Рішення ради школи № від 2014 концепція розвитку загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня м. Берестечко



Скачати 332.4 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір332.4 Kb.


ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО:

Начальник відділу освіти Голова ради школи

_______________ ____________________

Рішення ради школи

№____ від ____2014

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

І-ІІІ СТУПЕНЯ М. БЕРЕСТЕЧКО

ГОРОХІВСЬКОГО РАЙОНУ

ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Обговорено та схвалено на засіданні педагогічної ради

Протокол № ___ від «___» _________ 2014 р.

Директор школи ______________


Концепція спрямована на виконання :
Концепція розвитку школи на період до 2021 року спрямована на реалізацію Конституції України, Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Національної доктрини розвитку освіти, Концепції національного виховання, освітнього напрямку Державної програми „Освіта. Україна ХХІ століття” і розроблена на основі Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Положення про загальноосвітній навчальний заклад.

Головна мета концепції :

  • визначення стратегії розвитку загальноосвітньої школи І –ІІІ ступеня

м. Берестечко на період до 2021 роки;

  • підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства;

  • створення життєздатної системи неперервного навчання й виховання;

  • забезпечення належних умов для постійного духовного самовдосконалення особистості;

  • формування інтелектуальної та культурної еліти держави.



Стратегічними напрямами діяльності школи повиннні стати:


  • модернізація структури, змісту та організації діяльності школи на засадах компетентнісного підходу;

  • оновлення згідно з вимогами часу нормативної бази школи;

  • створення та забезпечення можливостей для реалізації освітньої моделі школи;

  • побудова ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дитини у школі;

  • забезпечення доступності та безперервності освіти протягом усього життя;

  • формування безпечного освітнього середовища, екологізації освіти;

  • розвиток наукової та інноваційної діяльності у школі , підвищення якості освіти на інноваційній основі;

  • інформатизація освіти, вдосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення ;

  • підвищення соціального статусу педагога;

  • створення сучасної матеріально-технічної бази школи.


Основні завдання школи:


  • забезпечення наступності та неперервності навчально-виховного процесу;

  • cтворення належних умов для всебічного розвитку й саморозвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання, переходу на особистісно зорієнтовані педагогічні технології;

  • створення умов для самореалізації дитини, застосування набутих знань у житті;

  • допомога учням у засвоєнні загальнолюдських і національних цінностей і на цій основі створення власної світоглядної позиції, формування життєвого ідеалу;

  • сприяння розвиткові особистісних, комунікативних, інформаційних, технічних, технологічних та інших компетентностей, духовної культури вихованців;

  • збереження і зміцнення морального й фізичного здоров'я учнів, формування культури здорового способу життя;

  • формування соціальної та громадянської позиції школярів, високого рівня культури мислення, соціальних норм, самостійності, власної гідності, готовності до трудової діяльності, професійного самовизначення, відповідальності за свої дії і вчинки.

  • подальше впровадження комп'ютерної техніки, перспективних освітніх технологій в управлінську діяльність;

  • створення умов для розвитку педагогічної творчості та ініціативи, підвищення науково-методичного та фахового рівня педагогічних працівників через модернізацію внутрішньошкільної методичної роботи, самоосвіту та залучення вчителів до експериментальної, дослідницької діяльності.


Основні принципи діяльності школи
Пріоритетним напрямом в освітній сфері є формування творчої особистості, пристосованої до життя і праці в демократичному, високотехнологічному та інформаційному суспільстві , розвиток творчих здібностей і обдарувань кожного учня, формування основ сучасного наукового світогляду і здатності до свідомого суспільного вибору.

Принципи, які покладені в основу змісту, визначаються загальними вимогами сучасної дидактики:

- науковість і доступність змісту, зв'язок теорії і практики, посилення ролі наукової теорії, її пояснювальної та прогностичної функції;

- демократизація – перехід від єдиного стандартизованого змісту освіти до різнорівневої його побудови, що забезпечує реальну можливість для самореалізації особистості;

- орієнтованість на стратегію розвитку суспільства, своєчасну адаптованість до змін у зовнішньому оточенні та впливу на нього;

- деідеологізація, деполітизація змісту освіти, незалежність його від ідеології будь-яких партій; утвердження пріоритету моралі над ідеологією, побудова змісту освіти на основі на основі наукової методології з орієнтацією на загальнолюдські моральні цінності;

- гуманізація – широка варіативність навчальних планів і, відповідно, навчальних програм, диференційований підхід до навчання з урахуванням інтересів, нахилів, здібностей учнів, надання можливості використовувати різнорівневі програми в класах різних профілів;

- гуманітаризація – посилення загальнокультурної спрямованості навчання, конструювання змісту із залученням відомостей, потрібних для розвитку в учнів навичок і уявлень, формування емоційно ціннісного ставлення до людей, природи, до світу загалом, усвідомлення освіти як невід’ємного компонента культури сучасної людини;

- природовідповідність – освіта відповідно до природи дитини, її здоровя, психологічної конституції, здібностей, схильностей, інтересів, а також біоритмів, індивідуальних особливостей сприйняття тощо;

- співпраця – педагогічний процес будується як діалог або полілог;

- надання пріоритету людському фактору як найважливішому, що потребує щоденного розвитку та вдосконалення;

- принцип єдності й диференційованості в змісті освіти, який містить в собі такі основні рівні:

- загальнолюдських цінностей, що відповідають освітнім стандартам, нормам світової культури;

- державний – єдиний для всіх шкіл України;

- національно-соціальний, що враховує особливості національного і соціального розвитку України;

- регіональний, що відповідає культурним, соціальним і економічним особливостям України;

- місцевий, що відображає в змісті освіти особливості області та району;

- загальноосвітній, типовий саме для ліцею, що відповідає спрямованості освіти, профілізації, спеціалізації, традицій;

- індивідуальний, що враховує можливості, бажання учня і вчителя;

- принцип розвивального характеру навчання, який передбачає саморозвиток особистості й вимагає пріоритетність у процесі навчання мотиваційних аспектів освіти;

- індивідуалізація та диференціація навчання; творчий розвиток кожного учня з урахуванням відмінностей в інтелектуальній, емоційно-вольовій та дієво-практичній сферах;

- принцип оптимізації навчально-виховного процесу, що передбачає досягнення кожним учнем найвищого серед можливих рівня освітніх компетентностей та розвитку творчих здібностей.



Науково-методичне та навчальне забезпечення
Запорукою успіху роботи школи в умовах реформування освіти є гарантовано високий професійний рівень педагогів, наукова технологія навчально-виховного процесу, інноваційний зміст навчального матеріалу та ефективні моделі його подачі учням, раціональне поєднання нових і традиційних підходів у вихованні учнівської молоді.

Науково-методична діяльність педагогічного колективу спрямована на вирішення таких завдань:

- розробка та впровадження в практику інноваційних технологій навчання та виховання обдарованих учнів;

- моделювання інноваційного навчально-виховного процесу, покликаного створити належні умови для розвитку і саморозвитку учнів як суб’єктів життєвотворчості, здатних до самостійного самовизначення й самореалізації в суспільстві;

- створення науково-обгрунтованих умов ефективної взаємодії між усіма учасниками навчального процесу – вчителями, учнями, батьками – на основі психології толерантності, партнерства та ділового спілкування;

- розроблення інноваційної моделі закладу, спрямованої на засвоєння духовних і матеріальних цінностей українського народу, формування в учнів почуття відповідальності та причетності до становлення демократичних реформ в освіті, важливості власної ролі в цьому процесі;

- створення моделі інформаційно-навчальних ситуацій із змістом завдань, пов’язаних із змістом завдань, пов’язаних із впливом на свідомість, почуття, мислення учнів з метою сприяння засвоєнню теоретичних основ вибору професії, навчання ділового спілкування, основ психології самопізнання, всебічного розвитку особистості;

- використання практично-діяльнісних завдань, пов’язаних із організацією пошуково-дослідницької діяльності учнів, організацією учнівського самоврядування;

- оновлення змісту та технології навчання, запровадження особистісно зорієнтованої моделі організації педагогічного процесу на основі компетентісного підходу.

В основу концепції покладено місію школи, яка полягає в тому, щоб створити найбільш сприятливі умови розвитку для всіх дітей з урахуванням їхніх схильностей та здібностей шляхом уведення в навчально-виховний процес інноваційних методик навчання й виховання, збереження та примноження шкільних традицій, заснованих на національних та патріотичних засадах, створення умов для максимального розкриття творчого потенціалу, комфортних умов для розвитку особистості дитини.

Основні напрями розвитку школи:


  • психологізація навчально-виховного процесу;

  • особистісно-орієнтований підхід;

  • оновлення навчально-виховного процесу на основі інноваційних освітніх технологій;

  • інформатизація та комп'ютеризація навчально-виховного процесу;

  • переорієнтація навчально-виховного процесу на принципах співробітництва і співтворчості учнів і учителя.

Концепція враховує потреби сучасного українського суспільства, умови його інтеграції в європейське і світове співтовариство, соціальне замовлення в період оновлення. У зв’язку з цим в її основу покладено наступні ідеї: гуманізація освіти, врахування традицій української педагогіки, соціалізація, нероздільність навчання і виховання, формування цілісної і розвиненої особистості, виховання життєтворчості.




  • Очікувані результати:

  • досягнення освітніх стандартів;

  • підвищення професійної компетентності педагогічних та управлінських кадрів;

  • зростання управлінських повноважень учителів, учнів, батьків;

  • інтенсифікація інноваційної діяльності в ЗОШ;

  • підвищення загальної педагогічної культури;

  • розроблення і апробація нових ідей;

  • психологізація навчально-виховного процесу;

  • створення комфортних умов для обдарованої дитини;

  • опанування новими інформаційними технологіями;

  • обмін досвідом за допомогою мережі «Інтернет»;

  • забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою та професійною освітою;

  • забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх учнів з урахуванням їх здібностей і нахилів.

Концепція розвитку школи зорієнтована на неперервний розвиток особистості, на формування життєвої компетентності вихованців, що є необхідною умовою інтеграції випускників у соціум. Ефективне функціонування школи життєтворчості забезпечується створенням відкритого виховного простору, педагогічним проектуванням, реформуванням класно-урочної системи навчального процесу, упровадженням профільного навчання в старшій школі, залученням учнів до соціальної практики й забезпеченням соціально-педагогічного супроводу.



Структура організації навчально-виховного процесу на трьох ступенях навчання
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня м. Берестечко складається із модульних структур. Кожний модуль визначається терміном навчання, відповідною організацією навчально-виховного процесу. Школа має початкову, основну і старшу школу. Обов’язковість повної загальної середньої освіти, збільшення терміну навчання потребують уточнення функцій і пріоритетних завдань кожного ступеня закладу і водночас забезпечення його цілісності.

Школа I ступеня (початкова) – перший структурний підрозділ навчального закладу, є чотирирічною (1-4 класи). До неї вступають діти, яким до 1 вересня виповнилося не менш як 6 років і які за результатами медичного й психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання, а також діти семирічного віку, які з об’єктивних причин не почали навчання в школі. Школа I ступеня, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток.

Пріоритетами в початкових класах є виховні, загальнонавчальні і розвивальні функції. Поряд із традиційними цілями освітнього процесу на цьому ступені навчання – формування базових знань, умінь та навичок – проголошується мета розвитку пізнавальної мотивації учня та розвитку його життєвих навичок.

Призначення початкової школи полягатиме в становленні життєвих навичок особистості учня. Навчально-виховний процес, який відбувається в 1-4 класах, має два основні завдання:

- по-перше, це включення дитини до шкільного життя, її інтеграція до виховного простору школи;

- по-друге, це розвиток життєвих навичок учня.

Реалізація першого завдання передбачає:

- надання допомоги педагогічно занедбаним дітям;

- заохочення до навчання дітей, які не виявляють зацікавленості в ньому.

Реалізація другого завдання полягає у формуванні життєвих навичок – різноманітного спектру простих умінь, без яких успішна й навіть нормальна життєдіяльність людини є неможливою.
У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольнооцінювальними уміннями і навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному і природному оточенні, співпраці в різних видах діяльності.

Освітніми результатами цього ступеня навчального закладу є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння й навички, узагальнені знання про рідний край, реальний світ у його зв’язках і залежностях, національна самосвідомість та екологічна культура. У молодших школярів достатньо розвинені мислення, уява, пам’ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісно цілісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.



Основна школа (5-9 класи)

Цей ступінь дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує у них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. Основна школа в своєму складі містить класи з допрофільним вивченням окремих предметів відповідно до профілю (математичний). На цьому етапі завершується формування цілісної культури світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, переробляти і застосовувати знання.

Навчання в 5-9 класах школи має власні завдання щодо розвитку життєвої компетентності учня.

По-перше, це консолідація розвинених життєвих навичок.

По-друге, це розвиток функціональної грамотності учня шляхом формування функціональних компетенцій та пов’язаних з ними здатностей:

- здатність працювати з текстами;

- графічна грамотність;

- здатність до конструктивного спілкування;

- рефлективність, культура мислення;

- трудові навички, елементарна технологічна грамотність;

- здатність до самопізнання, самовиховання.

Рання предметна орієнтація (5-7 кл.) Метою цього етапу є формування бази для вибору напряму подальшої спеціалізації освіти та рівня вивчення окремих предметів. Наше завдання – допомогти дитині визначитися за напрямками, дати їй змогу себе випробувати в різних сферах (гуманітарній, суспільно-гуманітарній, природничо-технологічний, технічній, природничій та ін.), запропонувати ці сфери, навчити в них розумітися.

На перший план ставиться завдання формулювання цінностей у структурі особистості дитини, зокрема значущості загальної культури та інтелектуального розвитку для самореалізації в соціумі. Для розв’язання цього завдання важливим є розвиток предметного розуміння школярів, яке в подальшому дозволить кожній дитині знайти ту предметну сферу, у якій вона може найбільш яскраво проявитися і яка відповідає її індивідуальним якостям, характеристикам, схильностям та задаткам.



Допрофільна підготовка (8,9 класи). Метою цього етапу є рання спеціалізація за обраним напрямком навчання та створення класів допрофільної підготовки. Головним напрямком роботи з учнями стає формування первинної профільної орієнтації, удосконалення навичок самостійної інтелектуальної діяльності, початок становлення світоглядної позиції особистості. На рівні 8-9 класів учні на базі циклу предметів мають можливість формувати свою індивідуальну освітню стратегію в системі різнорівневого викладання даних курсів.

Призначення основної школи – розвиток функціональної грамотності учня, функціональних компетенцій, створення умов успішної життєдіяльності в суспільстві. Завершуючи школу II ступеню, учні мають добре володіти українською мовою, на практичному рівні однією іноземною мовою та російською мовою. Учні мають сформовані загальнонавчальні уміння і навички, володіють навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання



Старша школа 10-11 клас
Старша школа функціонує як профільна, з поглибленим вивченням предметів математичного та філологічного профілів, та передбачає обов’язкове засвоєння рівня загальної середньої освіти, стійке зацікавлення обраним профілем навчання, ерудицію та кругозір відповідно до вікових особливостей. Профільність навчання визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових можливостей і матеріальної бази школи, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками школи. Профільне навчання

Метою педагогічного процесу на даному етапі є завершення середньої освіти на базі профільного навчання з наданням можливості побудови індивідуальної освітньої та професійної стратегії на основі його ціннісної позиції. Головним методологічним принципом побудови навчання на цьому ступені є системний підхід до формування й розвитку предметної (змістової) та професійної (практичної, дослідницької, проектної) сфер діяльності учня через розвиток між предметних зв’язків та загальних принципів побудови наукового знання. Це буде спонукати до формування професійного самовизначення кожної дитини.

Концепція допрофільної та профільної підготовки будується в логіці компетентнісного підходу, як одного з головних напрямків модернізації сучасної шкільної освіти. Компетентність, тобто готовність і спроможність людини вирішувати життєво важливі завдання, може відтворюватися на трьох рівнях: ключовому, базовому та професійному. Саме старша школа може мати відтворення на всіх трьох рівнях, і саме старша школа відповідає за другий рівень, тобто за те, що вже достатньо доросла людина має достатні підстави (інтелектуальні, психологічні , моральні) для того, щоб розв’язати проблеми, які з’являються в процесі життєвого самовизначення. Базова компетентність, у свою чергу, складається з трьох аспектів: комунікативного (уміння розв’язувати завдання, пов’язані з отриманням, перетворенням інформації), соціально-правового (уміння розв’язувати будь-які завдання у сфері соціально-правових норм).

Тому призначення старшої школи – оформлення життєвого проекту особистості, становлення індивідуально-особистісної технології життєтворчості, орієнтація учня на життєву само визначеність, майбутню професію, трудову діяльність.

Таким чином, основним напрямком розвитку школи стане реалізація компетентнісного підходу в освітній взаємодії. Тобто це така практика, при якій відбувається засвоєння кожним учнем комплексу занять, умінь і навичок, який дозволяє учневі розв’язувати життєво значущі завдання як у процесі навчання в школі, так і в подальшому житті.

Реалізація завдань школи здійснюється через цільові проекти

проекти:
1. «Управління навчально-виховним процесом»

2. «Професійне зростання педагогів»,

3. «Якість навчання»,

4. «Обдарована дитина»

5. «Профільне навчання»,

6. «Виховання особистості»,

7. «Школа учнівського самоврядування»,

8. «Соціально-психологічний супровід»,

9. «Збереження життя і здоров'я учасників НВП»,

10.«Фінансово-господарська діяльність».



ЦІЛЬОВІ ПРОЕКТИ
Проект «Управління навчально-виховним процесом»
Мета: координація дій усіх учасників навчально – виховного процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.
Основні завдання:
1.Управління якістю освіти на основі нових інноваційних технологій та освітнього моніторингу.

2. Моделювання сприятливого соціально – психологічного мікроклімату для життєдіяльності школи задля максимально широкої актуалізації творчих здібностей кожної особистості.

3. Забезпечення відповідної підготовки вчителів, здатних успішно втілювати в життя особистісно – зорієнтовану творчу педагогіку.

4. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.

5. Створення та ефективне використання умов для продуктивної творчої діяльності вчителів.

6. Формування внутрішкільної культури.


Шляхи реалізації:

1.Впровадження в практику роботи школи інноваційні технології.

2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників навчально – виховного процесу для успішного реалізації їх творчого потенціалу.

3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.

4. Підримка ініціативи кожного учасника навчально – виховного процесу в його самореалізації.

5. Розкриття творчого потенціалу учасників навчально – виховного процесу.

6. Стимулювання творчості учасників навчально – виховного процесу. Основні напрямки розвитку нової моделі школи
Очікувані результати:
1.Повне використання умов, створених державою для функціонування загальноосвітньої школи: законів, постанов, нормативних вимог; установлених стандартів, до складу яких входять навчальні плани, програми, вимоги до рівня освіченості; положень прогностики, педагогіки, психології, теорії управління, шкільної гігієни, юридичної науки, медицини, економічної теорії.

2.Делегування певної частини прав і повноважень адміністрації таким громадсько-державним структурам, як Рада школи, педагогічна рада, методичні об'єднання, учнівське самоврядування, забезпечення виборності та звітності цих управлінських структур.

3.Максимальне використання ініціативи вчителів, учнів, батьків, широкої громадськості, створення умов для прояву їх творчих сил.

4.Встановлення, функціонування й розвиток демократичних стосунків між керівниками, учителями, вихователями, учнями й батьками.

5.Встановлення оптимального співвідношення цілеспрямованих управлінських впливів, співпраці, співуправління й самоуправління.

6.Забезпечення чіткого розмежування повноважень учасників педагогічного процесу, дотримання дисципліни й порядку.


Критерії оцінювання:
1.Місце в рейтингу серед шкіл району, області за результатами діяльності закладу.

2.Упровадження державно-громадського управління закладом освіти.

3.Психологічний супровід управління.
Фінансування: бюджетні кошти, кошти спонсорів та благодійного батьківського фонду.

Проект «Професійне зростання педагогів»
Мета: створити умови для підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів, збереження та розвитку творчого потенціалу всього колективу.

Основні завдання:
1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.

2. Формування в учителів готовності до впровадження сучасних інноваційних технологій.

3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик навчання та виховання.

4.Спрямування діяльності учнів за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.


Шляхи реалізації:
1.Посилення ролі методичної служби школи у проведенні діагностики, вивчення рівня професійної компетентності вчителів.

2.Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.

3.Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання.

4.Широке висвітлення позитивного досвіду через:

• школи моніторингової діяльності;

• семінари – практикуми;

• творчі звіти;

• виставки набутого досвіду,

• апробацію і обговорення підручників.

5. Участь у шкільних, районних та обласних конкурсах педагогічної майстерності.


Очікувані результати:
1.Створення атмосфери, яка сприяє постійному росту педагогічних компетенцій як молодих, так і досвідчених педагогів.

2.Підвищення престижу професії педагога.

3.Навчання педпрацівників школи ефективному використанню сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за програмою «Intel®Навчання для майбутнього».

4.Розвиток творчого потенціалу вчителя.

5.Упровадження нових освітніх технологій у навчально-виховний процес.

6.Узагальнення й поширення власного педагогічного досвіду на районному, регіональному рівнях.


Критерії оцінювання:
1.Підвищення рівня кваліфікації вчителя.

2.Здійснення самоосвітньої діяльності педагогами.

3.Постійні публікації у видавництвах Всеукраїнського рівня.

4.Забезпеченість висококваліфікованими кадрами.

5.Участь учителів у професійних конкурсах.
Фінансування: бюджетні кошти

Проект «Якість навчання»
Мета: забезпечення високої якості та пріоритетності освіти, запровадження сучасних методів навчання, реалізація учнями їхнього інтелектуального потенціалу.

Основні завдання:
1.Втілення у життя принципу гуманізації освіти.

2.Переорієнтація процесу навчання з інформативної форми на розвиток особистості людини.

3.Індивідуально-диференційований, особистісно-зорієнтований підхід до навчання, оцінювання навчальних досягнень кожного учня, рівня компетентності учнів, їх готовності до застосування засвоєних знань на практиці.

4.Формування життєвих компетентностей школярів.



Шляхи реалізації:
1.Проведення моніторингу якості рівня навчальних досягнень учнів.

2.Виконання рішень педагогічної ради, наради при директорі.

3.Впровадження інноваціїних методів навчання, спрямованих на особистість учня.

Очікувані результати:
1.Поліпшення якості навчання у школі.

2.Формування інтересу учнівської молоді до знань.

3.Сприяння розвитку наукових досліджень серед учнів та учителів, самостійного опрацювання ними додаткових інформаційних джерел.

4.Задоволення освітніх потреб та життєвих сподівань учнів школи.

5.Високий рівень готовності учнів до різних видів підсумкового контролю, в тому числі до ЗНО, проведення самостійної дослідницької роботи та презентації її результатів.
Критерії оцінювання:
1.Вміння на практиці застосовувати отримані знання.

2.Успішне виконання учнями вимог Державного стандарту загальної середньої освіти.

3.Оптимальний розвиток пізнавальних здібностей учнів.
Фінансування: бюджетні та спонсорів

Проект «Обдарована дитина»
Мета: створення умов для повноцінного прояву й розвитку обдаровань дитини.
Основні завдання:
1.Виявлення та підтримка обдарованих дітей для прояву їхнього таланту, інтелектуальних здібностей.

2.Стимулювання творчої діяльності учнів.


Шляхи реалізації:

1.Удосконалення системи пошуку обдарованих дітей методом діагностування, спостереження та залучення до навчальної, виховної та трудової діяльності.

2.Участь в предметних олімпіадах різних рівнів, спортивних змаганнях, конкурсах; написання та захист науково-дослідницьких робіт членами МАН.

3.Використання сучасних педагогічних технологій і методів навчання й виховання для розвитку творчого, критичного, логічного мислення учнів.

4.Проведення виставок, які презентують підходи й методики навчання обдарованих учнів.

5.Розширення мережі факультативів, гуртків, спортивних секцій для обдарованих дітей.


Очікувані результати:

1.Робота учнів та вчителів над науково-дослідницькими темами та їх захист.

2.Результативність участі учнів у всеукраїнських учнівських предметних олімпіадах різних рівнів, конкурсах, турнірах, виставках, змаганнях.

3.Підвищення рівня професійної компетентності учителів у визначенні методів, форм, засобів, технологій навчання і виховання обдарованих дітей.


Критерії оцінювання:
1.Кількість переможців та призерів всеукраїнських учнівських предметних олімпіад,конкурсів, турнірів, виставок, змагань.

2.Наявність системи пошуку та підтримки здібних, обдарованих, талановитих дітей.

3.Робота наукового товариства учнів «ЕРУДИТ» .
Фінансування: бюджетні та спонсорські кошти

Проект «Профільне навчання»
Мета: забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя; виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.
Основні завдання:
1.Забезпечити поглиблене вивчення окремих предметів, програми повної середньої освіти.

2. Створити умови для значної диференціації змісту освіти старшокласників.

3.Сприяти встановленню рівного доступу до повноцінної якісної освіти, розширення можливостей соціалізації учнів.
Шляхи реалізації:

1.Більш ґрунтовне й повне опанування понять, законів, теорій, передбачених у Державних стандартах освіти.

2.Дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічне впорядкування, широке використання знань зі споріднених предметів.

3.Застосування активних методів навчання.

4.Організація дослідницької, проектної діяльності учнів.

5.Реалізація програм підвищеного рівня, які визначають спрямованість кожного конкретного профілю навчання.


Очікувані результати:
1.Діяльність профільних класів.

2.Більша частка самостійної роботи учнів.

3.Навчання старшокласників на максимальному рівні складності.

4.Посилення індивідуальної роботи вчителя з учнями.

5.Організація дослідницько-пошукової діяльності учнів.

6.Створення матеріальної бази для реалізації допрофільної підготовки та профільного навчання.


Критерії оцінювання:
1.Успішна самореалізація випускників у динамічному соціальному середовищі.

2.Наявність підготовлених педагогічних кадрів щодо забезпечення функціонування профільної школи.

3.Створення позитивного іміджу навчального закладу.

4.Система допрофільної підготовки учнів (8-9-ті класи).

5.Вплив профільного навчання (10-11-ті класи) на подальший вибір випускниками професії.

6.Доцільність вибору предметів для поглибленого вивчення.

7.Навчально-матеріальна база, методичне забезпечення, психологічний супровід профільного навчання.
Фінансування: бюджетні та спонсорські кошти.

Проект « Виховання особистості »
Мета: формування духовно багатої й всебічно розвиненої особистості, збагаченої знаннями для:

• майбутнього успішного вибору професії;

• розвитку пізнавальної творчої активності особистості;

• природних здібностей;

• уяви і продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу;

• вихованню естетичних смаків;

• ведення здорового способу життя.
Основні завдання:

1.Філософсько-світоглядна підготовка школярів, допомога їм у визначенні сенсу життя в умовах соціально-економічних змін, нових форм господарювання, у виробленні ціннісного ставлення до власного життя.

2. Формування в учнів:

2.1. Основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності.

2.2. Почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам'яток.

2.3.Навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності.

2.4. Моральних почуттів і рис особистості:

• доброти;

• справедливості;

• честі;

• гуманності;

• поваги до себе й інших;

• розуміння норм загальнолюдської і народної моралі.

2.5. Правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.

2.6. Самостійності у вирішенні будь – яких питань.

3. Підготовка випускників базової школи до свідомого вибору професії і навчального закладу для продовження освіти.

4. Залучення учнів до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров'я.

5.Затвердження культури здорового способу життя.




Шляхи реалізації
1. Структура виховної роботи школи

2. Вдосконалення позакласних видів діяльності;

3. Проведення годин спілкування учнів із класним керівником, проведення тренінгів з практичним психологом, соціальним педагогом;

4. Створення комфортних умов міжособистісних відносин для самореалізації кожного учня;

5. Пропаганда здорового способу життя, вироблення в учнів стійких навичок відмови від шкідливих звичок;

6. Залучення учнів до позашкільної діяльності;

7. Організація дозвілля учнів під час осінніх, зимових та весняних канікул;

8. Сприяння залученню батьків до життєдіяльності класного співтовариства.

9. Організація діяльності клубу « Правознавець ».
Очікувані результати:

1. Формування цінностей до навчально-пізнавальної діяльності у навчальному закладі шляхом залучення учнів до громадсько-корисної діяльності методом демонстрації особистості з високими моральними цінностями.

2. Підняття соціального статусу ізольованих учнів у класних колективах через зниження соціального статусу деструктивних лідерів методом демонстрації позитивних якостей особистості.

3. Сприяння нормалізації взаємостосунків батьків із дітьми через залучення батьків до колективних справ у класних колективах.

4. Створення сприятливих умов в учнівських колективах для повноцінного розвитку учнів, формування в особистості потреби до самовдосконалення.

5.Організація та проведення класними керівниками, соціальною та психологічною службами корекційно-розвивального процесу з агресивними, відторгнутими, ізольованими учнями, учнями «групи ризику».

6. Посилення індивідуальної роботи з учнями, схильними до правопорушень, із метою попередження девіантної поведінки школярів.

7.Реалізація творчих,фізичних здібностей школярів шляхом залучення до роботи в гуртках та спортивних секціях.

8.Оформлення кімнати для проведення годин спілкування з елементами тренінгу.

Критерії оцінювання:

1.Набуття дітьми достатнього життєтворчого потенціалу.

2.Створення загального сприятливого психологічного клімату в класних колективах та школі, формування позитивних взаємин між дітьми.

3.Широке охоплення учнів школи позаурочною діяльністю та її результативність.

4.Відсутність учнів у списку внутрішнього обліку правопорушників.

5. Зайнятість учнів у гуртках, спортивних секціях.


Фінансування: бюджетні та спонсорські кошти

Проект «Школа учнівського самоврядування»
Мета: формування особистості, її суспільно-громадського досвіду, стимулювання, розвиток та реалізація творчого потенціалу підростаючого покоління, сприяння культурному розвитку, духовному збагаченню дітей та молоді.
Основні завдання:
1.Залучення школярів до громадської діяльності,

2.Виховання ініціативності, активності, самостійності, формування організаторських здібностей учнів.

3. Розвиток в учнів таких якостей, як відповідальність за доручену справу, за колектив, за друзів, принциповість, ініціативність, уміння аналізувати й належним чином сприймати критику.
Шляхи реалізації
1. Організація діяльності шкільної республіки , козацького об’єднання імені Б. Хмельницького, участь у грі « Добрик крокує планетою »;

2. Проведення змістовного дозвілля учнівської молоді, спортивних змагань, ігор, фестивалів, свят, природоохоронних акцій та операцій по збереженню шкільного майна, трудових десантів;

3. Випуск шкільної газети « Вісник школи »;

4. Робота школи «Лідер» ( із підготовки шкільних лідерів учнівського самоврядування).

5. Організація діяльності клубу вихідного дня « Дозвілля ».
Очікувані результати:
1.Об’єднання дітей та підлітків для корисних, добрих, цікавих справ, розвиток їх творчих здібностей.

2.Дійове самоврядування у навчальному закладі та класних колективах.

3.Залучення більшості дітей та молоді до участі в організації шкільного життя.
Критерії оцінювання:
1.Висока активність учнів у житті школи.

2.Підвищення рівня активності учнів у класних колективах (за результатами діагностування вихованців).

3.Роль учнівського самоврядування у створенні позитивного іміджу класу, школи ( як внутрішнього так і зовнішнього).

4.Співпраця органів учнівського самоврядування із педагогічною радою, батьківським активом класу, школи



Фінансування: спонсорські кошти та кошти благодійних фондів

Проект «Соціально-психологічний супровід»
Мета: сприяння адміністрації та педагогічному колективу у створенні умов, які гарантують збереження, зміцнення фізичного, психічного та соціального здоров’я дітей; сприяння всім учасникам навчально-виховного процесу в отриманні знань, умінь, навичок, необхідних для успішної реалізації програми експерименту.

Основні завдання:
1.Сприяти збереженню психологічного здоров’я дітей;

2. Здійснювати психолого-педагогічну підготовку розвитку здібностей та обдарувань учнів.

3.Здійснювати психологічний супровід дітей з особливими освітніми проблемами та їх батьків.

4. Здійснювати психологічну експертизу педагогічних інновацій.

5. Забезпечувати індивідуальний підхід до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого- педагогічного вивчення.

6. Вивчення соціально-психологічного клімату в класних коллективах,

7. Організація просвітницької роботи серед педагогів та батьків закладу щодо 8. Забезпечення формування гармонійного внутрішньошкільного середовища; 9. Здійснення психологічного контролю проведення годин спілкування і уроків,

10. Проведення комплексної діагностики та виявлення проблем і потенційних можливостей розвитку внутрішньошкільного середовища, сприяння нормалізації міжособистісних стосунків усіх учасників освітнього процесу.

11. Профілактика непорозумінь та конфліктів між учасниками освітнього процесу.
Шляхи реалізації
1.Проведення індивідуальних та групових консультацій;

2.Соціально-психологічні дослідження, діагностування учнів, учителів, батьків;

3.Проведення психологічних тренінгів та психолого-педагогічних консиліумі, семінарів.

4. Здійснення корекції розвитку, пізнавальної та емоційно-вольової сфери учнів.


Очікувані результати:
1.Позитивна динаміка результатів діагностики соціально-комунікативного розвитку учнів.

2.Покращення структури класних колективів, підняття статусу ізольованих, відторгнутих, дітей групи ризику внаслідок проведення годин спілкування класними керівниками, практичним психологом, урахування вад особистісного розвитку учнів класу вчителями-предметниками.

3.Участь батьків у навчально-виховному процесі школи, підвищення їх відповідальності за виховання своїх дітей.

4.Зниження рівня агресивності учнів школи.

5.Підвищення рівня згуртованості дітей у класних колективах.

6.Зменшення кількості відторгнутих та ізольованих учнів у закладі.


Критерії оцінювання:
1.Створення сприятливих умов для повноцінного психологічного, соціального і духовного розвитку вихованців.

2.Профілактика шкільної дезадаптації.

3.Вивчення особистості важких підлітків, добір найефективніших засобів і методів впливу на них.

4.Створення сприятливих соціально-психологічних умов для розвитку обдарованих дітей.

5.Сприяння поліпшенню виховної роботи щодо здорового способу життя.

6.Організація учням, батькам й учителям допомоги практичного психолога та формування атмосфери доброзичливості, толерантності, коректності серед учасників НВП.

7.Створення у навчальному закладі належних умов для соціальної адаптації та захисту інтересів дітей-сиріт, соціально незахищених дітей.

8. Допомога у підготовці до профільного навчання та свідомого професійного самовизначення.

9. Полегшення соціальної адаптації дітей-сиріт та дітей-інвалідів, соціально-

незахищених дітей.



Фінансування: бюджетні кошти, спонсорські кошти


Проект «Збереження життя й здоров'я учасників навчально-виховного процесу»
Мета: впровадження в життя принципів зміцнення здоров'я всіх учасників навчально-виховного процесу.
Основні завдання:
1.Проводити моніторинг стану здоров’я учнів.

2.Формувати в рамках навчально-виховного процесу орієнтири на здоровий спосіб життя.

3.Втілювати сучасні здоров’язбережувальні технології.

4.Проводити просвітницьку роботу серед батьків, сприяти створенню здорової робочої атмосфери для працівників.



Шляхи реалізації
1.Спільна робота з лікарнею міста Берестечко щодо оцінки фізичного здоров'я учнів.

2.Проведення, в разі необхідності, додаткового консультування, обстеження та лікування дітей школи з хронічними захворюваннями.

3.Створення здорових та безпечних умов праці для проведення навчально-виховного процесу.

4.Створення умов для якісного харчування учнів; проведення просвітницької роботи з цивільної оборони серед школярів.


Очікувані результати:
1.Збереження стану здоров’я учнів та працівників.

2.Позитивна динаміка у формуванні ціннісних орієнтацій на здоровий спосіб життя в учнів.

3.Підвищення рівня фізичної підготовки вихованців.

4.Оптимізація домашніх завдань із метою зниження перевантаження учнів.

5.Відвідування учнями спортивних секцій, результативна участь у змаганнях.

Критерії оцінки:
1.Участь учнів школи у заходах, спрямованих на формування здорового способу життя, у шкільних та позашкільних спортивних секціях, спортивних змаганнях.

2.Вчасне виявлення захворювань дітей школи за результатами обстежень.


Фінансування: спонсорські кошти та кошти батьків.
Проект «Фінансово-господарська діяльність»
Мета: забезпечення оптимальних умов щодо організації навчально-виховного процесу. Своєчасна виплата заробітної плати згідно зі штатним розкладом школи. Нормативне регулювання діловодства у школі.
Основні завдання:
1.Належне утримання та розвиток матеріально-технічної бази школи.

Шляхи реалізації
1.Забезпечення належного утримання та розвитку матеріально-технічної бази предметних кабінетів, бібліотеки, медичного та спортивного обладнання, їдальні через залучення спонсорів та інших позабюджетних джерел фінансового забезпечення.

2.Раціональне використання електроенергії, водо та теплопостачання.

3.Нормативне та методичне забезпечення діловодства у навчальному закладі.
Очікувані результати:
1.Участь органів місцевого самоврядування, спонсорів, батьків в організації навчально-виховного процесу.

2.Забезпечення вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу.

3.Активна робота Ради школи, БК
Критерії оцінювання:
1.Оновлення матеріальної бази школи.

2.Забезпечення навчальних кабінетів (обладнання, навчально-методичне забезпечення, матеріально-технічне оснащення; план розвитку навчального кабінету тощо).



3.Збереження класного та шкільного майна
Фінансування: бюджетні та спонсорські кошти, благодійний батьківський фонд.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка