Рідну матусеньку зі святом вітаю



Скачати 101.26 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір101.26 Kb.
Тема: Рідну матусеньку зі святом вітаю
Позакласний захід з нагоди жіночого свята

Розділ програми: ціннісне ставлення до людей

Клас: 5 – 8

Форма виховної діяльності: конкурсно – розважальна програма

Мета:формування ціннісного ставлення до жінки, матері.

Завдання:

  • дати уявлення про образ жінки – матері як берегині сім’ї, дому;

  • розвивати моральні цінності відношення до родини;

  • сприяти формуванню поваги до прекрасної половини людства;

  • виховувати почуття доброти, любові, поваги.


Підготовка виховної діяльності

  1. Виготовлення декорацій та костюмів.

  2. Підбір та перегляд літератури.

  3. Розподіл ролей.

  4. Розучування пісень та віршів.

  5. Підбір музичного оформлення.


План проведення

  1. Вступне слово вчителя. Організація дітей.

  2. Інсценізації мініатюр за різними сюжетами.

  3. Виконання пісень

  4. Конкурсна програма

Хід заходу

Сьогодні тато рано встав,

Палити цигарок не став...

Він за сніданком не бурчав,

І пес на нього не гарчав.

Він не впустив котлету,

Не кутався в газету,

На стіл він кави не пролив,

І навіть чашку сам помив

Він мамі ніжно посміхавсь.

Що ж трапилось? Я здогадавсь,

Чому такий наш тато,

Бо це ж - жіноче свято!
Ведуча: То був звичайно жарт, а тепер перейдемо до серйозної розмови.

1. На щиру розмову зібрались ми з вами.

Розмову сьогодні присвятимо мамам,

А також бабусям, і сестрам, дівчатам.

Усіх вас з жіночим вітаємо святом.


2. На мамине свято земля оживає

І сонечко в небі так ясно сіяє

І небо таке голубе!
3. На мамине свято верба розцвітає

І пролісок в лісі матусю вітає!

І вас, наші рідні кохані матусі,

І вас , наші ніжні ласкаві бабусі,

Зі святом жіночим вітаємо ми!

4. Прийміть найщиріші вітання від нас.

Бажаєм вам радості, щастя й любові!

Бажаєм, щоб завжди були ви здорові!

Кохані матусі і рідні бабулі,

Хай довгі літа накує вам зозуля.

Зі святом вітаємо вас!!!


Пісня
Ведуча: А тепер подивіться у виконанні учнів невеличку п'єсу „Чи потрібне чоловіче свято?"

Сценка

(Мама витирає посуд, тато і син за столом їдять печиво)


Син - Тату, хочу запитати, поясни прошу мені,

Є чомусь жіноче свято, а для нас з тобою - ні!

Є, звичайно, для солдатів, вояків, фронтовиків,

А чому немає свята просто для чоловіків?


Тато - Як немає? Свят багато! От, Новий, наприклад, рік.

Навіть це веселе свято хто святкує? Чоловік!

День народження додай ще...
Син - Але ж він є і в жінок...

Скривдили мужчин, а за що?


Тато - Ну й тямущий у нас синок!
Мама - Хочеш свята? В чім розмова?

Буде свято. День назви!

Тільки вже обід святковий готуватимете ви.
Ведуча: Це була гумореска, а насправді, я впевнена, ви всі допомагаєте і мамам, і бабусям завжди і в усьому. Чи не так?
Про це нам розповість п'єса „Пиріг із сюрпризом"

Тато - Діти, скоро буде свято, залишилося два дні.

Доня - Треба маму здивувати!

Тато - Доручіть сюрприз мені! Я спечу пиріг святковий…

Син1 - Як тоді, на Новий рік?

Син2 - Торт у вигляді підкови?

Доня - Так тоді пекла пиріг наша мама...

Тато - Ну то й що? Батько вам тоді на що?

Ми спечем пиріг не гірший

Ще смачніший буде й більший!

Доня - А ти знаєш як робити?

Син1 - Треба тісто замісити…

Син2 - А що треба в тісто класти?

Ну, напевно, цукор, масло,



Син1 - Борошно, мабуть, згодиться

Доня - Так, потрібна ще й кориця,

Син2 - Яйця треба і ваніль

Тато - І, здається, соду й сіль…

Доня - Ще й ізюму треба трішки

Син1 - Не забудьте про горішки!

Тато - За роботу, дітлахи, ось вам чисті фартухи!
(На календарі - 8 Березня, діти несуть пиріг - це коробка з крупою,

прикрашена квітами із картону)
Доня - Мамо, ми тобі на свято торт спекли.

Це ми самі! Я, Сергій, Сашко і тато -

Це дарунок наш - тобі!

Мама - Ой, спасибі, мої любі,

Принеси, Сергійко, ніж.

Доню, дай велике блюдо.

Син1 - Мамо, ну давай же, ріж!

(Мама ріже торт)

Мама - Щось не ріжеться, не знаю,

Тут, здається, щось стирчить...


Тато - Це ж мій ключ, а я шукаю!

А він капосний мовчить.



Мама - Тут і ще якась „начинка".

Доня - О, та це ж мій олівець!

Син1 - Ну й роззява ти, Маринко!

Мама - Тут ще й синій гребінець!

Син1 - Може там іще щось є?

Мама - Є, ось маєш...

Син2 - Це моє! (Бере іграшку)

Мама - І, нарешті, папірець...

Син1 - Я пропав, це все, кінець!

Це, мабуть, щоденник мій…



Доня - Ну й роззява ти, Сергій!
(Всі стають навколо пирога і дивляться розгублено)
Син2 - Всі труди пропали наші!

Доня - Схожий наш пиріг на кашу!

Син1 - Мамо, вибач, ми хотіли піднести сюрприз тобі.

Мама - Це вдалось вам, мийте руки,

Вас чекає мій обід!



Пісня
Вчитель. Хто завжди нам допоможе?

Хто все вміє і все може?

Хто все зробить як годиться?

Хто ця мудра чарівниця?

В цілім світі найдобріша, найдорожча, наймиліша,

Лагідна і ніжна сама?



Всі - Ну звичайно - наша мама!
Вчитель. А тепер ми вам розкажем

Як ми щиро любим вас.

І які хороші, милі,

Гарні мамочки у нас.


1 - У моєї мами - руки золоті,

Очі карі, вії - довгі і густі.


2 - А моя матуся - схожа на веселку,

Бо така чудова і така весела.


3. - А моя - як ніжний лісовий дзвіночок,

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок.


4 - А моя матуся гарна, як калинка,

В неї - чорні брови, губки, як малинка.


5 - Моя мамочка привітна, гарна, ніжна, як весна,

І ласкава, і тендітна, ніби пролісок вона.


6 - Ваші мами гарні, -- з вами згоден я.

Та найкраща мама все ж таки - моя!


Всі - І моя красуня!

Ведуча: Ніде правди діти, мабуть, тут зібрались всі красуні світу!
7 - Кожен любить свою маму, бо вона найкраща сама,

Найдорожча нам людина - люба мамочка єдина!

І тому ми вам бажаєм, щоб як квіти ви цвіли,

Щоб завжди здорові, гарні і щасливі ви були!


Ведуча: А ще ми на свято жіноче даруєм вам пісню охоче.

Частівки


  1. Колектив наш чоловічий

Готував частівки сам,

Щоб всміхнулися обличчя

Наших кращих в світі мам.


  1. Я для мами так старався -

Аж 12 получив!

А мій гудзик одірвався -

То я сам його й пришив!


  1. Та хіба це допомога?

Я для мами посуд мив!

Потім вимив ще й підлогу,-

Всіх сусідів затопив!


  1. Я для мами теж трудився -

У тазок води налив.

Наш будильник запилився,

То я з милом його мив.


  1. Ми салат святковий з татом

Готували мамі в свято.

Коли котик скуштував,

Цілий день і ніч нявчав.


  1. Наймиліші, найдобріші,

Дуже любимо ми вас,

А тепер ловіть скоріше,

Поцілуночки від нас. Повітряний плоцілунок
Вчитель. Кажуть, що бабусі більше люблять своїх онуків, ніж власних дітей. Це дійсно так.
Учениця.

Свою бабусю любу

Я знаю з давніх пір,

її обличчя добре, її ласкавий зір.

Замислиться бабуся, зажуриться на мить

І знов, дивись, сміється,

Ласкаво гомонить.

Учень.

Скільки в бабусеньки з нами турбот!

Варить бабуся нам добрий компот,

Треба і шапочки теплі зв'язати,

Казку веселу нам всім розказати.

Скільки в турботах тих різних умінь!

Рідна бабусенько! Сядь, відпочинь!
Учениця.

Бабуся моя дорогенька,

Матуся моєї матусі,

Присядь коло мене близенько,

Я ніжно отак пригорнуся.

Накину тобі я на плечі

Хустинку тепленьку, пухову,

Як гарно з тобою малечі,



Бабусю, завжди будь здорова.
Ведучий 1. Настало нове тися­чоліття. Давайте ж на хвилиночку уявимо, що в світі і в сім'ї усе по­мінялося місцями і, нарешті, гос­подарем у домі став... чоловік.
(Сценка з вистави «Фараони». Виходять двоє хлопців.)
1.Господи! За які гріхи отака мука? Ну, що ж мені з цим кля­тим тістом робити! Чи то борошно погане, чи щось помішав не так?

2. (На голові хустка, під оком синець). Видно, що Гапка млинці пекла, бо усі ворота в тісті!

1. Невже? В тісті? Будь другом, витри.

2. Навіщо? Собаки злижуть. Я вчора теж замісив. Таке було, і не кажи: на воротах, на порозі, на перелазі! А сьогодні вже й сліду не лишилося: то кури поклювали, то пси поласували!

1. Віриш, дві години оце му­чусь, а толку ніякого. То було рідке, підсипав борошна. Стало таке, що й рук не вирву! А чого це ти хустку нап'ялив?

2. Щоб корови не лякались, думали, що я й не чоловік зовсім, а так, молодичка у хустці.

1. Тоді й мені пов'яжи, бо мухи кусаються, а одганяти ніяк.

2. Тобі як: на потилицю чи під бороду пов'язати?

1. Давай під бороду!

2. (Зав'язує хустину). А ти у діжку води долий.

1. Нікуди вже!

2. Тоді міси жвавіше!

1. Ой! Руки потерпли. (Вириває руки з тіста, витирає їх об фар­тух, стирає з лоба піт). Будь дру­гом, скрути мені цигарку, бо вже вуха попухли!

2. Сам би радий закурити — не можу.

1.Це ж чому?

2. Пальців не зведу докупи. 15 ко­рів по 4 дійки — це шістдесят? І кожну треба видоїти! Повіриш, уночі снилось мені вим'я таке, як клуня, а дійки такі, а я, малень­кий, наче комарик, причепився на дійку та гойдаюсь, гойдаюсь...

1. Слухай, куме, а що це в тебе з оком?

2. І не питай краще! Пішов я, значить, замість своєї жінки на ферму, доїти цих клятих корів. Думаю собі: не святі ж горшки ліплять, видою якось! Підходжу до рябої, тільки присів коло неї, а вона повертає свою мордяку, дивиться на мене свої­ми балухами, а я їй по-свійськи: «Чого витріщилася?» А вона як дриґне ратицею, та прямо в око, а поки я до тями приходив, ще й своїм хвостом мені по пиці! Віриш, аж свічки в очах засвітилися. І чого вона сказилася?

1. Ану, куме, дихни! (Мор­щиться та відвертає голову.) І не думай отак до корови йти, худоба перегару не терпить. Зрозумів?

2. А що ж мені робити?

1. А ти перед тим, як іти на ферму, випий пляшку жіночих парфумів. Та й ти вже йди, чоло­віче, з Богом, бо мій хліб навіть пси вже їсти не схочуть!

(Другий хлопець виходить. )
Учитель. Любі бабусі, дорогі мами! Вас віта­ють діти і внучата і дарують сувеніри, які виго­товили своїми руками. Вклали в них тепло своїх маленьких сердець, всю свою любов і повагу до вас.

(Діти підходять до мам і бабусь з букетиками пролісків і подарунками. Вітають їх).
Учень. Богородице-мати, о Пречистая Діво!

Тобі дяку складати я беруся несміло.

Я молюся до тебе за татуся і неньку,

Зачинательку роду і бабусю рідненьку.

Даруй, Матінко Божа, їм жит­тя довге й миле,

Кожна днина пригожа додає хай їм сили.

Хай ніколи матуся наша горя не знає,

Поможи їм, молюся, Препо­добна, благаю!

Любов наша до неї завжди світ­ла і чиста.

Молю серцем, душею, будь же з нею, Пречиста.



Учень. Бажаємо вам сто ро­ків жити без горя, сліз і без жур­би. Хай з вами буде щастя і здо­ров'я на многії літа, назавжди.
Ведуча: Для почуттів найкращих на землі

Створили люди сотні добрих слів,

Таких як: щирість, ніжність, їх багато,

Це - милосердя, спокій, чистота.

Це - вірність, співчуття і доброта,

Любов, надійність - всіх і не назвати!

Та і навіщо, коли є одне, що містить все це,

Слово головне – МАМА, мамуся, матуся.



Пісня



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка