоном. В області постійно відбуваються музичні, театральні та інші фестивалі всеукраїнського та міжнародного рівня.

У травні 1999 року у Дніпропетровську проходив фестиваль “Червона рута”. У Дніпропетровську працює обласний дитячо-юнацький кіноцентр “Веснянка”, широко відомий в Україні за її межами.



11. Спортивне життя.

Область має давні спортивні традиції. Неодноразово представники Дніпропетровщини виступали на республіканських, загальносоюзних (СРСР) та світових спортивних змаганнях, Олімпіадах, Олімпійських іграх.

12.Екологічні проблеми області

На Дніпропетровщині високий рівень урбанізації та індустріалізації, внаслідок чого виник цілий комплекс екологічних проблем.

В області діє ціла низка установ та організацій екологічного профілю, які на основі наукових розробок створюють програми захисту довкілля, шукають шляхи оптимізації та раціонального природокористування. На території області є природоохоронні об`єкти - Дніпровсько-Орільський заповідник, ландшафтні, гідрологічні, лісові, орнітологічні заказники, створено значні рекреаційні зони.

III.            Підсумок бесіди:

-         Отже, з якими областями межує Дніпропетровська?

-         Як раніше називалась наша область?

-         Хто з видатних людей побував свого часу на її території?

-         Який клімат характерний для Дніпропетровщини?

-         Якою промисловістю славиться область?

-         Чому у нашій області розвинена транспортна система і яка саме?

-         Що ви можете пригадати про розвиток сфери охорони здоров’я?

-         Чому Дніпропетровщину називають освітнім центром України?

-         Що ви розкажете про культурне життя області?

-         Які проблеми є в нашій області?

натор області  Олександр Юрійович Вілкул  заклав у фундамент зазначеного комплексу капсулу з посланням майбутнім поколінням ракето- будівників;

- правобережного з’їзду з Кайдацького мосту, який є складовою об’їзної дороги обласного центру. На цьогорічні будівельні роботи зазначеної дороги з державного бюджету Постановою Уряду передбачено виділення коштів у сумі 100 млн грн. Згідно з проектом буде побудовано більше 5,182 км сучасної дороги, зних - 1,069 кмстановитиме естакада через промислову зону міста – завод імені Петровського та Дніпропетровський трубний.Дорога відповідатиме найвищим європейським стандартам. Вона з'єднає Кайдацький міст, по якому йде транзитний транспорт, з вулицею Київською, яка виведе транспортний потік за межі міста в Київському та Криворізькому напрямках

24 лютого урочисто відкрито спортивно-оздоровчий льодовий комплекс «Льодова арена» на ж/м Червоний Камінь- сучасний спортивний об’єкт на 450 місць з хокейним полем площею в 188 кв.м, спорудженим з урахуванням усіх потреб хокейної індустрії та фігурного катання. Робота  такого комплексу  надаламожливість залучити до данихвидівспорту нових його шанувальників, забезпечити сучасною тренувальною базою якспортсменів – початківців, так і професійних спортсменів.

Славну історію краю гідно продовжують сучасники. Вшанований Дніпропетровський край працею ракетобудівників і хлібодарів, педагогів і лікарів. Славетний він науковцями і робітниками, ветеранами й молоддю. Потенціал області в усі часи служив на благо народу України. Так було! Так є! І так завжди буде! Його не можна виміряти тільки стабільно зростаючими обсягами валового продукту. Потенціал краю – це наші люди. Держава високо оцінила внесок громадян Дніпропетровщини у справу захисту і розвитку нашої країни. Тільки за роки Великої Вітчизняної війни 574 захисники нашої землі отримали звання Героя Радянського Союзу. Понад три з половиною тисячі наших земляків відзначено державними нагородами за роки незалежності, великій групі виробничників і науковців Дніпропетровщини вручені свідоцтва Лауреатів Державної премії в галузі науки і техніки”. Тут, на цій землі, наш родовід, наше домашнє вогнище, материнська пісня, батьківське поле, найбільші святині в людському житті. Тож бережімо і примножуймо кращі багатства своєї рідної землі.



http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcs3o2og0cmw5gtujdhhgvguer5lw350gu1lnewdflleau7rzc16ja

" 24 лютого - 80-річчя святкування Дніпропетровщини"

http://arli.klasna.com/uploads/org1501/news_1329076455_.jpg

Дніпропетровщина - перлина України. Вона має багату і славну історію, яка сягає у сиву давнину століть і тисячоліть. Перші сліди пралюдини, знайдені тут, відносяться ще до епохи раннього кам`яного віку, вже понад 100 тисяч років тому регіон був заселений.

Вчені вважають, що саме на Подніпров`ї ще 6 тисяч років тому вперше були приручені коні. В курганах на території Новомосковського району знайдені чотириколісні вози, одні з найстаріших у Східній Європі. Знахідки археологів, серед них всесвітньовідомі золоті пектораль з Товстої Могили та гребінь з кургану Солоха, свідчать не тільки про високий рівень матеріальної культури племен, населявших Придніпров`я, а й про їх високу духовну культуру.

За часів Київської Русі Придніпров`я межувало з кочівниками і мало з ними активні торговельні контакти. Дніпром пролягав знаменитий торговельний шлях світового значення “Із варяг у греки”. Дніпром вели на Візантію свої дружини київські князі. 955 року на Монастирському острові зупинялась Велика Київська княгиня Ольга, а 972 року її син князь Святослав загинув на порогах у бою з печенігами.



http://gdb.rferl.org/79d7d887-0102-47bf-a002-cf7e928177d8_mw800_s.jpg

Дніпропетровщина відома також як край козацьких Січей - п`ять із них виявлено на території сучасного Нікопольського району. Велику роль відіграло козацтво у національно-визвольній війні українського народу проти Польщі. Наприкінці грудня 1647 року на острові Томаківка перебував Богдан Хмельницький, який на початку наступного року в Микитинській Січі ( тепер тут розташоване м.Нікополь) був обраний гетьманом Війська Запорозького. А битва на Жовтих Водах зіграла вирішальну роль у війні.

Великі зрушення в житті краю пов`язані з відкриттям наприкінці ХІХ століття значних родовищ корисних копалин - вугілля, залізної та марганцевої руд, тощо. В цей час Катеринославська губернія швидко перетворюється на центр промисловості Півдня Російської імперії. Введена в експлуатацію 1884 року Катерининська залізниця об`єднала Донецький кам`яновугільний та Криворізький гірничорудний басейни. 1887 року пуском першої домни Брянського заводу покладено початок металургійної промисловості.

27 лютого 1932 року на основі п`яти округів Катеринославської губернії була утворена Дніпропетровська область. У 1938-39 роках частина її території відійшла до новоутворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей. З тих пір географічні межі області не змінювались.

З Дніпропетровщиною пов`язані імена багатьох видатних діячів науки, культури, мистецтва, громадських діячів. На берегах Дніпра побували Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Ілля Репін, Іван Карпенко-Карий. Тут народилась всесвітньовідома письменниця-теософ Олена Блаватська. Довгий час жив і працював видатний історик Дмитро Яворницький. Оспівували наш край поет і фольклорист Іван Манжура та письменник Андріан Кащенко. З Дніпропетровщиною також пов`язані імена сучасних видатних українських письменників Олеся Гончара і Павла Загребельного. Багато значних вчених розвивали науку на теренах нашого краю - Ярослав Грдина, Іван Акінфієв, Лев Писаржевский, Олександр Чекмарьов, Олександр Терпигорєв, Антін Синявський.

http://www.mnenie.dp.ua/e107_images/newspost_images/oblast.jpg

Історія

Дніпропетровщина має багату і славну історію, яка сягає у сиву давнину століть і тисячоліть. Перші сліди пралюдини, знайдені тут, відносяться ще до епохи раннього кам’яного віку, вже 150 тисяч років тому давні люди почали заселяти береги Дніпра.

У VIII столітті до нашої ери у степові райони Дніпропетровщини прийшли скіфські племена і в цей час виникають перші залізодобувні рудні Криворіжжя.

В восьмому – дев’ятому століттях до нашої ери на території області знаходився центр держави – Великої Скіфії.

З тих часів в області було створено 9,5 тисяч курганів – місць захоронення древніх скіфів.

Знахідки археологів, серед них всесвітньовідомі золоті пектораль з Товстої Могили та гребінь з кургану Солоха, свідчать не тільки про високий рівень матеріальної культури племен, населявших Придніпров’я, а й про їх високу духовну культуру.

За часів Київської Русі (IX-XII століття) Придніпров’я межувало з кочівниками і мало з ними активні торговельні контакти. Дніпром пролягав знаменитий торговельний шлях світового значення “Із варяг у греки”. Дніпром вели на Візантію свої дружини київські князі.

Яскравою сторінкою історії краю були часи козацтва та виникнення однієї з перших у світі демократичних республік – Запорізької Січі.

У 1783 році, згідно з указом Катерини II про ліквідацію Січі, територія області увійшла до складу Катеринославського намісництва.

Великі зрушення в житті краю пов’язані з відкриттям наприкінці ХІХ століття значних родовищ корисних копалин - вугілля, залізної та марганцевої руд, тощо. В цей час Катеринославська губернія швидко перетворюється на центр промисловості Півдня Російської імперії.

В ті часи Дніпропетровщину називали Новою Америкою – краєм промислової революції та індустріалізації, який приваблював до себе людей.

http://www.dp.uz.gov.ua/languages/ukr/images/users/mon_ost1.jpg

У жовтні 1802 року була створена Катеринославська губернія, до складу якої увійшла і територія сучасної Дніпропетровської області.

На початку 20 століття область посідала одне з перших місць в світі за рівнем концентрації промисловості.

У 1923-1925 роках у зв’язку з адміністративною реформою Катеринославська губернія була поділена на 7 округів, у тому числі Катеринославський, Павлоградський, Криворізький.

У 1926 році Катеринославський округ об’єднано з Павлоградським у Дніпропетровський.

27 лютого 1932 року на базі 5 округів була утворена Дніпропетровська область. Пізніше, в 1938 та 1939 роках, частина її території увійшла до складу новостворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей, і Дніпропетровська область набула сучасних кордонів.



 

 

Дніпропетровщина - красивий, неповторний, ніби Богом дарований людині регіон, якому випала нелегка і в той же час воістину щаслива доля стати одним із визначальних чинників і форпостів національного поступу, українського відродження, зайняти винятково важливе місце в житті України.
http://www.greenparty.ua/files/373/256/h_normal_3544588dca6362dbe853f3950b5edfc9
Територія області заселена з найдавніших часів, що підтверджується понад 7600 археологічними пам'ятниками. Кургани, поховання, стоянки і поселення різних часів, багатьох культур і народів, знайдені в усіх регіонах Дніпропетровщини, дають уявлення про яскраву і своєрідну історію краю. Скіфи, сармати, готи, гуни, угорці, авари, печеніги, половці, слов’янські племена залишили тут неповторні пам’ятки свого перебування.

Наш край є "колискою" українського козацтва - унікального явища світової історії XV-XVIII ст. Тут були розташовані 5 з 8 Запорозьких Січей. Християнська козацька республіка відіграла значну роль у прагненні українців до створення самостійної держави, була провідною силою у національно-визвольній боротьбі. Козацтво висунуло із своїх лав видатних полководців, серед яких: Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Пилип Орлик, Іван Мазепа, Петро Калнишевський.


Кінець XVІІІ-XІX ст. - це час інтенсивного заселення краю переселенцями різних національностей, господарського розвитку регіону, заснування нових населених пунктів, зокрема губернського центру - Катеринослава. У 1783 р. землі теперішньої області входили до складу Катеринославського намісництва, в 1802 р. була створена Катеринославська губернія. Цей період історії пов’язаний з іменами імператриці Катерини ІІ, Г. Потьомкіна, В. Черткова, М. Синельникова, Л. Глоби, Й. Гладкого, А. Фабра, Д. Мизка та інших діячів, які зробили вагомий внесок у розвиток регіону.
Бурхливий розквіт Придніпров’я припадає на кінець XIX - початок XX ст. Побудова залізничної колії, мосту через Дніпро сприяло наближенню донецького вугілля до криворізької залізної руди, появі металургійних заводів-гігантів, що докорінно змінило життя краю, перетворило його на один з могутніх промислових регіонів. За всім цим стояли такі видатні постаті, як: Г. Алексєєв, О. Поль, М. Алексєєнко, О. Горяїнов, М. Родзянко, О. Толстіков, А. Синявський, М. Корф, Д. Яворницький, О. Риндовська та інші.
У 1897 р. площа Катеринославської губернії складала 55704 кв. версти (59046,24 кв. км.); населення - 2113674 чол.

Перша світова війна, революційні події, зміни влади від Центральної Ради, УНР, Директорії до встановлення радянської влади буревієм пронеслись над краєм. В цьому вихорі змішались долі багатьох наших краян і тих, хто тут воював: Г. Петровського, І. Труби, П. Дибенка, Н. Махна та інших. Бурхливі і суперечливі події початку XX ст. нанесли економіці краю величезної шкоди. Негативні явища були ускладнені голодом та бандитизмом 1920-х років.


Нова економічна політика, грошова реформа, боротьба з неписьменністю, вільний розвиток різних національностей, інші соціально-політичні та економічні перетворення сприяли поступовому відродженню життя.
http://images.photoukraine.com/photos/130085.jpg
27 лютого 1932 р. Президією ЦВК СРСР спеціальною постановою затверджено рішення IV-ї позачергової сесії ВУЦВК УСРР від 9 лютого 1932 р. про створення на території України п’ятьох областей: Київської, Харківської, Вінницької, Одеської і Дніпропетровської. На той час до складу Дніпропетровської області входили деякі райони сучасних Донецької та Миколаївської областей і майже вся Запорізька область.
У 1932 р. територія Дніпропетровської області становила 73149,4 кв. км.; населення - 4032200 чол.
У 1932-1933 рр. під час Голодомору область була одна з найбільш постраждалих і мала найбільше людських втрат.

За 1930-1940 рр. був створений потужний індустріальний потенціал області: будуються нові гірничо-видобувні, металургійні та металообробні, хімічні та машинобудівні підприємства в обласному центрі, Нікополі, Кривому Розі, Новомосковську, реконструюються заводи Дніпропетровська та Дніпродзержинська.


У 1939-40 рр. майже всі сільськогосподарські колективи і підприємства області були представлені на Виставці досягнень сільського господарства СРСР, демонструючи високі врожаї, досягнення в галузі землеробства, тваринництва, використання техніки.
В цей час були організовані майже всі провідні вузи області, створена їх матеріально-технічна база: інститут інженерів транспорту, металургійний, хіміко-технологічний, архітектурно-будівельний інститути у Дніпропетровську, гірничорудний інститут у Кривому Розі.
В ті роки отримали визнання багато видатних уродженців Дніпропетровщини: академіки П. Ширшов і Л. Писаржевський, військові конструктори Ж. Котін та І. Гвай, художниця, родоначальниця петриківського живопису Т. Пата, народна артистка УРСР З. Хрукалова та ін.

Перші бої Великої Вітчизняної війни на території області розпочались 13 серпня 1941 р. Вже 25 серпня була окупована вся правобережна частина області і Дніпропетровськ, у кінці жовтня 1941 р. територія області була окупована повністю.


Окупаційний період тривав 2 роки і 6 місяців. За період окупації фашистами було страчено на території області 78118 мирних громадян, 37185 військовополонених, примусово вивезено до Німеччини 176303 особи.
Матеріальні збитки, нанесені народному господарству області, становили майже 29,5 млрд. крб.
В період окупації на території області діяли: підпільні обком, 7 міськкомів, 29 райкомів Комуністичної партії, 28 партизанських загонів та похідні групи ОУН.
За неповними даними ними було знищено понад 3,2 тис. ворожих солдат та офіцерів, пущено під укіс 22 залізничних ешелони, зруйновано 30 мостів, виведено з ладу й знищено майже 550 одиниць військової техніки.
Визволення області почалось 8 вересня 1943 р., 8-9 березня 1944 р. вся територія області було звільнена від окупантів.
За бойові дії під час форсування Дніпра та визволення області за проявлений героїзм та виняткову мужність 540 солдат та офіцерів нагороджені зіркою героя Радянського Союзу, десятки тисяч були нагороджені різними урядовими нагородами.
При обороні й визволенні області загинули і поховані у братських та індивідуальних могилах 135240 військових.
Під час Другої світової війни 200 наших краян стали Героями Радянського Союзу, 6 з них двічі; 33 - повними кавалерами ордена Слави, 2 - Героями Соціалістичної Праці, 3 - лауреатами Державної премії.
http://i.obozrevatel.ua/9/1227529/778472.jpg
У 1945-1950 рр. народне господарство області в основному було відбудовано. Металурги та машинобудівники Дніпропетровщини перевищили довоєнний рівень виробництва. Відбудова промисловості, транспорту супроводжувалась суттєвою реконструкцією й удосконаленням виробництва, заснуванням нових - оборонних галузей промисловості на базі Південного та Дніпровського машинобудівних заводів.
На кінець 1950 р. посівні площі перевищили рівень 1940 р. У 1951 р. кількість великої рогатої худоби збільшилась у порівнянні з довоєнним рівнем. Швидко зростало виробництво продуктів землеробства й тваринництва. На всю країну прославились Герой Соціалістичної праці Марко Озерний з Верхньодніпровського району, двічі Герой Соціалістичної Праці майстер-комбайнер Григорій Байда з Новомосковського району.
В області працював 171 лікувальний заклад, 1687 шкіл, 15 вузів і 35 технікумів; було відбудовано й прокладено 50 км трамвайних і тролейбусних ліній.

В продовж 1950-1960-х рр. на Дніпропетровщині споруджуються великі і потужні промислові підприємства. Особлива увага приділялась розвитку Криворізького залізорудного та Західно-Донбаського вугільного басейнів. Були споруджені понад 25 шахт і 6 кар’єрів, Дніпропетровський шинний завод, Дніпропетровський завод пресів, Придніпровська, Дніпродзержинська, Криворізька ГРЕС та багато інших промислових об’єктів. У ці роки характерною рисою промислового потенціалу області стає ракетно-космічна галузь. Технічні розробки КБ "Південне" та ВО "Південмаш" були базою для розвитку оборонної та космічної могутності всієї країни.


http://tripua.info/uploads/image/mist_zhovti-vody.jpg
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 лютого 1958 р. за успіхи у справі виробництва й заготівлі зерна, м’яса, молока, яєць та інших сільськогосподарських продуктів, Дніпропетровська область була нагороджена орденом Леніна. 2537 трудівників села були удостоєні орденів та медалей, 19 - присвоєне звання Героїв Соціалістичної Праці.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 листопада 1970 р. за великі досягнення у виконанні завдань п’ятирічного плану по розвитку народного господарства, й особливо галузей важкої індустрії, Дніпропетровська область нагороджена другим орденом Леніна. Протягом 1970-х рр. за значні досягнення в галузі розвитку важкої промисловості, будівництва, транспорту, впровадження науково-технічних досягнень були нагороджені: орденами Леніна - місто Кривий Ріг і ряд криворізьких підприємств, місто Дніпропетровськ і Придніпровська залізниця; орденами Трудового Червоного Прапора - місто Дніпродзержинськ, Дніпропетровський комбайновий завод, НДІ трубної промисловості; орденом Жовтневої Революції - Нижньодніпровський трубопрокатний завод та ін.

У 1980-х рр. стали до ладу 100 виробничих потужностей. Продукція промисловості області експортувалась у 56 країн світу.


Кожний четвертий карбованець капітальних вкладень направлявся на рішення соціальних проблем. Споруджувалися нові житлові масиви у Дніпропетровську й інших містах області. За проектування й будівництво дніпропетровського житлового масиву "Перемога" проектанти були удостоєні Державної премії СРСР. Місто Верхньодніпровськ було визнано кращим щодо архітектурного планування і робота архітекторів і будівників була відзначена Державною премією УСРС ім. Т.Г. Шевченка.
http://zorya-gazeta.dp.ua/materials/photo/20110906/20110906-16804407.jpg
В роки незалежної України завдяки співпраці двох гілок влади - обласної державної адміністрації і обласної ради, поступово долаючи труднощі перехідного періоду, набуває розвитку соціально-економічне і духовне життя регіону. Дніпропетровщина визнана діловим центром України. За цей час була введена в дію значна кількість важливих об'єктів промисловості, торгівлі, транспорту, серед яких Дніпропетровський метрополітен, Південний міст у Дніпропетровську, завод "Іста" з виробництва акумуляторних батарей, шпалерна фабрика "Дніпромайн" та ін.
Здійснивши конверсію виробництва ВО "Південмаш" та ДКБ "Південне" перетворились на базові підприємства аерокосмічної галузі України, що беруть участь у масштабних міжнародних проектах, зокрема "Морському старті".
За 15 років незалежності в Дніпропетровській області за сумлінну працю понад 3,5 тис. осіб відзначено державними нагородами, серед них: 12 Героїв України, 18 кавалерів ордена Князя Ярослава Мудрого, більше 70 жінок нагороджено орденами Княгині Ольги, 7 жінок носять почесне звання "Мати-Героїня".

Гімн Дніпропетровщині…

Там,  де  сріблом  дзвеніли  шаблі,  
Де  гриміли  козацькі  гармати,  -  
Я  вклонюся  священній  землі,
Тій  землі,  що  для  мене,  як  мати.
Пр  –  в:
Дніпропетровщина    моя,  -  
Широкий  степ,  Дніпрові  хвилі…
Мій  рідний  край,  що  серцю  милий,  -  
Дніпропетровщина  моя.
Дніпропетровщина  моя,  -  
Ракети  сталь,  і  колос  житній…
Козацький  дух,  яким  нам  жити,  -  
Дніпропетровщина  моя!

Рідний  край,  рідна  земле  моя,  -  


Твоя  слава  злетіла  за  хмари!  
Ми  –  навіки  єдина  сім’я:  
Хлібороби,  митці,  сталевари…
Пр  –  в.

Під  твоїм  величавим  крилом


Всіх  почесна  об’єднує  справа:
Будувати  майбутнє  разом,    
Щоб  могутньою  стала  держава!
Пр  –  в.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка